МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
до практичного заняття для студентів медичного факультету
Заняття № 11 (практичне 6 год)
ТЕМА:
- Сирингомієлія
- Нейросифіліс. Ендартерііт судин мозку, базальний менінгіт, менінгоміеліт, менінгорадикуліт, цереброспінальний сифіліс, гума, спинна сухотка, аміотрофічний сифіліс, спастичний спінальний параліч.
- Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції
МЕТА: Вміти самостійно виявляти основні клінічні прояви сирингомієлії, нейросифілісу та нейрон-СНІДу, призначити лікування, розробляти профілактичні заходи.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ.
Нейросифіліс – це поняття містить у собі велику кількість захворювань, що відрізняються як патогенетично, так і морфологічно, а також клінічним перебігом. У розвитку нейросифілісу основну роль відіграють відсутність чи недостатнє попереднє протисифілітичне лікування, травма (особливо черепно-мозкова), інтоксикація, хронічні інфекції, порушення імунного статусу організму хворих. З клінічної точки зору доцільно розрізняти: сифіліс центральної нервової системи, сифіліс периферичної нервової системи, функціональні нервові і психічні явища при сифілісі.
ВІЛ-інфекція – інфекційне захворювання, спричинюється вірусом імунодефіциту людини, розвивається внаслідок довготривалої його персистенції в лімфоцитах, макрофагах і клітинах нервової тканини і характеризується прогресуючою дисфункцією імунної системи. Фінальна стадія цього захворювання називається синдромом набутого імунодефіциту (СНІД). 70% ВІЛ-інфікованих пацієнтів мають різні неврологічні симптоми, які розвиваються на всіх стадіях цього захворювання. Знання основних форм проявів нейроСНІДу допоможуть ранній діагностиці захворювання, своєчасній терапії, що дозволить попередити або затримати прогресування патологічного процесу і не тільки продовжити життя, але й зберегти його якість.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ (09.00-12.00).
При виконанні практичної роботи використовувати алгоритми комунікативних навичок:
Збір анамнезу у хворих:
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,
проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);
3. Коректне опитування, збір анамнезу
4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.
Фізикальні методи обстеження:
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);
3. Пояснити необхідність обстеження, його мету
4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.
5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).
6. Проведення обстеження.
7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.
Повідомлення результатів обстеження
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Привітний вираз обличчя, лагідний тон розмови
3. Пояснити, яке обстеження Ви будете інтерпретувати, про що воно може свідчити
4. Повідомити результат обстеження, в доступній формі пояснити його
5. У разі наявності патологічних змін заспокоїти пацієнта, повідомити про подальші дії
6. Запевнити у позитивних змінах та сприятливому прогнозу при виконанні всіх лікарських рекомендацій.
І. Тема № 1: Сірингомієлія.
І етап. Мета. Встановлення клінічного діагнозу.
Для цього необхідно вирішити наступні питання:
1. Знайти ознаки дизрафічного статусу, клінічні симптоми і синдроми сірингоміелії.
2. Сформулювати клінічний діагноз, наприклад:
Сірингоміелія, шийно-грудна форма (С4 – Д3 справа) з периферійним парезом правої руки і вегетативно-трофічними порушеннями, доброякісний перебіг.
ІІ етап. Мета. Призначити лікування.
Хворим на сірингоміелію призначають симптоматичне лікування (знеболюючі – анальгін, баралгін; вітаміни – тіамін бромід, ціанокоболамін, нікотинова та аскорбінова кислота; антихолінестеразні – прозерін, галантамін, калемін; десенсибілізуючі – дімедрол, піпольфен) , а при необхідності рекомендують променеву терапію.
ІІ.Тема № 2. Нейросифіліс. Ендартерііт судин мозку, базальний менінгіт, менінгоміеліт, менінгорадикуліт, цереброспінальний сифіліс, гума, спинна сухотка, аміотрофічний сифіліс, спастичний спінальний параліч.
І етап. Мета. Встановлення клінічного діагнозу.
