ОРГАН СЛУХУ І РІВНОВАГИ. VШ ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ

ОРГАН СЛУХУ І РІВНОВАГИ. VШ ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ(СЛУХОВИЙ nШЛЯХ – САМОСТІЙНА РОБОТА)

ВУХО (auris) або

ПРИСІНКОВО–ЗАВИТКОВИЙ ОРГАН (organum vestibulocochleare) nабо

ОРГАН СЛУХУ І РІВНОВАГИ (organum nvestibulocochleare)

Вухо (auris) поділяється на:

– зовнішнє вухо (auris nexterna), до якого належать:

– вушна раковина (auricula);

– зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus);

– середнє вухо (auris nmedia), до нього належать:

– барабанна порожнина (cavitas tympani) із слуховими кісточками n(ossicula auditus; ossicula auditoria):

– слухова труба (tuba auditiva; tuba auditoria) – трубa Євстахія;

– внутрішнє вухо (auris ninterna), яке складають:

– кістковий лабіринт (labyrinthus osseus);

– перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus).

Рис. Анатомія вуха: 1 – nзовнішній слуховий прохід; 2 – вушна раковина; 3 – слухові кісточки; 4 – nвнутрішнє вухо; 5 – барабанна порожнина; 6 – завитково-вестибулярний нерв; 7 – nвнутрішня сонна артерія; 8 – слухова труба.

ЗОВНІШНЄ ВУХО

(auris nexterna)

Вушна nраковина (auricula) в своїй основі має вушний nхрящ (cartilago auriculae), вкритий шкірою.

Рис.  Вушна раковина: 1 – мочка; 2 n– міжкозликова вирізка; 3 – козлик; 4 – ніжка закрутка; 5 – нижня ніжка nпротизакрутка; 6 – трикутна ямка; 7 – верхня ніжка протизак­рутка; 8 – nзакруток; 9 – човник; 10 – протизакруток; 11 – вхід у зовнішній слуховий nпрохід; 12 – протикозлик.

У нижньому nвідділі хрящ відсутній і замість nнього утворюється складка шкіри з nжировою тканиною – це вушна часточка (lobulus nauriculae).

Вільний край вушної раковини n(auricula) утворює завиток (helix), на внутрішній поверхні якого міститься:

– ость завитка (spina helicis) nость Дарвіна;

– ніжка завитка (crus nhelicis);

– хвіст завитка (cauda nhelicis).

Паралельно до завитка (helix) проходить протизавиток n(antihelix).

Попереду зовнішнього слухового nходу (meatus acusticus externus) розміщений nкозелок n(tragus), а навпроти нього в nнижній частині – протикозелок (antitragus).

Між ними nззаду розташована порожнина  раковини n(cavitas conchae; cavum conchae), яка продовжується nу зовнішній nслуховий хід (meatus nacusticus externus).

Зовнішній nслуховий хід (meatus acusticus externus) (довжина n35 мм, n1/3 – хрящовий), 2/3 – кістковий, S-подібної nформи.відкритий назовні зовнішнім nслуховим отвором (porus acusticus externus), а в глибині зі nсторони барабанної порожнини (cavitas tympani) або порожнини середнього вуха n(cavitas auris mediae) він відмежовується nбарабанною nперетинкою (membrana tympanica).

Зовнішній nслуховий хід (meatus acusticus externus) має:

– хрящовий зовнішній слуховий nхід (meatus acusticus externus cartilagineus);

– кістковий зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus osseus).

Хрящовий nзовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus cartilagineus) є продовженням вушної раковини n(auricula) і складає одну третину nдовжини зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus).

Кістковий nзовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus osseus) займає дві третини зовнішнього nслухового ходу (meatus acusticus externus).

Зовнішній nслуховий хід (meatus acusticus externus) вигнутий S–подібно і для nйого випрямлення при огляді барабанної nперетинки (membrana tympanica) у дорослого необхідно відтягнути вушну раковину (auricula) назад, угору і назовні.

