ВОЛЕЙБОЛ
Вивчення стійок і пересувань волейболістів. Вивчення передач м’яча двома руками зверху.
Стійки, преміщення, початкове положення.
|
|
|
|
|
|
рис.1 рис.2 рис.3
Стійка – положення гравця, зручне для здійснення переміщень по майданчику і виходу в початкове положення для виконання технічного прийому. В залежності від обставин волейболіст приймає стійку, раціональну для певного виду дій. Наприклад, стійка під час нападаючого удару (рис.1) значно відрізняється від стійки під час прийому м’яча від нападаючого удару (рис.2), а стійка гравця, який готується до блокування (рис.3), відмінна від стійки волейболіста, що очікує м’яча після удару чи подачі суперника.
Стійка волейболіста визначається рухомістю опорно-рухового апарату.
Приймаючи стійку, гравець переносить масу тіла на передню частину ступні, згинає ногу в суглобах і трохи нахиляє тулуб уперед. При цьому передпліччя зігнутих у ліктьових суглобах рук знаходиться на рівні поясу. Увага гравця зосереджена на м’ячі, діях своїх партнерів і гравців команди суперника. Знаходячись у ігровій стійці, волейболіст інколи робить декілька кроків в обидва боки чи переносить центр ваги тіла з однієї ноги на іншу. Це сприяє більш швидкому включенню м’язів у роботу при переміщенні спортсмена по майданчику. Висота стійки визначається ступінню згинання ніг у колінних суглобах.
В залежності від кута згинання ніг розрізняють високу (рис.4), середню (рис.5) стійки.
рис.4 1450
рис.5. 1300
Крім того, існує ще багато стійок, які можна наближено віднести до того чи іншого різновиду.
Переміщення в грі здійснюють під час вибору місця для атакуючих і захисних дій. Вони бувають різноманітними: інколи максимально швидкі, що закінчуються миттєвою зупинкою для прийому м’яча після удару, падінням чи перекатом, інколи оптимально прискорені – для виконання нападаючого удару.
рис. 7
рис. 8
Особливості переміщень обумовлені характером виконання дій, що відбуваються, але всі види переміщень поєднують плавність і м’якість їх виконання, що досягається завдяки неповному випрямленню ніг у колінних суглобах і відсутністю махових рухів руками.
Для наочності розглянемо контурограми рухів ніг при різних переміщеннях волейболістів по майданчику (рис. 7-10)
Вихідним положенням гравця називається поза, яка зручна для виконання технічного прийому. Вихідне положення волейболіст приймає після стійки. Відмінною рисою його є підготовка опорно-рухового апарату спортсмена до виконання конкретного технічного прийому.
Вихідне положення передує підготовчій фазі технічного прийому і приймається перед передачами м’яча зверху (рис.11) і знизу (рис.12), перед блокуванням (рис.13) і нападаючим ударом (рис.14)
рис.13, 14
Методика навчання:
1. Стоячи лицем до сітки за лінією нападу біг до сітки, зупинка подвійним кроком, стибком, виконати поворот і імітацію другої передачі (в зоні 2 поворот наліво, в зоні 4 – направо, в зоні 3 – наліво і направо). Слідкувати за тим, щоб при повороті наліво попереду була права нога, а при повороті направо – ліва.
2. Пересування навколо границь площадки різноманітними способами ( приставними кроками вліво, вправо, спиною вперед, поєднуючи з зупринками подвійним кроком і стрибком.
Вивчення передач м’яча двома руками зверху.
Техніка передачі полягає ось у чому. У вихідному положенні тулуб гравця розташований вертикально, ноги зігнуті в колінних суглобах. Ступінь їхнього згинання залежить від висоти траєкторії польоту м’яча: чим вища низхідна вітка, тим менший кут згинання. Ноги розставлені, одна нога попереду. Руки винесені вперед-вверх і зігнуті в ліктях. Руки стикаються з м’ячем на рівні лиця над головою, кисті знаходяться в положенні тильного згинання, пальці трохи напружені і зігнуті, вони щільно обгортають м’яч, утворюючи специфічну воронку (момент прийому). Основне навантаження при передачі лягає виключно на вказівні і середні пальці. Ноги і руки випрямляються, розгинанням в променевозапясних суглобах і еластичними рухами пальців м’ячу надається потрібний напрямок.
Методика навчання:
1. Ловля баскетбольного м’яча двома руками: на рівні, лиця в середній стійці. У момент ловлі трохи присісти, потім., випрямляючи ноги і руки, виштовхнути м’яч вверх–вперед, виконавши заключний рух кистями і пальцями. Те саме, але м’яч передавати над собою і, назад.
