ЗАНЯТТЯ №25 (6 год.)

Контроль змістового модулю №6.

Залікове підсумкове заняття.

Контроль практичних навичок.

Звіт по синтезу одержаної речовини. Підтвердження структури синтезованої речовини. Якісне дослідження невідомої органічної речовини

 

Мета заняття:

Засвоїти:

– знання про синтез органічних речовин та їх якісний аналіз.

Практичні навички:

Вміти:

– проводити синтез органічних речовин та їх якісний аналіз.

 

Програма самопідготовки студентів.

1. Основні положення органічного синтезу.

2. Правила оформлення лабораторного журналу.

3. Встановлення структури невідомої органічної речовини.

4. Ознайомлення зі схемою дослідження невідомої органічної речовини.

5. Якісні реакції на функціональні групи.

6. Якісний елементний аналіз органічних сполук.

 

Ситуаційні завдання.

ПРАКТИКУМ З ОРГАНІЧНОГО СИНТЕЗУ

Орієнтовний перелік синтезів

Сульфування	Відновлення
1. Сульфанілова кислота. 2.  4-Толуолсульфокислота	1. Анілін. 2. Фенілгідроксиламін.
Нітрування	Окиснення
1. Нітробензол 2. 4-Нітроацетанілід. 3. 4-Нітроанілін 4. 3-Нітробензойна кислота	1. Ацетон. 2. Бензойна кислота. 3. п–Бензохінон.
Нітрозування	Алкілування
1.п-Нітрозофенол 2. 4-Нітрозоантипірин	С-Алкілування 1.Ізопропілбензол О-Алкілування 2.Діоксан 3.Анізол N–алкілування 4.N,N–Діетиланілін
Галогенування	Ацилювання
1. 1-Бромбутан 2. Бромбензол 3. Ацетилхлорид 4. Бромкамфора 5.3-(α–Бромацетил)кумарин	С-Ацилювання 1. Ацетофенон N–Ацилювання 2. Ацетанілід. О-Ацилювання 3.Етиловий естер оцтової кислоти 4. Бутиловий естер оцтової кислоти 5. Гліцеринтриацетат 6. Ацетилсаліцилова кислота 7. β–Пентаацетилглюкоза
Діазотування та азосполучення	Реакції конденсації
1. Метилоранж. 2. β–Нафтоловий оранжевий. 3. м–Нітрофенол 4. Фенол 5. Йодбензол. 6. о–Хлорбензойна кислота	1. Ацетооцтовий ефір. 2. Корична кислота. 3. Фенолфталеїн. 4. Флуоресцеїн.
Амінування	Гідроксилування
1.Амінооцтова кислота 2.Бензамід	1.Фенол 2.β–Нафтол
Гідроліз	Циклізація і утворення гетероциклів
1. Гідроліз етилбензоата 2. о–Нітроанілін 3.п–Нітроанілін 4.α–D–Глюкопіраноза	1.Фурфурол 2.Бензімідазол 3.2-Амінобензотіазол 4.8-Гідроксихінолін 5.6-Метилурацил

 

БЛОКИ СИНТЕЗІВ

 

ПЕРЕЛІК СИНТЕЗІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ

1.      Азоксибензол

2.      Антрахінон

3.      Адипінова кислота

4.      п–Аміноазобензол

5.      α-Амінопропіонова кисло­та (аланін)

