Заняття № 39

Заняття № 39.

ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ

Вода

Agua

H₂O                                                  

М. м. = 18,02 г/моль

Фізико-хімічні властивості води

 Вода – унікальна рідина для розвитку живої матерії, що має ряд специфічних і аномальних властивостей. До аномальних властивостей води належать такі:

– велика теплота пароутворення (539 кал/г);

– велика теплота плавлення (80 кал/г);

– максимум густини при 4 °С;

– великий поверхневий натяг (72×10–3 Па×с);

– великий внутрішній тиск;

– велика діелектрична проникність (e = 81).

Чиста вода – дуже слабкий амфоліт:

НОН Û Н⁺ + ОН^–,

ступінь дисоціації дорівнює 1,8×10–9 і тому дуже мала електропровідність  k  = 3,8×10–8 См ×см^–1.

У природній воді завжди присутні солі, гази, гумусові речовини, органічні водорозчинні сполуки типу білків, спиртів, цукрів і ін.

У питній воді вміст нерозчинних речовин не перевищує 1 г/л. Якісна питна вода є субстанцією для одержання високоочищеної води, що використовують у виробництві ін’єкційних розчинів, біопрепаратів, ветеринарних препаратів, а також в електронній промисловості.

Типи забруднень і способи очищення води

1. Нерозчинні у воді домішки з розміром часток r ³ 10^–6 м, що утворюють у воді зависі (суспензії). Способи очищення від таких домішок: відстоювання, мікропроціджування, фільтрування.

2. Колоїдні домішки (гідрофільні і гідрофобні) з розміром часток r = 10^–7–10^–8 м, що утворюють тонкодисперсні системи, золі, а також віруси, патогенні бактерії й ін. Їх усувають попередньою обробкою води окисниками: хлором (хлорування води), озоном (озонування). При цьому гинуть мікроорганізми, руйнуються гідрофільні колоїди, що виявляють захисну дію стосовно гідрофобних колоїдних домішок.

3. Розчинні у воді гази й органічні сполуки, що утворять гомогенну систему (r < 10^–9 м). Ці домішки можуть бути як біологічного походження, так і з’являтися у воді за рахунок стоків промислових підприємств. Для їхнього усунення використовують аерацію, окиснення, адсорбцію.

4. Домішки речовин-електролітів, що дисоціюють на йони (в основному, солей неорганічних кислот) (r = 10^–10 м), усувають шляхом переведення у нерозчинні або малодисоційовані сполуки.

Якість отриманої очищеної води перевіряють за рядом показників: питомою електропровідністю, вмістом органічних та ізотопних речовин, пірогенністю, величиною рН, цитотоксичністю.

Фармакопейні вимоги до якості води

У Додатку 1 до Фармакопеї України є такі монографії на воду:

вода очищена (вода очищена “in bulk” і вода очищена в контейнерах);

вода для ін’єкцій (вода для ін’єкцій “in bulk” і вода для ін’єкцій стерильна);

вода високоочищена

                                           

Вода очищена                         

  ДФУ, додаток 1

Agua purificata

WATER, PURIFIED

H₂O

М. м. = 18,02 г/моль

Назва “Вода очищена” – більш точна, тому що регламентовані  фізико-хімічні й інші показники якості води зумовлені медичними і фармацевтичними вимогами, а не способом її одержання.

Вода очищена – це вода для приготування лікарських засобів, крім тих, які  мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших зазначень і дозволів компетентного уповноваженого органу.

Виробництво

Воду очищену “in bulk” для медичних цілей одержують із води питної не тільки методом дистиляції, але і методом зворотного осмосу, хімічного йонообмінного знесолення, ультрафільтрації, усунення мікробних і пірогенних речовин.

Вода очищена в контейнерах – це вода очищена “in bulk”, розфасована у відповідні контейнери, які зберігаються в умовах, що забезпечують мікробіологічну чистоту, що вимагається, і яка не містить ніяких доданих речовин.

Опис.  Прозора, безбарвна рідина без запаху і смаку.

Випробування на чистоту

Вода очищена “in bulk”

1. Нітрати (недопустима домішка). Виявляють за допомогою розчину дифеніламіну в присутності кислоти сульфатної H2SO4, вільної від Нітрогену; не повинно з’являтися синє забарвлення:

                                               дифенілбензидин                         окиснення

                   сульфоімонієва сіль дифенілбензидину, барвник синього кольору

2. Алюміній. 10 мкг/л, якщо субстанція призначена для виробництва розчинів для діалізу.

3. Важкі метали. Не більше 0,1 ppm.

4. Вміст загального органічного Карбону або “Речовини, що окиснюються”

До 100 мл субстанції (води) додають 10 мл кислоти сульфатної розведеної Р H₂SO₄ 0,1 мл 0,02 М розчину калій перманганату KMnО₄ і кип’ятять протягом 5 хв. Розчин має залишатися слабко-рожевим.

5. Питома електропровідність. Не більше 4,3 мкСм×см^–1.

4. Бактеріальні ендотоксини. Менше 0,25 МО/мл, якщо субстанція призначена для виробництва розчинів для діалізу без подальшої процедури видалення бактеріальних ендотоксинів.

Зберігання

Воду очищену “in bulk” зберігають і використовують в умовах, що дозволяють запобігти росту мікроорганізмів і уникнути будь-яких інших забруднень.

Маркування

У необхідних випадках зазначають:

– субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.

Вода очищена в контейнерах

Вода очищена в контейнерах має витримувати вимоги до води очищеної “in bulk”, а також такі додаткові випробування.

1. Кислотність або лужність. рН від 5,0 до 7,0. При додаванні до 10 мл свіжопрокип’яченої субстанції 0,05 мл розчину метилового червоного Р розчин не має забарвлюватися у червоний колір, а при додаванні 0,1 мл розчину бромтимолового синього – у синій колір.

2. Речовини, що окиснюються. До 100 мл субстанції (води) додають 10 мл кислоти сульфатної розведеної Р H2SO4 0,1 мл 0,02 М розчину калій перманганату KMnО4 і кип’ятять протягом 5 хв. Розчин має залишатися слабко-рожевим.

3. Сухий залишок. 100 мл води випарюють на водяному нагрівнику досуха і сушать при температурі від 100 °С до 105 °С до постійної маси. Маса сухого залишку не має перевищувати 1 мг (0,001%).

4. Хлориди (недопустима домішка). При додаванні до 10 мл субстанції 1 мл  кислоти нітратної  розведеної HNO₃ і 0,2 мл розчину аргентум нітрату AgNO₃ протягом 15 хв не має бути видимих змін розчину.

Не має спостерігатись опалесценції:

Cl^– + Ag⁺  AgCl¯   опалесценція       

5. Сульфати (недопустима домішка). При додаванні до випробовуваної води розчину барій хлориду BaCl2 у присутності  хлоридної кислоти розведеної HCl протягом 1 год не має бути видимих змін розчину.

У випадку присутності домішки сульфатів спостерігатиметься опалесценція:

SO₄^2– + Ba²⁺   BaSO₄¯

6. Амонію солі, Кальцій і Магній – в межах еталона.

7. Мікробіологічна чистота. Загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів має бути не більше  100 мікроорганізмів в 1 мл. Визначення проводять методом мембранної фільтрації, використовуючи густе живильне середовище В.

Маркування

У необхідних випадках зазначають:

– субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.

                                               Вода для ін’єкцій

  ДФУ, додаток 1

Agua ad iniectabilia

WATER FOR  INJECTIONS

Agua pro injectionibus

H₂O                                              

 М. м. = 18,02 г/моль

Вода для ін’єкцій – вода, яка використовується як розчинник при приготуванні лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін’єкцій  ”in bulk”) або для розчинення або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін’єкцій стерильна).

Вода для ін’єкцій “in bulk”

Виробництво

Воду для ін’єкцій “in bulk” одержують із води питної або води очищеної шляхом дистиляції. Під час виробництва і подальшого зберігання належним чином контролюють загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів (не більш 10 життєздатних аеробних мікроорганізмів у 100 мл води) методом мембранної фільтрації, використавуючи густе живильне середовище S.

При виробництві води для ін’єкцій “in bulk” в асептичних умовах може виникнути необхідність встановити більш жорсткі попереджувальні межі.

Для забезпечення належної якості води слід використовувати валідовані процедури і регулярний контроль питомої електроповідності (не більше 1,1 мкСм×см^–1) та мікробіологічної чистоти у процесі виробництва.

Випробування на чистоту

При випробуванні на чистоту води для ін’єкцій проводять усі вищевказані випробування на  воду очищену “in bulk”, а також випробування на бактеріальні ендотоксини (менше 0,25 МО/мл).

Вода для ін’єкцій стерильна

Вода для ін’єкцій стерильна – це вода для ін’єкцій  ”in bulk”, що розфасована в придатні контейнери, укопорена і стерилізована нагріванням в умовах, які гарантують, що отриманий продукт витримує випробування на бактеріальні ендотоксини. Вона не може містити ніяких доданих речовин.

Вода для ін’єкцій стерильна має бути прозорою і безбарвною.

Випробування на чистоту

Вода для ін’єкцій стерильна має витримувати вимоги до води очищеної в контейнерах, а також такі додаткові випробування.

1. Механічні включення: невидимі частки.

2. Стерильність.

3. Бактеріальні ендотоксини. Менше 0,25 МО/мл.

Зберігання

Воду для ін’єкцій зберігають і використовують в умовах, що дозволяють запобігти росту мікроорганізмів і уникнути будь-яких забруднень.

При цьому використані рекомендації Фармакопеї Японії: “воду зберігають у закритих посудинах з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх часток і мікробного забруднення”.

                                            

Вода високоочищена

    ДФУ, додаток 1

Agua valde purificata

WATER, HIGHLY PURIFIED

H₂O

М. м. = 18,02 г/моль

Виробництво

Воду високоочищену одержують із води питної. У цей час у виробництві використовують метод подвійного зворотного осмосу спільно з іншими відповідними методами, наприклад, ультрафільтрацією і деіонізацією. Необхідне належне утримування і технічне обслуговування системи очищення води.

Під час виробництва і подальшого зберігання належним чином контролюють і відстежують загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів (не більш 10 життєздатних аеробних мікроорганізмів у 100 мл води) методом мембранної фільтрації, використавуючи густе живильне середовище S.

Для забезпечення належної якості води слід використовувати валідовані процедури і регулярний контроль питомої електроповідності (не більше 1,1 мкСм×см^–1) та мікробіологічної чистоти у процесі виробництва.

Випробування на чистоту

Вода високоочищена має витримувати такі ж вимоги, як і до води очищеної.

Зберігання

Воду високоочищену зберігають “in bulk” і використовують в умовах, що дозволяють запобігти росту мікроорганізмів і уникнуити будь-яких інших забруднень.

Застосування

Вода високоочищена призначена для приготування лікарських засобів, коли потрібна вода підвищеної біологічної якості, крім тих випадків, в яких необхідне використання тільки Води для ін’єкцій.

Экспресс-анализ лекарственных форм

Необходимость внутриаптечного контроля обусловлена высокими требова­ниями к качеству лекарственных форм, изготавливаемых в аптеках. Поскольку изготовление лекарств в аптеках ограничивается сжатыми сроками, оценку их качества осуществляют экспресс-методами. Основные требования, предъявляе­мые к экспресс-анализу, — расход минимальных количеств лекарственных форм, простота и быстрота выполнения, достаточная точность и возможность проведе­ния анализа без изъятия приготовленного лекарства.

В настоящее время в аптеках широко используют различные методы как ка­чественного, так и количественного экспресс-анализа. Для этого применяют раз­личные химические и физико-химические методы.

1. Качественный экспресс-анализ

Качественный экспресс-анализ лекарственных форм отличается от макроана­лиза только тем, что на его выполнение расходуется меньшее количество вещества и реактива. Анализ растворов и порошков выполняют без предварительного вы­деления лекарственных веществ, когда наполнители не мешают выполнению ка­чественных реакций. Для выделения лекарственного вещества из таблеток, дра­же, мазей, суппозиториев достаточно перемешивания или растирания с раствори­телем.

Для выполнения качественного экспресс-анализа используют цветные или осадочные химические реакции на соответствующие катионы, анионы неоргани­ческих или функциональные группы органических веществ. Анализ выполняют капельным методом, при котором расходуется от 0,001 до 0,01 г порошка или 1—5 капель жидкости.

Цветные реакции выполняют на фильтровальной бумаге или в фарфоровых чашках, а осадочные — на часовых стеклах. Чувствительность реакций, выпол­няемых на фильтровальной бумаге, можно повысить, используя такие физические явления, как поверхностное натяжение, капиллярность, адсорбция, диффузия. Так, например, за счет различия в скорости диффузии растворенных компонентов лекарственной смеси можно одновременно идентифицировать без разделения два и даже три лекарственных вещества. Они образуют с реактивом окрашенные кольца, отличающиеся по цвету и расположенные на различном расстоянии от центра. Избирательность цветных реакций можно также повысить обработкой полосок фильтровальной бумаги парами летучих веществ.

Для экспресс-анализа многокомпонентных жидких и твердых лекарственных форм представляют интерес и другие методы, позволяющие идентифицировать компоненты смеси без их разделения. Иногда можно одним реактивом обнаружить два ингредиента. Например, действуя окислителями, можно последовательно от­крывать бромиды и иодиды, раствором хлорида железа (III) — бензоаты и салицилаты и т. д. Можно подобрать реактив, который с одним лекарственным ве­ществом, содержащимся в смеси, образует окрашенное соединение (растворимое или нерастворимое в воде), а с другим выделяет газообразный продукт. Такого результата достигают, действуя концентрированной серной кислотой на смесь, содержащую гидрокарбонаты и алкалоиды.

Если не удается выполнить анализ без разделения компонентов, то исполь­зуют те же принципы разделения, что и при макроанализе. Они основаны на раз­личии в растворимости лекарственных веществ. С помощью воды, этилового спир­та, ацетона, хлороформа можно разделять смесь, состоящую из веществ, раство­римых и нерастворимых в указанных растворителях. Растворы кислот, щелочей, буферные растворы позволяют последовательно извлекать из смеси вещества, различающиеся по кислотно-основным свойствам. Идентификацию выделенных индивидуальных лекарственных веществ осуществляют теми же реакциями, которыми испытывают на подлинность субстанции.

