Фізико-хімічні властивості ефірних олій. Хімічний склад ефірних nолій і терепефтичні властивості цих складників. Класифікація ефірних олій за nступенем летючості. Механізм впливу ефірних олій на організм людини.
Визначення поняття ефірних олій.
Ефірні олії -багатокомпонентні nорганічні сполуки терпенів, спиртів, альдегідів, кетонів та інших вуглеводнів, nякі виробляються ефіроолійними рослинами.
Ефірна олія-це nароматична есенція,що утворюється і накопичується в ефіроолійних залозах усієї nрослини або окремих її частин.
Ефірні nолії-це пахучі речовини,які виробляються ефіроолійними рослинами і nобумовлюють їх запах і практичну цінність
n
Ефірні олії утворюються і накопичуються в ефіроолійних залозах nусієї рослини чи в окремих частинах:
у листі-меліса,шавлія,евкаліпт,розмарин,лемонграс,герань,м’ята,петигрейн;
у плодах-тмин, nфенхель, кардамон, коріандр, аніс, кріп, ажгон;
у шкірці плодів – помаранч, лимон, грейпфрут та інші цитрусові;
у корі-коричне дерево;
у деревині-кедр,сандал,ялівець,камфорне дерево;
у корінні-валеріана, дягіль, петрушка, ветиверія, nімбир, ірис, дудник, аір;
у квітах-жасмин, ромашка, троянда, лілія, нарцис, гіацинт, фіалка nдухмяна,біла акація,квіти апельсину;
у nбруньках-тополя, береза, гвоздика;
у nсмолі-мирра, сосна, стираксове дерево
Ефірні олії можуть nнакопичуватися в спеціальних структурах на поверхні рослинних частин ( nзалозисті волосинки різних типів, ефіроолійні залозки, залозисті плями) або nвсередині рослин (секреторні клітини, секреторні ходи і канальці).
Рослини чи їх частини, які містять ефірні олії і використовуються nдля добування цих олій, називають ефіроолійною сировиною.
Вміст nефірних олій в рослинах коливається в широких межах: від тисячних долей nпроцента до десятка процентів і більше. Ефірна олія може бути зосереджена в nякому-небудь одному органі чи у всіх органах рослин. В останньому випадку nефірна олія з різних органів однієї і тієї ж рослини має неоднаковий склад. nНаприклад,ефірна олія з хвої сосни дещо відрізняється за складом від ефірної nолії із смолчних канальців,які пронизують деревину.
Основні nфізико-хімічні властивості ефірних олій
Ефірні олії при кімнатній температурі найчастіше являють собою nпрозорі легкорухомі рідини, безколірні чи дещо забарвлені: жовтуваті, nзеленкуваті (гіркий ролин), коричневі, червонуваті (звіробій, кориця ),
блакитні (ромашка )
Мають температуру кипіння 160-240С.При охолодженні ефірних олій nчастина їх застигає в кристалічну масу -стеароптен, рідку частину, яка nзалишилась, називають елеоптен.
Ефірні олії майже не розчинні_у воді,однак після збовтування вода nнабуває запаху ефірної олії. Добре розчинні в
органічних розчинниках: в петролейному і
діетиловому ефірах,в етиловому спирті,в рослинних і тваринних nжирах.
Цими властивостями ефірних олій користуються для добування їх з nрослинної сировини і очистки.
Ефірні олії добре розчиняють різні смоли, воски, парафіни, жири, nгуму .Ось чому при роботі з ефірними оліями не можна використовувати ці nречовини.
Під впливом світла, повітря і вологи в ефірних оліях протікають nпроцеси окислення і осмолення, що супроводжуються зміною кольору і запаху .
Тому їх необхідно їх зберігати в добре закритій тарі, в сухому nприміщенні, захищеному від сонячних променів. Для запобігання окислення тару nзаповнюють олією на 93-97% її об’єму.
Ефірні олії не жирні. nВипаровуючись при кімнатній температурі, вони не залишають жирних плям на nпапері, на відміну від рослинних олій.
