ЗАНЯТТЯ 15
ТЕМА: Розвиток, будова та функції органів ротової порожнини.
Місце проведення: кафедра гістології
МЕТА: Знати розвиток порожнини рота, зябровий апарат та його похідні, губ, щік, ясен, піднебіння, язика, смакових бруньок, слинних залоз. Вміти визначати похідні зябрового апарату та структурні компоненти ротової порожнини.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ
Розвиток переднього відділу травної трубки пов’язаний з розвитком і формуванням обличчя, носа, губ, щік, ясен, що має важливе значення для розуміння анатомії та фізіології порожнини рота, а також для розуміння причин захворювань порожнини рота, вад розвитку та виникниння патологічних процесів у цій ділянці. Знання особливостей гістологічної будови присінку і власне порожнини рота має важливе значення для розуміння причин захворювань, вроджених дефектів розвитку цієї ділянки, для розробки раціональних методів лікування і профілактики уражень ротової порожнини. Язик – м’язовий орган, вкритий слизовою оболонкою, яка щільно зрощена з підлеглою сполучною тканиною. Знання особливостей гістологічної будови присінку і власне порожнини рота має важливве значення для розуміння причин захворювань, вроджених дефектів розвитку цієї ділянки, для розробки раціональних методів лікування і профілактики уражень ротової порожнини
БАЗОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
1. Спланхнологія. Травна система – кафедра анатомії людини.
2. Епітеліальна, м’язова та кісткова тканини – кафедра гістології.
3. Будова екзокринних залоз – кафедра гістології.
ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Розвиток ротової порожнини: тканинні джерела.
2. Ротова бухта, її утворення та стінки.
3. Похідні ротової бухти.
4. Утворення твердого піднебіння.
5. Зябровий апарат. Локалізація. Складові компоненти.
6. Похідні зябрового апарату.
7. Гістологічні особливості будови губи.
8. Морфофункціональна характеристика щік.
9. Тканинний склад і будова ясен.
10. Особливості будови твердого і м’якого піднебіння.
11. Тканинні джерела і особливості розвитку язика.
12. Язик, тканинний склад і особливості будови слизової нижньої, бокової і верхньої поверхні язика.
13. Сосочки язика, їх морфофункціональна характеристика.
14. Будова і функція смакової бруньки.
15. Загальна морфофункціональна характеристика привушної слинної залози.
16. Особливості будови кінцевих секреторних відділів (ацинусів) привушної слинної залози.
17. Вивідні протоки залози.
18. Секреторні продукти та гормони привушної слинної залози.
19. Морфогенез і регенерація.
20. Вікові зміни привушної слинної залози.
21. Загальна морфофункціональна характеристика підщелепної і під’язикової слинних залоз та їх класифікація.
22. Особливості будови кінцевих секреторних відділів (ацинусів) підщелепної та під’язикової слинних залоз.
23. Основні мікроскопічні та субмікроскопічні ознаки муко і сероцитів.
24. Вивідні протоки великих слинних залоз.
25. Секреторні продукти та гормони слинних залоз.
26. Морфогенез і регенерація слинних залоз.
27. Вікові зміни слинних залоз.
І. Практична частина– 900-1200
Завдання І. Вивчити і замалювати такі малюнки:
1. Cхема зябрового апарату зародка людини 5-ти тижнів, горизонтальний зріз (рис.11.4.).
У 3,5-тижневого ембріона у ділянці лицевого зачатка можна розрізнити потовщення мезодерми: два нижньощелепні виступи, два верхньощелепні виступи, лобоносний виступ. Останній дає початок двом латеральним і двом медіальним носовим відростакм, між якими лежать носові ямки. З медіальних носових відростків та середини лобноносового виступу формується спинка та кінчик носа, носова перегородка та центральна частина верхньої губи, з латеральних носових відростків – крила носа. Між медіальними і латеральними носовими відростка закладаються ніздрі. При зростанні медіальних і латеральних носових відростків виникає атрезія (зрощення) ніздрів.