Барабанна nперетинка (membrana tympanica) закріплена в кінці зовнішнього слухового ходу (meatus nacusticus externus) і складається з:

– натягнутої частини (pars tensa) – більшої верхньої;

– розслабленої частини (pars flaccida) – меншої нижньої.

У центрі nбарабанної перетинки (membrana tympanica), що має овальну форму, помітний пупок барабанної перетинки n(umbo membranae tympanicae), який утворився nвнаслідок прикріплення ручки молоточка (manubrium mallei) до її внутрішньої поверхні.

Ззовні барабанна перетинка (membrana tympanica) nвкрита шкірою (cutis).

Зсередини, що nобернена до барабанної порожнини (cavitas tympani), барабанна перетинка (membrana tympanica) вкрита слизовою оболонкою (tunica mucosa).

У розслабленій nчастині барабанної перетинки (pars flaccida membranae ntympanicae) волокнистого шару немає і шкіра (cutis) прилягає nдо слизової оболонки (tunica nmucosa).

СЕРЕДНЄ ВУХО (auris media)

Барабанна порожнина (cavitas ntympani) розміщена у товщі nкам’янистої частини скроневої кістки (pars petrosa ossis temporalis) і має nтакі стінки (parietes):

1. Покрівельну nстінку (paries tegmentalis) – верхню стінку;

2. Яремну nстінку (paries jugularis) – нижню стінку;

3. Лабіринтну nстінку (paries labyrinthicus) – присередню стінку, на якій є два вікна:

– вікно присінка (fenestra vestibuli) – овальне вікно;

– вікно завитки (fenestra cochleae) – кругле вікно.

Вікно присінка (fenestra nvestibuli) закрите основою nстремінця (basis stapedis).

Вікно завитки (fenestra ncochleae) затягнуте вторинною nбарабанною перетинкою (membrana tympanica secundaria);

4. Соскоподібну nстінку (paries mastoideus) – задню стінку, яка в нижній частині має пірамідне підвищення n(eminentia pyramidalis).

У ньому починається стремінцевий м’яз n(m. stapedius).

У верхньому nвідділі соскоподібна стінка (paries mastoideus) продовжується у соскоподібну печеру (antrum nmastoideum), в яку відкриваються соскоподібні nкомірки (cellulae mastoideae) однойменного відростка скроневої кістки n(processus mastoideus ossis temporalis).

5. Сонну стінку (paries ncaroticus) – передню стінку, у верхній nчастині якої є барабанний nотвір слухової труби (ostium tympanicum tubae auditivae), а також nпроходить м’яз–натягувач барабанної перетинки (m. tensor tympani).

Останній розташований у верхньому nпівканалі мязово–трубного каналу (semicanalis superior canalis nmusculotubarii);

6. Перетинчасту стінку (paries nmembranaceus) – бічну стінку, яка утворена nбарабанною перетинкою (membrana ntympanica).

 

При переході перетинчастої стінки n(paries membranaceus) у покрівельну стінку (paries tegmentalis) утворюється надбарабанний закуток n(recessus epitympanicus), де міститься nголовка молоточка (caput mallei) та тіло nковаделка (corpus incudis).

У барабанній nпорожнині розміщені:

– три слухові кісточки (ossicula nauditus; ossicula auiditoria);

– зв’язки слухових кісточок n(ligg. ossiculorum auditus; ligg. ossiculorum auditoriorum);

– м’язи слухових кісточок n(musculi ossiculorum auditus; musculi ossiculorum auditoriorum;).

За своєю формою кісточки одержали nназву:

– молоточок (malleus);

– коваделко (incus);

– стремінце (stapes)

Молоточок (malleus) має:

– головку молоточка (caput nmallei);

– шийку молоточка (collum mallei);

– ручку молоточка (manubrium nmallei) з бічним відростком n(processus lateralis) та переднім nвідростком (processus anterior)

До ручки nмолоточка (manubrium mallei) прикріплений nм’яз–натягувач барабанної перетинки n(m. tensor tympani).

