Витрати аптечних підприємств

Витрати аптечних підприємств

Облік витрат аптечних закладів.

 Під витратами розуміють зменшення економічних вигід внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його розподілу або вилучення внесків власників).

В Україні методологія обліку і порядок розкриття витрат у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (ПБО) 16 «Витрати».

У бухгалтерському обліку витрати відображаються за дотримання певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності (принцип відповідності витрат доходам), що застосовуються в національних стандартах. Якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, то вони відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Розрізняють групування витрат за такими основними ознаками:

за елементами витрат;

за статтями калькуляції;

залежно від способу їх включення до витрат окремих структурних підрозділів підприємства (аптеки);

залежно від обсягу товарообігу;

за звітними періодами;

за функціональним призначенням.

Відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про витрати за видами діяльності, за функціональною ознакою, а також за елементами витрат.

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю аптечних закладів, включають:

собівартість реалізованих лікарських засобів та супутніх товарів;

загальновиробничі витрати;

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні витрати;

інші витрати.

Типові господарські операції та кореспонденцію рахунків з обліку собівартості реалізації наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Типові господарські операції та кореспонденцію рахунків з обліку загальновиробничих витрат наведено в табл. 2.

Таблиця 2

№ з/п	Первинні документи та зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Розрахунок бухгалтерії
	Нараховано знос основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення	91	13
2	Накладна
	Списано виробничі запаси на витрати на обслуговування виробництва	91	20
3	Акт наданих послуг
	Акцептовано рахунки постачальників за послуги з обслуговування цехів основного та допоміжного виробництва (енергія, вода, газ, зв’язок тощо)	91	63
4	Розрахунковоплатіжна відомість, розрахунок бухгалтерії
	Нараховано заробітну плату персоналу цеху та проведено відрахування на соціальні заходи від заробітної плати згідно з чинним законодавством	91	65, 66
5	Розрахунок, довідка бухгалтерії
	Списано суми витрат за елементами та загальновиробничі витрати (для підприємств, що застосовують рахунки класу 8)	91	80, 81, 82, 83, 84
6	Розрахунок бухгалтерії
	Списано суму розподілених загальновиробничих витрат	23	91
7	Розрахунок бухгалтерії
	Списано суму нерозподілених загальновиробничих витрат	90	91

Типові господарські операції та кореспонденцію рахунків з обліку адміністративних витрат та витрат на збут наведено в табл. 3.

Таблиця 3

№ з/п	Первинні документи та зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Розрахунок бухгалтерії
	Нараховано знос основних засобів та нематеріальних активів: адміністративного призначення пов’язаних зі збутом	97	13
2	Накладна, акт на списання МШП
	Списано вартість виробничих запасів, МШП, використаних на:		20, 22
	адміністративні потреби	92
	потреби на збут	93
3	Авансовий звіт
	Списано витрати на відрядження:		372
	адміністративного персоналу	92
	персоналу, пов’язаного зі збутом	93
4	Довідки бухгалтерії
	Відображено суму, раніше віднесену до складу витрат майбутніх періодів і визнану витратами звітного періоду	92, 93	39
5	Розрахунковоплатіжна відомість
	Нараховано заробітну плату:		661
	адміністративному персоналу	92
	працівникам, зайнятим збутом	93
6	Розрахунок бухгалтерії
	Нараховано суму зборів на обов’язкове соціальне страхування, розраховану виходячи із суми витрат на оплату праці, та інші виплати:		651, 652, 653
	адміністративному персоналу	92
	працівникам, зайнятим збутом	93
7	Розрахунок бухгалтерії
	Відображено суму, спрямовану на формування резерву сумнівних боргів за операціями, пов’язаними зі збутом продукції	93	38
8	Розрахунок бухгалтерії
	Нараховано суму забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції	93	473
9	Розрахунок, довідка бухгалтерії
	Списано суми витрат за елементами (для підприємств, що застосовують рахунки класу 8):		80, 81,82,
	на адміністративні витрати	92	83
	на витрати на збут	93
10	Довідка бухгалтерії
	Відображено у складі фінансових результатів суму:	79
	адміністративних витрат		92
	витрат на збут		93

Типові господарські операції та кореспонденцію рахунків з обліку інших витрат операційної діяльності наведено в табл. 4.

Таблиця 4

№ з/п	Первинні документи та зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Накладна, акт на списання МШП, претензія
	Списано собівартість реалізованих виробничих запасів, МШП	943	10, 22
2	Розрахунок бухгалтерії
	Відображено негативну курсову різницю, пов’язану з перерахунком на дату балансу залишку касової готівки в іноземній валюті у грошову одиницю України	945	302
3	Розрахунок, довідка бухгалтерії
	Відображено зменшення первісної вартості виробничих запасів, МШП (включено до витрат поточного періоду суму уцінки виробничих запасів)	946	20, 22
4	Розрахунок, довідка бухгалтерії
	Відображено зменшення первісної або переоціненої вартості товарів (включено до витрат поточного періоду суму уцінки товарів)	946	281, 282
5	Порівняльна відомість, протокол рішення інвентаризаційної комісії
	Списано на витрати поточного періоду недостачі виробничих запасів, МШП, товарів або збитки від їх псування, готівки, якщо в момент виявлення такої недостачі або псування винну особу не встановлено	947	20, 22, 28, 30
6	Договір, розрахунок бухгалтерії
	Відображено суму визнаних підприємством штрафів, пені та неустойки, пред’явлених постачальниками і підрядниками	948	63
7	Акт ДПІ, розрахунок бухгалтерії
	Нараховано суми штрафних санкцій і пені за несвоєчасну сплату податків та обов’язкових платежів	948	641, 642
8	Розрахунок, довідка бухгалтерії
	Списано суми витрат за елементами (для підприємств, що застосовують рахунки класу 8) на інші витрати операційної діяльності	94	80, 81, 82, 83, 84
9	Довідка бухгалтерії
	Відображено у складі фінансових результатів суму інших витрат операційної діяльності	79	94

У фінансовій звітності витрати операційної діяльності групуються не лише за функціональною ознакою, а й за економічними елементами.

Під елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат підприємства. Для обліку витрат за елементами призначено рахунки класу 8 «Витрати за елементами».

Якщо аптечний заклад для обліку витрат вибирає тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами», то використовує для цього рахунки 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати». При цьому рахунок 85 «Інші затрати» ведуть тільки ті підприємства, які не застосовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності».

Типові операції та кореспонденцію рахунків з обліку інших витрат аптечних закладів наведено в табл. 5.

№ з/п	Первинні документи та зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Акт прийманняпередачі
	Списано залишкову вартість об’єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, капітальних інвестицій, що реалізуються	972	10, 11, 12, 15
2	Розрахунок бухгалтерії
	Відображено суму втрат від курсових різниць	974	342, 68
3	Акт списання
	Списано залишкову вартість об’єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, капітальних інвестицій під час їх вибуття у зв’язку з ліквідацією, безкоштовною передачею, недостачею або псуванням, іншими невідповідностями критеріям визнання активом	976	10, 11, 12, 15
4	Довідки бухгалтерії
	Списано інші витрати на фінансові результати	79	97

 

Облік реалізації ліків

Облік роздрібного товарообігу передбачає відображення вартості амбулаторної рецептури, обсягу реалізації товарів за безрецептурним відпуском аптекою і дрібнороздрібною мережею.

Сума роздрібного товарообігу дрібнороздрібної аптечної мережі визначається за фактичного виручкою, яка щодня чи періодично здається до каси аптеки готівкою та оприбутковується за прибутковими касовими ордерами.

Облік оптового товарообігу передбачає реєстрацію даних про вартість стаціонарної рецептури, товарообігу за оптовим безрецептурним відпуском товарів аптекою лікувальнопрофілактичним та іншим закладам, оптового товарообороту аптечних пунктів I категорії.

Для обліку доходів від реалізації товарів (ліків), виготовлених аптекою, та супутніх товарів, а також сум знижок, наданих покупцям, та інших вирахувань з доходу призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації».

Типові господарські операції та кореспонденцію рахунків за рахунком 70 «Доходи від реалізації» наведено в табл. 6.

Таблиця 6

 

Відповідно до п. 22 ПБО 9 «Запаси» підприємства роздрібної торгівлі, в тому числі аптеки, зі значною змінною номенклатурою товарів і приблизно однаковим рівнем торговельної націнки застосовують оцінку вибуття товарів за методом ціни продажу, основаної на застосуванні середнього відсотку торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Сума транспортнозаготівельних витрат, що відображається на субрахунку 286, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (реалізованих, безкоштовно переданих тощо), за звітний місяць.

Розрахунок собівартості реалізованих товарів за методом оцінки за цінами продаж наведено в табл. 7.

