Home » Заняття № 12

Заняття № 12

9 Червня, 2024

Заняття № 12

Методична вказівка для лікарів-інтернів циклу спеціалізації за фахом

«Загальна практика-сімейна медицина»

з підготовки і роботи на практичному занятті

Заняття практичне – 6 год.

Тема: Сечокам’яна хвороба.

Мета: уміти поставити діагноз сечокам’яної хвороби і визначити тактику ведення цієї категорії хворих.

Професійна орієнтація лікарів-інтернів: Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) – одне з грізних рецидивуючих захворювань. Воно наймає те, що веде місць в практичній медицині. Сечокам’яна хвороба зустрічається майже у всіх країнах світу, проте по частоті захворюваності поширена нерівномірно і характеризується регіональністю. До регіонів з підвищеним ризиком захворювання уролітіазом відноситься Донбас. Серед всіх урологічних захворювань сечокам’яна хвороба складає від 30 до 45%, причому в 25% з них, має місце двосторонній кораловидний уролітіаз. Дані вітчизняної і зарубіжної літератури свідчать про те. що уролітіаз вражає в основному людей, що знаходяться в розквіті творчих сил (20-50 років), часто рецидивує і приводить до важких ускладнень. Невчасна діагностика і лікування сечокам’яної хвороби, як правило. приводить до розвитку термінальної стадії ниркової недостатності і загибелі хворих. В той же час відсутність єдиного чіткого уявлення про етіологію і патогенез сечокам’яної хвороби створює певні труднощі в розпізнаванні, ефективності лікування і профілактики цього захворювання. Вище викладені факти є вагомим аргументом на користь актуальності проблеми уролітіазу і глибоке вивчення її є вельми важливим як для урологів, так і для лікарів інших спеціальностей.

Методика виконання практичної роботи.

Лікарі-інтерни в процесі огляду пацієнта з нефролітіазом демонструють свої практичні навички щодо вміння виділяти їх окремі клінічні симптоми та групувати нефрологічні синдроми, проводити диференціальний діагноз больового, інтоксикаційного та дизуричного синдромів, призначати програму лабораторно-інтрументального обстеження. Після огляду пацієнтів лікарі-інтерни обгрунтовують попередній діагноз і призначають додаткові лабораторно-інструментальні дослідження. На основі отриманих даних завершують проведення диференціального діагнозу формулюють клінічний діагноз, призначають заходи медикаментозного і немедикаментозного лікування, а також заходи первинної і вторинної профілактики. Проводять оцінку працездатності пацієнта та окреслюють програму медико-соціальної реабілітації.

Програма самопідготовки інтернів

1. Основні синдроми, які виявляються у пацієнтів із сечокам`яною хворобою.

2. Методи лабораторної та інструментальної діагностики сечокам`яної хвороби та уретролітіазу, їх інтерпретація.

3. Класифікація сечокам`яної хвороби.

4. Діагностичні критерії інфекцій сечокам`яної хвороби.

5. Диференціальний діагноз при больовому синдромі в попереку.

6. Диференціальний діагноз при сечовому синдромі.

7. Інтерпретація результатів клінічних і біохімічних досліджень, які застосовуються у хворих нефрологічного профілю.

8. Інтерпретація результатів функціональних досліджень, які застосовуються у хворих із сечокам`яною хворобою.

9. Інтерпретація результатів променевих досліджень, які застосовуються у хворих із сечокам`яною хворобою.

10. Формулювання клінічного діагнозу хворого із нефролітіазом.

11. Принципи медикаментозного і немедикаментозного лікування хворих із сечокам`яною хворобою.

12. Методики первинної і вторинної профілактики нефролітіазу.

13. Експертиза працездатності у хворих із із сечокам`яною хворобою.

Тести самоконтролю знань, умінь.