Ефірні олії горять. Як приклад-ясенець, який в народі називають n«неопалима купина».Ця рослина поширена на Кавказі, в Середній Азії, в районах nпомірного поясу .Клітини рослини виробляють отруйні ефірні олії. В спекотні дні nїх виділяється так багато, що повітря над рослиною тремтить і струмениться. nЯкщо піднести до рослини сірник, то виникає спалах, який охоплює полум’ям всю nрослину,але не завдає їй ніякої шкоди.Звідси і пішла назва рослини-«неопалима nкупина».
Ефірні олії леткі.
1 група з високими показниками леткості: чайне дерево, nкипарис, лимон, м’ята перцева. Ці олії швидко випаровуються, мають різкий nзапах, швидко діють на організм, впливаючи на психіку людини.
2 група-середні показники nлеткості: ромашка, сосна мирра, розмарин. Ці олії більш стійкі, довше nзберігають аромат, поступово діють на організм, переважно на соматичні функції.
3 група-низькі показники леткості :ладан, кедр, пачулі, nсандал. Ці олії використовують для фіксації більш летких олій і посилення nїхньої витримки.
Хімічний склад ефірних олій
Основою лікувальної дії ефірних олій є їх хімічна структура, nнаявність чи відсутність тих чи інших хімічних сполук, які входять у їх склад. nКількість різних компонентів у складі однієї ефірної олії варіює від 120 до n500.Розмаїтість хімічних компонентів обумовлює унікальну дію ефірних олій.
Ефірні олії складаються з хімічних компонентів, які містять nвуглець, кисень, водень. Найбільш важливими групами органічних молекул в nефірних оліях є терпени – вуглеводні, які містять вуглець і водень, а також nтерпеноїди – окислені компоненти, які містять вуглець, водень і кисень.
Терпени. Ці вуглеводні можна поділити на три nгрупи: монотерпени, сесквітерпени, дітерпени.
Монотерпени. Присутні nу всіх ефірних оліях, особливо їх багато в цитрусових і хвойних оліях. nПрактично не мають побічних дій на організм людини, за виключенням подразнення nшкіри у особливо чутливих пацієнтів. Ці сполуки високолеткі, легко окислюються, nтому цитрусові і хвойні ефірні олії при зберіганні треба добре закривати і nтримати в холодильнику чи в темному місці.До
монотерпенів відноситься лімонен – основна частина цитрусових; пінен, камфен- основна частина хвоних. Монотерпени володіють різними властивостями:вбиваютьбактерії, грибки, віруси, мають сечогінну, відхаркувальну, збуджуючою дією, є інсектицидами.
Сесквітерпени. Вони менш леткі і не так окислюються, як монотерпени. Містяться в гвоздичній і ромашковій оліях
(каріофілен, хамазулен). Фармакологічна дія: знеболювальна, протигрибкова, противірусна, nзаспокійлива, протизапальна, спазмолітична, гіпотензивна.
Дітерпени, Містяться в ефірних оліях в малих дозах, їх на організм людини аналогічний сесквітерпенам.
Терпеноїди їх можна поділити на алкоголі (спирти), альдегіди, ефіри, кетони,
Алкоголі. Якщо в nописі складу ефірної олії присутні компоненти з суфіксом “ОЛ”-то це алкоголі. Вони безпечні, не викликають подразнення шкіри. Тому ефірні олії звисоким вмістом спиртів не є небезпечними для дітей та людей похилого віку. Приклади алкоголів в ефірних оліях: Борнеол в лаванді і розмарині; гераніол в герані,пальмарозі, троянді; ментол в м’яті; нерол в бергамоті, неролі, троянді, мелісі; сальвіол в шавлії. Алкоголі пригнічують віруси, сповільнюють ріст бактерій, мають.сечогінну, збуджуючу, тонізуючу дію, стимулюють імунну систему.
Альдегіди. Будучи токсичними в чистому вигляді, у складі ефірних олійбезпечні і володіють такими лікувальними властивостями:
антибактеріальними, противірусними, протизапальними,
cyдинopoзшиpювaльними,peлaкcy_ючими. Пpиклaди альдегідів: цитраль в лимоні і інших цитрусових; гераніаль в лимоні,мелісі.