Таблиця 7

Останнім часом звичайною операцією для аптек є відпуск лікарських засобів безоплатно або на пільгових умовах. Оплата повної вартості або частини вартості лікарських засобів здійснюється місцевими органами або закладами охорони здоров’я. Підставою для оплати є зведений реєстр, який складається в двох примірниках.

Приклад.

Аптека на пільгових умовах відпустила лікарські засоби на суму 600 грн. При цьому 50 % вартості лікарських засобів оплачено покупцями при пред’явленні пільгового рецепта і 50 % відшкодовано закладами охорони здоров’я.

Облік операцій і кореспонденцію рахунків за умови відпуску аптекою ліків безоплатно або на пільгових умовах наведено в табл. 8.

Таблиця 8

№ з/п	Первинні документи та зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.  грн.
		Дт	Кт
1	Рахунокфактура, накладна, прибутковокасовий ордер
	Відображено дохід від роздрібної реалізації на пільгових умовах лікарських засобів, 50 % вартості яких оплачено покупцями	301	702		300
2	Рішення щодо питання асигнувань з переліком умов використання
	Відображено дохід від цільового фінансування 50 % вартості реалізованих на пільгових умовах лікарських засобів	48	718		300
3	Довідка бухгалтерії
	Списано суму торговельної націнки на вартість реалізованих лікарських засобів (методом «сторно»)	282	285		100
4	Накладна
	Відображено собівартість реалізованих лікарських засобів	902	282		500
5	Виписки банку
	Отримано відшкодування 50 % вартості реалізованих на пільгових умовах лікарських засобів	311	685		300
6	Рішення (розпорядження)
	Відображено суму цільового фінансування з відповідного бюджету	685	48		300
7	Розрахунок, довідка бухгалтерії
	Списано на фінансовий результат:
	дохід від цільового фінансування	718	79		300
	дохід від реалізації лікарських засобів за пільговим рецептом	702	79		300
	собівартість реалізованих лікарських засобів	79	902		500

У бухгалтерському обліку згідно з п. 19 ПБО 15 «Доходи» цільове фінансування, отримане як компенсація витрат (або збитків), яких вже зазнало підприємство, або з метою негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх пов’язаних із цим витрат, визнається доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов’язана із цим фінансуванням. В аптеках відпуск лікарських засобів за пільговими рецептами найчастіше здійснюється після отримання цільового фінансування, тобто витрати і доходи виникають майже одночасно.

Облік операцій з виготовлення ліків

Аптеки, що здійснюють продаж готових лікарських засобів, а також засобів власного виготовлення, ведуть окремий облік за торговельними і виробничими операціями.

При відображенні в бухгалтерському обліку виготовлених лікарських засобів аптеки, як і інші виробничі підприємства, використовують такі рахунки обліку виробничої діяльності: 20 «Виробничі запаси», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція» тощо.

Рекомендовано при виготовленні лікарських засобів відносити на витрати виробництва тільки вартість прямих матеріалів і тари, усі інші витрати акумулювати на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» зі щомісячним списанням на рахунок 901 «Собівартість реалізованої готової продукції». Підприємства, що застосовують рахунки класу 8, витрати акумулюють на рахунку 84 «Інші операційні витрати» з подальшим списанням на рахунок 79 «Фінансові результати».

Аптеки, які виготовляють і реалізовують готові лікарські засоби, зазначають в наказі про облікову політику принципи розподілу витрат на загальновиробничі, адміністративні та збут. Такому розподілу підлягають:

витрати на комунальні послуги;

вартість оренди приміщень;

заробітна плата співробітників, зайнятих виготовленням продукції;

інші витрати.

У невеликих аптеках, де один співробітник може виготовляти і реалізовувати лікарські засоби, у наказі про облікову політику встановлюється порядок розподілу заробітної плати такого співробітника між витратами виробництва і витратами на збут.

Типові господарські операції обліку витрат для аптек, які виготовляють лікарські засоби, наведено в табл. 9.

Таблиця 9

№ з/п	Первинні документи та зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Вимога, лімітнозабірна картка	23
	Віднесено на витрати виробництва:
	вартість сировини, використаної при виготовленні лікарських засобів		201	440
	Вимога, лімітнозабірна картка
	вартість скляного посуду		204	30
	Розрахунковоплатіжна відомість
	заробітну плату співробітників, зайнятих виготовленням лікарських засобів		661	120
	Розрахунковоплатіжна відомість
	обов’язкові нарахування на фонд оплати праці (сума умовна)		651, 652, 653, 654	43,8
2	Накладна
	Оприбутковано готові лікарські засоби	26	23	634,8
3	Довідка бухгалтерії
	Реалізовано лікарські засоби власного виготовлення	361	701	1000
4	Виписка банку
	Отримано оплату за реалізовані лікарські засоби	311	361	1000
5	Довідка бухгалтерії
	Відображено собівартість реалізованих ліків	901	26	634,8
6	Довідка бухгалтерії
	Списано на фінансовий результат:
	дохід від реалізації лікарських засобів власного виготовлення	701	79	1000
	Довідка бухгалтерії
	дохід від реалізації частини сировини	712	79	60
	Довідка бухгалтерії
	собівартість реалізованої частини сировини	79	943	50
	Довідка бухгалтерії
	собівартість реалізованих ліків	79	901	643,8

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Витратами не визнаються:

— платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь клієнта, принципала, тощо;

— попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

— погашення одержаних позик;

— зменшення власного капіталу підприємства в результаті його вилучення або розподілу власниками.

Бухгалтерський облік витрат підприємства здійснюється у двох напрямках: за видами діяльності та за елементами.

Облік витрат за видами діяльності відображає, на що, на які цілі витрачені активи підприємства. Облік витрат за елементами показує, що конкретно, які ресурси витрачені.

Класифікація видів діяльності, яка використовується для обліку витрат, наведена на рис.1.

Рис. 1. Класифікація видів діяльності

Звичайна діяльність — будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або виникають внаслідок зді й-

снення такої діяльності.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частину його доходу.

Інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Надзвичайна діяльність — операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.

Витрати, пов’язані зі здійсненням операційної діяльності (опе­раційні витрати), включають: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

Елемент витрат представляє собою сукупність економічно однорідних витрат.

За елементами операційні витрати поділяються на матеріальні, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

На рис. 2 представлений взаємозв’язок розглянутих класифікацій витрат операційної діяльності.

Рис. 2. Структура операційних витрат і їх склад за елементами

Облік витрат за елементами передбачає групування витрат за ознакою їх однорідності, незалежно від того, на які конкретно цілі витрати здійснені.

Так, елемент «Матеріальні витрати» включає:

— сировину й основні матеріали;

— купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

— паливо і енергію;

— будівельні матеріали;

— запасні частини;

— тару і тарні матеріали;

— допоміжні та інші матеріали.

До елементу «Витрати на оплату праці» відносяться:

·                     заробітна плата за окладами й тарифами;

·                     премії та заохочення;

·                     компенсаційні виплати;

·                     оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Елемент «Відрахування на соціальні заходи» охоплює такі витрати:

·                     відрахування на пенсійне забезпечення;

·                     відрахування на соціальне страхування;

·                     страхові внески на випадок безробіття;

·                     відрахування на індивідуальне страхування персоналу під­приємства;

·                     відрахування на інші соціальні заходи.

Елемент «Амортизація» включає:

·                     амортизацію основних засобів;

·                     амортизацію нематеріальних активів;

·                     амортизацію інших необоротних активів.

Елемент «Інші операційні витрати» включає:

·                     витрати на відрядження;

·                     послуги зв’язку;

·                     матеріальну допомогу;

·                     плату за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Для обліку витрат за елементами у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки класу 8 «Витрати за елементами». За дебетом цих рахунків протягом звітного періо­ду здійснюється відображення витрат по мірі їх виникнення, а за кредитом списання у кінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», або на дебет рахунків класу 9 «Витрати діяльності», якщо облік витрат на підприємстві ведеться за схемою розгорнутого обліку. Рахунки класу 8 залишків не мають.

На рис. 3—8 наведений зміст записів за дебетом і кредитом рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Рис. 3. Зміст записів за рахунком 80 «Матеріальні витрати»

Рис. 4. Зміст записів за рахунком 81 «Витрати на оплату праці»

Рис. 5. Зміст записів за рахунком 82 «Відрахування на соціальні заходи»

Рис. 6. Зміст записів за рахунком 83 «Амортизація»

Рис. 7. Зміст записів за рахунком 84 «Інші операційні витрати»

Рис. 8. Зміст записів за рахунком 85 «Інші витрати»

Облік витрат лише на рахунках класу 8 без використання рахунків класу 9, тобто облік витрат за елементами без групування їх за видами діяльності, широко застосовується на підприємствах малого бізнесу, що оподатковуються єдиним податком. На рис.  9 наведена схема кореспонденції рахунків з обліку витрат і доходів без використання рахунків класу 9.

