ЗАНЯТТЯ   № 2 (практичне – 6 год.)

 

Теми: 1. Гостра  променева  хвороба.

         2. Хронічна  променева  хвороба.

 

Мета: Вивчити етіологічні фактори, патогенетичні механізми розвитку, клінічні прояви, методи діагностики, невідкладну допомогу та лікування гострої і хронічної променевої хвороби. Ознайомитись із особливостями перебігу гострої і хронічної променевої хвороби при інкорпорації радіонуклідів. Оволодіти принципами сортування потерпілих та надання невідкладної допомоги при радіаційних аваріях.

 

Професійна орієнтація студентів: Ядерна енергетика являється реальністю сучасного світу і майбутнє світової економіки не можна уявити без її розвитку. Разом з тим, незважаючи на технологічні заходи, що приймаються в країнах з метою максимального зниження ризику радіаційних аварій на атомних електростанціях, немає повної гарантії їх відвернення. А це в свою чергу веде до ризику виникнення променевих уражень, в тому числі гострої і хронічної променевої хвороби. На актуальність цього питання вказують наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Методика виконання практичної роботи. (9⁰⁰-12⁰⁰).

І. Тема № 1. 1. Гостра  променева  хвороба.

ІІ. Тема № 2. Хронічна  променева  хвороба.

Робота 1. Вивчення етіологічних факторів, патогенетичних механізмів розвитку, клінічних проявів, методів діагностики, невідкладної допомоги та лікування гострої і хронічної променевої хвороби.

Робота 2. На основі учбової історії хвороби поставити діагноз та призначити лікування (письмово).

Робота 3. Оволодіти принципами сортування потерпілих та надання невідкладної допомоги потерпілим при радіаційних аваріях.

Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи (12³⁰-14⁰⁰).

Самостійна робота студентів. (14¹⁵-15⁰⁰).

 

Програма самопідготовки студентів:

І. Тема № 1. 1. Гостра  променева  хвороба.

№ п\п	Зміст навчального завдання	Конкретизація змісту навчального завдання
1.	Етіологічні фактори гострої променевої хвороби.	Значення: а) діапазону доз; б) фактору часу; в) виду випромінювання.
2.	Класифікація гострої променевої хвороби.	1.      Форми гострої променевої хвороби за ведучим патогенетичним механізмом: а) церебральна; б) токсемічна; в) кишкова; г) типова. 2.      Ступені важкості гострої променевої хвороби в залежності від дози. 3.      Періодизація при неускладненій типовій формі гострої променевої хвороби. 4.      Кінець і наслідки гострої променевої хвороби залежно від ступеня тяжкості хвороби, а також вираженості репаративно-пристосовних реакцій: а) повне відновлення; б) відновлення з дефектом; в) стабілізація змін, які виникли раніше; г) погіршення з прогресуванням клінічних проявів.
3.	Форми гострої променевої хвороби.	1.      Кістково-мозкова. 2.      Кишкова. 3.      Токсемічна. 4.      Церебральна.
4.	Ступені важкості кістково-мозкової форми гострої променевої хвороби.	1.      Легкий. 2.      Середній. 3.      Важкий. 4.      Дуже важкий.
5.	Періоди розвитку кістково-мозкової форми гострої променевої хвороби та їх клінічні прояви, діагностика.	1.      Період первинних реакцій. 2.      Латентний період. 3.      Період виражених клінічних проявів. 4.      Період наслідків.
6.	Особливості перебігу гострої променевої хвороби при інкорпорації радіонуклідів.	1.      Шляхи інкорпорації. 2.      Фактори, що сприяють збільшенню пошкоджуючої дії радіації при інкорпорації радіонуклідів.
7.	Організація екстреної та невідкладної медичної допомоги потерпілим при радіаційних аваріях.	1.      Медичне сортування потерпілих. 2.      Надання екстреної та невідкладної допомоги потерпілим. 3.      Евакуація потерпілих для надання кваліфікованої медичної допомоги. 4.      Медична документація на потерпілих.
8.	Лікування гострої променевої хвороби та реабілітація потерпілих.	1.      Лікування токсико-інфекційних ускладнень. 2.      Лікування геморагічного синдрому. 3.      Лікування кишкового синдрому. 4.      Лікування оро–фарінгеального синдрому. 5.      Лікування мієлосупресії.
9.	Принципи сортування постраждалих.	Завдання при медичному сортуванні: 1.      Оцінка ступеня важкості променевого ураження за первинною реакцією. 2.      Оцінка ступеня важкості променевого ураження за гематологічними показниками : а) хромосомний аналіз; б) підрахунок кількості лімфоцитів; в) підрахунок кількості лейкоцитів; г) підрахунок кількості тромбоцитів; д) оцінка важкості стану за підвищенням температури тіла.

