ЗАНЯТТЯ №10 (6 год

6 Червня, 2024
0
0
Зміст

ЗАНЯТТЯ №10 (6 год.)

Тема 30. p-елементи VА групи. Азот. Сполуки Нітрогену у від’ємному ступені окиснення. Сполуки Нітрогену у додатному ступені окиснення.

Тема 33. р-елементи VІА групи. Оксиген та його сполуки

Тема 34. р-елементи VІА групи. Сульфур, Селен, Телур

МЕТА:

§         Пояснювати закономірність зміни атомних радіусів, енергії іонізації, спорідненості до електрона, електронегативності р-елементів із зростанням їх атомного номеру в підгрупі та періоді.

§         Запропонувати можливі ступені окиснення та пояснити хімічну активність простих речовин р-елементів залежно від конфігурації валентних електронів.

§         Трактувати збуджений стан атомів та гібридизацію їх атомних орбіталей і форму молекул на прикладі утворення відповідних сполук.

§         Трактувати підсилення металічних властивостей простих речовин р-елементів у підгрупі та зменшення у періоді із зростанням заряду ядра їх атомів.

§         Пояснювати хімічні властивості простих речовин та сполук р-елементів за допомогою рівнянь хімічних реакцій.

§         Порівняти умови одержання, стійкість та хімічну активність оксидів, гідрогенпохідних, галогенидів, гідроксидів і солей залежно від ступеню окиснення та положення р-елементів у періодичній системі.

§         Аналізувати здатність сполук р-елементів до участі в реакціях комплексоутворення .

§         Пояснювати окисно-відновні та кислотно-основні  властивості сполук р-елементів залежно від ступеня окиснення елементу.

§         Пояснювати методи добування та хімічні властивості полімерних кислот та їх солей.

§         Запропонувати реакції якісного виявлення катіонів і аніонів р-елементів.

§         Запропонувати прості речовини і сполуки р-елементів, які застосовують у фармацевтичному аналізі та медицині.

Професійна орієнтація студентів

В медичній практиці застосовуються азот, солі амонію, закис азоту, натрій нітрит та численні органічні сполуки як синтетичного так природного походження, які містять нітроген в аліфатичному ланцюзі або в гетероциклі. Крім того нітроген міститься в численних сполуках – азобарвниках, які використовуються у практиці фармацевтичного аналізу.  Вивчення хімії нітрогену та його сполук – невід’ємна частина базових хімічних знань, на яких ґрунтуватиметься вивчення аналітичної хімії, фармхімії і фармацевтичного аналізу.

Оксиген як органогенний елемент входить до складу клітин організмів. Так, масова частка оксигену в організмі людини більше 63 % . Організм дорослої людини в стані спокою споживає 265 см3 кисню за хвилину. Кисень приймає участь в одному з найважливіших процесів  – диханні, приймає участь  в хімічних і біохімічних процесах, в реакціях окиснення, обміну. Оксиген входить до складу білків, вітамінів, гормонів та ферментів.

Кисень використовується в медицині при лікуванні захворювань, які супроводжуються кисневою недостатністю, при захворюванні дихальних шляхів, при отруєнні. 3 % розчин гідроген пероксиду використовують як кровозупинний та дезинфікуючий засіб.

Масова частка сульфуру в організмі людини складає 0,16 %. Добова потреба дорослого організму – 4,5 г. Сульфур входить до складу білків, амінокислот вітамінів, гормонів. В медицині використовуються: сірка осаджена у вигляді мазей в дерматології; натрій тіосульфат у вигляді 30 %-ного розчину для внутрішньовенних ін’єкцій при отруєннях та алергії; сульфати натрію, магнію як послаблюючі засоби, BaSO4 – рентгеноконтраст,  ZnSO4 – в очних краплях.

Селен належить до мікроелементів, необхідних людському організму. Селен впливає на функції статевих залоз, збільшує еластичність тканин.