Качественный экспресс-анализ лекарственных веществ, содержащихся в ма­зях, суппозиториях и пастах, можно выполнять смешиванием и растиранием на стеклянной пластинке с соответствующим реактивом. Если такой способ не дает положительных результатов, то небольшую массу мази (пасты) предварительно обрабатывают спиртом, бензолом, эфиром или хлороформом для растворения основы (жиров, вазелина). Можно также извлекать из мази (пасты) лекарствен­ное вещество водой или растворами кислот и щелочей при слабом подогревании. Иногда сочетают оба эти способа, а затем отделяют полученное извлечение (де­кантацией, фильтрованием) от мазевой основы, растворенной в органическом растворителе. Если компоненты, содержащиеся в мази, нерастворимы в воде (раст­ворах кислот, щелочей, в органических растворителях), то мазевую основу раст­воряют в эфире, бензине или хлороформе. Затем фильтруют и остаток на фильтре растворяют, подбирая для этого соответствующий растворитель, в котором раст­воряется компонент мази. Полученные экстракты анализируют соответствующими реактивами теми же методами, что и сухие или жидкие лекарственные формы.

Очень перспективным оказался качественный экспресс-анализ, основанный на использовании реактивных бумажек, палочек и пленок.

Реактивные бумажки готовят, пропитывая раствором реактива полоски фильтровальной бумаги. Затем их сушат на воздухе при комнатной тем­пературе и сохраняют в месте, защищенном от действия света, влаги, паров ам­миака, углекислого газа и др. При выполнении анализа на реактивную бумажку наносят одну – две капли исследуемого раствора. При анализе сухих лекарствен­ных форм на реактивную бумажку помещают несколько крупинок порошка и в зависимости от условий проведения реакции — каплю дистиллированной воды, раствора кислоты или щелочи. Заключение о результате реакции делают по ха­рактерной окраске.

Для экспресс-анализа применяют реактивные бумажки с одним или несколь­кими реактивами, нанесенными на ограниченные поверхности, которые разделе­ны гидрофобным веществом (воск, парафин) на отдельные зоны.

Реактивные пасты готовят смешиванием 2%-ного раствора  желатины с раствором реактива, концентрация которого в два раза превышает фармакопейную. Полученную пасту наносят на пленку отдельными каплями на рас­стоянии 1,5 см друг от друга и высушивают. Так получают реактивные пленки. В качестве наполнителя в пасту можно добавлять до 30% талька или белой глины. Из такой реактивной пасты после ее смешения с тем или иным реак­тивом можно готовить не только реактивные пленки, но и реактивные палочки. Для этого деревянную палочку размером со спичку погружают (на глубину около 3 мм) в реактивную пасту, а затем вынимают и высушивают.

ФМетодика выполнения качественного анализа на реактивных пленках и ре­активных бумажках идентична. Реактивные палочки погружают в небольшое ко­личество (3—5 капель) исследуемого раствора. При этом можно использовать не только цветные реакции, но и наблюдать выделение газообразных продуктов реакции.

Реактивные пленки и палочки отличаются от реактивных бумажек большей устойчивостью к влиянию внешних факторов и поэтому имеют более продолжи­тельный срок годности.

Качественный экспресс-анализ в условиях аптеки осуществляют не только химическими, но и физическими или физико-химическими методами.

Идентификацию лекарственных веществ в двух- и более компонентных сме­сях можно выполнять с помощью такого физического метода, как микрокристаллоскопия. Получают микрокристаллы путем кристаллизации из растворов на предметных стеклах, предварительно обработанных хромовой смесью, тщательно промытых водой и высушенных. Нанесенный на предметное стекло раствор испытуемого лекарственного вещества испаряют на воздухе или под часовым стеклом при комнатной температуре. Идентифицируют вещества по форме микрокристаллов, которая зависит от химической структуры, свойств растворителя, концентрации раствора, температуры, при которой происходит испарение. Растворителями служат 96%-ный и 70%-ный этиловый спирт, хло­роформ, ацетон. Можно получать также микрокристаллы продуктов взаимодей­ствия лекарственных веществ с различными реактивами. Идентификацию микро­кристаллов осуществляют с помощью микроскопа (с 70—300-кратным увеличе­нием) сравнением микроскопической картины с соответствующим рисунком.

Поляриметрия позволяет сделать заключение о подлинности лекарст­венного вещества в растворе по значению удельного вращения, рефракто­метрия — по показателю преломления раствора определенной концентрации.

Доступным для использования во внутриаптечном контроле является метод флуориметрии. По характеру флуоресценции кристаллов или раст­воров можно, например, осуществлять идентификацию препаратов некоторых алкалоидов, витаминов и др. Для возбуждения флуоресценции на растворы испы­туемых веществ воздействуют ультрафиолетовым излучением с длиной волны 365—366 нм. Некоторые лекарственные вещества сами не флуоресцируют, но при взаимодействии с рядом реактивов образуют флуоресцирующие продукты.

Для выделения анализируемого лекарственного вещества из многокомпо­нентной лекарственной формы используют хроматографию. Особенно перспективно применение для экспресс-анализа распределительной хроматогра­фии на бумаге и тонкослойной хроматографии. После выделения лекарственного вещества из лекарственной формы выполняют химические реакции на ионы или функциональные группы. Причем, эти реакции могут быть выполнены прямо на хроматограмме.

Для качественного экспресс-анализа настоек, экстрактов, настоев и отваров может быть применено сочетание адсорбционной хроматогра­фии и люминесцентного анализа. Вначале, используя различие в адсорбционной способности, компоненты лекарственных форм разделяют на отдельные зоны в колонках из оксида алюминия. Полученные хроматограммы идентифицируют в ультрафиолетовом излучении или с помощью групповых ре­акций на алкалоиды, гликозиды, сапонины, дубильные и другие вещества.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ
від 17.10.2012 р. № 812
Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках

Відповідно до статті 4 Закону України «Про лікарські засоби», підпункту 8.9 підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, а також з метою посилення контролю за якістю лікарських засобів, що виробляються (виготовляються) в аптеках,

НАКАЗУЮ:

• Затвердити Правила виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках (далі — Правила), що додаються.
• Державній службі України з лікарських засобів, державним службам з лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечити контроль за виконанням вимог наказу суб’єктами господарювання незалежно від підпорядкування та форми власності.
• Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 15 грудня 2004 року № 626 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2004 року за № 1606/10205.
• Начальнику Управління лікарських засобів та медичної продукції в установленому порядку забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
• Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра — керівника апарату Богачева Р.М.
• Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Віце-прем’єр-міністр України — Міністр

Р.В. Богатирьова

ПОГОДЖЕНО

Голова Державної служби України з лікарських засобів

О.С. Соловйов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 17 жовтня 2012 року № 812

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

02 листопада 2012 року за № 1846/22158

Правила виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках

І. Загальні положення

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до статті 4 Закону України «Про лікарські засоби», підпункту 8.9 підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, а також з метою посилення контролю за якістю лікарських засобів, що виробляються (виготовляються) в аптеках.

1.2. Дія цих Правил поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптек.

1.3. Основні терміни, які використовуються в цих Правилах:

активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі — АФІ або діюча речовина) — будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини; у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів;

асептичний блок — комплекс виробничих приміщень, до складу якого входять шлюз, асептична асистентська, приміщення для отримання води для ін’єкцій, фасування, закупорювання та стерилізації вироблених (виготовлених) лікарських засобів;

асистентська — окреме, відповідно обладнане виробниче приміщення в аптеці для виробництва (виготовлення) лікарських засобів;

валідація — дії, які відповідно до принципів належної виробничої практики доводять, що певні методики, процес, обладнання, сировина, діяльність або система дійсно дають очікувані результати;

виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки — індивідуальне виробництво (виготовлення) лікарських засобів за рецептами лікарів, на замовлення (вимогу) лікувально-профілактичних закладів та виробництво (виготовлення) внутрішньоаптечної заготовки;

виробничі приміщення — приміщення в аптеках, у яких виробляються (виготовляються), контролюються, пакуються, маркуються, зберігаються та відпускаються лікарські засоби. Розміщення виробничих приміщень аптек, що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів, повинно виключати зустрічні виробничі потоки;

внутрішньоаптечна заготовка — концентровані розчини та напівфабрикати, що використовують для виробництва (виготовлення) екстемпоральних лікарських засобів, та екстемпоральні лікарські засоби, вироблені (виготовлені) про запас за часто повторюваними прописами;

внутрішньоаптечний контроль — комплекс запобіжних заходів та видів контролю, які затверджують показники якості та безпеки лікарських засобів, що здійснюється безпосередньо в аптеці;

Державна фармакопея України — це правовий акт, який містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті, а також методики контролю якості лікарських засобів (далі — ДФУ);

джерело радіонуклідів — будь-яка система, яка містить фіксований первинний радіонуклід, з якого утворюються вторинні радіонукліди, які витягуються шляхом елюювання або в інший спосіб та використовуються у радіофармацевтичному лікарському засобі;

діючі речовини (субстанції) — біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або мають профілактичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва (виготовлення) готових лікарських засобів;

допоміжні речовини — додаткові речовини, необхідні для виробництва (виготовлення) готових лікарських засобів;

екстемпоральні лікарські засоби (далі — ЕЛЗ) — лікарські засоби, вироблені (виготовлені) в аптечних умовах за рецептом лікаря для конкретного пацієнта або за замовленням (вимогою) лікувально-профілактичного закладу, та внутрішньоаптечні заготовки. До екстемпоральних лікарських засобів відносяться також лікарські засоби, вироблені (виготовлені) про запас за часто повторюваними прописами;

контамінація — небажане внесення домішок хімічної чи мікробіологічної природи або чужорідних речовин у (на) вихідну сировину, проміжну продукцію, готову продукцію чи АФІ під час технологічного процесу, відбору проб, пакування або перепакування, зберігання і транспортування;

концентровані розчини (концентрати) — це вихідні розчини лікарських речовин у значно більшій концентрації, ніж ці речовини прописують у рецептах, у розрахунку на відповідне розведення до зазначеної в рецепті концентрації (далі — концентрати);

лікарська форма — наданий лікарському засобу зручний до вживання стан, при якому забезпечується необхідний лікувальний ефект;

лікарський засіб — будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу;

лікарський препарат — лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми. Це готовий продукт, розфасований, упакований, маркований, що має певне медичне призначення і встановлений термін придатності;

лікарські засоби, вироблені (виготовлені) про запас, — екстемпоральні лікарські засоби, вироблені (виготовлені) заздалегідь, що зберігають готовими про запас до видачі за рецептом або замовленням;

методи контролю якості (далі — МКЯ) — затверджена в установленому порядку нормативна документація, яка визначає методики контролю якості лікарських засобів, установлює якісні і кількісні показники лікарського засобу та їх допустимі межі, вимоги до упаковки, маркування, умов зберігання, транспортування, терміну придатності, що були затверджені при державній реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу;

напівфабрикати — внутрішньоаптечні заготовки сумішей двох або більше речовин у тих співвідношеннях, що і у прописах, які найчастіше виробляються (виготовляються) в аптеках;

прекурсор радіонукліда — будь-який інший радіонуклід, призначений для введення радіоактивної мітки до іншої речовини перед її застосуванням;

радіоактивні лікарські засоби — лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання;

радіонуклідний набір — будь-який лікарський засіб, який повинен бути поєднаний або змішаний з радіонуклідами в готовому радіофармацевтичному лікарському засобі, як правило, перед його застосуванням;

радіофармацевтичний лікарський засіб — будь-який лікарський засіб, який у готовому для застосування стані містить один або більше радіонуклідів (радіоактивних ізотопів), уведених до нього з медичною метою;

серія лікарського засобу — визначена кількість однорідної продукції (лікарського засобу), виробленого (виготовленого) в аптеці з певної кількості сировини відповідно до технологічної інструкції в єдиному технологічному процесі від одного завантаження в одиниці ємнісного обладнання. Ознакою серії є однорідність;

технологічна інструкція — внутрішній документ суб’єкта господарювання, що належить до категорії виробничих інструкцій, у якому визначено технологічні методи, технологічні засоби, норми та нормативи виробництва (виготовлення) лікарських засобів, методи контролю якості і який встановлює якісні та кількісні показники лікарських засобів, їх допустимі межі, вимоги до їх упаковки, маркування, умов зберігання, терміну придатності;

чисте приміщення (зона) — приміщення, в якому контролюється концентрація завислих у повітрі часток та життєздатних мікроорганізмів і яке побудовано і використовується таким чином, щоб звести до мінімуму їх надходження, утворення і втримання усередині приміщення.

1.4. Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби повинні відповідати вимогам ДФУ, нормативно-правовим актам МОЗ України, в тому числі цим Правилам.

1.5. Кожна серія лікарських засобів виробляється (виготовляється) відповідно до технологічної інструкції.

1.6. Для виробництва (виготовлення) лікарських засобів можуть використовуватися лише зареєстровані в Україні чи дозволені до застосування МОЗ України діючі речовини (субстанції), допоміжні речовини, матеріали первинної упаковки, які відповідають вимогам, визначеним у ДФУ, МКЯ, технологічній інструкції та інших нормативних документах.

1.7. Виробництво (виготовлення) радіофармацевтичних лікарських засобів, враховуючи їх короткий строк придатності, може здійснюватись в аптеках при лікувально-профілактичних закладах для власного використання.

1.8. Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх реалізація суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонена. Реалізація лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках, дозволяється через аптеки та структурні підрозділи суб’єкта господарювання, який є власником аптеки, що їх виробляє (виготовляє), з дотриманням умов зберігання, відпуску та транспортування.

Перелік внутрішньоаптечної заготовки, що виробляє (виготовляє) аптека, погоджує територіальний орган Держлікслужби України.

1.9. Усі лікарські засоби, що виробляються (виготовляються) в аптеках за рецептами або вимогами лікувально-профілактичних закладів, а також внутрішньоаптечна заготовка, фасування лікарських засобів, концентрати та напівфабрикати підлягають внутрішньоаптечному контролю відповідно до ДФУ та цих Правил.

1.10. Результати контролю повинні бути зареєстровані в журналах за формами, наведеними у додатках 1 — 8 до цих Правил. Сторінки журналів нумеруються, прошиваються, засвідчуються підписом та скріпляються печаткою суб`єкта господарювання (за наявності). Після закінчення календарного року строк зберігання журналів — півроку.