Коваделко (incus) складається з:

– тіла коваделка (corpus nincudis);

– короткої ніжки (crus nbreve);

– довгої ніжки (crus longum)

Тіло nковаделка (corpus incudis) з’єднується з головкою молоточка (caput mallei), утворюючи коваделко–молоточковий суглоб n(art. incudomallearis).

Довга ніжка коваделка (crus longum incudis) з’єднується із стремінцем (stapes), утворюючи nковаделко–стремінцевий nсуглоб (art. incudostapedialis).

Стремінце (stapes) має:

– головку стремінця (caput nstapedis);

– передню ніжку (crus nanterius);

– задню ніжку (crus posterius);

– основу стремінця (basis nstapedis), яка прикриває вікно nприсінка (fenestra vestibuli) – овальний отвір присінка (foramen ovale nvestibuli), і зчленовується з краєм nцього отвору (foramen ovale) барабанно–стремінцевим синдесмозом n(syndesmosis tympanostapedialis).

До задньої ніжки стремінця (crus nposterius stapedis) прикріплюється стремінцевий nм’яз (m. stapedius).

М’язи nбарабанної порожнини (mm. cavitatis tympanicae) регулюють рух слухових nкісточок (ossicula auditus) і запобігають nсильним коливанням при звуках різної висоти і частоти. Це складний nкібернетичний пристрій, який регулює амплітуду звукових коливань у певних межах n– послаблює або підсилює звук.

Слухова nтруба (tuba auditiva; tuba auditoria) – труба Євстахія. Має довжину, в nсередньому, 35 мм, nсполучає порожнину середнього вуха (cavitas auris mediae) з порожниною nносової частини глотки (cavitas partis nasalis pharyngis).

Слухова труба (tuba auditiva; tuba nauditoria) складається із:

– кісткової частини n(pars ossea);

– хрящової частини (pars cartilaginea).

Перехід хрящової частини (pars ncartilaginea) в кісткову частину n(pars ossea) називається перешийком nслухової труби (isthmus tubae auditoriae).

Слухова труба (tuba auditiva) відкривається:

– глотковим отвором слухової nтруби (ostium pharyngeum tubae auditivae; ostium pharyngeum tubae nauditoriae) у носову частину nглотки (pars nasalis pharyngis);

– барабанним отвором слухової nтруби (ostium tympanicum tubae auditivae; ostium tympanicum tubae nauditoriae) у барабанну порожнину (cavitas tympani).

Від хрящової nчастини слухової труби (pars cartilaginea tubae auditivae) починаються:

– м’яз–натягувач піднебінної завіски (m. tensor veli npalatini);

– м’яз–підіймач піднебінної завіски (m. levator veli npalatini).

При nскороченні цих м’язів просвіт слухової nтруби (lumen tuba auditivae) розширюється nі повітря вільно потрапляє у барабанну порожнину (cavitas tympani), nврівноважуючи тиск зовнішнього середовища з тиском у барабанній порожнині.

ВНУТРІШНЄ ВУХО (auris interna)

Внутрішнє вухо (auris interna) представлено кістковим і перетинчастим лабіринтами n(labyrinthi osseus et membranaceus) та знаходиться nу кам’янистій частині скроневої кістки n(pars petrosa ossis temporalis).

Кістковий nлабіринт (labyrinthus osseus) складається nіз:

– завитка (cochlea);

– присінка n(vestibulum);

– півколових каналів (canales semicirculares).

Присінок n(vestibulum) – це порожнина, на бічній стінці якої є:

– вікно присінка n(fenestra vestibuli), або овальне вікно (fenestra ovale);

– вікно завитки (fenestra cochleae), або кругле вікно n(fenestra rotundum):

У вікні nприсінка (fenestra vestibuli) міститься nоснова nстремінця (basis stapedis).

А вікно nзавитки (fenestra cochleae) закрите nвторинною nбарабанною перетинкою (membrana tympanica secundaria).

На задній nстінці присінка (paries posterior vestibuli) розташовано n5 отворів n(foramina), через які в нього відкриваються nпівколові nканали (canales semicirculares).