Сполуки сульфуру, селену і телуру дуже токсичні!

Методика виконання практичної роботи.

Тема 30. p-елементи VА групи. Азот. Сполуки Нітрогену у від’ємному ступені окиснення. Сполуки Нітрогену у додатному ступені окиснення.

Прилади і реактиви: штатив з пробірками, кристалізатор,  газовідвідна трубка з гумовою вставкою; NH4Cl (крист.), NH4NO3 (крист.), NH4CH3COO (крист.), Cu (стружка),  розчини: NH4Cl (0,5н), NaOH (2н), HCl (конц.), NH3  H2O (25 %), Al2(SO4)3 (0,5н), KMnO4 (0,5н), K2Cr2O7 (0,5н), HNO3 (0,5н), HNO3 (конц.), HNO3 (2н), фенолфталеїн, універсальний індикаторний папірець.

Робота 1. Добування аміаку і вивчення його властивостей. Якісна реакція на іон NH4+.

В пробірку поміщають 5-6 крапель 0,5н розчину амоній хлориду, додають 5-6 крапель 2н розчину їдкого натру. На слабкому полум’ї пальника підігріти розчин. До отвору пробірки піднести мокрий лакмусовий папірець і відзначте зміну забарвлення. До отвору пробірки піднести паличку, змочену концентрованою хлоридною кислотою. Відзначте появу білого диму.

Написати рівняння реакцій: а) отримання аміаку; б) взаємодії аміаку з водою, яка частково приводить до утворення іону амонію, в) взаємодії аміаку з хлоридною кислотою.

Робота 2.  Рівновага у водному розчині аміаку.

В дві пробірки поміщають по 6-8 крапель розчину аміаку і по 1 краплі розчину фенолфталеїну. Відзначте забарвлення розчину. На присутність яких іонів воно вказує? Додати в першу пробірку 1 мікрошпатель амоній хлориду і перемішати розчин. Як змінилася інтенсивність забарвлення? Чому? До розчину аміаку в другій пробірці додати 5-6 крапель розчину алюміній сульфату. Відзначте зникнення запаху аміаку.

Написати: а) схему рівноваги у водному розчині аміаку; б) молекулярне й іонне рівняння реакції взаємодії алюміній сульфату  з водним розчином аміаку.

Вказати, в якому напрямку зміщується рівновага у водному розчині аміаку при додаванні до нього амоній хлориду, алюміній  сульфату?

Робота 3. Відновні властивості аміаку.

У дві пробірки внести окремо по 3-4 краплі 0,5н розчинів калій перманганату і калій біхромату. В кожну з пробірок додати по 3-5 крапель 25%-ного розчину аміаку. В кожному випадку розчини злегка підігріти до зміни їх забарвлення.

Написати відповідні рівняння реакцій, враховуючи, що в кожному випадку аміак головним чином окиснюється до молекулярного азоту, перманганат відновлюється до MnO2, а калій біхромат –  до Cr2O3. У  всіх випадках відзначте зміну забарвлення розчину.

Робота 4. Гідроліз солей амонію.

У три пробірки налити по 5-6 крапель нейтрального розчину лакмусу. В кожну з пробірок окремо додати по 2-3 мікрошпателі кристалів амоній хлориду, амоній нітрату і амоній ацетату, кожен розчин перемішати. Відзначте зміну забарвлення лакмусу в кожному випадку. Написати в молекулярному й іонному вигляді відповідні рівняння реакцій гідролізу.

Робота 5. Отримання оксиду й диоксиду нітрогену та дослідження їхніх властивостей.

У фарфорову чашку налити води. Конічну пробірку наповнити водою, закрити отвір пальцем, і перевернувши вверх дном, помістити в кристалізатор. Відкриваючи під водою пробірку, слідкувати, щоб вода з неї не вилилась і в неї не проникло повітря.

