Методичні вказівки до практичного заняття
для студентів 1-го курсу медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 11
ТЕМА: ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA). КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNOIDEA), КЛАС КОМАХИ (INSECTA) – ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ТА ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ЛЮДИНИ.
Кількість годин: 6
Мета. Вивчити загальну характеристику типу Arthropodа, класу Сrustacea, класу Аrachnoidea; морфофізіологічні особливості ракоподібних і павукоподібних, які мають медичне значення, їх систематику, життєві цикли, методи боротьби і заходи профілактики. Вивчити загальну характеристику класуІnsecta, морфофізіологічні особливості головної воші (Pediculus humanus capitis), одежної воші (P. humanus humanus), лобкової воші (Phthirus pubis), людської блохи (Pulex irritans), щурячої блохи (Xenopsylla cheopis), постільної блощиці (Cimex lecturalius), їх систематику, цикли розвитку,медичне значення, заходи боротьби. Вивчити морфофізіологічні особливості комарів, мух, москітів, їх систематику, цикли розвитку, медичне значення.
Професійна орієнтація студентів. Прісноводні раки і краби – проміжні хазяїни сисуна легеневого (Paragonimus ringeri), циклоп – проміжний хазяїн стьожакаширокого, ришти; скорпіони, павуки (каракурт, тарантул) – отруйні тварини, кліщі – постійні і тимчасові ектопаразити людини, збудники захворювань (корости, демодекозу), переносники і резервуари збудників трансмісивних природно-осередкових захворювань (весняно-літнього енцефаліту, туляремії, кліщового поворотного тифу та ін.). Воші, блохи, клопи – ектопаразити людини. Головна і одежна воші – збудники педикульозу, специфічні переносники збудників епідемічних (вошивих) поворотного і висипного тифів, блохи – переносники збудників чуми, туляремії, ендемічного щурячого висипного тифу, проміжні хазяїни гарбузоподібного ціп’яка. Двокрилі мають медичне значення як ектопаразити, збудники і переносники збудників хвороб людини, отруйні комахи.
Методика виконання практичної роботи: (900 – 1200).
1. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA). КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNOIDEA). КЛІЩІ (ACARINA) – ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 1. Циклоп (Cyclops strenuus) – проміжний хазяїн стьожака широкого, ришти.
1.1. Вивчити будову циклопа (прозірка, таблиці). Тіло складається з головогрудей (5 сегментів) і черевця (4 сегменти). На голово грудях розміщуються: дві пари вусиків (великі антенули і маленькі антени), чотири пари ніг, непарне око і ротовий апарат. Придатки на кінці черевця мають вилоподібну форму. Антенули в самця закручені на кінці. Самка виношує запліднені яйця на черевці в яйцевих мішках. Вказати медичне значення циклопа.
Робота 2. Скорпіон (Вuthus eupeus) – отруйна тварина.
2.1. Розглянути вологий препарат скорпіона. Тіло складається з голово грудей і черевця. Черевце по сегментоване і складається з двох відділів: широкого переднього і довгого вузького заднього, який часто неправильно називають “хвостом”. Останній членик черевця здутий і має гострий кігтеподібний шип (жало). Всередині цього членика є дві отруйні залози, що відкриваються двома отворами на кінці жала. Кінцівок 6 пар: невеликі хеліцери, масивні клешнеподібні педипальпи, чотири пари ходильних ніг. Вказати медичне значення скорпіона.
Робота 3. Тарантул, каракурт – отруйні павуки.
3.1. Вивчити будову тарантула (вологі препарати, таблиці) і каракурта (прозірка, таблиці). Головогруди і черевце в павуків різко відмежовані, не посегментовані. У самки каракурта черевце кулясте, оксамитно-чорного кольору з червоними плямами. Описати морфологію. Вказати їх медичне значення.
3.2. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат хеліцер і педипальп павука. Замалювати. Позначити місце розташування отруйних залоз.
Робота 4. Коростяний свербун (Асаrus siro, або Sarcoptes scabiei) – збудник корости (scabies).
4.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат коростяного кліща. На тілі розміщені хітинові лусочки і численні щетинки для міцнішого утримування в епідермісі шкіри людини. Замалювати. На малюнку позначити: ротовий апарат (хеліцери і педипальпи), чотири пари ходильних ніг.
Робота 5. Іксодові кліщі (Ixodidae). Тайговий кліщ (Іхodes persulcatus), собачий кліщ (Іхоdes ricinus).
