ВІТАННЯ. ФОРМИ ВІТАНЬ. ЗНАЙОМСТВО

ВІТАННЯ. ФОРМИ ВІТАНЬ. ЗНАЙОМСТВО

 

Вітання nй побажання

  n– nДоброго здоров’я!
n– Моє шанування! n
n– Дозвольте Вас привітати!
n– Зичу   радості, успіхів! n
n– Дозвольте вітати Вас від імені!
n– Наше щире вітання!
n– Хай збудуться nвсі Ваші мрії!

Слово nпросити вживається з двома наголосами:

прошу – у значенні “звертаюся з проханням, клопочу”;

прошу – у значенні “запрошую, будь ласка”.

Прохання n– відмова

Відмова nпотребує значно складнішої формули:

      n– nНа жаль, не можу…
n– Мені дуже шкода, але…
n– Шкодую, що не зміг…
n– Із задоволенням би, але…
n
n– Охоче, але…
n– Дозвольте подумати…

Формули nвибачення

 – Будь ласка, не ображайтеся!
n– Вибач(те), я помилився; n
n– Я не хотів (не мав наміру) чинити тобі (Вам) прикрощі;

Мені nдуже неприємно! Вибач(те)!

Відповідайте на запитання

1.Хто ви?                          

2.Як вас звуть?

3.Ви іноземець?               

4.Ви навчаєтесь чи працюєте?_

5. Де ви навчаєтесь?

6. Що ви робите на уроці?  

7. Як ви читаєте?        

8. Як ви пишете?              

9. Як ви розмовляєте українською nмовою?

10.Коли ви nвиконуєте домашнє завдання?

11.Ви дивитесь телевізор?____

12.Ви слухаєте радіо?     

13.Хто nваш друг?            

14.Як його звуть?            

 

Складіть діалог, відповідаючи на запитання

  –  Мене звуть Ахмед.

– Так, я іноземець.

– Так, я студент.

– Я навчаюсь в університеті.

– Я вивчаю українську мову.

– Я добре розмовляю українською мовою

–Ти студент?

–Так, я студент.

– А ти?

– Я теж студент.

– Де nти навчаєшся?

– Я навчаюсь в університеті на підготовчому факультеті.

– Що ти вивчаєш?

– Я вивчаю українську мову

– А ти?

– Я теж вивчаю українську  мову.

– Ти говориш українською мовою?

– Так, я говорю українською мовою.

–  nТвій друг говорить англій­ською мовою?

–  nНі, він не говорить англій­ською мовою.

–  nКоли ти виконуєш домашнє завдання?

–  nЯ виконую домашнє завдан­ня ввечері.

–  nЯк ти читаєш українською мовою?

–  nЯ добре читаю українською мовою.

–  nТи все розумієш на уроці?

–  nТак, я все розумію на уроці.

 

 

Зверніть увагу!

                                     

n

Як представляти людину і як називати ім’я

                                  

 

Завдання 1. Прочитайте діалог.

 

– Іване, привіт, радий тебе nбачити!

– Привіт, Андрію, я теж!

– Познайомся, це мій новий друг з nНігерії!

– Вітаю в Україні! Як тебе звати?

– Добрий день! Мене звати Майкл.

– Дуже приємно. Моє ім’я Андрій. nТи студент?

– Так, я студент медичного nуніверситету.

– Іване, куди ви йдете?

– Додому. А ти?

– Я йду в магазин.

– Добре, бувай.

– Бувай.

– До побачення, Майкле.

– До побачення.

 

Завдання 2. Правильно чи неправильно?

 

1.                nІван іде nдодому.

2.                nМайкл – з nНамібії.

3.                nМайкл іде в nмагазин.

4.                nАндрій іде в nмагазин.

5.                nМайкл – nвикладач.

6.                nМайкл – nстудент.

 

Завдання 3. Прочитайте і запам’ятайте.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як поставити nзапитання, використовуючи інтонацію?

 

 

 

Завдання 4. Поставте запитання і nдайте відповідь, використовуючи інтонацію.

Зразок: – Джон – еколог. – Джон еколог?. – Так, він еколог.

 

Слова: студент, секретар, учитель, бізнесмен, журналіст, лікар, фармацевт, директор, менеджер, інженер, nстоматолог, юрист.

 

Завдання 5. Прочитайте діалоги.

 

1.

– Добрий вечір, Богдане! Заходь!

– Добрий вечір! Як справи?

– Дякую, добре. А як ти?

– Непогано.

– Сідай, будь ласка.

– Дуже дякую.

 

2.

– Добрий ранок, Таню!

– Привіт.

– Можна зайти?

– Так, можна.

– Як твої справи сьогодні?

– Погано. Знову болить голова.

 

Завдання 6. Складіть діалоги, використовуючи фрази з таблиці. Вивчіть фрази.

 

 

Радий / рада вас бачити.

Я теж.

Як ти?

Як справи?

Чудово.

Добре.

Нормально.

Непогано.

Погано.

А у вас?

Як життя?

Все добре.

Як завжди.

Прекрасно.

Жахливо.

Так собі

 

 

Glad to see you.  

 

So am I.

How are you?

How are you?

Excellent.

Good.

Fine.

Not bad.

Bad.

And you?

How’s life?

Everything is o.k.

As usual.

Excellent.

Awful.

So-so

 

Рад / совет вас видеть.

 

Я тоже.

Как ты?

Как дела?

Чудесно.

Хорошо.

Нормально.

Неплохо.

Плохо.

А у вас?

Как жизнь?

Все хорошо.

Как всегда.

Прекрасно.

Ужасно.

Так собе

 

 

Зверніть увагу!

Як сказати «Так» і «Ні»?

 

n

– Це Сашко? – Так, це Сашко.
– Це Джон? – Ні, це Джеф.
– Джеф еколог? – Ні, Джеф не еколог. Джеф учитель.

 

 

 

 

Завдання 7. Поставте питання і nдайте заперечну відповідь, використовуючи різні українські імена.

Зразок:

  – Богдан  еколог?

  – Ні, nБогдан  не еколог. Богдан – бізнесмен.

 

Слова: стоматолог, медик, фармацевт, медсестра, викладач, медбрат, nстудент, директор, декан, учень, школяр.

 

Завдання 8. а) Прочитайте діалог. Розгляньте малюнки до нього.

 

– Добрий день, Степане Олександровичу.

 

– Я Олег.

 

– Привіт, Олеже!

 

– Віталій удома?

 

– Так, він вдома. Прошу зайти.

 

– Віталію, Олег тут.

 

б) Дайте відповідь ТАК чи НІ

Зразок:

Малюнок а. Чи це пан Степан nОлександрович? – Так, це Степан Олександрович

Малюнок б. Чи це Олег? – Ні, це nне Олег, це Віталій

 

1. Чи це Віталій?

2. Чи це Степан Олександрович?

3. Чи це будинок?

4. Чи Олег удома?

5. Чи Віталій тут?

6. Чи він Ахмед?

7. Чи Віталій удома?

8. Чи Степан Олександрович  вдома?

9. Чи Олег питає?

10. Чи це Олег?

 

 

в) Дайте відповіді на запитання / Answer the questions.

 

1. Хто вдома?

__________.

 

2. Де Віталій?

__________.

 

3. Хто тато?

__________.

 

4. Хто хлопці?

__________.

 

5.                nДе Степан Олександрович?

__________.

 

г) Допишіть слова / Fill in the blanks.

 

1. Ст..п…н

2. Олекс..ндр…вич

3. Ол…г

4. В…тал…й

5. вд…м…

6. д…бр…й

 

д) Доповніть речення / Fill in the blanks.

 

1. Чи Віталій __________?

2. __________. Віталій тут.

3. Добрий день, _________!

4. Я __________.

5. Так, він __________.

6. __________, Степане Олександровичу.

 

е) Допишіть текст / Fill in the blanks.

 

Пан __________ і __________ вдома. Олег  __________. Він питає, чи Віталій __________. nПан Степан відповідає, що  __________ nудома.

 

Зверніть увагу!

 

 

  Завдання n9. Заповніть таблицю

 

 

Фрази, якими nкористується посередник:

–Я хочу nпознайомити вас з … .

–Дозвольте nпознайомити вас з … .

–Дозвольте nвідрекомендувати вам … .

Без посередника:

–Я хотів би з nвами познайомитися.

–Мені хотілося nб з вами познайомитися.

–Дозвольте з nвами познайомитися.

–Дозвольте nвідрекомендуватися.

–Дуже приємно. nЯ радий з вами познайомитися.

–Дуже радий, що nзнайомство нарешті відбулося.

Вітання

Добрий ранок. nДоброго ранку.

Добрий день. nДоброго дня.

Добрий вечір. nДоброго вечора.

Добридень. nПривіт.

Доброго nздоров‘я. Моє шанування.

Радий вас nбачити. Як справи? Здоров‘я?

Дякую. Добре. nПрекрасно.

Прощання і nпобажання:

До побачення. nБувайте здорові.