В мікроколбочку з газовідвідною трубкою помістити 2-3 маленьких шматочки мідної стружки і 2-4 краплі розведеної нітратною кислоти. Під витяжкою колбочку закріпити в штативі вертикально і, якщо реакція йде недостатньо енергійно, злегка підігріти на маленькому полум’ї пальника. Газовідвідну трубку опустити в кристалізатор і підвести під пробірку з водою. Заповнити пробірку газом, що виділяється приблизно на ¾ її об’єму (в пробірці повинна залишитися вода), закрити її під водою пальцем, і, вийнявши з води, перевернути дном вниз. Відкривши на 1-2 с отвір пробірки спостерігати побуріння безколірного газу. Закривши пробірку пальцем, струсити її декілька разів до повного поглинання водою отриманого бурого газу. Знову відкрити пробірку і спостерігати побуріння газу вдруге і його розчинення у воді при струшуванні. До отриманого розчину додати 1-2 краплі нейтрального розчину лакмусу. Відзначте зміну забарвлення і зробіть висновок про реакцію середовища в розчині.

Описати явища, які спостерігали. Написати рівняння реакцій:

а) отримання оксиду нітрогену (ІІ) взаємодією міді з розведеною нітратною кислотою;

б) окиснення оксиду нітрогену (ІІ) до диоксиду і реакцію димеризації останнього. Написати графічні й електронні формули цих оксидів. Чим пояснюється легке окиснення NO до NO2 і полімеризація останнього?

в) взаємодія NO2 з водою, яка супроводжується утворенням нітратної кислоти і оксиду нітрогену (ІІ).

Робота 6. Окиснювальні властивості нітратної кислоти.

Внести в пробірку 3-4 краплі концентрованої нітратної кислоти і маленький шматочок мідної стружки. В другу пробірку внести 2 краплі 2н розчину нітратної кислоти і 2 краплі води. Отриманий розчин розмішати скляною паличкою, після чого внести в нього також шматочок мідної стружки. Пробірку з розведеною нітратною кислотою злегка нагріти. Обидві пробірки тримати на білому фоні. Відзначити різне протікання реакцій в обох випадках.

Який газ виділяється в першій пробірці, який – в другій? Написати рівняння відповідних реакцій. Чим пояснити легке пожовтіння газу, який виділяється на початку реакції?

Тема 33. р-елементи VІА групи. Оксиген та його сполуки

Прилади і реактиви: штатив з пробірками, KMnO4 (крист.), MnO2 (порошок), розчини:H2O2 (3%-й), KJ (0,5 н), H2SO4 (0,5 н), Pb(NO3)3 (0,5 н), крохмальний клейстер,  індикаторний папірець.

Робота 7. Отримання кисню.                                                                                                                

Помістити в пробірку 2-3 мікрошпателі кристалів калій перманганату, закріпити пробірку в штативі вертикально і нагріти на пальнику. Внести в пробірку тліючий сірник і переконатися у виділенні кисню.

Написати рівняння розкладу калій перманганату, враховуючи, що утворюється калій манганат, манган (IV) оксид  та кисень.

Робота 8. Виявлення  гідроген пероксиду.

Налити в пробірку 1 мл 3%-го розчину H2O2, додати 1-2 краплі розчину KJ і декілька крапель розчину H2SO4, додати 1-2 мл крохмального клейстеру. Спостерігати зміну кольору. Написати рівняння реакції.

Робота 9. Окиснювальні властивості гідроген пероксиду

До 4 крапель розчину Pb(NO3)2 долити рівний обєм розчину Na2S, нагріти до кипіння. Звернути увагу на колір осаду, що випав. Написати рівняння реакції. Злити розчин з осаду. Долити до осаду 1 мл  3%-го розчину H2O2 і нагріти. Як змінюється колір осаду?

Записати рівняння реакції. Яку роль виконує в цій реакції H2O2?