1. Хворий В. 48 років поступив в урологічне відділення зі скаргами на часті напади гострих болів в правій поперековій області, що іррадіюють в пахову область, домішка крові в сечі. Вперше захворіла дві тижні тому, коли після фізичного навантаження вперше з’явилися вищеописані скарги, що періодично повторюються до теперішнього часу. З анамнезу відомо, що вже в перебігу 2-х років з сечею відходжує велику кількість піску. Відзначає посилення болів при пальпації правої поперекової області, позитивний симптом биття справа.
Яке дослідження призначити в першу чергу:

А. сонографію сечовивідних шляхів;

Б. КТ заочеревиного простору;

В. хромоцистоскопію;

Г. ретроградну пієлографію;

Д. ренографію.

2. Чоловік 42 років, поступив в урологічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, нездужання, нудоту, сухість в роті, головний біль, спрагу, болі в поперековій області з обох боків, тупого, ниючого, постійного характеру, відходження каламутної сечі з пластівцями. Хворіє 3 роки. Ніде не лікувався. Захворювання прогресує. При пальпації поперекової області помірна хворобливість. Симптом биття слабо позитивний з двох сторін.У ан. сечі:.протеїнурія, піурія, багато солів оксалатів, уд. вага 1011. За даними хромоцистоскопії затримка виділення індігокарміна до 15 мин.
Сечовина крові 26 ммоль/л. Сечовина сечі в добовій кількості(2000мл) 8 гр. На оглядовому знімку сечового тракту N. За даними інфузійної урографії контрастна речовина нирками не виділяється..
Яке дослідження дозволить уточнити діагноз:

А. сонографію сечовивідних шляхів;

Б. КТ заочеревиного простору;

В. цистографія;

Г. ретроградна пієлографія;

Д. ренографія.

3. Хворий В., 25 років, поступив в хірургічне відділення з болями в правій клубово-поперековій області, що з’явилися за добу до госпіталізації, здуттям живота, сухість в роті. Діурез збережений. Об’єктивно при пальпації живота хворобливість в правій клубовій області, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, лейкоцитоз під час вступу 9000, через 2 години 12 тис. Проведена операція – апендектомія, у видаленому червоподібному відростку зміни. характерні для стадії серозного запалення. Після операції стан аніскільки не покращав, навпаки, болі посилилися до нападоподібних, з’явилися дізурічеськіє розлади. На консультацію був викликаний уролог, який після огляду хворого визнав доцільним перевести його в урологічне відділення.
Який робочий діагноз:

А. СКХ. Камінь правого сечоводу;

Б. СКХ. Камінь уретри.;

В. СКХ. Камінь сечового міхура.;

Г. СКХ. Камінь правої нирки;

Д. СКХ. Сечокислий діатез.

4. Чоловік, 47 років. Скаржиться на відчуття нездужання після нічного нетривалого сну, з перервами, часте, хворобливе сечовипускання, особливо вночі. Причому, окрім утрудненого сечовипускання млявим тонким струменем сечі, відзначає і струмінь, що раптово уривається, і що з’являється знов при зміні положення тіла. Нирки не пальпуються. Пальпація поперекових, клубових і надлобкової областей безболісна. Ректально визначається збільшена до 5х5 см округлої форми, щільно-еластичної консистенції передміхурова залоза. У аналізі сечі – лейкоцити покривають свіжих 30-40 в полі зору сеча каламутна, з пластівцями.
Про який діагноз йде мова:

А. МКБ. Камінь сечового міхура.;

Б. Гіперплазія простати. Камінь уретри.;

В. Гіперплазія простати. Камінь сечового міхура.;

Г. СКХ. Камінь правої нирки;

Д. СКХ.Сечокислий діатез.

5. Найчастіше виявляють у нирках камені:

А. Оксалатні

Б. Фосфатні

В. Уратні

Г. Магнійвмісні

Д. Цистинові

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

Інтерн повинен вміти:

1. Виявляти симптоми і синдроми сечокам’яної хвороби.

2. Проводити диференціальний діагноз синдромів ураження сечовивідних шляхів і сечокам’яної хвороби.

3. Проводити диференціальний діагноз сечокам’яної хвороби.

6. Інтерпретувати результати біохімічних досліджень при сечокам’яній хворобі.

7. Інтерпретувати результати клінічних досліджень при сечокам’яній хворобі.

8. Інтерпретувати результати функціональних досліджень при сечокам’яній хворобі.

9. Інтерпретувати результати променевих досліджень при сечокам’яній хворобі.