2. Те ж саме, але з волейбольний м’ячем.
3. Підкидання м’яча над собою і потім верхня передача вверх-вперед, над собою.
4. Передача м’яча в стінку, чередуючи різну висоту і силу відскоку.
5. В парах. Один кидає м’яч партнеру, другий верхньою передачею повертає м’яч назад.
6. Ті, що навчаються. розташовуються парами на відстані 3,5-
7. Той що навчається., із ігрової стійки робить 2-3 кроки вперед, приймає початкове положення і виконує верхню передачу м’яча, який накидає партнер.
8. Той, що навчається., із ігрової, стійки робить 2-3 кроки назад, приймає початкове положення і. виконує передачу м’яча, накинутого партнером.
9. Той, що навчається, стоячи в ігровій стійці, не знає, куди партнер накидає м’яч ( назад чи вперед). Після нагадування він переміщається в потрібному напрямку, займає початкове положення і передає м’яч партнеру.
10. Вправи в передачах в парній побудові з переміщенням вперед, назад і в боки.
Вивчення передач м’яча двома руками зверху.
1. Верхня передача м’яча об стінку із зміною висоти передачі і відстані від стіни, в русі приставними кроками впродовж стіни.
2. Передача об стіну після того як м’яч відскочить від підлоги.
3. Верхня передача м’яча, який послав партнер, після попереднього переміщення вперед, вправо і вліво.
4. Стоячи лицем до стіни передача над собою, поворот на 1800 і передача над собою стоячи спиною до стіни, знову поворот кругом і т.д.
Вивчення нижньої прямої подачі
В початковому положенні гравець згинає ноги в колінних суглобах; ліва нога виставлена вперед, вага тіла перенесена на праву ногу, яка позаду; пальці лівої, зігнутої в ліктьовому суглобі руки, підтримуючи м’яч знизу, знаходяться над правою рукою, яка потім відводиться вниз-назад для замаху.
В першій фазі волейболіст, збільшуючи згинання в колінному суглобі ноги, що стоїть ззаду, відводить праву руку для замаху і одночасно підкидає м’яч. Тулуб гравця дещо нахилено вперед, погляд сконцентрований на м’ячі. У другій, ударній, фазі гравець зустрічним рухом правої руки наносить по м’ячеві удар, одночасно розгинаючи праву ногу і переносячи вагу тіла на ліву ногу, яка стоїть попереду. В момент удару долоня руки вігнута і напружена (інколи удар здійснюється внутрішньою частиною кулака). В заключній фазі рука після удару деякий час супроводить м’яч, ноги і тулуб гравця випрямляються. Після цього він входить в межі майданчика і займає положення ігрової стійки.
Нижня пряма подача може виконуватися з підкручуванням м’яча знизу-вгору. Підкручування в ударному русі здійснюється зігнутими в фалангах пальцями. При цьому внаслідок обертання зменшується лобовий опір повітря, і м’яч, обертаючись, перелітає через сітку, різко опускається по затухаючій вітці своєї траєкторії в безпосередній близькості від триметрової лінії.
Методика навчання:
1. Кидки м’яча через сітку знизу однією рукою в парах.
2. Нижня подача в стіну і прийом відскочившого м’яча.
3. Нижня подача через сітку.
4. Нижня подача через сітку в задану зону.
5. нижня подача через сітку з різною траєкторією.
Вдосконалення передач м’яча зверху двома руками.
1. Передача м’яча над собою двома руками зверху.
2. Передача м’яча з ударом об стінку.
3. Передача м’яча над собою з поворотом на 1800
4. В парах. Передача двома руками зверху з різною висотою траєкторією.
5. Прийом знизу двома руками і передача партнеру зверху двома руками.
6. Три передачі над собою і передача партнеру.
7. Передачі вліво і вправо партнеру на відстані 1,5-2м.
Вивчення нижньої прямої подачі
1. Подача на точність вправу і ліву половину площадки.
2. Подача з різною по висоті траєкторією.
3. Подача з різної відстані від лінії подачі і з різного місця по ширині лінії подачі.
Вивчення передач м’яча знизу двома руками і прийому м’яча з подачі.
