ЗАНЯТТЯ 1 (практичне – 7 год

ЗАНЯТТЯ 1 (практичне – 6 год.)

 

Теми: 1. Фізичні, технологічні та організаційні основи радіаційної медицини. Основи радіаційної безпеки. Організація роботи та оснащення лабораторії радіологічного відділення для проведення радіометричних та дозиметричних досліджень.

         2. Визначення доз зовнішнього та внутрішнього опромінення людини.

 

Мета: Вивчити фізичні, технологічні та організаційні основи радіаційної медицини, основи радіаційної безпеки. Ознайомитись з обладнанням лабораторії радіологічного відділення обласного онкологічного диспансеру для проведення радіометричних та дозиметричних вимірювань, будовою і принципом роботи радіометрів та дозиметрів. Оволодіти методикою вимірювань та навчитися вимірювати експозиційну дозу радіації, її потужність за гама-випромінюванням навколишнього середовища (природний радіаційний фон).

         Навчити розраховувати дози зовнішнього та внутрішнього опромінення людини на основі радіометричних та дозиметричних досліджень.

 

Професійна орієнтація студентів: Розвиток ядерної енергетики, використання іонізуючих випромінювань в народному господарстві, медицині, наукових дослідженнях, аварії на ядерних підприємствах, випробування ядерної зброї вимагають постійного контролю за станом радіаційної безпеки навколишнього середовища, ступеня забруднення харчових продуктів, вимагає розрахунку поглинутої дози населенням, яка складається з доз зовнішнього та внутрішнього опромінення. Для вирішення цього завдання в нашій країні створена розгалужена сітка служби дозиметричного контролю. Вона функціонує при закладах санітарно-епідеміологічної служби. Крім цього є ще відомча служба радіаційного контролю (у медичних закладах, народному господарстві, промисловості). Діяльність цих служб регламентується нормативними актами.

 

Методика виконання практичної роботи. (9⁰⁰-12⁰⁰).

І. Тема № 1. Фізичні, технологічні та організаційні основи радіаційної медицини. Основи радіаційної безпеки. Організація роботи та оснащення лабораторії радіологічного відділення для проведення радіометричних та дозиметричних досліджень.

ІІ. Тема № 2. Визначення доз зовнішнього та внутрішнього опромінення людини.

Робота 1. Ознайомлення за допомогою інструкцій з будовою і принципами роботи індивідуальних дозиметрів і дозиметрів для вимірювання потужності дози.

Робота 2. Ознайомлення за допомогою інструкцій з приладами для вимірювання інкорпорованих радіонуклідів.

Робота 3. Ознайомлення з методами математичного розрахунку одержаних доз.

Робота 4. Користуючись нормативними даними ознайомлення з еквівалентно-ефективними дозами опромінення населення.

Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи (12³⁰-14⁰⁰).

Самостійна робота студентів. (14¹⁵-15⁰⁰).

 

Програма самопідготовки студентів:

І. Тема № 1. Фізичні, технологічні та організаційні основи радіаційної медицини. Основи радіаційної безпеки. Організація роботи та оснащення лабораторії радіологічного відділення для проведення радіометричних та дозиметричних досліджень.

№	Зміст навчального завдання	Конкретизація змісту навчального завдання
1.	Фізичні основи радіаційної медицини	1.     Радіоактивність. Види радіоактивних перетворень. Закон радіоактивного розпаду. 2.     Джерела і види іонізуючих випромінювань, їх властивості. 3.     Фізичний період напіврозпаду радіонукліда, біологічний та ефективний періоди напіввиведення радіонукліда з організму людини. 4.     Енергія іонізуючих випромінювань, одиниці її вимірювання. 5.     Методи виявлення іонізуючих випромінювань. 6.     Фізичні одиниці вимірювання радіоактивності, експозиційної дози та її потужності, поглинутої еквівалентної та ефективної еквівалентної доз.
2.	Технологічні основи радіаційної медицини	1.     Будова та принцип роботи апаратури для проведення радіометричних та дозиметричних досліджень. 2.     Типи і види дозиметрів та радіометрів. 3.     Обладнання лабораторій медичних та санітарно-епідеміологічних закладів для проведення радіометричних та дозиметричних вимірювань.
3.	Організаційні основи радіаційної медицини	1.     структура та функціональне призначення відділів, відділень, лабораторій медичних та санітарно-епідеміологічних закладів для проведення радіометричного та дозиметричного контролю за станом радіаційної безпеки. 2.     Нормативні акти, що регламентують їх діяльність.
4.	Основи радіаційної безпеки	1.     принципи захисту від дії іонізуючих випромінювань. 2.     Способи і засоби захисту від дії іонізуючих випромінювань. 3.     Нормативні акти, що регламентують застосування іонізуючих випромінювань.

