ВІДМІНЮВАННЯ nСАМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ.

РОДОВИЙ nВІДМІНОК. ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК

Відмінки іменників

Називний (Н.)    є                     хто? що?

Родовий (Р.)       нема               кого? чого?

Давальний (Д.)   даю                кому? чому?

Знахідний (З.)    бачу                кого? що?

Орудний  (О.)    зроблено        ким? чим?

Місцевий (М.)    було           на кому? на чому?

Кличний  (Кл.)   

Відмінкові закінчення іменників

Закінчення nіменників І відміни:

Закінчення nіменників ІІ відміни чоловічого роду:

Закінчення nіменників ІІ відміни середнього роду:

Закінчення nіменників ІІІ відміни:

Суфікси nта закінчення іменників ІV відміни:

Іменники, що вживаються nтільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до nтієї чи іншої відміни:

Не nвідмінюються:

Виконайте nвправи

1. nПоставте у потрібній формі слова .

Я давно не nбачив (мій старший брат).

Студенти nпознайомились (український друг).

В театрі ми nзустріли (наш новий викладач).

Мені потрібно nзателефонувати (одна знайома дівчина).

Цю книжку я nвзяв (одна знайома дівчина).

 2. nПоставте слова із дужок у правильній формі.

Нам сподобався nвиступ (молоді артисти; артистки).

У цьому nмаленькому місті немає (великі театри).

Я вже бачив nбагато (історичні музеї).

Влітку люди nвідпочивають на берегах (теплі моря).

Професор nуважно слухав розповіді (майбутні лікарі).

 3. nСкладіть речення. Слова з дужок поставте у давальному відмінку.

Викладач дав nкнижки…(цей студент і ця студентка).

Я показав nфотографії…( наш викладач).

Він часто nпише листи…(молодша сестра).

Нещодавно я nнадіслав листа…(моя мати і мій тато).

Студент nзателефонував…(свій хороший друг).

 

4. nРозкрийте дужки і поставте іменники у місцевому відмінку.

Цікаві книжки nбудемо брати у … (бібліотека).

У … n(січень) завжди холодно, а в … (травні) – цвітуть сади.

Мій брат живе nтепер на … (дача), а сестра – у … (місті).

У … n(кімната) один стіл, два ліжка і три стільці.

Я навчаюся в n… (інститут), а мій брат – в … (училище).

Мій батько nпрацює у … (лікарня), а я буду працювати в … (аптека).

Розкрийте nдужки.

Я купив 2 n(нова книжка).

Сестра nпоставила на стіл 5 (маленька тарілка) і поклала 5 (срібний ніж, срібна ложка і nвиделка).

На цій вулиці nмало (старі дерева).

Я купив у nкіоску кілька (вечірня газета і свіжий журнал).

Ми виконали 1 n(складне завдання) і багато (прості вправи).

Прочитайте скоромовки

 Перепел nпідпадьомкує, перепілка перепідпадьомкує, а маленькі перепеленята nперепідпідпадьомкують.

 

Через грядку гріб тхір ямку.

 

Ворона проворонила вороненя.

 

Сидить Прокіп – кипить окріп,

Пішов Прокіп – кипить окріп.

Як при Прокопові кипів окріп,

Так і без Прокопа кипить окріп.

 

Кричав Архип, Архип охрип,

Не треба Архипу кричати до хрипу.

 

Босий хлопець сіно косить.

Роса росить ноги босі.

 

Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

 

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

–       Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я.

 

Жук Жужа живе в Житомирі

 

Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.

 

У голубки-горлички туркотливе горлечко,

Горличка туркоче, горличка воркоче.

 

Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

 

На річці Лука спіймав рака у рукав.

Карл у Клари украв корали,

Клара у Карла украла кларнет.

 

Коваль кував коня,

Кінь коваля копитом,

Коваль коня кнутом.

 

Улас у нас, Панас у вас.

 

Побіля Прокопа паляниці пекла.

 

Продовжіть  відповіді  на   поставлені  запитання. Використовуйте nправильну форму іменників.

Це nстуденти-іноземці? Так, у нашій академії багато …

Це nжурналісти? Так, сьогодні тут є декілька …

Ви nвже отримали пакети? Ні, за цим столом було мало …

Чи nє мето дички для мене? Не хвилюйтесь, у нас достатньо …

Здається, nу вас багато (друзі)? Так, у мене багато …

Ви nробите операції? Так у мене щотижня кілька …

У nхворого є відвідувачі? Ні, у нього сьогодні мало …

Запишіть заперечні варіанти поданих речень.

Ми nбачили ці нові підручники. –

Ти nдав мені свої книги. –

Я nвже прочитала її конспекти. –

У nлікарні відкриті дослідницькі лабораторії.

До nнас приїхали наші дорогі батьки.

У nцій кімнаті живуть твої іноземні друзі?

У контрольній роботі є орфографічні помилки.

На заняття  з  фізкультури  студенти взяли  свої спортивні nкостюми.

Поставте слова з дужок у правильній формі.

На столі розсипано трохи n(сіль) .

Ці квіти люблять багато (вода)       .

У мене зараз мало (час).

Дайте, будь ласка, трохи (цукерки).        

Скільки (пари) у тебе сьогодні?Налий мені трохи (кава).     

Дощ іде вже дві (доба).

Мені потрібно взяти десять (пачка) зошитів.

Скільки (діти) має Оксана nАндріївна?

Для принтера потрібно ще nтрохи (папір).

Виконайте вправу за зразком.

На nозері є пляж. – На озері нема пляжу.

У nбібліотеці є підручники. –

В аудиторії є студенти. –

Зі nстудентами є викладачі. –

У nїдальні є вареники._

У nмедпункті є лікарі._

Перебудуйте речення.  У нових дайте відповідь nна запитання, куди і до кого ви ходили, їздили.

Ми були на екскурсії. — nМи їздили на екскурсію.

Ми nбули в Олега. — Ми ходили до Олега.

Ми   nбули   на   концерті       студентського   танцювального

колективу.

Ми були на консультації у відомого окуліста.

Вони nбули на лекції столичного вченого.

Студенти nбули на науковій конференції.

Василь nбув у гостях у свого давнього друга.

Прочитайте текст, підкресліть слова, вжиті у родовому відмінку, nпоставте їх у називний відмінок, родовий nвідмінок множини.