На все добре. nДобраніч. До завтра.

До скорої nзустрічі. Прощавайте.

Ідіть здорові. nЩасливої дороги. Хай щастить.

В добру годину. nЗ Богом.

Виходячи nненадовго:

Я не прощаюсь. nМи ще побачимось.

До вечора. До nзустрічі.

Прохання – nподяка:

Прошу вас… . nБудьте люб‘язні… . Будь ласка… .

Дозвольте… . nМені хотілося би попросити Вас… .

Чи можу я nпопрохати Вас… .

Вам не важко nбуде… . чи не могли б Ви… .

Добре, що ми nпро все домовилися.

Дякую за цінні nпоради, за нову інформацію.

Дякую, що nвислухали мене.

Дякую, що nзнайшли час зустрітися зі мною.

Категоричне nпрохання:

Я попросив би nвас… .

Прошу. Будьте nласкаві.

Цілком можливо. nСпробуємо.

Прохання-відмова:

Відмова nпотребує значно складнішої формули:

–На жаль, не nможу… .

–Мені дуже nшкода, але… .

 

–Шкодую. Що не nзміг… .

–З задоволенням nби, але… .

–Охоче, але… n.

–Мені незручно nвідмовляти, але… .

–Я радий би nдозволити. Але… .

При цьому можна nдати пораду:

–Дозвольте nпорадити Вам… .

–Дозвольте дати nВам пораду… .

–Я порадив би nВам… .

–Чи можу я дати nВам пораду… .

–Може, Вам слід nбуло б… .

Якщо не почули nсказаного:

–Пробачте, що nВи сказали?

–Прошу!

–Пробачте, я не nпочув Ваших останніх слів.

Формули nпробачення:

Пробачте! nВибачте! Даруйте

Прости мені. nДруже! Я хочу попросити у вас пробачення.

Формула: Я nвибачаюсь! – помилкова.

Подяка:

–Прийміть мою nщиру вдячність… .

–Дозвольте nвисловити Вам подяку… .

–Дуже вдячний nза Вашу турботу… .

–Щиро вдячний і nзворушений Вашою увагою…

–Це дуже nлюб‘язно з Вашого боку. Спасибі… .

–Не знаю, як nВам і подякувати…

–Спасибі, Ви nдуже люб‘язні…

–Дякую. Ви так nбагато зробили для мене!

–Спасибі. Я Вам nтак зобов‘язаний!

 

–Як же мені nвіддячити за Вашу допомогу? Спасибі Вам велике.

Співчуття:

–Прийміть моє nнайщиріше співчуття:

–Дозвольте nвисловити Вам…

–Прошу прийняти nмої найщиріші…

–Я хотів би nвисловити Вам…

–Я розумію Ваше nгоре.

–Я сумую разом nз Вами.

–Дякую за nспівчуття!

Комплімент:

–З тобою так nцікаво розмовляти!

–Ти сьогодні nтак чудово виступив!

–Приємно nбачити, як Ви посвіжішали, відпочили…

–Дякую за nкомплімент. Це Вам тільки так здається.

–Спасибі, Ви nявно перебільшуєте!

–Я радий це nчути.

–Мені приємно nпочути це від вас.

–Я саме можу nсказати про Вас.

Телефонна nрозмова

Це один із nвидів усного мовлення. Службова телефонна розмова складається з таких nкомпонентів:

1) Момент nвстановлення зв‘язку;

2) Виклад nсправи;

3) Заключні nслова, знак, що розмову закінчено

 

 

Завдання 10. Дайте відповіді на питання.

 

1. Хто ти?

2. Де ти?

3. Хто вдома?

4. Чи ти вдома?

5. Хто тут?

6. Хто там?

7. Звідки ти?

8. Ти студент?

9. В якому університеті ти навчаєшся?

 

Завдання 11. Складіть діалог, дописуючи запитання.

 

          – … ?

–                  nМене звуть Ахмед.

–                  n… ?

–                  nТак, я з Іраку.

–                  n… ?

–                  nТак, я nстудент.

–                  n… ?

–                  nСтоматологічний факультет.

–                  n… ?

–                  nПерший курс.

        

Завдання 12. nПрочитайте діалог. Скажіть сусідові по парті, де Ви живете і запитайте, де живе nвін.

n

 

–                  nАлло, хто це?

–                  nЦе я, Іван!

–                  nЯк твої справи, Іване?

–                  nДуже добре.

–                  nТи вже студент?

–                  nТак, я студент Тернопільського

медичного університету.

–                  nДе ти живеш?

–                  nЯ живу з другом у квартирі по nвулиці Живова.

–                  nЦе гарна вулиця, я жив там у nгуртожитку.

 

Як виразити приналежність?

Брат  –  Це сім’я nбрата.

Сестра  – Це фотографія сестри.

 

 

*Завдання 13. Запитайте, чий об’єкт на малюнку, і дайте відповідь. n

Зразок: – Чия це кімната? – Це nкімната брата.

n

 

 

 

 

 

  кімната     –       брат           книга  –  студент             машина  n–  подруга

 

n

 

 

 

 

        

 
n  собака     –      nсусід             наречений –  сестра        кішка   –   двірник

n

 

        

 

 

 

      син      n–    тітка            портрет  –   nдружина          друг      –   nсім’я

 

Завдання 14. Викресліть nзайве слово

Зразок: Мама, бабуся, онук, nпривіт, nсестра.

 

1.                          nДобрий день, так, добрий ранок, здрастуйте, привіт.

2.                          nДобре, погано, так собі, чудово, дякую.

3.                          nДякую, вибачте, nамериканець, будь ласка, нема за що.

4.                          nАмериканець, українка, хто, росіянка, нігерієць.

5.                          nРосійська, англійська, nарабська, українська, професія.

6.                          nПрацювати, студент, слухати, читати, подорожувати.

7.                          nДо побачення, бувай, звичайно, щасливо, добраніч.

 

Завдання 15. Прочитайте діалог.

 

Хобі

 

– У тебе є хобі?

– Моє хобі – спорт.

– Що ти любиш?

– Я люблю танцювати.

– А що ти не любиш робити?

– Я не люблю читати.

 

 

Завдання 16. Складіть діалоги до малюнків, використовуючи слова.

 

 

Зразок:У тебе є хобі?

–                  nМоє хобі – футбол.

–                  nЩо ти (не) любиш?

–                  nЯ (не) люблю грати футбол.

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зверніть увагу!

 

n

Формули ввічливості Так. Ні. Дякую / Спасибі. Будь ласка. Прошу. Нема за що. Вибач (sg) / вибачте (pl) Нічого На здоров’я.

Polite expressions Yes. No. Thank you. Please / You are welcome. You are welcome. Not at all. Excuse me / I’m sorry. Never mind. You are welcome. (= Be healthy)

Формулы вежливости Да. Нет. Благодарю / Спасибо. Пожалуйста. Прошу. Не за что. Прости(sg)  / простите(pl) Ничего На здоровье.

 

Завдання 17. Допишіть діалоги.

 

а) – …  ранок! …Вас звати?

– Мене … Оксана. А Вас?

– …  звати Том.

– … приємно.

– Мені  … .

 

б) – … Ви?

– Я з Америки. А Ви?

– Я … України.

– Я лікар. А Ви?

– … … студент.

 

Завдання 18. Складіть діалог на 10 реплік, використовуючи фрази з таблиць nуроку.

 

Початкові фрази в службовій розмові повинні вказувати не лише на те, що зв‘язок між сторонами встановлений:

Алло – Я слухаю! Вас слухають, але й визначити ці сторони. Службова особа, nзнявши трубку, називає прізвище або місце роботи: Кафедра. Бухгалтерія. nСекретаріат. Той. Хто починає розмову, називає своє прізвище, ім‘я по батькові, nа також установу чи особу. Від чийого імені він говорить. У відповідь теж nназивають себе й установу або себе й свою посаду. При цьому сторони вітаються.

Якщо ініціатор розмови не впевнений у правильності набраного номера. Він nпослуговується формулою:

Пробачте, це секретар ректора? Пробачте, це Світлана Іванівна? Якщо ви nпомилились номером, припиніть розмову словами: пробачте. Це помилка. До речі. nякщо до вас подзвонили помилково, не треба сердитись і ображати людину на nдругому кінці міста чи країни.

Якщо хочуть nрозмовляти не з тим, хто взяв трубку, кажуть:

– Добрий день. Чи можу я попросити до телефона nМиколу Петровича

На це відповідають:

–Добрий день! Одну хвилину, я зараз передаю трубку.

Або:

–Прошу зачекати.

Або:

–На жаль, Микола Петрович вийшов, буде о третій. Чи можу я йому щось nпереказати?

Або:

–Є його колега (заступник). Будете розмовляти?

Ось фрази на ознаку особливої ввічливості:

–Чи можна попросити…

–Чи не можна покликати…

–Ви можете покликати…

–Чи не важко попросити…

В офіційному звертанні по телефону неприпустиме:

“Мені Петренка” без привітання, “будь ласка” чи n”прошу”, без посади або імені по батькові.