Рис.9. Спрощена схема обліку витрат і доходів

Облік витрат за видами діяльності передбачає групування втрат за їх призначенням на рахунках класу 9 «Витрати діяльності».

Витрати операційної діяльності поділяються на такі, що безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконанням робіт, і витрати, що пов’язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Перша група витрат включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а друга обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Розглянемо кожний з названих видів витрат.

Структура собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) відображена на рис.  10.

Рис. 10 Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) — основна складова собівартості реалізованої продукції, яка формується протягом звітного періоду на рахунку 23 «Виробництво».

Структура виробничої собівартості представлена на рис. 9.11.

Рис. 9.11

До прямих матеріальних витрат відносяться:

·                     вартість сировини та основних матеріалів;

·                     вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

·                     вартість допоміжних та інших матеріалів.

Прямі витрати на оплату праці включають:

·                     заробітну плату робітників, зайнятих у виробництві продук­ції, виконанні робіт або наданні послуг;

·                     інші виплати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Інші прямі витрати — інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо).

Прямі витрати включаються до виробничої собівартості окремих видів продукцій (робіт, послуг) на підставі первинних документів про витрати матеріалів, сировини та інших виробничих запасів, документів про виробітку робітників, розрахунків бухгал­тера про відрахування на соціальні заходи та інші. Особливістю прямих витрат є те, що вони включаються у собівартість окремих видів продукції, робіт та послуг без попереднього розподілу.

Загальновиробничі витрати, як частина виробничої собівартос­ті, мають непрямий характер, оскільки пов’язані з виготовленням групи або всієї продукції, виконанням усіх послуг чи робіт.

Загальновиробничі витрати включають:

·                     витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, тощо; відрахування на соціаль­ні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, діль­ницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

·                     амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

·                     амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

·                     витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології й організації виробницт­ва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надій­ності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі,

·                     витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

·                     витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

·                     витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

·                     витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища;

·                     інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні і постійні.

Змінні загальновиробничі витрати — витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Постійні загальновиробничі витрати — витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Змінні та постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат (вид продукції, робіт, послуг) із використанням бази розподілу.

Базою для розподілу загальновиробничих витрат можуть бути:

·                     години праці;

·                     заробітна плата;

·                     обсяг діяльності;

·                     прямі витрати.

Під час розподілу загальновиробничих витрат необхідно враховувати фактичний рівень потужності діяльності підприємства у співставленні його з нормальним.

Нормальна потужність — очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат, виходячи з фактичної потужності звітного періоду, постійні — виходячи з нормальної потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

Приклад розрахунку розподілу загальновиробничих витрат наведено в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

№ з/п	Показник	Усього	На одиницю бази розподілу (1 ма­шино-година)	Включення загальновиробничих витрат до
				витрат на виробництво продукції, робіт, послуг (рахунок 23 «Вироб- ництво»), грн	собівартості реалізованої продук­ції, робіт, послуг (рахунок 90 «Собівар- тість реалі- зації»), грн
1	2	3	4	5	6
1	База розподілу за нормальною потужністю, машино-години	10000	?	?	?
	Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю, грн	70000
	з них:
2	змінні (ряд. 2 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3 = ряд. 2 гр. 4)	50000	5	?	?
3	постійні (ряд. 3 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3 = ряд. 3 гр. 4)	20000	2	?	?
	База розподілу за фактичною потужністю, машино-години:
4	1-й звітний період	8000	?	?	?
5	2-й звітний період	10500	?	?	?
	Фактичні загальновиробничі витрати, грн:
6	1-й звітний період	68100
	з них:
7	змінні (ряд. 2 гр. 4 ? ряд. 4 гр. 3)	48000	?	48000	?
8	постійні — усього (ряд. 6 гр. 3 – ряд. 7 гр. 3)	20100	?	?	?
9	постійні — розподілені (ряд. 4 гр. 3 ? ряд. 3 гр. 4)	16000	?	16000	?
10	постійні — нерозподілені (ряд. 8 гр. 3 – ряд. 9 гр. 3)	4100	?	?	4100

Закінчення табл. 9.1

№ з/п	Показник	Усього	На одиницю бази розподілу (1 ма­шино-година)	Включення загальновиробничих витрат до
				витрат на вироб­ництво продукції, робіт, послуг (рахунок 23 «Вироб- ництво»), грн	собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг (рахунок 90 «Собівар- тість реалі- зації»), грн
1	2	3	4	5	6
11	2-й звітний період	77950
	з них:
12	змінні (ряд. 2 гр. 4 ? ряд. 5 гр. 3)	57750	?	57750	?
13	постійні — усього (ряд. 11 гр. 3 – ряд. 12 гр. 3)	20200	?	?	?
14	постійні — розподілені (ряд. 5 гр. 3 ? ряд. 3 гр. 4), але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат	20200	?	20200	?
15	постійні — нерозподілені (ряд. 13 гр. 3 – ряд. 14 гр. 3)	0	?	?	0

Для обліку загальновиробничих витрат у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 91 «Загальновиробничі витрати», зміст записів за яким відображено на рис.  12.

Рис. 12. Зміст записів за рахунком 91 «Загальновиробничі витрати»

Реалізована протягом звітного періоду продукція, надані послуги, виконані роботи накопичуються на рахунку 90 «Собівартість реалізованої продукції». Зміст записів за цим рахунком відображено на рис.  13.

Рис.13. Зміст записів за рахунком 90 «Собівартість реалізованої продукції»

Як було зазначено вище, до собівартості реалізованої продукції не включаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться:

·                     загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

·                     витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємства та іншого загальногосподарського персоналу;

·                     витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опа­лення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

·                     винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

·                     винагороди за зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

·                     амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

·                     витрати на врегулювання спорів у судових органах;

·                     податки, збори та інші, передбачені законодавством, обо­в’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

·                     плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

·                     інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут включають:

·                     витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

·                     витрати на ремонт тари;

·                     оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

·                     витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

·                     витрати на передпродажну підготовку товарів;

·                     витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

·                     витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

·                     витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

·                     витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

·                     інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Інші операційні витрати включають:

·                     витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

·                     собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку інозем­ної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти;

·                     собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов’язаних з їх реалізацією;

·                     сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

·                     втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства);

·                     втрати від знецінення запасів;

·                     нестачі й витрати від псування цінностей;

·                     визнані штрафи, пеня, неустойка;

·                     витрати на виплату матеріальної допомоги на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

·                     інші витрати операційної діяльності.

Для обліку вказаних витрат у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки 92 «Адміністративні витрати», 93 «Ви-

трати на збут», 94 «Інші операційні витрати». Зміст записів за цими рахунками наведено на рис.  14.

Рис. 14

На рис. 15 наведена схема обліку витрат і доходів операційної діяльності підприємств виробничої сфери.

Рис. 15

До витрат фінансової діяльності відносяться витрати на проценти за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою, а також витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу. Для обліку цих витрат у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 95 «Фінансові витрати». Зміст записів за дебетом і кредитом рахунка 95 наведений на рис. 16.

Рис. 9.16. Зміст записівза рахунком 95 «Фінансові витрати»

Витрати інвестиційної діяльності включаються в себе витрати на капітальне будівництво, придбання та виготовлення основних засобів, нематеріальних активів, придбання довгострокових та поточних фінансових інвестицій, а також витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів і фінансових інвестицій.

Облік витрат на капітальні та фінансові інвестиції ведеться на рахунках класів 1 і 3, а саме на рахунках 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції», 35«Поточні фінансові інвестиції». Зміст та порядок обліку на цих рахунках розглянуто у попередніх розділах.

На рахунках класу 9 ведеться облік лише втрат від участі в капіталі і витрат від реалізації необоротних активів і фінансових інвестицій.

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

Приклад розрахунку втрат від участі в капіталі наведено в табл. 9.2.

Облік втрат від участі в капіталі ведеться на рахунку 96 «Втрати від участі в капіталі». Зміст записів за дебетом і кредитом цього рахунка наведено на рис. 9.17.

Таблиця 9.2

Розрахунок втрат від участі в капіталі

* Але не більше балансової вартості фінансових інвестицій.

Рис. 17. Зміст записів за рахунком 96 «Втрати від участі в капіталі»

Облік витрат, пов’язаних з реалізацією необоротних активів і фінансових інвестицій, ведеться на рахунку 97 «Інші витрати». Цей же рахунок призначений для обліку витрат звичайної діяльності, що не знайшли відображення на інших рахунках класу 9. До таких витрат, зокрема, відносяться: втрати від неопераційних курсових різниць, уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій, списання необоротних активів тощо.