МИЛО

Археологи nвстановили, що вже 6000 років тому існувало nналагоджене виробництво мила. В античні часи мило виготовляли із козячого чи баранячого жиру з nдомішками попелу бука. Було воно nтрьох сортів: рідке, тверде, м’яке. Причому nвикористовували мило не тільки для вмивання, а й для фарбування волосся. Навчилися римляни цього у галлів, які носили довге волосся, а щоб воно гарно лежало, nзмазували олією, в яку додавали nчервону земляну фарбу. Коли ж на цю суміш попадала вода, то утворювалася nгуста піна, завдяки

якій волосся ставало nчистим і пухнастим. Можливо, подальший хід nміркувань давньоримських „дослідників” був такий: якщо до олії, nякою було прийняти натирати тіло, додати nякусь речовину, подібну до цієї фарби, то можна буде легко змивати жир і бруд. Не виключено, що до олії nдодавали попіл морських рослин або деревне вугілля. Так був відкритий один із способів виробництва мила.

У середні віки основними постачальниками мила в Європу вважались nміста Неаполь і Марсель.

(Г.Яковенко)

 Родовий відмінок

Придієслівний nродовий відмінок вказує на об’єкт в ряді випадків: а) якщо перехідний дієслово nмає при собі заперечення: не скосити трави, не сказати правди; 6) якщо дія nпереходить не на весь предмет, а на частину його(родовий частини, чи родовий nрозділовий): випити води, nз’їсти хліба, нарубати дров. Цей відмінок має також значення відсутності, nпозбавлення, видалення, побоювання чого-небудь: Батьків позбувся він в ранньому nдитинстві (Ч.); Як не намагалися ми уникнути бродів, нам не вдалося від них nзвільнитися (Аре.); Ці глави не ізбеглі загальної долі. Гоголь спалив їх у nрізний час (кор.); значення бажання, досягнення: … Бажаю слави я (П.); … nСвободи хочу, незалежності (Гонч.).

Приіменний nродовий відмінок вказує на ряд визначальних відносин: приладдя – будинок nбатька, кімната сестри; відносини цілого до частини: коридор готелі, верхівка nдерева; відносин якісних (якісної оцінки): кашкет захисного кольору, сльози nрадості, людина честі і деякі інші.

Іменники nв родовому відмінку, вжиті при порівняльній формі прикметників, позначають той nпредмет, з яким що-небудь порівнюється: красивіше квітки, швидше звуку, солодше nвід меду, біліше снігу і т.д.

 

Закінчення у nродовому відмінку іменників ІІ відміни (чоловічий та середній рід)

У родовому відмінку однини іменники другої nвідміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або n-у, -ю.

 

Прочитайте текст.

Національний nмедичний університет ім. Олександра Богомольця

Великий шлях пройдено Національним медичним університетом імені nО.О.Богомольця за 160 років. Майже половина з них припадаєна діяльність nмедичного факультету, що входив до складу Київського університету св. Володимира, nякий був заснований у 1834 р.

Власного приміщення університет до 1842 р. не мав і змушений був nорендувати кілька приватних будинків, переважно на Печерську, зовсім не nпристосованих для навчального закладу.

У 1835 р. був затверджений проект будинку для університету, nрозроблений професором архітектури Петербурзької nАкадемії мистецтв В.І.Беретті. 31 липня 1837 р. в урочистій обстановці nвідбулася закладка університетського будинку. Під закладні камені були nпокладені платинова медаль із зображенням на одному боці Миколи І, а на другому n- хреста в сяйві з надписом “Во свете Твоем узрим nсвет!”, мідна дошка, монети, камінь з фундаменту Десятинної церкви. У 1841 nр. у складі Київського університету було відкрито медичний факультет, створення nякого планувалося пізніше. Проте збіг обставин та nнаполегливість кращих представників інтелігенції призвели до nвідкриття факультету вже у 1841 р.

Велика потреба в лікарях, особливо у зв’язку з новими спалахами nепідемічних захворювань, що загрожували поширитись по всій імперії, nнеобхідність укомплектування армії військовими лікарями прискорили відкриття nмедичного факультету в Києві.

У процесі організації медичного факультету в Київському nуніверситеті йому було передано лише частину обладнання, навчального інвентаря nта бібліотеку Віденської академії.

Створення медичного nфакультету наполегливо добивалися тодішні ректор університету М.О.Максимович та nвидатний хірург М.І.Пирогов. У 1842 р. Київський університет перейшов до nвласного приміщення. Тоді ж для нього був затверджений новий статут, в основу nякого покладено загальний університетський статут 1835 р. Однак у значній nчастині параграфів він давав спеціальні постанови для nКиївського університету. У 1846 р. відбувся перший випуск nлікарів, які закінчили медичний факультет Київського університету.

 

 

 

            Музей історії медицини

Музей історії nмедицини – один з небагатьох історико-медичних музеїв, що привертає до себе nвелику увагу найрізноманітніших верств вітчизняної і зарубіжної громадськості. nВін був відкритий у листопаді 1982 р. на відзнаку 1500-річчя Києва. Підготовча nробота, що передувала створенню Музею медицини, – реставрація будівлі, збирання nматеріалів та експонатів – провадилась по всій Україні, а також за її межами і nтривала майже 20 років. Нині фонд музею налічує понад 30 тис. одиниць nзберігання, з них близько 5 тис. представлені в експозиції.

Концепція nмузею істотно відрізнялась від давно усталених принципів, що переважали тоді у nпрактиці музеєзнавства, бо будувалася на органічному поєднанні традиційних форм nекспонування матеріалів з новітніми архітектурно-художніми й технічними, в тому nчислі аудіовізуальними, засобами показу. Це дозволило зробити експозицію nісторично переконливою й максимально цікавою. Широке використання nінженерно-технічних засобів дає змогу автоматично керувати експозицією під час nекскурсії, аж до трансформування окремих залів музею, коли на очах у nвідвідувачів відбувається цілковита зміна експозиції. Це, з одного боку, nдопомагає підтримувати високий емоційний рівень екскурсії, а з другого – nдозволяє збільшити експозиційну площу, котрої в музеях, як правило, не nвистачає. Один із залів трансформується двічі і один – тричі.

Отже, на nоснові сучасних принципів музеєзнавства створено музей нового типу, nунікальність якого відзначена Європейською асоціацією медичних музеїв (Париж).

Багатющий nекспозиційний матеріал, натурні інтер’єри та діорами, твори живопису і nскульптури, документальні відеофільми, слово і музика, поєднані з оригінальними nархітектурними й технічними рішеннями, утворюють цілісну панораму розвитку nмедицини в Україні з найдавніших часів до наших днів.