Існує й ряд ввічливих форм відмови:

–Вам не складно буде зателефонувати ще раз?

–На жаль, його нема, ви не змогли б зателефонувати через годину?

 

Прочитайте nдіалоги: 

– У вас є сестра, Максиме?

– Так, у мене є сестра.

– А брат у вас є?

– Так, є

– У вас є діти?
n             -Так, у мене є діти.

– Які у вас діти? Дорослі?

– Ні, у мене маленькі діти.

– У неї є діти. У неї маленькі діти.

 

Сьогодні цікавий спектакль.

– У тебе є квиток?

– Так, у мене є квиток.

–  А у тебе?

– У мене був квиток, але я його загубив. nУ мене буде квиток.

Мабуть, Антон не піде у    театр.

 

– Чому Оксана вдома, а не в університеті?

– Вона вдома, тому що у неї грип.

– Вона нудьгує? У неї поганий настрій? У неї є друзі?

– Так, звичайно, у неї є друзі, тільки в них зараз лекція, і Оксана зараз вдома    nсама.

У Дейва немає словника.

– Андрію, у тебе є словник?

– На превеликий жаль,  у мене немає словника. Я віддав йогоСергієві.

– На скільки ти віддав йому словник?

– Не надовго, на два дні.

 

Словниковий диктант

Прекрасний, nзагадка, кам’яний, вліз, запис, пере пис, глибокий, з’їзд, nпереїзд, день, тінь, клас, хвіст, мова, береза, веселий, молодий, море, село, nземля, риба, книжка, краплина, літак, людина, родина, дружба, землянка, дитина, nчудеса, теплиця, хатка, веселка, верхівка, класний, проліски, сільський, nлісовий, дзвінкий, добіг, вибіг, маленький, трудовий, подвір’я, гурток, пеньок, nподруга, дитячий, літній, вишневий, співучий, вранішнє, мирний, зоряний, рис, nсіль, сіренький, шишкар, переліз, задум, коло сок, nчерговий, соковитий, лісник, гурток, пеньок, дзвоник, дощик, радість, гордість, nсадок, рядок, сто лик, лікар, пролісок, заліз, зліз, зародок, трудівник, ніч, nніс, ліс, малюк, посадка, східний, льотчик, льо нар, nмашиніст, маляр, лоза, кора, школяр, куточок, населення, розкопка, земляк, nзаморський, прогу лянка, nджмелик, квітник, небо, новий, побіг, пере біг, збіг, зуб, стіл, піч, приніс, nпоніс, політ, зліт, ви літ, переліт, схід, вихід, з’їзд, переїзд, думка, кущик, nпід’їзд, тривожний, легенький, хвилина, малята, ви­їзд, проїзд, напис, запах, nпаморозь, подорож, подив, дубовий, шкіряний, провід, припічок, подорожник, nпідводник, підсніжник, подарунок, підвіконня, дуб, зелень, прикордонник, nпідручник, розмова, селище, пахощі, сходи, пагорби, врода, широкий, дерев’яний, nобнова, волосина, грибки, подяка, сузір’я, розсада, озимина, вдумливий, nпримовка, відпустка, вигадка, бездонний, затемнення, допомога, прихід, перехід, nшкола, черга, приказка, узлісся.

 

Читайте тексти

 

Важкими краплинами зливи прийшла Осінь

Важкими nкраплинами зливи прийшла Осінь. Безмежні сірі хмари затянули nнебо і по дахах будинків зашумів перший осінній дощ, стікаючи на карнізи балконів і створюючи біля будинків величезні nкалюжі. Складається таке враження, ніби Природа так довго чекала осені, що як nтільки вона прийшла, Природа відразу реалізувала свою давню мрію, і вилила усе nщо в неї накопичилося на душі.

Знову nповернулося відчуття вологості у взутті, а обличчя відчуло давно забуте nзбудження від холодних мокрих крапель, які бистрий вітер, який відносить все nдалі і далі і так ледве відчутний теплий запах Літа, задуває з наскрізь nпромоклої парасольки.

Але я всерівно люблю Осінь. Люблю її як і Зиму, і Весну, і Літо. nІ хоча Осінь – це кінець Літа, але усе світі йде далі, змінюється, і Осінь – це nпочаток нового періоду, який, зрештою, знову принесе Літо. Але й Осінь також nнесе у собі масу приємного, позитивного. І ось у моїй уві вимальовуються nнеймовірні прекрасні картини жовто-червоного лісу, який ще зовсім недавно був nзовсім зеленим, і ось уже змінив свої фарби, вкриваючи землю феєрично-гаряче nрозмальованою ковдрою, як ніби на згадку про, таке недавнє, але відійшовше у минуле Літо.

І я радію nприходу Осені, радію як маленька дитинка, яка вперше відчула на свому ніжному обличчі перші важкі прохолодні краплини nосіннього дощу, відчуваючи неймовірну ейфорію відкриття якогось нового, не nвідомого раніше, але такого прекрасного і збуджуючого відчуття. І я nкажу:”Привіт Осінь. Як же я тебе, все-таки, люблю.”

 

Іван Мазепа

 

 

Майбутній nгетьман народився у 1639 році у вельможній українській родині Мазеп-Калединських. Відповідно до походження він здобув nдосить високу освіту – спочатку навчався в Києво-Могилянському nколегіумі, потім у Варшаві, слухав курси в університетах Німеччини, Італії, nФранції, Нідерландів. Завдяки цьому Мазепа володів кількома мовами, добре знав nартилерійську справу, писав вірші, розумівся на літературі й мистецтві. Деякий nчас виконував дипломатичні доручення на службі польського короля, був посланцем nу Козацькій Україні.Як ревний покровитель православ’я nМазепа  значну частину власних прибутків nвіддавав на спорудження чудових церков та монастирів. Вони оздоблювалися в nпишному стилі козацького бароко, який часто називали на честь гетьмана, мазепинським. Гетьман відновив Києво-Печерську лавру, nоточив її великим кам’яним муром, поставив Святу браму, відбудував собор Святої nСофії, збудував церкву Святого Миколая в Миколаївському монастирі та величезну nцеркву Вознесіння в Переяславі. Піклувався він і про розвиток освіти в Україні. nПрагнучи, „щоб українська молодь могла в повну міру своїх можливостей nкористуватися благами освіти”, Мазепа заснував чимало шкіл і друкарень, сприяв nспорудженню нових корпусів Києво-Могилянської академії (цього статусу вона набула nв 1709 році), яка з часом теж стала називатися Могилянсько-Мазепинською.Проте nзначна частина населення Лівобережжя вбачала в Мазепі , передусім, вірного nприхильника російського царизму.  nОскільки українським військам довелося брати участь у російських походах nпроти Туреччини і проти Кримського ханства, що спричинило значні втрати серед nлюдей України, запорожці називали гетьмана „вітчимом України”. Ще більш nневдоволені ним були селяни, які нічим не здобріли за його правління.

 

Осінній день

День був ясний, nсонячний і теплий. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило на nнебі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве nворушився. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях лист зеленів, nніби влітку. Якби не жовте листя в садах, то можна було б подумати, що надворі nсправжнє літо. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь.

 

Бабине літо

 

За nбагатоповерхівками міста, на відстані погляду – ярок. За ярком кругле, ніби nвеличезна тарілка на столі з голубою смужкою неба – спочиває поле. На його, nтільки що зораних борознах, серебрилось під сонячним nпромінням павутиння „бабиного літа”. Зливаючись на обрії в одну пляму, поле nнагадувало полосату шубку бурундука, що нібито приліг перепочити та й так і nзаснув, розморений теплом золотої осені.

Вигнувшись nдвома дугами довкола поля, протяглась широка лісосмуга. Здалеку вона скидалася nна мохнаті брови, котрі мов очі, захищали поле від виснажливих вітрів влітку, а nвзимку затримували сніг, щоб навесні напоїти спраглу землю вологою, та вмити її nпісля довгого сну. Однак оте буде потім, а нині куди не глянь – всюди хазяйнує nзолота осінь. Прийнявши у спадок безкраї володіння від зеленого літа – вона nпоспішала усе переправити на свій лад, свою роботу виконувала сумлінно, без nспочинку, і вдень, і вночі.

 

Добре слово

 

В однієї жінки nбула маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко nзахворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері nпочали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив nщось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові nягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: n”Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в nліси й на болота”.

Оля їла мед у nстільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й nбульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало – дівчинка вже ледве nвставала з ліжка.

Одного дня біля nхворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав: – Чогось їй не вистачає. А nчого – і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла nпрабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа nпрабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, nвирішила навідати її.

Підійшла до nліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й nсказала:

Немає в мене ні nмедових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових nягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я nстала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний nподарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці – щоб ти, nмоя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Яка величезна nсила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось nчастіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла nрадість. – Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас. – Доброго слова.