Замалювати і позначити: 1. Стравохід. 2. Гортанний отвір. 3. Ектодермальниий епітелій. 4. Горлові кишені. 5. Ектодермальний епітелій. 6. Горлова дуга І. 7. Горлова дуга ІІ. 8. Горлова дуга ІІІ. 9. Горлова дуга ІV.
Яке походження нижньощелепного виступу?
Чим утворена горлова дуга?
2. Схема фронтального розрізу зябрового апарату зародка людини 5-ти тижнів: (рис.11.4.).
Замалювати і позначити: 1. Епікардіальний виступ. 2. Горлові щілини. 3. Верхньощелепний відросток І горлової дуги. 4. Нижньощелепний відросток І горлової дуги. 5. Горлові дуги. 6. Горлові кишені
3. Схема дефінітивних структур зябрового апарату зародка людини 5-ти тижнів: (рис.11.4.).
Замалювати і позначити: 1. Шийний синус. 2. Зовнішній слуховий прохід. 3. Первинна барабанна порожнина. 4. Слухова труба. 5. Піднебінний мигдалик. 6. Прищитовидна залоза (нижня). 5. Тимус. 6. Прищитовидна залоза (верхня). 7. Ультимабранхіальне тільце.
Які похідні горлових кишень ви знаєте?
Які горлові щілини ви знаєте?
3. Сагітальний зріз верхньої губи
Забарвлення гематоксиліном еозином.
Губа складається з трьох частин: шкірної, проміжної та слизової. Зовнішня шкірна частина губи вкрита тонкою шкірою: багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, під яким у сполучнотканинній основі лежать волосяні фолікули, кінцеві секреторні відділи сальних та потових залоз. Замалювати і позначити: І. Шкірна частина: 1. Багатошаровий плоский зроговілий епітелій. 2. Волосяні фолікули. 3. Потові залози. 4. Сальні залози. ІІ. Проміжна частина. ІІІ. Слизова частина: 5. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій. 6. Малі губні слинні залози. 7. Кровоносна судина. 8. Пучки скелетної поперечно-посмугованої м’язової тканини.
Які частини губи ви знаєте?
Який тип епітелію слизової частини губи?
4. ЯЗИК ЛЮДИНИ. НИТКОПОДІБНІ І ГРИБОПОДІБНІ СОСОЧКИ ЯЗИКА
Забарвлення гематоксиліном еозином.
За малого збільшення мікроскопа розглянути слизову оболонку язика, котра на верхній і бокових поверхнях утворює специфічні для язика структури – сосочки. Всі сосочки вкриті багатошаровим плоским епітелієм, основу яких формує власна пластинка слизової. Ниткоподібні сосочки е найчисельнішими і на відміну від інших вкриті багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Сосочки, які мають грибоподібну форму, вкриті незроговілим епітелієм. Сполучнотканинна основа соочків прилягає до м’язової основи язика. Пучки посмугованих м’язових волокон йдуть в трьох різних напрямках і розділені пухкою сполучною тканиною. Замалювати і позначити: 1. Ниткоподібні сосочки. 2. Грибоподібні сосочки: а) багатошаровий плоский епітелій, б) власна пластинка слизової. 3. М’язи язика. 4. Залози язика.
Чим за будовою різняться ниткоподібні від грибоподібних сосочків язика?
Які за будовою м’язи утворюють язик?
Які ознаки дали можливість у препараті знайти і позначити залози?
5. ЯЗИК ЛЮДИНИ ЛИСТКОПОДІБНІ СОСОЧКИ ЯЗИКА.
Забарвлення гематоксиліном еозином.
За малого збільшення мікроскопа на боковій поверхні язика знайти листкоподібні сосочки. За великого збільшення мікроскопа, в епітелій, який покриває бокові поверхні листкоподібних сосочків видно світліші овальні структури – смакові бруньки (рецептори смаку). Замалювати і позначити: 1. Листкоподібні сосочки: а) багатошаровий плоский епітелій; б) власна пластинка слизової (вторинні сосочки) 2. Смакові бруньки.