10.Проводити моніторинг застосування нефропротективних заходів

11.Призначати медикаментозне лікування сечокам’яної хвороби.

12. Проводити експертизу працездатності пацієнтів з сечокам’яною хворобою.

Інтерн повинен знати:
1. скарги, анамнез захворювання, анамнез життя хворих з сечокам’яною хворобою
2. дані об’єктивного дослідження при СКХ
3. необхідний обсяг і послідовність обстеження хворих з сечокам’яною хворобою

4 лабораторні і спеціальні методи обстеження.

5 принципи лікування хворих з сечокам’яною хворобою

Джерела інформації:

А – Основні:

1. Іванов Д. Д. Нефрологія в практиці сімейного лікаря : навчально-методичний посібник / Д. Д. Іванов, О. М. Корж. – 2-е вид., переробл. – Донецьк : Заславський О. Ю., 2012. – 397 с

2. Наказ МОЗ України № 365 від 20.07.05. «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча нефрологія»: протокол лікування дітей із ХНН».

3. Почечная недостаточность и заместительная терапия: компетентное лечение критических состояний / Под ред. С. Блэйкли; пер. с англ. А.В. Бегачева, Е.А. Стецюка. — М.: Видар, 2013. — 157 с.

4. Del Giudice A. Acute renal failure in the elderly: epidemiology and clinical features / A. Del Giudice, F. Aucella // J. Nephrol. — 2012. — Vol. 25, suppl. 19. — P. S48S57.

5. Bird V.G. Urinary tract obstruction: ureteral stentsweighing up the risks and benefits / V.G. Bird, P. Dahm // Nat. Rev. Urol. — 2011. — Vol. 9, № 1. — P. 1314.

6. Congenital urinary tract obstruction: defining markers of developmental kidney injury / P. Trnka, M.J. Hiatt, A.F. Tarantal, D.G. Matsell // Pediatr. Res. — 2012. — Vol. 72, № 5. — P. 446454.

7. Sollinger D. Acute kidney failure: from diagnosis to treatment / D. Sollinger, J. Lutz // MMW Fortschr. Med. — 2011. — Vol. 153, № 29/31. — P. 4245.

8. www.kidney.org/professionals/kdoqi/guidelines_ckd

9. www.nephrology.kiev.ua

10. Актуальні проблеми нефрології: збірник наукових праць / Національний медичний університет імені О. О. Богомольця ; редкол. : Т. Д. Никула (відп. редактор), О. І. Дядик, Г. М. Драннік [та ін.]. – К. : Задруга, 2011. – Вип. 17. – 170 с.

11. Люлько О. В. Урологія : підручник / О. В. Люлько, О. Ф. Возіанов. – Вид. 3-є, випр. – К. : Медицина, 2011. – 663 с.

12. Руководство по нефрологии / А. И. Дядык, Л. И. Ткаченко, М. В. Хоменко [и др.] ; под ред. А. И. Дядыка, Е. А. Дядык. – К. : Четверта хвиля, 2011. – 598 с

В – Додаткові:

1. Внутрішня медицина: Підручник / Н. М. Середюк, Є. М. Нейко, І. П. Вакалюк та ін.; за ред. Є. М. Нейка .– К.; Медицина, 2009. – 1104 с.

2. Передерій В. Г., Ткач С. М. Основи внутрішньої медицини. Підручник. – К., 2009. – І том. – 640 с.

3. Основи внутрішньої медицини. Посібник для студентів IV та V курсів медичного факультету: навч. посіб. / [М.І. Швед, Н.В. Пасєчко, А.О. Боб та ін. ]; за ред. М.І. Шведа. – Тернопіль: ТДМУ, 2013. – 828 с.

4. Алгоритми діагностично-лікувальних навичок та вмінь з внутрішніх хвороб для лікаря загальної (сімейної) практики: посібник/ В.І. Кривенко, С.П. Пахомова, В.Г. Єремєєв [та ін.]. – К.: Воля, 2008. – С. 268-273.

5. Наказ МОЗ України від 11.05.2011 № 280 “Про затвердження стандарту та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності «нефрологія» http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20110511_280.html