 

ІІ. Тема № 2. Визначення доз зовнішнього та внутрішнього опромінення людини.

Зміст навчального завдання	Конкретизація змісту навчального завдання
1.     Контроль доз зовнішнього опромінення. Дозиметрія потужності дози.	1.                     Мета індивідуального дозиметричного контролю. Види індивідуальних дозиметрів. 2.                     Дозиметри для визначення потужності дози. Розрахунок поглинутої дози опромінення. 3.                       4.                     Вміння користуватись індивідуальними дозиметрами.
2.     Контроль доз внутрішнього опромінення.	1.     Мета контролю внутрішнього опромінення людини. Принцип оцінки дози внутрішнього опромінення. 2.                 Інструкції для застосування дозиметрів та радіометрів. 3.                 Визначення придатності приладів для проведення радіометричних та дозиметричних вимірювань і готовність їх до роботи. 4.                 Проведення радіометричних та дозиметричних вимірювань та визначення експозиційної дози радіації, її потужності за гама-випромінюванням навколишнього середовища (природний радіаційний фон).

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі:

Тестові завдання:

1.     Назвіть джерела іонізуючих випромінювань.

2. Назвіть види фотонних іонізуючих випромінювань.

3. Назвіть види корпускулярних іонізуючих випромінювань.

4. Назвіть властивості іонізуючих випромінювань.

5. Вкажіть вид іонізуючого випромінювання, що викликає явище наведеної радіоактивності.

6. Поясніть значення терміна “наведена радіоактивність”.

7. Назвіть параметри, від яких залежить біологічний ефект іонізуючих випромінювань.

8. Назвіть проникаючу здатність в тканинах альфа-частинки.

9. Назвіть проникаючу здатність в тканинах бета-частинки.

10. Назвіть проникаючу здатність в тканинах гама-кванта.

11. Назвіть щільність іонізації альфа-частинки.

12. Назвіть щільність іонізації бета-частинки.

13. Назвіть щільність іонізації гама-кванта.

14. Чи можна керувати процесом радіоактивного розпаду?

15. Назвіть одиниці вимірювання радіоактивності та вкажіть похідні величини (в системі СІ та позасистемні одиниці).

16. Назвіть одиниці вимірювання експозиційної дози та вкажіть похідні величини (в системі СІ та позасистемні одиниці).

17. Назвіть одиниці вимірювання потужності експозиційної дози та вкажіть похідні величини (в системі СІ та позасистемні одиниці).

18. Назвіть одиниці вимірювання поглинутої дози та вкажіть похідні величини (в системі СІ та позасистемні одиниці).

19. Назвіть одиниці вимірювання потужності поглинутої дози та вкажіть похідні величини.

20. Назвіть одиниці вимірювання еквівалентної дози та вкажіть похідні величини (в системі СІ та позасистемні одиниці).

21. Назвіть одиниці вимірювання потужності еквівалентної дози та вкажіть похідні величини (в системі СІ та позасистемні одиниці).

22. Назвіть принципи захисту від дії іонізуючих випромінювань.

23. Назвіть основні блоки радіометричної та дозиметричної апаратури.

24. Назвіть показники нормального природного радіаційного фону.

25. Назвіть складові природного радіаційного фону.

26. Назвіть джерела радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

27. В яких випадках встановлюються гранично-допустимі рівні (ГДР)?

28. Назвіть дані, які необхідно вказати при направленні зразків на дослідження.

29. В яких одиницях вимірюються тимчасові гранично допустимі рівні радіоактивного забруднення?

30. Що означає термін гранично-допустима концентрація (ГДК)?