Робота 10. Вiдновні властивості гідроген пероксиду

Внести у пробiрку декiлька крапель розчину гідроген пероксиду, пiдкислити його декiлькома краплями розчину сульфатної кислоти i додати краплями розчин калiй перманганату. Вiдмiтити знебарвлення розчину. Написати рiвняння реакцiї, враховуючи, що утворюється сiль мангану (II) i вiльний кисень.

Робота 11. Каталітичний розклад гідроген пероксиду

Налити в пробірку 1-2 мл  3%-го розчину H2O2, всипати трошки порошку MnO2. Газ, що виділяється, перевірити тліючою скібкою. Написати рівняння реакції. Яку роль виконує MnO2 в цій реакції?

Тема 34. р-елементи VІА групи. Сульфур, Селен, Телур

Прилади і реактиви: штатив з пробірками, шпателі; амоній  пероксодисульфат (кристалічний), магній (порошок), цинк (порошок), мідь (дротинка); розчини: KMnO4 (0,5н), H2SO4 (2н), K2Cr2O7 (0,5н), Na2S (0,5н), MnSO4 (0,5н), Pb(NO3)2 (0,5н), (NH4)2S (0,5н), HNO3 (2н), Na2S2O3 (0,5н), йодна вода, KI (0,1н), амоній пероксодисульфат (0,5н), AgNO3 (0,1н),  універсальний індикаторний папір.

Робота 12. Відновні властивості сульфідів.

У дві пробірки внести наступні розчини: в першу – 5 крапель 0,5н розчину калій перманганату і 2 краплі 2н розчину сульфатної кислоти, в другу – стільки ж 0,5н розчину калій біхромату і такої ж кислоти. В кожну з пробірок додати 0,5н розчин натрій сульфіду до зміни забарвлення кожного розчину і його помутніння внаслідок виділення сірки.

Написати відповідні рівняння реакцій, враховуючи, що MnO4 – іон переходить в Mn2+, а Cr2O72- – іон в Cr3+ – іони.

Робота 13. Отримання малорозчинних сульфідів.

У дві пробірки окремо внести по 3-4 краплі 0,5н розчинів манган (ІІ) сульфату і плюмбум (ІІ) нітрату. В кожну пробірку додати по 2-3 краплі 0,5н розчину амоній сульфіду. Спостерігати випадання осадів манган сульфіду і плюмбум сульфіду. До отриманих розчинів додати по 2-3 краплі 2н розчину нітратної кислоти. Який сульфід розчинився? Чи можливе його утворення в кислому середовищі?

Написати в молекулярному й іонному вигляді рівняння реакцій отримання сульфідів мангану (ІІ) і плюмбуму (ІІ). Вказати їхній колір. Написати рівняння реакції розчинення манган сульфіду в кислоті.

Робота 14.  Взаємодія сульфатної кислоти з металами.

А. Дія розведеної сульфатної кислоти.

У три пробірки внести по 5 – 8 крапель 2н розчину сульфатної кислоти і по 2 – 3 шматочки металів: в першу – цинку, в другу – магнію, в третю – міді. Якщо реакція йде повільно, злегка нагріти пробірки на невеликому полум’ї пальника.

В якому випадку реакція не відбувається? Чому? Написати рівняння реакцій. Який елемент в цих реакціях є окиснювачем?

Б. Дія концентрованої сульфатної кислоти на мідь.

В пробірку помістити 1 – 2 шматки мідної дротинки і долити 5 – 10 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Нагріти на невеликому полум’ї пальника. Вологий індикаторний папірець піднести до отвору пробірки. Який газ виділяється?

 Написати рівняння всіх реакцій. Який елемент в сульфатній кислоті є окиснювачем?

В. Дія концентрованої сульфатної кислоти на цинк.

В пробірку помістити 1 мікрошпатель цинкового пилку і налити 5-10 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Нагріти на невеликому полум’ї пальника. До газу, який виділяється піднести папірець, змочений розчином плюмбум нітрату. Пояснити появу темної плями на цьому папері.