6.      п–Аміносаліцилова кислота

7.      о–Амінофенол

8.      Антранілова кислота

9.      N–Ацетилгліцин

10.  Бензальацетофенон

11.  Бензанілід

12.  Бензиловий спирт

13.  Бензойна кислота

14.  Бензолсульфохлорид

15.  1,2,3-Бензотриазол

16.  Бензофенон

17.  п-Броманізол

18.  n-Бромтолуол

19.  Бутанол-2

20.  Гідробензоїн

21.  4-Гідрокси-3-карбок­си­азо-бен­зол

22.  Гідрохлорид нафтиламіна-1

23.  Гіпурова кислота

24.  Діацетат гідрохінона

25.  Дибензоїл

26.  Дибутиловий етер

27.  м–Динітробензол

28.  n–Динітробензол

29.  2,4-Динітрохлорбензол

30.  2,4-Динітрофеніл­гідра­зин

31.  Дифеніловий етер

32.  2,6-Дихлор-4-ніт­роа­ні­лін

33.  Еозин

34.  Етиловий естер n-нітробензойної кислоти

35.   Етилтрихлорацетат

36.  Етилформіат

37.  Конго червоний

38.  Малахітовый зелений

39.  Метиловий червоний

40.  α–Нафталінсульфо­кис­ло­та

41.  α –Нафтилацетат

42.  Нікотинова кислота

43.  м–Нітроанілін

44.  n–Нітроаніліновий червоний

45.  n-Нітробензойна кислота

46.  п-Нітрозо-N,N-диметилані­лін

47.  Нітрометан

48.  о– і n–Нітротолуоли

49.  3-Нітрофталева кислота

50.  5-Нітрофурфурол

51.  Оцтовобутиловий естер

52.  Оцтовоізоаміловий естер

53.  Фенілозазон D–глюкози

54.  Фтивазид

55.  Фуранакрилова кислота

56.  α –Фурфурилакрилова кислота

57.  о–Хлорбензойна кислота

58.  п–Хлорбензолсульфамід

59.  Хлороформ

60.  Циклопентанон

 

 

 

 

Практична частина.

Введення в синтез органічних речовин

Проведення синтезу, оформлення, підведення підсумків роботи проводиться за спеціальною схемою-планом. Всі записи в журналі розміщують на правій стороні листка. На лівій стороні листка роблять рисунки приладів, обчислення для таблиць 1 і 2 (працюють без чернетки!), розрахунок виходу продукту. Окрім того, викладачем вноситься зауваження по плану синтезу на лівій стороні листка.

Дата ___________

Робота № ___

Синтез ____________________________________________________________

                                             ^{(назва речовини, що синтезується)}

 

 

Структруна формула ________________________________________________

 

Брутто-формула ____________________________________________________

 

Молекулярна маса __________________________________________________

 

Методика синтезу __________________________________________________

                                    ^{(наводиться опис методики синтезу із зарисовкою приладів і пристроїв)}

 

Основна __________________________________________________________________

реакція                    ^{(рівняння проміжних реакцій з коефіцієнтами і сумарне рівняння}

 __________________________________________________________________

                                                               ^{для розрахунку виходу продукту)}

Побічні _____________________________________________________________

реакції                                   ^{(перечислити побічні реакції, написати їх рівняння)}

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Далі заповнюють таблицю 1.

Таблиця 1. Розрахунок синтезів

Вихідні речовини				Кількості речовин, необхідні для синтезу за				Надлишок
Реактиви і їх формули	Відносна молекулярна маса, Mr	Константи з довідника (tтопл, tкип, r, nD20)	Концентрація реагентів	методикою			Рівнянням реакції (в молях)	В молях	У відсотках
				В молях	В грамах	В мл
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

 

В графу 3 вносять дані із довідника. Таблицю починають заповнювати з граф 6 і 7, цифри беруть з методики. Якщо в методиці кількості реагентів подаються в молях, то їх необхідно перевести в грами, а для рідин – в мілілітри з врахуванням концентрації і густини. Потім заповнюють графи 5 і 8. На основі зроблених записів роблять висновки, які речовини і в якій кількості взято в надлишку. Надлишок обчислюють по відношенню до цифр, вказаних в графі 8.

План синтезу.

План роботи розподіляють на чотири етапи: І. Приготування вихідних реактивів і збирання приладу. ІІ. Проведення реакції. ІІІ. Виділення одержаної речовини з реакційного середовища. IV. Очистка речовини.

В кожному розділі по пунктах описують всі операції, які потрібно виконати. На кожному етапі роботи вказують кількості використаних реактивів. Особливу увагу приділяють правилам техніки безпеки (правилам роботи з легкозаймистими, отруйними, викликаючи ми опіки речовинами і т. п.).

Опис приладів в плані не подається, а рисується на лівій стороні сторінки їх схеми з вказуванням об’єму колб, виду бань, типу холодильників і інше.

У кінці плану вказуються очікувані кількості речовини згідно методики, константи синтезованої речовини.

Розрахунок синтезу і план роботи обов’язково перевіряється викладачем. Виконувати роботу дозволяється після затвердження плану викладачем (підпис викладача).