Це основний спосіб прийому м’яча. Переміщення до місця зустрічі з м’ячем проводиться шагом, скачком чи бігом. В останньому кроці руки виносять вперед витягнутими і напруженими, кисті з’єднують утворюючи замок. Краще ставити одну ногу попереду другої. Загальний центр важкості тіла при цьому опускається, ноги зігнуті в коліна, тулуб дещо нахилений вперед. Краще усього руки розміщувати перпендикулярно до траєкторії польоту м’яча. При наближенні м’яча зустрічний рух починають ноги: їх розгинають в колінах, тіло гравця піднімається вверх і дещо вперед. Ноги випрямляються швидко і енергійно, що утворює для рук початкову швидкість руху. Руки включаються в роботу трохи пізніше; швидкість їх руху росте незначно. Удар по м’ячу виконується передпліччями. Час контакту з м’ячем дуже малий. При цьому ноги майже повністю випрямляються, руки витягують вперед.
Методика навчання:
В парах.
1. Гравці розташовуються на відстані 9м.Один легко подає м’яч в напрямку другого, той приймає двома руками знизу.
2. Те ж саме, але подачі вліво і вправо від гравця на 1-
3. Те ж саме, але подача партнера через сітку. М’яч прийняти в зоні 6 і довести в зону 3.
4. Те ж саме, але прийняти м’яч у зоні 1і 5 і довести у зону 3.
5. Те ж саме, але м’яч подавати з більшою силою і з різною висотою траєкторії.
Вдосконалення в техніці передачі м’яча двома руками зверху і знизу і нижньої прямої подачі.
1. В парах. Передача двома руками зверху і знизу з різною висотою траєкторії.
2. Прийом знизу двома руками і передача партнеру зверху двома руками.
3. Три передачі над собою і передача партнеру.
1. Нижня пряма подача з відстані 5-
2. Те ж саме, але подача вліво і вправо з відстані 3-
3. Подача через сітку з різною висотою траєкторії.
4. Подача через сітку в різні зони майданчика.
5. В парах. Один подає в зону 6, другий приймає і передає в зону 3.
Вивчення верхньої прямої подачі.
В підготовчій фазі волейболіст, нібито прицілившись в певну зону, підкидає м’яч і оптимально відводить руку для замаху. Амплітуда згинання правої опорної ноги при цьому незначна.
В основній фазі подачі зверху гравець розгинаючи праву ногу в колінному і гомілковостопному суглобі, зміщує тулуб вперед, переносячи масу тіла на ліву ногу. В цей же момент права рука рухається вперед-вгору назустріч м’ячеві з наростаючою швидкістю. Потім гравець долоневою поверхнею кисті б’є по м’ячу. Удар супроводжується миттєвим довільним зусиллям, фіксуючим дистальні ланки руки в положенні удару і гальмуючим подальше зміщення руки в просторі. Тулуб продовжує рухатись вперед, його маса переноситься на стоячу попереду ліву ногу, права нога повністю випрямляється в колінному суглобі. Увага зосереджена на м’ячі.
Методика навчання:
1. Кидки м’яча двома руками з-за голови через сітку.
2. Кидки м’яча однією рукою з-за голови через сітку. За рахунок різного випрямлення руки вверх і різкого виключеного руху кистю.
3. Удари по м’ячу правою рукою, м’яч тримати в лівій випрямленій перед собою.
4. Верхня пряма подача в стіну.
5. Верхня пряма подача через сітку з відстані 6м. Поступово відстань збільшується до 9м. Слідкувати, щоб м’яч підкидали вверх перед собою, не більше ніж на відстань випрямленої руки, а удар виконувався прямою рукою.
6. Верхня подача з-за лінії подачі з різною висотою траєкторії.
Вдосконалення прийому і передач м’яча двома руками зверху і знизу.
1. Передача м’яча двома руками зверху над собою.
2. Те ж саме, але з поворотом на на 1800
3. Передача м’яча двома руками зверху об стінку на відстані 3-
4. Передача м’яча двома руками знизу об стінку.
5. Передача м’яча двома руками знизу перед собою.
6. М’яч ударяється об підлогу. Гравець пересувається до м’яча і направляє його спочатку вертикально вверх нижньою передачею, а потім верхньою в задану ціль.
7. В парах. Передачі через сітку зверху і знизу двома руками з різною по висоті траєкторією.
8. Те ж саме, але передачі в стрибку двома руками зверху.
Вивчення техніки прямого нападаючого удару.
Нападаючий удар складається із чотирьох фаз: розбігу, стрибка, власне нападаючого удару і приземлення. В останньому кроці розбігу права нога виставляється вперед з опорою на п’ятку, одночасно з цим руки відводяться для замаху назад. Потім гравець приставляє ліву ногу і роблячи махові рухи руками вверх, виконує відштовхування. Під час замаху гравець прогинається, рука, зігнута в лікті, відводиться назад за голову, після чого тулуб випрямляється, рука наближається до м’яча, при цьому рух передпліччя і кисті відстає. В момент удару рука випрямляється, гравець згинається в попереку. Саме удар здійснюється різким, хлистоподібним рухом кисті.