Зміст записів за дебетом і кредитом рахунка 97 «Інші витрати», як і інших рахунків класу 9: за дебетом здійснюється накопичення витрат за рік, а за кредитом — їх списання у кінці звітного періоду на рахунок 79 «Фінансові результати».

Сучасна система бухгалтерського обліку розглядає витрати під­приємства на сплату податку на прибуток як витрати діяльності. Для обліку податку на прибуток, нарахованого протягом року, використовується рахунок 98 «Податки на прибуток». Зміст записів за дебетом і кредитом рахунка 98 відображено на рис. 18.

Рис. 18. Зміст записів за рахунком 98 «Податки на прибуток»

Кореспонденція рахунків з формування витрат на сплату податку на прибуток відображена на рис. 19.

Рис. 19. Облік витрат на сплату податку на прибуток

Пояснення: 1.Відображена заборгованість перед бюджетом по поточному податку на прибуток.

2.Включена у витрати сума відстроченого податкового зобов’язання поточ­ного періоду.

3. Списані витрати на сплату податку на прибуток для визначення фінансового результату звітного періоду.

Витрати від надзвичайних подій включають втрати від стихійного лиха, від техногенних катастроф і аварій та інші. Їх облік ведеться за рахунком 99 «Надзвичайні витрати». Зміст записів за дебетом і кредитом цього рахунка наведено на рис. 20.

Рис. 20. Зміст записів за рахунком 99 «Надзвичайні витрати»

 

Поняття власного капіталу. Визначення статутного капіталу.

       Поняття капiтал асоцiюється з поняттям власнiсть. В момент створення аптечного пiд-приємства його стартовий капiтал втiлюється в в активах, iнвестованих засновниками i являє собою  вартiсть майна пiдприємства.

   Майно пiдприємства складається з рiзноманiтних  матерiальних, нематерiальних та фiнансових ресурсiв – носiїв прав власностi окпемих суб’єктiв, а також частки iнвестованих коштiв. Власний капiтал є гарантiєю органiзацiї бiзнесу. На етапi, уоли пiдприємство ще не має зовнiшньої заборгованностi, основна облiкова формула капiталу:

      А = К, оскiльки З = 0

   А – актив (власнiсть майна)

    К -власний капiтад

    З – борговi зобов’язання

    Здiйснюючи пiдприємницьку дiяльнiсть , підприємство  неминуче використовує залученi кошти, тобто утворює борги. Борговi зобов’язання пiдтверджують права i вимоги кредиторiв щодо активiв пiдприємства, звiдси:

А = З + К

    З використанням залучених коштiв власний капiтал визначється як рiзниця мiж вартiстю його майна i борговими зобов’язаннями :

К = А – З

    Власний капiтал – це частина в активах пiдприємства, що залишається пiсля вирахування його зобов’язань.   Сума власного капiталу – це абстрактна вартiсть майна, яка не є його поточ-ною чи реалiзацiйною вартiстю, а тому не вiдображає поточну вартiсть прав власникiв пiдприємства. На суму власного капiталу суттєво впливає оцiнка в бухгалтерськоиу облiку активiв i кредиторської заборгованностi, що була застосована при створеннi пiдприємства.

     Власний капiтал є основою для початку i продовження господарської дiяльностi будь-якого пiдприємства, вiн є одним  з найiстотнiших i найважливiших показникiв, оскiльки виконує такi функцiї:

     самостiйностi i влади – розмiр власного капiталу визначає ступiнь незалежностi та впливу його власника на пiдприємство

     вiдповiдальностi i захисту прав кредиторiв – вiдображений  в балансi пiдприємства власний капiтал є для зовнiшнiх користувачiв мiрилом вiдносин вiдповiдальностi на пiдприємствi, а також захистом кредиторiв вiд втрати капiталу

     довгострокового кредитування

     кредитоспроможностi

     компенсацiї понесених збиткiв

     розподiлу доходiв i активiв

   Утворюється власний капiтал двома шляхами:

     внесенням власниками пiдприємства грошових коштiв та iнших активiв

     накопичення суми доходу, щл залишається на пiдприємствi

За формами власний капiтал подiляється на двi категорiї:

     iнвестований (вкладений або сплачений)

     нерозподiлений прибуток

   Iнвестований капiтал – це сума простих та превiлiгiйованих  акцiй за їх номiнальною  (оголпшеною) вартiстю, а також додатково вкладений капiтал, який також може бути подiлений за джерелами утворення.

   Нерозподiлений  прибуток – це частина чистого прибутку, що не була розподiлена мiж акцiонерами.

  Власний капiтал за рiвнем вiдповiдальностi подiляється на:

* статутний капiтал, сума якого визначається у установчих документах i пiдлягає обов’язковiй реєстрацiї у державному реєстрi господарських одиниць

  * додатковий капiтал – це додатково вкладений капiтал, резервний капiтал та нерозподiлений прибуток.

  Рiзновидами власного капiталу є:

     статутний капiтал

     додатковий капiтал

     резервний капiтал

     вилучений капiтал

     неоплачений капiтал

     нерозподiленi прибутки

     цiльовi гадходження

     забезпечення майбутнiх витрат

     страховi резерви

  Функцiї статутного i додаткового капiталу рiзнi. Статутний капiтал  – це первiсне джерело iнвестування i формування майна пiдприємства. На вiдмiну вiд додаткового капiталу статутний капiтал забезпечує регулювання вiдносин власностi i управлiння пiдприємством, його розмiр не може бути меншим  за встановлену законодавством суму.

2. Додатковий та резервний капiтал.

 Додатковий капітал (незареєстрований) є складовою власного капіталу. Додатковий капітал – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевершує їх номінальну вартість, а також суми до оцінки активів і вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством. Для обліку рахунок 42 «Додатковий капітал» а на субрахунку 421 «Емісійний дохід  обліковується сума різниці між вартістю продажу та номінальною вартістю продажу та номінальною вартістю первинно розміщених акцій.

Резервний капітал утворюється за рахунок прибутку після сплати податків і всіх обов’язкових платежів у розмірі, встановленому установчими докуменами, але не менш як 25 % статутного капіталу. Резервний капітал – сума резервів, утворених згідно з чинним законодавством або установчими доку-ментами за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Розмір щорічних відрахувань на поповнення резервного капіталу зазначають в установчих доку-ментах, і він не може бути меншим за 5 % суми чистого прибутку. Резервний капітал призначений для покриття непередбачених витрат, збитків, для сплати боргів підприємства у разі його ліквідації. Залишки невикористаних грошових коштів переходять на наступний рік. Облік на рахунку «Резервний капітал».

3. Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

 Нерозподілений прибуток є складовою власного капіталу. Нерозподілений прибуток (не покритий збиток) – сума прибутку, отриманого від усіх видів діяльності, або сума непокритого збитку. Нерозподілений прибуток залишається у підприємства після виплати доходів власникам. Його суму, яку відображають у звітності, визначають після формування резервного капіталу.

Сума нерозподіленого прибутку на кінець поточного року = нерозподіленому прибутку за минулий рік + чистий прибуток за поточний рік – дивіденди за поточний рік – відрахування на поповнення резервного капіталу. Для обліку рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На цьому рахунку ведеться облік нерозподілених прибутків і непокритих збитків, а також сум прибутку поточного і минулого року, які були використані у звітному році. На кредиті рахунка відображають збільшення суми прибутку від усіх видів діяльності підприємства, на дебеті – збитки на використання прибутку.

4. Облiк неоплаченого i вилученого капiталу.

Частину власного капіталу, неоплаченого учасниками, обліковують як власний капітал. Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного фонду. Під час утвореня підприємства сума статутного капіталу відображається як неоплачений капітал 46 Дт «Неоплачений капітал» і 40 Кт «Статутний капітал». Фактичне надходження внесків засновників зменшує їхню заборгованість і в фінансовому обліку відображається на кредиті 46 «Неоплачений капіта». Дебетуються при цьому рахунки матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових коштіввідповідно до форми зроблених внесків. Майно, передане в натуральній формі у власність підприємства в рахунок оплати акцій, оцінюється за домовленістю учасників. Під-ставою для відповідних записів в бухгалтерському обліку є документи, що засвідчують факт передачі.

Облік вилученого капіталу. Явище, характерне для акціонерного товариства. АТ має право в акціонерів оплачені ними акції з метою наступного анулювання, перепродажу або розповсюдження серед працівників. Викуплені акції мають бути протягом року реалізовані або анульовані. Вилучений капітал – фактична вартість акцій власної емісії та часток, що викуплені товариством у його учасників. Вилучений капітал обліковується на рахунку 45 «Вилучений капітал» у разі: повернення вкладів на вимогу учасника або правонаступника, викупу власник акцій в АТ з метою перепродажу або анулювання, а також у разі знищення номінальної вартості акцій.