Назвіть різновиди сосочків язика, які мають смакові бруньки?
Вкажіть місце локалізації смакових бруньок у листкоподібних сосочках язика.
6. ПРИВУШНА ЗАЛОЗА.
Забарвлення гематоксиліном еозином.
За малого збільшення мікроскопа видно часточкову будову залози. В сполуч нотканинних прошарках розміщуються судини, міжчасточкові вивідні протоки і нерви. За великого збільшення мікроскопа в складі часточок чітко видно вузьку вставну протоку, яка складається з темних дрібних клітин. Посмуговані протоки більші за калібром , утворені високими епітеліальними клітинами з базальною посмугованістю. Вони переходять в міжчасточкові, стінка останніх вистелена двошаровим епітелієм, а загальна протока – багатошаровим епітелієм. Кінцеві секреторні відділи мають округлу форму, складаються з сероцитів і міоепітеліальних /кошикоподібних/ клітин, які їх охоплюють на периферії. Замалювати і позначити: 1 Часточка. 2. Міжчасточкові сполучнотканинні перегородки. 3. Судини. 4. Вивідні протоки: а) міжчасточкові; б) посмуговані; в) вставні. 5. Секреторний відділ: а) сероцити; б) міоепітеліальні клітини.
Які секреторні відділи характерні для привушної слинної залози?
Епітеліоцити яких вивідних проток мають темніше забарвлену базальну частину і чому?
7. ПІДЩЕЛЕПНА ЗАЛОЗА.
Забарвлення гематоксиліном еозином.
За великого збільшення мікроскопа видно два типи кінцевих секреторних відділів: білкові та змішані. Білкові ацинуси мають округлу форму і складаються з 12-18 сероцитів, на їх периферії розміщені міоепітеліальні клітини оточені базальною мембраною. Змішані ацинуси – більші за розмірами і складаються з двох структурних видів клітин: сероцитів і мукоцитів. Слизові клітини мають конічну форму з широкою основою, світлу цитоплазму. До основи мукоцитів прилягають сероцити, які формують так звані білкові ковпачки або півмісяці Джіануцці. Сероцити характеризуються базофільною цитоплазмою і центрально розміщеними ядрами. Зовні білкові клітини оточені шаром міоепітеліальних клітин. Система вивідних протоків суттєво не відрізняється від аналогічних компонентів привушної слинної залози. Замалювати і позначити: 1. Білкові ацинуси. 2. Змішані ацинуси: а) мукоцити; б) сероцити; в) міоепітеліальні клітини. 3. Вивідні протоки.
Які клітини Ви бачите в змішаних секреторних відділах?
Як називаються кошикоподібні клітини, які оточують ацинуси?
8. ПІД’ЯЗИКОВА ЗАЛОЗА.
Забарвлення гематоксиліном еозином.
За великого збільшення мікроскопа видно три типи кінцевих секреторних відділів: білкові, слизові та змішані. Білкові ацинуси мають округлу форму і складаються з 12-18 сероцитів, на їх периферії розміщені міоепітеліальні клітини оточені базальною мембраною. Слизові ацинуси утворені світлими клітинами сероцитами. Змішані ацинуси – більші за розмірами і складаються з двох структурних видів клітин: сероцитів і мукоцитів. Слизові клітини мають конічну форму з широкою основою, світлу цитоплазму. До основи мукоцитів прилягають сероцити, які формують так звані білкові ковпачки або півмісяці Джіануцці. Сероцити характеризуються базофільною цитоплазмою і центрально розміщеними ядрами. Зовні білкові клітини оточені шаром міоепітеліальних клітин. Система вивідних протоків суттєво не відрізняється від аналогічних компонентів привушної слинної залози. Замалювати і позначити: 1. Білкові ацинуси. 2. Слизові ацинуси. 3. Змішані ацинуси: а) мукоцити; б) сероцити; в) міоепітеліальні клітини. 4. Вивідні протоки.