В історичній nпослідовності експозиція розповідає про засоби й методи народної медицини, nрозвиток і вдосконалення медичної допомоги населенню, про наукову діяльність nвидатних лікарів і вчених минулого, становлення медичної освіти, про творчі nзв’язки науково-медичних шкіл України з російською та світовою наукою.

Широко nпредставлено медичний літопис XX а., відображено героїзм медичних працівників у nроки другої світової війни. Не залишені поза увагою і драматичні події, nпов’язані із штучно викликаним голодомором в Україні 1932 – 1933 рр., nсталінськими репресіями проти лікарів та науковців, Чорнобильською катастрофою. nЕкспозиція розповідає також про розвиток медицини й охорони здоров’я в новітній nперіод історії, про видатних сучасних учених та перспективи розвитку медичної nнауки і практики в незалежній Україні.

Створення nЦентрального музею медицини стало підсумком багаторічної науково-методичної nроботи невеличкого гурту ентузіастів: засновника й наукового керівника музею nпрофесора О.А.Грандо, головного хранителя музею Л.С.Межирова, наукового nспівробітника З.Г.Капер, автора проекту архітектурно – художнього оформлення nА.М.Крижопольського, інженерів А.В. Уташа та В.С.Кивлюка, автора тексту, що nсупроводить показ інтер’єрів і діорам, Ю.Г.Віленського.

Робота по nстворенню Центрального музею медицини України була відзначена Державною премією nУкраїни за 1983 рік у галузі науки і техніки.

Експозиція nЦентрального музею медицини України розміщена в колишньому Анатомічному театрі nмедичного факультету Київського університету св. Володимира, спорудженому 1853 nр. за проектом відомого архітектора О.В. Беретті. Будинок є пам’яткою nархітектури XIX ст.

Знахідний відмінок. Орудний та місцевий nвідмінки

Відмінки іменників

ЗНАХІДНИЙ ВІДМІНОК

(Я БАЧУ…) Кого? Що? nЯкого? Якої? Яких?

  

Ранок. Сім’я снідає. Батьки снідають із сином і дочкою. Брат розмовляе з      сестрою.      nСестра розмовляє nз братом. Тато п’є каву з цукром. Мати п’є каву з молоком.

Брат і сестра п’ють чай з тортом.

Мати захоплюється театром. 

Тато пишається сином і дочкою.

                                                                                                 n

 

Про що вони nспівають?                                Про кого вона думає?

Вони співають про nУкраїну. 

 

ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ

 1. Прочитайте уважно nтекст. З’ясуйте зміст нових слів. Поставте запитання до речень. Розкажіть, як nви проводите свій робочий день.

МІЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ

 Я прокидаюся о nсьомій годині ранку, приймаю душ, снідаю та їду на роботу. Працюю вісім годин. nСеред дня обідаю в сусідній кав’ярні. Ввечері повертаюся додому автобусом. nВдома вечеряю, дивлюся телевізор, читаю газети. Спати лягаю рано, бо наступного nдня знову рано вставати.

 Вчора я прокинувся nо сьомій годині ранку, прийняв душ, поснідав та поїхав на роботу. Пропрацював nвісім годин. Серед дня пообідав у сусідній кав’ярні. Ввечері повернувся додому nавтобусом. Вдома повечеряв, подивився телевізор, прочитав газети. Спати ліг nрано, а наступного дня знову рано встав.

 

Поставте подані nіменники у знахідному відмінку однини, введіть їх у речення.

Лікар –

Лікарня –

Анатомія –

Студент –

Подруга –

Година –

 

Прочитайте текст  і   nпоставте  питання  до   кожного   речення, запишіть їх.

Візит до лікаря.

 Вчора я nходив у поліклініку. Мене прийняв терапевт у терапевтичному кабінеті. Він дуже nуважно оглянув мене, послухав, зміряв тиск. Запитав, на що я скаржуся. Ввечері nу мене піднялась температура, почався кашель, нежить.

Надворі nхолодна зима, бувають морози. Я попросив лікаря виписати мені ефективні ліки, nбо не можу довго лежати в ліжку. Терапевт виписав рецепт і порадив займатися nранковою гімнастикою. Я подякував і пообіцяв виконувати його цінні поради.

ЗАПАМЯТАЙТЕ

Що болить?

Серце болить.

Голова болить.

Горло болить.

Нога болить.

Що трапилось?

Серце заболіло.

Голова заболіла.

Зуб заболів.

Нога заболіла.

Горло заболіло.

 Федір зламав ногу.

Богдан зламав руку.

2.  Допишіть nтаблицю

Я ВИВЧАЮ УКРАЇНСЬКУ nМОВУ

Мене звати Кароліна. Я студентка медичного університету. Я nприїхала з Польщі. В університеті я вивчаю українську мову. Це мелодійна та nмилозвучна мова. Мені подобається говорити українською мовою.

На заняттях nми читаємо тексти, ставимо до них запитання, пишемо граматичні вправи та nдиктанти, розмовляємо в діалогах, вчимо вірші.

Я вивчаю nукраїнську мову і вдома. Я читаю українські газети і журнали з допомогою nсловника, слухаю українські пісні.

Прочитайте текст, nпідкресліть іменники у знахідному відмінку, усно поставте їх у формі називного nвідмінка.

 

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ КОСТЮМ

 

Кожен народ nвкладає у своє вбрання чимало вигадки, майстерності й винахідливості. nУкраїнський, звичайно, також.

 

Український nнародний костюм радує око розмаїттям барв, крою, оздоблення, особливо вишивкою.

 

Вишиванки носили nяк чоловіки, так і жінки. Для вишивки підбирали нитки різних кольорів.

 

Крім вишиванки, nдо складу жіночого костюма входила плахта – спідниця з вовняної тканини. nПідперізували плахту крайкою – поясом з грубої тканини з китицями. Заміжні nжінки носили очіпок – головний убір у вигляді шапочки.

 

Чоловіки й жінки n(особливо на Буковині, на Волині та в Карпатах – на Гуцульщині) носили кептар – nверхній одяг із сукна або хутра з багатою вишивкою та оздобленням. На ноги nвзували чоботи, а також плетені із лика постоли – м’яке шкіряне взуття, яке nприв’язували до ніг мотузками.

 

До вбрання жінки nта дівчата добирали яскраві стрічки, намиста, ґудзики, квіти.

 

Чимало елементів nукраїнського народного костюма використовується для моделювання й сучасного nодягу.

 

 

 

Подані nсловосполучення поставте у знахідному та родовому відмінках.