Ефіри безпечні, володіють яскраво вираженими протизапальними, противірусними, спазмолітичними nвластивостями, добре зрівноважують і ефективно
впливають на нервову систему. Приклади ефірів: ліналілацетат в лаванді, бергамоті, неролі, мускатній шавлії; геранілацетат в герані, мелісі, неролі, майорані. Ефіри частомиють фруктовий аромат.
Кетони. Ефірні олії з великим вмістом кетонів необхідно використовувати дуже обережно, не перевищуючи рекомендованого дозування. Кетони захищаютьклітини, сприяючи регенерації тканин. Тому ефірні олії, які містять кетони, використовують для за живлення ран. Кетони знімають застійні явища, сприяютьрозрідженню слизу, мають відхаркувальну дію. Вони часто є в тих рослинах, які використовують для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів, наприклад, вшавлії. Кетони володіють знеболювальними, антикоагулюючими, ліполітичними і гормоноподібними властивостями. Проте, їхня нейротоксична дія може провокуватиріст пухлинних клітин. Приклади кетонів: карвон в кмині, м’яті, кропі; фенон в фенхелі; ментон в м’яті; жасмон в жасмині; туйон в полині, пижмі, чорнобильнику; пулгонв болотній м’яті.
Феноли. Це найбільш небезпечні компоненти ефірних олій. Ефірні олії з високим вмістом фенолів необхідно сильно розчиняти і застосовувати короткочасно.Феноли володіють сильними бактерицидниміи противірусними властивостями. Стимулюють нервову систему, підвищують артеріальний тиск. Можуть подразнюватишкіру .Феноли стимулюють імунну систему, є
потужними антиоксидантами. Приклади фенолів: евгенол в гвоздиці, лаврі і базиліку; тимол в чебреці, тім’яні; анетол в кропі, фенхелі, анісі; карвакрол в душиці,чебреці; метилхавікол в базиліку.
Зрозуміло, що склад ефірних олій залежить від багатьох факторів: грунтово – кліматичних умов, техніки вирощування рослин, технології переробки, умов і тривалостізберігання. Тому склад олій через вплив різних факторів може бути не ідентичним, що і призводить до різних оцінок. Ще одною важливою обставиною, з якою пов’язанівідмінності у властивостях ефірних олій, є генетична неоднорідність рослин в межах виду. n
Механізм впливу ефірних олій на організм людини
В класичній ароматерапії ефірні олії потрапляють в організм двома шляхами.
Перший шлях-вплив летких фракцій ефірних олій на дихальну систему .При цьому відбувається як прямий вплив компонентів ефірних олій на слизову оболонкуноса,трахеї,бронхів і альвеол,так і опосередкований- загальний вплив на організм по нервово-рефлекторному і гуморальному шляху.
Нервово-рефлекторний шлях передачі починається нервовими рецепторами носових ходів,які сприймають аромат і передають отриману інформацію в центральнунервову систему, досягаючи нюхового мозку. Зміни центральної нервової системи відображаються на стані і функціях всіх основних органів і систем: дихання,травлення, кровообігу, обміну речовин. Крім того безпосередня близькість нюхового мозку до лімбічного мозку і гіпоталамусу, який відповідає за емоції, впливає нанастрій людини, дає емоційне забарвлення ароматам, які вдихаються.
Гуморальний шлях ароматичного впливу на організм здійснюється завдяки значній сітці капілярів дихальних шляхів і альвеол легень. Це забезпечує швидкевсмоктування ароматичних речовин в незміненому вигляді, на відміну від настоїв і відварів рослин, на які впливає слина, шлункові і кишкові соки. Доведено, що діяречовин, які поступають в кров через дихальні шляхи, проявляється в 20 разів швидше в порівнянні з прийомом в середину у вигляді настоїв і відварів.
Вплив ефірних олій на дихальну систему досягається вдиханням ароматизованого повітря в природних умовах (прогулянки по лісу, парку) і при цілеспрямованійароматизації повітря у приміщеннях (аромалампи, пульверизатори, ароматизатори, інгалятори, нанесення ефірних олій на одяг, аксесуари, настільну лампу, камін).