5. Класифiкацiя доходiв i вiдображення їх на рахунках бухгалтерського облiку.

Для визначення фінансвого результату діяльності підпиємств за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати на одержання цих доходів. Дохід – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов»язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Під економічною вигодою розуміють потенційну можливість отримання підприємсвом грошових коштів під використаня активів.Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та включають до звіту про фінансові результати згідно з принципом нарахування й відповідності доходів і витрат.

Принцип відповідності передбачає , що обов’язковою супровідною умовою одержання доходу є здійснення підприємством витрат для його отримання. Цей принцип забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду (доходу) одночасно з витратами, які здійснено для отримання доходів. Наприклад, у момент реалізації одночасно відображають виручку від реалізації продукції (дохід) і отримують собівартість цієї продукції (витрати). В бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи й витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі облікового принципу нарахування: доходи відображають у бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності за відвантаженням продукції (товарів) незалежно від термінів одержання грошових кштів або їх еквівалентів від покупців. Одержані передоплатине визначаються, а видані – витратами, оскільки, не призводить до зміни власного капіталу підприємства.

6. Порядок облiку та визначення доходу, одержаного в резельтатi господарської дiяльностi  аптечних пiдприємств.

Критерії визнання доходів. Дохід визначається за дотримання таких умов:

1. Збільшення активу або погашення зобов»язаня, що зумовлює збільшення власного капіталу підприємства.

2. Оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Доходи, достовірну оцінку яких дати неможливо, у звітності не відображають, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерської та фінансової звітності – принципу обачностиі, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів за вартістю, яка б запобігала зниження зобов»язань.

Не визначаються доходами суми, що отримані від інших осіб і зумовлюютть збільшення власного капіталу, зокрема:

– ПДВ, акцизи та інші податки та обов»язкові платежі, які підлягають перерахуванню;

– попередня оплата продукції та ін.

Отже, такі суми вилучаються з доходу.

У бухгалтерському обліку дохід відображають у сумі справедливої вартості активів отриманих або тих, що мають бути отримані. На кредиті субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» відображають загальну суму доходу включно з податком на додану вартість, сума якого від так відображається на дебеті цього рахунка. На фінансовий результат діяльності підприємства відносять лише суму чистого доходу від реалізації товарів.Таким чином, для визначення показника чистого доходу потрібно на дебеті рахунка 70 «Доходи від реалі-зації» відобразити не лише суми непрямих податків, які належить сплатити з доходу, а й суми, які підприємство одержує на користь комітета. Крім того, на дебеті рахунка 70 відображають також суми знижок, наданих після реалізації, вартість повернутої покупцем продукції та ін

Визнані доходи від звичайної діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

– доходи від реалізації продукції;

– інші операційні доходи;

– доходи від участі в капіталі;

– надзвичайні доходи та ін.

Для узагальнення в бухгалтерському обліку інформації про реалізацію готової продукції передбачено рахунок 70 «Доходи від реалізації» інші операційні доходи – від реалізації необоротних активів, пеня, штрафи.

Доходи від участі в капіталі – доходи від інвестицій у спільні підприємства.

Фінансові доходи – дивіденди, відсотки, інші доходи – реалізація нематеріальних активів, майнових комплексів.

Надзвичайні доходи – відшкодування втрат надзвичайних подій.

Дохід (виручка) від реалізації продукції визначається, якщо він відповідає таким умовам:

– покупцеві передані ризики і вигоди, пов»язані з правом власності на продукцію;

– підприємство уже не здійснює управління та контроль за реалізованою продукцією;

– сума доходу може бути достовірно визначена.

Облік результатів діяльності підприємства.

Від операційної діяльності підприємства  одержують певний фінансовий результат. Фінансовий результат – прибуток або збиток, одержаний від діяльності підприємства. В бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операційну діяльність поділяють на:

– основну діяльність – діяльність, пов»язану з продажем виробленої і готової продукції;

– інша операційна діялшьність – діяльність з передання в оренду основних засобів, нематеріальних активів;

– діяльність з операцій з тарою.

Фінансова діяльність підприємстува пов’язана з залученням грошових коштів через випуск акцій, облігацій, збільшення статутного фонду та одержання предметів та позик у банківських і небанківських установ. Таким чином, фінансова діяльність – це залучення капіталу. Фінансова діяльність – діяль-ність, яка зумовлює зміни розміру й складу власного та позиченого капіталу. Для обліку результатів фінансової діяльності призначений субрахунок 792 «Результат фінансвих операцій».

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. Усі грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства. Головний зміст фінансової діяльності підприємства полягає в належному забезпеченні фінансування.

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування ивсіх витрат на виробничу і торгову діяльність підприємства. Прибуто є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його мате-ріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або при наймні стабілізації його на певному рівні.

Загальний прибуток – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток називається балансвим. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має назву чистий.

Є ще. Валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами. Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, = валовому приьбутку за мінусом невиробничих витрат. Максимальний прибуток характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Він включає власне прибуток і постійні витрати. Отже, такий прибуток за величиною зберігатиметься з валовим прибутком.

Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел:

– продаж продукції;

– продаж ін.майна;

– позареалізаційні операції.

Прибуто від продажу ЛЗ і ВМП є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємств він обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування ПДВ) та його повної собівартості.

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів.

Прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від пайової участі в СП, здання майна в оренду, роялті, надходження від економічних санкцій.

Оподакований прибуток (По) обчислюється за формулою

По = Дв – (Вв + АВ)

До – валовий дохід

Вв – валові витрати

АВ – сума амортизаційних відрахувань

Фінансово-економічний стан підприємствва характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіалу,фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватись за борговими зобов’язаннями. Для оцінки фінансово-економічного стану підприєимства необхідна відповідна інформаційна база, такою базою є звітр про фінансві результати діяльності і баланс – підсумковий статистичний документ про склад засбів діяльності підприємства та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату.

Прибутковість підприємсва вимірюється двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування викристаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

7. Поняття про лiквiднiсть  пiдприємства

Фінансовий стан підприємств характеризується сукупністю показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Ці показники наводяться у звітних формах.  Баланс на певну дату і звіт про фінансові результати за певний період. Мета аналізу полягає не тільки в тому, щоб встановити і оцінити фінансовий стан підприємства, але й в тому, щоб постійно внести роботу, спрямовану на його покращення. Найважливішими в оцінці фінансового стану підприємства є показники:

– ліквідності;

– фінансової стійкості;

– рентабельності та ін.

 Підприємство вважається ліквідним, якщо воно взмозі виконати свої короткострокові зобов»язання реалізуючи поточні активи. Середній коефіцієнт ліквідності = сумі активів (рахунок 260) ділений на поточні зобов»язання (рахунок 620). Коефіцієнт абсолютної ліквідності = сумі грошових коштів (рахунок 240) ділений на поточні зобов»язання.

8. Фінансова стабільність i незалежнiсть аптечного пiдприємства. Коефіцієнт фінансової сабільності = сумі власних коштів (рахунок 380 + 430) ділений на суму позикових коштів (480 + 620 + 630).

Проаналізувати фінансву стабільність можна також за допомогою коефіцієнта фінансової незалежності, що = сумі власних коштів в загальній сумі коштів, авансованих підприємству. (380 + 430/ 280 або 640), тобто він показує, яких засобів на підприємстві більше – позикових чи власних.

9. Рентабельність аптечного пiдприємства.

 Рентабельність, як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку, порівняно з ін.окремими величинами, які впливють на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарськудіяльність підприємства. Існу-ють дві групи рентабельності: рентабельність капіталу і рентабельність продажу.

Рентабельність сумарного капіталу = прибутку від реалізації (рах 220) діленому на середню вартість активів. Рентабельність продажу = сумі прибутку від реалізації діленій на чисту реалізацію. Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий в загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат. Є декілька визначень:

Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою:

Ра = Пз (ч)  х 100

           Ка

Ка – середня сума активів за річним балансом;

Пз (ч) – загальний (чистий) прибуток.

Рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефективність використання активів, стврених за рахунок власних коштів.

Рвк = Пч   х 100

          Кв

Пч – чистий прибуток;

Кв – власний прибуток

Рентабельність чистих активів = прибутку діленому на актив-зобов’язання.

10.  Коефiцiєнт оборотностi. Норматив товарних запасів.

Для ефективної роботи аптеки повинні формуватись оптимальні товарні запаси, щоб виключити затоварювання і недотоварювання. Для цього небхідно постійно аналізувати і обгрунтовувати товарні запаси.