Написати рівняння реакцій взаємодії концентрованої сульфатної кислоти з цинком з утворенням: а) сірчистого газу; б) сірки; в) сірководню.

Програма самопідготовки

Тема 30. p-елементи VА групи. Азот. Сполуки Нітрогену у від’ємному ступені окиснення. Сполуки Нітрогену у додатному ступені окиснення.

Загальна характеристика елементів VА групи. Нітроген, Фосфор, Арсен в організмі, їх біологічна роль, знаходження в природі та організмі.

Нітроген. Загальна характеристика. Сполуки з різними значеннями ступенів окиснення. Азот як проста речовина. Причини малої хімічної активності. Молекула азоту як ліганд. Сполуки з від’ємним ступенем окиснення. Нітриди. Амоніак, кислотно-основна та окисно-відновна характеристика, реакції заміщення. Похідні амоніаку. Аміди, Амоніакати. Йон амонію та його солі, кислотно-основні властивості, термічне розкладання. Гідразин та гідроксиламін. Кислотно-основна та окисно-відновна характеристики. Азотистоводнева кислота, азиди, їх стійкість.

Сполуки Нітрогену з додатним ступенем окиснення. Оксиди Нітрогену. Будова молекул і природа зв’язку. Способи одержання. Кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Нітритна кислота та нітрити, їх властивості. Нітратна кислота та нітрати, кислотно-основна та окисно-відновна характеристика. Термічна стійкість, застосування. «Царська вода». Механізм токсичної дії оксидів нітрогену та нітратів.

Тема 33. р-елементи VІА групи. Оксиген та його сполуки

Загальна характеристика елементів VІА групи. Оксиген. Загальна характеристика, поширення в природі, біологічна роль. Особливості електронної структури молекули кисню, хімічна активність. Молекула кисню як ліганд в оксигемоглобіні. Триоксиген (озон), стереохімія і природа зв’язку. Хімічна активність у порівнянні з діоксигеном, якісна реакція. Значення озонового прошарку для життєдіяльності людини. Класифікація оксигеновмісних сполук та їхні загальні властивості. Бінарні сполуки: оксиди, пероксиди, супероксиди (надпероксиди), озоніди. Сполуки Оксигену з Флуором. Біологічна роль Оксигену, хімічні основи застосування кисню та озону у медицині і фармації.

Тема 34. р-елементи VІА групи. Сульфур, Селен, Телур

Сульфур. Загальна характеристика. Біологічна роль Сульфуру (сульфгідрильні групи і дисульфідні містки в білках). Здатність до утворення гомоланцюгів. Сірка як проста речовина, застосування у медицині. Сполуки Сульфуру з від’ємним ступенем окиснення. Гідрогенсульфід, кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Сульфіди металів і неметалів, їхня розчинність у воді та гідроліз. Якісна реакція на сульфід-іон. Полісульфіди, кислотно-основні та окисно-відновні властивості, стійкість.

Сполуки Сульфуру(IV) – оксид, хлорид, оксохлорид, сульфітна кислота, сульфіти та гідрогенсульфіти, їх кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Відновлення сульфітів до дитіонатів, властивості дитіонатів. Взаємодія сульфітів із сіркою. Якісна реакція на сульфіт-іон. Властивості тіосульфатів: реакції з кислотами, окисниками (хлором, йодом), катіонами металів, реакції комплексоутворення. Якісна реакція на тіосульфат-іон. Політіонати, особливості їхньої будови. Тіонілхлорид.

Сполуки Сульфуру(VI) – оксид, гексафторид, діоксохлорид, сульфатна кислота, сульфати, кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Олеум. Дисульфатна кислота, хлорсульфонова кислота. Пероксосульфати та їхні окисні властивості.

Хімічні основи застосування сполук Сульфуру в медицині, фармації, фармацевтичному аналізі.