Для цього потрібно:
1. Встановити форму нейросифілісу, користуючись алгоритмом диф. діагнозу
|
Нейросифіліс
|
|||
|
Клінічні форми
|
Ранній(мезодермальний) |
Пізній (ектодермальний) |
Вроджений
|
|
Початок клінічних проявів
|
3-5 років після інфікування
|
7-8 років після інфікування
|
|
|
Перебіг |
Ранній сифілітичний менінгіт, лікворосифіліс, гострий менінгоенце-фаломієліт, гіпертрофічний пахіменінгіт, судинна форма сифілісу, сифілітичне ураження периферійної нервової системи, цереброспінальна форма сифілісу, змішані та перехідні форми
|
Сухотка спинного мозку,прогресивний параліч,аміотрофічний спінальний сифіліс,спастичний спінальний параліч Ерба, гумма головного та спинного мозку, змішані та перехідні форми |
|
|
Диференційна діагностика
|
Розсіяний склероз Пухлини головного і спинного мозку
Інсульти
Інфекційні поліневрити
Фунікулярний мієлоз
|
||
|
Лікування
|
Водорозчинний пеніцилін (наростаючі дози) Протизапальні препарати Вітамінотерапія (А, В, С, глутамінова кислота) Загальнозміцнюючі препарати |
||
2. Проаналізувати специфічні реакції (РВ, РІБТ,РІФ).
3. Визначити локалізацію патологічного процесу.
4. Сформулювати клінічний діагноз, наприклад:
Сухотка спинного мозку, невралгічна стадія з вісцеральними кризами;
ІІ етап. Мета. Призначення лікування. Терапевтичні заходи залежать від форми і
стадії захворювання. Так при ранніх формах нейросифілісу
проводять 8 курсів лікування, кожний із них містить в собі пеніцилін
і біохінол. Перерва між курсами 1,5 – 2 місяці.
ІІІ етап. Мета. Проведення експертно-профілактичних заходів.
ІІІ. Тема №3: Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції
|
Класифікація неврологічних синдромів при ВІЛ-інфекції
|
||
|
1. Психо-неврологічні розлади (обумовлені дією інших етіологічних факторів, умовно, не пов’язаних з ВІЛ-інфекцією)
|
2.Первинний нейроСНІД, обумовлений дією ВІЛ-інфекції, без клініко-лабораторних даних імунодефіциту, симптоматики ураження інших органів, систем
|
3. Вторинний нейроСНІД, обумовлений розвитком імунодефіциту, внаслідок активації опортуністичних інфекцій
|
|
1.1. Неврозоподібні розлади, астено-депресивні синдроми, гострі психогенні порушення, як ракція на інформацію про власне інфікування ВІЛ-інфекцією
|
2.1. СНІД-деменція (ВІЛ-енцефалопатія)
|
3.1. Прогресуюча багато фокусна лейкоенцефалопатія з наростаючою деменцією та гіперкінезами
|
|
1.2. Церебральні та периферичні вегето-судинні дистонії, епілептичний синдром, лікворо-гіпертензійний синдром, цефалгії, вестибулопатії, обумовлені перенесеними до моменту інфікування захворюваннями нервової системи
|
2.2. Менінгіт (менінгоенцефаліт)
|
3.2. Менінгіти, менінгоенцефаліти (токсоплазмозні, грибкові, герпетичні, цитомегаловірусні, протозойні, туберкульозні)
|
|
1.3. Ураження нервової системи у вигляді енцефалопатій, полінейропатій, ефедронового паркінсонізму (обумовлені токсичною дією вживання наркотичних засобів, алкоголю)
|
2.3. Васкулярний нейроСНІД
|
3.3. Абсцеси мозку (криптокок, туберкульоз, токсоплазмоз)
|
|
1.4. Посилення соматичної патології енцефалопатії, церебрастенії), обумовлена загостренням хронічних захворювань внутрішніх органів
|
2.4. Вакуолярні мієлопатії
|
3.4. Церебральні васкуліти з інфарктами мозку (токсоплазмоз, герпес, туберкульоз)
|
|
1.5. Ятрогенне ураження нервової системи у вигляді енцефалопатій, полінейропатій, ВСД, епілептичного синдрому, які розвиваються внаслідок токсичної дії специфічних препаратів, які використовіються для лікування клінічних проявів ВІЛ-інфекції
|
2.5. Периферичні нейропатії
|
3.5. менінгомієліти (герметичний ВПГ-2, ЦМВ, zoster virus)
|
|
|
2.6. Енцефаломієло-поліневропатії
|
3.6. Полірадикуло-нейропатії
|
|
|
2.7. БАС-подібний синдром
|
3.7. Новоутвори ЦНС (лімфоми, саркома Капоші, недиференційовані пухлини)
|
|
|
2.8. Персистуюча міалгія
|
|
|
|
2.9. Енцефаломіопатія
|
|
ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ.