Другий шлях проникнення ефірних олій в організм людини – при прямому контакті з шкірою чи слизовими оболонками, так званий транскутанний шляхпроникнення. Він здійснюється завдяки великій проникаючій здатності ефірних олій під час застосування ростирань кремів, мазей, аплікацій, компресів, загальних імісцевих ванн. При цьому здійснюється як пряма місцева дія, так і загальна: нервово-рефлекторна і гуморальна через капіляри кровоносної і лімфатичної системи, шкіри,слизових оболонок. Хімічні складники ефірних олій активно включаються в обмін речовин в якості природних ланок біологічних і фізичних
процесів, в синтез ферментів, вітамінів, гормонів і інших nбіологічно активних речовин, підвищуючи таким чином адаптаційні можливості nорганізму і його резистентність.
Крім того, ефірні олії вводяться в організм шляхом внутрішнього nвведення у вигляді таблеток, капсул, порошків, драже, з чаєм, молоком, медом.
Проникнення ефірних олій в організм обумовлено:
Доброю nрозчинністю ефірних олій в жирах, легкою проникністю через шкіру.
Низькою молекулярною масою ефірних олій.
Кульковою будовою молекул ефірних
Поруч з людиною живе безліч комах, укуси багатьох з nних можуть бути надзвичайно болісними. У будь-якому випадку, якщо укус був nпроведений в область рота, а то і глотки (буває і таке), а також якщо є ознаки nалергічної реакції з порушенням або утрудненням дихання, слід негайно nзвернутися до лікаря.
Укуси комах, укуси бджіл, комарів і nкліщів можуть викликати запалення, біль, набряк і свербіж на шкірі. Тут в нагоді nбудуть ефірні масла, такі як ромашки, лаванди, чайного дерева, чебрецю та інші. n
Ромашка визнається і народної, і nофіційною медициною. В ароматерапії використовується декілька видів ромашки: nримської ромашки, аптечної (німецької) ромашки. В ефірному маслі обох видів nміститься азулен (речовина з сильним протизапальною дією), який практично nвідсутній в самих рослинах, але утворюється в маслі. У ромашці аптечній n(німецької) масла міститься дещо більше. Також використовується дика ромашка, nяку часто називають марокканської ромашкою (Anthemis mixta). Вона володіє nсхожими лікувальними властивостями.
Хімічний склад ефірних масел nзмінюється в залежності від виду рослин, з яких вони отримані. Римська ромашка nмайже на 80% складається в основному зі складних ефірів, а також nізобутілангелата, пінокарвона, хамазулен і незначної кількості інших елементів.
Німецька ромашка складається в nосновному з хамазулен і фарнізена. Хамазулен відсутня в свіжих квітах і nутворюється тільки в процесі дистиляції. Він надає маслу красивий синій колір і nнаділяє його чудовими протизапальними властивостями.
Всі види ромашки володіють nзаспокійливими і протизапальними властивостями. Щодо останнього властивості nособливо виділяється німецька ромашка через високий вміст хамазулен. Тому nособливо ефективне застосування вона знаходить при лікуванні захворювань, що nсупроводжуються запаленнями, внутрішніми або зовнішніми. Гарячі компреси з nромашкою прикладають до наривів, абсцеси, інфіковані порізів і т. д., а також nдо зубних наривів до того, як піти до дантиста.
Властивості і сфери застосування nефірного масла ромашки багато в чому схожі з властивостями лаванди. Тому, якщо nви роздумуєте, чи скористатися вам ромашкою або лавандою в тій чи іншій nситуації, пам’ятайте, що ромашка краще підходить при ниючих болях, а лаванда – nпри гострих.
Ромашка є також хорошим nдезинфікуючим засобом, особливо для сечовивідних шляхів. При всіх інфекційних nзахворюваннях сечовивідних шляхів, таких, як цистит, потрібно пити багато чаю з nромашки, а також робити масаж з маслом ромашки і прикладати компреси з ромашкою nдо нижньої області живота. Допоможе також тепла ванна з декількома краплями nефірного масла ромашки.