На передній nстінці присінка (paries anterior vestibuli) є nвеликий nотвір (foramen magnum), що веде nв канал nзавитки (canalis cochleae).

На внутрішній nстінці присінка (paries internus vestibuli) розміщений nприсінковий nгребінь (crista vestibuli), який відділяє кулястий закуток; мішечковий nзакуток (recessus sphericus; recessus nsaccularis) від еліптичного закутка; маточкового закутка (recessus nellipticus; recessus utricularis).

В еліптичний nзакуток (recessus ellipticus) відкривається nвнутрішній nотвір канальця присінка (apertura interna canaliculi vestibuli).

Позаду від присінка розташовані кісткові півколові канали (canales nsemicirculares), що мають вигляд дугоподібних трубок, що лежать у трьох взаємно nперпендикулярних площинах:

Розрізняють:

– передній півколовий канал (canalis semicircularis anterior) – в nстріловій площині (planum sagittalis);

– задній півколовий канал (canalis semicircularis posterior) – в nлобовій площині (planum frontalis);

– бічний півколовий канал n(canalis semicircularis lateralis) – в горизонтальній площині (planum nhorizontalis).

Кожний півколовий канал (canalis nsemicircularis) біля своєї основи (basis) має nрозширену частину відповідно:

– передню кісткову ампулу n(ampulla ossea anterior);

– задню кісткову ампулу n(ampulla ossea posterior);

– бічну кісткову ампулу n(ampulla ossea lateralis).

Півколові nканали (canales semicirculares) з’єднані nз присінком за допомогою nкісткових ніжок (crura ossea).

Ніжки півколових каналів (crura ncanalium semicircularium), що містять nампули, називаються ампульними nкістковими ніжками (crura ossea ampullaria).

Сусідні ніжки nпереднього півколового каналу та nзаднього півколового каналу (crura canalium semicircularium anterioris net posterioris) зливаються разом і приєднуються до присінка спільною nкістковою ніжкою (crus osseum commune).

Задня ніжка nбічного півколового каналу (crus posterius canalis semicircularis lateralis) nз’єднується з присінком n(vestibulum) простою кістковою ніжкою (crus nosseum simplex).

Ось чому кісткові півколові канали сполучаються з присінком не шістьма, nа п’ятьма отворами.

Попереду від присінка (vestibulum) лежить nзавитка n(cochlea), що утворена кісткою, його nканал робить два з половиною оберти навколо веретена nзавитки (modiolus ncochleae).

Від веретена завитки n(modiolus cochleae) відходить кісткова nспіральна пластинка (lamina spiralis ossea), яка не досягає латеральної сторони каналу і тому лише частково поділяє спіральний канал завитки n(canalis spiralis cochleae) на сходи nприсінка (scala vestibuli) і барабанні сходи (scala ntympani).

По краю кісткової спіральної nпластинки (lamina spiralis ossea) міститься завиткова протока (ductus ncochlearis) перетинчастого лабіринту (labyrinthus membranaceus), яка доповнює кісткову спіральну пластинку і nрозділяє сходи (scalae).

Порожнини nцих сходів сполучаються між собою на куполі завитки (cupula ncochleae) – верхівці завитки (apex cochleae) отвором завитки n(helicotrema).

В основі nзавитки (basis cochleae) на nпочатку її барабанних сходів n(scala tympani) є внутрішній nотвір канальця завитки (apertura interna canaliculi cochleae).

Всередині кісткового лабіринту n(labyrinthus osseus) залягає перетинчастий nлабіринт (labyrinthus membranaceus), який має менші розміри і nповторює хід кісткового лабіринту n(labyrinthus osseus).

Між внутрішньою nповерхнею кісткового лабіринту n(labyrinthus osseus) і зовнішньою nповерхнею перетинчастого лабіринту n(labyrinthus membranaceus) розташований nперилімфатичний nпростір (spatium perilymphaticum), який заповнений рідиною – перилімфою (perilympha).