І. Тема № 1. Сірингомієлія.
|
1.
|
Вивчити сірингомієлію
|
а) характеристика дизрафічного статусу,
б) характеристика вегетативно-трофічних і
чутливих порушень,
в) клінічні форми сірингомієлії,
г) симптоми сірингобульбії.
д) методи лікування сірингомієлії
|
ІІ. Тема №2. Нейросифіліс. Ендартеріїт судин мозку, базальний менінгіт, менінгомієліт, менінгорадикуліт, цереброспінальний сифіліс, гума, спинна сухотка, аміотрофічний сифіліс, спастичний спінальний параліч.
|
№
|
Навчальні завдання
|
Деталізація завдань
|
|
1.
|
Вивчити нейросифіліс
|
а) етіологію і патогенез,
б) симптоматику ранніх форм нейросифілісу,
в) симптоматику пізніх форм нейросифілісу,
г) специфічні серологічні реакції ( РВ, РІБТ, РІФ) і їх результативність,
д) особливості лікування мезенхімального і паренхіматозного нейросифілісу.
|
ІІІ. Тема №3: Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції
|
1.
|
Вивчити етіологію, патогенез та клініку СНІДу
|
а) патогенез, патоморфологія і клінічний спектр
неврологічних ускладнень СНІДу,
б) стадії СНІДу: латентний, приснід, СНІД із
розгорнутою клінічною симптоматикою,
в) клініка неврологічнихї проявів захворювання
|
|
2.
|
Профілакти і експертиза працездатності
|
а) профілактика СНІДу,
б) облік і диспансеризація хворих СНІДом
в) експертиза працездатності.
|
Семінарське обговорення теоретичних питань
(12.30-14.00)
Зразки тестових завдань.
- Ознаки дизрафічного статусу.
- Клінічні форми сирінгомієлії.
- Клінічні симптоми сирінгомієлії.
- Симптоми сирінгобульбії.
- Екстра- чи інтрамедулярна пухлина нагадує сирінгомієлію?
- Зміни безумовних рефлексів при сирінгомієлії.
- Сегментарні симптоми сірингомієлії.
- Провідникові симптоми сірингомієлії.
- Які є форми нейросифілісу?
- Клінічна класифікація раннього менінго-васкулярного нейросифілісу.
- Класифікація пізнього нейросифілісу.
- Назвіть специфічні реакції для нейросифілісу.
- Перечисліть синдроми, які характерні для люетичного менінгоенцефаліту.
- Що є характерним для васкулярного сифілісу?
- Які стадії характеризують спинну сухотку?
- Лікування раннього (мезенхімального) нейросифілісу. Випишіть бензилпеніцилін.
- Лікування пізнього (паренхіматозного) нейросифілісу. Випишіть бійохінол.
- Клініка неврологічних проявів СНІДу.
- Картина очного дна при tabes dorsalis ?
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ.
- Хворий, 33 роки через місяць після випадкового статевого контакту, відчув слабкість, морозіння, біль голови, безсоння, розвинувся пронос. На обличчі з’явилися червоні плями, збільшилися лімфовузли. Через 2 тижні виникла температура тіла 39,5°С, розвинувся сильний біль голови, спутана свідомість. Об’єктивно: голова запрокинена дозаду, менінгеальні симптоми позитивні. Зіниці різної величини, фотореакції відсутні, але збережена конвергенція. Сухожилкові рефлекси не викликаються. ЛП: білок – 1,5 г/л, лімфоцитарний плеоцитоз (50 кл. в 1 мл), реакція Васермана – позитивна. Вкажіть, який патологічний стан описаний у хворого?