31. Чому дослідження препарата, встановленого із зразка для визначення ступеня радіоактивного забруднення, проводиться за допомогою лічильника колодязного типу.

32. В яких одиницях вимірюється питома радіоактивність досліджуваних зразків?

 

Ситуаційні задачі:

Задача 1. Під час ліквідації аварії на атомному виробництві ремонтна бригада зазнала дії гама-нейтронного опромінення.

         Чи є потерпілі після виходу з зони дії іонізуючого випромінювання небезпечними для оточуючого населення? Обгрунтуйте відповідь.

Задача 2. Розрахуйте еквівалентну дозу яку отримав ліквідатор аварії на ЧАЕС при тотальному короткочасному опроміненні гама-випромінюванням, знаючи що поглинута доза становить 2 Грея.

Задача 3. Під час контрольних замірів рівня природнього радіаційного фону покази дозиметра становили 42 мкР/год.

         Чи перевищують ці значення нормальні?

 

Вихідний рівень знань та вмінь:

Студент повинен знати:

1.     Види іонізуючих випромінювань, їх властивості.

2.     Методи визначення радіоактивності та доз іонізуючого ви випромінювання.

3.     Одиниці вимірювання радіоактивності експозиційної, поглинутої, еквівалентної та ефективної еквівалентної доз іонізуючих випромінювань.

4.     Засоби радіаційного захисту персоналу радіологічних відділень та лабораторій.

5.     Методи дозиметрії.

6.     Принципи роботи індивідуальних дозиметрів та для вимірювання потужності дози, дозиметрів для вимірювання радіоактивності всього тіла або органа.

7.     Шляхи поступлення радіонуклідів в органів людини.

8.     Заходи по зменшенню поступлення радіонуклідів в організм людини.

 

Студент повинен уміти:

1.     Провести вимірювання експозиційної дози та її потужності.

2.     Користуватись індивідуальним дозиметром.

3.     Використовувати засоби захисту від дії іонізуючих випромінювань при  роботі з джерелами випромінювань.

4.     Вибрати прилад у відповідності з метою використання.

5.     Визначити вид випромінювання.

6.     Визначити час безпечного перебування в зоні опромінення.

 

Відповіді на тестові завдання та ситуаційні задачі.

Тестові завдання.

1.

1.     Радіонукліди

2.     Електрофізичні генератори

2.

1.     Гамма-випромінювання

2.     Рентгенівське випромінювання

3.

1.     Альфа-частинки

2.     Бета-частинки (електрони і позитрони)

3.     Протони

4.     Нейтрони

5.     Мезони

4.

1.     Проникаюча дія

2.     Іонізуюча дія

3.     Фотохімічна дія

4.     Флуоресцуюча дія

5.     Біологічна дія

5.

Нейтронне випромінювання

6.

Наведена радіоактивність – це утворення радіонуклідів при опроміненні ядер стабільних хімічних елементів нейтронами.

7.

1.     Проникаюча здатність випромінювання

2.     Щільність іонізації тканин

3.     Радіочутливість тканин

8.

1.         50-70 мікрометрів

9.

1.     1-1,5 см

10.

1.     Від кількох сантиметрів до кількох метрів, у залежності від енергії гама-кванта

11.

1.     2-3 тисячі пар іонів на 1 см пробігу

12.

1.     200-300 пар іонів на 1 см пробігу

13.

1. 2-3 пари іонів на 1 см пробігу

14.

1.     Ні.

15.

1.     В системі СІ – 1 Кюрі, мілікюрі, мікрокюрі (1 Кі, мКі, мкКі)

2.     Позасистемні – 1 Беккерель, кілобеккерель, мегабеккерель (1 Бк, кБк, МБк)

16.

1.     В системі СІ – Кулон/кілограм

2.     Позасистемна – Рентген, мілірентген, мікрорентген

17.

1.     В системі СІ – 1 Кулон/кілограм х секунду (1 ампер/кілограм)

2.     Позасистемна – 1 рентген х секунду

–       1 мілірентген х секунду

–       1 мікрорентген х секунду

18.

1.     В системі СІ – 1 Грей, мілігрей, мікрогрей

2.     Позасистемні – 1 рад, мілірад, мікрорад

19.