ІІ. Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів в аптеках

2.1. Суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність з виробництва (виготовлення) лікарських засобів в аптеці, повинен забезпечити:

відповідність матеріально-технічної бази, наявність виробничих та допоміжних приміщень для виробництва (виготовлення) лікарських засобів та зберігання сировини, внутрішньоаптечної заготовки, концентратів, напівфабрикатів, лікарських засобів, вироблених (виготовлених) про запас, усіх вироблених (виготовлених) лікарських засобів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та вимог ДФУ, інших нормативних документів;

систему якості лікарських засобів, яка включає запобіжні заходи, контроль якості, вимоги до працівників, приміщень і обладнання, документації, діючих речовин (субстанцій) та допоміжних речовин, упаковки, технологічного процесу;

дотримання санітарних норм і правил, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму та цих Правил;

впровадження всіх видів контролю якості вироблених (виготовлених) лікарських засобів;

справність та точність усіх засобів вимірювальної техніки шляхом регулярної метрологічної повірки відповідно до законодавства;

проведення вхідного контролю якості діючих речовин (субстанцій) та допоміжних речовин, пакувальних матеріалів відповідно до законодавства;

наявність уповноваженої особи;

наявність плану термінових дій для вилучення в разі необхідності з обігу вироблених (виготовлених) лікарських засобів з їх подальшою утилізацією чи знищенням, зокрема тих, строк придатності яких закінчився;

належні умови зберігання вироблених (виготовлених) лікарських засобів;

наявність ДФУ, технологічних інструкцій та інших нормативно-правових актів МОЗ України, які регламентують виробництво (виготовлення) та контроль якості лікарських засобів в аптеках;

регулярне проведення самоінспекцій, які є складовою системи забезпечення якості;

розгляд рекламацій на вироблені (виготовлені) та реалізовані лікарські засоби відповідно до письмової процедури;

систематизацію повідомлень про побічні реакції та побічні дії лікарських засобів для виявлення неякісних лікарських засобів та запобігання подібним випадкам.

2.2. При виробництві (виготовленні) лікарських засобів для перорального та зовнішнього застосування можна використовувати готові лікарські засоби, якщо це зазначено лікарем у прописі для індивідуального виробництва (виготовлення).

2.3. Лікарські форми, що складаються із твердих окремих сухих частинок різного ступеня здрібненості, вироблені (виготовлені) в аптеках, мають відповідати вимогам статті «5.N.1.1. Екстемпоральні нестерильні лікарські засоби» ДФУ.

2.4. Лікарські засоби для новонароджених та немовлят:

2.4.1. Технологія виробництва (виготовлення) лікарських засобів для новонароджених та немовлят повинна забезпечувати їх якість відповідно до вимог нормативних документів.

2.4.2. Усі лікарські форми для новонароджених та немовлят повинні бути стерильними незалежно від вказівки лікаря, який прописав рецепт.

2.4.3. Виробництво (виготовлення) лікарських засобів здійснюється в асептичних умовах (або з використанням ламінарного боксу) відповідно до ДФУ та інших нормативно-правових актів МОЗ України за правилами технології відповідних лікарських форм.

2.4.4. Розчини для внутрішнього застосування для новонароджених та немовлят готують масооб’ємним способом на стерильній воді очищеній або воді для ін’єкцій в асептичних умовах без додавання стабілізаторів чи консервантів.

2.5. Для виробництва (виготовлення) внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін’єкційних лікарських засобів, що не підлягають термічній стерилізації, необхідно використовувати «воду для ін’єкцій стерильну».

2.5.1. Для виробництва (виготовлення) очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно використовувати «воду очищену в контейнерах».

2.5.2. Для виробництва (виготовлення) крапель і примочок, які не підлягають стерилізації, використовують «воду очищену» стерильну або «воду для ін’єкцій».

2.5.3. Усі діючі речовини (субстанції) повинні зберігатися до порушення цілісності в оригінальних контейнерах у приміщеннях (зонах) для зберігання, а після відкриття контейнерів — у спеціально відведених чистих приміщеннях (зонах), які можуть бути обладнані в асистентській — у штангласах, які повинні бути чисті (вимиті та простерилізовані) і відповідно промарковані.

2.5.4. На всіх штангласах з діючими речовинами (субстанціями) та допоміжними речовинами, що містяться в приміщеннях для зберігання, необхідно зазначити їх найменування, країну, назву виробника, номер серії заводу-виробника, номер аналізу атестованої лабораторії, строк придатності, дату заповнення штанглаcа та підпис особи, яка його заповнила.

2.5.5. На всіх штангласах з діючими речовинами (субстанціями) та допоміжними речовинами в асистентській повинна бути дата заповнення, підписи осіб, які заповнили та перевірили ідентичність речовини.

У журналі реєстрації ідентифікації лікарських засобів робиться запис відповідно до додатка 4 до цих Правил.

2.5.6. На штангласах з діючими речовинами (субстанціями) та допоміжними речовинами, які містять вологу, слід зазначати відсоток вологи, на балонах з рідинами (водню пероксиду розчин, формальдегіду розчин, аміаку розчин тощо) — фактичний вміст діючої речовини.

2.5.7. Штангласи з розчинами, настойками та рідкими напівфабрикатами за потреби забезпечуються нормальними краплемірами або піпетками. Число крапель у визначеному об’ємі визначається зважуванням та зазначається на штангласі. Малі кількості рідких лікарських засобів, які в прописі зазначені в стандартних краплях, слід відмірювати емпіричним краплеміром (очною піпеткою), прокаліброваним за відповідною рідиною.

2.6. Увесь посуд, який використовується при виробництві (виготовленні) лікарських засобів, обов’язково миється відповідно до вимог додатка 2 до Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 травня 2006 року № 275, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 травня 2006 року за № 642/12516, стерилізується, закупорюється та зберігається в щільно закритих шафах. Строк зберігання стерильного посуду, який використовується при виробництві (виготовленні) нестерильних лікарських засобів, становить не більше трьох діб. Для пакування ін’єкційних, внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів слід використовувати контейнери і корки, які відповідають вимогам ДФУ та технічній документації на них. Строк зберігання стерильного посуду (у тому числі балонів), що використовується для виробництва (виготовлення) і фасування лікарських засобів в асептичних умовах, — не більше 24 годин. Результати стерилізації фіксуються в журналі реєстрації стерилізації лікарських засобів, допоміжних матеріалів, посуду тощо за формою, наведеною в додатку 6 до цих Правил.

2.7. Виробництво (виготовлення) серій лікарських засобів, внутрішньоаптечної заготовки та лікарських засобів про запас в аптеках здійснюється згідно з технологічними інструкціями.

2.8. Відпускають лікарські засоби, вироблені (виготовлені) в аптеці, тільки після перевірки їх якості та надання дозволу на реалізацію уповноваженою особою, а у разі її відсутності — іншими працівниками, зазначеними в розділі V цих Правил.

2.9. При виробництві (виготовленні) лікарських засобів в аптеках суб’єкт господарювання забезпечує:

2.9.1. Проведення вхідного контролю якості діючих речовин (субстанцій), лікарської рослинної сировини та допоміжних матеріалів, а саме: перевірку супровідних документів, накладних, сертифікатів якості виробника, даних про реєстраційний статус або наявності окремого рішення МОЗ у випадках, передбачених статтею 17 Закону України «Про лікарські засоби», відсутності заборони органів державного контролю якості лікарських засобів на одержані серії лікарських засобів, відповідності вимогам вищезазначених документів за візуальними та органолептичними характеристиками; наявність «Висновку щодо якості» акредитованої або атестованої лабораторії для діючих речовин (субстанцій), які використовуються в аптеках для виробництва (виготовлення) парентеральних лікарських форм і лікарських засобів, що застосовуються в очній практиці, а також на наркотичні лікарські засоби, психотропні речовини та прекурсори. На імпортні лікарські засоби обов’язковим є висновок щодо якості ввезеного в Україну лікарського засобу.

2.9.2. Здійснення постійного контролю за змістом усіх рецептів і замовлень лікувально-профілактичних закладів, що надходять в аптеки, правильністю оформлення, сумісністю інгредієнтів, що входять до складу лікарських засобів, відповідністю прописаних доз з урахуванням віку хворого.

2.9.3. Здійснення серійного виробництва (виготовлення) лікарських засобів, які виробляються (виготовляються) про запас, за попередньо розробленими та затвердженими в установленому порядку технологічними інструкціями.

2.9.4. Здійснення контролю якості лікарських засобів відповідно до нормативно-правових актів МОЗ України.

2.9.5. Мікробіологічний контроль з відбором проб повітря, очищеної води та води для ін’єкцій, змивів з устаткування та обладнання, рук та одягу персоналу, який безпосередньо задіяний в технологічному процесі виробництва (виготовлення) лікарських засобів, аптечного посуду та вироблених (виготовлених) лікарських засобів, що повинен проводитися в порядку планового нагляду один раз на квартал. При цьому бактеріологічний контроль вищезазначених об’єктів проводиться підрозділами Державної санітарно-епідеміологічної служби України безоплатно.

ІІІ. Підготовка і контроль якості води очищеної та води для ін’єкцій

3.1. Підготовка води при виробництві (виготовленні) лікарських засобів повинна здійснюватися відповідно до вимог ДФУ (доповнень 1 та 4) до води очищеної та води для ін’єкцій, які введено в дію відповідно з 01 квітня 2004 року наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 грудня 2003 року № 637 та з 01 травня 2011 року наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 березня 2011 року № 162:

3.1.1. Вода очищена — це вода для виробництва (виготовлення) лікарських засобів, крім тих, що мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших розпоряджень і дозволів компетентного уповноваженого органу.

Воду очищену слід одержувати з питної води відповідно до вимог ДФУ, використовувати свіжоприготовленою або протягом трьох діб з моменту її одержання за умови зберігання у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх часток і мікробіологічних контамінацій.

3.1.2. Вода для ін’єкцій — вода, яка використовується як розчинник при виробництві (виготовленні) лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін’єкцій «in bulk»), або для розчинення, або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін’єкцій стерильна).

Воду для ін’єкцій одержують із води питної або води очищеної відповідно до вимог ДФУ. Вода для ін’єкцій, що використовується для виробництва (виготовлення) парентеральних лікарських засобів, які в подальшому підлягають термічній стерилізації, повинна відповідати вимогам ДФУ (доповнення 1) «Вода для ін’єкцій» «іn bulk». Її слід використовувати свіжоприготовленою або зберігати не більше 24-х годин у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних контамінацій.

3.1.3. Для виробництва (виготовлення) внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін’єкційних лікарських засобів, що не підлягають термічній стерилізації, необхідно використовувати стерильну воду для ін’єкцій, що відповідає вимогам ДФУ (доповнення 1) «Вода для ін’єкцій стерильна».

Для приготування очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно використовувати воду, що відповідає вимогам ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена в контейнерах».

3.1.4. Вода очищена (з кожного балона, а при подаванні води трубопроводом — на кожному робочому місці) повинна витримувати перевірку за показниками «Випробування на чистоту» ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена «in bulk».

3.1.5. Вода для ін’єкцій, призначена для виробництва (виготовлення) парентеральних, офтальмологічних лікарських засобів, лікарських засобів для новонароджених та немовлят, що підлягають подальшій термічній стерилізації (з кожного балона, а при подаванні води трубопроводом — на кожному робочому місці), повинна перевірятися за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода для ін’єкцій «in bulk» із встановленою для конкретної аптеки періодичністю.

3.1.6. Вода для ін’єкцій стерильна (кожна серія), яка використовується для виробництва (виготовлення) стерильних лікарських засобів, що не підлягають подальшій термічній стерилізації, повинна перевірятися за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода для ін’єкцій стерильна», крім показників «Сухий залишок», «Стерильність», «Бактеріальні ендотоксини».

3.1.7. Вода очищена в контейнерах (кожна серія) повинна перевірятися за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена в контейнерах», крім показників «Cухий залишок», «Мікробіологічна чистота».

3.1.8. Результати контролю води реєструються у журналах реєстрації результатів контролю води очищеної «in bulk», води очищеної в контейнерах, води для ін’єкцій «in bulk» та води для ін’єкцій стерильної за формою згідно з додатками 1, 2 до цих Правил.

3.1.9. Контроль якості води очищеної та води для ін’єкцій за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена» та «Вода для ін’єкцій» здійснюється один раз на квартал атестованими лабораторіями.

ІV. Вимоги до приміщень та обладнання

4.1. Приміщення та обладнання аптек необхідно експлуатувати відповідно до процесів, які в них проводяться та на них виконуються, з метою запобігання негативному впливу на якість вироблених (виготовлених) лікарських засобів. Приміщення повинні бути пристосовані до видів діяльності для мінімізації ризику дефектів.

4.2. Розташування виробничих приміщень повинно відповідати послідовності виконання операцій виробничого процесу і вимогам до рівня чистоти, унеможливлювати перехрещення технологічних, матеріальних та людських потоків.

4.3. Повинні бути вжиті заходи щодо запобігання входу в приміщення сторонніх працівників. Зони виробництва (виготовлення), зберігання та контролю якості діючих речовин (субстанцій) та готових лікарських засобів не повинні використовуватися як прохідні для працівників, що в них не працюють.

4.4. Суб’єкт господарювання повинен вживати заходів щодо валідації технологічних процесів, які здійснюються у виробничих приміщеннях, і МКЯ сировини та вироблених (виготовлених) лікарських засобів.