Полегшити менструальні болі або nпроблеми, пов’язані з менопаузою, можна за допомогою того ж поєднання масажу, nванни та чаю ромашки. Ромашка також полегшить стан напруги, депресії і nдратівливості, який відчувають багато жінок перед менструацією, а завдяки своїм nсечогінним властивостям допоможе видалити з організму зайву рідину. Ромашка в nякості масажного масла може використовуватися при болях у м’язах, а також при nзапаленні суглобів при артриті. Вона є прекрасним засобом при розтягуванні nзв’язок, запаленні сухожиль. Однак важливо пам’ятати, що при травмах і набряках nпотрібен не масаж, а холодні компреси.
Ромашка дуже добре допомагає при nбагатьох проблемах зі шкірою, особливо якщо шкіра чутлива, почервоніла або nсуха. Ромашка широко застосовується при лікуванні алергічних реакцій, при nекземі, кропивниці і всіх станах, що супроводжуються свербінням, лущенням і nпоявою червоних плям на шкірі. Форми застосування ромашки – ефірні води, nлосьйони, креми, але якщо вражені великі ділянки шкіри, то найпростіше робити nванни з маслом ромашки. Слід також пити більше чаю з ромашки.
Важливо подбати про те, щоб виявити nпричину висипки – з’явилася вона наслідком фізичного роздратування, емоційної nнапруги або, як це часто буває, поєднання обох факторів. В іншому випадку є nнебезпека позбутися лише від зовнішніх ознак, в той час як основна проблема nзалишиться невирішеною.
І тут прекрасною підмогою виявиться nромашка, так як вона прекрасно заспокоює розум і емоції і надасть більший nефект, ніж ліки, які лікують безпосередньо шкіру.
Однак тут важливо пам’ятати, що при nлікуванні ефірними маслами часто виникає «криза одужання», тобто стан шкіри nможе спочатку ще більше погіршитися, після чого вже настане поліпшення. Це nявище часто супроводжує лікування природними засобами.
Ромашка звужує судини, і це її nвластивість допомагає при лікуванні луснули судин на щоках, хоча можуть пройти nмісяці, перш ніж ефект стане помітним.
Як уже говорилося, ромашка, як і nінші масла, надає заспокійливу дію і на ментально-емоційному, і на фізичному nплані. Тому ромашкою особливо добре користуватися, коли напруга і занепокоєння nроблять людину дратівливою і порушеними. В цьому випадку краще всього приймати nванни з маслом ромашки, можливо, в суміші з іншими маслами.
Ромашка – одне з найбільш м’яких nмасел і добре підходить для дітей. Новонароджених немовлят можна заспокоїти, nпротерши їм щічки 1%-ним маслом. Можна спробувати давати дитині на ніч кілька nчайних ложок слабкого чаю з ромашки, підсолодженого невеликою кількістю меду.
Біль у вусі можна послабити, nмасажуючи ділянку навколо вуха або за допомогою гарячих компресів з ромашки. nЯкщо біль у вусі зберігається, потрібно звернутися до лікаря.
Ромашку можна використовувати як nзамінник лаванди або змішувати масло ромашки і лаванди для ванн при безсонні, nособливо тривалою. Ніколи не потрібно користуватися одним ефірним маслом nбезперервно протягом більш ніж двох-трьох тижнів. Масла завжди потрібно nчергувати.
Зверніть увагу: під назвою n«блакитна ромашка» часто продають один з видів полину (Artemisia arborescens). nВін багатий азуленом і хамазуленом і володіє такими ж протизапальними nвластивостями, як і ромашка, але є сильним месячегонним засобом, тому його nніколи не можна використовувати під час вагітності.
Вплив на свідомість.
Масло ромашки знімає тривогу, nнеспокій, напруга, послаблює гнів і страх, купірує реакції на стрес, усувають nдепресію, неврози. Усувають саморуйнівні емоції, побудовані на копанні в своєї nі чужої душі, вишукуванні своїх і чужих помилок, що зробили згубний вплив на nжиття. Допомагає самостійно справлятися з труднощами, нести відповідальність за nсвої діяння і не злобствовалі через дрібниці. Сприяє релаксації, заспокоює. nУсувають безсоння, нормалізують сон, роблячи його більш рівним, глибоким, без nагресивних сновидінь і важких символів.