Перетинчастий nлабіринт (labyrinthus membranaceus) складається з:

– присінкового лабіринту (labyrinthus vestibularis);

– півколових проток n(ductus semicirculares);

– завиткової протоки n(ductus cochlearis).

Перетинчастий nлабіринт (labyrinthus membranaceus) заповнений nендолімфою n(endolympha).

Присінковий nлабіринт (labyrinthus nvestibularis) складається з:

– маточки n(utriculus);

– мішечка n(sacculus).

Маточка (utriculus)  лежить nв еліптичному закутку кісткового лабіринту (recessus ellipticus nlabyrinthi ossei) і сполучається з півколовими nпротоками (ductus semicirculares).

Мішечок (sacculus) лежить в кулястому закутку кісткового nлабіринту (recessus sphericus labyrinthi ossei) і сполучається із завитковою протокою (ductus ncochlearis) через сполучну nпротоку (ductus reuniens).

Маточка (utriculus) і мішечок n(sacculus) сполучаються між собою за допомогою маточково–мішечкової протоки (ductus utriculosaccularis).

Від маточково–мішечкової nпротоки відходить ендолімфатична nпротока (ductus endolymphaticus), яка проходить у канальці присінка (canaliculi vestibuli).

Вийшовши із зовнішнього nотвору канальця присінка (apertura externa canaliculi vestibuli) на задню nповерхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies posterior partis petrosae nossis temporalis), маточково–мішечкова протока закінчується під черепною твердою оболоною (dura mater ncranialis) ендолімфатичним мішечком (saccus endolymphaticus).

Півколові nпротоки (ductus semicirculares) залягають nвсередині кісткових півколових каналів (canales semicirculares ossei) і повторюють їх хід.

Розрізняють:

– передню півколову протоку n(ductus semicircularis anterior), яка має передню nперетинчасту ампулу (ampulla membranacea anterior);

– задню півколову протоку n(ductus semicircularis posterior), яка має nзадню перетинчасту ампулу (ampulla membranacea posterior);

– бічну півколову протоку n(ductus semicircularis lateralis), яка має:

– бічну перетинчасту ампулу n(ampulla membranacea lateralis);

– просту перетинчасту ніжку n(crus membranaceum simplex).

Передня та задня півколові протоки (ductus nsemicirculares anterior et posterior) мають nспільну nперетинчасту ніжку (crus membranaceum commune).

Перераховані вище структури nрозміщені у відповідних кісткових структурах. Півколові протоки (ductus nsemicirculares) відкриваються п’ятьма nотворами в маточку n(utriculus):

На внутрішній nповерхні маточки (utriculus) та мішечка (sacculus) розміщені епітеліальні волоскові nрецепторні клітини, що утворюють плями n(maculae), а в перетинчастих nампулах (ampulae membranaceae) – ампулярні гребені (cristae nampullares), які належать до периферійної nчастини присінкового аналізатора.

Завиткова nпротока (ductus cochlearis) залягає у спіральному каналі завитки n(canalis spiralis cochleae) і починається nу присінку кісткового лабіринту (vestibulum labyrinthi ossei) присінковим nсліпим кінцем (caecum vestibulare), який з’єднується сполучною протокою (ductus reuniens) nз мішечком (sacculus).

Закінчується завиткова nпротока (ductus cochlearis) на верхівці nзавитки (apex cochleae) купольним сліпим кінцем (caecum ncupulare).

На поперечному nперерізі завиткова протока (ductus cochlearis) має трикутну форму і такі стінки:

– зовнішню стінку n(paries externus), яка зростається з nокістям зовнішньої стінки спірального каналу завитки (periosteum nparietis externi canalis spiralis cochleae);

– барабанну стінку; nспіральну перетинку (paries tympanicus; membrana spiralis), або нижню стінку (paries  inferior), що є продовженням кісткової спіральної пластинки (lamina nspiralis ossea);

– присінкову стінку; nприсінкову перетинку (paries vestibularis; membrana vestibularis), або верхню стінку (paries  superior) – перетинку Рейсснера.