Селен і Телур. Загальна характеристика. Кислотно-основні та окисно-відновні властивості сполук. Біологічна роль Селену. Поняття про антиоксиданти.

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. Правильно електронна конфігурація атома Нітрогену представлена таким чином:

A. 1s21p22s2

B. 1s22s22p2

*C. 1s22s22p3

D. 1s12s22p3

2. Негативний ступінь окислення проявляє Нітроген у сполуці:

A. N2O.

B.NO2.

*C. Na3N.

D. NO.

3. Молекула аміаку NH3 має форму:.

A. Вигнуту.

B. Площинну.

*C. Пірамідну.

D. Лінійну.

4.Солі нітритної кислоти, наприклад NaNO2 виступають в реакціях:

A. Тільки відновниками.

B. Тільки окисниками.

*C. І окисниками і відновниками.

D. Не проявляють окисно – відновних властивостей.

5. Правильна електронна конфігурація атома Оксигену представлена таким чином:

A. 1s21p22s2

B. 1s22s22p2

*C. 1s22s22p4

D. 1s12s22p3

6. Негативний ступінь окислення проявляє Сульфур у сполуці:

A. H2SO4.

B. H2SO3.

*C. H2S.

D. S.

7. Молекула кисню має форму:.

A. Вигнуту.

B. Площинну.

*C. Лінійну.

D. Пірамідну.

8. Сульфатна кислота виступає в реакціях:

A. Тільки відновником.

B. І окисником і відновником.

*C. Тільки окисником.

D. Не проявляє окисно – відновних властивостей.

  1. Написати електронно-графічні схеми та електронні формули для атомів та іонів: N,  N-3, N+5.

  2. Фізичні властивості N2.  Як добувають азот в промисловості та в лабораторії? Написати рівняння реакцій отримання азоту: а) розкладанням амоній біхромату; б) розкладанням амоній нітриту; в) окисненням аміаку. В кожному випадку вказати окисник і відновник. Допишіть рівняння реакцій та назвіть продукти: а)N2 + O2 =; б) N2 + H2 =; в) N2 + C =; г) N2 + F2 =; д) N2 + CaC2 =; е) N2 + LiH =. За яких умов дані реакції будуть проходити? Чому?

  3. Назвіть сполуки та назвіть ступені окиснення нітрогену у них: NH3, Mg3N2, N2H4, NH2OH, N2, N2O, NO, N2O3, HNO2, NaNO2, NO2, N2O5, HNO3, KNO3.

  4. Які сполуки називають нітридами та амідами?  Допишіть рівняння реакцій та вкажіть продукти: а)N2 + Li =; б) N2 + Al =; в) N2 + Mg =; г) N2 + B =; д) N2 + H2 =; е) H2O + Li3N =; є) Na + NH3 =.

  5. Зообразіть просторову будову молекули аміаку. Фізичні властивості. Який тип хімічного зв’язку у цій молекулі? За рахунок чого утворюються водневі зв’язки? Зобразіть їх. Покажіть донорно-акцепторний механізм утворення хімічного зв’язку у іоні NH4+. Допишіть рівняння реакцій та назвіть продукти: а)NH3 + HCl =; б) NH3 + HClO4 =; в) NH3 + H2SO4 =; г) NH3 + H2CO3 =; д) NH3 + NH4HCO3 =; е) NH3 + O2 =; є) NH3 + CuO =; ж) NH3 + Cl2 =; з) NH3 + MnO2 =. Про які хімічні властивості аміаку свідчать реакції а-д?

  6. Написати рівняння реакцій термічного розкладу нітриту, нітрату і карбонату амонію.

  7. Написати іонні і молекулярні рівняння гідролізу: а) амоній хлориду; б) амоній карбонату.

  8. Зобразіть просторову будову молекули гідразину. Добудьте його за реакцією NH3 + NaOCl =. Допишіть рівняння реакцій та назвіть продукти: а)N2H4+KIO3=; б) N2H4+O2=.