 

 

Н. Наші хороші nдрузі

 

Р. n_________________       

 

3. n_________________

 

Славний художник, nвідома картина, рідні батьки, інфекційні хвороби, талановитий вчений, тепле nліто, захоплююча книжка, рідний брат, цікава лекція, моє місце, наші сестри.

 

 

 

Утвори і nзапиши слова від дієслів, щоб вони відповідали на питання:

 

 

Що nробити?                 Що?                              Який?                            nЯк?

 

Працювати         n____________                       ____________              _____________

 

Охолодити

 

Вирішувати

 

Розв’язувати

 

Лікувати

 

Голосувати

 

Хворіти

 

 

 

Напишіть nвидову пару до поданих дієслів, утворіть словосполучення „дієслово та nіменник”.

 

Читати/_________________ nкого? що?

 

Малювати/_________________ nкого? що?

 

Любити/_________________ nкого? що?

 

Будувати n/_________________ що?

 

Нести n/_________________ що?

 

Вчити/_________________ nкого? що?

 

 

 

Прочитайте і nзапам’ятайте стійкі словосполучення. Підберіть до них синоніми.

 

Прийти в себе – nотямитися.

 

Піймати облизня – n_________________.

 

Байдики бити – n_________________.

 

Пекти раки – n_________________.

 

Брати гору – n_________________.

 

Ловити ґави – n_________________.

 

Тримати камінь на nсерці – _________________.

 

Сісти в калошу – n_________________.

 

Впіймати облизня n- _________________.

 

Брати бога за nбороду – _________________.

 

Водити хліб і nсіль – _________________.

 

Узяти втямки – _________________.

 

 

 

 Прочитайте nтекст, складіть до нього план, перекажіть його за планом.

 

 

Чимало назв народи світу запозичили з давньогрецької та nлатинської, колись розвинених мов. Ми так звикли до цих назв, що не завжди nзамислюємося над походженням таких, наприклад, слів, як школа, інститут, nуніверситет, академія, консерваторія, діаграма, цитрусові, ін’єкція, група, nполіклініка, амбулаторія, хірург, спирт, бинт… Серед запозичених слів багато nтаких, що стали міжнародними термінами. У кожній мові вони вживаються у дещо nзміненій формі – залежно від граматичних особливостей і законів вимови мови.

 

Слово „аптека” довго мандрувало, поки дійшло до нас: у ХVІ nстолітті російська й українська мови запозичили його з польської, куди воно nпотрапило через німецьку з латинської. Та, правду кажучи, й сама латинська мова nвзяла його з грецької. Там це слово означало „склад”, „комора”.

 

Слово „вата” теж іншомовне. Років 200 тому воно з’явилося в nнас на основі німецького, що виникло внаслідок переоформлення французького, де nвоно означало „гуска”. Очевидно, слово „вата” спочатку означало nгусячий пух, потім – „пух” взагалі і, нарешті, – „пухнастий матеріал з nбавовни”.

 

(За творами nЄвгенії Чак)

 

 

 

Прочитайте і nзапам’ятайте слова. Перекладіть їх рідною мовою, запишіть у словничок.

 

 Чимало, nзапозичили, особливості, мандрувати, потрапити, з’явитись, матеріал.

 

 

 

У поданому nтексті підкресліть слова, що відповідають на однакові питання, вкажіть, як це nчастини мови.

 

НЕМЕРКНУЧІ ПЕРЛИНИ

 

Прислів”я nневіддільні від життя людини, як її мова і пісня. Вони свідчать пр< гострий nрозум народу, його глибокі естетичні почуття, багатий духовний світ і висок; nмораль. Це велике народне багатство, справжній скарб, який народ свято береже і nпереда своїм дітям і онукам.

 

Народ не тільки nкористується готовими зразками ІІрислів””І’в, які одержав у спадої nвід попередніх поколінь, а й рясно творить нові.

 

Прислів”я, nяк і народ, безсмертні, це коштовні, немеркнучі його перлини. У ню живе і nдихає, сумує і радіє жива душа народу, органічно поєднується його історія nсучасність.

 

Випишіть із nтексту дієслова за схемами, скажіть, що вони означають.

 

 

Від назв міст nутворіть слова за зразком, перевірте і запам’ятайте правопис.

 

Тернопіль – nТернопільщина.

 

Вінниця –

Київ –

Одеса –

Житомир-

Рівне –

Донецьк –

Івано-Франківськ n-

Луганськ –

Хмельницький –

Чернігів –

Черкаси –

 

 

 

Запам’ятайте nнові слова і словосполучення, перекладіть їх рідною мовою.

 

Невіддільні – Свідчити n- Естетичні почуття – Духовний світ – Висока мораль -Народне багатство – Справжній nскарб – Готові зразки – Попередні покоління -Коштовний – Немеркнучий – Перлини n- Душа народу – Органічно.

 

8. Уявіть, що ви – лікар. Порадьте, що треба nробити хворому, якщо у нього:

n

Болить горло	Відпочивати
Болить голова	Пити (що?)
Висока температура	Звернутись до лікаря (якого?)
У нього кашель	Зміряти тиск
У нього нежить	Лягти в ліжко
	Купити ліки
	Тепло одягнутись

 

МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК

Відмінки іменників

Називний n(Н.)    є                     хто? що?

Родовий n(Р.)       нема               кого? чого?

Давальний n(Д.)   даю                кому? чому?

Знахідний n(З.)    бачу                кого? що?

Орудний  n(О.)    зроблено        ким? nчим?

Місцевий n(М.)    було           на nкому? на чому?

Кличний  n(Кл.)   

 

Якщо у мовленні збігаються два іменники чоловічого роду в nдавальному або місцевому відмінку однини, то їх краще вживати з різними nзакінченнями. Наприклад: братові Ігорю або брату Ігореві

  1. Подані іменники поставте у місцевому nвідмінку:

кімната –

стіна –

рука –

сон –

море –

підлога –

сходи –

 2. Складіть словосполучення, nвикориставши прийменник і поставивши іменники у місцевому відмінку:

іти (вулиця) n-

робити ( nчесть) –

носити ( nруки) –

лежить n(тарілка) –       

висить ( nстіна) –

відповідати ( nзаняття) –        

сидіти ( nстілець) –

їздити n(таксі) –

вчитись ( nакадемія) –

 3. Доберіть до іменників необхідні nприйменники:
n            _____ підлозі лежить килим.

Студенти nнавчаються _____ академії. Вони добре відповідають _____ заняттях.