5.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарати кліщів (личинка, німфа, імаго). Тіло не розчленоване на відділи і непосегментоване. Характерною ознакою іксодових кліщів є наявність хітинового щитка, який у самця вкриває майже повністю спинний бік, у самки–лише передню частину тіла. Ротовий апарат виступає далеко вперед. Ходильних ніг чотири пари, у личинки – три пари.
5.2.Замалювати схему життєвого циклу тайгового кліща (таблиця). На малюнку позначити: яйце, личинку,німфу,імаго. Вказати медичне значення. Пояснити трансоваріальний і трансфазовий механізм передачі збудників захворювань.
Робота 6. Аргасові кліщі (Argasidae). Селищний кліщ (Оrnithоdorus papillipes).
6.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат селищного кліща (імаго). Аргасові кліщі відрізняються від іксодових відсутністю спинного щитка, ротовий апарат не виступає вперед, а розміщений у передній частині тіла в особливій заглибині на черевній поверхні. Вказати медичне значення.
2. КЛАС КОМАХИ (INSECTA): ВОШІ (ANOPLURA), БЛОХИ (APHANIPTERA), КЛОПИ (HEMIPTERA), ТАРГАНИ (BLATTOIDEA) – ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 7. Головна воша (Реdiculus humanus capitis). Одежна воша (Pediculus humanus humanus). Лобкова воша (Phthirus pubis).
7.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати головної воші, а на таблицях та прозірках одежну та лобкову воші. В одежної воші колір тіла білуватий, вирізки між сегментами черевця не такі глибокі, вусики тонші і довші. Лобкова воша (площиця) менша від головної та одежної, груди і черевце чітко не відмежовані. За розмірами тіла, за кольоромта іншими морфологічними ознаками можна визначити вид воші, стать. Вказати стадії життєвого циклу. Вказати епідеміологічне значення вошей.
7.2. Яйце (гнида) головної воші. Під мікроскопом (7х8) розглянути яйця головної воші. Яйце овальної форми, косо прикріплене прозорою клейовою масою до волосини. Вільнийполюс закритий кришечкою. Замалювати.
Робота 8. Блоха людська (Рulex іrritans). Блоха щуряча (Хеnорsylla cheopis).
8.1. Спочатку неозброєним оком, а потім під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат блохи.
8.2. Життєвий цикл. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат личинки блохи. Форма червоподібна, ніг немає. Вказати стадії життєвого циклу. Записати: 1) чимживиться личинка? імаго? 2) епідеміологічне значення.
Робота 9. Постільна блощиця (Cimex lecturalius).
9.1. Спочатку неозброєним оком, а потім під мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати постільної блощиці (яйце, личинка, імаго). Записати: чим живиться: 1) личинка? 2)імаго?
3. КЛАС КОМАХИ (INSECTA): ДВОКРИЛІ (DIPTERA) – ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
Робота 10. Порівняльна морфологія малярійних комарів (рід Апорheles) і немалярійних комарів (рід Сulex).
Під мікроскопом (7х8) розглянути препарати:
а) яйця комарів Anopheles i Culex;
б) личинки комарів Anopheles i Culex;
в) лялечки комарів Anopheles i Culex;
г) ротові органи самок і самців Anopheles i Culex.
Вказати, за якими морфологічними ознаками відрізняються між собою комарі Anopheles i Culex на всіх стадіях розвитку, заповнюючи таблицю.
“Диференціація малярійного і немалярійного комарів на всіх стадіях розвитку”
|
Ознака |
Рід Anopheles |
Рід Culex |
|
Яйце |
|
|
|
Личинка |
|
|
|
Лялечка |
|
|
|
Імаго (посадка) |
|
|
Записати медичне значення комарів.
Робота 11. Інші представники ряду Diptera.
11.1. Розглянути препарати і прозірки інших двокрилих: мухи хатньої, москіта, мухи осінньої жигалки, мухи вольфартової, синьої м’ясної мухи, мухи сирної, мухи цеце, мошок, мокреців, гедзів, оводів. Записати медичне значення.
Робота 12. Розв’язати ситуаційні задачі
1. У хворого, який страждає від вугрів і запальних змін шкіри обличчя, при мікроскопії матеріалу з ураженої шкіри виявлено живі членистоногі розміром 0,2-0,5 мм. Вони мають витягнуту червоподібну форму, чотири пари коротких кінцівок, розміщених у середній частині тіла. Визначте вид знайденого членистоногого.
