Home » ЗАНЯТТЯ № 3 (практичне)

ЗАНЯТТЯ № 3 (практичне)

13 Червня, 2024

Методична вказівка з нейрохірургії

до практичних занять для студентів 5 курсу медичного факультету.

ЗАНЯТТЯ № 3 (6 годин)

Теми: 1. Пухлини спинного мозку(2 години)

2. Остеохондроз (2години)

3. Функціональна та відновна нейрохірургія. Хірургічне лікування больових синдромів (2 години)

Мета: Метою курсу нейрохірургії є навчання студентів теоретичних основ хірургії мозку, обстеженню нейрохірургічних хворих, методології встановлення діагнозу нейрохірургічного захворювання та вибору тактики лікування. Лікар загальної практики повинен знати основи нейрохірургії, уміти надати невідкладну допомогу хворим з захворюваннями і травмами центральної та периферійної нервової системи.

Професійна орієнтація студентів:

В зв’язку з ростом дегенеративних захворювань хребта, відмічається підвищення частоти диско генної патології, яка потребує хірургічного лікування, особливого значення набуває вивчення клініки, діагностики і лікування хворих із вертеброгенною патологією при наданні невідкладної медичної допомоги.

Знання ранньої діагностики та цілеспрямованого хірургічного лікування потребують хворі з пухлинами спинного мозку.

Відновна нейрохірургія є одним із наймолодших напрямів нейрохірургії, що дуже стрімко розвивається. Ця галузь відкриває можливості хірургічної корекції втрачених функцій після перенесених захворювань нервової системи.

Функціональна нейрохірургія використовує арсенал методів, які дозволяють корегувати функціональні порушення нервової системи. що до недавнього часу було неможливим

1.Програма самопідготовки студентів до заняття

Тема № 1 практичного заняття.

Пухлини спинного мозку. Класифікація. Клініка пухлин спинного мозку в залежності від гістоструктури і рівня його ураження. Значення допоміжних методів при діагностиці пухлин спинного мозку. Принципи хірургічного лікування пухлин спинного мозку. Радикальні і паліативні операції. Ускладнення та їх профілактика. Відновне лікування в післяопераційному періоді. Реабілітація і соціальна реадаптація хворих після хірургічного лікування пухлин спинного мозку.

Тема № 2 практичного заняття.

Остеохондроз. Патогенез. Класифікація. Клініка остеохондрозу шийного, грудинного і попереково-крижового відділів хребта. Основні принципи діагностики. Показання до хірургічного лікування. Принципи хірургічних втручань. Профілактика і консервативне лікування. Реабілітація і соціальна реадаптація цих хворих.

Тема № 3 практичного заняття.

Функціональна та відновна нейрохірургія. Значення стереотаксичних операцій в лікуванні дитячого церебрального паралічу, епілепсії, гіперкінезів. Принципи хірургічного лікування цієї патології. Перспективи розвитку функціональної відновної нейрохірургії.

Хірургія болю. Невралгія трійчастого нерва. Каузалгія. Ампутаційний біль. Фантомний біль. Показання до хірургічного лікування. Сучасні методи хірургічного лікування.

Алгоритм спілкування з пацієнтами

Нейрохірургічна клініка

Збір скарг та анамнезу у нейрохірургічних хворих

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення.

4. При потребі коректна та спокійна бесіда з родичами пацієнта.

5. Разом з лікуючим лікарем пояснення дій щодо ведення пацієнта, які плануються

(госпіталізація, проведення певних обстежень).

6. Завершення бесіди.

Фізикальні методи обстеження нейрохірургічних хворих

1. Привітний вираз обличчя.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення

4. Пояснення пацієнту, які обстеження буде виконано та отримання його згоди.

5. Підготовка до ведення обстеження (чисті, теплі руки).

6. Пояснення необхідності транспортування до місця обстеження.

7. Проведення обстеження.

8. Разом з лікуючими лікарем пояснення результатів обстеження пацієнту.

9. Завершення бесіди.

Збір скарг та анамнезу у пацієнтів нейрохірургічного відділення у пісялопераційному періоді

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення.

4. Пояснення пацієнту мети візиту, тривалості бесіди та отримання його згоди.

5. Коректна та спокійна бесіда з пацієнтом.

6. Отримання згоди пацієнта на участь у перв`язці.

7. Разом з лікуючим лікарем пояснення дій щодо маніпуляцій, які виконані або

плануються до виконання в майбутньому, та тактики подальшого лікуванняя.

8. Завершення бесіди.

2.Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. Вкажіть рентгенографічні ознаки пухлин спинного мозку:

+ 1. Збільшення розмірів міжхребетних отворів

+ 2. Поглиблення задньої поверхні тіл хребців

+ 3. Звуження основ коренів дуг

4. Spina bifida

5. Нічого з перерахованого

2. Для пухлин спинного мозку на рівні С 1-С IV є характерним:

1. Геміпарез

+ 2. Наростаючий центральний тетрапарез

3. Ні те, ні інше

3. Для пухлин спинного мозку на рівні ТII- Т XII є характерним:

1. Вялий верхній парапарез

+ 2. Нижній парапарез по центральному типу з тазовими порушеннями

3. Ні те, ні інше

4. Для пухлин ділянки кінського хвоста є характерним:

1. Затримка сечі

+ 2. Рухові і чуттєві розлади за корінцевим типом на тлі різких болів

3. Ні те, ні інше

5. Який метод дослідження при пухлинах спинного мозку не використовується:

1. Люмбальна пункція з ліквородинамічними пробами

2. Мієлографія

3. Комп’ютерна томографія

+ 4. Каротидна церебральна ангіографія

5. Біохімічне дослідження спинномозкової рідини

6. Больовий синдром характерний для пухлин спинного мозку:

1. При інтрамедулярній локалізації

+ 2. При екстрамедулярній локалізації

3. Ні те, ні інше

3.Джерела інформації:

А) основні

1.Ромоданов А.П., Н.М.Мосійчук, Цимбалюк В.І. Нейрохірургія. – К.: Спалах, 1998. – 240 с.

2.Цимбалюк В., Хонда О., Третяк І., Авад М. Нейрохірургія. Курс лекцій. – Київ: Тираж, 1998.-206с.

Б) додаткові

1.Н.Е. Полищук, Н.А. Корж, В.Я. Фищенко Повреждения позвоночника и спинного мозга, Киев, Книга плюс, 2001.

2.К.А. Григорович Хирургическое лечение повреждений нервов. Ленинград.: Медицина., 1981.

3.В.В. Лебедев, В.В. Крылов Неотложная нейрохирургия. Москва.: Медицина., 2000.

4.В.П. Ромоданов, Ю.А. Зозуля, Г.А. Педаченко Сосудистая нейрохирургия.

5.Практическая нейрохирургия. Под редакцией член-корр. РАМН Б.В. Гайдара. Санкт-Петербург: Гиппократ., 2002

6.Григорович К.А. Хирургическое лечение повреждений нервов. – Л.: Медицина, 1981. – 302 с.

7.Нейротравматология. Справочник / Под ред. А.Н.Коновалова, Л.Б.Лихтермана, А.А.Потапова. – Москва 1994. -415 с.

8.Полищук Н.Е., Старча В.И. Огнестрельные ранения голови. – Киев: Изд-во ТТОВ “Тон”,1996.-72с

9.Атлас операций на головном мозге / А.П.Ромоданов, Ю.А.Зозуля, Н.М.Мосийчук. – М.:Медицина, 1986.-384с.

10. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме Под ред. А.Н. Коновалова, П.Б. Лихтермана, А.А. Потапова. – М.: 2001

4.Методика виконання практичної роботи:

– 9.00-11.15 год. при 6-годинному занятті,

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.

5.Організаційна структура заняття (для 6 академічних годин)

1.1. Організаційна частина – до 5 хв.

1.2. Інструктаж студентів і розподіл груп для практичної роботи (пояснення щодо виконання завдання та дотримання техніки безпеки на занятті, основ деонтології при роботі з пацієнтами). – до 10 хв.

1.3. Практична робота студентів (проведення дослідів, оформлення актів або протоколів; оволодіння методами і методиками обстеження та лікування пацієнтів, робота з літературою, компакт-дисками, в мережі Інтернет, тощо):

– 120 хв. при 6-годинному занятті

1.4. Семінарське обговорення теоретичного матеріалу (основні теоретичні питання тем, аналіз клініко-інструментальних обстежень хворих, диференціальної діагностики захворювань, лікувальної тактики, використання отриманих знань у практичній діяльності спеціаліста тощо)

– 90 хв. (11.45-13.15 год. при 6-годинному занятті).

Семінарське обговорення проводиться у вигляді дискусії, ділової гри, круглого столу, тощо.

6.Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (14¹⁵ – 15⁰⁰ год.).

7.Студент повинен знати:

• етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину пухлин спинного мозку та дегенеративних захворювань хребта і міжхребцевих дисків, що супроводжуються компресійними ураженнями спинного мозку або його корінців;

• патогенез розвитку ускладнень при пухлинах спинного мозку та остеохондрозі;

• методи клінічної та інструментальної діагностики при пухлинах спинного мозку та остеохондрозі;

• алгоритми невідкладної допомоги хворим з синдромом гострої компресійної мієлопатії та радикулярним больовим синдромом;

• алгоритми консервативного та хірургічного лікування пухлин спинного мозку та остеохондрозу, пояснити принципи хірургічного лікування;

• покази до невідкладних оперативних втручань при остеохондрозі;

• методи відновного післяопераційного лікування хворих з пухлинами спинного мозку та остеохондрозом, визначати прогноз при цих захворюваннях.

• основні анатомо-фізіологічні принципи втручань на провідних шляхах та глибинних центрах ЦНС;

• етіологію, патогенез, клінічну картину та класифікацію епілепсії, паркінсонізму, ДЦП, спастичних синдромів, найбільш поширених нейрогенних та нейропатичних больових синдромів;

• методи клінічної та інструментальної діагностики нейродегенеративних захворювань ЦНС та больових синдромів, оцінювати результати цих досліджень;

8.Студент повинен вміти:

• оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з при пухлинами спинного мозку та остеохондрозом;

• диференціювати різні види компресійних уражень спинного мозку та його корінців;

• визначити покази до невідкладних оперативних втручань при остеохондрозі;

• надавати невідкладну медичну допомогу при радикулярному больовому синдромі;

• диференціювати різні види больових синдромів;

• продемонструвати навички володіння методами невідкладної допомоги хворим з невгамовними больовими синдромами.

• пояснити принципи лікування нейродегенеративних захворювань ЦНС, наслідків травматичних та судинних уражень нервової системи, больових синдромів;

• визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з епістатусом та невгамовними больовими синдромами;

• продемонструвати навички володіння методами відновного лікування хворих з нейродегенеративними захворюваннями ЦНС, наслідками уражень нервової системи та больовими синдромами;