Розрахунки базуються на даних про середньо-статистичні запаси і обсяг реалізації за місяць, квартал і рік. Коефіцієнт оборотності рівняється сумі собівартості реалізованого товару (рах на середній залишок товарів. Норматив товарних запасів в днях = діленій на коефіцієнт оборотності.

Загальнi основи побудови облiку формування витрат виробництва продукцiї

    Облiк витрат на виробництво продукцiї здiйснюється на пiдставi Типових по-ложень з планування, облiку i калькулювання собiвартостi продукцiї.

   Витрати виробництва – це спожитi в процесi виробництва засоби виробницт-ва, якi втiлюють у собi минулу працю (сировину, матерiали, амортизацiю основ-них засобiв, працю працiвникiв) , зайнятих у процесi вмиробництва з вiдповiд-ними на неї нарахування та iнш.

 Операцiйнi витрати – це витрати, що аов’язанi з дiяльнiстю по реалiзацiї про-дукцiї та управлiнням пiдприємством, Вони характеризують витрати, що були у звiтному перiодi i безпосередньо не пов’язанi з виробництвом продуукцiї, Опе-рацiйнi витрати як правило подiляються на адмiнiстративно-управлiнськi, вит-рати на збут та витрати, пов’язанi з науково-дослiдницьуими й дослiдно-конст-рукторськими роботами.

   Валовi витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовiй, ма-терiальнiй або нематерiальнiй формах, здiйснюваних як комп6нсацiя вартостi товарiв, якi  придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх продальшого використання у власнiй господарськiй дiяльностi.

   Положення (стандарт) бухгалтерського облiку «Витрати» визначає методо-логiчнi принципи формування i бухгалтерському облiку iнформацiї при витрати пiдприємства та її розкриття у фiнансовiй звiтностi. Витрати вiдображаються в бухгалтерському облiку одночасно зi зменшенням активiв або збiльшенням зо-бов’язань. Перелiк i склад калькулювання виробничої собiвартостi пролдукцiї установлю.ється пiдприємством. До виробничої собiвартостi продукцiї вклю-чаються:

     прямi матерiальнi витрати

     прямi витрати на оплату працi

     iншi прямi витрати

     загальновиробничi витрати

   До складу прямих матерiальних витрат включаються вартiсть сировини та ос-новних матерiалiв, що утворюють основу вироблюваної продукцiї, купiвельних напiвфабрикатiв i комплектуючих виробiв, допомiжних та iнших матерiалiв, якi можуть бути безпосередньо вiднесенi до конкретного об’єкту витрат.

    До складу iнших прямих витрат включаються всi iншi виробничi витрати, якi можуть бути безпосередгньо вiднесенi до конкретного об’єктва витрат, зокрема вiдрахування на соцiальнi заходи, плата за оренду земельних майнових паїв, амортизацiя тощо.

    До склапду витрат, пов’язаних зi зменшенням економiчних вигод  (активiв) або зi збiльшенням зобов’язань протягом облiкового перiоду вiдносяться:

А. витрати, що виникають у зв’язку зi зменшенням активiв

     списання сировини, матерiалiв на виробництво, матерiалiв для ремонту обладнання, на адмiнiстративнi потреби

     витрати вiд знецiнення запасiв

     нестачi запасiв (сировини, комплектуючих, готової продукцiї, товарiв тощо)

     нарахування амортизацiї

     списання основних засобiв, нематерiальних активiв, МШР та iнших необоротних активiв, що стали непридатними i не використовуються

     визнанi економiчнi саанкцiї – штрафи, пеня, неустойки, що пiдлягають сплатi чи сплаченi

     нарахування  резерву сумнiвних боргiв або списаної дебитоторської заборгованностi, що не може бути погашена

   Таким чином, все, що не може бути визнане активом, списується на витрати;

  Б.  витрати, що збiльшують зобов’язання пiдприємства

     заробiтна плата

     податки, збори, обов’язковi платежi

     вiдрахування на обов’язкове та добровiльне страхування

     трансаортнi витрати

     послуги стороннiх органiзацiй (консультацiйнi, юридичнi, медичнi, аудиторськi)

     оренди, витрати зв’язку, послуг з реклами, комунальних послуг, iнше нарахування витрат, пов’язаних iз збвльшеннням зобов’язань

   Всi витрати, пов’язанi зi звiтним перiодом, вiдносяться на витрати такого пе-рiоду, Навiть такi витрати, як крадiжки, сплаченi штрафи вiдноситимуться на рахунки облiку витрат, оскiльки цi та подiбнi витрати пов’язанi зi зменшенням  або збiлльшенням зобов’язань – зменшують  прибуток (не оподаткований), а вiдповiдно i власний капiтал.

Витрати на виробництво про-дукцiї класифiкуються за елементами i статтями калькуляцiї. Пiд елементами витрат розумiють економiчно однорiднi види витрат. Витрати за статтями каль-куляцiї – це витрати на окремi види виробiв, а також витрати на основне i допо-мiжне виробництва. За способом перенесення вартостi на продукцiю витрати подiляються на прямi та непрямi.

    До прямих витрат належать витрати, пов’язанi з виробництвом окремих ви-дiв продукцiї (на сировину, основнi матерiали, купiвельнi вироби, напiвфабри-кати тощо), що можуть бути безпосердньо включенi до їх собiвартостi.  До не-прямих витрат належать витрати, пов’язанi з виробництвом декiлькох видiв продукцiї (витрати на  утримання та експлуатацiю обладнання, загальновироб-ничi), що включаються до собiвiартостi продукцiї за допомогою спецiвальних методiв. Непрямi витрати створюють  комплекснi статтi калькуляцiї, котрi вiд-рiзняються за функцiональною роллю у виробничому процесi. За ступенем вп-ливу обсягу виробництва на рiвень витрат останнi подiляюються  на умовно-перемiннi та умовно-постiйнi.

    До умовно-перемiнних витрат належать витрати, абсолютний розмiiр яких збiльшується iз збiльшенням обсягу випуску продукцiї та знижується з його зме-ншенням. До умовно-перемiнних витрат належать витрати на сировину i мате-рiали, комплектуючi вироби, напiвфабрiкати, технологiчне паливо та енергiю, на оплату працi працiвникiв, зайнятих у виробництвi продукцiї, з вiдрахуванням на соцiальнi заходи, а також iншi витрати.

  Умовно-постiйнi – це витрати, абсолютний розмiр яких iз збiльшенням (змен-шенням) випуску продукцiї iстотно не змiнюється. До умовно-постiйних нале-жать витрати, пов’язанi з обслуговуванням i управлiнням виробничою дiяльнi-стю цехiв, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

   Таким чином, виробнича  собiвартiсть – це грошовий вираз безпосереднiх витрат пiдприємства, пов’язаних з виробництвом продукцiї, виконаних робiт та наданих послуг.

Операції, які не визнаються витратами.

Не визнаються витратами і не включаються до звіту про фінансові результати:

1.     Платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами на користь комітета.

2.     Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

3.     Погашення одержаних позик.

4.     Інші зменшення активів чи зільшення зобов”язань, що не відповідають ознакам, властивим витратам.

Групування та облiк витрат виробництва за елементами (клас 8)

  План рахункiв витрат, якi включаються до собiвартостi продукцiї групуються за такими елементами:

1. Матерiальнi витрати                                                    

2. Витрати на оплату працi

3. вiдрахування на соцiальнi заходи

4. амортизацiя

5. iншi операцiйнi витрати

6. iншi затрати

  1. Елемент – Матерiальнi витрати, до нього належать:

     витрати сировини й матерiалiв, якi входять до складу виробничої продукцiї, створюючи її сонову, або є необхiдним компонентом для виготовлення продукцiї

     витрати напiвфабрикатiв

     витрати палива й електоенергiї, що використовуються на технологiчнi, енергетичнi, рухомi та iншi виробничi потреби пiдприємства

     витрати тари i тарних матерiалiв

     витрати запасних частин

     витрати товарiв

     iншi матерiальнi витрати иа iнш.

   Для узагальнення iнформацiї про матерiальнi витрати за звiтний перiод приз-начений рахунок № 80 Матерiальнi витрати  з такими субрахунками:

  801 – витрати сировини i матерiалiв

  802 – витрати напiвфабрикатiв та комплектуючих

  803 – витрати палива та енергiї

   804 – витрати  тари i тарних матерiалiв

  805 – витрати будiвельних матерiалiв

   806 – витрати запасних частин

   807  витрати матерiалiв сiльськогосаодарського призначення та iнш.