 

ІІ. Тема № 2. Хронічна  променева  хвороба.

№ п\п	Зміст навчального завдання	Конкретизація змісту навчального завдання
1.	Етіологічні фактори хронічної променевої хвороби.	1.     Відомості про професійну діяльність, умови праці та проживання хворого. 2.     Акт санітарно-гігієнічного обстеження, що підтверджує наявність дії радіації на організм.
2.	Патогенетичні механізми розвитку хронічної променевої хвороби.	1.     Вплив зовнішнього опромінення на організм людини. 2.     Вплив внутрішнього опромінення на          організм людини.
3.	Види хронічної променевої хвороби.	1.     Хронічна променева хвороба від зовнішньої дії іонізуючого випромінювання. 2.     Хронічна променева хвороба від дії інкорпорованих радіонуклідів. 3.     Хронічна променева хвороба від поєднаної дії іонізуючого випромінювання.
4.	Ступені важкості хронічної променевої хвороби (стадії розвитку).	1.     Перша ступінь важкості (стадія функціональних змін). 2.     Друга ступінь важкості (стадія переходу функціональних змін в органічні). 3.     Третя ступінь важкості (стадія грубих органічних змін). 4.     Четверта ступінь важкості (термінальний період захворювання).
5.	Особливості перебігу хронічної променевої хвороби від інкорпорації радіонуклідів.	1.     Доклінічний період. 2.     Період виражених клінічних проявів. 3.     Шляхи інкорпорації радіонуклідів та розподіл в органах і тканинах. 4.     Групи радіотоксичності радіонуклідів .
6.	Особливості лікування хворих на хронічну променеву хворобу.	1.     Припинення контакту з випромінюванням. 2.     Всебічне обстеження хворих для визначення характеру ураження, функціональних та анатомічних змін в органах та системах. 3.     Комплексне патогномонічне лікування.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі:

Тестові завдання:

1.     Назвіть форми гострої променевої хвороби за ведучим патогенетичним механізмом.

2.     Напишіть назви відомих Вам сорбентів та антагоністів радіонуклідів для конкурентного заміщення.

3.     Які ступені важкості виділяють в перебігу кістково-мозкової форми гострої променевої хвороби?

4.     Назвіть схему надання невідкладної медичної допомоги при інкорпорації радіонуклідів.

5.     В якому діапазоні доз розвивається кістково-мозкова форма гострої променевої хвороби?

6.     Назвіть основні принципи невідкладної допомоги при інкорпорації радіонуклідів.

7.     Які періоди або фази розвитку виділяють в перебігу гострої променевої хвороби?

8.     Назвіть шляхи надходження радіонуклідів у організм людини.

9.     Які біологічні дозиметри дозволяють визначити поглинуту дозу у постраждалих? Коли їх доцільно використовувати?

10. Які групи симптомів виділяють в періоді первинних реакцій?

11. Які зміни відбуваються в периферичній крові в період первинної реакції?

12. Які синдроми характерні для періоду розпалу гострої променевої хвороби?

13. Які лікувальні засоби необхідні для зняття температурного синдрому при гострій променевій хворобі?

14. Назвіть ефективні засоби при герпетичних ураженнях шкіри внаслідок розвитку гострої променевої хвороби.

15. Назвіть методи лікування геморагічного синдрому при гострій променевій хворобі.

16. Назвіть показання до пересадки кісткового мозку та клітин ембріональної печінки людини.

17. Види хронічної променевої хвороби.

18. При якій поглинутій дозі відмічаються доклінічні прояви променевої хвороби?

19. При якій поглинутій дозі розвивається власне променева хвороба?

20. Назвіть періоди розвитку хронічного променевого процесу.

21. Назвіть можливі наслідки хронічної променевої хвороби.

22. Як називається поєднання променевого та непроменевого уражень?

23. Назвіть періоди розвитку комбінованих радіаційних уражень.

24. Назвіть зміни в гемограмі у хворих на хронічну променеву хворобу від зовнішнього опромінення в стадії функціональних змін.

25. Назвіть зміни в пунктаті кісткового мозку у хворих на хронічну променеву хворобу від зовнішнього опромінення в стадії переходу функціональних змін в органічні.

26. Назвіть зміни в гемограмі у хворих на хронічну променеву хворобу від зовнішнього опромінення в стадії переходу функціональних змін в органічні.

27. Назвіть зміни в пунктаті кісткового мозку у хворих на хронічну променеву хворобу від зовнішнього опромінення в стадії незворотних, грубих органічних змін.