Вплив на тіло.
Послаблює ниючий м’язовий біль, nособливо викликану нервовим напруженням. Ефективно проти болю в попереку. Також nдопомагає при головному болі, невралгії, зубний і вушної болю.
Дозволяє успішно справлятися з nпорушеннями менструального циклу, в тому числі послаблювати болю. Знімає nдратівливість, яка зазвичай проявляється в дні, що передують менструації, і в nперіод менопаузи.
Масло ромашки заспокійливо діє на nшлунок, нерідко допомагає при гастриті, діареї, коліті, виразці шлунка і nдванадцятипалої кишки, блювоті, метеоризмі, запаленні кишечника. Як вважається, nдопомагає при захворюваннях печінки, жовтяниці, а також при порушеннях функції nсечостатевих шляхів.
Показано до застосування при nповторюваних інфекціях, оскільки стимулює вироблення білих кров’яних тілець, nякі борються з бактеріями, підвищують опірність організму. Може служити nефективним засобом профілактики анемії.
Вплив на шкіру.
Сприяє загоєнню опіків, пухирів, nінфікованих ран, виразок і наривів. Допомагає при дерматиті, вугрової висипки, nгерпесі, псоріазі, надчутливої шкірі, а також при алергічних реакціях. nПокращує стан пошкоджених капілярів, підвищує еластичність шкіри. Корисно для nсухої і зудить шкіри, зменшує набряклість, укріплює тканини. Прекрасне очищає nзасіб.
Застосування.
Потрібен попереднє розведення nмаслом жожоба відповідно 1:5 і використання розведеної суміші. Не слід nрозводити відразу більш 0,5 г ромашкового масла. Всі дозування, зазначені nнижче, розраховані на розведене ефірне масло ромашки найвищої якості.
1. Аромакурітельніца (аромолампа): n5 крапель на 15 м2.
2. Полоскання: 3 краплі нанести на n1/2 чайної ложки соди і розвести в 200 г теплої води.
3. Масаж: 4-6 крапель на 10 г nтранспортного масла.
4. Теплі примочки, компреси: 4-6 nкрапель на 200 г води.
5. Ванни: 3-5 крапель.
6. Для збагачення косметичних nпрепаратів: 7 крапель на 15 г основи.
7. Для гарячих інгаляцій nіспоьльзуйте 1-3 краплі. Тривалість процедури 5-7 хвилин.
8. Краплі в ніс: на 15 г масла nавокадо або макадамії 3-5 крапель ромашки.
9. Вода для промивання ран: 7-8 nкрапель на 200 г кип’яченої води.
10. Внутрішнє вживання: 1 крапля з nмедом, лимоном, варенням, сухофруктами, у хлібній «капсулі» 2-3 рази на день. nЗапивати вином, соком, чаєм, кефіром.
11. Спринцювання: 3 краплі нанести nна 1/2 чайної ложки соди і розвести в теплій кип’яченій воді.
Сприйняття аромату.
Аромат дуже в’язкий, щільний і nв’ялений. Перший тон зазвичай швидко стомлює.
Відчуття.
Протягом 1-3 хвилин легке nохолодження, поколювання і освіження шкіри. Реакція природна.
Заходи безпеки.
Стимулює менструацію, тому в перші nмісяці вагітності від застосування слід утримуватися.
Протипоказання.
Ромашка «скасовує» дію nгомеопатичних препаратів, тому це ефірне масло вважається несумісним з nгомеопатією. Потрібно перевіряти аромат на індивідуальну переносимість.
Оси й бджоли
Укуси ос і бджіл небезпечні nрозвитком загальних алергічних реакцій організму. Для запобігання розвитку nалергічних реакцій як можна швидше видаліть залишене жало комахи і зробіть на nмісце укусу холодну примочку з однією краплею олії ромашки. Примочку виробляти n4 рази на день протягом двох днів.