_____         театрі nми дивились виставу.

Ми були _____ nмузеї. Там _____ стіні висить картина.

_____  морі nлегенькі хвилі.

 4. Розкрийте дужки і поставте іменники у nмісцевому відмінку.
nЦікаві книжки будемо брати у ____________ (бібліотека).

У____________ n(січень) завжди холодно, а в ____________ (травень) – цвітуть сади.

Мій брат живе nтепер на ____________ (дача), а сестра – у ____________  (місто).

У n____________ (кімната) один стіл, два ліжка і три стільці.

Я навчаюся в n____________ (інститут), а мій брат – в ____________ (училище).

Мій батько nпрацює у ____________      (лікарня), а я буду працювати в ____________ n(аптека).

Я був на n____________ (спектакль) у ____________ (театр).

 

 5. Із наведених nслів побудуйте речення. У них вживайте іменники у місцевому відмінку.

Я, nгуртожиток, жити. Кімната, багато, світло, простір. Килим, підлога, лежати. nСтіл, ваза, стояти, квіти. Я працювати, комп’ютер. Щотижня, одержувати, листи, nвід, батьки. Листи, вони, писати, новини, про. Я вчитись, академія, медична, nчасто, бувати, бібліотека. У, неділя, з, ходити, гуляти, парк, у, театр. Ми, nбути, на, вистави, видатні, артисти, бачити.

 6. nВідгадайте загадки, назвіть іменники, вжиті у місцевому відмінку.
nУ кімнаті, у куточку,

біля ліжка на nстіні,

сіра скринька nна шнурочку

все розказує nмені –

і промови, і nпісні.

Хто розказує nмені?

 Хто в домі ніколи nне спочиває?

 До сонця я nподібний, на сонці я росту,

за сонцем nповертаю голівоньку свою.

І росту собі nна волі на городі і у полі,

квіт до сонця nповертаю, тому й назву таку маю.

 7. nРозкрийте дужки і поставте іменники у місцевому відмінку.

Цікаві книжки nбудемо брати у … (бібліотека).

У … n(січень) завжди холодно, а в … (травні) – цвітуть сади.

Мій брат живе nтепер на … (дача), а сестра – у … (місті).

У … n(кімната) один стіл, два ліжка і три стільці.

Я навчаюся в n… (інститут), а мій брат – в … (училище).

Мій батько працює nу … (лікарня), а я буду працювати в … (аптека).

 

8. Уявіть, що ви – лікар. Порадьте, що треба nробити хворому, якщо у нього:

 

9. Прочитайте текст  і   поставте  питання  до   nкожного   речення, запишіть їх.

Візит до лікаря

Вчора я ходив nу поліклініку. Мене прийняв терапевт у терапевтичному кабінеті. Він дуже уважно nоглянув мене, послухав, зміряв тиск. Запитав, на що я скаржуся. Ввечері у мене nпіднялась температура, почався кашель, нежить.

Надворі холодна зима, бувають морози. Я nпопросив лікаря виписати мені ефективні ліки, бо не можу довго лежати в ліжку. nТерапевт виписав рецепт і порадив займатися ранковою гімнастикою. Я подякував і nпообіцяв виконувати його цінні поради.

Запамятайте

Що болить?

Серце болить.

Голова болить.

Горло болить.

Нога болить.

 Що трапилось?

Серце заболіло.

Голова заболіла.

Зуб заболів.

Нога заболіла.

Горло заболіло.

 Федір зламав ногу.

Богдан зламав руку.

 10. Дайте відповіді на nзапитання. Використовуйте слова з дужок.

—   nДе ви nживете (Тернопіль)?

—   nЯ живу у nТернополі.

1.     nДе ви nзустріли Мухамеда (бібліотека)?

2.     nДе можна купити nбутерброд (буфет)?

3.     nДе живе nНаджла (Малайзія)?

4.     nДе ти nнавчаєшся (медичний факультет, медичний університет)?

5.     nДе ви nобідаєте (їдальня)?

6.     nДе ви nвиконуєте домашнє завдання (гуртожиток)?

  11. nВідповідайте на питання:

Скажіть, будь nласка, хто ви?

Як вас звати?

 Звідки ви приїхали? (З nякої країни ви приїхали?)

 Це ваша nбатьківщина?

 Яка ваша nрідна мова?

 Ви знаєте nанглійську мову?

Де живуть твої батьки?

Де працюють твої батьки?

У якому місті живе твоя nсім’я?

Де ти навчаєшся?

Які факультети є в nуніверситеті?

На якому факультеті ти nнавчаєшся?

На якому курсі ти nнавчаєшся?

У тебе є українські nдрузі?

Тобі подобається nнавчатися  Україні?

Де ти живеш у Тернополі?

З ким ти живеш у кімнаті?

Яка твоя кімната? Опиши nїї.

 

Прочитайте текст. Спробуйте переповісти його.

Я ВИВЧАЮ УКРАЇНСЬКУ nМОВУ

Мене nзвати Кароліна. Я студентка медичного університету. Я приїхала з Польщі. В nуніверситеті я вивчаю українську мову. Це мелодійна та милозвучна мова. Мені nподобається говорити українською мовою.

На заняттях nми читаємо тексти, ставимо до них запитання, пишемо граматичні вправи та nдиктанти, розмовляємо в діалогах, вчимо вірші.

Я вивчаю nукраїнську мову і вдома. Я читаю українські газети і журнали з допомогою nсловника, слухаю українські пісні.

12. Розкрийте дужки, напишіть подані слова у nпотрібному відмінку.

 Студент відповідає на занятті n(професор)____________________________________.

Надійшло вітання (Ольга Григорівна) n______________________________________.

Це пам’ятник (композитор)_______________, а не n(поет) _____________________.

Я подякував (Надія) _________________ за nдопомогу.

Я тисну руку (товариш)___________________.

(Батьки)______________слід добре виховувати nдітей.

 

13. Дайте відповіді на запитання.

Ким ти хочеш стати? ________________________________________      

Яким лікарем ти мрієш працювати?       ________________________________________

Чим ти захоплюєшся? n________________________________________    

З ким ти відвідуєш театр? n________________________________________       

З ким ти вчишся і відпочиваєш? ________________________________________      

Ким ти пишаєшся? n________________________________________

Чим цікавиться твій друг? n________________________________________

14. Продовжіть речення, відповідаючи на питання.