Якими клітинами представлені півмісяці Джіануцці?
Які клітини Ви бачите в змішаних секреторних відділах?
ІІ. Семінарське обговорення – 1230-1400
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
1. При „заячій губі” спостерігається серединне розщеплення верхньої губи. Яка патологія і в який термін ембріонального розвитку відбувається?
2. З яких ембріональних зачатків і в який термін формується верхньогубна підносова ямка, philtrum?
3. На препараті губи видно перехід багатошарового плоского зроговілого епітелію в багатошаровий плоский зроговілий. Як називається ця частина губи?
4. На препараті губи є пучки м’язової тканини. Яким типом тканини утворений коловий м’яз рота?
5. При деяких шлунково-кишкових захворюваннях у хворих виявляють білий наліт на язиці. Які структури язика приймають участь у формуванні білого нальоту, та який механізм цього процесу?
6. Відомо, що деякі ліки (валідол, нітрогліцерин) кладуть під язик. Пояснити з якими особливостями будови нижньої поверхні язика це пов’язано?
7. Препарати виготовлені з нижньої, верхньої та бічної поверхні язика. За якими ознаками їх можна розпізнати?
8. За допомого актиноміцину блокована білоксинтезуюча система клітин слинних залоз. Який компонент буде відсутній в слині, які клітини не будуть функціонувати і як це вплине на травлення?
9. Клітини зірчастої форми своїми відростками охоплюють кінцеві секреторні відділи у вигляді кошиків. Вони розміщені між базальною мембраною і основою епітеліальних клітин і містять в цитоплазмі особливі скоротливі фібрили. Назвати клітини і їх функцію.
10. Перед вами оратор-початківець. Голос його переривається. Він облизує пересохлі губи, робить ковтальні рухи, змовкає і швидко бере в руки склянку з водою. Поясніть причину втрати голосу.
11. На препараті зафарбованому гематоксиліном еозином складна альвеолярно-трубчаста розгалужена залоза з погано вираженими сполучнотканинними перегородками. Видно небагато білкових ацинусів, розміщених окремими групами та багаточисельні слизові змішані ацинуси. Назвіть залозу.
12. Клітини зірчастої форми своїми відростками охоплюють кінцеві секреторні відділи у вигляді кошиків. Вони розміщені між базальною мембраною і основою епітеліальних клітин і містять в цитоплазмі особливі скоротливі фібрили. Назвати клітини і їх функцію.
13. Препарати виготовлені із слинних залоз (привушної, підщелепної та під’язикової) забарвлені муцикарміном, який виявляє мукоцити. За якими ознаками можна роз пізнати ці залози?
ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
а)основні:
1. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять з tdmu.edu.te.ua
2. Презентації лекцій з tdmu.edu.te.ua
3. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.И.Іванова, К.С.Кабак. Львів, Мир, 2010. С. 299-319
4. Гістологія та ембіогенез органів ротової порожнини. Дєльцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б., Івано-Франківськ: Галицький тракт, 2002. C.7-76.
5. Атлас мікроанатомії органів ротової порожнини. Луцик О.Д. та ін., Львів: Наутіліус, 1999. C.1-200.
б)додаткові:
1. Гистология. Под редакцией Ю.И.Афанасьева и Н.А.Юриной. М., 2001, С.468-482, 495-507.
2. К.С.Волков Ультраструктура основних компонентів органів систем організму. Навчальний посібник-атлас. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-101 С.
3. Гистология. А.Хэм и Д.Кормак. М., Мир, 1983, т.4.
4. Практикум по гистологии, цитологии и эмбриологии. Под редакцией Н.А.Юриной, А.Л. Радостиной. М., 1989.
Автор доц. А.В. Довбуш
Затверджено на засіданні кафедри
27 серпня 2012р., протокол N 1
Переглянуто на засіданні кафедри
8 січня 2013 р. протокол N 6
