ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКА І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
Виразкова хвороба набуває нового значення у педіатричній практиці, оскільки дана патологія значно помолодшала, пік захворюваності припадає на 9-11 років; в структурі патології органів травлення cтановить 1,7-16 %. Привертає увагу і та обставина, що збільшилася доля “німих” виразок, коли захворювання діагностується на висоті ускладнень, зокрема кровотечі. З цих міркувань знання клініки і лікування виразкової хвороби у дітей необхідні лікарям різної спеціалізації для своєчасної діагностики і попередження ускладнень.
Етіологія та патогенез виразкової хвороби
Фактори, що спричиняють розвиток витазкової хвороби |
· Генетично обумовлена схильність (у 30-40%) · Огріхи в харчуванні (споживання сухої, грубої їжі, консервів, дуже гарячої або холодної їжі, зловживання приправами, напівфабрикатами) · Шкідливі звички (паління, алкоголь, токсикоманія) · Нервово-психічні перевантаження (конфлікти в школі, сім’ї) · Порушення рівноваги нервово-вегетативного і ендокринного тонусу (пубертатний період) · Тривала персистенція у слизовій оболонці Helicobacter pylori |
Патогенез |
· Переважання факторів агресії над факторами захисту слизової оболонки під впливом порушення координуючої функції ЦНС |
Класифікація виразкової хвороби (ВХ)
1. Клініко-ендоскопічна стадія:
· Гостра виразка
· Початок епітелізації
· Заживлення виразкового дефекту слизової оболонки при наявному гастродуоденіті
· Клініко-ендоскопічна ремісія
2. Фази: загострення, неповна клінічна ремісія, клінічна ремісія.
3. Локалізація: шлунок, дванадцятипала кишка, подвійна локалізація.
4. Форма: без уокладнень, з ускладненнями (кровотеча, пенетрація, перфорація, стеноз пілоруса, перивісцерит).
5. Функціональна характеристика: кислотність шлункового вмісту та моторика (підвищені, знижені, в нормі).
6. Етіологічна характкристика: Helicobacter pylori-асоційована, Helicobacter pylori– неасоційована.
Критерії діагностики |
· Наявність факторів ризику виникнення ВХ та спадкової схильності (45-75%); · Спадкові маркери гістосумісності для ВХ дванадцятипалої кишки – НLА В5 (в українській популяції – В5); · Група крові О(1); · Вроджений дефект a1-антитрипсину; · Вроджений дефект b2-макроглобуліну |
Клінічні діагностичні критерії ВХ (в залежності від стадії та локалізації виразкового дефекту)
I стадія (гостра виразка) |
Провідний симптом – біль: · Епігастрій, пілородуоденальна зона; · Натще або пізній біль (через 2-3 години після їжі); · Нічний біль (50-60%); · Мойнігановський ритм: голод®біль®прийом їжі®полегшення®і т.д. · У вигляді нападу або ниючий; · Часто іррадіація в спину, поперек. Диспепсичний синдром: · Печія; · Нудота; · Кисла відрижка; · Блювання. Синдром неспецифічної (ендогенної) інтоксикації: · Емоційна лабільність; · Вегетативні розлади; · Головний біль. Пальпаторно: · Виражена болючість у пілородуоденальній зоні та в епігастрії; · Наявність симптому Менделя; · Локальна напруга м’язів; · Шкірна гіперестезія в зонах Захар’їна-Геда. |
|
II стадія (початок епітелізації) |
Біль: · Зберігається пізній біль, переважно вдень; · Мойнігановський ритм менш виражений; · Біль, в основному, ниючого характеру; · Іррадіація болю зникає Диспепсичні прояви зменшуються. Пальпаторно: при поверхневій пальпації болючість відсутня, відсутні зони шкірної гіперестезії, зберігається локальна напруга м’зів |
|
III стадія (заживлення виразки) |
Біль: · Періодичний пізній біль та біль натще; · Відчуття голоду (як еквівалент нічного болю) Диспепсичні прояви відсутні. Пальпаторно зберігається помірна болючість у гастродуоденальній зоні при глибокій пальпації. |
|
Період ремісії |
Скарги відсутні, зберігається болючість при глибокій пальпації. |
|
Особливості перебігу ВХ шлунка:
· Частіше хворіють дівчата;
· Спадковість має менше значення;
· Біль найчастіше ниючий, з локалізацією у верхній половині живота, за грудиною; виникає зразу після їжі, рідко нічний біль.
· Диспепсичні прояви: нудота, відрижка, печія, гіркота у роті, зниження апетиту, метеоризм.
· Пальпаторно локальна болючість в епігастрії, ознаки локальної напруги м’язів.
Особливості перебігу ВХ дванадцятипалої кишки
· Як правило, тяжкий перебіг;
· Омолодження (маніфестація у 7-9 років);
· Атиповий перебіг (скритий перебіг, безбольовий варіант – до 50% випадків);
· Збільшення частоти ускладнень (кровотеча у 20-25% випадків) і тяжких варіантів перебігу;
· Резистентність до лікування;
· Нівелювання сезонності загострень.