 

Легені

 

 Без їжі та води людина може прожити кілька nднів або тижнів. А без повітря? Кілька хвилин.

Навіщо людині nповітря? Виявляється, воно живить кров. Легені можна назвати їдальнею для nкрові. Вдихаючи повітря, ми відбираємо з нього необхідний для організму nжиттєдайний  газ – кисень.

Легені nмістяться у грудній порожнині і схожі на два пташині крила.

Вони nскладаються з крихітних пухирців – альвеол. У дорослої людини налічується nблизько 300 мільйонів таких пухирців. Оболонки альвеол вкриті густою мережею nтонесеньких кровоносних судин, які у п’ятдесят разів тонші за волосинку. Цими nсудинами проходить кров, кисень та вуглекислота.

Коли ми nвдихаємо повітря, легені розширюються і кисень наповнює альвеоли. Кров миттю nпробігає через альвеоли, вбирає кисень, після чого розносить його по всьому nтілу. Натомість кров залишає альвеолам відпрацьований газ – вуглекислоту. Наші nгруди опускаються, а діафрагма піднімається. Легені стискуються, повітря, тепер nнасичене вуглекислотою, біжить назад бронхами і трахеєю в дихальне горло, і ми nйого видихаємо.

Якби легені nпомпували не повітря, а воду, то тільки за одну ніч підняли б на висоту другого nповерху півтонни води. Для забезпечення легенів свіжим повітрям слід постійно nпровітрювати житлові та навчальні приміщення. Відомо, що у відносному спокої nлюдина робить приблизно 16 дихальних рухів на хвилину. У приміщеннях, що nпровітрені погано, частота дихальних рухів зростає у два і більше разів.

(За І.П. Січовиком)

 

Шлунок

 

По стравоходу, nвузькій, довгій м’язовій трубці, їжа потрапляє у шлунок. Шлунок схожий на nмішок, у формі гачка. «Мішок» підвішений майже вертикально, під ребрами зліва. nКоли дитина народжується, її «мішечок» лише 5 см завдовжки. Упродовж доби nрозмір шлунка може значно змінюватись. Коли людина голодна, шлунок порожній і nрозміри його зменшуються. Якщо у шлунку багато їжі, він може збільшитись майже nу дев’ять разів.

Шлунок – n«мішок» дірявий. Він має не тільки вхід, а й вихід. І біля входу, і біля виходу nшлунок начебто щільно стягнений. Потрапила їжа в середину – вхід зімкнувся. nНазад шляху немає. Біля виходу шлунок змикається ще щільніше, щоб із нього не nвийшла погано оброблена їжа. Тільки у вигляді рідкої кашки вона може прямувати nдалі.

Щоб їжа набула nтакого вигляду, вона надовго затримується у шлунку. Так, м’ясо може nперероблятися до восьми-десяти годин, молоко – до чотирьох. Упродовж усього nцього часу шлунок виробляє спеціальний сік. Шлунковий сік – це безбарвна nпрозора рідина. Ця рідина складається з соляної кислоти, слизу і речовин, nздатних розщеплювати білки.

Сьогодні за nдопомогою ендоскопа, лікарі можуть зазирнути всередину шлунка. При цьому вони nпобачать красиву країну рожевуватих «гір». Це складки шлунка. Між «горами» nподекуди здіймаються плато, на яких знаходиться велика кількість шлункових nямок. Саме з цих ямок у шлунок виливається шлунковий сік.

Коли шлунок nпорожній, його об’єм дорівнює двом столовим ложкам. Однак при бажанні здоровий nшлунок може вмістити три літри.

(З енциклопедії)

 

Етикет знайомства

 

Етикет nзнайомства – дотримання цілого ряду загальноприйнятих правил знайомства, знання nяких необхідне кожній вихованій людині. Їх дотримання допоможе досягти успіху nпідчас знайомства з дівчатами та хлопцями.

Правила nзнайомства.

Не варто nпредставляти один одному незнайомих людей «на ходу», для цього потрібно nзупинитись. Згідно етикету, при знайомстві обов’язково називають своє повне nім’я та прізвище.

Першими nпредставляються чоловіки, молодші за віком або соціальному положенню.

Чоловіка nпредставляють жінці.

Жінка першої nпредставляється чоловікові тільки у тому випадку, коли вона займає нижче nсоціальне положення. Під час знайомства відкрито дивляться співбесідникові в nобличчя. Жваве знайомство зазвичай починається з доброзичливої усмішки.

Під час nзнайомства немолодого чоловіка з молодою дівчиною, дівчина чекає, коли руку nпротягне чоловік. При знайомстві з ровесником молода людина першим називає nсебе, а дівчина подає руку.

Етикет nзнайомства. Якщо чоловік сидить, то він встає, під час коли його представляють nдівчині.

Жінка встає nтільки у разі знайомства з немолодою жінкою або немолодим чоловіком. Людина, nякій когось представили, називає своє ім’я і доброзичливо додає: «Дуже радий nзнайомству», «Радий з вами познайомитися», «Дуже приємно» все це вимагає етикет nзнайомства

Представляючи nсвого знайомого, ви повинні чітко вимовити його ім’я і прізвище, щоб людині не nдовелося потім перепитувати. Також можна назвати місце роботи і посаду того, що nпредставляється. Коли знайомляться ровесники, досить назвати тільки ім’я. Крім nтого, не слід під час знайомства вимовляти фрази типу “Це мій друг” nабо “Це моя подруга”. Таке  підкреслення особистих взаємин зайве.

 

У випадку, коли nпредставлені один одному люди були ледве знайомі раніше, один з них за бажання nнагадує, що вони вже зустрічалися.

Чоловіки nобов’язково встають, вітаючись з літньою людиною або жінкою. Вони сідають nтільки після того, як сів чоловік бо жінка.

Чоловіки nвстають і для рукостискання.

Етикет nзнайомства передбачає, що в гостях господарі будинку обов’язково знайомлять nзапрошених один з одним, якщо вони до цього часу один одного не знали.

Запрошуючи nжінку на танець, чоловік не представляється. Це необхідно тільки у тому nвипадку, коли чоловік запрошує жінку кілька разів поряд.

Непотрібно прагнути nдуже швидко перетворити просте знайомство на близькі відносини, дружбу. І вам, nі вашому знайомому потрібен час, щоб оцінити ваші взаємини. Крім того, вас nможуть визнати дуже настирливими. Познайомившись з цікавою або потрібною nлюдиною, обміняйтеся з ним візитками. Жінці разом з візитною карткою можна nпослати квіти або невеликий подарунок.

 

Правила вітання

 

В nусіх країнах світу, у цивілізованому суспільстві люди при зустрічі привітають nодин одного, висловлюючи цим симпатію і доброзичливість. Після вітання звичайно nслідує нетривала бесіда.

Хто першим привітає?

nВідповідно до існуючого етикету, першим привітає:

·                   nмолодший – старшого; молода дівчина – старшого чоловіка;

·                   nчоловік – жінку;

·                   n

nпідлеглий – керівника;

·        nтой, хто обганяє здоровається першим;

·        nтой, хто проходить повз стоячого;

·        nтой, хто входить першим здоровається з nприсутніми, навіть, якщо це жінка;

·        nякщо до сидячого чоловіка підходить жінка або старший за nвіком чоловік, то сидячий повинний встати, вітаючи їх. Проте, якщо вони nпроходять повз, достатньо лише ледве піднятися.

·        nна офіційних прийомах, у гостях насамперед привітають nхазяйку, потім хазяїна, потім з усіма іншими у тому порядку, як вони є;

Дуже nніяково виглядає довга пауза при зустрічі. Тому не слідує занадто багато часу nвитрачати на «оцінювання» розходжень у віці або в соціальному статусі людини, nособливо, якщо вони не очевидні. Не треба боятися привітатися першим. Слідуйте nв таких ситуаціях відомому афоризму: першим здоровається той, хто краще nвихований.

У nрізних народів існують особливості в порядку вітання. Так, у мусульманських nкраїнах чоловік не повинний першим привітати гарну жінку. Якщо у вас немає nможливості докладно познайомитися зі звичаями того або іншого народу, слідуйте nузвичаєним нормам.

Вітання nсупроводжується словами – «здрастуйте» або, у залежності від часу доби, – n«добрий ранок», «добрий день», «добрий вечір». Далі слідує ім’я (або прізвище, nтитул) людини, що ви привітаєте, наприклад: «Здрастуйте, Іван Іванович» або n«Добрий день, пан професор». При менше офіційному вітанні звертання nопускається.

Слова nвітання вимовляються чітко, не занадто nшвидко, але і не повільно. При цьому той, що говорить, дивиться прямо. nНепристойно при вітанні відводити погляд убік, розглядати помешкання або інших nгостей. Слова вітання, як правило, супроводжуються посмішкою. Тон повинний бути nдоброзичливим.