4.5. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити необхідний склад та площу виробничих і службово-побутових приміщень аптек:

аптека з виробництвом (виготовленням) нестерильних лікарських засобів повинна мати такі окремі виробничі приміщення: асистентську — не менше 20 кв. м; для одержання води очищеної — не менше 8 кв. м; для миття та стерилізації посуду — не менше 8 кв. м; окреме приміщення — кабінет провізора-аналітика або окреме робоче місце провізора-аналітика в асистентській, оснащене необхідним набором обладнання, а також приладами, реактивами відповідно до технологічної інструкції;

аптека з виробництвом (виготовленням) стерильних лікарських засобів в асептичних умовах повинна мати всі вищезазначені приміщення та додатково обладнані такі виробничі приміщення: для одержання води для ін’єкцій — площею від 8 кв. м (можливе суміщення з приміщенням для одержання води очищеної); асептичну асистентську зі шлюзом — від 13 (10+3) кв. м; для стерилізації вироблених (виготовлених) лікарських засобів від 10 кв. м; приміщення для контрольного маркування та герметичного закупорювання лікарських засобів — від 10 кв. м;

для аптек, які виробляють (виготовляють) в асептичних умовах лише очні краплі, наявність у складі асептичного блоку окремих приміщень для стерилізації вироблених (виготовлених) лікарських засобів та для контрольного маркування і герметичного закупорювання лікарських засобів не є обов’язковою;

допускається зменшення площ зазначених виробничих приміщень при обов’язковому виконанні суб’єктом господарювання вимог законодавства щодо якості вироблених (виготовлених) лікарських засобів;

службово-побутові приміщення для працівників (кімната персоналу, гардеробна (можливе суміщення кімнати персоналу та гардеробної), вбиральня), окреме приміщення або шафа для зберігання господарського та іншого інвентарю;

приміщення/зони для зберігання діючих речовин (субстанцій), внутрішньоаптечної заготовки (концентратів, напівфабрикатів), вироблених (виготовлених) лікарських засобів, допоміжних матеріалів, тари тощо;

інші приміщення, кількість та склад яких визначається суб’єктом господарювання.

4.6. Виробничі приміщення аптеки з виробництвом (виготовленням) лікарських засобів повинні бути забезпечені обладнанням та устаткуванням для належного виробництва (виготовлення) та зберігання лікарських засобів (виробниче устаткування, лабораторне обладнання, вимірювальні прилади, шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) і технічними засобами для постійного контролю за температурою та вологістю. Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях обладнання та устаткування, які не стосуються виконуваних у них робіт. Обладнання та матеріали, які використовуються для всіх операцій, повинні відповідати меті використання.

4.7. Розміщення та використання обладнання повинно здійснюватись таким чином, щоб звести до мінімуму ризик помилок, а також забезпечити ефективне очищення і експлуатацію з метою уникнення контамінації та будь-якого шкідливого впливу на якість лікарських засобів.

4.8. Виробничі приміщення аптек повинні підлягати вологому прибиранню із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів відповідно до глави 5 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 травня 2006 року № 275, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 травня 2006 року за № 642/12516.

4.9. Виробничі приміщення аптек, що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів, необхідно обладнати припливно-витяжною вентиляцією з механічним приводом або змішаною природною витяжною вентиляцією з механічною припливною для досягнення відповідного очищення повітря згідно з ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я».

4.10. Гардеробна повинна бути обладнана для забезпечення утримання та схоронності особистого та спецодягу працівників відповідно до вимог підпункту 3.5.12 пункту 3.5 розділу ІІІ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 жовтня 2010 року № 723, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2011 року за № 1420/20158.

4.11. Вимоги до приміщень та обладнання аптек, що займаються виробництвом (виготовленням) стерильних лікарських засобів:

виробництво (виготовлення) стерильних лікарських засобів повинно здійснюватися в чистих приміщеннях (зонах) в асептичних умовах;

асептичний блок повинен складатися зі шлюзу, асептичної асистентської, приміщення для отримання води для ін’єкцій, фасування, закупорювання та стерилізації лікарських засобів. Можливе суміщення асептичної асистентської та фасувальної;

приміщення асептичного блоку повинні бути максимально ізольовані від інших приміщень аптеки, раціонально взаємопов’язані між собою для забезпечення прямопоточних робочих процесів і скорочення потоку руху лікарських засобів у процесі їх виробництва (виготовлення), обладнані шлюзами, які захищають ззовні повітря асептичної асистентської від контамінації;

вікна в асептичній асистентській повинні бути герметично зачинені;

асептичний блок повинен бути обладнаний припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря перед витяганням, яка забезпечує не менше ніж 10-кратний обмін повітря за годину. Система вентиляції повітря повинна враховувати: розмір приміщення, обладнання і працівників, які у ньому перебувають, і мати відповідні фільтри;

доступ до асептичного блока повинні мати тільки визначені працівники аптек.

4.12. Виробничі приміщення, у яких виробляються (виготовляються)радіофармацевтичні лікарські засоби для використання в лікувально-профілактичному закладі, повинні виключати перехрещення технологічних потоків.

V. Вимоги до працівників

5.1. Аптеки, що займаються виробництвом (виготовленням) лікарських засобів, повинні мати укомплектований штат працівників, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

5.2. Працівники, які безпосередньо зайняті у виробництві (виготовленні) та контролі якості радіофармацевтичних лікарських засобів, повинні мати повну вищу освіту за фахом «провізор», «інженер-радіохімік», «інженер-радіофізик», відповідну підготовку, кваліфікацію, досвід роботи та пройти медичний огляд і отримати допуск відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки для надання фізичним особам допуску до виконання особливих робіт на ядерних установках з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1997 року № 1471 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 284).

5.3. Працівники аптек, які здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів, у разі приймання на роботу та періодично підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам у порядку, визначеному законодавством.

5.4. Працівники аптек, що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів, повинні виконувати вимоги щодо особистої гігієни відповідно до глави 6 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 травня 2006 року № 275, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 травня 2006 року за № 642/12516.

5.5. Керівник суб’єкта господарювання повинен забезпечити постійне навчання працівників відповідно до нормативних документів.

5.6. Завідувач аптеки, його заступники, уповноважена особа повинні володіти всіма видами внутрішньоаптечного контролю якості вироблених (виготовлених) лікарських засобів і в разі відсутності провізора-аналітика забезпечити його виконання.

5.7. Провізор-аналітик здійснює систематичний нагляд за технологічним процесом виробництва (виготовлення) лікарських засобів та інструктаж осіб, які беруть у ньому участь.

5.8. Відповідальними за належну організацію роботи асептичних блоків і виробництва (виготовлення) стерильних лікарських засобів є керівники/завідувачі аптек, які проводять щорічний інструктаж та перевірку знань працівників асептичних блоків щодо правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів.

VI. Внутрішньоаптечний контроль якості лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в умовах аптеки

6.1. До внутрішньоаптечного контролю ЕЛЗ відповідно до ДФУ відносять: письмовий, опитувальний, органолептичний, фізичний, хімічний та контроль при відпуску згідно з вимогами нормативних документів.

Усі ЕЛЗ, вироблені (виготовлені) за рецептом лікаря для конкретного пацієнта або за замовленням лікувально-профілактичних закладів, обов’язково підлягають органолептичному (візуальному), письмовому, опитувальному контролю та контролю при відпуску. Вони зазвичай не підлягають фізичному та хімічному контролю, їх готують під наглядом відповідальної особи.

Фізичному та хімічному контролю обов’язково підлягають ЕЛЗ, вироблені (виготовлені) за рецептом лікаря для конкретного пацієнта або за замовленнями лікувально-профілактичних закладів, що містять сильнодіючі, отруйні, наркотичні, психотропні речовини, та ЕЛЗ для новонароджених і немовлят.

Як виняток, виробництво (виготовлення) лікарських засобів для новонароджених та немовлят за складними прописами, ароматних вод і внутрішньоаптечної заготовки лікарських засобів для зовнішнього застосування, що містять дьоготь, іхтіол, сірку, нафталанську нафту, колодій тощо, контроль яких неможливо здійснити в умовах аптеки, проводиться в присутності (під наглядом) провізора-аналітика або у разі його відсутності — працівників, зазначених у пункті 5.6 розділу V цих Правил.

6.2. Письмовий контроль полягає у заповненні по пам’яті паспорта письмового контролю (далі — ППК) відразу після виробництва (виготовлення) ЕЛЗ.

Запис у ППК відображає технологію (порядок введення інгредієнтів) і виконується латинською мовою особою, яка виробила (виготовила) лікарський засіб.

У ППК зазначають дату, номер рецепта (вимоги), взяті речовини та їх кількість; загальну масу або об’єм лікарської форми, число доз; проставляється підпис особи, яка виробила (виготовила), розфасувала та перевірила лікарську форму.

При використанні напівфабрикатів і концентратів у ППК зазначають їх концентрацію, взяту кількість і серію.

При виробництві (виготовленні) порошків і супозиторіїв зазначають масу окремих дозованих одиниць та їх кількість. Кількість супозиторної маси зазначають як у ППК, так і в рецепті.

Якщо до складу ЕЛЗ входять отруйні, наркотичні, психотропні речовини та речовини, що підлягають предметно-кількісному обліку, а також коли ЕЛЗ виробляється (виготовляється) за рецептом, що передбачає відпуск лікарського засобу безоплатно або на пільгових умовах, ППК заповнюють на зворотному боці рецепта, що залишається в аптеці. У ППК зазначають використані при розрахунку коефіцієнти водопоглинання для лікарської рослинної сировини, коефіцієнти збільшення об’єму водних розчинів при розчиненні лікарських речовин.

ППК зберігають в аптеці протягом двох місяців.

Вироблені (виготовлені) ЕЛЗ, рецепти та заповнені ППК передають на перевірку відповідальній особі. Контроль полягає у перевірці дотримання правил технології, відповідності записів у ППК пропису в рецепті, правильності проведених розрахунків. Якщо виявлено помилку, ЕЛЗ підлягає фізичному та хімічному контролю. За відсутності методик аналізу ЕЛЗ виготовляють (виробляють) заново. Якщо проведено фізичний і хімічний контроль ЕЛЗ, то у ППК проставляють номер аналізу та підпис особи, яка провела аналіз.

При виробництві (виготовленні) ін’єкційних лікарських засобів та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів усі стадії виробництва (виготовлення) та контролю якості реєструються у журналі реєстрації окремих стадій виробництва (виготовлення) ін’єкційних, внутрішньовенних, інфузійних та очних лікарських засобівза формою, наведеною в додатку 3 до цих Правил.

При виробництві (виготовленні) концентратів (напівфабрикатів), внутрішньоаптечної заготовки і розфасовки лікарських засобів усі записи здійснюються в журналі реєстрації результатів контролю лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеці, внутрішньоаптечної заготовки, етилового спиртуза формою, наведеною в додатку 7 до цих Правил.

Порошки екстемпоральні для зовнішнього й орального застосування мають відповідати вимогам загальних статей на лікарські форми «Порошки для зовнішнього застосування» та «Порошки для орального застосування» доповнення 2 до ДФУ, яке введено в дію з 01 лютого 2008 року наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 січня 2008 року № 33.

6.3. При проведенні опитувального контролю відповідальна особа називає перший інгредієнт, що входить до складу ЕЛЗ, та його кількість, після чого особа, яка проводила виробництво (виготовлення), називає всі взяті ним для виробництва (виготовлення) ЕЛЗ інгредієнти та їх кількості, а при використанні напівфабрикатів (концентратів) називає також їх склад і концентрацію. Якщо допущено помилку, ЕЛЗ підлягає фізичному та хімічному контролю. За відсутності методик аналізу ЕЛЗ виготовляють (виробляють) заново.

6.4. Органолептичний контроль полягає в перевірці зовнішнього вигляду, кольору, запаху, однорідності змішування, відсутності механічних включень в умовах випробування, якості закупорювання ЕЛЗ.

6.5. Фізичний контроль полягає у перевірці загальної маси або об’єму ЕЛЗ, кількості та маси окремих дозованих одиниць (не менше трьох доз). Допустимі норми відхилень для лікарських засобів, виготовлених в аптеці, наведено в додатку 8 до цих Правил.

6.6.Хімічний контроль полягає в ідентифікації та визначенні кількісного вмісту речовин, що входять до складу ЕЛЗ. Хімічний контроль проводять за фармакопейними методами.

6.7. Ідентифікації підлягають:

ЕЛЗ для конкретного пацієнта або за замовленнями лікувально-профілактичного закладу, що містять сильнодіючі, отруйні, наркотичні, психотропні речовини, та ЕЛЗ для новонароджених і немовлят;

концентрати (напівфабрикати) та рідкі лікарські засоби в бюреточній установці та штангласах з емпіричними краплемірами в асистентській при заповненні, у тому числі матричні настойки, тритурації, розчини, розведення, а також кожна серія лікарських засобів, розфасованих в аптеці. Результати аналізів реєструються в журналі за формою, наведеною в додатку 4 до цих Правил.

6.8. Ідентифікації та кількісному аналізу підлягають:

усі ін’єкційні та внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби до та після стерилізації (стабілізуючі речовини визначаються до стерилізації);

усі очні краплі та мазі. При аналізі очних крапель вміст у них ізотонізуючих речовин і (стабілізуючих) антимікробних консервантів визначається до стерилізації;

усі лікарські форми для новонароджених та немовлят (за відсутності методик кількісного аналізу). Ці лікарські форми повинні бути перевірені якісним аналізом. Як виняток, виробництво (виготовлення) лікарських форм для новонароджених та немовлят, складних за складом, які не мають методик ідентифікації і кількісного аналізу, проводиться у присутності (під наглядом) провізора-аналітика або провізора;

розчини кислоти хлористоводневої (для внутрішнього застосування), атропіну сульфату та срібла нітрату;

усі концентровані розчини, напівфабрикати, лікарські засоби, виготовлені про запас, внутрішньоаптечна заготовка (кожна серія);

концентрація спирту етилового у водно-спиртових розчинах (визначається спиртометром або рефрактометричним методом);

стабілізатори, що використовуються при виробництві (виготовленні) розчинів для ін’єкцій і буферних розчинів для очних крапель.

Результати реєструються в журналі за формою, наведеною в додатку 7 до цих Правил. У цьому журналі фіксуються всі випадки неякісного виробництва (виготовлення) лікарських засобів. Неякісні лікарські засоби на підставі рішення уповноваженої особи вилучаються у «Карантин», утилізуються чи знищуються в установленому законодавством порядку.

6.9. Контроль при відпуску проводиться для всіх ЕЛЗ.

Контроль при відпуску полягає у перевірці відповідності:

упаковки ЕЛЗ — фізико-хімічним властивостям інгредієнтів, що входять до його складу;

оформлення ЕЛЗ — вимогам нормативних документів;

зазначених у рецепті доз отруйних, наркотичних, психотропних та сильнодіючих речовин — віку хворого;

номера на рецепті та номера на етикетці; прізвища хворого на квитанції та прізвища на етикетці, у рецепті або його копії;

складу ЕЛЗ, зазначеного у ППК та пропису в рецепті.

Особа, яка відпустила лікарський засіб, зобов’язана поставити свій підпис і дату відпуску на зворотному боці рецепта (замовлення) та у ППК.

Для оцінки якості лікарського засобу застосовують два терміни: «Задовольняє» або «Не задовольняє».