28. Назвіть представників остеотропних радіонуклідів та прогнозований ризик розвитку захворювання при інкорпорації цих радіонуклідів.

29. Назвіть представників гетеротропних радіонуклідів та прогнозований ризик розвитку захворювань при інкорпорації цих радіонуклідів.

30. Назвіть вид іонізуючого випромінювання, який викликає максимальні зміни в організмі при зовнішньому опроміненні.

31. Назвіть вид іонізуючого випромінювання, який викликає максимальні зміни в організмі при внутрішньому опроміненні.

 

Ситуаційні задачі:

Задача 1. Поступає хворий із променевим ураженням. Після опромінення минуло 18 годин. Симптоми ураження : загальна слабість, головний біль. Гіперемія обличчя і склер. Температура тіла – 37,4° С. Блювання багаторазове, почалось приблизно через 1 годину після опромінення (аварія в науково-дослідній радіологічній лабораторії). Аналіз крові не проводився. Дозиметрія під час опромінення не проводилась.

1.     Діагноз.

2.     Тактика обстеження і лікування.

Задача 2. На прийом до лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на підвищену втомлюваність, головний біль, погіршення апетиту, порушення сну, дратівливість, зниження пам`яті, періодичне запаморочення, нудота. З анамнезу відомо, що хворий працює на атомному виробництві.

Об`єктивно : шкіра бліда, тургор знижений, слабопозитивні симптоми Кончаловського, проба Нестерова, симптом “щипка”. Сухожильні рефлекси підвищені. Відмічається тремтіння повік та пальців, випростаних рук. АТ 110\65 мм рт.ст. PS-65 в 1 хв., зниженого наповнення.

На ЕКГ – вольтаж знижений, дистрофічні зміни міокарда.

Хворий неодноразово лікувався у терапевта і невропатолога без покращення.

1.     Про яке захворювання слід подумати та які додаткові дані про пацієнта необхідні?

2.     Які додаткові обстеження слід провести?

3.     Подальша лікувальна тактика.

 

Вихідний рівень знань та вмінь:

Студент повинен знати:

1.     Етіологічні фактори, патогенетичні механізми розвитку, клінічні прояви, методи діагностики гострої і хронічної променевої хвороби.

2.     Особливості перебігу гострої і хронічної променевої хвороби при інкорпорації радіонуклідів.

3.     Принципи медичного сортування потерпілих та надання екстреної і невідкладної допомоги, сучасні підходи та схеми лікування гострої і хронічної променевої хвороби.

Студент повинен уміти:

1.     Провести медичне сортування потерпілих після їх евакуації з осередку радіаційного ураження за даними диспепсичного, загальноклінічного та місцевого синдромів.

2.     Провести санітарну обробку потерпілих.

3.     Заповнити медичну документацію на хворих.

4.     Зібрати професійний анамнез.

5.     Оцінити акт санітарно-гігієнічного обстеження хворого.

 

Відповіді на тестові завдання та ситуаційні задачі:

Тестові завдання.

1.    

 

–         Церебральна.

–         Токсемічна.

–         Кишкова.

–         Кістково-мозкова.

2.    

 

–         Легкий (I).

–         Середній (II).

–         Важкий (III).

–         Дуже важкий (IV).

3.    

 

–         1,0-10,0 Гр.

4.    

 

–         Первинної реакції.

–         Латентний період.

–         Період розпалу.

–         Період відновлення.

5.    

 

–         Каріологічні тести :

а) дослідження хромосомного апарату клітин кісткового мозку через 18-48 годин після опромінення;

б) аналіз хромосом у культурі лімфоцитів периферичної крові протягом кількох тижнів після опромінення.

6.    

 

–         Загальноклінічні.

–         Диспепсичні.

–         Місцеві.

–         Гематологічні.

7.    

 

–         Лімфопенія.

–         Лейкоцитоз.

8.    

 

–         Геморагічний.

–         Оральний.

–         Орофарінгеальний.

–         Кишковий

–         Інфекційний.

–         Кістково-мозковий.

9.    

 

–         Внутрішньовенне введення 2-3 антибіотики широкого спектру дії в максимальних дозах.

–         Гамаглобулін.

–         Амфотерицин В.

10.

 

–         Мазь з ацикловіром.

11.

 

–         Переливання тромбоцитарної маси.

–         Переливання аутологічної кріоконсервованої тромбоцитарної маси.

–         Переливання еритроцитарної маси.

12.

 

–         Прогнозована поглинута доза 6 Гр і більше.

13.

 

–         З повітрям.

–         З їжею та водою.

–         Через пошкоджену шкіру та слизові оболонки.

14.

 

–         Зв`язати радіонуклід та прискорити його виведення із організму.

–         Обробка і дезактивація шкіри, харчових продуктів.