Завиткова протока (ductus ncochlearis) займає середню nчастину кісткового спірального каналу завитки (canalis spiralis cochleae nossei) і, доповнюючи кісткову спіральну пластинку (lamina spiralis ossea), відділяє його барабанні сходи n(scala tympani) від сходів nприсінка (scala vestibuli).

Всередині завиткової nпротоки (ductus cochlearis) на спіральній nперетинці (membrana spiralis) – барабанній стінці (paries tympanicus), міститься спіральний орган n(organum spirale) – орган Кортія, який належить nдо периферійної частини слухового аналізатора і містить епітеліальні nволоскові рецепторні клітини, що сприймають звукові коливання.

Шляхи nпередачі звукової хвилі

Звукові хвилі передаються на барабанну перетинку (membrana tympanica) і викликають її коливання.

Коливання барабанної nперетинки (membrana tympanica) передається nна ланку слухових кісточок (ossicula nauditus).

Завдяки коливанням основи nстремінця (basis stapedis), яка прикриває вікно присінка (fenestra vestibuli), починає коливатися перилімфа (perilympha).

Коливання перилімфи в nбарабанних сходах (scala tympani) через nотвір завитки (helicotrema) передається nна перилімфу в сходах присінка (scala nvestibuli).

Внаслідок цього починає коливатися присінкова nстінка (paries vestibularis) – рейснерова перетинка, і барабанна стінка n(paries tympanicus).

Останні змушують коливатися ендолімфу (endolympha):

Коливання ендолімфи сприймається волосками спірального органа (organum spirale) – кортієвого органа, де механічні коливання перетворюються на nнервовий імпульс і звідси починається слуховий шлях.

 

 

 

 

 

Присінково–завитковий нерв n[VIII] (nervus vestibulocochlearis ) [VIII]

VIII пара черепних нервів

Цей нерв складається nз двох частин:

– завиткового nнерва (nervus cochlearis);

– присінкового nнерва (nervus vestibularis).

Завитковий нерв (nervus cochlearis) є слуховим шляхом, nпо якому передається інформація про характер звукових коливань в головний nмозок.

Завитковий нерв (nervus cochlearis)

Слуховий шлях

Тіла перших псевдоуніполярних нейронів завиткового нерва (nervus ncochlearis) – слухового шляху містяться nв завитковомих nвузлах; спіральних вузлах завитки (gangliа cochlearia; gangliа nspiralia cochleae), які розташовані nна основній пластинці завиткової протоки (lamina basilaris ductus ncochlearis):

Периферійні nвідростки перших нейронів закінчуються в спіральному nоргані завиткової протоки (organum spirale ductus cochlearis), утворюючи nсинапси з волосковими рецепторними клітинами.

Центральні nвідростки перших нейронів утворюють завиткову nчастину VІІІ пари черепних нервів – завитковий нерв n(nervus cochlearis), і через внутрішній nслуховий отвір (porus acusticus internus) заходять в порожнину черепа (cavitas cranii), а потім у міст n(pons) на межі із середньою мозочковою ніжкою на її вентральній поверхні, де закінчуються синапсом з тілом nдругого нейрона.

Тіла других nнейронів завиткового nнерва (nervus cochlearis) розташовані nу передньому та задньому nзавиткових ядрах (nuclei cochleares anterior et posterior), які nпроектуються у бічному куті ромбоподібної ямки (angulus lateralis fossae nrhomboideae).

Аксони других нейронів від переднього завиткового nядра (nucleus cochlearis anterior) йдуть nна своєму боці до присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum mediale), nде містяться тіла третіх нейронів. Це тринейронний слуховий шлях.

Аксони других нейронів від заднього завиткового ядра n(nucleus cochlearis posterior) йдуть nпо дну IV шлуночка (ventriculus quartus) у вигляді nмозкових nсмуг (striae medullares) і переходять nна протилежний бік.

Ці волокна беруть nучасть в утворенні трапецієподібного тіла (corpus ntrapezoideum).

Тіла третіх nнейронів nчотиринейронного завиткового нерва (nervus cochlearis) розміщені у верхньому nоливному ядрі (nucleus olivaris superior) – задньому ядрі трапецієподібного nтіла.

