Методична вказівка
для студентів фармацевтичного факультету.
ЗАНЯТТЯ № 2 (практичне – 6 годин)
Теми:
1. РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ (розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування),(настойки, екстракти ,новогаленові препарати). -3год.
2. РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ (настої, вивари , емульсії , мікстури , слизі , ароматичні води , сиропи , суспензії) – 3 год.
Мета: Вміти виписувати розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування
Професійна орієнтація студентів
Лікарські речовини, які використовуються в розчинах для зовнішнього застосування, здебільшого належать до груп антисептичних, подразнювальних, місцевоанестезуючих засобів. Вони можуть застосовуватись методом інстиляції (закапування в очі, вуха, ніс, уретру тощо), призначатися для полоскання рота, у вигляді клізм, для промивання ран, шкірних покривів, шлунка та ін.
Застосування ліків у вигляді розчинів для прийому всередину в наш час обмежене і використовується у випадках, коли хворому необхідно підібрати індивідуальну дозу препарату, коли такий спосіб простіший і зручніший, ніж введення твердих лікарських форм, зокрема в маленьких дітей, літніх, старших людей, лежачих хворих.
1. Методика виконання практичної роботи:
– 9.00-12.00 год.
Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.
Тема № 1 практичного заняття.
Рідкі лікарські форми (розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування),(настойки, екстракти ,новогаленові препарати).
Робота 1 . В зошитах латинською мовою перерахувати розчинники, які використовуються для виготовлення розчинів для зовнішнього і внутрішнього застосування. Перевірити засвоєння правил виписування рецептів на розчини шляхом відповіді на такі питання (самоконтроль):
1. Як дозуються розчини для внутрішнього застосування?
2. Скільки мілілітрів водного розчину міститься в столовій (десертній, чайній) ложці?
3. Скільки крапель міститься в 1 мл водного розчину? спиртового? ефірного? олійного?
Яким способом необхідно виписати в рецептах розчини, для приготування яких використовують як розчинник ефір, олії, гліцерин, спирт різної концентрації?
Робота 2.
Виписати в рецептах:
1. 100 мл 0,02 % розчину фурациліну (Furacilinum). Для зрошення ран. Виписати рецепт повним і скороченим способами, в останньому виразити концентрацію трьома варіантами.
2. Розчин калію хлориду (Kalii chloridum) такої концентрації, щоб в 1 столовій ложці розчину містився
3. 10 мл розчину скополаміну гідроброміду (Scopolamini hydrobromidum) такої концентрації, щоб в 20 краплях розчину хворий отримував
4. 0,06 % розчину фурациліну спиртовий. Вушні краплі.
5. 10 % олійний розчин камфори (Camphora). Для розтирання при артриті.
Тема № 2 практичного заняття.
Рідкі лікарські форми (настої, вивари , емульсії , мікстури , слизі , ароматичні води , сиропи , суспензії)
Робота 3.
1.З якого розрахунку готують настої з отруйних і сильнодіючих рослин? менш активних лікарських рослин? в інших випадках?
2. Різниця між настоями і виварами?
3. Що використовують як емульгатори для виготовлення олійних емульсій?
4. Які сиропи використовують як коригуючі засоби в мікстурах?
5. На який термін виписують настої, вивари, мікстури, емульсії? Чому?
6. Чим відрізняються настої і настойки, настойки і рідкі екстракти?
7. Методи дозування рідких лікарських форм.
Робота 4.
Виписати в рецептах:
1.Настій трави горицвіту (Adonis vernalis). По 1 столовій ложці 3 рази на день.
2. Вивар кореневища лапчатки (Rhizoma Тormentillae). По 1 столовій ложці 3 рази на день.
3. Емульсію з 15 мл соняшникової олії (Оleum Helianthi). По 1 столовій ложці 3 рази на день.
4. Мікстуру, яка містить вивар коріння істоду (Radix Polygalae), натрію гідрокарбонат (Natrii hydrocarbonas), разова доза
5. 20 мл кардіовалену (Cardiovalenum). По 20 крапель 2 рази на день.
6. Екстракт калини (Viburnum) рідкий. По 20 крапель 3 рази на день.
15 мл лантозиду (Lantosidum). По 15 крапель 3 рази на день.
2. Програма самопідготовки студентів до заняття
Тема № 1 практичного заняття.
Рідкі лікарські форми (розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування),(настойки, екстракти ,новогаленові препарати).
1.Загальна характеристика розчинів як лікарської форми. Розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування. Офіцинальні розчини.
2.Речовини, які використовуються як розчинники. Приготування розчинів. Дозування розчинів для внутрішнього вживання.
3. Виписування розчинів. Способи позначення концентрації.
4. Як дозуються розчини для внутрішнього застосування?
5. Скільки мілілітрів водного розчину міститься в столовій (десертній, чайній) ложці?
6. Скільки крапель міститься в 1 мл водного розчину? спиртового? ефірного? олійного?
7.Яким способом необхідно виписати в рецептах розчини, для приготування яких використовують як розчинник ефір, олії, гліцерин, спирт різної концентрації?
Тема № 2 практичного заняття
Рідкі лікарські форми (настої, вивари , емульсії , мікстури , слизі , ароматичні води , сиропи , суспензії)
1. Настойки, їх характеристика, способи приготування, дозування, виписування у рецептах.