- Чоловік 52 років скаржиться на сильний біль в ногах, який частіше виникає вночі, похитування при ході, яке посилюється при поганому освітленні приміщення. Об’єктивно: реакція зіниць на світло – млява, на конвергенцію – збережена. Розлади м’язово-суглобового відчуття в нижніх кінцівках. На очному дні диски зорових нерві – сіруватого кольору. Реакція Вассермана, РІБТ позитивні. Встановіть клінічний діагноз.
- Хворий страждає на СНІД. Повністю дезорієнтований, не розуміє переносного значення прислів’їв, забув назви навколишніх предметів, не виконує прості арифметичні дії, харчовий інстинкт посилений, критика до свого стану відсутня. Визначте основний неврологічний психопатологічний синдром.
- У чоловіка віком 35 років, який є носієм ВІЛ, поступово погіршилась пам’ять, порушилась увага, з’явились лабільність поведінки, ослаблення інтелектуальної діяльності.Виявлено гіперрефлексію на кінцівках, симптоми орального автоматизму, тремор у спокої і при виконанні координаторних проб. Який попередній діагноз можемо встановити пацієнтові?
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
Студент повинен знати
1. Етіологію і патогенез нейросифілісу, поліомієліту і СНІДу.
2. Симптоматику ранніх і пізніх форм нейролюесу, а також клінічні форми, стадії СНІДу
3. Основи профілактики СНІДу, нейролюесу, питання експертизи працездатності, а також принципи лікування й диспансеризації згаданих хворих.
Студент повинен вміти:
1. Збирати анамнез у хворих на нейросифіліс і СНІД.
2. Виявляти симптоми, клінічні форми і стадії захворювання.
3. Користуватися лабораторними даними для встановлення етіологічного діагнозу.
4. Проводити диференціальний діагноз між нейросифілісом та іншими органічними захворюваннями нервової системи
5. Формулювати топічний та клінічний діагнози
6. Призначати лікування хворим на СНІД, з ранніми й пізніми формами нейролюесу, а також хворим на поліомієліт в залежності від стадії захворювання. Вміти проводити профілактику цих захворювань.
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО ЗАДАЧ.
1. Сифілітичний менінгіт
2. Сухотка спинного мозку
3. Дементний
4. СНІД-деменція
Cамостійна робота студентів (14.15-15.00)
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
а) основні:
1. Нервові хвороби / Віничук С.М., Дубенко Є.Г../.-К.:Здоров’я, 2001.- 696 c.
2. Неврологія / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш, О.А. Мяловицька та ін.; За ред. С.М. Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.
3. Невропатологія: підручник / В.М. Шевага, А.В. Паєнок, Б.В. Задорожна. – 2-е вид.; перероб. І доп. – К.: Медицина, 2009. – 656 с. + 64 с. викл.
4. Нервові хвороби: Підручник: Пер. з рос. / О.А.Ярош, І.Ф.Криворучко, З.М.Драчова та інш. За ред. проф.О.А. Яроша/.- Київ: Вища школа, 1993.- 487с.
5. Богородинский Д.К., Скоромец А.А. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. – М.: Медицина, 2007. – 254с.
6. Матеріали для підготовки до практичного заняття на WEB–сторінці кафедри
Матеріали для підготовки до заняття
б) Додаткові
1. Болезни нервной системы .Руков. для врачей: в 2 т. /Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульман, П.В.Мельничук и др. Под ред. Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульмана, П.В. Мельничука/ М.: Медицина, 2005.- 656 с.
2. Петер Дуус. Топический диагноз в неврологии. Анатомия, физиология. Клиника. М., 1996. – 400 с.
Методичну вказівку склала доц. Салій З.В.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
29/05/2013 р., протокол № 9