Незадовільність ЕЛЗ встановлюють за невідповідності одному з видів внутрішньоаптечного контролю.

VII. Вимоги до контролю якості парентеральних, офтальмологічних та інших лікарських засобів, що виробляються (виготовляються) про запас (серіями) та до яких ставляться вимоги щодо їх стерилізації

7.1. Контроль якості парентеральних, офтальмологічних та інших лікарських засобів, що виробляються (виготовляються) серіями, повинен охоплювати всі стадії їх виробництва (виготовлення). Постадійний контроль виробництва (виготовлення) повинен бути внесений у технологічну інструкцію. Результати постадійного контролю виробництва (виготовлення) реєструються в журналі реєстрації окремих стадій виробництва (виготовлення) ін’єкційних, внутрішньовенних, інфузійних та очних лікарських засобів за формою, наведеною в додатку 3 до цих Правил.

7.2. Контроль парентеральних, офтальмологічних та інших лікарських засобів, що виробляються (виготовляються) серіями, як готової продукції повинен здійснюватися за всіма показниками якості, які внесені в технологічну інструкцію. Вироблений (виготовлений) лікарський засіб повинен відповідати всім вимогам, зазначеним у технологічній інструкції. Результати контролю реєструються в журналі реєстрації результатів контролю лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеці, внутрішньоаптечної заготовки, етилового спиртуза формою, наведеною в додатку 7 до цих Правил.

7.3. Стерилізація розчинів повинна здійснюватись не пізніше 3-х годин від початку виробництва (виготовлення) під контролем спеціально призначеної особи (яка має допуск до роботи з обладнанням, що працює під тиском). Стерилізація розчинів глюкози повинна здійснюватись одразу ж після їх виробництва (виготовлення). Реєстрація параметрів стерилізації проводиться у відповідному журналі реєстрації стерилізації ін’єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів за формою, наведеною в додатку 5 до цих Правил.

Умови стерилізації і строк зберігання стерильних лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках, визначено в технологічних інструкціях та нормативних документах МОЗ України.

7.4. Контроль ін’єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів на механічні включення (видимі частки) проводиться відповідно до вимог ДФУ з обов’язковою перевіркою кожного контейнера. Одночасно проводиться перевірка якості закупорювання контейнерів (алюмінієвий ковпачок не повинен прокручуватися при перевірці вручну) та об’єму ін’єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, що виготовляються відповідно до вимог ДФУ.

7.5. Повторна стерилізація ін’єкційних розчинів не допускається.

7.6. Контроль ін’єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, води для ін’єкцій на відсутність бактеріальних ендотоксинів або пірогенів здійснюється вибірково один раз на місяць в атестованих лабораторіях.

7.7. Контроль на стерильність ін’єкційних, внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, офтальмологічних та інших лікарських засобів, до яких ставляться вимоги щодо їх стерильності, здійснюється щомісяця вибірково в лабораторіях, атестованих згідно з установленим порядком.

7.8. Забороняється одночасне виробництво (виготовлення) в одному виробничому приміщенні кількох найменувань ін’єкційних, внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів.

VІІІ. Вимоги до виробництва (виготовлення) та забезпечення якості радіофармацевтичних лікарських засобів, що виробляються (виготовляються) в аптеках

8.1. Аптеки, які виробляють (виготовляють) радіофармацевтичні лікарські засоби, забезпечують дотримання норм, встановлених для роботи з радіоактивними речовинами, а саме:

Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832;

Норм радіаційної безпеки України (НРБУ — 97) Державних гігієнічних нормативів ДГН 6.6.1.-6.5.001-98, введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62.

8.2. Контроль якості радіофармацевтичних лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках, забезпечується:

8.2.1. Керівниками аптек, в яких виробляються (виготовляються) радіофармацевтичні лікарські засоби.

8.2.2. Уповноваженими особами (призначеними керівниками аптек), відповідальними за випуск та якість радіофармацевтичних лікарських засобів і здійснення вхідного контролю та систематичної перевірки вихідних матеріалів, з метою підтвердження дотримання вимог нормативно-технічної документації аптек, які здійснюють контроль якості радіофармацевтичних лікарських засобів кожної серії безпосередньо в аптеках, що їх виробляють (виготовляють), та дозволяють їх подальше використання.

8.3. Аптеки, що здійснюють виробництво (виготовлення) радіофармацевтичних лікарських засобів, повинні мати нормативно-технічну документацію, в якій описано порядок здійснення (виконання) всіх виробничих операцій, зокрема:

8.3.1. Надходження, ідентифікація, маркування, обробка та контроль якості вихідних матеріалів і сировини.

8.3.2. Виготовлення, відбір проб, використання, зберігання вироблених (виготовлених) радіофармацевтичних лікарських засобів.

8.3.3. Послідовність дій щодо продукції неналежної якості та рекламацій.

8.3.4. Знищення/утилізація радіоактивних відходів та продукції неналежної якості.

8.3.5. Технічне обслуговування, калібрування та метрологічна повірка засобів вимірювальної техніки щодо виробництва (виготовлення), контролю якості радіофармацевтичних лікарських засобів та охорони навколишнього природного середовища.

8.3.6. Ведення, правильне оформлення та зберігання внутрішньої документації, пов’язаної з виробництвом (виготовленням) і контролем якості радіофармацевтичних лікарських засобів.

8.3.7. Обслуговування, прибирання та дезінфекція приміщень і устаткування, де здійснюється виробництво (виготовлення) радіофармацевтичних лікарських засобів.

8.3.8. Дії працівників під час роботи з радіоактивними речовинами.

8.3.9. Санітарно-гігієнічні вимоги щодо працівників та спецодягу для роботи в асептичних умовах.

8.4. Виробництво (виготовлення) та внутрішній контроль якості радіофармацевтичних лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках, здійснюються відповідно до нормативно-технічної документації аптек.

8.5. Вимоги щодо якості до вихідних і пакувальних матеріалів визначаються в нормативно-технічній документації аптек. Аптеками розробляється та затверджується порядок контролю вихідних матеріалів. Уповноважені особи аптек при виборі постачальника мають переконатися в тому, що матеріали, які постачаються в аптеки, відповідають вимогам нормативно-технічної документації аптек.

8.6. Усі проведені операції з виробництва (виготовлення) та контролю якості вироблених (виготовлених) радіофармацевтичних лікарських засобів у письмовому вигляді задокументовуються з метою підтвердження фактичного проведення усіх необхідних виробничих перевірок і операцій, випробувань якості, а також з метою ідентифікації кожної серії препарату, реєстрації будь-яких відхилень у повному обсязі.

8.7. Дотримання процедур, затверджених керівниками аптек, здійснюється з метою забезпечення якості радіофармацевтичних лікарських засобів, що виробляються (виготовляються), відхилення від яких документально оформляються та аналізуються особами, відповідальними за випуск та якість вироблених (виготовлених) препаратів.

8.8. Встановлюються допустимі граничні значення змін характеристик радіофармацевтичних лікарських засобів, включаючи вимоги до випуску і терміну зберігання (наприклад, радіохімічної чистоти, об’ємної активності, радіонуклідної чистоти і питомої активності).

8.9. Керівниками аптек на всі операції, пов’язані з очищенням, дезактивацією, дезінфекцією, технічним обслуговуванням устаткування, розробляються та затверджуються інструкції.

8.10. Працівники аптек, що виробляють (виготовляють) радіофармацевтичні лікарські засоби, мають на своїх робочих місцях затверджені керівниками аптек стандартні операційні процедури щодо виробництва (виготовлення) та контролю якості радіофармацевтичних лікарських засобів, дотримуються їх та проходять навчання в разі змін у технологічному процесі.

8.11. Документація, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та контролем якості радіофармацевтичних лікарських засобів, зберігається протягом трьох років, якщо більший строк не передбачено іншими нормативними документами.

8.12. Одночасне виробництво (виготовлення) різних радіофармацевтичних лікарських препаратів в одній робочій зоні (у камері для роботи з високоактивними речовинами, ламінарній шафі або дозувальній системі) не допускається, щоб зменшити до мінімуму ризик перехресного забруднення радіоактивними речовинами або змішування вихідних матеріалів, сировини.

8.13. Для забезпечення стерильності радіофармацевтичних лікарських засобів здійснюється мікробіологічний контроль устаткування, на якому проводяться виробництво (виготовлення) та фасування радіофармацевтичних лікарських засобів, використовуються стерильні матеріали та спецодяг для роботи в асептичних умовах.

8.14. Враховуючи радіаційну активність готового продукту, допускається нанесення маркування на первинну упаковку до початку його виробництва (виготовлення). На стерильні порожні закриті флакони/шприци може бути нанесено маркування з частковою інформацією до операції наповнення, при цьому забезпечуються збереження стерильності та доступ до візуального контролю наповнених флаконів/шприців.

8.15. Враховуючи, що радіофармацевтичні лікарські засоби використовуються протягом короткого періоду часу, чітко визначається строк придатності препарату. Допускається використання результатів попередньої валідації контролю радіофармацевтичних лікарських засобів на стерильність.

ІХ. Маркування лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках

9.1. Етикетки для ЕЛЗ залежно від способу їх застосування повинні мати на білому фоні сигнальні кольори: для лікарських засобів для внутрішнього застосування — зелений; для лікарських засобів для зовнішнього застосування — оранжевий; на всі етикетки друкарським способом має бути нанесено попереджувальний напис «Берегти від дітей».

Для звернення особливої уваги на призначення ЕЛЗ або його специфічні властивості застосовують додаткові попереджувальні написи: «Дитячий» (на зеленому фоні білий шрифт); «Серцевий» (на оранжевому фоні білий шрифт); «Берегти від вогню» (на червоному фоні білий шрифт); «Поводитись обережно!» (на білому фоні червоний шрифт); «Зберігати у прохолодному місці» (на синьому фоні білий шрифт); «Зберігати у захищеному від світла місці» (на синьому фоні білий шрифт); «Перед вживанням збовтувати» (на білому фоні зелений шрифт).

На етикетці обов’язково мають бути такі позначення: емблема медицини, або емблема медицини та емблема (логотип) суб’єкта господарювання, або емблема (логотип) суб’єкта господарювання; порядковий номер аптеки та, за бажанням суб’єкта господарської діяльності, його найменування та місцезнаходження (прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання — для фізичних осіб — підприємців); номер рецепта або вимоги (замовлення) лікувально-профілактичного закладу; прізвище, ініціали хворого або номер і найменування лікарні (відділення); докладний спосіб застосування; дата приготування; строк придатності.

9.2. Концентровані розчини:

на етикетці штангласа зазначають: назву та концентрацію розчину; дату приготування; номер серії; номер аналізу; прізвище та підпис особи, яка приготувала розчин; прізвище та підпис особи, яка провела контроль якості розчину; строк придатності.

9.3. Напівфабрикати:

на етикетці зазначають: склад напівфабрикату; серію; дату приготування; строк придатності; приготував, перевірив, номер аналізу.

9.4. Лікарські засоби, виготовлені про запас:

На етикетці обов’язково мають бути такі позначення:

емблема медицини, або емблема медицини та емблема (логотип) суб’єкта господарювання, або емблема (логотип) суб’єкта господарювання; порядковий номер аптеки та, за бажанням суб’єкта господарювання, його найменування та місцезнаходження (прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання — для фізичних осіб-підприємців); назва та/або склад лікарського засобу; серія; дата приготування; строк придатності; приготував, перевірив, номер аналізу.

9.5. На кожній упаковці лікарського засобу, до складу якого входять наркотичні, психотропні речовини та прекурсори, має бути: номер (найменування) аптеки, де виготовлені ці лікарські засоби;точне і чітке позначення «Внутрішнє», «Мазь», «Для ін’єкцій», «Очні краплі» тощо; найменування відділення (кабінету), для якого призначено виготовлені лікарські форми; склад лікарської форми, що відповідає припису, зазначеному у вимогах, поданих в аптеку; дата виготовлення лікарських форм; підписи осіб, які виготовили, перевірили і видали лікарські форми з аптеки.

На лікарські засоби, що містять отруйні речовини, а також при відпуску кислот концентрованих, розчинів пероксиду водню, фенолу в чистому вигляді або в розчинах з концентрацією понад 5% повинна наклеюватися попереджувальна етикетка — «Поводитись обережно».

9.6. На всіх видах внутрішньоаптечних заготовок та лікарських засобах, до яких ставляться вимоги щодо стерильності, повинно додатково зазначатися: «Стерильно» (етикетка — на білому фоні синій шрифт) або: «Приготовлено асептично» (етикетка — на білому фоні синій шрифт) — для препаратів, які не підлягають стерилізації.

На етикетках внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів додатково зазначаються значення осмоляльності (осмолярності) та іонний склад розчину.

Х. Упаковка

10.1. Контейнери (штангласи тощо), упаковка рецептурна (споживацька), в яких зберігають діючі речовини (субстанції), допоміжні речовини та напівфабрикати і відпускають ЕЛЗ, мають відповідати вимогам загальної статті 3 «Матеріали та контейнери» ДФУ (доповнення 1).

Вибір упаковки й закупорювальних засобів здійснюють залежно від властивостей, призначення й кількості ЕЛЗ відповідно до вимог ДФУ та інших нормативних документів.

ЕЛЗ, що містять чутливі до дії світла речовини, упаковують у світлонепроникні контейнери.

ЕЛЗ, що містять леткі, гігроскопічні речовини та речовини, що вивітрюються й окиснюються, упаковують у контейнери, закупорені ковпачками або кришками, що нагвинчуються, у комплекті з пробками або прокладками з ущільнювальними елементами.

Пакування ЕЛЗ, що містять леткі речовини або речовини, що мають запах, проводять окремо від інших лікарських засобів.

ЕЛЗ, що містять отруйні, наркотичні, психотропні речовини, опечатують або укупорюють «під обкатку» та зберігають до відпуску в окремій шафі, що замикається.

10.2. Фасування, перепакування готових лікарських засобів в умовах аптек та їх зберігання здійснюють відповідно до вимог нормативних документів.

ХІ. Державний контроль якості лікарських засобів, виготовлених в аптеках

Державний контроль за забезпеченням належних умов виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках здійснюється органами державного контролю якості лікарських засобів відповідно до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Начальник Управління лікарських засобів та медичної продукції

Л.В. Коношевич

Додаток 1. ЖУРНАЛ
реєстрації результатів контролю води очищеної «in bulk» ,
води очищеної в контейнерах та води для ін’єкцій «in bulk»

Примітки. У графах відповідної частини таблиці результати контролю щодо відсутності домішок зазначаються знаком «-». Допустимі домішки слід позначати знаком «-» або «у межах еталона» (м/е).