В системі СІ – 1 Грей х секунду

1 мілігрей х секунду

1 мікрогрей х секунду

Позасистемна – 1 рад х секунду

1 мілірад х секунду

1 мікрорад х секунду

20.

1.     В системі СІ – 1 Зіверт, мілізіверт, мікрозіверт)

(1 Зв, мЗв, мкЗв)

2.     Позасистемні – 1 бер, мілібер, мікробер

21.

1.     В системі СІ – 1 Зіверт х секунду

1 мілізіверт х секунду

1 мікрозіверт х секунду

2.     Позасистемні – 1 бер х секунду

1 мілібер х секунду

1 мікробер х секунду

22.

1.     Захист екрануванням

2.     Захист відаллю

3.     Захист часом

23.

1.     Електронний блок (блок підсилення сигналу і перетворення його в електричний сигнал)

2.     Реєструючий блок (блок відтворення інформації – цифрове табло, шкала з стрілкою і т.д.).

24.

1.     10-15 мікрорентген за годину (мкР/год).

25.

1.     Радіоактивність земної кори

2.     Космічна радіація

3.     Інші джерела: радіоактивність води, повітря, продуктів харчування, будівельних матеріалів та ін.

26.

1.     Уранова промисловість

2.     Ядерні реактори

3.     Радіохімічна промисловість

4.     Місця захоронення радіологічних відходів

5.     Використання радіонуклідів в народному господарстві

6.     Ядерні вибухи

7.     Радіаційні аварії

27.

1.     У випадку радіаційної аварії

28.

1.     Вид зразка

2.     Місце взяття зразка

3.     Дату, годину, хвилину забруднення

4.     Дату, годину, хвилину взяття зразка

5.     Прізвище виконавця.

29.

1.            Бк/кг

30.

Відношення гранично-допустимого поступлення радіонукліду до об’єму води чи повітря з яким він поступає в організм людини на протязі року.

31.

1.     Щоб виключити вплив природного радіаційного фону.

32.

1.     Бк/кг, Бк/л.

 

Ситуаційні задачі:

Задача 1. Так. Люди, які зазнали гама-нейтронного опромінення є небезпечними, оскільки нейтронне опромінення викликає явище “наведеної радіоактивності”

Задача 2. Оскільки еквівалентна доза дорівнює поглинутій дозі помноженій на коефіцієнт якості випромінювання (для гама-випромінювання дорівнює 1), то еквівалентна доза становить 2 Зіверта.

Задача 3. Так, перевищують, оскільки в нормі радіаційний фон становить 10-15 мкР/год.

 

Джерела інформації:

А – основні:

1.     Основи радіаційної медицини: Навч. посібник /О.П. Овчаренко, А.П. Лазар, Р.П. Матюшко. – Вид. 2-е, стереотип. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2003. – С. 7-49.

2. Радіаційна медицина /О.В.Ковальський, А.П.Лазар, Ю.С.Людвинський та інші.-К.: Здоров`я, 1993.- С.3-12, 28-31, 33-44.

3. матеріали підготовки до практичного заняття

5.матеріали підготовки до лекцій

 

В – Додаткові:

1.     Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиологические приборы и измерения. – К.: Урожай, 1990. – С.6-23, 31-33.

2.                 Контроль радиационной безопасности / Зенченко А.И., Польский О.Г., Коренков И.П. Под ред. проф. Е.И. Воробьева. – М.: Медицина, 1989. – С.68-87.

3.                 Максимов М.Т., Оджегов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерение: Учеб. пособие.  2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – С.5-18, 29-66.

4.                 Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. – К.: Здоров’я, 1989. – С.6-13, 83-131.

5.                 Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97; Державні гігієнічні нормативи. – К.: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1997. – 121 с.

6.                 Организация радиологической службы / Под ред. Л.П. Симбирцевой. – Л.: Медицина, 1987. – С.100-123.

7. Передерий В.Г., Ткач С.М. Источники и биологические эффекты ионизирующего излучения. – К.: Здоров’я, 1988. – 80 с.

8. Радиация. Дозы, эффекты, риск: Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 79 с.

 

 

 

Методичну вказівку склав

професор І.В. Жулкевич

 

                                               Обговорено, доповнено і затверджено на засіданні кафедри

                                              “07” червня 2013 р., протокол № 12.