Аксони третього нейрона утворюють бічну петлю (lemniscus lateralis), яка виходить на поверхню в перешийку nромбоподібного мозку (isthmus rhombencephali) у вигляді трикутника петлі (trigonum nlemnisci).

Бічна петля (lemniscus lateralis) доходить до підкіркових центрів слуху, де розташовані тіла ІV нейронів.

Тіла четвертих nнейронів завиткового nнерва (nervus cochlearis) розташовані nв:

– присередньому колінчастому тілі n(corpus geniculatum mediale);

– нижніх горбках покрівлі середнього мозку (colliculi ninferiores tecti mesencephali).

Від присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum nmediale) аксони четвертих або третіх нейронів через задню третину задньої ніжки внутрішньої капсули (crus nposterius capsulae internae) доходять nдо кори верхньої скроневої звивини (cortex gyri temporalis superioris) – це є nпоперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi), або звивини Гешля, де локалізується кірковий аналізатор слуху n(кірковий кінець слухового аналізатора).

Аксони четвертих нейронів від нижніх горбків покрівлі середнього мозку (colliculi ninferiores tecti mesencephali) ідуть nв передніх канатиках спинного мозку (funiculi anteriores medullae nspinalis) у вигляді покрівельно–спинномозкового nшляху (tractus tectospinalis).

По ньому проходять nімпульси, що викликають мимовільні nрухи під час сприйняття звуків, які виникають раптово (охоронний рефлекс).

Присінковий нерв (nervus vestibularis)

Цей нерв є nпочатком аферентного шляху, по якому nпередається інформація про рівновагу тіла людини від волоскових рецепторних клітин, nщо розташовані у півколових каналах (canales nsemicirculares) та присінку внутрішнього вуха (vestibulum nauris interna), до кори великого мозку (cortex cerebri).

Відчуття рівноваги ґрунтується не тільки на nінформації, що підходить від рецепторів внутрішнього вуха (auris interna), але nй від фоторецепторів та пропріорецепторів  nопорно–рухового апарату.

Цю інформацію аналізує мозочок (cerebellum) і кора nвеликого мозку (cortex cerebri), що дає змогу утримувати тіло у певному nположенні у просторі.

Чутливі елементи органа рівноваги – це волоскові клітини (cellulae pilosae), які розташовані в nприсінковому лабіринті внутрішнього вуха (labyrinthus vestibularis auris ninternae) і знаходяться:

– у півколових протоках перетинчастого nлабіринту (ductus semicirculares labyrinthi vestibularis), зокрема в ампульних гребенях (cristae ampullares). nВолоскові клітини (cellulae pilosae) сприймають обертальні рухи;

– у мішечку (sacculus) і маточці n(utriculus), зокрема у їх чутливих ділянках – плямах (maculae), волоскові клітини яких сприймають зміни положення nголови стосовно землі (при нахилах голови тощо).

Тіла перших nпсевдоуніполярних нейронів присінкового нерва n(nervus vestibularis) містяться в присінковому вузлі (gangliovestibulare), який розташований на nдні внутрішнього слухового ходу (meatus acusticus internus).

Периферійні відростки перших нейронів утворюють:

– передній nампульний нерв (n. ampullaris anterior);

– задній nампульний нерв (n. ampullaris posterior);

– бічний ампульний нерв (n. ampullaris lateralis);

– маточково–ампулярний nнерв (n. utriculoampullaris);

– маточковий nнерв (n. utricularis);

– мішечків нерв n(n. saccularis).

Вони утворюють nсинапси з волосковими рецепторними nклітинами органа рівноваги.

Центральні відростки перших нейронів, що, власне, утворюють nприсінковий нерв, який проходять через nвнутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus) у порожнину черепа n(cavitas cranii), а потім у складі nприсінковo–завиткового нерва входять nв міст (pons) до чотирьох присінкових ядер (nuclei vestibulares) – других нейронів присінкового нерву n(nervus vestibularis) – присінкового шляху.