 

Сьогодні у нас була (що?) _______________________________________________  

Анатомія у нас була (коли?) n_______________________________________________        

Завтра ми будемо слухати (що?) n___________________________________________        

Лекцію читав професор (коли?) n____________________________________________        

Лікар прописав хворому (що?) n______________________________________________

Хворого поклали в лікарню (коли?) n__________________________________________

 

ОРУДНИЙ ВІДМІНОК. ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

Відмінки іменників

Називний n(Н.)    є                     хто? що?

Родовий n(Р.)       нема               кого? чого?

Давальний n(Д.)   даю                кому? чому?

Знахідний n(З.)    бачу                кого? що?

Орудний  n(О.)    зроблено        ким? nчим?

Місцевий n(М.)    було           на nкому? на чому?

Кличний  n(Кл.)   

  

Верба – вербою

Круча n– кручею

Тиша – тишею

Лінія – лінією

 

Поставте відповіді на запитання, слова з дужок поставте у потрібному відмінку.

1. Ким працює твій батько? (інженер)

2.     nКим хоче nстати ваш старший брат? (викладач)

3.     nКим хоче nбути ваша молодша сестра? (лікар)

4.     nКим nпрацює ваша мати? (перекладач)

5.     nКим ви будете працювати? n(журналіст)

6.     nЧим ви пишете на дошці? n(крейда)

7.Чим ми nїмо? (ложка і виделка)

8.Чим nми ріжемо сир? (ніж)

9.Чим ми nчистимо зуби? (щітка)

10.Чим ми nфотографуємо? (фотоапарат)

11.Чим він цікавиться? n(література, історій)

12.Чим ви захоплюєтесь? n(медицина, музика)

13.Чим займається ваш син? n(теніс)

14.Чим nцікавиться ваша дочка? (мистецтво)

15.Ким nпишаються батьки? (син і дочка)

 

 Давальний відмінок

Розгляньте таблицю

 

 

Основне nзначення давального відмінку визначити особу або річ, що на її користь або їй nна шкоду відбувається дія. І найзвичайніші іменникові додатки давального nвідмінку бувають при дієсловах як перехідних, так і неперехідних, як от давати, nбажати, дякувати, наказувати, вибачати, помагати, перешкоджати, готувати, nпотурати, загрожувати, дивуватися і т. ін.:

 

Дай мені грошей. (Нар.)

Чому мені злої долі,

Чом віку не збавиш? n(Т. Шевч.)

Іноді при таких дієсловах nбувають крім конструкцій із давальним відмінком ще й інші, напр., дивуватися nможна не тільки чому, а й на що, з чого, давати кому і для кого тощо, напр.:

Хто великого не бачив, той і nмалому дивується. (Нар. присл.)

Довго, довго дивувались на nїї уроду. (Т. Шевч.)

Коли вона (правда) є, то для nвсіх хай буде рівна, коли нема, то всім нема. (П. Мирний)

1. При nдієсловах, що визначають чинність супротилежного напряму до таких, як давати, nотже при дієсловах типу брати тощо (“від кого, nчого”) теж уживається давальний додаткового іменника поряд конструкції з у nкого, чого, від кого, чого, напр.:

Ой візьму я багатому (= у nбагатого), а бідному даю. (Нар. пісня)

Вовкові барана з горла не nвидереш. (Нар. присл.)

Украли йому (= у нього) nсокиру. (Нар. опов.)

Такі конструкції звичайні в nзахідноукраїнських народних говорах, і в літературній мові вони вживаються дуже nрідко. До них належить і давальний при формах від дієслова бути в таких, напр., nвипадках, як Ти когуте, білокрилий, нам (= у нас) староста чорнобривий. (Нар. nпісня). І брови йому чорні, і уста рум’яні. (М. Вовч.)

Ці словосполучення не можуть nв літературній мові мати великого поширення вже через те, що при дієсловах типу nбрати давальний звичайний у своєму основному значінні, коли такі дієслова nввіходять у розвинені словосполучення (складні речення). Тоді може виникати nнеясність через двозначність давального – “кому” і “від nкого”, “у кого”. Таке двозначне речення, напр., у М Рильського в nреченні:

Як легко щастя нам людині одібрать,

Віддати важко як!

Тут можна розуміти і так, що n”ми у людини” відбираємо щастя, і так, що “людина у нас”.

2. Але nпри інших дієсловах, коли значіння їх не таке близьке до брати (у кого), як у nпопередній групі дієслів, конструкція з давальним досить звичайна в українській nмові, і йде вона поряд із іншими конструкціями: кому, чому – у кого, чого – чий n(кого, чого).

Ось декілька прикладів:

Чуб nйому стирчком виліз з-під картуза. (В. Виннич.)

Сльози течуть йому по nобличчю. (М. Коцюб.)

Голова йому хилиться. n(Б. Грінч.)

Закипіло nсерце вілі білій. (Л. Україн.)

Дніпро берег риє-риє, nяворові корінь миє. (Т. Шевч.)

Очі йому цвітуть, як спілі nвишні після дошу. (М. Хвильов.)

Чом же ти не підіймеш тої nзброї, що батькові з старечих рук упала? (Л. Україн.)

Та хоч і можна в цих і nбагатьох інших подібних прикладах замінити конструкцію з давальним на nконструкцію з прийменником у(в) перед родовим або конструкцію з родовим nприсвійним чи присвійним прикметником, все ж не можна сказати, що такі nконструкції завсіди цілком рівнозначні,рівновартні. Додатки іменникові nдавального відмінку супроти інших споріднених тих конструкцій відзначаються nбільшою інтимністю щодо відношення до них дієслова, бо основне значіння nдавального відмінку в сьогочасній українській мові вказувати того (рідше те), nкому (рідше чому) призначається дія, себто на користь або шкоду кого вона nвідбувається. Зокрема поширений давальний особового та зворотного займенників nсобі, тобі, мені, вам тощо, коли вони означують не конкретну особу чи особи, а nнаближаються своїм значінням до чисто формальних слів. На таких виразах яскраво nпозначається те основне значіння давального відмінку. Отим і вживання якоїсь із nконструкцій цих залежить не тільки від значіння керівного дієслова, а ще й від nзначіння тих додаткових іменників (займенників), і, напр., з займенником йому nпри тому самому дієслові конструкція звичайніша, ніж яка інша (тобто n”у кого” або “чий”), далі звичайніша і з додатком nіменниковим, коли він визначає живу істоту, ніж неживу. Йому розум одібрало, nнапр., звичайніше буде, ніж селянам nхудобу поодбирано (краще у селян), так само позрізував їм голови, але nпозрізував у сливи (з сливи, на сливі) сухе гілля.