Методика навчання:
1. Виконання підводячи стрибкових вправ, які імітують фази розбігу, відштовхувати від опори і стрибка.
2. Виконання ударів по м’ячу в опорному положенні, звідскоком від підлоги, стоячи перед стінкою.
3. Виконання нападаючого удару через знижену сітку, стоячи на підвищенні.
4. Виконання нападаючого удару з зони 4 з підкидання м’яча партнером.
5. Виконання нападаючого удару через сітку із свого підкидання двома руками знизу вверх.
Вдосконалення прийому і передач м’яча двома руками зверху і знизу.
1. Передача м’яча двома руками зверху над собою.
2. Те ж саме, але з поворотом на на 1800
3. Передача м’яча двома руками зверху об стінку на відстані 3-
4. Передача м’яча двома руками знизу об стінку.
5. Передача м’яча двома руками знизу перед собою.
6. М’яч ударяється об підлогу. Гравець пересувається до м’яча і направляє його спочатку вертикально вверх нижньою передачею, а потім верхньою в задану ціль.
7. В парах. Передачі через сітку зверху і знизу двома руками з різною по висоті траєкторією.
8. Те ж саме, але передачі в стрибку двома руками зверху.
Вивчення техніки прямого нападаючого удару.
1. Виконання підводячи стрибкових вправ, які імітують фази розбігу, відштовхувати від опори і стрибка.
2. Виконання ударів по м’ячу в опорному положенні, звідскоком від підлоги, стоячи перед стінкою.
3. Виконання нападаючого удару через знижену сітку, стоячи на підвищенні.
4. Виконання нападаючого удару з зони 4 з підкидання м’яча партнером.
5. Виконання нападаючого удару через сітку із свого підкидання двома руками знизу вверх.
6. Виконання нападаючого удару через сітку від пасуючого гравця із зони 3 по ходу в зону 6.
7. Виконання нападаючого удару через сітку від пасуючого гравця із зони 3 по лінії в зону 1.
Вдосконалення прямої верхньої подачі і прийому м’яча двома руками знизу.
1. М’яч подається близько до сітки. (Ударний рух короткий, чітко “твердою долонею”).
2. М’яч подається до лицевої лінії.
3. Почергово: близько до сітки, до лицевої лінії.
4. З різною висотою траєкторії польоту м’яча і з різною силою.
5. Подачі об стінку і прийом знизу перед собою
6. В парах. Подачі на відстань 10-
7. Подачі через сітку в зону 6, прийом і передача в зону 3.
8. Те ж саме, але прийом в зонах 1, 5 і передача в зону 3.
9. Те ж саме, але прийом в зону 1 і передача в зону 2.
Підсумкове заняття. Залік з фізичного виховання за осінній семестр.
1. Прийом контрольних нормативів з волейболу:
ü передача м’яча двома руками зверху і знизу в парах;
ü 20 разів – 10 балів
ü 18 разів – 8 балів
ü 15 разів – 6 балів
ü 12 разів – 4 бали
ü 8 разів – 2 бала
ü Подача м’яча через сітку любим способом;
ü 5 разів з 5 спроб – 10 балів.
ü 4 рази з 5 спроб – 8 балів.
ü 3 рази з 5 спроб – 6 балів.
ü 2 рази з 5 спроб – 4 бали.
ü 1 раз з 5 спроб – 2 бали.
2. Для одержання заліку оцінюється рівень здачі контрольних нормативів з фізичної підготовки (заняття № 2,3,4,5), контрольні нормативи з волейболу і рівень відвідування занять.
Джерела інформації
1. Ю.Д.Железняк 120 уроков по волейболу.. М.:ФиС, 1965.
2. Волейбол. Под редакцией А.Г.Айриянця. М.ФиС, 1968.
3. А.П.Демчишин, Б.С. Пилипчик Підготовка волейболістів. Київ, “Здоров’я”, 1979.
4. Спортивные игры. Под редакцией Ю.И. Портных, М.:ФиС, 1975
5. Основы волейбола. /Сост. О.С. Чехов. М.: ФиС, 1979
6. .Волейбол: Ученик для институтов физ.культуыр /Под редакцией Ю.Н.Клещева, А.Г.Априянуа. М.: ФиС, 1985
7. Спортивні ігри. За редакцією А.В.Івайлова, В.А.Титаря. Харків, “Основа”, 1993.