Буває, nщо ви не помітили людини і не привітали його. Якщо таке сталося, то, nузнавши про це, варто вибачитися.

У молодіжних nкомпаніях часто використовуються менше офіційні слова вітання, що nцілком припустимо. Проте, якщо молода людина або дівчина надаються на прийомі nабо привітають старших, вони зобов’язані слідувати нормам етикету. У свою nчергу, і старші, опинившись у молодіжній компанії (наприклад, серед друзів сина nабо дочки), повинні використовувати узвичаєне слова вітання. У противному nвипадку вони будуть виглядати досить безглуздо.

Форма nвітання залежить від того, кого ви привітаєте. Якщо ви бачите людину вперше, то nвітання повинне бути більш стриманим. Тут недоречно поляскування nпо плечу, гарячі обійми або поцілунки. Хоча варто враховувати культурні норми і nтрадиції, що, у залежності від країни, припускають більший або менший прояв nпочуттів.

При nвітанні незнайомої людини або при офіційних зустрічах неприпустимо nтримати одну руку в кишені, обпиратися на які-небудь предмети, стояти, nпритулившись до стіни.

Вітання nзнайомої nлюдини nзвичайно не викликає питань. У цьому випадку етикет більш ліберальний. Проте і nтут важливо дотримувати ряду правил:

·                   nневвічливо, побачивши людину, яку ви хочете привітати, nпробиватися до нього через усю кімнату, розштовхуючи інших;

·                   nнезалежно від того, які ваші взаємовідносини з людиною, nне слідує його занадто голосно його називати;

·                   nзустрівши знайомого на вулиці, не варто затримувати його nнадовго. Краще при бажанні або необхідності домовитися про зустріч або дзвоник;

·                   nвідповідно до суворих правил етикету, чоловік, зустрівши nзнайому жінку на вулиці, не повинний затримувати її після слів вітання (виняток nскладають дружні стосунки або невідкладна справа);

·                   nжінка, зустрівши знайомого чоловіка на вулиці, може nзупинитися сама, щоб обмінятися з ним кількома словами.

Потиск рук.

 

Вітаючись або nзнайомлячись, старший перший протягає руку молодшому, nжінка – чоловіку, літній чоловік – молодій дівчині, учитель – учню, у робочий nчас начальник – підлеглому.

 

 

n

Не протягають руку nчерез стіл.

Не прийняти руки, протягненої для потиску рук – nобраза.

Якщо по якийсь причині ви не nможете подати руки, то потрібно про це сказати і чемно вибачитися.

 

 

 

 

 

Відповідне й одночасне вітання.

 

·        nякщо зустрічаються дві жінки, одна з яких знаходиться в nтоваристві чоловіка, а інша одна або в товаристві іншої жінки, то відповідно до nетикету спочатку здоровається перша.

·        n

nпри зустрічі nподружніх пар першими здороваються жінки, потім чоловіки привітають жінок, а nпісля цього – один одного;

 

·        nЯкщо здороваються з вашим супутником, потрібно відповісти на вітання nнавіть якщо людина вам не знайома.

·        nЯкщо ваш супутник здоровається зі своїм знайомим, ви також повинні з ним nпривітатися. Якщо це чужий, то здороватися можна безмовно, кивком голови.

·        nЖінка може і не відповідати на вітання знайомого свого супутника, якщо nтільки вітання не відноситься до неї явно. Чоловік відповідає завжди, коли nпривітають його супутника або супутницю.

·        nЯкщо вас привітає зовсім стороння людина, потрібно відповісти і не дати nйому зрозуміти, що він помилився. Знизувати плечима або виражати здивування не nчемно.

·        nНепристойно робити вид, що не помічаєте знайомого, якщо до цього не nзмушують обставини.

 

Кого і де привітати?

Відповідно до правил, варто nздороватися тільки з тими знайомими, з котрими ви знайомі. nАле можна здороватися і з людьми, із якими ви часто зустрічаєтеся по дорозі на nроботу, у магазин або в іншому місці в тому випадку, якщо ви вже з ними nрозмовляли.

Якщо ви не nвпевнені в тому, що ця людина вам знайома, краще nвсе рівно привітатися.

У нас прийнято здороватися nз мешканцями свого будинку, навіть якщо ми безпосередньо з ними не nзнайомі.

На сходовій площадці nякойсь установи здороваються тільки зі знайомими.

Якщо ви йдете по вулиці nі бачите знайомого у вікні дому або в автомашині, то потрібно з ними привітатися. n

При вході в помешкання (кафе, столову) із nзнайомими здороваються безмовно. При виході прощаються так само. Якщо ви є nпостійним відвідувачем, варто привітатися з робітниками, які вас уже довгий час nобслуговують.

Якщо ви підходите nдо столу з великою кількістю сидячих потрібно привітати їх словами, що nвідповідають часу доби; із найближчими сусідами по столі можна привітатися ще й nокремо кивком або навіть за руку;

Якщо сідають nза столик у кафе, ресторані і т.д., за котрим уже сидять сторонні, із nними здороваються, а потім прощаються безмовно, ті, що сидять повинні nвідповісти на вітання.

Якщо офіціант nпідходить до сидячого гостя, він повинний сам із ним привітатися. (Той, nхто підходить, здоровається першим).

Привітають nводія nтаксі й автобуса дальнього проходження.

Перед тим як звернутися з питанням nдо стороннього, слідує з ним привітатися.

 

Правила знайомства

 

Звичайно для того, щоб nпознайомитися, потрібний посередник. Їм може бути спільний знайомий, який, у nразі потреби, знайомить сам. Якщо він цього не робить, звертаються до нього і nпросять представити себе іншим. Той, що знайомить, називає (із відповідним nжестом) імена тих, що знайомляться, говорячи їх ясно і чітко. При цьому основне nположення: молодшого представляють старшому, чоловіка жінці, підлеглого – nначальнику, літньому чоловіку – дівчину. Той, що представляє спочатку nназиває ім’я молодшого, потім старшого, спочатку ім’я nчоловіка, потім жінки і т.д.

«Дозвольте, Інна nСергіївна, представити вам Георгія Олександровича Кузьміна? »

Свою дружину чоловік представляє знайомому, nякщо той не значно молодше її.

Членів сім’ї nпредставляють, не називаючи прізвища, якщо вони однакові, наприклад, «моя жінка nГанна», «мій брат Володимир».

Хазяйка, приймаючи гостей, знайомить nїх один з одним. Замість хазяйки це може зробити і хазяїн. Якщо в потрібний nмомент його немає, ці обов’язки бере на себе ближній родич nабо друг. nТой, кого nхазяїнами забули представити, нагадує про це або просить бути nпосередником спільного знайомого. У крайньому випадку, представляється сам.

Якщо в гості приходять із nсвоїм знайомим (що можна робити тільки за домовленістю з хазяїнами), знайомого nпредставляють nнасамперед хазяйці і хазяїну.

У багатолюдному nтоваристві, де вже утворилися групи, тих, хто прийшов, nпредставляють тільки стоячим поблизу, а знайомство з іншими буде його власною nтурботою.

При представленні і nзнайомстві, особливо приймаючи гостей, часто доцільно буває додати nкілька слів, що характеризують гостей, наприклад n«Микола Петрович, як і ви, Іван Васильович – великий театрал». У такий спосіб nдається перша тема для розмови між тими, хто тільки що познайомилися. nОсобливо потребують у подібних рекомендаціях сором’язливі й мовчазні люди. nХазяїн після цього може звернутися до інших гостей.

 

Формули ввічливості в системі українського мовного nетикету

 

XXI століття nповинно стати століттям гуманітарної культури або ж його не буде взагалі. Ці nслова, сказані відомим академіком-гуманістом Д. С. Лихачовим, спонукають до nвсебічного піднесення людської культури, до гуманітаризації всіх сторін життя nнашого суспільства.

Поняття nгуманітарної культури досить об’ємне. Воно об’єднує в собі й такі регулятивні nелементи, як ідеали, норми моралі, традиції, звичаї, що у своїй сукупності є nсоціальними нормами поведінки, дотримання яких є обов’язковою умовою збереження nсуспільства як єдиного цілого.

Вироблені суспільством nнорми поведінки і форми поводження об’єднується в цілій системі, яку прийнято nназивати етикетом (з фр. etiguette n— ярлик, етикетка). Ці норми становлять собою категорію історічну, nотже змінну. Крім того, в кожному суспільстві вони чітко детерміновані nхарактером суспільних відносин.

Справді гуманні nстосунки між людьми в суспільстві знаходять безпосереднє відображення в системі nетикету.

Феномен nлюдського спілкування є явищем складним, синкретичним. У ньому міцно nпереплетені соціальні, психологічні та мовні чинники. Тому вивчення nкомунікативного акту без комплексного підходу, тобто без постійного врахування nвсіх трьох складників неможливе.