Щождо конструкцій з nродовим присвійним чи присвійним прикметником, що часто бувають поруч nконструкцій із давальним, то знов же й вони добрі на своєму місці. Супроти nконструкцій з давальним ці конструкції з родовим присвійним чи прикметником nвизначають не відтінок призначення (кому?), а логічне nвідношення приналежности (чий? який?). А взявши під розвагу вказану nвідмінність таких пар, як Шевченкова вдача і вдача Шевченка, можемо сказати, що nконструкція прикметникова ще далі від конструкції з давальним, як конструкція з nродовим відмінком. Адже конструкція з давальним відмінком, як уже сказано, nвказує на залежність іменника давального відмінку від дієслова, а в nконструкціях з родовим відмінком цей останній залежить від іменника, не кажучи nвже за прикметникову конструкцію. Це ми бачимо вже з того, напр., що варт у nреченні

Сльози течуть йому по nобличчю

замінити йому, що стоїть на nзвичайному місці придієслівних додатків, на його, як зараз же воно перемандрує nна інше місце, бо його притягне до себе тепер уже нове керівне слово сльози:

Сльози його течуть по nобличчю (або Його сльози течуть по обличчю).

 

Внутрішнє значіння того, як nтяжить залежне слово – до дієслова, чи до іменника, і як із цим зміняється nтембр усього речення, можна бачити ще й з того, як порівняти речення:

Ти йому честь ганьбиш.

Ти його честь ганьбиш.

Кінець-кінцем усі nконструкції хоч частенько й можуть бути вжиті одна замість однієї, та ще nчастіше вони добрі лише на своєму місці, кожна маючи свій відтінок, а то й nокреме значіння. Усі оті “мені”, “у мене”, “на nмені”, “мій” у таких словосполученнях, як він чуб обірвав мені, nвін у мене чуб обірвав, на мені чуб обірвав, він мій чуб обірвав не рівнозначні nз тієї простої причини, що всі вони різних граматичних рядів, асоціюючись, nнапр., “мені” з “кому” (зробив мені, дав мені, подякував nмені…), “у мене” з “у кого” “де” (у мене взято, nу мене трапилось, у мене було…), “на мені” з “де”, n”на кому” (на мені висить, на мені бачить, на мені в’ється…), n”мій” з “чий”, де з дієсловом уже немає жадного зв’язку. З nтієї ж причини різні відтінки і в вона йому мати і вона його мати, кінець книзі nі кінець книги, реєстр справам і реєстр справ, каталог рукописам і каталог nрукописів, назва слободі і назва слободи, приятель їй і приятель її, початої nрічці і початок річки тощо. Через те саме, що давальний відмінок сильно nпридієслівний, він і конструкціям типу кінець книзі надає певного відтінку nпризначення, і такі вирази з цим відмінком додаткового іменника nдещо живіші, з елементом дієслівности супроти виразів типу nкінець книги. Отже, сказавши, напр., Оце тут початок Дніпрові, ми ніби nслухачеві натякаємо на дієслова “береться”, “наступає”, n”є”, Там йому й кінець ніби викликає “настав”, n”стався”, “прийшов” і т. ін., чого немає, чи принаймні nнемає в такій мірі, в реченнях Оце тут початок Дніпра. Там його кінець. nСправжнє знання мови – уміння використовувати всі мовні можливості, а не обмежуватися nна улюблених.

Виконайте завдання

Слова з дужок поставте у давальному відмінку.

                                 (Рамон) потрібно піти на пошту.

                                  Рамону(-ові) потрібно піти на пошту

 

І. (Василь) потрібно взяти книжки.

2. Я хочу сказати (брат).

3. Я написав листа (батько).

4. (Андрій) потрібно зробити домашнє завдання.

5. (Марта) доведеться піти до лікаря.   

6. (Перекладач) потрібно поговорити з Марією.

7. (Подруга) подарувала квіти.

 

 Дайте відповіді на запитання.

І. Кому ви купили журнал (брат)?

2. Кому студенти відповідають на іспиті (професор)?

3Кому ви розповіли останні новини (друг)?

4, nКому студенти показують фотографії (викладач)?

5 Кому ви розповіли про свою хворобу (лікар)?

6 Кому викладач пояснював завдання (студентка)?

7 Кому nТарас надіслав свої нові фотографії (сестра)?

8.  Кому він купив подарунок (мати)?  

9.  Кому; батько подарував годинник (дочка)?

   

Складіть nречення. Слова з дужок поставте у давальному відмінку.

Викладач nдав книжки…(цей студент і ця студентка).

Я nпоказав фотографії…( наш викладач).

Він nчасто пише листи…(молодша сестра).

Нещодавно nя надіслав листа…(моя мати і мій тато).

Студент nзателефонував…(свій хороший друг).

 

Поставте nу потрібній формі слова.

Я давно nне бачив (мій старший брат).

Студенти nпознайомились (український друг).

В театрі nми зустріли (наш новий викладач).

Мені nпотрібно зателефонувати (одна знайома дівчина).

Цю nкнижку я взяв (одна знайома дівчина).

n

Поставте nслова із дужок у правильній формі.

Нам nсподобався виступ (молоді артисти; артистки).

У цьому nмаленькому місті немає (великі театри).

Я вже nбачив багато (історичні музеї).

Влітку nлюди відпочивають на берегах (теплі моря).

Професор nуважно слухав розповіді (майбутні лікарі).

n

Розкрийте nдужки і поставте іменники у місцевому відмінку.

Цікаві nкнижки будемо брати у … (бібліотека).

У … n(січень) завжди холодно, а в … (травні) – цвітуть сади.

Мій брат nживе тепер на … (дача), а сестра – у … (місті).

У … n(кімната) один стіл, два ліжка і три стільці.

Я nнавчаюся в … (інститут), а мій брат – в … (училище).

Мій nбатько працює у … (лікарня), а я буду працювати в … (аптека).

 

Розкрийте nдужки.

Я купив n2 (нова книжка).

Сестра nпоставила на стіл 5 (маленька тарілка) і поклала 5 (срібний ніж, срібна ложка і nвиделка).

На цій nвулиці мало (старі дерева).

Я купив nу кіоску кілька (вечірня газета і свіжий журнал).

Ми nвиконали 1 (складне завдання) і багато (прості вправи).

Прочитайте nскоромовки. Випишіть іменники, визначте їх відмінок.

n

Перепел підпадьомкує, nперепілка перепідпадьомкує, а маленькі nперепеленята перепідпідпадьомкують.

Через грядку гріб тхір ямку.