  9. Зобразіть просторову будову молекули гідроксиламіну. Добудьте його за реакцією відновлення нітратів дією HCl. Допишіть рівняння реакцій та назвіть продукти: а)NH2OH (t)=; б) NH2OH+I2 + KOH=.

  10. Фізичні властивості N2O, NO, N2O3, NO2, N2O5.  Допишіть рівняння реакцій та назвіть продукти: а)NH4NO3 (t)=; б) N2O (t)=; в) NO (t)=; г) NO + O2 =.

  11. Фізичні властивості HNO2 та HNO3. Порівняйте  силу цих кислот, використовуючи довідникові дані Ка та рКа. Напишіть рівняння дисоціації цих кислот.

  12. Написати рівняння реакцій взаємодії: а) концентрованої HNO3 з фосфором, літієм, калієм, кальцієм, магнієм, сріблом; б) розведеної HNO3 з міддю, цинком, хромом і магнієм.

  13. Написати рівняння реакцій термічного розкладу нітратів: KNO3, Zn(NO3)2, AgNO3, Mg(NO3)2.

  14. Що таке «нітруючи суміш» та «царська горілка»? напишіть рівняння розчинення золота у царській горілці. Для чого використовується суміш нітратної та фтороводневої кислоти? Допишіть рівняння та назвіть продукти: 1)Si + HF + HNO3 = ; 2) W + HF + HNO3 =.

  15. Напишіть електронно-графічні формули для атомів та іонів: O, S+5.

  16. Як добувають кисень в промисловості? Назвіть найважливіші способи добування кисню в лабораторії та запишіть відповідні рівняння реакцій. Фізичні властивості кисню. Яка його біологічна роль  та використання у медицині та фармації?

  17. Допишіть рівняння реакцій та назвіть продукти: а)P4+O2=; б)S+O2=; в)Fe+O2=; г)Na+O2=; д)C6H6+O2=; е)FeO+O2=; є)PH3+O2=;.

18.   Намалюйте просторову будову молекули озону та вкажіть його фізичні властивості. Яка його біологічна роль та використання у медицині? Напишіть рівняння таких реакцій та назвіть продукти: а) O3 + KJ + H2SO4 =; б) O3 + PbS =; в) O3 + 2H+=; г) O3 + H2O=.

19.  Знайти об’ємну частку (%) озону в повітрі, якщо при пропусканні 100 мл повітря через розчин калій йодиду виділилось 0,267 г йоду.

20.  Охарактеризуйте кислотно – основну та окисно-відновну природу гідроген пероксиду, наведіть приклади відповідних хімічних реакцій. Допишіть реакції та назвіть продукти: а) H2O2 + KMnO4 + H2SO4 = ; б) BaO2 + HBr = ; в) H2O2 + FeSO4 + H2SO4 =

21.  Вкадіть типи оксидів, що утворяться. Запропонуйте способи одержання оксидів за реакціями:


1)Mg+O2=;

2)S+O2=;

3)Cu+O2=;

4)Fe+O2=.

22.  З ряду оксидів виберіть а) основні; б) кислотні; в) амфотерні: Na2O, MgO, CaO, Al2O3, N2O5, Cl2O7, SO3, P2O5. Допишіть рівняння реакцій та назвіть продукти: а)Na2O+H2O=; б)MgO+H2O=; в)Al2O3+H2O=; г)P2O5+H2O=; д)SO3+H2O=; е)Cl2O7+H2O=.

  1. В якому ступені окиснення сульфур може бути тільки: а) окиснювачем; б) відновником. Напишіть відповідні електронні формули та наведіть приклади реакцій.