Особливу роль у nлюдському спілкуванні відіграє мова. Мова, а ще точніше мовлення (мовленнєва nдіяльність, що включає в себе і мовленнєву поведінку), є найуніверсальнішим nзасобом комунікації. Комунікативна функція мови є її первинною, основною nфункцією. Тим часом саме мовні характеристики акту комунікації вивчені ще дуже nмало.

Мовознавці nвиділяють у комунікативному акті різну кількість структурних компонентів, nпов’язуючи з останніми й різні нерівноцінні й ієрархічно організовані функції nмови, підпорядковані, основній функції — комунікативній. Проте майже всі nдослідники визнають у комунікативному акті наявність такого компоненту як nконтакт між співрозмовниками.

Мовний контакт, nнеобхідний для досягнення комунікації (спілкування), реалізується спеціальними nмовними засобами, скерованими на зав’язування, підтримання, припинення nкомунікації тощо. Іншими словами, встановлення і підтримання контакту nобов’язково передбачав дотримання певних норм мовної поведінки (мовного nетикету) співрозмовниками — уваги до партнера, врахування його потреб, nдоброзичливого ставлення, тобто дотримання загальних вимог ввічливості. Отже, nввічливість в провідною рисою мовного (і не мовного) спілкування.

Проблема форм nввічливості в мові поряд з практичною актуальністю становить і певний nтеоретичний інтерес, її дослідження допомагав виявити деякі особливості n“мовного мислення”, окремі сторони взаємозв’язків між мовою і психологією nлюдей, раси національно-культурної специфіки мовної поведінки та  ін.

Різні мови nсвіту виробили спеціальні (лексичні, морфологічні, синтаксичні, просодичні) nзасоби вираження ввічливості, спеціальні етикетні мовні формули, які утворюють nу кожній конкретній мові цілу систему — мовний етикет1. Це насамперед такі nусталені мовні формули, що вживаються при зав’язуванні контакту між комунікантами, як формули звертань і вітань: при nпідтриманні контакту  — формули nвибачення, прохання, подяки та ін.; при припиненні контакту  — формули прощання, побажання тощо. Тобто, nвласне етикетні мовні формули. Сам же мовний етикет включав, крім власне nетикетних мовних формул, ще й соціально-мовні символи етикетного рівня n(наприклад, етикетні форми заперечення (незгоди) і ствердження (згоди), форми nпитань, що використовуються в певних соціально-культурних групах).

Мовний контакт, nтаким чином, повинен забезпечувати весь комунікативний акт від початку і до nзакінчення.

Відбором nетикетних мовних формул у кожній ланці мовного контакту (зав’язування контакту, nпідтримання контакту, припинення контакту) створюється та чи інша тональність nспілкування, тобто така соціальна якість ситуації спілкування, яку можна nвизначити як ступінь дотримання етичних норм взаємодії комунікантів,як nпоказник культурності, інтелігентності співрозмовників.

У європейському nкультурному ареалі виділяють п’ять тональностей спілкування — високу, nнейтральну, звичайну, фамільярну, вульгарну.

Високою nтональністю спілкування характеризується сфера суто формальних суспільних nструктур (на урочистих зібраннях); нейтральною тональністю — сфера офіційних nустанов; звичайна тональність спілкування побутує в магазині, в транспорті та nін.; фамільярна — в сім’ї, в дружньому товаристві; вульгарна тональність, тобто nвживання вульгаризмів — в соціальне неконтрольованих ситуаціях.

У нашому nсуспільстві етикет в цілому збігається з загальними вимогами ввічливості. Все, nщо в межах ввічливості, є етичним, неввічливість же — синонім неетичності.

Саме тому, nаналізуючи мовні засоби вираження ввічливості, ми виходитимемо з триступеневої n(високої, нейтральної, фамільярної) шкали тональностей, оскільки вульгарна nтональність несумісна з ввічливістю, а звичайна тональність цілком вміщається в nрамках нейтральної тональності.

Звертання, nвітання, вибачення, подяка, прохання, прощання як функціональні формули nкатегорії ввічливості

Звертання і nвітання — це ті елементи мовного етикету, які передусім сигналізують про nсоціальні відношення, що встановлюються в рамках комунікативного акту. Тому nголовним чинником, який впливає на вибір того чи іншого звертання, є соціальний nстатус комунікантів, ситуація спілкування.

Так, на nурочистих зборах промовець, звертаючись до аудиторії, вживе звертання n“Товариші!” з атрибутами шановні, вельмишановні, високоповажані або без них.

Звертання товарищ, функціонуючи в ролі власне звертання, в сучасній nукраїнській літературній мові реалізує одне із своїх значень, а саме — людина, nгромадянин нового соціалістичного суспільства. У такому значенні це слово nфункціонує як звертання і перед прізвищем людини для підкреслення приналежності nїї до свого середовища. Наприклад: “Слово для пропозиції має командир nТаращанського полку товариш Боженко” (О.Довженко).

Офіційна конотативність цього слова-звертання у наш час є досить nвиразною. Тому в іншій тональності спілкування, скажімо, в нейтральній, це nзвертання сигналізує про наявність певної “відстані” між комунікантами.Так, nзвертаючись на вулиці чи в транспорті до незнайомої людини, ми цілком доречно nвживемо слово-звертання товариш. А в тональності дружній звертання товариш n(якщо не супроводиться яскраво вираженою просодичне nемоцією) є неприродним, чужорідним.

Похідне від nслова товариш слово-звертання Товариство! (шановне, дороге, любе… )з nприроднім як для нейтральної тональності, так і для дружньої (у колі близьких nдрузів).

Для високої nтональності спілкування звертання Товариство! (з означенням чи без нього) є nнеприйнятним. Мовний контакт, необхідний для досягнення комунікації n(спілкування), реалізується спеціальними мовними засобами, скерованими на nзав’язування, підтримання, припинення комунікації тощо. Іншими словами, nвстановлення і підтримання контакту обов’язково передбачав дотримання певних nнорм мовної поведінки (мовного етикету) співрозмовниками — уваги до партнера, врахування nйого потреб, доброзичливого ставлення, тобто дотримання загальних вимог nввічливості. Отже, ввічливість в провідною рисою мовного (і не мовного) nспілкування.

Проблема форм nввічливості в мові поряд з практичною актуальністю становить і певний теоретичний nінтерес, її дослідження допомагав виявити деякі особливості “мовного мислення”, nокремі сторони взаємозв’язків між мовою і психологією людей, раси nнаціонально-культурної специфіки мовної поведінки та  ін.

Різні мови nсвіту виробили спеціальні (лексичні, морфологічні, синтаксичні, просодичні) nзасоби вираження ввічливості, спеціальні етикетні мовні формули, які утворюють nу кожній конкретній мові цілу систему — мовний етикет1. Це насамперед такі nусталені мовні формули, що вживаються при зав’язуванні контакту між комунікантами, як формули звертань і вітань: при nпідтриманні контакту  — формули nвибачення, прохання, подяки та ін.; при припиненні контакту  — формули прощання, побажання тощо. Тобто, nвласне етикетні мовні формули. Сам же мовний етикет включав, крім власне nетикетних мовних формул, ще й соціально-мовні символи етикетного рівня n(наприклад, етикетні форми заперечення (незгоди) і ствердження (згоди), форми nпитань, що використовуються в певних соціально-культурних групах).

Мовний контакт, nтаким чином, повинен забезпечувати весь комунікативний акт від початку і до nзакінчення.

Відбором nетикетних мовних формул у кожній ланці мовного контакту (зав’язування контакту, nпідтримання контакту, припинення контакту) створюється та чи інша тональність nспілкування, тобто така соціальна якість ситуації спілкування, яку можна nвизначити як ступінь дотримання етичних норм взаємодії комунікантів,як nпоказник культурності, інтелігентності співрозмовників.

У європейському nкультурному ареалі виділяють п’ять тональностей спілкування — високу, nнейтральну, звичайну, фамільярну, вульгарну.

Високою nтональністю спілкування характеризується сфера суто формальних суспільних nструктур (на урочистих зібраннях); нейтральною тональністю — сфера офіційних nустанов; звичайна тональність спілкування побутує в магазині, в транспорті та nін.; фамільярна — в сім’ї, в дружньому товаристві; вульгарна тональність, тобто nвживання вульгаризмів — в соціальне неконтрольованих ситуаціях.

У нашому nсуспільстві етикет в цілому збігається з загальними вимогами ввічливості. Все, nщо в межах ввічливості, є етичним, неввічливість же — синонім неетичності.

Саме тому, nаналізуючи мовні засоби вираження ввічливості, ми виходитимемо з триступеневої n(високої, нейтральної, фамільярної) шкали тональностей, оскільки вульгарна nтональність несумісна з ввічливістю, а звичайна тональність цілком вміщається в nрамках нейтральної тональності.

Звертання, nвітання, вибачення, подяка, прохання, прощання як функціональні формули nкатегорії ввічливості

Звертання і nвітання — це ті елементи мовного етикету, які передусім сигналізують про nсоціальні відношення, що встановлюються в рамках комунікативного акту. Тому nголовним чинником, який впливає на вибір того чи іншого звертання, є соціальний nстатус комунікантів, ситуація спілкування.