Павуки
Розчинити 3 краплі масла лаванди та n2 краплі олії ромашки в чайній ложці алкоголю. Сумішшю змочити серветку і nзробити аплікацію на місце укусу. Повторити процедуру 3 рази на день.
Кліщі
Якщо кліщ повністю сидить у шкірі, nто необхідно рясно змастити кліща розчином масел, що складаються з 1 мл nрослинного і 1 краплі олії чебрецю. Аплікацію продовжувати протягом 10-15 nхвилин, потім, якщо кліщ не вийшов самостійно, акуратними рухами витягніть nйого. Місце укусу слід обробити 1 краплею чистого лавандового масла.
Комарі і мошки
Розчинити 3 краплі олії чебрецю в 1 nчайній ложці укусу або лимонного соку. Зробити аплікацію на місцях укусів. nПотім змастити місця укусів маслом лаванди.
Постільні клопи і блохи
Місця укусів протріть розчином: 3 nкраплі олії чебрецю розчинити в 1 чайній ложці 3%-го оцту. Потім змастити nпошкоджену шкіру маслом лаванди.
Укуси москітів
При укусі москітів з’являється nзагроза захворювання малярією. Місця укусів необхідно змастити лавандовим nмаслом. При множинних укусах москітів рекомендується прийняти загальну ванну з nсумішшю масел.
Суміш ароматичних масел, що nвідлякує комах:
• чебрець – 4 краплі;
• лаванда – 4 краплі;
• м’ята перцева – 4 краплі;
• гвоздика – 4 краплі.
Розчинити 5 крапель суміші ефірних nмасел в 1 чайній ложці рослинного масла і змастити всі незахищені одягом nділянки шкіри. Додайте в 1 чайну ложку вашого звичайного лосьйону 2 краплі nсуміші і ватним тампоном протріть шкіру під одягом. Перед сном поруч зі спальним nмісцем покладіть ватний тампон, змочений 5 краплями суміші масел.Укуси комах.
1) Лаванда 1 крапля + ромашка 1 nкрапля або
2) Чайне дерево 2 краплі розчинити nв одній чайній ложці рослинного масла, змащувати місце укусу 3-4 рази на день.
Використання nефірних олій при виразках рота
Рот nвиразок або афтозний виразки крихітні відкриті рани, які розвиваються у роті, nна язику, на слизовій оболонці в губи і щоки, і в пази між ясен і щоки.
Вона nпочинається, як печіння і поколювання і незначні набряки .У центрі кожної nвиразки білий, оточений запаленої червоною облямівкою. Виразки можуть тривати nвід двох днів до трьох тижнів, вони заживають мимовільно, не залишаючи шрамів.
Виразка nв роті може бути викликана вірусною інфекцією, але деякі дослідження показують, nвиразки викликані станом тривоги або емоційного стресу.
Маючи nвиразки в роті, уникати кислоти або гострої їжі, що може викликати більше болю, nтверду їжу, каву, куріння і алкоголь.
Знадобляться nтакі ефірні олії,як: бергамот, ладан, мирра, чайне дерево.
Ватним nтампоном, змоченим в маслі чайного дерева потрібно застосовувати акуратно.
Застосовують: nУ 5 мл рідини для полоскання рота сіль використання і 2 краплі олії чайного nдерева в 500 мл теплої кип’яченої води.
Інші рідини для nполоскання рота, які можуть бути використані
- 2 краплі чебруцю масло
- 2 краплі лимонного масла
- 2 краплі чайного дерева масло
- 2 краплі герані масло
- 10 мл бренді
- 1 стакан теплої води
n
– nДодайте по краплі олії чайного дерева, геранієвої і лавандового в півсклянки nводи. Полощіть рот три-чотири рази на день.
Використання ефірних олій при шлункових спазмах:
При шлункових спазмах фахівці з ароматерапії рекомендують nбазилік, ромашку, шавлію лікарську, nмелісу (або) чайне nдерево.