–         Заміна радіонуклідів стабільними ізотопами на всіх етапах їх метаболізму.

15.

 

–         Приймання сорбентів.

–         Промивання шлунку.

–         Сольові проносні.

–         Звичайні та сифонні клізми.

16.

 

–         Ферроцин.

–         Альгінати натрію і кальцію.

–         Адсорбар.

–         Полісурмін.

–         Целюлоза.

17.

1.     ХПХ від зовнішньої дії іонізуючого випромінювання.

2.     ХПХ від інкорпорації радіонуклідів.

3.     ХПХ від поєднаного опромінення.

18.

1.      0,1-1 Гр.

19.

1.      1-10 Гр.

20.

1.     Період формування захворювання, або власне ХПХ.

2.     Період відновлення.

3.     Період наслідків і закінчення ХПХ.

21.

1.     Повне відновлення.

2.     Відновлення з дефектом.

3.     Стабілізація змін, які виникли раніше.

4.     Погіршення з прогресуванням клінічних проявів.

22.

1.      Комбіноване радіаційне ураження.

23.

1.     Гострий (первинні реакції на променеве та непроменеве ураження).

2.     Переважання непроменевих компонентів.

3.     Переважання променевого компонента.

4.     Період відновлення.

24.

1. Нестійка лейкопенія, нестійка тромбопенія, токсична зернистість нейтрофілів. Еритроцити-без змін.

25.

1. Гіпоплазія кісткового мозку із схильністю до мегалобластичного кровотворення.

26.

1. Стійка, постійна цитопенія (лейкопенія, еритропенія, тромбопенія).

27.

1. Різке збіднення, іноді спустошення кісткового мозку.

28.

1. Ca,   Sr,   Ba,   Pn.

2. Остеогенні саркоми.

29.

1. Au,   Ce,    Pm.

2. Гепатоми, цирози, виразково-некротичні зміни слизових.

30.

1. Гама-випромінювання.

31.

1. Альфа-випромінювання.

 

Відповіді на ситуаційні задачі:

Задача 1.

1.     Діагноз: гостра променева хвороба важкого ступеня.

2.     Тактика обстеження і лікування:

–         Провести радіометрію тіла потерпілого для визначення ступеню забруднення радіонуклідами.

–         Госпіталізувати хворого.

–         Визначити гематологічні показники для оцінки ступеня важкості променевого ураження:

а) дослідження хромосомного апарату клітин кісткового мозку;

б) підрахунок кількості лімфоцитів;

в) підрахунок кількості лейкоцитів.

Надати невідкладну допомогу у вигляді симптоматичних засобів.

Задача 2.       

1. Хронічна променева хвороба від зовнішнього опромінення, I ступінь важкості. Зібрати детальний анамнез про професійну діяльність пацієнта.

2. а) загальний аналіз крові – слід очікувати помірний лейкоцитоз, помірний лімфоцитоз із зсувом вліво, нестійка лейкопенія; поряд з цим можна виявити токсичну зернистість нейтрофілів з початковими дегенеративними змінами (пікноз, фрагментація ядра, цитоліз), помірна і нестійка тромбопенія;б) дослідження пунктату кісткового мозку: ознаки подразнення червоного (ретикулоцитоз, підвищення вмісту еритроцитів) та білого (збільшення кількості недозрілих клітин мієлоїдного ряду) паростків кровотворення, збільшення вмісту плазматичних клітин.

3. Припинення контакту з джерелами іонізуючих випромінювань. Загальноукріплююча та симптоматична терапія.

 

Джерела інформації:

А – основні:

1.     Основи радіаційної медицини: Навч. посібник /О.П. Овчаренко, А.П. Лазар, Р.П. Матюшко. – Вид. 2-е, стереотип. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2003. – С. 87-124.

2.     Радіаційна медицина /О.В.Ковальський, А.П.Лазар, Ю.С.Людвинський та інші.-К.: Здоров`я, 1993.-С.75-104, 128-131.

3.  матеріали підготовки до практичного заняття

4. матеріали підготовки до лекцій

 

В – додаткові:

1.     Москалев Ю.В. Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений. – М.: Медицина, 1991.-с.36-54, 425-431.

2.     Линденбратен Л.Д., Лясс Ф.М. Медицинская радиология.-М.: Медицина, 1984.-с.158-226.

3.     Холл Э.Дж. Радиация и жизнь: пер. с англ.-М.: Медицина, 1989.-с.223-255.

 

 

 

Методичну вказівку склав:

професор І.В. Жулкевич

 

                                               Обговорено, доповнено і затверджено на засіданні кафедри

                                               “07” червня 2013 р., протокол № 12.

.