Так, на урочистих nзборах промовець, звертаючись до аудиторії, вживе звертання “Товариші!” з nатрибутами шановні, вельмишановні, високоповажані або без них.

Звертання товарищ, функціонуючи в ролі власне звертання, в сучасній nукраїнській літературній мові реалізує одне із своїх значень, а саме — людина, nгромадянин нового соціалістичного суспільства. У такому значенні це слово nфункціонує як звертання і перед прізвищем людини для підкреслення приналежності nїї до свого середовища. Наприклад: “Слово для пропозиції має командир nТаращанського полку товариш Боженко” (О.Довженко).

Офіційна конотативність цього слова-звертання у наш час є досить nвиразною. Тому в іншій тональності спілкування, скажімо, в нейтральній, це nзвертання сигналізує про наявність певної “відстані” між комунікантами.Так, nзвертаючись на вулиці чи в транспорті до незнайомої людини, ми цілком доречно nвживемо слово-звертання товариш.

У системі nдипломатичного етикету звертання товариш (і) теж функціонує із значенням nлюдини-товариша по класу, по партії. До офіційних представників чи громадян nінших країн звертаємося, вживаючи слово пан (панове).

Щодо nвикористання звертання панове в інших ситуаціях спілкування останнім часом nвисловлювалися різні міркування, зокрема щодо правомірності його використання в nнашому суспільстві. Аналіз семантичної структури слова пан показує, що близько nдвох третин його семного вмісту зводяться до позначення людини, яка займає nпривілейоване становище (матеріальне, соціальне). Третина його змісту — nшанобливе ставлення до співрозмовника. З таким значенням це слово-звертання nвживається в усній народній мові (як правило, з прикладкою): пане-господарю, nпане-брате, панове-сватове. Наприклад: “Панове-браття, треба щось почати” (Леся nУкраїнка); “Прощайте, панове-сватове! Коли хочете, то справді випийте по чарці” n(Квітка-Основ’яненко).

У такому ж nсамому значенні (шанобливості) це звертання ми знаходимо у Павла Тичини: “О nлюба Інно, панно-Інно! Я вас любив так ніжно, злотоцінно… ”

Однією з форм nобертань до незнайомої людини в сучасній українській мові є слово громадянин n(громадянка, громадяни). Проте сфера його функціонування вузька — правовий, nюридичний контекст: “Громадянине, ей ви, громадянине nбез шапки!  — авторитетно погукав його nперонний охоронець порядку, вокзальний міліціонер”.

Таким чином, у nсучасній українській літературній мові арсенал лексичних засобів вираження nзвертання до незнайомої людини дужа збіднений. Уникаючи прямих звертань до nнезнайомої людини, ми вдаємося до формул-замінників звертань, а саме до формул, nголовною функцією яких в функція підтримання мовного контакту, а не його nзав’язування. Наприклад: Вибачте, як пройти до …? Дозвольте звернутися… nМожна вас запитати (попросити)…?

Досить nчастотними є формули-замінники звертань, які будуються за моделлю “чи не + Р (дієсл.)? ”: “Чи не скажете, як пройти на зупинку таксі? n”…

Соціальна маркованість форм ввічливих звертань пане (пані), добродію n(добродійко), що широко вживалися в дореволюційний час, ще досі не подолана. nЩоправда похідне від слова добродій слово добродійний вже починає жити новим nжиттям: Добродійний концерт, добродійний захід, добродійний збір коштів тощо.

В основі nввічливого поводження лежить доброзичливість, доброзичливе ставлення до nспіврозмовника. Тому морфема добр- є дуже nпродуктивною у формулах ввічливості. Досить поширена ця морфема і в прямих nзвертаннях, які функціонують переважно в дружній (фамільярній) тональності: nЧоловіче добрий! Людино добра! Добра душа! Люда добрі!

Особливо nпродуктивною морфема добр- є у формулах привітань, nякі, до речі, часто використовуються і замість формул-звертань, компенсуючи nдуже бідний набір останніх: доброго ранку, добрий день, добрий вечір та  ін.

Неважко nпомітити, що змістом вітань є добрі побажання. Фактично формули вітань є nусіченими формами побажальних конструкцій:

(Я бажаю вам) nдоброго ранку! Доброго вечора! Доброї ночі!

Про тісний nзв’язок названих формул (вітань і побажань) свідчить і той факт, що nформули-побажання становлять тісну діалогічну єдність із формулами-вітаннями. nТак, досить часто у відповідь на привітання Доброго ранку (дня), (вечора)! nзвучить Доброго здоров’я!

З-поміж nназваних вище формул-привітань лише формула Добрий день! може вживатися в усіх nтрьох тональностях — високій, нейтральній і дружній (фамільярній), причому в nостанніх двох тональностях активно вживаним є її варіант Добридень! Інші nформули-вітання (Доброго ранку! Добривечір!  nі под. ) в офіційних сферах не вживаються. Щодо форми вітання Здрастуй! n(Здрастуйте!), то її слід розглядати як менш поширену, стилістично позначену.

 

Гама nформул-вітань, вживаних у нейтральній і особливо фамільярній тональності, nзначно розширюється завдяки просодично (інтонаційно) nоформлюваним емоційним відтінкам, а також морфологічним засобам (суфіксам) та nсинтаксичним (зміною порядку слів) засобам. Пор.:  Добрий день! і День добрий! Моє вам шануваннячко (вітаннячко)! і под. У високій тональності nтаке розширення неможливе.

 

Отже, nнейтральна і фамільярна тональності характеризуються широкою варіативністю nформул-звертань і формул-привітань. Для високої тональності варіативність nвказаних формул дуже обмежена.

 

Формули nвітання

 

 

При підтриманні контакту nв комунікативному акті часто вживаються етикетні формули-вибачення, nформули-подяки, формули-прохання, їх розподіл за тональностями зручно показати nв таблиці:

 

Формули nвибачення

 

 

Формули nподяки

 

 

Формули nпрохання

 

 

Формули nпрощання

 

 

Наведений nперелік поширених в українській мові формул ввічливості може бути продовжений. nПроте й з наведених прикладів очевидним є те, що найбільш об’ємною в фамільярна nтональність, яка теоретично може бути розширена за рахунок зразків, вживаних в nепістолярному спілкуванні. Та це вже об’єкт іншого, спеціального аналізу.

Таким чином, у nсучасній українській літературній мові найширшим арсеналом власне етикетних nформул характеризується фамільярна тональність, яка є відкритою для варіантів, nщо утворюються лексичними, морфологічними, синтаксичними, просодичними і nпаралінгвістичними3 засобами їх вираження.

У європейському nкультурному ареалі виділяють п’ять тональностей спілкування — високу, nнейтральну, звичайну, фамільярну, вульгарну.

Високою nтональністю спілкування характеризується сфера суто формальних суспільних nструктур (на урочистих зібраннях); нейтральною тональністю — сфера офіційних nустанов; звичайна тональність спілкування побутує в магазині, в транспорті та nін.; фамільярна — в сім’ї, в дружньому товаристві; вульгарна тональність, тобто nвживання вульгаризмів — в соціальне неконтрольованих ситуаціях.

У нашому nсуспільстві етикет в цілому збігається з загальними вимогами ввічливості. Все, nщо в межах ввічливості, є етичним, неввічливість же — синонім неетичності.

Саме тому, nаналізуючи мовні засоби вираження ввічливості, ми виходитимемо з триступеневої n(високої, нейтральної, фамільярної) шкали тональностей, оскільки вульгарна nтональність несумісна з ввічливістю, а звичайна тональність цілком вміщається в nрамках нейтральної тональності.

Звертання, nвітання, вибачення, подяка, прохання, прощання як функціональні формули nкатегорії ввічливості

Звертання і nвітання — це ті елементи мовного етикету, які передусім сигналізують про nсоціальні відношення, що встановлюються в рамках комунікативного акту. Тому nголовним чинником, який впливає на вибір того чи іншого звертання, є соціальний nстатус комунікантів, ситуація спілкування.

Так, на nурочистих зборах промовець, звертаючись до аудиторії, вживе звертання n“Товариші!” з атрибутами шановні, вельмишановні, високоповажані або без них.

Звертання товарищ, функціонуючи в ролі власне звертання, в сучасній nукраїнській літературній мові реалізує одне із своїх значень, а саме — людина, nгромадянин нового соціалістичного суспільства. У такому значенні це слово nфункціонує як звертання і перед прізвищем людини для підкреслення приналежності nїї до свого середовища. Наприклад: “Слово для пропозиції має командир nТаращанського полку товариш Боженко” (О.Довженко).

Офіційна конотативність цього слова-звертання у наш час є досить nвиразною. Тому в іншій тональності спілкування, скажімо, в нейтральній, це nзвертання сигналізує про наявність певної “відстані” між комунікантами.Так, nзвертаючись на вулиці чи в транспорті до незнайомої людини, ми цілком доречно nвживемо слово-звертання товариш. А в тональності дружній звертання товариш n(якщо не супроводиться яскраво вираженою просодичне nемоцією) є неприродним, чужорідним.