   На дебетi рахунка 80 Матерiальнi витрати вiдображаються суми визнаних матерiальних втрат, на кредитi  – списання на рахунок 23 – виробництво –  пря-мих матерiальних витрат, що включаються лр виробничої собiвартостi  продук-цiї

2. Елемент «Витрати на оплату працi» До нього належiть:

     витрати на виплату основної й додаткової заробiтної плати

     витрати, передбаченi законодавством про  працю

     витрати, пов’язанi з пiдготовкою i перепiдготовкою кадрiв

     виплати громадянам за виконання робiт згiдно з договорами громадського-правового характеру

     виплата звiльненим працiвникам вихiдної допомоги

  До витрат на виробництво винагороди за пiдсумками роботи за рiк не вклю-чаються, а до валових витрат – включаються. Якщо iндексується виплата, що вiдноситься до валових витрат, – до останнiх включаються й вiдповiдна сума iндексацiї. Якщо ж виплата здiйснюється за рахунок прибутку, то iндексацiя її до валових витрат не може бути вiднесена.

   Для узагальнення  iнформацiї  про витрати на оплату працi за звiтний перiод призначений рахунок  № 81 «Витрати на оплату працi», який має такi субра-хунки

   811  Виплати за окладами й тарифами

   812  Премiї та заохочення

    813  Компенсацiйнi витрати

    814  Оплата вiдпусток

    815 Оплата iншого невiдпрацьованого часу

    816  Iншi витрати на оплату працi

3. Елемент  Вiдрахування на соцiальнi заходи

   До елементу вiдносяться

1. Фонд соцiального страхування України

2. Державний фонд сприяння зайнятостi населення

3. Пенсiйний фон України

   32% вiд об’єкта оподаткування – фактичних витрат на оплату працi працiв-никiв, вкоючаючи витрати на виплату основної i додаткової заробiтної плати  иа iнших заохрчувальних та комерцiйних виплат, в т.ч. в натуральнiй формi. Платниками цього збору 32% є:

     суб’єкти пiдприєминицької дiяльностi незалежно вiд форм власностi, їхнi ою’єднання, а також фiзичнi особи – суб’єкти пiдприємницької дiяльностi, якi викорристовують працю найманих робiтгникiв.

     фiзичнi особи – суб’єкти пiдприємсницької дiяльностi , якi не використовують працю найманих працiвникiв, а також  iншi особи, якi пов’язанi дiяльнiстю , пов’язангою з отриманням доходу.

      4% – вiд об’єкта оподаткування для  працюючих на пiдприємствах i за станом 32% вiд об’єкта оподаткування для iнших працiвникiв того ж пiдприємства

     4% – вiд об’єкта оподаткування для всiх працiвникiв всеукраїнських громадських органiзацiй, де кiлькiсть iнвалiдiв становить не менше 50% загальної кiлькостi працюючих.

   Фiзичнi особи, що апацюють на умовах трудового договору i фiзичнi особи, якi виеонують роботи вiдповiдно до цивiльно-правових договорiв.

   1% до 150 гшрн

   2% вiд 151 до 250

   3%  вiд 251 до 350

    4% вiд з51 до 500 грн

    5% понад 500

    Вiд нарахування збору до Пенсiйного фонду звiльняються виплати, якi вхо-дять до фонду оплати працi. До таких виплат належать:

     сума матерiальної допомоги

     сума плати за утримання i навчання дiтей у дошкiльних навчальних закладах, а також в державних навчальних закладах

     вартiсть путiвки на лiкування, вiдпочинок

   Закон України Про збiр на обов’язкове соцiальне страхування визначає  поря-док спраувляння та використання збору на обов’язкове соцiальне страхування, i т.ч. збору на обов’язкове соцiальне страхування на випадок безробiття:

   1. для платникiв збору – 5,5%  вартостi об’єкта оподаткування ( ут. Числi 1,5%  – збiр  на обов’зкове соцiальне страхування на випадок безробiття). Для пiдп-риємств, усьтанов i органiзацiй, де працюють  iнвалiди, цей збiр визначається окремо за ставкою 1% вiд вартостi об’єкта  оподаткування для працюючих iн-валiдiв та за ставкою 5,5%  вiд вартостi об’єкта  оподаткування для iнших пра-цiвникiв такого пiдприємства. При цьому збiр на обов’язкове соцiальне страху-вання, визначений вiд вартостi об’єкта оподаткування для працюючих iнвалiдiв, у повному обсязi зараховується до фонду соцiального захисту iнвалiдiв.

   2. для платникiв збору фiзичних осiб -0,5%  вiд вартостi об’єкта оподаткуван-ня – тiльки на збiр на обов’язковiе соцiальне страхування на випадак безробiття.

   Для узагальнення  iнформацiї про витрати та вiдрахуання на соцiальнi заходи призначений рахунок № 82 «Вiдрахування на соцiальнi заходи». На дебетi ра-хунка 82 вiдобрахається належна сума вiдрахувань на соцiальнi заходи, на кре-дитi – списання на рахунок 23 «Виробництво» суми вiдрахувань, якi прямо вклю-чаються до виробничої собiвартостi продуцiї/

   Рахунок 82 має такi субрахунки:

  821 Вiдрахування на пенсiйне забезпечення

  822 Вiдрахування на соцiальне забезпечення

  823 страхування на випадок безробiття

   824 вiдрахування на iндивiдуальне страхування

4. Елемент «Амортизацiя»

  Для узагальнення iнформацiї про суму нарахованої амортизацiї основних засо-бiв, iнших необоротних матерiальних та нематерiальних активiв призначено ра-хунок 83 Амортизацiя.  На дебетi рахунка 83 вiдображається сума нарахованих амортизацiйних вiдрахувань, на кредитi – списання на рахунок 23 Виробництво суми амортизацiйних вiдрахувань, якi прямо включаються до виробничої собi-вартостi продукцiї, до затрат допомiжних виробництв. Рахунок 83 має такi суб-рахунки:

   831 Амортизацiя основних засобiв

    832 Амортизацiя iнших необоротних матерiальних активiв

  833 Амортизацiя нематерiальних активiв                                           

5. Елемент «Iншi операцiйнi витрати»

  Операцiйнi витрати, що не вiдображаються на iнших рахунках класу 8, облi-ковуються на рахунку 84. До iнших операцiйних витрат включаються:

     артiсть робiт, послуг стороннiх  пiдприємств

     сума податкiв, зборiв, крiм податкiв на прибуток

     втрати вiд курсових рiзниць, асування цiннгстей, списання та уцiнки активiв

     суми фiнансових санкцiй

3. Групування витрат за статтями  калькуляцiї

   Калькуляцiя – це обчислення собiвартостi обиницi продукцiї, виконаних робiт та послуг, а також заготiвельної собiвартостi матерiальних цiнностей та засобiв виробництва за елементами витрат. Калькуляцiї складають  на продукцiю основ-ного i допомiжного виробництв щомiсячно за квартал i рiк за цiльовим призна-ченням. Розрiзняють такi види калькуляцiї:  плановi – складають на основi про-гресивних норм витрачання засобiв виробництва та робочого часу й використо-вуються як вихiднi данi при встановленнi цiн;  кошториснi – стосуються нових видiв продукцiї  для розрахунку вiдпускних цiн; нормативнi – складаються на основi iснуючих норм використання засобiв виробництва та робочого часу.

Цi калькуляцiї є попереднiми, їх розробляють до початку виробництва продукцiї та використовують при складаннi кошторису. Калькуляцiї, що за даними бухгал-терського облiку вiдображають  фактичнi витрати називаються звiтними. Вони потрiбнi для контролю за виконанням планових завдань iз собiвартостi продук-цiї та для виявлення резервiв подальшого зменшення витрат. Калькуляцiї скла-даються на кожному пiдприємствi за встановленеим перелiком статей витрат. Розрiзняють калькуляцiї собiвартостi цехову, виробничу, повну, галузеву тощо. Витрати, пов’язанi з виробництвом i збутом продукцiї, пiд час планування, об-лiку i калькулювання собiвартостi продукцiї групуються за вiдповiддними стат-тями. 

    Витрати на сировину, матерiали, купованi крмплектуючi вироби, напiвфабрi-кати, паливи, енергiю иа iншi матерiальнi ресурси формуються виходячи з цiн придбання, включаючи витрати на транспортування, зберiгання i доставку, якi здiйснюються стороннiми органiзацiями, матерiальних витрат, пов’язаних з транспортною доставкою матерiальних ресурсiв транспортом i персоналом пiд-приємства, витрат вiд нестачi матерiальних цiнностей у дорозi в межах норм природного убутку.

    Транспортно-заготiвельнi витрати на сировину, матерiали, купованi комплек-туючi вироби, напiвфабрикати i паливо в окрему статтю не вiдокремлюються, а включаються до вартостi вказаних матерiальних ресурсiв. Облiк цих витрат ве-деться за групами i пiдгрупами матерiальних ресурсiв, що використовуються у виробництвi, та їх вiдносної величини щодо придбаних матерiалiв.