2. У хворого, який прибув з Далекого Сходу, лаборант виявив у харкотинні яйця сисуна легеневого (Paragonimus ringeri). Вживання якої їжі могло спричинити зараження напарагонімоз?
3. Геолог, перебуваючи в осередку тайгового енцефаліту, виявив на тілі личинку іксодового кліща. Чи може бути личинка небезпечною як переносник вірусу тайгового енцефаліту?
4. З чагарників і листової підстилки зібрали членистоногих з такими особливостями зовнішньої будови: темно-коричневе тіло, не розчленоване на відділи, у деяких представників щиток вкриває всю спину, у інших – 1/3 спини. Вони мають чотири пари ходильних ніг, ротовий апарат у вигляді зазубленого хоботка. Вкажіть систематичне положення цих членистоногих.
5.До травмпункту поліклініки м. Одеси батьки привезли хлопчика, якого на пляжі вкусив павук оксамитно-чорного кольору з червоними плямами. У дитини висока температура, нудота, блювання. Який павук вкусив дитину? Яке специфічне лікування потрібно призначити?
6. Під час медичного огляду юнаків-допризовників лікар виявив в одного з них на шкірі між пальцями і на животі тоненькі звивисті смужки білуватого кольору, які нагадують подряпини. Юнак скаржився на свербіння в цих місцях, яке особливо посилювалося вночі. Який вид кліща міг спричинити цю патологію?
7. Під час санітарного огляду школярів медичний працівник виявив на голові школярки блискучі утвори (до 1 мм) видовженої форми, які були міцно приклеєні до волосин. Якому ектопаразиту людини належать ці утвори? Як вони називаються?
8. Школяр повернувся додому після занять у спортивному залі. Мати, оглядаючи його одяг, знайшла на комірі білої сорочки живу істоту (близько 4 мм), яка повільно повзла. Тіло сплющене в спинно-черевному напрямі, колір білуватий, крила відсутні, ходильних ніг три пари. Якого ектопаразита людини, найбільш імовірно, виявлено? Як він міг потрапити наодяг школяра? Що потрібно зробити з сорочкою школяра?
9. Студенти, які проживали в кімнаті гуртожитку, стали відчувати під час сну болючі укуси. Укуси повторювалися щоночі і не давали спати. Коли включили світло, побачили напостелі живих рухомих істот (до 0,8 мм). Тіло сплющене в спинно-черевному напрямку, без крил, колір коричневий, три пари ходильних ніг. Роздавлені, ці істоти поширювалиспецифічний запах. Які ектопаразити були виявлені?
10. Включивши вночі світло на кухні, господиня виявила комах розміром 20-26 мм, які швидко бігали серед залишків їжі на столі. Тіло посегментоване, чорного кольору, на голові довгі членисті вусики, одні особини мали розвинені крила, в інших вони редуковані, ходильних ніг три пари. Комахи швидко сховалися в щілини. Яких комах було виявлено?
11. Хвора звернулася в поліклініку зі скаргами на біль в животі, нудоту, втрату апетиту, які тривали протягом тижня. У фекаліях вона виявила білих “товстих черв’ячків”. Личинкияких комах виявила хвора?
12. Хірург видалив під час операції невелику підшкірну пухлину, в якій був виявлений “черв’ячок”. Тіло його посегментоване, вкрите волосками. Якого паразита було виявлено?
13. У лікарню звернувся пацієнт, який прибув із Середньої Азії, з попереднім діагнозом “вісцеральний лейшманіоз”? Як могло статися зараження?
14. Поверхню водоймища вкрили тонким шаром нафти. Чи загинуть личинки і лялечки комарів? Відповідь обгрунтуйте. Виходячи з морфофізіологічних особливостей будовиличиноу і лялечок.
Відповіді: 1. Demodex folliculorum. 2. Раки, краби. 3. Так. 4. Тип Членистоногі, підтип Хеліцерові, клас Павукоподібні, ряд Кліщі, родина Іксодові кліщі. 5. Каракурт. Ввестипротикаракуртну сироватку. 6. Sarcoptes scabiei. 7. Головна воша; гниди. 8. Одежна воша; з одягу іншого школяра; прокип’ятити. 9. Постільна блощиця. 10. Таргани. 11. Личинки мух. 12. Личинку овода. 13. Через укус москіта. 14. Так, загинуть, тому що масляниста поверхня водоймища перешкоджає диханню личинок і лялечок комарів, закупорюючи їхні дихальні сифони.