Частина аксонів других нейронів присінкових ядер n(nuclei vestibulares) формує присінково–спинномозковий шлях (tractus nvestibulospinalis) і доходить до рухових ядер (nuclei motorii) у передніх рогах nспинного мозку (cornua anteriora medullae spinalis).

Частина аксонів других нейронів присінкових ядер n(nuclei vestibulares) перехрещується, прямує в таламус (thalamus), де nрозташовані тіла третіх нейронів.

Їх аксони йдуть до кори великого мозку (cortex ncerebri), а саме до зацентральної звивини тім’яної та скроневої часток (gyrus npostcentralis lobulorum parietalis et temporalis) – кіркових центрів статокінетичного аналізатора. Ці зв’язки nзабезпечують свідому орієнтацію в просторі.

Частина аксонів других нейронів присінкових ядер n(nuclei vestibulares), а також частина аксонів перших нейронів присінкового nнерва (nervus vestibularis) йде безпосередньо в мозочок (cerebellum) до nклаптика (flocculus), вузлика (nodulus) і ядра вершини; присереднього ядра nмозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli).

Ці зв’язки nрегулюють присінкові рефлекси.

Зв’язки присінкових ядер (nuclei vestibulares) з nядрами окорухових черепних нервів, що забезпечують рух очних яблук (bulbi noculorum), також регулюють процеси зміни nположення голови і тіла в просторі.

VIII nПАРА – присінково-завитковий nнерв

Присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) утворений двома самостійними анатомічно і функціонально nрізними чутливими нервами. У ньому розрізняють систему волокон присінкового (n. vestibularis) і завиткового (n. cochlearis) нервів.

1. Присінковий нерв проводить імпульси, що здійснюють контроль за nположенням голови і тіла. Разом з іншими органами чуття бере участь в орієнтованих реакціях. Рецептори присінкового нерва знаходяться в структурах внутрішнього вуха. Рецептори зв’язані з дендритами присінкового вузла, що лежить у глибині внутрішнього слухового nходу скроневої кісти, і утворюють ряд таких нервів:

– nматочковий нерв (n. utricularis) складає верхню частину присінкового нерва. Починається nвід рецепторів еліптичного закутка присінка внутрішнього вуха;

– nпередній ампульний нерв (n. ampullaris anterior) складає разом з еліптичним нервом верхню частину nприсінкового нерва і має рецептори в передній перетинчастій ампулі півколового каналу;

– nбічний ампульний нерв (n. ampullaris lateralis), так само як і два попередніх, є складовою частиною nверхнього відділу присінкового нерва. Контактує з рецепторами бічної ампули півколового каналу;

– nмішечковий нерв (n. saccularis) проходить у нижній частині присінкового нерва і його nвузла, починається від рецепторів слухової плями мішечка;

– nзадній ампульний нерв (n. ampullaris posterior) має рецептори в задній ампулі півколового каналу і нижньої чутливої плями присінка.

Аксони нейронів gangl. vestibulare формують nверхній корінець VIII пари нервів, що виходить зі скроневої кісти через nвнутрішній слуховий отвір за лицевим нервом. Верхній корінець проходить у задній мозок між nмостом і мозочком, не доходячи до дна IV шлуночка. Аксони присінкового нерва розділяються на висхідні і nнизхідні пучки.

Висхідні пучки присінкового нерва переключаються у nверхнім ядрі моста і nucl. fastigii мозочка, а також у корі черв’яка.

2. Завитковий нерв проводить звукові подразнення,  які nсприймаються рецепторами кортієвого органа завитки. Дендрити, виходячи через канали спіральної пластинки завитка, досягають клітин спірального вузла (gangl. spirale), nрозташованого в каналі стержня завитки. Аксони біполярних клітин формують нижній корінець присінково-завиткового нерва, який через внутрішній слуховий отвір піраміди скроневої кісти проникає разом із присінковим нервом між мостом і мозочком до  ядер мозку.

 Матеріали підготувала доцент Флекей nП.П.