Похідне від nслова товариш слово-звертання Товариство! (шановне, дороге, любе… )з nприроднім як для нейтральної тональності, так і для дружньої (у колі близьких nдрузів).

Для високої nтональності спілкування звертання Товариство! (з означенням чи без нього) є nнеприйнятним.

У системі nдипломатичного етикету звертання товариш (і) теж функціонує із значенням nлюдини-товариша по класу, по партії. До офіційних представників чи громадян nінших країн звертаємося, вживаючи слово пан (панове).

Щодо nвикористання звертання панове в інших ситуаціях спілкування останнім часом nвисловлювалися різні міркування, зокрема щодо правомірності його використання в nнашому суспільстві. Аналіз семантичної структури слова пан показує, що близько nдвох третин його семного вмісту зводяться до позначення людини, яка займає nпривілейоване становище (матеріальне, соціальне). Третина його змісту — nшанобливе ставлення до співрозмовника. З таким значенням це слово-звертання nвживається в усній народній мові (як правило, з прикладкою): пане-господарю, nпане-брате, панове-сватове. Наприклад: “Панове-браття, треба щось почати” (Леся nУкраїнка); “Прощайте, панове-сватове! Коли хочете, то справді випийте по чарці” n(Квітка-Основ’яненко).

У такому ж nсамому значенні (шанобливості) це звертання ми знаходимо у Павла Тичини: “О nлюба Інно, панно-Інно! Я вас любив так ніжно, злотоцінно… ”

Однією з форм nобертань до незнайомої людини в сучасній українській мові є слово громадянин n(громадянка, громадяни). Проте сфера його функціонування вузька — правовий, nюридичний контекст: “Громадянине, ей ви, громадянине nбез шапки!  — авторитетно погукав його nперонний охоронець порядку, вокзальний міліціонер” (І. Ле).

Таким чином, у nсучасній українській літературній мові арсенал лексичних засобів вираження nзвертання до незнайомої людини дужа збіднений. Уникаючи прямих звертань до nнезнайомої людини, ми вдаємося до формул-замінників звертань, а саме до формул, nголовною функцією яких в функція підтримання мовного контакту, а не його nзав’язування. Наприклад: Вибачте, як пройти до …? Дозвольте звернутися… nМожна вас запитати (попросити)…?

Досить частотними nє формули-замінники звертань, які будуються за моделлю “чи не + Р (дієсл.)? ”: “Чи не скажете, як пройти на зупинку таксі? n”…

Соціальна маркованість форм ввічливих звертань пане (пані), добродію n(добродійко), що широко вживалися в дореволюційний час, ще досі не подолана. nЩоправда похідне від слова добродій слово добродійний вже починає жити новим nжиттям: Добродійний концерт, добродійний захід, добродійний збір коштів тощо.

В основі nввічливого поводження лежить доброзичливість, доброзичливе ставлення до nспіврозмовника. Тому морфема добр- є дуже nпродуктивною у формулах ввічливості. Досить поширена ця морфема і в прямих nзвертаннях, які функціонують переважно в дружній (фамільярній) тональності: nЧоловіче добрий! Людино добра! Добра душа! Люда добрі!

Особливо nпродуктивною морфема добр- є у формулах привітань, nякі, до речі, часто використовуються і замість формул-звертань, компенсуючи nдуже бідний набір останніх: доброго ранку, добрий день, добрий вечір та  ін.

Неважко nпомітити, що змістом вітань є добрі побажання. Фактично формули вітань є nусіченими формами побажальних конструкцій:

(Я бажаю вам) nдоброго ранку! Доброго вечора! Доброї ночі!

Про тісний nзв’язок названих формул (вітань і побажань) свідчить і той факт, що nформули-побажання становлять тісну діалогічну єдність із формулами-вітаннями. nТак, досить часто у відповідь на привітання Доброго ранку (дня), (вечора)! nзвучить Доброго здоров’я!

З-поміж nназваних вище формул-привітань лише формула Добрий день! може вживатися в усіх nтрьох тональностях — високій, нейтральній і дружній (фамільярній), причому в nостанніх двох тональностях активно вживаним є її варіант Добридень! Інші nформули-вітання (Доброго ранку! Добривечір!  nі под. ) в офіційних сферах не вживаються. Щодо форми вітання Здрастуй! n(Здрастуйте!), то її слід розглядати як менш поширену, стилістично позначену.

Гама nформул-вітань, вживаних у нейтральній і особливо фамільярній тональності, nзначно розширюється завдяки просодично (інтонаційно) nоформлюваним емоційним відтінкам, а також морфологічним засобам (суфіксам) та nсинтаксичним (зміною порядку слів) засобам. Пор.:  Добрий день! і День добрий! Моє вам шануваннячко (вітаннячко)! і под. У високій тональності nтаке розширення неможливе.

Отже, nнейтральна і фамільярна тональності характеризуються широкою варіативністю nформул-звертань і формул-привітань. Для високої тональності варіативність nвказаних формул дуже обмежена.

Висока і nнейтральна тональності є менш відкритими щодо варіантності, вони, лімітуються nемоційною нейтральністю.

Серед власне nетикетних формул найвужчим запасом характеризуються формули-звертання, у яких nпростежується тенденція заміни формулами вибачення та формулами-замінниками nусталених структур (моделей).

 

Підсистеми етикету

 

Виділяють чотири основних підсистеми етикету: n

1.      мовний, або вербальний nетикет.

Мовний етикет регламентує словесні формули вітання, знайомства, поздоровлення, побажання, подяки, вибачення, прохання, запрошення, поради, пропозиції, співчуття, компліменту, схвалення; до мовного етикету відносять також манеру розмовляти (у тому числі nі по телефону) і мистецтво вести бесіду; n

2.      міміка і жести, або невербальне спілкування.

Багато народів мають свої nспецифічні жести вітання, прощання, згоди, заперечення, причому ці жести можуть мати різноманітне nзабарвлення: нейтральне, nритуально-урочисте, фамільярно-вульгарне. nВідношення до співрозмовника nі теми бесіди виражається також за допомогою міміки, посмішки, nнапрямку погляду;

3.      організація простору в етикеті (або етикетна проксемика). n

Важливе значення в етикеті має і взаємне розташування nспіврозмовників у просторі, nвибір певної nдистанції, наявність або відсутність між ними фізичного контакту. Необхідно знати, яке місце в приміщенні або nза столом вважається почесним, nякі пози допустимі в тій або іншій ситуації; n

4.      етикетна атрибутика (або світ речей в етикеті). n

До етикетної nатрибутики відноситься насамперед nодяг, прикраси і головної убір, nа також подарунки, квіти, візитні картки.

 

Тестові завдання

 

1. Як вітаються nвдень?

А. добрий день;

В. до побачення;
nС. до зустрічі;

D. на добраніч;

Е. на все добре.

2. Як вітаються nзранку?

А. доброго ранку;

В. добрий день;
nС. як справи?

D. до зустрічі;

Е. щасливо.

3. Як вітаються nввечері?

А. добрий день;

В. добрий вечір;
nС. доброго ранку;

D. на все добре;

Е. як справи?

4. У якому nрядку є форма привітання?

А. до побачення;

В. добрий день;
nС. до зустрічі;

D. на все добре;

Е. студент.

5. У якому рядку є форма привітання?

А. привіт;

В. як справи?
nС. до побачення;

D. на добраніч;

Е. Степан.

6. У якому nрядку є форма привітання?

А. добрий вечір;

В. до побачення;
nС. до зустрічі;

D. щасливо;

Е. вибач.

7. Які запитання nпотрібно поставити при знайомстві?

А. Що замовляє Ірина?

В. Ти студент?
nС. Де знаходиться лікарня?

D. Куди ти ідеш?

Е. Хто там?

8. Як потрібно відповідати при знайомстві?

А. Мене звати nОксана;

В. На столі лежать книги;
nС. Ось зошит;

D. Антон пише лист.

Е. Ти студент?

9. Як потрібно відповідати при знайомстві?

А. Так, я студент;

В. Речі лежать тут;
nС. Її стіл nстоїть праворуч;

D. Іван працює у лікарні;

Е. Це мій гуртожиток.

10. Які запитання потрібно nпоставити при знайомстві?

А. Де працює Віктор?

В. Що ти любиш?

С. Це ваш дім?

D. Це твоя nгазета?

Е. Де моя книга?

11. Як потрібно відповідати при знайомстві?

А. Увечері Ахмед слухає nрадіо;

В. Я навчаюся в університеті;
nС. Ніна купує ліки в аптеці;

D. На уроці ми пишемо і читаємо;

Е. Це не Іван.

12. У якому рядку є форма прощання?

А. добрий вечір;

В. до побачення;
nС. привіт;

D. дякую;

Е. вибач.