 

Ворона проворонила вороненя.

 

Сидить Прокіп – кипить nокріп,

Пішов Прокіп – кипить окріп.

Як при Прокопові кипів nокріп,

Так і без Прокопа кипить nокріп.

 

Кричав Архип, Архип охрип,

Не треба Архипу кричати до nхрипу.

 

Босий хлопець сіно косить.

Роса росить ноги босі.

 

Хитру сороку спіймати nморока,

А на сорок сорок – nсорок морок.

 

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

–            Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я.

 

Жук Жужа живе в nЖитомирі

 

Бурі бобри брід перебрели, nзабули бобри забрати торби.

 

У голубки-горлички nтуркотливе горлечко,

Горличка туркоче, горличка nворкоче.

 

Летів горобчик, сів на nстовпчик,

Прибіг хлопчик, утік nгоробчик.

 

На річці Лука спіймав рака у nрукав.

Карл у Клари украв корали,

Клара у Карла украла nкларнет.

 

Коваль кував коня,

Кінь коваля копитом,

Коваль коня кнутом.

 

Улас у нас, Панас у вас.

 

Побіля Прокопа паляниці nпекла.

 

Розкрийте дужки, напишіть подані слова у nпотрібному відмінку.

Студент відповідає на занятті nпрофесор)____________________________________.

Надійшло вітання (Ольга Григорівна) n______________________________________.

Це пам’ятник (композитор)_______________, nа не (поет) _____________________.

Я подякував (Надія) _________________ за nдопомогу.

Я тисну руку (товариш)___________________.

(Батьки)______________слід добре nвиховувати дітей.

Продовжіть речення, відповідаючи на nпитання.

Сьогодні у нас була (що?) n______________________________________________        

Анатомія у нас була (коли?) n______________________________________________        

Завтра ми будемо слухати (що?) n___________________________________________       

Лекцію читав професор (коли?) n____________________________________________     

Лікар прописав хворому (що?) n______________________________________________

Хворого поклали в лікарню (коли?) n______________________________

Місцевий відмінок

 

 

Місцевий відмінок, як nвідомо, без прийменників не буває. Проте має їх коло себе лише п’ять: в (у), nна, по, при, о (об). Дослідимо їхні зв’язки в реченнях по черзі.

Прийменник В (У). Передусім візьмемо до розгляду дієслова nзакохуватися й кохатися, оскільки саме з ними прийменник в (у) утворює nконструкції, яких рос. мова не має. Якщо, наприклад, росіянин скаже влюбился в кого? что?, тобто nскористається зі знахідного відмінка, то ми теж маємо право на таку побудову n(Залюбився, як чорт у суху вербу), але ж маємо право й на іншу конструкцію, nяк-от читаємо Марка Вовчка: Цей Іваненко напропале закохався в ярмарках, тобто nвикористаємо відмінок місцевий (у чому?). І це дуже зручно для самоперекладача, nякому вже набридло дієслово захоплюватись, коли має справу з рос. увлекаться. nПорівняймо:

  «Він кохався у комп’ютерах», – nможе написати сучасний автор на зразок Стороженкового Запорожці nдуже кохалися у дорогій броні (зброї). І це буде гарно, справді nпо-українському.

Суто українськими є й такі вислови з nприйменником в (у) та місцевим відмінком, як стояти в головах та класти в nголови. Рос. відповідники їм нічого спільного з місцевим відмінком не мають: nстоять у изголовья, nложить под голову.

Прийменник НА. З ним дієслова, що вимагають по собі nмісцевого відмінка, утворюють ще цікавіші та емоційно виразніші конструкції. nПриклади: Знається, як Мошко на салі (приказка), Теля не знається на пирогах n(Глібов), Вона собі жінка проста і мало розуміється на ідеалах (Л. Українка). nОтже, знатися (не знатися) на чому, розумітися (не розумітися) на чому. Рос. nеквіваленти: (не) разбираться в чем, (не) смыслить в чем.

 

Добре було б самоперекладачам запам’ятати також вислови почуватися на nсилі (чувствовать свою nсилу), матися на доброму здоров’ї (пребывать в добром здравии), nпідупасти на здоров’ї (приболеть), знемагати на силі n(ослабевать). А особливо – погоджуватись (погодитися) nна чому, бо саме так слід передавати рос. сходиться (сойтись) nна чем, nа не так, як практикують сьогоднішні ЗМІ, – зійшлися на тому. Це є просто nвульгарною калькою. Пасує тут і фразеологізм поєднуватись (поєднатись) на чому.

Прийменник ПО. З місцевим відмінком він, як уже nмовлено, вказує на місце руху (по світу, по небу). Але може мати й іншу nфункцію, зокрема, з дієсловами знати, пізнавати, прозивати і подібними, nвказуючи на ознаку додатка. Приклади: Не пізнала по походу, як по голосочку n(пісня); Знати майстра по роботі; Видно пана по халяві (приказки). Але не радимо нашим nзасобам масової інформації відносити до цього гурту перекопійоване з російської nпенсія по старості. Український прийменник по, на відміну від російського, nпо-перше, не має зв’язків причинності (для порівняння: поболезни – через хворобу), а по-друге, хіба це nкультурно – щоразу нагадувати людині про її старість? Пропонуємо в цьому разі nдо вжитку вислів пенсія за віком. Як він зарясніє в пресі і залунає з екранів, nто невдовзі перебереться й до канцелярських паперів, бо, як помітив Лесь nМартович, «публіка часто говорить мовою газет». (Утримуємось тут од сентенції nпро відповідальність газетярів за свою мову!).

Прийменник ПРИ. Він з місцевим відмінком указує нам на nнаближеність одного предмета до другого (при собі, при боці, при хаті, при nдорозі). Тому не слід ставити його при іменниках дієслівного походження, які nназивають не предмет, а процес.

Пояснимо це на прикладі слова вхід. Якщо nвоно вказує на предмет, як, скажімо, двері чи ворота, прийменник при буде тут nцілком доречним (при вході стояв вартовий); якщо ж ідеться про процес, тобто nназву дії, то тут природнішою для нашої стилістики буду дієслівна конструкція.

Прийменник О (ОБ) у нашій мові має лише одне застосування: nвказувати на точний час (о другій, об одинадцятій годині) або на чітко nокреслену пору дня (о досвітку, об обіді, о полудні). Де чіткої окресленості nнемає, там уживаємо інші прийменники: в кінці дня, на кінець року. Іноді в nтаких конструкціях доречними бувають прислівники наприкінці, насамкінець.