Звіт

У звіті студент повинен детально описати механізм реакції і дати пояснення ролі каталізатора, умов проведення реакції, напрямку реакції, які свідчать про свідоме виконання реакції. Наприклад, якщо реакція оборотна, потрібно відзначити, які прийоми були використані в даній роботі для зміщення рівноваги реакції. Чому при проведенні реакції етерифікації надлишок мінеральної кислоти приводить до зниження виходу продукту і т.п.

У звіті необхідно відмітити також відхилення від методики, якщо вони були, всі спостереження і особливості процесу при виконанні синтезу (розігрівання суміші, зміна забарвлення, помутніння, зміна зовнішнього вигляду при очистці препарату і т. п.). Слід вказати тривалість окремиз операцій і ту стадію роботи, на якій вона була перервана, а також скільки часу тривав перерив. Звіт не повинен бути повторенням плану.

В кінці звіту складають таблицю констант і виходу синтезованої речовини (таблиця 2.)

Таблиця 2. Константи і вихід продукту реакції.

Назва і формула одержаної речовини	Константи речовини		Вихід речовини
	Визначені в роботі	По літературним даним	В грамах	У відсотках
				Від теоретичного	Від вказаного в методиці

 

Речовину ________________________________________________________

здано                                      ^{(дата і підпис лаборанта)}

 

Робота __________________________________________________________

прийнята                                ^{(підпис викладача)}

 

Контрольні питання до синтезу ______________________________________

 

Висновок _________________________________________________________

Приклад розрахунку синтезу і складання робочого плану

22.02.2011

Р О Б О Т А   № 1.

Синтез 1-йодпентану.

 

Рівняння проміжних реакцій:

2P + 3J₂ ® 2PJ₃

Сумарне рівняння:

6C₅H₁₁OH + 2P + 3J₂ ® 6C₅H₁₁J + 2H₃PO₃

Синтез 1-йодпентану.

І. Збирання приладу і приготування вихідних реактивів.

1.       Збирають прилад і розраховують необхідну кількість вихідних реактивів.

 

Вихідні речовини				Кількості речовин, необхідні для синтезу за				Надлишок
Реактиви і їх формули	Відносна молекулярна маса, Mr	Константи з довідника (tтопл, tкип, r, nD20)	Концентрація реагентів	методикою			Рівнянням реакції (в молях)	В молях	У відсотках
				В молях	В грамах	В мл
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
С5Н11ОН Пентанол-1	88,15	tкип 1380С r 0,81 г/мл	100	0,102	8,99	11,1	6 (0,096)	0,006	6,2
Р червоний фосфор	31		100	0,032	1	–	2 (0,032)	–	–
J2 йод	254		100	0,050	12,7	–	3 (0,048)	0,002	4,4

 

2.       Розтирають в ступці 12,7 г йоду.

3.       Готують 25 г 10%-ного розчину гідроксиду натрію

ІІ. Проведення реакції.

1. В круглодонну колбу (рис. 44) (100 мл) вливають 11,1 мл пентанолу-1 (алілового спирту) і додають 1 г червоного фосфору. Поступово при постійному струшуванні і охолодженні колби в бані з холодною водою (при температурі 10-15⁰С) вносять 12,7 г дрібно розтертого йоду (у витяжній шафі!).

2. Колбу з’єднують із зворотним повітряним холодильником і нагрівають на водяній бані (t_води 80⁰С) протягом 2 год при періодичному струшуванні.

ІІІ. Відділення одержаного продукту від супутніх речовин.

1.      1-Йодпентан відганяють з водяною парою (рис. 20 (заняття 2).

2.      Відділяють 1-йодпентан (нижній шар) від води в ділильній лійці. Потім промивають його в ділильній лійці спочатку 10%-ним розчином гідроксиду натрію (до знебарвлення), потім водою.

3.      Сушать хлоридом кальцію.

IV. Очистка.

Переганяють 1-йодпентан у вакуумі (рис. 21 (заняття 2)); збирають фракцію, що кипить при температурі 62⁰С (при тиску 20 мм рт. ст.).

Вихід 10 г.

Заповнюєте таблицю 2.

Ідентифікація:

а) якісна реакція Бейльштейна на присутність галогену.

б) зняти ІЧ- спектр сполуки і довести наявність атома йоду.