Семінарське обговорення теоретичних питань: (1230 – 1400).
Програма самопідготовки студентів:
1. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA). КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNOIDEA). КЛІЩІ (ACARINA) – ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
1. Тип Arthropoda. Клас Сrustacea. Клас Arachnoidea. Характеристика, класифікація, медичне значення.
2. Скорпіони, павуки як отруйні тварини.
3. Ряд Кліщі (Acarina). Кліщі акариформні та паразитоформні.
4. Свербун коростяний (Sarcoptes scabiei). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика корости.
5. Залозник вугровий (Demodex folliculorum). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика демодекозу.
6. Іксодові кліщі. Кліщ собачий (Ixodes ricinus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, медичне значення, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.
7. Кліщ тайговий (Ixodes persulcatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, медичне значення, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб.
8. Аргасові кліщі. Кліщ селищний (Ornithаdorus papillipes). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.
2. КЛАС КОМАХИ (INSECTA): ВОШІ (ANOPLURA), БЛОХИ (APHANIPTERA), КЛОПИ (HEMIPTERA), ТАРГАНИ (BLATTOIDEA) – ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
1. Клас Insecta. Характеристика. Ряди комах, які мають медичне значення.
2ирення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з вошами.
3. Ряд Блохи (Aphaniptera). Види: блоха людська (Pulex irritans), блоха щуряча (Xenopsylla cheopis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з блохами.
4. Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи (Hemiptera). Види: клоп постільний (Cimex lectularius), клоп поцілунковий (Triatoma infestans). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, епідеміологічне значення, заходи боротьби з клопами.
3. КЛАС КОМАХИ (INSECTA): ДВОКРИЛІ (DIPTERA) – ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ТА ПЕРЕНОСНИКИ ЗБУДНИКІВ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛЮДИНИ.
1. Ряд Двокрилі (Diptera). Комарі: рід Culex, рід Anopheles, рід Aedes. Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.
2. Мухи: муха хатня (Musca domestica), муха жигалка осіння (Stomoxys calcitrans), муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica), муха цеце (Glossina palpalis). Поширення, морфофізіологічніособливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.
3. Москіти: рід Phlebotomus. Поширення, морфофізіологічні особливості, життєві цикли, медичне значення, заходи боротьби.
4. Гнус та його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїнів гельмінтів і переносників збудників хвороб.
Самостійна робота студентів: (1415 – 1500).
Письмове тестування студентів за системою «MOODLE», здача матрикулів практичних навичок, перегляд тематичних навчальних відеофільмів, тренінг тестів ліцензійного іспиту «Крок – 1», поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
Студент повинен знати:
1. Латинські назви ракоподібних і павукоподібних, які мають медичне значення, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження. Латинські назви головної, одежної, лобкової вошей, людської і щурячої бліх, постільної блощиці, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив.
2. Латинські назви малярійного комара, звичайного комара, москіта, мухи хатньої, осінньої жигалки, вольфартової мухи, мухи цеце, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, медичне значення, заходи боротьби.
3. Лабораторну діагностику та профілактику інвазій, збудниками і переносниками яких є членистоногі.
Студент повинен уміти:
1. Визначати найбільш поширених членистоногих, які мають медичне значення.
2. Обгрунтовувати методи лабораторної діагностики і заходи профілактики, збудниками і переносниками яких є членистоногі.
3. Обгрунтовувати методи боротьби з головною, одежною, лобковою вошами, людською і щурячою блохами, постільною блощицею, заходи профілактики хвороб.
4. Обгрунтовувати методи боротьби з комарами, мухами, москітами, методи лабораторної діагностики і профілактики інвазій, збудниками і переносниками яких вони є.
5. Оформляти протокол виконаної роботи.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
Джерела інформації:
1.Медична біологія / [В.П.Пішак, Ю.І.Бажорa, Ш.М.Брагін та ін.]; За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори [2-ге вид перероб. і доп.]. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.
2.Слюсарєв А.О. Біологія /А.О. Слюсарєв, С.В Жукова. – К: Вища школа, 1992. – 422 с.
3.Пішак В.П. Медична біологія, паразитологія та генетика. Практикум /В.П. Пішак, О. І. Захарчук. – [2-ге вид перероб. і доп.]. – Чернівці, 2011. – 632c.
4. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.
Автор: проф. Федонюк Л.Я.
Затверджено на засіданні кафедри 13.01.2014р., протокол №6