2.Екстракти, їх характеристика, види, способи приготування, призначення у різних лікарських формах. Виписування рідких екстрактів.
3. Загальна характеристика настоїв і виварів, різниця у приготуванні. Виписування у рецептах.
4. Загальна характеристика емульсій, види, складові частини, приготування.
5.Мікстури, їх характеристика і склад. Сиропи, ароматичні води, слизи як складові мікстур. Виписування мікстур, їх дозування.
6.Новогаленові препарати, їх характеристика, відмінність від галенових, шляхи введення. Дозування і прописування новогаленових препаратів.
7.Суспензії, їх характеристика, відмінності від розчинів. Застосування, виписування.
3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
– 12.30-14.00 год.
4. Контроль знань перевіряється шляхом виконання в переддень практичного заняття студентами завдань по системі Moodle або шляхом письмового розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу «Крок», конструктивні запитання тощо.
5. Студент повинен знати:
1. Загальна характеристика розчинів як лікарської форми. Розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування. Офіцинальні розчини.
2. Речовини, які використовуються як розчинники. Приготування розчинів. Дозування розчинів для внутрішнього вживання.
3. Виписування розчинів. Способи позначення концентрації.
4. Настойки, їх характеристика, способи приготування, дозування, виписування у рецептах.
5. Екстракти, їх характеристика, види, способи приготування, призначення у різних лікарських формах. Виписування рідких екстрактів.
6. Загальна характеристика настоїв і виварів, різниця у приготуванні. Виписування у рецептах.
7. Загальна характеристика емульсій, види, складові частини, приготування.
8. Мікстури, їх характеристика і склад. Сиропи, ароматичні води, слизи як складові мікстур.
9. Виписування мікстур, їх дозування.
10. Новогаленові препарати, їх характеристика, відмінність від галенових, шляхи введення. Дозування і прописування новогаленових препаратів.
11. Суспензії, їх характеристика, відмінності від розчинів. Застосування, виписування.
6. Студент повинен вміти:
Виписувати рецепти на рідкі лікарські форми (розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування: настойки, екстракти, новогаленові препарати) Виписувати рецепти на рідкі лікарські форми (настої, вивари, емульсії, мікстури, суспензії)
7. Джерела інформації:
А – основні
1. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.
3. СтефановО.В., Кучер В.Г. Фармакологія з загальною рецептурою. Посібник. / Автори: Стефанов О.В., Кучер В.Г. – К.: Англ. мов., 2007. – 318 с.
4. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharmakologia/classes_stud/
5. Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.
6. Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні і фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків (Навчальний посібник) // Тернопіль: Укрмедкнига. – 1998. – 131 с.
В – додаткові
1. Скакун М.П. Основи доказової медицини: Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 244 с.
2. Скакун М.П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2008. – 372 с.
3. Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.
4. Зборовский А.Б., Тюренков И.Н., Белоусов Ю.Б. Неблагоприятные побочные эффекты лекарственных средств. – М.: ООО 2Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.
5. Клиническаяфармакология (Учебник для студентовмедицинскихвузов) – 3-е узд., перераб. и доп. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. – 520 с.
6. Посохова К.А., Вікторов О.П. Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія): Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 296 с.
7. Фармакотерапія: підручник для студентів фармацевтичних факультетів / Під. ред. О.В. Крайдашенка, І.Г. Купновицької, І.М. Кліща, В.Г. Лизогуба. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 644 с.: іл.
8. Чекман І.С. Нанофармакологія / І.С. Чекман. – К.: Задруга, 2011. – 424 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 338-421.
9. Чекман І.С., Маланчук В.О., Рибачук А.В. Основи наномедицини / І.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. – К.: Логос, 2011. – 250 с.: іл. – Бібліогр.: с. – 250 с.
10. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическаятерапевтическаястоматология: Учебн. пособ. / А.И. Николаев, Л.М. Цепов – 3-е узд. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 548 с.
11. Загальна фармакокінетика / За ред. акад. Б.А. Самури. – Тернопіль: ТДМУ, 2009. – 356 с.
12. Скакун Н.П. Клиническая фармакогенетика. – Киев: Здоров’я, 1981. – 200 с.
13. Скакун Н.П. Основы фармакогенетики. – Киев: Здоров’я, 1976. – 168 с.
14. Кравченко І.А. Фармакогеномика з основами фармакогенетики: Навч. пос. – Одеса: Астропринт, 2005. – 144 с.
15. Бажора Ю.І. Фармакогенетика: досягнення і перспективи. – Одеса: «Друк», 2003. – 140 с.; іл., табл.
16. Сміян С.І. та ін. Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 188 с.
17. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. — Х.: Прапор, 2007. — 184 с.
18. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. — К.: Четвертахвиля, 2009. — 192 с.
19. Медична генетика/О. Я. Гречаніна, Г. Хоффман, Р. В. Богатирьова [та ін.]; за ред.: О. Я. Гречаніної, Р. В. Богатирьової, О. П. Волосовця. – 2007.
Методичну вказівку склали: доц. Мосейчук І.П., доц. Пида В.П., ас. Вольська А.С.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
4.01.2013 р. протокол № 7
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
27.08.2013р. протокол №1