 

Синтез органічних сполук.

b-НАФТАЛЕНСУЛЬФОКИСЛОТА

Схема синтезу

Реактиви: нафтален 12,8 г (0,1 моль), сульфатна кислота (r = 1,84) 10 мл.

Обладнання і матеріали: круглодонна колба на 100 мл, стакан на 500 мл, лійка Бюхнера, колба Бунзена, термометр на 250⁰С, водоструминний насос, масляна або пісчана баня.

Методика синтезу. (Дослід проводять під витяжною шафою.)

Утворення b-нафталенсульфокислоти пов’язане з оборотністю процесу сульфування.

В круглодонну колбу об’ємом 100 мл поміщають 10 мл концентрованої сульфатної кислоти і поступово при помішуванні скляною паличкою додають 12,5 г розтертого в порошок нафталену. Горло колби закривають корком з термометром і боковим вирізом. Шарик термометру повинен бути занурений в реакційну суміш. Останню нагрівають протягом 4 годин на масляній або пісчаній бані при 170-180⁰С. Після закінчення реакції масі дають охолонути і поступово доливають її в охолоджений льодом стакан, що містить насичений розчин кухонної солі (38 г в 125 мл води). Через 0.5 годин натрієву сіль b-нафталенсульфокислоти відфільтровують на лійці Бюхнера і промивають льодяною водою (дві порції по 7-8 мл), а потім ретельно віджимають. Сіль сушать при 100⁰С.

Вихід біля 17 г.

 

БРОМЕТАН.

Основна реакція: Нуклеофільне заміщення.

Рівняння проміжних реакцій:

H₂SO₄ + KBr Û KHSO₄ + HBr

C₂H₅OH + HO–SO₃H Û C₂H₅O–SO₃H + H₂O

Сумарне рівняння:

C₂H₅OH + H₂SO₄ + KBr ® C₂H₅Br + KHSO₄ + H₂O

Побічні реакції:

а) утворення діетилового ефіру

С₂H₅OH + H₂SO₄ Û C₂H₅O–SO₃H + H₂O

C₂H₅O–SO₃H + C₂H₅OH Û C₂H₅O–C₂H₅ + H₂SO₄

б) окислення бромоводню сульфатною кислотою

2HBr + H₂SO₄ Û Br₂ + SO₂ + 2H₂O

Реактиви: 95%-ний етиловий спирт, концентрована сульфатна кислота (r=1,84 г/мл), бромід калію.

Обладнання: пісочна або повітряна баня, круглодонна колба, холодильник, алонж, колба-приймач, баня з льодом, штативи, ділильна лійка, мідна дротинка для проведення проби Бельштейна на галогени.

Методика виконання. До 0,28 моль концентрованої сульфатної кислоти в стакані при постійному перемішуванні доливають 0,28 моль етанолу (ректифікату). Після охолодження до кімнатної температури до реакційної суміші обережно при перемішуванні і при постійному зовнішньому охолодженні додають 10 мл води. Переносять все у круглодонну колбу і потім додають 0,13 моль дрібно розтертого броміду калію.

Воду додають з метою пригнічення побічної реакції – утворення діетилового ефіру і зменшення втрат бромоводню за рахунок леткості. Для більш повного використання бромоводню етанол беруть в надлишку.

Колбу з’єднують з водяним холодильником, пропускаючи при цьому сильний струмінь води. Брометан леткий, а тому його збирають під водою. Кінець алонжа опускають приблизно на 1 см у воду з кусочками льоду, налиту в прийомник (рис. 45). Багато води не слід наливати, оскільки брометан дещо розчинний у воді: при 20⁰С в 100 г води розчиняється 0,914 г брометану. Ззовні колбу-приймач охолоджують в бані з льодом.

Реакційну колбу нагрівають, слідкуючи, щоб реакційну суміш не перекинуло в приймач. Брометан відганяється у вигляді важких маслянистих крапель, що опускаються на дно приймача. Якщо під час перегонки вода із колби піднімається в алонж, то приймач опускають, щоб тільки кінець алонжа був занурений у воду.

Коли перегонка брометану закінчиться, вміст приймача переливають в ділильну лійку і зливають брометан (нижній шар) в суху колбу на 50 мл. Колбу з бром етаном охолоджують сумішшю льоду з сіллю. Обережно по краплям і при струшуванні додають із крапельної лійки концентровану сульфатну кислоту до тих пір, поки вона не збереться у вигляді окремого шару над брометаном. При обробці сульфатною кислотою із брометану вилучають етанол (домішки), діетиловий ефір (побічний продукт) і воду (відбувається осушування).

Брометан перносять в суху ділильну лійку, відокремлюють верхній шар і переносять в колбу В’юрца. Перегонку (рис. 18 (заняття 2) сухого брометану ведуть на водяній бані; прймач охолоджують ззовні льодом. Збирають фракцію, що відгониться в інтервалі 35-40⁰С (основна маса брометану переганяється при 38-39⁰С) Вихід брометану 12 г.

Брометан (бромистий етил, етилбромід) – безбарвна рідина; змішується із спиртом, діетиловим ефіром, хлороформом. t_кип. 38,4⁰С; r 1,4555 г/мл; n²⁰_D 1,4239.

Спектр ПМР: триплет 1,67 м.ч., квадруплет 3,43 м.ч.

При зберіганні, особливо на світлі, брометан розкладається з виділенням вільного брому і бромоводню. Зберігають його в товстостінній банці з темного скла з притертим корком.

 

1-БРОМБУТАН (з бутанолу-1 і броміду калію).

Основна реакція: Нуклеофільне заміщення.

Рівняння проміжних реакцій:

H₂SO₄ + KBr Û KHSO₄ + HBr

CH₃СН₂СН₂СН₂OH + HO–SO₃H Û CH₃СН₂СН₂СН₂O–SO₃H + H₂O

Сумарне рівняння:

CH₃СН₂СН₂СН₂OH + H₂SO₄ + KBr ® CH₃СН₂СН₂СН₂Br + KHSO₄ + H₂O

Побічні реакції:

а) утворення дибутилового ефіру

CH₃СН₂СН₂СН₂OH + H₂SO₄ Û CH₃СН₂СН₂СН₂O–SO₃H + H₂O

CH₃СН₂СН₂СН₂O–SO₃H + CH₃СН₂СН₂СН₂OH Û CH₃СН₂СН₂СН₂–O–CH₂СН₂СН₂СН₃+ H₂SO₄

б) окислення бромоводню сульфатною кислотою

2HBr + H₂SO₄ Û Br₂ + SO₂ + 2H₂O

Реактиви: бутанол-1, концентрована сульфатна кислота (r=1,84 г/мл), бромід калію, гідросульфіт натрію, гідрокарбонат натрію, хлорид кальцію.

Обладнання: пісочна або повітряна баня, круглодонна колба, дворогий форштос, крапельна лійка, холодильник, алонж, колба-приймач, штативи, ділильна лійка, мідна дротинка для проведення проби Бельштейна на галогени.

Методика виконання. У круглодонну колбу на 200 мл вносять 15 мл бутанолу-1 і 23 мл води. Потім вносять 0,21 моль дрібно розтертого броміду калію і декілька кип’ятильників. До колби приєднують з допомогою дворогого форштоса крапельну лійку і зворотній водяний холодильник (рис. 46). З крапельної лійки невеликими порціями по 2-3 мл приливають 0,3 моль концентрованої сульфатної кислоти. Після додавання кожної порції суміш перемішують струшуванням колби. Реакційну суміш нагрівають до кипіння і витримують при слабкому кипінні протягом 2 год. Потім зворотній холодильник заміняють низхідним, посиливши нагрівання, відганяють 1-бромбутан і збирають речовину у колбі-приймачі. Кінець алонжу занурений у воду.

Сирий продукт, що містить домішки: дибу тиловий ефір, бутанол-1, бутени і сліди брому, переносять в ділильну лійку і промивають розчином гідросульфіту натрію (для видалення слідів брому). Домішки дибу тилового ефіру і бутанолу-1 видаляють шляхом обробки продукту рівним об’ємом концентрованої сульфатної кислоти (обережно!) в сухій ділильній лійці. Спускають кислоту (нижній шар) і в тій же лійці промивають 1-бромбутан водою, розведеним розчином гідрокарбонату натрію і знову водою. З ділильної лійки 1-бромбутан зливають в невелику суху колбу і сушать хлоридом кальцію.