Додаток 2. ЖУРНАЛ
реєстрації результатів контролю води
для ін’єкцій стерильної

Примітка. У графах відповідної частини таблиці результати контролю щодо відсутності домішок зазначаються знаком «-». Допустимі домішки слід позначати знаком «-» або «у межах еталона» (м/е).

Додаток 3. Журнал
реєстрації окремих стадій виробництва (виготовлення) ін’єкційних, внутрішньовенних, інфузійних та очних лікарських засобів*

Дата	№ з/п (№ серії або № рецепта)	Серія вихідної сировини	Вихідні лікарські засоби		Готовий продукт		Підпис особи, що виготовила розчини	Фасування		Підпис особи, що розфасувала
			найменування	кількість	найменування	кількість		об’єм	кількість флаконів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

*Дозволяється реєстрація протягом дня на окремому аркуші за цією формою з подальшим брошуруванням або ведення окремих журналів для окремих стадій виробництва (виготовлення) ін’єкційних розчинів. Реєстрація виробництва (виготовлення) ін’єкційних розчинів проводиться в міру їх виробництва (виготовлення).

Додаток 4. Журнал
реєстрації ідентифікації лікарських засобів*

Дата	№ з/п (№ аналізу)	Найменування	№ серії або аналізу заводу-виробника або сертифіката аналізу лабораторії	№ заповненого штанглаcа	Речовина, що визначається (іон)	Результат контролю (+) або (-)	Підпис**
							особи, яка заповнила штанглас	особи, яка провела перевірку
1	2	3	4	5	6	7	8	9

* За цією формою реєструються також результати контролю та ідентичність розчинів у бюретковій установці.  ** Дата та підписи осіб, які заповнили та перевірили, проставляються також і на штангласі.

Додаток 5. Журнал
реєстрації стерилізації ін’єкційних та внутрішньовенних
інфузійних лікарських засобів*

* Номери аналізів до і після стерилізації зазначаються через дріб.   ** Для цього призначається окрема особа (зав. відділом, заст. зав. відділом, провізор-аналітик або пров).

Додаток 6. ЖУРНАЛ
реєстрації стерилізації лікарських засобів, допоміжних матеріалів, посуду тощо*

Дата	№ з/п	№№ рецептів (вимог, серій)	Найменування лікарського засобу, допоміжного матеріалу, посуду тощо	Кількість		Умови стерилізації		Термотест	Підпис особи, яка провела перевірку
				до стерилізації	після стерилізації	температура	час**
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

* У журналі реєструються результати стерилізації лікарських засобів (за винятком ін’єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів), допоміжних матеріалів, засобів малої механізації, посуду тощо, а також робиться відмітка про прожарювання натрію хлориду (параметри прожарювання натрію хлориду — 180 ⁰С протягом двох годин, термін використання — 1 доба).    ** Зазначається час початку та закінчення стерилізації.

Додаток 7. ЖУРНАЛ
реєстрації результатів контролю лікарських засобів,
вироблених (виготовлених) в аптеці, внутрішньоаптечної заготовки, етилового спирту¹

 ¹При великому обсязі роботи за цією формою дозволяється вести окремі журнали з урахуванням специфіки. За цією формою реєструються також результати контролю на ідентичність розчинів у бюретковій системі.  ²Номер серії фасування переноситься з книги обліку лабораторних і фасувальних робіт.  ³Заповнюється при проведенні хімічного контролю.  ⁴ Заповнюється при проведенні випробувань «Ідентифікація».  ⁵Незадовільні результати підкреслюються червоним.

 

Додаток 8. Допустимі норми відхилень для лікарських засобів, виготовлених в аптеці

1. Для парентеральних лікарських засобів

Відхилення, допустимі в масі наважки окремих лікарських речовин у рідких лікарських формах при виготовленні масооб’ємним способом
прописана маса, г	відхилення,%
< 0,02	±20
0,02-0,1	±15
0,01-0,2	±10
0,2-0,5	±8
0,5-0,8	±7
0,8-1	±6
1-2	±5
2-5	±4
>5	±3
Відхилення, допустимі в загальному об’ємі рідких лікарських форм при виготовленні масооб’ємним способом
прописаний об’єм, мл	відхилення,%
±10
10-20	±8
20-50	±4
50-150	±3
150-200	±2
>200	±1

 

Відхилення, допустимі при фасуванні рідких лікарських форм за об’ємом
виміряний об’єм, мл	відхилення,%
±8
5-25	±5
25-100	±3
100-300	±1,5
300-1000	±1
>1000	±0,5

2. Для очних лікарських засобів

Відхилення, допустимі в масі наважки окремих лікарських речовин у рідких лікарських формахпри виготовленні масооб’ємним способом
прописана маса, г	відхилення,%
< 0,02	±20
0,02-0,1	±15
0,01-0,2	±10
0,2-0,5	±8
0,5-0,8	±7
0,8-1	±6
1-2	±5
2-5	±4
>5	±3
Відхилення, допустимі в загальному об’ємі рідких лікарських форм при виготовленні масооб’ємним способом
прописаний об’єм, мл	відхилення,%
±10
10-20	±8
20-50	±4
50-150	±3
150-200	±2
>200	±1

 

Відхилення, допустимі в загальній масі мазей
прописана маса, г	відхилення,%
±15
5-10	±10
10-20	±8
20-30	±7
30-50	±5
50-100	±3
>100	±3

3. Для твердих лікарських засобів

Відхилення, допустимі при розважуванні порошків на дози
прописана маса, г	відхилення,%
±15
0,1-0,3	±10
0,3-1	±5
1-10	±3
10-100	±3
100-250	±2
>250	±0,3

 

Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у порошках
прописана маса, г	відхилення,%
±20
0,02-0,05	±15
0,05-0,2	±10
0,2-0,3	±8
0,3-0,5	±6
0,5-1	±5
1-2	±4
2-5	±3
5-10	±2
>10	±1

4. Для рідких лікарських засобів

Відхилення, допустимі в загальному об’ємі рідких лікарських форм при виготовленні масооб’ємним способом
прописаний об’єм, мл	відхилення,%
±10
10-20	±8
20-50	±4
50-150	±3
150-200	±2
>200	±1

 

Відхилення, допустимі в загальній масі рідких лікарських форм при виготовленні масооб’ємним способом
прописана маса, г	відхилення,%
±10
10-20	±8
20-50	±5
50-150	±3
150-200	±2
>200	±1

 

Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у рідких лікарських формах при виготовленні масооб’ємним способом
прописана маса, г	відхилення,%
±20
0,02-0,1	±15
0,1-0,2	±10
0,0-0,5	±8
0,5-0,8	±7
Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у рідких лікарських формах при виготовленні масооб’ємним способом
прописана маса, г	відхилення,%
±20
0,1-0,2	±15
0,2-0,3	±12
0,3-0,5	±10
0,5-0,8	±8
Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у рідких лікарських формах при виготовленні масооб’ємним способом
прописана маса, г	відхилення,%
0,8-1,0	±7
0,1-2,0	±6
2,0-5,0	±5
>5,0	±3
Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у рідких лікарських формах при виготовленні масооб’ємним способом
прописана маса, г	відхилення,%
0,8-1,0	±7
0,1-2,0	±6
2,0-10,0	±5
>10,0	±3

Контроль якості концентрованих розчинів здійснюють відповідно до ДФУ та нормативних документів.

Для концентрованих розчинів ознаками непридатності є зміна кольору, помутніння, поява нальоту.

Відхилення, допустимі у масі окремих інгредієнтів у концентрованих розчинах: при вмісті речовини до 20% включно — не більше ± 2%, а при вмісті речовини понад 20% — не більше ±1% зазначеного відсотка.

5. Для м’яких лікарських засобів

Відхилення, допустимі в загальній масі мазей
прописана маса, г	відхилення,%
±15
5-10	±10
10-20	±8
20-30	±7
30-50	±5
50-100	±3
>100	±2

 

Відхилення, допустимі при фасуванні рідких лікарських форм за об’ємом
виміряний об’єм, мл	відхилення,%
±5
5-50	±4
50-100	±2,5
>100	±1

 

Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у мазях
прописана маса, г	відхилення,%
< 0,1	±20
0,1-0,2	±15
0,2-0,3	±12
0,3-0,5	±10
0,5-0,8	±8
0,8-1,0	±7
1,0-2,0	±6
2,0-10,0	±5
>10,0	±3