   До статтi калькуляцiї «Основна заробiтна плата» субр.661  вiдносяться вит-рати нарахованої основної заробiтної плати вiдповiдно до прийнятих пiдприєм-ством систем оплати працi у виглядi тарифних ставок i вiдрядних розцiнок пра-цiвникiв, зайнятих виробництвом продукцiї.

До статтi калькуляцiї «Додаткова заробiтна плата» суб. 661 вiдносять витрати нарахованої виробничому персоналу пiдприємства додаткової заробiної плати за працю понад визначенi норми, за трудовi успфiхи й винахiдництво i за особливi умови працi. Вона мiстить доплати, надбавки, гарантiйнi  й компесацiйнi вип-лати, передбаченi законодавством, премiї, пов’язанi з виконанням виробничих завдань i функцiй.

 До статтi калькуляцiї «Вiдрахування на соцiальнi заходи» рах 65  вiдносяться:

     вiдрахування на обоязкове державне соцiальне страхування, у тому числi на обов’язкове соцiальне страхування на випадок безробiття

     вiдрахування на обрв’язкове державне  пенсiйне страхування, також вiдрахування на додаткове пенсiйне страхування

До статтi калькуляцiї «Витрати, пов’язанi з пiдготовкою i освоєнням виробництва прордукцiї» рах. 20, 65, 66 та iнш. вiдносяится витрати:

     збiльшенi витрати на виробництво нових видiв продукцiї в перiод їх освоєння, включаючи першi видання книг, а також витрати, пов’язанi з пiдготовкою i освоєнням випуску продукцiї, не призначеної для серiйного або масового виробництва

     на освоєння нового виробництва, цехiв, агрегатiв

     на винахiдництво i рацiоналiзацiю

   Витрати, пов’язанi з освоєнням нових видiв продукцiї, належать до витрат майбутнiй пеiодiв рах. 39 i включаються до собiвартостi виробiв частинами протягом встановленого (не бiльше дворiчного) термiну з моменту початку їх серiйного або масового випуску, виходячи з кошторису цих витрат i кiлькостi продукцiї, що випускається за цей перiод.

 До статтi калькуляцiї «Загальновиробничi витрати» рах 91 включаються витрати згiдно:

     витрати на управлiння виробництвом (рплата працi апарату управлiння цехами, дiльницями, вiдрахування на соцiальнi заходи та медичне страхування апарату управлiння цехами; виплати на оплату службових вiдряджень персоналу цехiв)

     амортизацiя основних засобiв загальновиробничого призначення

     амортизацiя  нематерiальних активiв загальновиробничого призначення

     витрати на утримання, експлуатацiю та ремонт, страхування, операцiйну оренду основних засобiв, iнших необоротних активiв загальновиробничого призначення

     витрати на вдосконалення технологiї й органiзацiї виробництва

     витрати на опалення, освiтлення, водопостачання, водоiдведення та iнше утримання виробничих примiщень

     витрати на обслуговування виробничого процесу

     витрати на охорону працi, технiку безпеки й охорону навколишнього середовища

Загальновиробничi витрати подiляються на постiйнi та змiннi. До змiнних загальновиробничих витрат вiдносяться витрати на обслуговування й управ-лiння виробництвом, що змiнюється прямо пропорцiйно до змiн обсягу дiя-льностi. До постiйних загальновиробничих витрат вiдносяться витрати на об-слуговування й управлiння виробництвом, що залишаються незмiнними при змiнi обсягу виробництва. Перелiк i склад змiнних i постiйних загальновироб-ничих витрат установлюється пiдприємством. 

Наприкiнцi кожного мiсяця рахунок 91 закривається, а сума розподiлених загальновиробничих витрат спи-сується на дебет рахунка 23 «Виробництво» i 90 «Собiвартiсть реалiзацiї».

    На рахунку 92 «Адмiнiстративнi витрати   вiдображаються адмiнiстративнi витрати, спрямованi на обслуговування та управлiння пiдприємством. До них вiдносяться:

     загальнi та корпоративнi витрати (органiзацiйнi витрати на проведення рiчних зборiв, представницькi витрати тощо).

     витрати на службовi вiдрядження та утримання апарату управлiння пiдприємством та iншого загальногосподарського персоналу

     витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв загальногосподларського використання (операцiйна оренда, страхування майна, амортизацiя, ремонт, опалення, освiтлення, водопостачання, водорвiдведення, охорона)

     винагороди за професiйнi послуги (юридичнi, аудиторськi, з оцiнки майна)

     витрати на зв’яз0ок

     амортизацiя нематерiальних активiв загальношосподарського призначення

     витрати на урегулювання спорiв у судових органах

     податки, збори та iгшi передбаченi законом

     плата за розрахунково-касове обслуговування та iншi полуги банкiв

   До статтi калькуляцiї «Втрати внаслiдок технiчно неминуючого браку» рах 24 вiдносяться:

     вартiсть остаточно забракованої  з технологiчних причин продукцiї

     вартiсть матерiалiв, напiвфабрикатiв, зiпсованих пiд час наладки рбладнання

     вартiсть скляних, керамiчних i пластмасових виробiв, ролзбитих  пiд час транспортування на виробництвi

     витрати на усунення технiчно неминучого браку

   На рахунку 94 «Iншi витрати операцiйної дiяльностi» вiдображаються:

     витрати на дослiдження та розробки вiдповiдно до стандарту «Нематерiальнi активи»

     собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв

     сума безнадiйної дебиторської заборгованостi та вiдрахування до резерву сумнiвних боргiв

     витрати вiд знецiнення запасiв

     нестачi i витрати вiлд псування цiнностей

  До «Витрат на збут»  рах 93. Вiдносять витрати пiдприємства, пов’язанi з реа-лiзацiєю продукцiї;

     витрати на утримання пiдроздiлiв, що займаються збутом продукцiї, рекламу, доставку продукцiї споживачам

     витрати на пакувальнi матерiали та ремонт тари

     витрати на рекламу та дослiдження ринку (маркетинг)

 

     оплата працi та комiсiйнi продавця, торговим агентам, працiвникам вiддiлу збуту та складу

     витрати на вiдрдження працiвникам збуту

     оренда, податки, страхування

     гарантiйне обслуговування покупцiв

     оплата послуг збутових, посередницьких, зовнiшньоторгових органiзацiй

1. Облiк виробничої собiвартостi продукцiї рах.23.

   Фактична собiвартiсть продукцiї за звiтний перiод (мiсяць, квартал, рiк) фор-мується у системi нижчезазначених рахункiв.  Для визначення виробничої собi-вартостi випущеної з виробництва продукцiї (ВСП) слiд користуватися форму-лою

   ВСП = НВп + ВВп – ЗВ – ПП – СП   БП  – НВк, грн.

  де НВп – незавершене виробництво на початок калькуляцiйного перiоду, грн.

ВВп  – виробничi витрати перiоду (мiсяць, квартал, сезон,, рiк) грн

ЗВ – зворотнi витрати i вiдходи, грн

ПП  – побiчна продукцiя, грн.

СП  – супутна продукцiя, грн.

БП  – брак продукцiї

БП  – незавершене виробництво на кiнець калькуляцiйного перiоду

   Виробничу союiвартiсть одиницi вироблювальної продукцiї отримують за формулою

         СП = ВСП/К. Грн/шт

  К – кiлькiсть виробленої продукцiї

   Облiк витрат основного i допомiжних виробництв (рах.23). На дебетi ра-хунка 23 Виробництво групуються всi витрати, що складають собiвартiсть ос-новної продукцiї. На кредитi рахунка 23 Виробництво вiдобраєається собiвар-тiсть готової продукцiї, вартiсть повернених на склади матерiальних цiнностей, вiдходiв i побiчної продукцiї, одержаний в процесi виробництва  i т.д.

   5. Облiк незавершеного виробництва рах 23.

    До незавершеного виробництва вiдносяться продукцiя, що не пройшла всiх стадiй виробництва, передбачених технологiчним процесом, а також вироби, якi не укомплектованi та не пройшли випробувань, технiчного приймання.  До неза-вершеного виробництва передбачанi рiзнi варiанти оцiнки:  за нормативною плановою виробничою собiвартiстю, за прямими статтями витрат або за собi-вартiстю сировини, матерiалiв i напiвфабрикатiв. Право вибору варiанту зали-шається за пiдприємством.   Найбiльш прийнятними оцiнками незавершеного виробництва є:

n для готової продукцiї  – виробнича собiвартiсть

n для товарiв на пiдприємствах роздрiбної торгiвiлi – продажна (роздрiбна) цiна

n на оптових складах i базах торгових та постачальницько-збутових пiдприємств – продажна цiна або цiна, за якою вони закупленi