Сухий 1-бромбутан переганяють (рис. 19 (заняття 2)), збираючи фракцію, що кипить в інтервалі 98-103⁰С. Вихід – 16 г.

1-Бромбутан (н-бромистий бутил, н-бутилбромід) – безбарвна рідина; змішується із спиртом, діетиловим ефіром, добре розчиняється в ацетоні, в 100 г води при температурі 30⁰С розчиняється 0,061 г. t_топл. –112,4⁰С, t_кип. 101,6⁰С; r 1,299 г/мл; n²⁰_D 1,4398.

Спектр ПМР: триплет 0,8 м.ч., мультиплет 1,2 м.ч., триплет 3,4 м.ч.

При зберіганні, особливо на світлі, 1-бромбутан розкладається з виділенням вільного брому а тому його зберігають в банках з темного скла з притертим корком.

Контрольні питання до синтезу:

1.      Які хімічні методи дозволяють виявити галогени в органічних сполуках? Напишіть відповідні рівняння реакцій.

2.      Які побічні реакції можуть відбуватися при утворенні бромистого бутилу і як можна зменшити утворення побічних продуктів?

3.      Які галогенуючі реагенти Ви знаєте? Які з них найраціональніше використовувати?

Студент повинен знати:

–        основні положення оганічного синтезу;

–        якісні реакції на функціональні групи.

Студент повинен вміти:

–        здійснювати розрахунки та синтез органічних сполук  за відомими методиками;

–        виявляти органічні речовини за допомогою якісних реакцій.

 

Список рекомендованої літератури:

Основна:

1. Черних В.П., Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія /За заг. ред. В.П. Черних. – 2-ге вид., випр. і доп. – X: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2008. – 752 с.

2. Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Органічна хімія. – Львів “Центр Європи”, 2006. – 864 с. 3. В.П.Черних, I.С.Гриценко, М.О.Лозинський, З.І.Коваленко Загальний практикум з органічної хімії: Навч. посіб. для студ. ВНЗ III -IV рівнів акредитації /Під загальн. ред. В.П.Черних. – X.: Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2003. – 592 с.

4. В.Л. Белобородов, С.Е. Зурабян, А.П.Лузин, Н.А. Тюкавкина. Органическая химия. – Москва «Дрофа», 2003. – 639 с.

5. Н.Н. Артемьева, В.Л. Белобородов, С.Е. Зурабян, А.А.Кост, А.П.Лузин, В.Е. Ручкин, И.А.Селиванова, Н.А. Тюкавкина  Руководство к лабораторным занятиям по органической химии. – Москва «Дрофа», 2002. – 384 с.

6. Матеріали підготовки до лекцій та тексти лекцій http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharma_2/classes_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/%CE%F0%E3%E0%ED%B3%F7%ED%E0%20%F5%B3%EC%B3%FF/2%20%EA%F3%F0%F1/

Додаткова:

1. Березин Б. Д. Курс современной органической химии. – М.: Высшая школа, 2003.–768 с.

2. Робертс Дж., Касерио М. Основы органической химии: В 2 кн. /Пер. с англ. /Под ред. А.Н. Несмеянова. – М.: Мир. 1968.

3. Марч Дж. Органическая химия: В 4 т. – М.: Мир, 1987,

4. Гауптман З., Грефе Ю., Ремане Х. Органическая химия. – М.: Химия, 1979. – 832 с.

5. Шабаров Ю.С. Органическая химия: В 2 кн. – М.: Химия, 1996. – 847 с.

6. Физер Л., Физер М. Органическая химия: В 2 кн. – М.: Химия, 1969.

7. Найдан В.М. Органічна хімія (Малий лабораторний практикум). – Київ, 1994. – 336 с.

8. Некрасов В.В. Руководство к малому практикуму по органической химии. – М.: Химия, 1964.

9. Голодников Г.В., Мандельштам Т.В. Практикум по органическому синтезу. – Издательство ЛГУ имени А.А. Жданова, 1976.

 

Методичну вказівку склали:                                                      к. х. н., доц. Г.Я. Загричук

                                                                                                          к.х.н. А.Є.Демид

Затверджено на засіданні кафедри

“___” ___________ 200__ р. Протокол № _____

Переглянуто на засіданні кафедри

“___” ___________ 200__ р. Протокол № _____