–Для полегшення шлункових nспазмів у домашніх умовах цей метод оптимальний nза допомогою наступних компонентів:
n
n2 краплі олії nапельсина + 3 краплі nлаванди
n4 краплі олії nм’яти + 1 крапля nчайного дерева
n2 краплі олії nгвоздики + 3 краплі nапельсина
n2 краплі олії nлаванди + 2 краплі nм’яти + 2 краплі nчайного дерева.
-Якщо вас шлункові спазми застали зненацька nна роботі, в nмашині, в громадському місці- не посоромтеся подбати nпро себе таким чином: на носовичок (бажано nвологий) нанесіть 3 краплі олії кориці, або 3 краплі апельсина, nабо 2 краплі гвоздики . Покладіть хустку nна обличчя і повільними nритмічними рухами вдихайте пари.
Для nполегшення шлункових спазмів у домашніх умовах цей метод оптимальний за nдопомогою наступних компонентів:
2 nкраплі олії апельсина + 3 краплі лаванди;
n4 краплі олії м’яти + 1 крапля чайного дерева;
n2 краплі олії гвоздики + 3 краплі апельсина;
–Змішайте п’ять крапель олії чайного nдерева, три краплі лимонного і дві краплі миррової олії з 2,5 чайної ложки nвиноградної олії. Змащуйте виразки кожні 2 години.
Антисептичні nефірніолії, наприклад гераниевое, лавандова, лимонне, миррину і чайного дерева, nдопомагають від виразок, викликаних вірусною або бактеріальною інфекцією.
Використання ефірних олій при хронічному гастриту:
Внутрішнє використання:
1 крапля олії базиліка на 1 чайну ложку меду n4 рази на день nпісля їди. Приймати nпротягом місяця, після чого зробити перерву 2 nтижні і, якщо біль загострюються, знову розпочати застосування.
n
n1 крапля олії nімбиру на 1 nдес. ложку меду n2 рази в день після їжі
Використання уфірних олій при виразковій хворобі шлунка:
Найкраще допомагають ефірні олії nбазиліка, каяпута, ромашки, м’яти перцевої або лимона,анісу,евкаліпта,бергамота
Використовують такий рецепт:
Внутрішнє застосування.
n
n2 краплі олії nялівцю на 1 nчайну ложку меду nабо соняшникової олії 3 рази на день приймати в проміжках nміж їдою протягом місяця. Потім зробити перерву nмісяць
n
n
n2-3 краплі олії nшавлії на 1 nдесертну ложку меду, nприймати після їжі протягом 3 тижнів. Далі зробити тижневу перерву і приймати цей засіб за nпотребою
n
n
n1 крапля олії nлимона на 1/2 склянки nтоматного соку за nгодину до їди 3-4 nрази на день
n
n
n2 краплі олії nевкаліпта і 1 столову nложку меду розвести nв склянці теплої nводи, приймати за 30-40 хвилин nдо їжі протягом 3 nтижнів, після чого nнеобхідно зробити перерву 2 тижні, потім можна nприйом відновити
n
n
n3 краплі олії nкипариса на 1 nдесертну ложку меду, nприймати 3 рази в nдень
n Аніс
Гарним помічником для лікування виразок є ефірна олія nАнісу,яка має такі характеристики:
Використовується nяк заспокійливий засіб при нервовому збудженні: при вуграх, облисінні, nшкірному грибку, піодермії; як антисептик, який надає ранозагоювальну дію; при nбронхітах, ангінах, ОРЗ; сприяють виділенню шлункового соку; як жовчогінний, nсечогінний, спазмолітичний засіб. Крім того олія рослини ефективна при nревматизмі, подагрі, виразці шлунка, дванадцятипалої кишки, робить гостріше nслух, зір, освіжає пам’ять.
n
nСпособи застосування:
аромалампи n- 2-4 краплі;
інгаляції n- 1-2 краплі, тривалість сеансу – 4-5 хвилин,
ванни n- 3-7 крапель;
масаж n- 3-5 крапель на 15 г транспортної олії;
всередину n- 1-2 краплі на шматочок цукру 2-3 р. в день до їди;
компреси n- 4-5 крапель на серветку і прикласти до хворого місця на 4-6 годин.
n
n