Таблиця якісних реакцій, які застосовуються в експрес-аналізі

Досліджувана речовина	Методика дослідження та реактиви		Результати реакції		Хімізм реакції
1	2		3		4
Al 3+	На фільтрувальний папір поміщують краплю досліджуваного розчину і обробляють парою амоніаку. На пляму, яка утворилась, наносять краплю розчину алізарину і знову обробляють парою амоніаку		Червонувато-рожева пляма на фіолетовому фоні, при нагріванні фіолетовий фон зникає		При обробці амоніаком розчину солі алюмінію утворюється гідроксид алюмінію, який з алізарином дає алюмінієвий лак червонувато-рожевого кольору [C14H5O2(OH)2SO3Al * xH2O ] Фіолетовий колір обумовлений алізарином, який забарвлюється від дії амоніаку. При нагріванні амоніак випаровується та забарвлення зникає.
NH4+	На предметне скельце наносять краплю досліджуваного розчину, краплю розчину NaOH; перемішують, збоку кладуть змочений водою червоний лакмусовий папірець або краплю реактиву Неслера.		Червоний лакмусовий папірець синіє, а  реактив Неслера забарвлюється в жовто-бурий колір		NH4Cl + NaOH → NaCl + NH3 + H2O Газ амоніак, що виділився змінює забарвлення червоного лакмусового папірця, а також реактиву Неслера. 2[HgI4]2- + NH3 + 3OH– → [OHg2NH2]+I– + 7I– + H2O
Ag+	1. На фільтрувальний папір вносять послідовно по 1 краплі розв. HCl, досліджуваного розчину, Mn(NO3)2 і розчин NaOH 2. На амідопіриновий папірець наносять краплю досліджуваного розчину		1. Чорна пляма       2. Фіолетова пляма, яка переходить в чорну		1. 2 Ag+ + Mn2+ + 4OH– → 2 Ag + MnO2 + 2H2O       2. Амідопірин, як сильний відновник, відновлює Ag+ до вільного Ag
Bi3+	На фільтрувальний папір наносять 0,01г досліджуваного порошку  і краплю розчину KI		Чорний осад, розчинний в надлишку реактиву, з утворенням жовтого або оранжевого забарвлення		Bi3+ + 3I– → BiI3 BiI3 + I– → [BiI4]–
Ca2+	На предметне скельце наносять краплю дослідженого розчину і краплю розчину (NH4)2C2O4		Білий кристалічний осад розчинний в мінеральних кислотах.		Ca2+ + C2O42- → CaC2O4 CaC2O4 + 2HCl → CaCl2 + + H2C2O4                                               CaC2O4 + 2HNO3 → Ca(NO3)2 + H2C2O4
Fe2+	До краплі досліджуваного розчину або 0,005 г порошку додають краплю K3[Fe(CN)6]		Синє забарвлення турбуленової сині		3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3- → Fe3[Fe(CN)6]2
Fe3+	До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину NH4SCN		Червоно-буре забарвлення		Fe3+ + 3SCN– → Fe(SCN)3
Hg22+	1.               Дo 0,005 г порошку або краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину K         2. До 0,005 г порошку або краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину NaOH		1.  Зелено-жовтий осад, розчинний в надлишку реактиву з виділенням чорного осаду   2. Чорний осад		1. 2Hg+ + 2I– → Hg2I2       Hg2I2 + 2KI →  K2[HgI4]  + Hg           2. Hg2Cl2 + 2NaOH → Hg2O +  2 NaCl + H2O
Hg2+	1.               Дo 0,005 г порошку або 3 краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину KI   2. До 0,005 г порошку або краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину NaOH		1. Червоний осад, розчинний в надлишку реактиву 2. Жовтий осад, розчинний в розчині KI		1. Hg2+ + 2I– → HgI2      HgI2 + 2KI → K2[HgI4]     2. HgCl2 + 2 NaOH → HgO + 2 NaCl + H2O
K+	1.               Крупинку солі або краплю розчину вносять на графітовому стержні в безбарвне полум`я пальника   2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину Na3[Co(NO2)6]. Якщо розчин лужний, то підкислюють розв. CH3COOH		1. Фіолетове забарвлення. Спостереження проводять через синє скло 2. Золотисто-жовтий кристалічний осад		1. K+ + hv →*K+ →K+ + hv1         2. 2K+ + 3 Na+ +[Co(NO2)6]3-→ K2Na[Co(NO2)6] + 2 Na+
Mg2+	До досліджуваного розчину додають послідовно краплями розчини NH4OH, NH4Cl, Na2HPO4		Білий кристалічний осад, розчинний в розв. мінеральних кислотах і ацетатній кислоті		MgCl2 + NH4OH + Na2HPO4 → MgNH4PO4↓ + 2 NaCl + H2O
Na+	З кристаликом солі натрію або змочений розчином солі натрію графітовий стрижень вносять в безбарвне полум`я пальника		Жовте забарвлення полум’я		Na+ + hv →* Na+→Na+ + hv1
Pb2+	До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину KI		Жовтий осад, розчинний при нагріванні і знову випадає при охолодженні		Pb(NO3)2 + 2 KI → PbI2↓ + + 2 KNO3 Pb2+ + 2I– → PbI2↓
CH3COO–	1.            До 0,005 г порошку або 3 краплі розчину додають краплю розчину FeCl3       2. До 3 крапель досліджуваного розчину додають 3 краплі C2H5OH, краплями конц. H2SO4 і нагрівають		1. Червоно-буре забарвлення         2. Запах CH3COOC2H5		1. При кип`ятінні випадає осад ацетату основного заліза: 9СН3СООК + 3FeCl3 + 2H2O = 2CH3COOH [Fe3(OH)2(CH3COO)6]CH3COO+ 9KCl 2. CH3COO– + C2H5OH + H2SO4 (конц.) → CH3COOC2H5 + HSO4– + H2O
C6H5COO–	До 0,005 г порошку або 3 краплі розчину додають краплю розчину FeCl3		Бурувато-рожевий осад		C6H5COO– + 2 FeCl3 + 10H2O→ 3 C6H5COOH + (C6H5COO)3Fe*Fe(OH)3*7H2O + 6 Cl–
HCO3–	1. До краплі досліджуваного розчину додають 1 краплю розчину фенолфталеїну   2. В пробірку поміщають 0,01 г досліджуваного порошку (одержаного випарюванням розчину), додають краплю розв. H2SO4		1. Блідо-рожеве забарвлення – гідрокарбонати   2. Виділяється CO2 (шипіння)		2. HCO3–+ H2SO4 → CO2↑ + HSO4– + H2O
CO32-	1.          Див. реакцію 1 для гідрокарбонатів 2. Див. реакцію 2 для гідрокарбонатів		1. Яскраво-червоне забарвлення
BO33-	1.                  До 0,005 г порошку (одержанного випарюванням розчину), додають краплю конц. H2SO4, 5 крапель С2H5OH і запалюють 2. На куркумовий папірець наносять краплю досліджуваного розчину, підкисленого розв. HCl               3. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину фенолфталеїну		1. Полум`я забарвлюється в зелений колір     2. При висушуванні утворюється червоно-бура пляма, яка при змочуванні розчином NH4OH переходить в бурувато-зелену 3. Рожеве забарвлення, яке зни кає від краплі гліцерину		1. Утворюється борноетиловий ефір: H3BO3 + 3C2H5OH → (C2H5O)3B + 3 H2O   2.     Утворюється розоціанін: 3. Водні розчини натрію тетраборату мають лужну реакцію. При додаванні гліцерину утворюється гліцерино-боратна кислота
Br–	В пробірку поміщають краплю досліджуваного розчину, 2 мл води, 0,5 мл хлороформу, краплю конц. H2SO4, декілька крапель KMnO4 і енергійно збовтують		Хлороформ забарвлюється в жовто-бурий колір бромом, який виділився		10 Br– + 2 MnO4– + 16 H+ → 5Br2 + 2Mn2+ + 8H2O
Cl–	1. До краплі досліджуваного розчину додають по 1 краплі розв. HNO3 і розчину AgNO3   2. Солі галогенідів вносять на мідній пластинці в безбарвне полум`я пальника		1. Сироподібний осад, розчинний в розчині NH4OH 2. Забарвлення полум`я в зелений колір		Cl– + Ag+  → AgCl↓ AgCl↓ + 2NH4OH → [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O   2. Утворюються леткі солі купруму
ClO3–	На йодкрохмальний папірець наносять краплю досліджуваного розчину, підкисленого розв. HCl		Синя пляма		KClO3 + 6HCl →3Cl2 + +KCl +3H2O Cl2 + KI → 2KCl +I2
S2O32-	1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю конц. H2SO4 2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину AgNO3		1. Запах SO2 і білий осад   2. Випадає білий осад, що переходить в жовтий, чорний		1. Na2S2O3+ H2SO4→SO2↑+ +S↓ + Na2SO4 + H2O   2. Na2S2O3 + 2AgNO3 →Ag2S2O3↓ + 2NaNO3 Ag2S2O3+H2O→Ag2S+ +H2SO4
I–	В пробірку поміщають краплю досліджуваного розчину, 3 мл води, 1 краплю конц. H2SO4, 0,5 мл CHCl3, декілька крапель KMnO4, енергійно збовтують		Рожеве забарвлення хлороформу		10 I– + 2MnO4– +16H+→5I2 + 2Mn2+ + 8H2O
Сумісне відкриття: Cl–, Br–, I–	1. В роздільну лійку поміщають краплю досліджуваного розчину (якщо вміст бромідів та йодидів більше 1%, то розчин повинен бути попередньо розведеним), 2 мл води, 3 краплі розв. H2SO4, 1 мл CHCl3, краплю розчину KMnO4 (1:500) і енергійно збовтують. Далі додають краплями KMnO4 при сильному збовтуванні від переходу рожевого забарвлення хлороформу в жовто–бурий колір. Після відкриття броміду додають краплю розчину KMnO4 краплями до рожевого забарвлення водного шару. Дають відстоятися, хлороформ відділяють і додають в ділильну лійку ще 0,5 мл хлороформу. Якщо хлороформ більше не забарвлюється після збовтування, то рожеве забарвлення водного шару позбуваються додаванням краплі розчину Н2О2 або С2Н5ОН і додають краплю розчину AgNO3 2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину (CH3COO)2Pb		1. Рожеве (І2), або жовто-буре (Br2) забарвлення хлороформу   Утворюється біла муть (хлориди)                                   2. Жовтий осад, розчинний при нагріванні і знову випадає при охолодженні		1. 10 I– + 2MnO4–+16H+→5I2 + 2Mn2+ + 8H2O   2. 10 Br– + 2MnO4–+16H+→5Br2 + 2Mn2+ + 8H2O   3. Cl– + Ag+  → AgCl↓                                       2. 2KI + (CH3COO)2Pb→ →PbI2 ↓+ 2 CH3COOK
CH3CH(OH)COO–	На предметне скло наносять 0,01 г досліджуваного порошку або 3 краплі досліджуваного розчину і додають 3 краплі розв.H2SO4, краплю розчину KMnO4 і нагрівають		Розчин знебарвлюється, виникає запах оцтового альдегіду		5СH3CH(OH)COOH + 2KMnO4+3H2SO4→ 5CH3CHO + 5CO2↑ + +K2SO4 + 2MnSO4 +8H2O
NO3–	1. Кристалик FeSO4 змочують краплею досліджуваного розчину. Поруч поміщають краплю конц. H2SO4, і обережно з`єднають скляною паличкою з досліджуваним розчином 2. На предметне скло поміщають краплю досліджуваного розчину, краплю розчину NaOH і кусочок цинку, краплю реактиву Неслера або рожевий лакмусовий папірець, змочений водою		1. Навколо кристалика FeSO4 утворюється буре забарвлення 2. Крапля реактиву Несле-ра забарвлюєть-ся  в бурий колір, лакмусо-вий папірець – в синій		1. Буре забарвлення – результат утворення комплексної сполуки FeSO4* NO: 6FeSO4  + 2KNO3 + 4H2SO4→3Fe2(SO4)3 + 2NO↑ + 4H2O + K2SO4 FeSO4 + NO→ FeSO4* *NO 2. NaNO3 + 4Zn + 8NaOH →NH3↑ + 4Na2ZnO2 + 2H2O + NaOH Амоніак, що виділився зумовлює зміну забарвлення реактиву Неслера і лакмусового папірця NH3 + 2K2[HgI4] + 3KOH→[OHg2H2 N+]I– + 7KI + 2H2O
NO2–	1. До краплі конц. H2SO4 додають краплю досліджуваного розчину. 2. Краплю досліджуваного розчину додають до розчину декількох кристаликів антипірину і 1 краплю розв. HCl 3. До 3 крапель досліджуваного розчину додають 1 краплю розчину сульфанілової кислоти і 1 краплю лужного розчину β-нафтолу		1. Жовто-бурі пари   2. Зелене забарвлення     3. Червоне забарвлення		1. 2NaNO2 + H2SO4 → →Na2SO4 + 2НNO2 2НNO2  ®  NO­ + NO2­ + H2O 2. В результаті реакції утворюється нітрозо антипірин: 3. В результаті реакції утворюється азобарвник:
PO33-	До 3 крапель досліджуваного розчину на годинниковому склі додають 1 краплю розв. HNO3, крупинку NH4NO3, 3 краплі розчину молібдату амонію		Жовте забарвлення і жовтий осад		H3PO4 + 21HNO3 + 12(NH4)2MoO4→ (NH4)3PO4*12MoO3* 2H2O↓+21NH4NO3+ +10H2O
C6H4(OH)COO–	До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину FeCl3		Фіолетове забарвлення
SO42-	До краплі досліджуваного розчину додають краплю розв. HCl і краплю розчину BaCl2		Білий осад, нерозчинний в кислотах		SO42- + Ba2+ → BaSO4↓
AsO33-, AsO43-	1. На предметне скло поміщають гранулу цинку, краплю розв. H2SO4, краплю досліджуваного розчину або 0,005 г порошку та папір, змочений AgNO3             2. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину AgNO3		1. Папір, змочений AgNO3,  синіє                 2. Жовте забарвлення (арсеніти), коричневе забарвлення (арсенати)		1.2Na3AsO3+ H2SO4→2H3AsO3 + 3Na2SO4 2Na3AsO4 + 3H2SO4 → 2H3AsO4 + 3Na2SO4 H3AsO3+3Zn+3H2SO4→AsH3+3ZnSO4+3H2O H3AsO4+4Zn+4H2SO4→AsH3+4ZnSO4+4H2O AsH3+6AgNO3→AsAg3*3AgNO3+3HNO3   2.AsO33-+3Ag+→Ag3AsO3 AsO43-+3Ag+→Ag3AsO4
Органічні сполуки
Кислота ацетилсаліцилова	1. 0,01 г досліджуваного порошку нагрівають з 3 краплями розчину NaOH, охолоджують і додають 3 краплі конц. H2SO4, і 5 крапель С2Н5ОН. Нейтралізують розчином NaOH і додають краплю розчину FeCl3         2. 50 мг речовини нейтралізують 0,1М розчином NaOH (фенолфталеїн) до блідо-рожевого забарвлення і розливають в 3 пробірки. В одну з пробірок додають розчин FeCl3, в другу – розчин CuSO4, в третю – розчин Co(NO3)2   3. До 0,001 г досліджуваного порошку додають краплю реактиву Маркі	1. Запах етилацетату і осад саліцилатної кислоти, фіолетове забарвлення                         2. Рожевий осад (з FeCl3), блакитний розчин або осад (з CuSO4),  рожеве забарвлення розчину (з Co(NO3)2               3. Рожеве забарвлення		1. 2СН3СOONa+H2SO4+2C2H5OH→2CH3COOC2H5+Na2SO4+H2O   2. Утворення відповідних солей:          3.      HO-(COOH)C6H3                                              │  O=C6H3(COOH)=C-C6H3-OH(COOH)
Кислота аскорбінова	1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину AgNO3    2. 0,02 г речовини розчиняють  в 2 мл води, додають 0,05 г NaHCO3 і 0,01 г FeSO4   3. Кристалик речовини розчиняють в 2 мл води і додають краплями 0,1 Н розчин I2	1. Чорний осад           2. Через деякий час виникає темно-фіолетове забарвлення     3. Знебарвлення розчину І2		1.     2. Утворення аскорбіназу феруму:     3.
Кислота фолієва	1. Декілька кристаликів речовини змішують з 10 мл води, додають 1 краплю розчину NaHCO3, 1 мл розв. HCl, 1 мл 1% розчину KMnO4і нагрівають 3-5 хв на водяному огрівнику. Після охолодження додають краплями Н2О2 до знебарвлення   2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 2 мл 0,01 М розчину NaOH, фільтрують і додають 1 мл 5% розчину CuSO4	1. Голуба флюоресценція в УФ-світлі                       2. Жовто-зелений осад		1. Утворення 6-птеридинкарбонової кислоти               2. Утворення комплексної сполуки купруму
Кислота нікотинова	0,005 г досліджуваного порошку розчиняють в 3 краплях води при нагріванні і додають краплю розв. СН3СООН і краплю розчину (СН3СОО)2Сu	Осад блакитного кольору		Утворення нікотинату купруму