  2. Назвіть модифікації сірки та зобразіть їх просторову будову. Які зміни проходять при нагрівання сірки? Добудьте сірку за реакцією взаємодії натрію тіосульфату з сульфатною кислотою. Допишіть рівняння реакцій взаємодії сульфуру з Na, Al, Zn, Cu, Fe, H2, P, C, F, O2, H2SO4(конц), HNO3(конц), Na2SO3 та назвіть продукти:

  3. Написати рівняння ступінчастої дисоціації сульфідної кислоти. Як буде зміщуватися рівновага при додаванні: а) хлоридної кислоти; б) плюмбум (ІІ) нітрату; в) лугу?

  4. Як одержать сірководень у промисловості та лабораторії? Фізичні властивості. Якісні реакції на S2-.

  5. Наведіть формулу сірчистого газу. Фізичні властивості. Який с.о. проявляє тут Сульфур? Запропонуйте реакції його одержання. Охарактеризуйте окисно-відновні властивості сульфітної кислоти та її солей. Складіть рівняння реакцій:а) H2SO3 + H2S = ; б) H2SO3 + J2 + H2O=; в) H2SO3 + H2O2 =;г) K2SO3 + KClO3 = ; д) Na2SO3 =(t°).

  6. Наведіть приклади сполук, у яких Сульфур має с.о. +2. Фізичні властивості цих сполук. Наведіть приклади сполук, у яких Сульфур має с.о. +6. Зобразіть їх просторову будову. Назвіть модифікації SO3. Отримайте його за реакцією взаємодії оксиду Сульфуру (IV) з киснем.

  7. Фізичні властивості сульфатної кислоти. Запропонуйте способи її добування. Як реагує сульфатна кислота з металами? Напишіть рівняння реакцій кислоти а) розбавленої; б) концентрованої  з магнієм, залізом, міддю. Чи впливає температура на ці перетворення.

  8. Дописати рівняння реакцій та підібрати коефіцієнти:

H2S + HNO3 (конц.) = …

K2Cr2O7 + Na2S + H2SO4 = S + Cr2(SO4)3 + …

Студент повинен знати:

  1. Хімічні властивості р-елементів V-VIA групи, та властивості їх сполук.

Студент повинен вміти:

1.      Проводити аналіз солей р-елементів VVIA групи.

Студент повинен знати:

  1. Хімічні властивості Нітрогену, Щксигену та Сульфуру, та властивості його сполук.

Студент повинен вміти:

1.                 Проводити аналіз нітрогенвмісних, сульфуровмісних солей .

Джерела інформації

а) Основні:

  1. Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Загальна та неорганічна хімія. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 464 с.

  2. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія: Підруч. Для студ. вищ. навч. закл. –ВТФ «Перун», 2004. – 480 с. 

3.      Рейтер Л.Г. Степаненко О.М., Басов В.П. Теоретичні розділи загальної хімії: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2003. – 344 с.

4.      Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М.: Высшая шк., 2003. – 743 с.

  1. Загальна та неорганічна хімія: У 2-х ч./О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовских, С.В.Іванов. – К.: Пед. Преса, 2002.– Ч. І.– 520 с.

  2. Каличак Я.М., Кінжибало В.В., Котур Б.Я. та ін. Хімія. Задачі, вправи, тести: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2001. – 176 с.

  3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науковий-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001.– 556 с.

  4. www.tdmu.edu.te.ua/education.php.

б) Додаткові:

1.      В. Гомонай, С. Мільович Біонеорганічна хімія. – Ужгород: ВАТ «Патент», 2006. – 200 с.

2.      Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії – За ред. В.С. Телегуса: Підручник – Львів: Світ, 2000 – 424 с.

3.      Ершов Ю.А. Попков А.С. Берлянд А.З. Книжник А.З. Общая химия. Биофизическая химия. Химия биогенных элементов. – М.: Высш. шк., 2000. – 560 с.

 

Автор:  к.х.н., доц. Демид А.Є.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

_____     ________2013 р. протокол № ___

 

Переглянуто на засіданні кафедри

_____     ________20__ р. протокол № ___

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі