Home » Заняття № 3 (практичне – 7 год

Заняття № 3 (практичне – 7 год

9 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичного заняття для студентів медичного факультету

Заняття № 3 (практичне – 6 год.)

ТЕМA:

Середній мозок. Анатомія, симптоми ураження окорухових (ІІІ, ІV і VІ пари), І, ІІ пар черепних нервів. Методика дослідження. Альтернуючі педункулярні синдроми
Мозковий міст. Симптоматика ураження черепних нервів групи мосто-мозочкового кута (У, VІІ, VІІІ пари). Альтернуючі синдроми.
Довгастий мозок. Семіотика пошкодження каудальної групи (ІХ, Х, ХІІ) черепних нервів і їх надядерних шляхів. Бульбарний, псевдобульбарний і альтернуючі синдроми.
Практичні навички.

МЕТА: Вміти виявити пошкодження черепних нервів і локалізувати процес на різних рівнях.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ.

Патологічні процеси в середньому мозку маніфестують порушенням функції окорухових нервів, що дає можливість ранньої діагностики та своєчасного лікування.

З розладами функцій трійчастого, лицевого, слухового й вестибулярного нервів зустрічаються не тільки невропатологи (невралгія трійчастого нерва, неврити й невропатії VІІ, VІІІ нервів, арахноідит мосто-мозочкового кута, стовбуровий енцефаліт, поліоміеліт,сирингоміелія, розлади кровообігу у вертебро-базилярній системі), але й лікарі-стоматологи (при хворобах зубів, синуситах), оториноларингологи (неврит слухового і лицевого нерва), хірурги (перелом пірамідки скроневої кістки з ураженням VІІ, VІІІ нервів), інфекціоністи й фтізіатри (менінгіти), нейрохірурги (арахноїдит і пухлина мосто-мозочкового кута, пухлина й абсцесс мозочка, пухлина стовбура мозку, ЧМТ). А тому й лікарям широкого профілю необхідно знати симптоматику ураження регіону мосто-мозочкового кута для своєчасного надання допомоги таким хворим.

З порушенням функції каудальної групи черепномозкових нервів зустрічаються не лише невропатологи, але й лікарі інших спеціальностей (отолярингологи, нейрохірурги, інфекціоністи). В цьому зв’язку кожному лікареві необхідно знати симптоми бульбарного паралічу, вміти надавати ургентну допомогу хворим з порушенням дихання, серцевої діяльності і проводити профілактику аспіраційної пневмонії.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ (09.00-12.00):

При виконанні практичної роботи використовувати алгоритми комунікативних навичок:

Збір анамнезу у хворих:

1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,

проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Коректне опитування, збір анамнезу

4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.

Фізикальні методи обстеження:

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Пояснити необхідність обстеження, його мету

4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.

5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).

6. Проведення обстеження.

7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.

І. Тема № 1. Середній мозок. Анатомія, симптоми ураження окорухових (ІІІ, IV і VІ пари), І, ІІ пар черепних нервів. Методика дослідження. Альтернуючі педункулярні синдроми.

І етап Мета. Виявити наявність ознак ураження окорухових нервів, І,ІІ пар черепних нервів.

Для цього необхідно:

а) при аналізі скарг хворого звернути увагу на наявність симптомів, характерних для ураження І пари (зниження нюху та нюхові галюцинації, нюхова агнозія, ІІ пари (зниження гостроти зору, сліпота, випадіння полів зору, наявність зорових галюцинацій, зорова агнозія), ІІІ. ІУ, УІ пар (опущення повіки, двоїння, зміна положення очних яблук, косоокість і зміна величини зіниці).

б) звернути увагу на ширину очних щілин, форму та величину зіниць, положення очних яблук в орбіті, наявність косоокості; перевірити зіничні реакції, рухи очей в сторони, акт конвергенції і акомодації та реакцію зіниць на конвергенцію і акомодацію, дослідити гостроту та поля зору, очне дно, нюх.

в) сформулювати висновок про наявність чи відсутність ураження І. ІІ, ІІІ, ІV, VІ пар черепних нервів.

ІІ етап. Мета. Виявити симптоми, характерні для ураження І-ІІ, ІІІ,ІV та VІ пар черепних нервів.

Для цього необхідно вивчити об’єктивну та суб’єктивну семіотику,

користуючись наступними критеріями:

Нерв

Критерії

Нюховий нерв

Скарги на зниження, відсутність нюху, нюхові галюцинації. Гіпосмія або аносмія, нюхова агнозія.

Зоровий нерв

Скарги на зниження зору або сліпоту, випадіння полів зору, зорові галюцинації, зорова агнозія. Зниження гостроти зору, геміанопсія, зниження або відсутність реакції зіниць на світло, зміни очного дна.

Окоруховий нерв

Скарги на опущення повіки, зміну величини зіниці, двоїння, птоз, розбіжна косоокість, мідріаз, параліч акомодації, екзофтальм, слабість конвергенції, відсутність прямої і співдружньої реакції зіниць на світло.

Блоковий нерв

Двоїння при погляді вниз, збіжна косоокість.

Відвідний нерв

Скарги на неможливість повернути око назовні, двоїння назовні, збіжна косоокість.

Зробити висновок, які нерви уражені.

ІІІ етап Мета. Визначити рівень локалізації патологічного процесу.

Для цього слід використати алгоритми диференціального діагнозу.

ІV етап. Мета. Сформулювати топічний діагноз, зробивши при цьому його усне

обґрунтування.

ІІ. Тема № 2. Мозковий міст. Симптоматика ураження черепних нервів групи мосто-мозочкового кута (V, VІІ, VІІІ пари). Альтернуючі синдроми.

І етап. Мета. Перевірити наявність парезу (паралічу) жувальної і лицевої мускулатури, чутливих розладів на обличчі, змін гостроти слуху й вестибулярних функцій. Для цього необхідно:

а) дослідити рухи нижньої щелепи, перевірити симетричність лобних, носо-губних складок, кутів рота як в спокої, так і в рухах (зморщування чола, насуплення брів і зажмурювання очей, оскалювання зубів, надування щік), болючість точок виходу гілок трійчастого нерва, чутливість на обличчі й язиці, гостроту слуху, вестибулярні функції;

б) сформулювати висновок про наявність або відсутність ураження нервів мосто-мозочкового кута, слухового й вестибулярного аналізаторів.

ІІ етап. Мета. Знайти симптоми ураження У, УІІ, УІІІ черепних нервів та відповідних аналізаторів.

Для цього треба вивчити суб’єктивну й об’єктивну симптоматику, використовуючи нижче подані критерії.

Трійчастий нерв: скарги на болі в обличчі, затруднення жування, розлади чутливості на обличчі, парез, атрофія жувальних м’язів, трофічні розлади.

Лицевий нерв: скарги на перекошеність обличчя, сльозотечу або сухість в оці, неможливість зморщити чоло, насупити брови, закрити й зажмурити очі, вискалити зуби, свистіти; відсутні надбрівний і корнеальний рефлекси.

Вестибуло-кохлеарний аналізатор:

а) слухова частина – зниження гостроти слуху, шум в вусі, слухові галюцинації, враження звукосприймального апарату згідно проб Вебера, Ріне, Швабаха, аудіограми;

б) вестибулярна частина – запаморочення, нудота , блювота, атаксія, ністагм.

Необхідно зробити висновок: які саме нерви мосто-мозочкового кута чи коркові гностичні центри вражені.

ІІІ етап. Мета. Визначити рівень локалізації патологічного процесу.

Для цього необхідно скористатись алгоритмом диференціального діагнозу в методичних вказівках по проведенню НДРС до теми: “Мозковий міст…” (див. джерела інформації).

ІV етап. Мета. Сформулювати топічний діагноз та усно обґрунтувати його.

В топічному діагнозі вказати тип чутливих розладів, характер паралічу ураження аферентних і еферентних шляхів. лицевих м”язів, складові вестибуло-кохлеарного синдрому, рівень

ІІІ. Тема №3: Довгастий мозок. Семіотика пошкодження каудальної групи (ІХ, Х, ХІІ) черепних нервів і їх над ядерних шляхів. Бульбарний, псевдобульбарний і альтернуючі синдроми.

1 етап. Мета. Знайти наявність ознаків рухових , чутливих і вегетативних пошкоджень в зоні інервації язико-глоткового, блукаючого, додаткового і під’язикового нервів.

Для цього потрібно враховувати скарги хворого і дані об’єктивного огляду, користуючись наступними критеріями.

Назва нерва

Критерії

Язикоглотковий і блукаючий

Скарги на похлипання, затруднення при ковтанні, витікання їжі через ніс. Всі ці дисфагічні порушення можна побачити, коли хворому запропонувати випити воду. Мова може бути з носовим відтінком або хворий не розмовляє. Можуть бути скарги на зниження смаку, виявляється агевзія на задній третині язика. При двобічному пошкодженні розлади дихання (ритм Чейн-Стока, Біота, диспное, апное), серцевої діяльності (тахікардія, судинний колапс, асистолія).

Додатковий

Затруднення або неможливий поворот голови в протилежний бік, ослаблене знизування плечей, піднімання руки вище горизонталі. Можуть спостерігатися кривошия, салаамові корчі.

Під’язиковий

Відхилення язика в сторону пошкодженого нерва, неможливо висунути язик з рота: диз- і анартрія при двобічному пошкодженні.

ІІ етап Мета. Визначити характер парезу, паралічу (периферійний або

бульбарний, центральний або псевдобульбарний.

Для цього потрібно:

1. Виділити загальні симптоми бульбарного і псевдобульбарного паралічу (парезу); дисфагія, дизартрія, дисфонія

2. Проаналізувати дані об’єктивного огляду, керуючись приведеними критеріями.

Периферійний бульбарний параліч

Центральний, псевдобульбарний параліч

Відсутній рефлекс з задньої стінки глотки і м’якого піднебіння.

Збережений рефлекс з задньої стінки глотки і м’якого піднебіння

Можуть бути атрофії і фасцикуляції м”язів язика.

Не буває атрофій м’язів язика і фасцикуляцій.

Відсутні рефлекси орального автоматизму, не буває насильного сміху і плачу

Є патологічні рефлекси орального автоматизму (хоботків, долонно-підборідний і інші)

Параліч може бути дво- і однобічним, можуть виявлятися альтернуючі синдроми Джексона, Авелліса, Шмідта, Валенберга-Захарченка

Параліч завжди двобічний.

Немає альтернуючих синдромів.

Можуть спостерігатися порушення дихання (чейн-Стокса, Біота) і серцево-судинної системи (колапс, асистолія).

Не буває вітальних дихальних і серцево-судинних порушень.

3. Зробити висновок про наявність бульбарного чи псевдобульбарного паралічу.

ІІІ етап. Мета. Знайти рівень пошкодження каудальної групи черепно-мозкових нервів.

Для цього потрібно скористатись алгоритмом диференціального діагнозу з методичних вказівок для студентів з теми: “Довгастий мозок.

Анатомія і симптоми пошкодження каудальної групи черепно-мозкових нервів (ІХ, Х, ХІ, ХІІ пари) і їх надядерних шляхів. Бульбарний і псевдобульбарні паралічі. Альтернуючі синдроми довгастого мозку (див. джерела інформації).

ІV етап. Мета. Виставлення топічного діагнозу.

При формулюванні кінцевого топічного діагнозу потрібно виявити характер паралічу (бульбарний, псевдобульбарний) і рівень пошкодження каудальних черепно-мозкових нервів (стовбур, югулярний отвір, екстракраніальні відділи).

ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ.

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити семіотику ураження окорухового нерва на різних рівнях:

а) ураження кортиконуклеарного шляху;

б) ураження ядра в стовбурі (альтернуючі

синдроми Вебера, Бенедикта);

в) ураження нерва;

г) порушення симпатичної та парасимпатичної інервації ока. Синдром Горнера.

Вивчити семіотику ураження блокового нерва на різних рівнях :

а) ураження на рівні кортико-нуклеарного

шляху;

б) ураження нерва;

в) ураження ядра.

Вивчити семіотику ураження відвідного нерва на різних рівнях :

а) ураження кортико-нуклеарного шляху;

б) ураження нерва;

в) ураження ядра в мості (альтернуючий

синдром Фовілля).

Вивчити семіотику ураження нюхового нерва на різних рівнях :

а) ураження на рівні І нейрона;

б) ураження на рівні ІІ нейрона;

в) ураження на рівні ІІІ нейрона;

г) ураження та подразнення коркового

центру нюху.

Вивчити семіотику ураження зорових шляхів на різних рівнях:

а) ураження зорового нерва;

б) ураження хіазми;

в) ураження зорового тракту;

г) ураження зорового горба;

д) ураження зорових шляхів у внутрішній

капсулі;

е) ураження пучка Грасіоле;

є) подразнення та ураження коркового

зорового центру.

Вивчити картину очного дна (неврит, застійний диск та атрофія зорового нерва):

а) очне дно при гіпертонічній хворобі;

б) очне дно при запальних, деміелінізуючих захворюваннях;

в) очне дно при церебральному атеросклерозі,субарахноїдальному крововиливі.

Вивчити ознаки ураження коркового та стовбурового центрів повороту голови та очей в сторони:

а) симптоми ураження та подразнення коркового центру повороту голови та очей в сторони;

б) симптоми ураження мостового центру повороту голови та очей в сторони.

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити симптоми ураження І й ІІ невронів шляху довільних рухів до лицевих м’язів:

а) ураження кортико-нуклеарного шляху

до лицевих м’язів;

б) ураження нуклеомускулярного шляху в

складі лицевого нерва;

в) ураження проміжного нерва.

Вивчити диференціальні ознаки ураження лицевого нерва на різних рівнях:

а) ураження в мосту (альтернуючі

синдроми Мійяр-Гублера, Фовілля;

б) ураження в мосто-мозочковому куті;

в) ураження в пірамідці скроневої кістки;

г) екстракраніальне ураження.

Вивчити симптоми ураження трійчастого нерва:

а) симптоми подразнення й випадіння

чутливих волокон;

б) симптоми ураження рухових волокон.

Вивчити особливості ураження трійчастого нерва та його над’ядерних шляхів на різних рівнях:

а) ураження кори тім’яної частки;

б) ураження внутрішньої капсули,

зорового горба, медіальної петлі;

в) ураження ядер в мосту (альтернуючий

синдром Раймонда);

г) ураження в мосто-мозочковому куті;

д) ураження півмісяцевого вузла;

е) ураження гілок (очної, верхньо- та нижньощелепноЇ).

Вивчити симптоматику ураження слухових і вестибулярних шляхів на різних рівнях:

а) ураження слухового нерва;

б) ураження вестибулярного нерва;

в) ураження в мосто-мозочковому куті;

г) ураження ядер в мосту;д) ураження

коркових центрів слухового й

вестибулярного аналізаторів;

е) ураження звукопровідного апарату.

ІІІ. Тема № 3. Довгастий мозок. Семіотика пошкодження каудальної групи (ІХ, Х, ХІІ) черепних нервів і їх над’ядерних шляхів. Бульбарний, псевдобульбарний і альтернуючі синдроми.

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити семіотику пошкодження язикоглоткового і блукаючого нервів.

а) пошкодження кортико-нуклеарних

шляхів;

б) пошкодження ядер в довгастому

мозку (чутливих, рухових, смакових,

парасимпатичних);

в) пошкодження нервів.

Вивчити ознаки пошкодження додаткового нерва:

а) пошкодження, подразнення середніх

відділів прецентральної звивини;

б) пошкодження ядерних структур в

довгастому мозку.

Вивчити критерії пошкодження під’язикового нерва:

а) пошкодження центрального нейрона

(кортиконуклеарний шлях);

б) пошкодження ядра;

в) пошкодження нерва.

Вивчити альтернуючі синдроми довгастого мозку:

а) Джексона, Авелліса;

б) Шмідта і Валенберга-Захарченка.

Семінарське обговорення теоретичних питань (12.30-14.00).

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. Проведіть диференціальну діагностику ядерного та корінцевого ураження трійчастого нерва.

2. Опишіть альтернуючий синдром Раймонда.

3. Назвіть симптоми ураження лицевого нерва у Фалопієвому каналі до та після відходження кам”янистого нерва.

4. Опишіть симптоми екстракраніального ураження лицевого нерва.

5. Опишіть клініку ураження мосто-мозочкового кута.

6. Проведіть диференціальну діагностику ядерного та екстракраніального ураження VІІ пари.

7. Назвіть симптоми центрального паралічу мускулатури обличчя.

8. Назвіть симптоми периферійного паралічу мускулатури обличчя.

9. Опишіть альтернуючий синдром Мійяра-Гублера. Де локалізується при цьому процес?

10. Опишіть альтернуючий синдром Фовілля.

11. Опишіть хід волокон слухового аналізатора.

12. Опишіть симптоми ураження ядер кохлеарного нерва.

13. Опишіть симптоми ураження вестибулярного нерва.

14. Ознаки ураження І гілки трійчастого нерва.

15. Ознаки ураження ІІ гілки трійчастого нерва.

16. Ознаки ураження ІІІ гілки трійчастого нерва.

17. Ознаки ураження Гасерового вузла.

18. Ознаки ураження лицевого нерва.

19. Ознаки ураження лицевого нерва у Фалопієвому каналі до відходження n. stapedius.

20. Ознаки ураження лицевого нерва до відходження horda tympany.

21. Ознаки ураження ядра низхідного корінця трійчастого нерва.

22. Симптоми ураження моста зліва.

23. Назвіть симптоми ураження окорухового нерва.

24. – “ – відвідного нерва.

25. Опишіть симптоми ураження зорового нерва.

26. Назвіть симптоми ураження хіазми зорових нервів (повне ураження, ураження внутрішніх її кутів, зовнішніх її кутів).

27. Назвіть симптоми ураження правого зорового тракту.

28. – “ – а) cuneus, б) gyrus lingvalis, в) шпорної борозни.

29. Де знаходиться корковий центр зору? Назвіть симптоми його ураження.

30. Назвіть симптоми ураження блокового нерва.

31. Опишіть симптом Горнера. Де локалізується ціліоспінальний центр ?

32. Опишіть прямий симптом Аргайля-Робертсона. При яких захворюваннях він зустрічається ?

33. Опишіть зворотній симптом Аргайля-Робертсона. При яких захворюваннях він зустрічається ?

34. Де знаходиться мостовий центр повороту голови та очей в сторону ? Опишіть симптоми його ураження та подразнення.

35. Де знаходиться корковий центр співдружнього повороту голови та очей в сторони? Опишіть симптоми ураження та подразнення його.

36. Назвіть симптоми ураження нюхової цибулини, нюхового тракту в передній черепній ямці зліва.

37. Де процес при відсутності фотореакції зіниці прямої – зліва, співдружньої – справа ?

38. Де процес при відсутності прямої і співружної фотореакції лівої зіниці ?

39. Методичні прийоми виявлення косоокості.

40. – “ – анопсій.

41. – “ – анізокорій.

42. Рефлекторне кільце та м’язи зіничних рефлексів на світло.

43. Паралічем яких м’язів обумовлений синдром Горнера ?

44. Опишіть альтернуючий синдром Вебера.

45. – “ – Бенедикта.

46. Опишіть симптоми одностороннього ураження ІХ пари.

47. Опишіть симптоми одностороннього ураження Х пари.

48. Назвіть симптоми ураження додаткового нерва.

49. Назвіть симптоми ураження під’язикового нерва.

50. Назвіть симптоми бульбарного паралічу.

51. Назвіть симптоми псевдобульбарного паралічу.

52. Диференціальні ознаки бульбарного та псевдобульбарного паралічу.

53. Опишіть альтернуючий синдром Джексона.

54. Назвіть субкортикальні рефлекси.

55. Опишіть альтернуючий синдром Авелліса.

56. Опишіть альтернуючий синдром Шмідта.

57. Опишіть альтернуючий синдром Валенберга-Захарченка.

58. Опишіть альтернуючий синдром Бабінського-Нажотта.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ.

1. Опишіть синдром Раймонда.

2. У хворого справа прозоплегія, агевзія, анакузіс. Де процес ?

3. Опишіть синдром Мійяр-Гублера.

4. Де знаходиться вогнище ураження при бітемпоральній геміанопсії?

5. Яка семіотика альтернуючого синдрому Вебера та де локалізується патологічний процес при цьому ?

6. У хворого зліва птоз, міоз, енофтальм. Назвіть синдром та локалізацію патологічного процесу.

7. У хворого гостро розвинулась диплопія при погляді вправо. Який нерв страждає?

8. Назвіть симптоми бульбарного паралічу.

9. У хворого з переломом основи черепа гостро розвинулись дисфагія і дисфонія. Об’єктивно: нерухомість лівої половини м’якого піднебіння, відсутній рефлекс з лівої половини задньої стінки глотки і м’якого піднебіння. Хворий не може підняти ліву руку вище горизонтального рівня і повернути голову вправо. Що пошкоджено? Де вогнище ?

10. У хворого без порушення ковтання, голосу і мови виявлено рефлекси орального автоматизму. Що пошкоджено?

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

Студент повинен знати

Анатомію І-ХІІ пар черепних нервів.
Симптоми ураження І-ХІІ пар черепних нервів.

Студент повинен вміти:

Виявляти суб’єктивні ознаки ураження черепних нервів.
Розпізнавати об’єктивні симптоми ураження черепних нервів.
Визначати смакову чутливість, корнеальні та надбрівні рефлекси
Локалізувати процес по ходу зорового нерва.
Локалізувати процес по ходу окорухового нерва
Локалізувати процес по ходу лицевого нерва в межах моста, мосто-мозочкового кута, пірамідки скроневої кістки та екстракраніально.
Локалізувати процес по ходу трійчастого нерва (міст, мосто-мозочковий кут, ганглій, гілки екстра- та інтра-краніально).
Досліджувати гостроту слуху, проводити та оцінювати проби Вебера, Ріне, Швабаха, позу Ромберга.
Локалізувати процес по ходу слухових та вестибулярних шляхів (внутрішнє вухо, мосто-мозочковий кут, міст, підкоркові та коркові центри) , а також в межах звукопровідного апарату.
Виявляти альтернуючі синдроми.
Виявляти ознаки бульбарного і псевдобульбарного паралічів.
Формулювати та обґрунтовувати топічний діагноз.
Застосовувати деонтологічні навички спілкування з хворими.

Відповіді на ситуаційні задачі:

1. Альтернуюча поверхнева гіпестезія.

2. Процес в мосто-мозочковому куті.

3. На боці процесу прозоплегія, з іншого – параліч кінцівок.

4. При бітемпоральній геміанопсії вогнище ураження знаходиться в середині хіазми, на перехрещених її волокнах.

5. Симптоми паралічу ІІІ пари (птоз, розбіжна косоокість, диплопія, мідріаз, параліч акомодації та конвергенції, екзофтальм) на стороні вогнища та центральний парез протилежної руки та ноги. Процес в ніжках мозку.

6. Синдром Клода-Бернара-Горнера.

7. Відвідний нерв справа.

8. Дисфагія, дисфонія, дизартрія, зниження глоткового і рефлексу із задньої стінки глотки.

9. Блукаючий, язикоглотковий і додаткові нерви зліва. Вогнище в ділянці лівого яремного отвору.

10. Кортиконуклеарні шляхи.

Cамостійна робота студентів (14.15-15.00)

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

а) Основні:

1. Нервові хвороби / Віничук С.М., Дубенко Є.Г../.-К.:Здоров’я, 2001.- 696 c.

2. Неврологія / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш, О.А. Мяловицька та ін.; За ред. С.М. Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.

3. Невропатологія: підручник / В.М. Шевага, А.В. Паєнок, Б.В. Задорожна. – 2-е вид.; перероб. І доп. – К.: Медицина, 2009. – 656 с. + 64 с. викл.

4. Нервові хвороби: Підручник: Пер. з рос. / О.А.Ярош, І.Ф.Криворучко, З.М.Драчова та інш. За ред. проф.О.А. Яроша/.- Київ: Вища школа, 1993.- 487с.

5. Богородинский Д.К., Скоромец А.А. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. – М.: Медицина, 1997. – 254с.

6. Графи логічних структур тем і алгоритми диференціального діагнозу по загальній та спеціальній невропатології. Тернопіль, 1988.-35с.

7. Матеріали для підготовки до практичного заняття на WEB–сторінці кафедри матеріали для підготовки до заняття

б) Додаткові

1. Болезни нервной системы .Руков. для врачей: в 2 т. /Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульман, П.В.Мельничук и др. Под ред. Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульмана, П.В. Мельничука/ М.: Медицина, 2005.- 656 с.

Методичну вказівку склала доц. Салій З.В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

__29_ _________05_______2013 р., протокол № _9