Критерії тяжкості перебігу ВХ:
Легкий |
Термін загоєння виразки до 1 місяця; Ремісія більше 1 року; Відсутність ускладнень. |
|
Середньої тяжкості |
Термін загоєння виразки від 1 до 2 місяців; Ремісія менше 1 року; Відсутність ускладнень. |
|
Тяжкий перебіг |
Нетипова локалізація виразки; Численні дефекти; Термін загоєння більше 2 місяців; Часті рецидиви (більше 2 разів на рік). |
|
Обсяг діагностичних заходів:
Обов’язкові |
Клінічний аналіз крові; Клінічний аналіз сечі; Біохімічний аналіз крові: загальний білок та його фракції; Гістологічне (цитологічне дослідження); Тести на Helicobfcter hylori (швидкий уреазний, бактеріологічний, дихальний уреазний тест, серологічний, імуноферментний аналіз); Досдідження шлункової секреції (рН-метрія, фракційне дослідження шлункового вмісту); Фіброезофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією; УЗД органів черевної порожнини. |
|
При необхідності |
Аналіз калу на скриту кров; Імунограма; Аналіз крові на гормони (гіпергастринемія, гіперсоматотропінемія) Рентгенологічне обстеження (для діагностики моторно-евакуаторних порушень, дуоденостазу). |
Лікування виразкової хвороби
Режим |
Індивідуальне для кожного хворого вирішення тривалості та об’єму обмежень у руховому режимі |
|
Дієта |
Стіл №1а®№1®№5. Їжа хімічно, фізично, термічно щадна, вживання їжі часте, невеликими порціями. |
|
У випадку НР – асоційованій ВХ |
Призначення потрійної або квадротерапії протягом 7-10 днів (див. гастродуоденіти); антисекреторна терапія (блокатори Н2-рецепторів гістаміну 2-4 покоління (ранітідін* – разова доза 150 мг, добова – 300-450 мг; фамотідін – разова доза 20 мг, добова – 40 мг; нізатідін* – разова 0,15 (0,3)г, добова доза 0,3 г) або М1-холінолітики (гастроцепін – за 30 хвилин до їжі – діти до 12 років – по ½ таблетки 2 рази в день, більше 12 років – по 1 таблетці 2 рази в день) впродовж 3-4 тижнів з наступною поступовою відміною. |
* – припарати використовуються у дітей після 12 років!
|
Після відміни антигелікобактерної терапії: · Цитопротектори : смекта (дітям після 2 років: 2-3 пакетики в день між прийомами їжі; вентер – за 30-60 хвилин до їди, по 0,5-1,0г 3 рази в день і четвертий на ніч; ліквірінтон-за 30-40 хвилин до їжі; дітям до 7 років – по 1 таблетці 3 рази в день, дітям після 7 років – по 1-2 таблетки 3-4 рази в день. · Репаранти: спіруліна, обліпихова олія; · При порушеннях моторики: мотіліум в дозі 0,25- 1мг/кг маси тіла, 3-4 рази в день, за 15-20 хв. до їжі; тривалість призначення 10-14 днів. · Седативні (персен) або антистресорні (сибазон) засоби. · Симптоматичне лікування: а) спазмолітики: но-шпа (по1-1,5мг/кг маси тіла1-3 рази в день), галідор (дошкільнятам по 0,05г 2 рази в день, школярам по 0,05-0,1г 2 рази в день), метацин (діти 4-7 років по 0,001-0,0015г,8-14 років – 0,002-0,004г 2-3 рази в день), протягом 10-15 днів. б) полівітамінні препарати – 4 тижні. · Фізіотерапевтичне лікування: індуктотермія, НВЧ, діадинамотерапія, електрофорез із спазмолітиками, гальванізація ділянки шлунка. |
У випадку НР-неасоційованої ВХ |
Обсяг лікувальних заходів ідентичний, окрім проведення ерадикаційної терапії. |
Зразок написання рецептів по даній темі
Rp.: Gastrocepini 0.025
D. t. d. №40 in tab.
S.Приймати за 30 хвилин до їди по 1 таблетці 2 рази в день (дітям шкільного віку)
Rp.: Tab. Gelusil-laki
D.t. d. №50
S. Приймати по 1 таблетці (розсмоктувати) 3 рази в день через 1,5-2 години після їжі, четвертий раз перед сном.
Rp.: Tab. Di-Noli
D. t. d. №40
S. Приймати за 30 хвилин до їди по 1 таблетці 3 рази в день, четвертий раз перед сном (дітям старше 10 років).
Rp.: Tab. Metronidazoli 0.25
D. t. d. №10
S. Приймати по 1 таблетці 2 рази в день, після їди (дитині 11 років).
Rp.: Sol. Metacini 0.1% – 1.0
D. t. d. №5 in amp.
S. Вводити внутрішньом’язово по 0,5 мл 2 рази в день (дитині 9 років).
Rp.: Tab. Ranitidini 0.3
D. t. d. №20
S. Приймати по ½ таблетки 2 рази в день, після їди (дитині 10 років).
Rp.: Smecti
D. t. d. №20
S. Приймати по 1 пакетику (попередньо розчинити у воді) 3 рази в день (дитині 8 років).
Rp.: Tab. Phamotidini 0.02
D. t. d. №20
S. Приймати по 1 таблетці перед сном (дитині 10 років).
Rp.: Tab. Sucralfati (Venter) 0.5
D. t. d. №30
S. Приймати по 1 таблетці 3 рази в день за 30 хвилин до їди, четвертий раз перед сном (дитині 12 років).
Rp.: Tab. Halidori 0.1
D. t. d. №50
S. Приймати по 1 таблетці 3 рази в день (дитині 14 років).
Профілактика виразкової хвороби:
Первинна |
Раціональний режим. Фізіологічне харчування. Запобігання фізичному та емоційному перевантаженню. |
Вторинна |
Динамічне спостереження педіатром: перші 6 міс – 1 раз на 2 міс, потім – 2-3 рази на квартал, у подальшому – 2 рази на рік. Дієта: стіл №1 на 4-6 міс, потім стіл №5. Група фізкультури – спеціальна. Протирецидивне лікування восени і навесні: антациди, холінолітичні засоби. Санаторно-курортне лікування: Моршин, Трускавець, Березовські мінеральні води, Рай-Єланівка. Санація хронічних вогнищ інфекції. Не призначати медикаментів, що пошкоджують слизову оболонку шлунка і ДПК. |