Адреналін гідрохлорид	1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину FeCl3       2. 0,5 мл 0,2% розчину препарату змішують з 2,5 мл гідротартратного буферу з pH 3,5, 1 мл 0,1 Н розчину І2і залишають на 5 хв. Далі додають 1,5 мл 0,1 Н розчину Na2S2O3	1. Смарагдово-зелене забарвлення, яке переходить від додавання краплі розчину NH4OH в червоно-коричневе   2. Темно-червоне забарвлення		1.       2.
Етинілестрадіол	2 мл препарату розчиняють в 2 мл конц. H2SO4	Оранжево-червоне забарвлення, через 20 хв жовто-зелена флюоресценція в УФ-світлі		1. Реакція на стероїдну систему
Анальгін	1. 0,01-0,02 г порошку розчиняють в 1-2 мл води. До одержаного розчину додають 2-3 краплі хлоридної кислоти           2. 0,1 г анальгіну нагрівають в пробірці з 2 мл розведеної хлоридної кислоти	1. Синє забарвлення, яке з часом зникає                 2. Спочатку відчувається запах діоксиду сульфуру, а потім формальдегіду		1. Анальгін відновлює хлор, що виділився при взаємодії хлораміну з хлоридною кислотою до хлоридної кислоти, а проміжний продукт його окиснення забарвлюється в синій колір: 2. Хлоридна кислота руйнує структуру анальгіну по положенню 4 з утворенням 1-феніл,2,3-диметил-4-метиламінопіразолону-5, діоскиду сульфуру і формальдегіду:
Анестезин	1. 0,01 г досліджуваного порошку нагрівають в 0,5 мл розчину NaOH і додають 0,1 Н розчин І2 до незникаючого жовтого забарвлення     2. 0,01 г досліджуваного порошку розчиняють в 0,5 мл води, підкислюють 2 краплями розв. HCl, додають краплю розчину NaNO2 і краплю лужного розчину β-нафтолу	1 Запах йодоформу                   2. Темно-оранжеве забарвлення		1.   C2H5OH + 4I2 + 6NaOH → CHI3↓ + 5NaI + HCOONa + 5H2O.   2. Утворення азобарвника:
Антипірин	1. До досліджуваного порошку додають 2 краплі розчину NaNO2 і 3 краплі розв. H2SO4     2. До 0,005 г досліджуваного порошку додають краплю розчину FeCl3	1. Зелене забарвлення           2. Червоне забарвлення		1. Утворення нітрозо антипірину:     2. Утворення феррипірину:
Атропін сульфат	Декілька кристаликів речовини змочують у фарфоровій чашці 2 краплями конц. HNO3 і випарюють на водяному огрівнику досуха. Далі до залишку додають декілька крапель 0,5 М спиртового розчину КОН і ацетону	Фіолетове забарвлення		Утворення солей ізонітрокислот:
Барбітал	Досліджуваний порошок (в надлишку) розчиняють в 0,1М розчині NaOH, додають 2 краплі розчину Co(NO3)2	Бузковий осад, який переходить в синій (відмінність від фенобарбіталу)		Утворення комплексної солі кобальту:
Бензилпеніциліну натрієва сіль	Декілька кристаликів речовини поміщають у фарфорову чашку  і додають 1 краплю розчину , який вміщує 1 мл 1М розчину NH2OH*HCl і 0,3 мл 1М розчину NaOHез 3 хв додають до одержаної суміші 1 краплю розчину CH3COOH, перемішують і додають 1 краплю розчину Cu(NO3)2	Зелений осад		Утворення гідроксамату купруму:
Бромкамфора	1. 0,005 г досліджуваного порошку вносять на мідній пластинці в безбарвне полум`я пальника   2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 1 мл спирту, додають 0,5 мл розчину NaOH, 0,1 г цинкового пилу. Після кип`ятіння і оходження суміш фільтрують. До фільтрату додають розв. HNO3 і розчин AgNO3	1. Зелене забарвлення полум`я         2. Жовтуватий осад		1. Реакція на Br– (CuBr2).             2. Реакція на Br– Zn+2NaOH→Na2ZnO2+H2↑ R-Br+ H2+NaOH→R-H+NaBr+H2O NaBr+AgNO3→AgBr↓+NaNO3
Хінін	1. В пробірку поміщають 0,005 г досліджуваного порошку, 5 мл води і краплю розв. H2SO4   2. В фарфоровій чашці нагрівають 0,01 г досліджуваного порошку з кристаликом KClO3 і краплю розв. HCl. При охолодженні додають краплю розчину NH4OH	1. Голуба флуоресценція, яка зникає від краплі HCl     2. Зелене забарвлення, яке переходить в синє при нейтралізації кислотою, а при надлишку кислоти – в червоне		2. Талейохінна проба
Хлоралгідрат	1. До розчину з вмістом 0,001 г хлоралгідрату додають розчину NaOH і нагрівають     2. До такого ж розчину речовини додають 2 краплі розчину Ag(NH3)2NO3	1. Виникає помутніння і запах хлороформу         2. Випадає чорний осад		1. ССl CH(OH)2 +2NaOH→CHCl3+HCOONa+H2O           2. 2Ag(NH3)2NO3+CClCH(OH)2→2Ag↓+CClCOONH4+NH3↑+2NH4NO3
Кофеїн	0,005 г досліджуваного порошку змішують у фарфоровій чашці з кристаликом KClO3 або 2 краплями H2O2. Додають краплю розв. HCl і випарюють досуха	Жовта пляма, яка переходить в пурпурову від дії парів NH4OH		Утворення мурексиду Див.  нижче:
Мурексидна реакція:
Кортизон у ацетат	1. Крупинку речовини розчиняють в 1 мл СН3ОН , додають 1 мл реактиву Фелінга і нагрівають на киплячому водному нагрівнику   2. 1 мл кортизон ацетату розчиняють в 1 мл С2Н5ОН, додають 5 мл розчину C6H5NHNH2H2SO4 і нагрівають на водяному нагрівнику 3. Декілька кристали-ків речовини розчи-няють в 5 мл С2Н5ОН і додають 1 мл розчину 2,4-динітро-фенілгідразину	1. Червоно-оранжевий осад             2.          Жовте забарвлення           3. Оранжево-червоний осад		1. Утворення Сu2O: 2CuOH = Сu2O+H2O             2. Утворення фенілгідразону кортизону ацетату:   3. Утворення 2,4-динітрофенілгідразону кортизону ацетату
Дезоксикортикостерону ацетат	2 мг речовини розчиняють в 2 мл конц. H2SO4, додають 1,5 мл води, збовтують, знову додають 1,5 мл води і збовтують	Вишневе забарвлення, зеленувато-коричнева флуоресценція		Реакція на стероїдну систему
Діетилсільбестролу пропіонат	5 мг речовини розчиняють в 2 мл C2H5OH, змішують з 1 мл лужного розчину гідроксиламіну і залишають на 5 хв. Додають 2 мл розв. HCl і краплями 10% розчин FeCl3	Темно-вишневе забарвлення		Утворення гідроксамату феруму: (С2H5C(O)NHO–)3Fe
Дибазол	До 0,005-0,01 г речовини або лікарської суміші , яка містить таку саму кількість дибазолу додають 3 краплі 3% спиртового розчину нітрату кобальту. Реакції заважають темі сал, натрію кофеїн-бензоат, барбітал-натрію	Голубе забарвлення		Утворення комплексної солі кобальту:
Дикаїн	До 0,005 г досліджуваного порошку  додають краплями конц. HNO3. Реакції заважає фенацетин	Жовте забарвлення		Нітрування бензольного кільця:
Димедрол	До 0,001 0,02 г речовини або лікарської суміші, яка вміщує таку саму кількість димедролу додають 1-2 краплі конц. H2SO4	Оранжеве забарвлення		Утворення оксонієвої солі:
Ефедрину гідрохлорид	0,01 г досліджуваного порошку розчиняють в 0,5 мл води, додають краплю розчину NaOH, 1 краплю розчину купрум сульфату, 1 мл ефіру та збовтують	Ефірний шар забарвлюється в фіолетовий колір		Утворення комплексної солі купруму:
Глюкоза	На предметне скло наносять краплю розчину AgNO3 і краплями розчин NH4OH до розчинення осаду, що утворився спочатку. Далі додають краплю досліджуваного розчину	Утворення „срібного дзеркала”		Реакція на альдегіди: R-CHO+ 2Ag(NH3)2NO3+H2O→RCOONH4+2NH4NO3+2Ag↓+NH3
Гліцерин	1. На предметне скло поміщають краплю гліцерину і декілька кристаликів KHSO4. На смужку поміщають краплю реактиву Неслера               2. До 2 крапель гліцерину додають 2 краплі розчину CuSO4 і краплю розчину NaOH	1. Чорне забарвлення рідини                         2. Інтенсивне синє забарвлення		1. KHSO4 дегідратує гліцерин з утворенням акролеїну, який відновлює Hg2+ реактиву Неслера до металічної ртуті: H2C=CH-CHO + K2[HgI4]+3KOH→H2C=CHCOOK+Hg↓+4KI+H2O   2. Утворення сполук купруму з гліцерином:
Гексаметилентетрамін	До 0,01 г досліджуваного порошку додають краплю конц. H2SO4 і нагрівають. Далі додають 0,001 г саліцилату натрію	Червоне забарвлення		(CH2)6N4 + 2H2SO4 + 6H2O  6НСНО­ + 2(NH4)2SO4
Ізоніазид	До 0,03 г речовини додають 0,03 г 2,4-динітрохлорбензолу, 2 мл 95 % C2H5OH і кип`ятять 2-3 хв. Після охолодження додають 1 краплю розчину NaOH	Буро-червоне забарвлення		Реакція на визначення піридинового циклу
Левоміцетин	1. 0,02 г речовини нагрівають в пробірці з 0,5 -1 мл розчину NaOH   2. 0,015 г речовини нагрівають з 2 мл HCl і 5 мг цинкового пилу протягом 5 хв, додають 3 краплі 10 % розчину NaNO2 і 3 мл лужного розчину β-нафтолу	1. Червоно-оранжеве забарвлення рідини     2. Червоне забарвлення		1. Див. нижче 2. Див. нижче
1.      2.      Реакція утворення азобарвника:
Метилтестостерон	2 мг речовини розчиняють в 2 мл конц. H2SO4. До реакційної суміші додають при збовтуванні 2 рази по 1,5 мл води	Ясне жовтувато-оранжеве забарвлення. Жовтувато-оранжеве забарвлення, зелена флюоресценція		Реакція на стероїдну систему.
Нікотинамід	0,01 г речовини розчиняють в 1 мл розчину NaOH і нагрівають	Запах амоніаку		NC5H4-CONH2 + NaOH → NC5H4-COONa +NH3↑
Новокаїн	1. Дає реакції утворення йодоформу і азобарвника (див. анестезин). Для відрізнення з анестезином проводять реакцію на Cl–   2. До 0,01 г порошку або 1 мл 0,25 %, 0,5 % або 0,5 мл 1 %, 2 % розчину додають 1-2 мл розчину K2[Co(SCN)4] і збовтують протягом 1 хв. Синій осад, що утворився, відфільтровують і декілька разів промивають CHCl3 до видалення надлишку реактиву. Промитий осад розчиняють в ацетоні	2. Утворюється осад синього кольору, нерозчинний в CHCl3 і розчинний в ацетоні з утворенням синього забарвлення		Див. Аміназин
Пахікарпіну гідрохлорид	До 0,02-0,03 г речовини в пробірці додають декілька крапель конц. H2SO4. Виділяється йод.	Після додавання хлороформу останній забарвлюється в фіолетовий колір		Реакція на I–
Папаверину гідрохлорид	До 0,001 г досліджуваного порошку додають краплю конц. HNO3 і нагрівають.	Оранжево-золотисте забарвлення
Резорцин	1. До краплі досліджуваного розчину додають краплю розчину FeCl3               2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 0,5 мл розчину NH4OH, додають 3 краплі розчину хлораміну і нагрівають на киплячому водяному нагрівнику	1. Синьо-фіолетове забарвлення                   2. Бурувато-жовте забарвлення, яке при додаванні кислоти стає червоним		1. Реакція на фенольну групу:     2. Індофенольна реакція:
Рибофлавін	1. 1 мл 0,1 % досліджуваного розчину розводять водою до 100 мл   2. До 1 мл 0,1 % розчину рибофлавіну додають 2 краплі реактиву Драгендорфа   3. До 1 мл 1 % розчину рибофлавіну додають 0,5 мл 2 % розчину AgNO3	1. Інтенсивна зелена флюоресценція       2. Червоно-бурий осад         3. Оранжеве забарвлення, яке переходить в червоне		2. Реакція на гетероциклічний атом N           3. Утворення комплексної солі аргентуму
Розчин формальдегіду	1. До краплі сильно розведеного розчину CH2O додають 2 краплі конц. H2SO4 і декілька кристаликів саліцилатної кислоти 2. Краплю досліджу-ваного розчину помі-щають на годинни-кове скло газової камери, на поличку поміщають краплю реактиву Неслера.	1. Яскраво-червоне забарвлення         2. Чорне забарвлення		1. Утворення ауринового барвника: 2. CH2O + K2[HgI4] + 3KOH = Hg¯ + HCOOK + 4KI  + 2H2O
Фенобарбітал	1. Досліджуваний порошок (в надлишку) розчиняють в 0,1 М розчині NaOH і додають 2 краплі розчину Co(NO3)2   2. До 0,01 г досліджуваного порошку додають 2 краплі реактиву Маркі і суміш нагрівають	1. Фіолетовий осад               2. Рожеве забарвлення		1. Утворення комплексної солі кобальту:
Фенілсаліцилат	1. До 0,05 г досліджуваного порошку додають краплю спиртового розчину FeCl3   2. Декілька кристаликів речовини розчиняють в 0,5 мл розчину NH4OH , додають 3 краплі розчину хлораміну і нагрівають на киплячому водяному нагрівнику	1. Фіолетове забарвлення         2. Зелене забарвлення, при додаванні кислоти – рожеве		1. Реакція на фенольний гідроксил: С6Н5ОСОС6Н4ОН + FeCl3  = С6Н5ОСОС6Н4ОFeCl2 + HCl     2. Індофенольна реакція:
Стрептоміцин сульфат	1. 5 мл 0,5 % розчину досліджуваної речовини змішують з 0,5 мл 0,5 М розчином NaOH і нагрівають 4 хв на водяному нагрівнику. Після охолодження додають 4 мл 1 % розчину FeNH4(SO4)2 в 1 М розчині H2SO4   2. До 5 мл 0,5 % розчину досліджуваної речовини додають 1 мл розчину NaOH і 1 мл 0,5 % розчину α-нафтолу в 40 % С2Н5ОН. Суміш охолоджують до 15ºС і додають 3 краплі 5 % розчину NaBrO	1. Фіолетове забарвлення                     2. Фіолетове забарвлення		1. Утворення мальтозу, який реагує з Fe3+:     2. Утворення барвника (реакція Сакагучі)
Строфантин	1. 2 мг порошку змочують 3 краплями конц. H2SO4   2. Розчин 2 мг речовини в 1 мл ацетангідриду вливають в пробірку з 1 мл H2SO4   3. До розчину 2 мг порошку в 1 мл 95 % С2Н5ОН додають 1 мл розчину нітропрусиду натрію  і 2 краплі розчину NaOH	1. Зелене забарвлення     2. Шар ацетангідриду набуває зеленого забарвлення     3. Червоне забарвлення		1. Реакція на стероїдну систему       2. Реакція Лібермана на стероїдну систему           3. Реакція Легаля на п`ятичленний лактонний цикл
Тетрациклін гідрохлорид	До 0,05 г речовини додають 2 мл конц. H2SO4, 1 краплю води і 1 краплю розчину FeCl3	Фіолетове забарвлення, яке переходить в темно-жовте і червоно-коричневе		Утворення солі феруму і продуктів розкладу тетрацикліну
Теофілін	1. До 0,01-0,02 г речовини або лікарської суміші, яка містить таку саму кількість теофіліну додають 2 краплі 3 % спиртового розчину нітрату кобальту і 1-2 краплі 3 5 спиртового розчину NH4OH   2. Наважку досліджуваної суміші, яка містить 0,005-0,01 г теофіліну поміщають у фарфорову чашку, додають 3 краплі розв. HCl, 5 крапель пергідролю і випарюють на водяному нагрівнику досуха. До залишку додають краплю розчину NH4OH	1. Бузково-фіолетове забарвлення                 2. Пурпурове забарвлення		1. Утворення комплексної солі кобальту:           2. Утворення мурексиду:
Тіамін гідрохлорид	0,5 0,2 % розчину речовини змішують з 1 мл розчину NaOH, 2 мл розчину K3[Fe(CN)6] і 5 мл ізоамілового спирту і залишають на деякий час	Синя флюоресценція в УФ-світлі		Див. нижче.
Тіохромна реакція:
Токоферолу ацетат	До 0,01 г речовини додають 5 мл абсолютного спирту, 1 мл конц. HNO3 і нагрівають 15 хв при 80ºС на водяному нагрівнику	Червоне забарвлення		Утворення о-токоферилхінону
Вікасол	0,1 г речовину розчиняють в 2 мл води і додають 1 мл 1М NaOH	Жовтий осад		Утворення 2-метил-1,4-нафтохінону: