ЗАНЯТТЯ № 4

25 Червня, 2024
0
0
Зміст

ЗАНЯТТЯ № 4

 

ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ВИД ДІЄСЛОВА. ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ ЧАС. МИНУЛИЙ ЧАС ДІЄСЛОВА

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА НА –НО, -ТО. ДІЄПРИКМЕТНИКИ ТА ДІЄПРИСЛІВНИКИ

РОБОТА З ЛЕКСИКОЮ. ТЕКСТ “ЖИТТЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ”. РОБОТА З ТЕКСТОМ “ЛІСОВА ПІСНЯ”

 

/ ГЛАГОЛ КАК ЧАСТЬ РЕЧИ. ВИД ГЛАГОЛА. НАСТОЯЩЕЕ И БУДУЩЕЕ ВРЕМЯ. ПРОШЕДШЕЕ ВРЕМЯ ГЛАГОЛА.
БЕЗЛИЧНЫЕ ГЛАГОЛЫ НА –НО,ТО. ПРИЧАСТИЯ И ДЕЕПРИЧАСТИЯ.
РАБОТА С ЛЕКСИКОЙ. ТЕКСТ
“ЖИТТЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ”. РАБОТА С ТЕКСТОМ ЛІСОВА ПІСНЯ

 

 

ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ

 

Дієслово − це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

Глагол – это самостоятельная часть речи, которая обозначает действие или состояние предмета и отвечает на вопросы что делать? что сделать?

 

Початковою формою дієслова є неозначена форма (інфінітив), яка закінчується на -ти: читати, писати, працювати.

Начальной формой глагола является неопределенная форма (инфинитив), которая заканчивается на-ти:  читати, писати, працювати.

 

Словник найбільш уживаних дієслів


бігати – бегать

брати – брать

виконувати – исполнять

відвідувати – посещать

відпочивати – отдыхать

везти – везти

вести – вести

вечеряти – ужинать

возити – возить

водити – водить

вставати – вставать

вчити – учить

говорити – говорить

готувати – готовить

гуляти – гулять

дарувати – дарить

дивитися – смотреть

думати – думать

друкувати – печатать

їсти – есть

їхати – ехать

йти – идти

зустрічати – всречать

кохати – любить

кричати – кричать

лежати – лежать

летіти – лететь

любити – любить

малювати – рисовать

мити – мыть

носити – носить

обідати –  обедать

падати – падать

переходити – переходить

писати – писать

питати – спрашивать

пити – пить

піднімати – подниматься

плавати – плавать

плакати – плакать

працювати – работать

прибирати – убирать

робити – делать

розмовляти – говорить

сидіти – сидеть

складати – складывать

слухати – слышать

сміятися – слышать

снідати – завтракать

спати – спать

співати – петь

стояти – стоять

фарбувати – красить

ходити – ходить

хотіти – хотеть

чистити – чистить

читати – читать

шукати – искать


 

В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минулий і майбутній.

В украинском языке есть три времени глагола: настоящее, прошедшее и будущее.

 

 

Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення.

Наприклад: Я ходжу в університет кожного дня.

                      Я йду в університет.

 

Теперішній час дієслова

 

Займенник

 

I дієвідміна

 

II дієвідміна

 

читати

йти

cидіти

Вчити

Я

читаю

йду

сиджу

Вчу

ти

читаєш

йдеш

сидиш

Вчиш

він

читає

йде

сидить

Вчить

вона

читає

йде

сидить

Вчить

ми

читаємо

йдемо

сидимо

Вчимо

ви

читаєте

йдете

сидите

Вчите

вони

читають

йдуть

сидять

Вчать

 

ЗАКІНЧЕННЯ ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ

 

 І дієвідміна

ІІ дієвідміна

я                       – у (-ю)

ти                     – еш (-єш)

він                 

вона                 – е (-є)

воно

ми                    – емо (-ємо)

ви                     – ете (-єте)

вони                 – уть (-ють)

я                       – у (-ю)

ти                     – иш (-їш)

він                 

вона                 – ить (-їть)

воно

ми                    – имо (-їмо)

ви                     – ите (-їте)

вони                 – ать (-ять)

читати – to read

я читаю

ти читаєш

він читає

ми читаємо

ви читаєте

вони читають

стояти – to stand

я стою

ти стоїш

він стоїть

ми стоїмо

ви стоїте

вони стоять

писати – to write

я пишу

ти пишеш

він пише

ми пишемо

ви пишете

вони пишуть

бачити – to see

я бачу

ти бачиш

він бачить

ми бачимо

ви бачите

вони бачать

 

ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ

(І дієвідміна)

І дієвідміна

Запитувати 

я запитую

ти запитуєш

він запитує

ми запитуємо

ви запитуєте

вони запитують

Готувати 

я готую

ти готуєш

він готує

ми готуємо

ви готуєте

вони готують

Працювати я працюю

ти працюєш

він працює

ми працюємо

ви працюєте

вони працюють

Дякувати 

я дякую

ти дякуєш

він дякує

ми дякуємо

ви дякуєте

вони дякують

Запізнюватися  запізнююся

ти запізнюєшся

він запізнюється

ми запізнюємося

ви запізнюєтеся

вони запізнюються

Вмиватися 

я вмиваюся

ти вмиваєшся

він вмивається

ми вмиваємося

ви вмиваєтеся

вони вмиваються

Одягатися 

я одягаюся

ти одягаєшся

він одягається

ми одягаємося

ви одягаєтеся

вони одягаються

 

Зачісуватися я зачісуюся

ти зачісуєшся

він зачісується

ми зачісуємося

ви зачісуєтеся

вони зачісуються

Жити 

я живу

ти живеш

він живе

ми живемо

ви живете

вони живуть

Пити я п’ю

ти п’єш

він п’є

ми п’ємо

ви п’єте

вони п’ють

 

 

ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ

(ІІ дієвідміна)

ІІ дієвідміна

Лежати я лежу

ти лежиш

він лежить

ми лежимо

ви лежите

вони лежать

Говорити я говорю

ти говориш

він говорить

ми говоримо

ви говорите

вони говорять

Робити я роблю

ти робиш

він робить

ми робимо

ви робите

вони роблять

Любити я люблю

ти любиш

він любить

ми любимо

ви любите

вони люблять

Їсти я їм

ти їси

він їсть

ми їмо

ви їсте

вони їдять

 

 

 

Завдання 1. Прочитайте.

Я пишуЯ пишу.

Ти пишешты пишешь.

Він, вона, воно пишеОн, она, оно пишет.

Ми пишемоМы пишем.

Ви пишете Вы пишете.

Вони пишутьОни пишут.

 

 

Завдання 2. Запишіть дієслова за зразком.

Зразок: сідати (я, ти): я сідаю, ти сідаєш.

1. Замовляти (я, він, ми, вони).

2. Сідати (ти, вона, ми, ви).

3. Хотіти (я, він, ви, вони).

4. Йти (ти, я, ми, вони).

 

Завдання 3. Запишіть речення, дієслова в дужках поставте у формі теперішнього.

Зразок: Що вона (робити)? – Що вона робить?

1. Що вона (писати)?

2. Що ви (дивитися)?

3. Що він (читати)?

4. Кого він (любити)?

5. Що ми (їсти)?

6. Кого вони (слухати)?

 

Завдання 4. Поставте дієслова у формі теперішнього часу.

 

1. Ми (ходити) у магазин. 2. Я (вчитися) у Тернопільському державному медичному університеті. 3. Вона (їхати) у тролейбусі. 4. Вони (їсти) печиво. 5. Він (гуляти) у парку. 6. Воно (пити) молоко.

 

Минулий час означає дію, яка відбувалася до моменту мовлення.

 

 

Минулий час дієслова

 

Рід

 

Суфікси

 

Займенник

 

Дієслово минулого часу

Чоловічий рід

 

-в-

він

спав

був

Жіночий рід

 

-л-

вона

спала

була

Середній рід

 

-л-

воно

спало

було

Множина

 

-л-

ми

ви

вони

спали

були

 

Зміна дієслова бути в минулому часі

 

Теперішній час

 

Минулий час

 

Він є

Вона є в аудиторії

Воно є

Сьогодні холодно.

Зараз канікули.

Він був

Вона була в аудиторії

Воно було

Вчора було холодно.

Вчора були канікули.

 

Завдання 5. Запишіть дієслова у формі минулого часу.

Зразок: він писати – він писав.

 

Вона (стояти), ми (гуляти), вони (читати), він (дивитися), воно (ходити), ти (падати), ви (говорити), він (сидіти), я (спати).

 

Завдання 6. Прочитайте текст. Усі дієслова напишіть у формі минулого часу.

 

Ахмед – мій друг. Він вивчає українську мову. Ахмед часто відвідує заняття і працює в читальному залі. Після занять він виконує домашні завдання. Він добре читає, пише і розмовляє українською мовою. Я дуже радий, що в мене такий друг.

 

вивчати – изучать

виконувати – выполнять

відвідувати – посещать

домашнє завдання – домашнее задание

після – после

працювати – работать

читальний зал – читальный зал

 

Завдання 7. Поставте дієслова у формі жіночого роду минулого часу.

 

Говорити з другом, дивитися фільм, їсти морозиво, писати листа, ходити на виставку, прибирати у кімнаті, складати речі, фарбувати волосся, читати цікавий журнал.

 

Завдання 8. Поставте дієслова у формі чоловічого роду минулого часу.

 

Писати листа, думати про батьків, їхати до Києва, зустріти друга, співати пісню, працювати у читальному залі, слухати музику, готуватися до заняття, плавати у басейні.

 

*Завдання 9. Розкажіть про свій вчорашній день. Що Ви робили вчора?

1. Я вчора …(відвідувати, працювати, відпочивати)…

2. Зранку я (ходити, їхати, бути, бігати) …

3. Після занять я (обідати, їсти) …

4. Потім я (гуляти, читати, слухати)…

5. Увечері я (готувати, читати, виконувати, дивитися)…

 

Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься після мовлення про неї: скажу, розповідатиму, буду говорити

 

 

В українській мові розрізняють форми майбутнього часу доконаного і недоконаного виду.

Дієслова доконаного виду мають просту форму майбутнього часу: що зроблю? прочитаю, розкажу, принесу.

 

Проста форма майбутнього часу дієслів доконаного виду

 

Особа

 

Однина

 

Множина

 

я

ти

він

вона

воно

скажу

скажеш

скаже

скаже

скаже

ми скажемо

ви скажете

вони скажуть

 

Дієслова недоконаного виду мають дві форми майбутнього часу: складну і складену – писатиму, буду писати.

 

Порівняйте!

 

Складна форма: що робитиму?

 

Складена форма: що буду робити?

 

Утворена додаванням до нео-значеної форми дієслова суфікса -м- та особового закінчення: казатиму, читатиму

Утворена сполученням допо-міжного дієслова бути та неозначеної форми дієслова: буду казати, буду читати

 

Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу

 

Число

Особа

Доконаний вид

Недоконаний вид

 

 

Проста форма

 

Складна форма

 

Складена форма

 

Однина

 

я

ти

він

вона

воно

скажу

скажеш

скаже

скаже

скаже

казатиму

казатимеш

казатиме

казатиме

казатиме

буду казати

будеш казати

буде казати

буде казати

буде казати

Множина

 

ми

ви

вони

скажемо

скажете

скажуть

казатимемо

казатимете

казатимуть

будемо казати

будете казати

будуть казати

 

Завдання 10. Прочитайте.

Я буду говорити

Ти будеш говорити

Він, вона, воно буде говорити

Ми будемо говорити

Ви будете говорити

Вони будуть говорити

 

Я говоритиму

Ти говоритимеш

Він, вона, воно говоритиме

Ми говоритимемо

Ви говоритимете

Вони говоритимуть

Завдання 11. Напишіть дієслова у різних формах майбутнього.

Гуляти, читати, писати, їсти, ходити, стояти, питати, сидіти, прибирати, хотіти.

 

Завдання 12. Напишіть речення, вживаючи дієслова минулого і майбутнього часів.

 

1. Мій батько працює в лікарні. 2. Галина відвідує уроки англійської мови. 3. Вони вчаться в університеті. 4. Бабуся готує обід. 5. Таня прибирає в кімнаті. 6. Ми говоримо українською мовою. 7. Іван читає книжку. 8. Стоматолог лікує зуби. 9. Терапевт вимірює тиск. 10. Окуліст перевіряє зір. 11. Ірина – медсестра.

 

Дієслова доконаного виду утворюються:

1) за допомогою префіксів про-, при-, на-, ви-, по-, з- (-с)

Наприклад:

читати (книжку) – прочитати (книжку)

готувати (обід) – приготувати (обід)

писати (лист) – написати (лист)

нести (стільці) – винести (стільці)

дарувати (квіти) – подарувати (квіти)

носити  – зносити

питати – спитати

2) за допомогою суфіксів -и-, -а-:

Наприклад:

виконувати (завдання) – виконати (завдання)

відвідувати (музей) – відвідали (музей)

3) шляхом зміни слів:

Наприклад:

говорити – сказати

брати – взяти

 

Завдання 13. Спишіть і запам’ятайте слова і фрази.

 

Недоконаний вид

Доконаний вид

Переклад

прокидатися

прокинутися

просыпаться/проснуться

приймати душ

прийняти душ

принимать /принять душ

снідати

поснідати

завтракать/позавтракать

їхати

поїхати

ехать/поехать

працювати

попрацювати

работать/поработаь

обідати

пообідати

обедать/пообедать

повертатися додому

повернутися додому

возвращаться/возвратиться домой

вечеряти

повечеряти

ужинать/поужинать

дивитися телевізор

подивитися телевізор

смотреть/посмотреть телевизор

лягати спати

лягти спати

ложиться/лечь спать

вставати

встати

вставать/встать

розуміти

зрозуміти

понимать/понять

вчити

вивчити

учить/выучить

запізнюватися

запізнитися

опаздывать/опоздать

прокидатися

прокинутися

просыпаться/проснуться

приймати душ

прийняти душ

принимать /принять душ

снідати

поснідати

завтракать/позавтракать

їхати

поїхати

ехать/поехать

працювати

попрацювати

работать/поработаь

обідати

пообідати

обедать/пообедать

повертатися додому

повернутися додому

возвращаться/возвратиться домой

вечеряти

повечеряти

ужинать/поужинать

 

Завдання 14. Подані слова поставте відповідно до питань що робити? що зробити? Зразок: Що робити?                    Що зробити?

писати                            написати.

 

Летіти, лікувати, вилікувати, піднімати, розповісти, відпочивати, сказати, подарувати, йти, приїхати, давати, дати, летів, везуть, бігати, прийти.

 

Завдання 15. Запишіть дієслова, утворіть видову пару.

Зразок: їхати – приїхати.

 

Думати, працювати, говорити, мити, піднімати, чистити, малювати, бігти, летіти, друкувати.

 

Завдання 16. Прочитайте текст.

 

Нервова система

Роботою органів керує нервова система. Вона є  мережею нервів, яка зв’язує найвіддаленіші куточки організму з центром управління – мозком. Мозок одержує інформацію від органів чуття – очей, вух, носа, язика і шкіри – у вигляді слабких перших імпульсів. Ці органи помічають, що відбувається навколо. У відповідь мозок посилає команди м’язам, як вони повинні скорочуватись, щоб здійснити потрібний рух. Крім того, саме мозок є вмістилищем думок, почуттів, переживань і спогадів.

(З енциклопедії)

 

 

Словник до тексту

 


думка – мысль

звязувати – связывать

навколо – вокруг

нервова система – нервная система

мозок – мозг

мязмускул

переживання – переживаия

почуття – чувства

рух – движение

спогад – воспоминание



 


Завдання 17. Випишіть із тексту дієслова. Визначте час.

 

*Завдання 18. Із поданими дієслівами складіть речення.

 

Ходити, сміятися, пити, переходити, плакати, спати, готувати, оглядати, лікувати, виробляти, вимірювати.

 

 

Завдання 20. Впишіть дієслова руху йти, ходити у формі теперішнього часу.

 

1.            Ми кожного дня … у бібліотеку.

2.            На заняття з біології я … щопонеділка.

3.            Куди ти …?

4.            Вони щодня … у басейн.

5.            Максим ………до нас.

6.            Сьогодні мої друзі … у кіно.

 

Завдання 21. Впишіть дієслова руху їхати, їздити у формі минулого часу.

 

1.     Вчора Марійка … на екскурсію.

2.     Василю, ти куди … відпочивати?

3.     Влітку ми завжди … додому.

4.     Я … в університет і зустрів Максима.

5.     Щороку Оленка … у Київ.

6.     У той час, коли був сильний дощ,  ми … у таксі.

 

Завдання 22. Впишіть дієслово їхати.

 

            Ахмеде,  куди ти …?

                 Зараз у мене канікули. І я … в Ірак до батьків.

                 Ти … до них  щороку?

                 Так, я кожного літа … своїх батьків.

 

Завдання 23. Прочитайте і запам’ятайте.

Летить (літак, птах).

Йде (час, життя, фільм, лекція, людина).

Пливе (пароплав).

Їде (машина, поїзд, автобус).

Падає (сніг, дощ, листя).

Ходить (людина, тварина).

 

Завдання 24. Замість крапок впишіть дієслова руху.

 

1.     Кожного ранку я … (водити, плавати, бігаю) біля озера

2.     Спочатку ми … (йшли, падали, ходили) пішки до метро.

3.     Вчора студенти … (бігали, ходили, плавали) у басейні.

4.     Вона … (йти, їздити, ходити) у бібліотеку.

 

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА НА –НО, -ТО. ДІЄПРИКМЕТНИКИ ТА ДІЄПРИСЛІВНИКИ

М-ли сайту http: //www.mova.info

Форми на -но/-то творяться від пасивних дієприкметників із суфіксом : прочитан-ий → прочитан-о, вбит-ий → вбит-о.

За походження – це історичні форми давніх коротких пасивних дієприкметників середнього роду на –, які в сучасній мові зникли, перетворившись на нову модель дієслівних форм – з власними синтаксичними і морфологічними ознаками.

Граматичними ознаками форм на -но/-то можна вважати:

а) синтаксичну функцію присудка односкладних неозначено-особових речень (типу: До бібліотеки привезено підручники);

б) морфологічну незмінюваність;

в) суфікс , за допомогою якого ці форми творяться від будь-якого пасивного дієприкметника.

Ці граматичні риси надали формам на -но/-то особливого статусу в системі дієслова. На фоні морфологічної незмінюваності пріоритетного значення у них набули синтаксичні ознаки.

По-перше, форми на -но/-то є присудками неозначено-особових речень. У цих реченнях відсутній підмет, а присудок, у даному випадку форма на -но /-то, називає дію, яка стосується невизначеного кола виконавців: Хтось (щось) зробив. Напр.: Роботу закінчено. Роботу буде закінчено завтра. Книгу читано-перечитаноЛуки затоплено.

По-друге, присудки на -но/-то завжди є формами від перехідних дієслів, тобто при них є у реченні додаток у Зн.в.: Козаченька вбито. Посуд вимито. Задачу розв’язано.

Незмінюваність зближує ці форми з інфінітивом і дієприслівником. Ці форми поширені в різних типах текстів, особливо в наукових та офіційно-ділових, де є потреба наголосити на дії, а не на її виконавцях. Напр.: Закон прийнято одноголосно. Роман надруковано великим тиражем.

Для українського синтаксису характерно паралельне уживання речень з:

а) особовим присудком  (Урожай зібрали вчасно.);

б) пасивним дієприкметником у ролі присудка  (Урожай зібраний вчасно.);

в) присудками на -но/-то  (Урожай зібрано вчасно.).

Речення а), в) – є неозначено-особовими, у них немає підмета, а є лише прямий додаток  як назва oб’єкта; б) – це пасивна конструкція, де підметом названо об’єкт, той самий.

Отже:

·                     форми на -но/-то є регулярно твореними похідними від пасивних дієприкметників;

·                     це історичні форми зниклих коротких дієприкметників, які набули граматичної специфікації в сучасній українській мові;

·                     граматичними ознаками форм на -но/-то є:

     а) їх функція присудка в неозначено-особових реченнях;

     б) незмінюваність;

     в) словотвірний суфікс ;

·                     синтаксичні риси цих форм є пріоритетними на фоні морфологічної незмінюваності;

·                     в українській мові ці форми допомагають в утворенні паралельних синтаксичних конструкцій – синонімів з різними типами присудків;

·                     форми на -но/-то більш поширені в стандартизованих текстах (наукових, офіційно-ділових), там де акцент робиться на дії, а не на ії виконавцях. У реченнях з елементами образності, метафоричності такі присудки не вживаються.

Дієприкметник це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: вивчений (вірш), освітлена (кімната), замерзлі (руки).

Дієприкметники утворюються від дієслів за допомогою суфіксів –уч-­(-­юч-), -ач-­(-­яч-): керуючий, стоячий; за до­по­мо­гою су­фі­к­са –л: посивілий, обмерзлий; а також за до­по­мо­гою су­фі­к­сів –н-, -ен-, -т-: писаний, мелений, грітий, жатий.

Дієприслівник це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Дієприслівники недоконаного виду творяться від основ теперішнього  часу суфіксами -учи

(-ючи), -ачи (ячи): читаючи, пишучи, роблячи, ходячи.

Дієприслівники доконаного виду творяться від основ інфінітива доконаного виду суфіксами

вши (ши): зробивши, принісши.

М-ли сайту http://www.mova.info

Діє­при­к­ме­т­ник на­зи­ває озна­ку пред­ме­та за його дією або станом.  На­приклад:

·                    ви­вчи­ти пра­ви­ло – ви­вче­не пра­ви­ло;

·                    на­ма­лю­ва­ти пор­т­рет – на­ма­льо­ва­ний пор­т­рет;

·                    ли­с­тя по­зе­ле­ні­ло – по­зе­ле­ні­ле ли­с­тя;

·                    мо­ло­ти пше­ни­цю – мо­ло­та пше­ни­ця.

Діє­при­к­ме­т­ник су­мі­щає в со­бі озна­ки діє­сло­ва і при­кме­т­ни­ка.

Діє­слі­в­ні озна­ки діє­при­к­ме­т­ни­ка та­кі:

а) діє­при­к­ме­т­ни­ки утво­рю­ють­ся тіль­ки від ос­нов діє­сло­ва – ос­нов ін­фі­ні­ти­ва і те­пе­рі­ш­ньо­го ча­су – і ма­ють по­ді­б­не з діє­сло­вом ле­к­си­ч­не зна­чен­ня. По­рівняйте:

·                    за­чи­ни­ти – за­чи­не­ний;

·                    скла­с­ти – скла­де­ний;

·                    сто­я­ти – сто­я­чий;

·                    бі­г­ти – бі­жу­чий;

·                    за­ме­р­з­­ти – за­ме­р­з­лий;

б) діє­при­к­ме­т­ник має та­кі са­мі гра­ма­ти­ч­ні озна­ки ви­ду, пе­ре­хі­д­но­с­ті/не­пе­ре­хі­д­но­с­ті, які ха­ра­к­те­р­ні й для ви­хі­д­но­го діє­сло­ва. По­рівняйте:

·                    пе­ре­ві­ри­ти (ко­го-­що?) твір: док. вид/ пе­ре­хі­д­не;

·                    (кимсь) пе­ре­ві­ре­ний твір: док. вид/ пе­ре­хі­д­не;

·                    (хтось) ле­жить: не­док. вид/ не­пе­ре­хі­д­не;

·                    (хтось) ле­жа­чий: не­док. вид/ не­пе­ре­хі­д­не;

в) діє­при­к­ме­т­ник має озна­ку ста­ну, од­нак не успадковує її від ви­хі­д­но­го діє­сло­ва, а набуває за допомогою спеціальних словотвірних суфіксів: -уч-/-юч-, -ач-/-яч-, -н-, -ен-, -л-, -т-. Активні дієприкметники означають, що носієм ознаки і виконавцем дії є один і той же предмет: руки темтять – тремтячі руки. Пасивні дієприкметники означають, що носієм ознаки є один предмет, а виконавцем дії інший: учитель перевірив твір – твір перевірений учителем.

г) діє­при­к­ме­т­ни­ки, як і ви­хі­д­ні діє­сло­ва, мо­жуть ке­ру­ва­ти за­ле­ж­ни­ми від них імен­ни­ка­ми/ за­йме­н­ни­ка­ми, ра­зом з яким во­ни утво­рю­ють діє­при­к­ме­т­ни­ко­вий зво­рот: Яб­лу­ні, по­са­дже­ні ба­ть­ком ми­ну­ло­го ро­ку, ря­с­но за­цві­ли.

Діє­при­к­ме­т­ни­ки са­мі по со­бі не­зда­т­ні ви­ра­жа­ти зна­чен­ня ча­су. Що­пра­в­да, в де­яких під­ру­ч­ни­ках ви знай­де­те тве­р­джен­ня, що діє­при­к­ме­т­ни­ки мо­жуть ви­ра­жа­ти зна­чен­ня те­пе­рі­ш­ньо­го та ми­ну­ло­го ча­су і не ви­ра­жа­ють май­бу­т­ньо­го ча­су. Те, що трактуєть­ся в діє­при­к­ме­т­ни­ку як озна­ка ча­су, на­спра­в­ді є їх ви­до­вою озна­кою: діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го ви­ду – творяться від основ теперішнього часу, а доконаного минулого часу.

При­кме­т­ни­ко­ві озна­ки діє­при­к­ме­т­ни­ка та­кі:

а) діє­при­к­ме­т­ник має озна­ки ро­ду, чи­с­ла та від­мі­н­ка, за­ле­ж­ні від ке­ру­ю­чо­го імен­ни­ка:

·                    ви­о­ра­на зе­м­ля – жін. р./ одн./ наз. в.

·                    на ви­о­ра­но­му по­лі – сер. р./ одн./ місц. в.

Діє­при­к­ме­т­ни­ки ма­ють та­кі ж за­кін­чен­ня, як у при­кме­т­ни­ків: -ий, -а, -е, -і.

б) діє­при­к­ме­т­ник має по­ді­б­ні до при­кме­т­ни­ка син­та­к­си­ч­ні фу­н­к­ції – уз­го­дже­но­го озна­чен­ня або імен­ної ча­с­ти­ни при­су­д­ка:

·                    Я хо­чу ба­чи­ти світ роз­плю­ще­ни­ми очи­ма­.­(­І. Драч).

·                    На лу­гах тра­ва ще не ско­ше­на

В укра­ї­н­сь­кій мо­ві є чо­ти­ри ти­пи діє­при­к­ме­т­ни­ків:

1) ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го ви­ду;

2) ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки до­ко­на­но­го ви­ду;

3) па­си­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го ви­ду;

4) па­си­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки до­ко­на­но­го ви­ду.

Усі во­ни утво­рю­ють­ся за спе­ці­а­ль­ни­ми пра­ви­ла­ми і по­-рі­з­но­му фу­н­к­ці­о­ну­ють у те­к­с­тах.

Ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки тво­рять­ся тіль­ки від не­пе­ре­хі­д­них діє­слів; па­си­в­ні – тіль­ки від пе­ре­хі­д­них. Напр.:

·                    си­ді­ти (не­пе­ре­х.) → си­дя­чий (ак­ти­в­ний);

·                    за­вми­ра­ти (не­пе­ре­х.) → за­вми­ра­ю­чий (ак­ти­в­ний);

·                    по­жо­в­ті­ти (не­пе­ре­х.) → по­жо­в­ті­лий (ак­ти­в­ний);

·                    об­ла­д­на­ти (пе­ре­х.) → об­ла­д­на­ний (па­си­в­ний);

·                    до­слі­джу­ва­ти (пе­ре­х.) → до­слі­джу­ва­ний (па­си­в­ний);

·                    те­р­ти (пе­ре­х.) → те­р­тий (па­си­в­ний).

Це ва­ж­ли­вий еле­мент пра­ви­ла тво­рен­ня діє­при­к­ме­т­ни­ків. Як­що ви за­бу­ли, як ви­зна­ча­єть­ся пе­ре­хі­д­ність/ не­пе­ре­хі­д­ність діє­сло­ва, зве­р­ніть­ся до §3. 

Ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го ви­ду (1) тво­рять­ся від ос­нов те­пе­рі­ш­ньо­го ча­су  не­пе­ре­хі­д­них діє­слів су­фі­к­са­ми –уч-­(-­юч-) для пер­шої діє­від­мі­ни, -ач-­(-­яч-) – для дру­гої діє­від­мі­ни.

Тво­ря­чи ак­ти­в­ний діє­при­к­ме­т­ник не­до­ко­на­но­го ви­ду, не­об­хід­но ви­ко­на­ти та­ку по­слі­до­в­ність опе­ра­цій:

а) пе­ре­ві­ри­ти ви­хі­д­не діє­сло­во на непе­ре­хі­д­ність. Це озна­чає, що від не­пе­ре­хі­д­но­го діє­сло­ва не­мо­ж­ли­во по­ста­ви­ти пи­тан­ня ко­го – що?;

б) по­ста­ви­ти діє­сло­во у 3-ій осо­бі мно­жи­ни (во­ни) і ви­ді­ли­ти ос­но­ву те­пе­рі­ш­ньо­го ча­су від­ки­дан­ням за­кін­чень -уть­(-­ють) – пе­р­ша діє­від­мі­на, -ать­(­ять) – дру­га діє­від­мі­на;

в) до ос­но­ви пер­шої діє­від­мі­ни до­да­ти -уч+ий­(­-юч+ий); дру­гої діє­від­мі­ни – -ач+ий ­(­-яч+ий).

На­приклад:

а) ке­ру­ва­ти (ко­го – що?) – неможливо; (во­ни) ке­ру-­ють – 1 дієвідміна; ке­ру-юч+­ий;

б) сто­я­ти (ко­го – що?) – неможливо; (во­ни) сто-­ять – 2 дієвідміна; сто-яч+­ий.

Де­які діє­сло­ва за­ле­ж­но від сво­го ле­к­си­ч­но­го зна­чен­ня вжи­ва­ють­ся як пе­ре­хі­д­ні і як не­пе­ре­хі­д­ні. На­пр.:

·                    Хло­п­чик чи­тає кни­гу – пе­ре­хі­д­не;

·                    Хло­п­чик чи­тає (тоб­то вміє чи­та­ти) – не­пе­ре­хі­д­не.

Це діє­сло­ва на по­зна­чен­ня рі­з­но­го ти­пу вмінь: спі­ва­ти, тан­цю­ва­ти, гра­ти, пи­са­ти і по­ді­б­ні. Від цих діє­слів у їх не­пе­ре­хі­д­но­му зна­чен­ні мо­ж­на утво­ри­ти діє­при­к­ме­т­ник ти­пу (1): чи­та­ю­чий, спі­ва­ю­чий, тан­цю­ю­чий, гра­ю­чий, пи­шу­чий.

Ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки до­ко­на­но­го ви­ду (2) тво­рять­ся від ос­нов ін­фі­ні­ти­ва до­ко­на­но­го ви­ду не­пе­ре­хі­д­них діє­слів  за до­по­мо­гою су­фі­к­са -л.

Для тво­рен­ня ак­ти­в­но­го діє­при­к­ме­т­ни­ка до­ко­на­но­го ви­ду (2) не­об­хід­но ви­ко­на­ти та­ку по­слі­до­в­ність опе­ра­цій:

а) пе­ре­ві­ри­ти ви­хі­д­не діє­сло­во-­ін­фі­ні­тив на не­пе­ре­хі­д­ність пи­тан­ням ко­го – що?;

б) по­ста­ви­ти ін­фі­ні­тив у фо­р­му до­ко­на­но­го ви­ду (як­що він має до­ко­на­ний вид);

в) ви­ді­ли­ти ос­но­ву ін­фі­ні­ти­ва до­ко­на­но­го ви­ду від­ки­дан­ням за­кін­чен­ня -ти(-ть);

г) при­єд­на­ти до ос­но­ви ін­фі­ні­ти­ва фі­наль -л+ий.

На­пр.:

а) си­ві­ти (ко­го – що?) – неможливо, си­ві­ти → по­си­ві­ти (що зро­би­ти?) – до­ко­на­ний вид, по­си­ві-­ти, поси­ві-л+ий;

б) зі­в’я­ну­ти (ко­го – що?) – неможливо, зі­в’я­ну­ти (що зро­би­ти?) – до­ко­на­ний вид, * зі­в’я­ну-­тизі­в’я-л+ий.

*При тво­рен­ні ак­ти­в­них діє­при­к­ме­т­ни­ків на -лий з ос­но­ви ін­фі­ні­ти­ва ви­па­да­ють:

а) су­фікс –ну-: зме­р­з­ну­ти → зме­рз-­лий, зблі­д­ну­ти → зблід-­лий,

б) кі­н­це­вий звук [с]: осіс-­ти → осі-­лий.

Па­си­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го (3) і до­ко­на­но­го (4) ви­ду тво­рять­ся від ос­но­ви пе­ре­хі­д­но­го ін­фі­ні­ти­ва від­по­ві­д­но­го ви­ду за до­по­мо­гою су­фі­к­сів –н-, -ен-, -т-.

Для утво­рен­ня цих діє­при­к­ме­т­ни­ків не­об­хід­но ви­ко­на­ти та­ку по­слі­до­в­ність опе­ра­цій:

а) пе­ре­ві­ри­ти ви­хі­д­ний ін­фі­ні­тив на пе­ре­хі­д­ність пи­тан­ням ко­го – що?;

б) пе­ре­ві­ри­ти ін­фі­ні­тив на озна­ку ви­ду пи­тан­ня­ми що ро­би­ти? що зро­би­ти?;

в) ви­ді­ли­ти ос­но­ву ін­фі­ні­ти­ва, від­ки­ну­в­ши за­кін­чен­ня -ти(-ть);

г) до­да­ти до ос­но­ви ін­фі­ні­ти­ва -н+ий, -ен+ий, -т+ий.

Як­що суфікси до­да­ють­ся до ос­но­ви ін­фі­ні­ти­ва не­до­ко­на­но­го ви­ду, отри­му­є­мо па­си­в­ний діє­при­к­ме­т­ник (3) білений, як­що до ос­но­ви до­ко­на­но­го ви­ду – діє­при­к­ме­т­ник (4) побілений.

Як ви­б­ра­ти для тво­рен­ня діє­при­к­ме­т­ни­ка по­трі­б­ний су­фікс:

а) як­що ос­но­ва ін­фі­ні­ти­ва за­кін­чу­єть­ся на звук -а-/ -я, діє­при­к­ме­т­ник утво­рю­єть­ся су­фі­к­сом –н-: пи­са-­ти → пи­са-н-ий, спи­ля-­ти → спи­ля-н-ий;

б) як­що ос­но­ва ін­фі­ні­ти­ва за­кін­чу­єть­ся на ін­ші го­ло­сні [и], [і], [о]або на при­го­ло­с­ні звуки, тре­ба ви­ко­ри­с­та­ти су­фікс –ен-: бі­ли-­ти → біл-ен-­ий, ве­лі-­ти → вел-ен-­ий, мо­ло-­ти → мел-ен-­ий.

При тво­рен­ні діє­при­к­ме­т­ни­ків із су­фі­к­сом –ен- ча­с­то від­бу­ва­ють­ся чер­гу­ван­ня го­ло­сних і при­го­ло­с­них, а та­кож ви­па­дін­ня су­фі­к­сів в ос­но­ві ін­фі­ні­ти­ва: одя­г­ну-­ти → одягн-ен-­ий, ско­си-­ти → скош-ен-­ий, го­ро­ди-­ти → го­ро­дж-ен-­ий.

в) діє­при­к­ме­т­ни­ки із су­фі­к­сом –т- утво­рю­ють­ся в ос­но­в­но­му від од­но­скла­до­вих ін­фі­ні­ти­в­них ос­нов-­ко­ре­нів з та­ки­ми кі­н­цевими звуками:

·                    і: грі-­ти → грі+т-ий (обі­грі­тий),

·                    и: ши-­ти → ши+т-ий (ви­ши­тий),

·                    а: жа-­ти → жа+т-ий (за­жа­тий),

·                    о: ко­ло-­ти → ко­ло+т-ий (по­ко­ло­тий),

·                    ер: тер-­ти → тер+т-ий (по­те­р­тий).

Тво­рен­ня діє­при­к­ме­т­ни­ків – один з ва­ж­ли­вих мо­ме­н­тів укра­ї­н­сь­кої гра­ма­ти­ки, від ньо­го за­ле­жить куль­ту­ра ва­шої мо­ви, куль­ту­ра пе­ре­кла­ду.

Діє­при­к­ме­т­ни­ки рі­з­них ти­пів ма­ють пе­в­ні осо­б­ли­во­с­ті фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня в су­час­ній укра­ї­н­сь­кій мо­ві:

·                     ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки на -учий/ -ачий є не­ре­гу­ля­р­ни­ми фор­ма­ми, які до то­го ж ма­ють те­н­де­н­цію пе­ре­хо­ди­ти в при­кме­т­ник, тоб­то ви­ра­жа­ти не про­це­су­а­ль­ну, а по­стій­ну, які­с­но-­ві­д­но­с­ну озна­ку пред­ме­та. На­пр.:  те­р­п­ля­чий хво­рий; за­ві­ду­ю­чий ­ка­фе­д­рою, співаю­ча, чи­та­ю­ча на­ція і по­д.;

·                     ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки на –лий утво­рю­ють­ся об­ме­же­но, тіль­ки від не­пе­ре­хі­д­них пре­фі­к­са­ль­них діє­слів до­ко­на­но­го ви­ду;

·                     ти­по­ви­ми, по­ши­ре­ни­ми в усіх сти­лях лі­те­ра­ту­р­ної мо­ви є па­си­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки до­ко­на­но­го ви­ду;  па­си­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го ви­ду (до­слі­джу­ва­ний, ви­ко­ну­ва­ний, ство­рю­ва­ний, не­се­ний, чи­та­ний і по­ді­б­ні ) остан­нім ча­сом зна­ч­но ак­ти­ві­зу­ва­ли­ся, осо­б­ли­во в на­у­ко­во-­те­х­ні­ч­них те­к­с­тах.

    Усі рі­з­но­ви­ди діє­при­к­ме­т­ни­ків від­мі­ню­ють­ся за ро­да­ми, чи­с­ла­ми і від­мі­н­ка­ми, як при­кме­т­ни­ки тве­р­дої гру­пи (на -ий). Від­мі­н­ко­ві за­кін­чен­ня при­кме­т­ни­ків на -ий і діє­при­к­ме­т­ни­ків од­на­ко­ві.

Ознайомитеся з матеріалом таблиць.

 

Дієприкметник поєднує ознаки:

 

дієслова

прикметника

вид: доконаний або недоконаний:заіржавілий, іржавіючий

вказує на ознаку предмета, відповідає на питання: який, яка?, яке?, які?, битий, бита, бите, биті

час: теперішній або минулий (тільки 2 часи)

узгоджується з іменником (займенником):наповнена діжка, наповнене серце, наповнені легені

буває активного або пасивного стану: виконуючий, виконуваний

змінюється за родами, числами, відмінками: збудований будинок, побілені стіни, навислої загрози

може мати залежні слова (іменник, займенник або прислівник): закінчена ними недавно робота

у реченні виступає означенням, частиною іменного присудка: Цей звичай збереженийлише у гуцулів. Вишита сорочка їй сподобалась.

 

Відмінювання дієприкметників

 

Відмінок

Однина

Множина

чоловічий рід

середній рід

жіночий рід

Н.

наповнен-ий

наповнен-е

наповнен-а

наповнен-і

Р.

наповнен-ого

наповнен-ого

наповнен-ої

наповнен-их

Д.

наповнен-ому

наповнен-ому

наповнен-ій

наповнен-им

З.

як Н. або Р.

наповнен-е

наповнен-а

як Н. або Р.

О.

наповнен-им

наповнен-им

наповнен-ою

наповнен-ими

М.

наповнен-ому,(-ім)

наповнен-ому,(-ім)

наповнен-ій

наповнен-их

 

Отже:

·                     діє­при­к­ме­т­ник – це від­діє­слі­в­ний при­кме­т­ник, що на­зи­ває озна­ку пред­ме­та за його дією або станом;

·                     діє­при­к­ме­т­ни­ки тво­рять­ся тільки від діє­слі­в­них ос­нов – основи ін­фі­ні­ти­ва і основи те­пе­рі­ш­ньо­го ча­су; – від діє­сло­ва у діє­при­к­ме­т­ник пе­ре­йш­ли озна­ки ви­ду, пе­ре­хі­д­но­с­ті / не­пе­ре­хі­д­но­с­ті;

·                     діє­при­к­ме­т­ни­ку, як і діє­сло­ву, вла­с­ти­вий стан: ак­ти­в­ний діє­при­к­ме­т­ник озна­чає, що но­сі­єм озна­ки і дії ви­сту­пає один і той же пред­мет (осо­ба); па­си­в­ний діє­при­к­ме­т­ник озна­чає, що но­сі­єм озна­ки є один пред­мет (осо­ба), а ви­ко­нав­цем дії – ін­ший пред­мет (осо­ба);

·                     час діє­при­к­ме­т­ник мо­же ви­ра­жа­ти тіль­ки в кон­текс­ті ре­чен­ня, на фо­ні діє­слів дій­с­но­го спо­со­бу;

·                     діє­при­к­ме­т­ник має озна­ки, спі­ль­ні з при­кме­т­ни­ком: рід, чи­с­ло, від­мі­нок; си­с­те­му від­мі­ню­ван­ня; син­та­к­си­ч­ні фу­н­к­ції – озна­чен­ня та імен­ної ча­с­ти­ни при­су­д­ка;

·                     ра­зом із за­ле­ж­ни­ми від ньо­го сло­ва­ми діє­при­к­ме­т­ник утво­рює діє­при­к­ме­т­ни­ко­вий зво­рот;

·                     є чо­ти­ри рі­з­но­ви­ди діє­при­к­ме­т­ни­ка: ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го і до­ко­на­но­го ви­ду та па­си­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го і до­ко­на­но­го ви­ду;

·                     ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки утворюються тіль­ки від не­пе­ре­хі­д­них діє­слів, па­си­в­ні – тіль­ки від пе­ре­хі­д­них; – ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го ви­ду тво­рять­ся від ос­нов те­пе­рі­ш­ньо­го ча­су не­пе­ре­хі­д­них діє­слів су­фі­к­са­ми –уч-­(-­юч-), -ач-­(-­яч-);

·                     ак­ти­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки до­ко­на­но­го ви­ду тво­рять­ся від ос­нов ін­фі­ні­ти­ва не­пе­ре­хі­д­них діє­слів су­фі­к­сом –л-;  па­си­в­ні діє­при­к­ме­т­ни­ки не­до­ко­на­но­го і до­ко­на­но­го ви­ду тво­рять­ся від ви­до­вих ос­нов ін­фі­ні­ти­ва пе­ре­хі­д­них діє­слів су­фі­к­са­ми –н-, -ен-, -т-.

Дієприслівник – це віддієслівна форма прислівника, яка називає додаткову дію предмета. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи? що зробивши?. Напр.: 

·                    гуляючи – погулявши,

·                    працюючи – пропрацювавши,

·                    попереджаючи – попередивши,

·                    кричачи – закричавши.

Дієприслівник (як і дієприкметник) – це гібридна форма дієслова, що суміщає в собі ознаки дієслова і прислівника.

Дієслівні ознаки в дієприслівника такі:

а) дієприслівники утворюються тільки на базі основ дієслова – основ теперішнього часу та інфінітива – і виражають подібне лексичне значення. Порівняйте:

·                     економити – економлячи – зекономивши

·                     тренуватися – тренуючись – натренувавшись

·                      розмовляти – розмовляючи – порозмовлявши

б) дієприслівники мають однакові з вихідним дієсловом ознаки виду, перехідності / неперехідності. Порівняйте:

·                     (що робити?) ставити (кого що?) – недоконаний вид, перехідне;

·                     (що роблячи?) ставлячи (кого що?) – недоконаний, перехідний;

·                     (що зробити?) помолодіти ( ) – доконаний вид, неперехідне;

·                     (що зробивши?) помолодівши ( ) – доконаний, неперехідне.

в) дієприслівники керують тими самими словами, що й вихідне дієслово, створюючи з ними дієприслівниковий зворот. Порівняйте:

писати що?  лист 

пишучи що?  лист

прокинутися від чого? шуму

прокинувшись від чого? шуму

дякувати кому? батькам

дякуючи кому? батькам

 

Дієприслівник (як і дієприкметник) не виражає часових ознак. Часові значення у дієприслівнику зрослися з видовими: недоконаний вид виражає водночас значення незавершеності дії та теперішнього часу (одночасності); доконаний вид – значення завершеності дії та минулого часу (попередності).   Одночасність або попередність дієприслівники виражають відносно основної дії дієслова-присудка. Напр.: 

Прочитавши підручник, учні виконали вправу. (Спочатку прочитали, потім виконали вправу – попередність).

Мати плакала, проводжаючи сина. (Одночасність дій – проводжала і плакала).

Прислівникові ознаки у дієприслівника такі:

а) морфологічна незмінюваність;

б) синтаксична функція обставини (способу діє, часу, умови, причини);

в) здатність поєднуватися з дієсловом-присудком підрядним зв’язком прилягання. Наприклад:

Не спитавши броду, не лізь у воду.

В українській мові є два типи дієприслівників – недоконаного і доконаного виду, які творяться за відповідними правилами.

Дієприслівники недоконаного виду творяться від основ теперішнього часу суфіксами -учи (-ючи) – для I дієвідміни, -ачи (-ячи) – для II дієвідміни.

Для утворення цих дієприкметників необхідно виконати таку послідовність операцій:

     а) перевірити вихідне дієслово на ознаку недоконаного виду (питанням що робити?);

     б) поставити дієслово недоконаного виду у форму 3 ос. мн. (вони) і виділити основу теперішнього часу, відкинувши закінчення -уть (-ють) – I д/в або -ать (-ять) – II д/в;

     в) до основи I дієвідміни додати суфікс -учи (-ючи), II дієвідміни – -ачи (-ячи).

Наприклад:

а) обідатищо робити? – недоконаний вид; (вони) обіда-ють – I д/в; обіда+ючи;

б) стерпітищо зробити? – доконаний вид, отже, перетворити це дієслово на дієслово недоконаного виду: терпітищо робити? – недоконаний вид; (вони) терпл-ять – II д/в; терпл+ячи.

Дієприслівники доконаного виду творяться від основ інфінітивів доконаного виду суфіксом вши (-ши). Суфікс -вши приєднується до основ на голосний, -ши – до основ на приголосний.

Для творення цих дієприслівників необхідно виконати таку послідовність операцій:

а) перевірити вихідне дієслово на ознаку доконаного виду (що зробити?);

б) виділити в інфінітиві доконаного виду його основу, відкинувши -ти (-ть);

в) додати до основи суфікс -вши (-ши).

Наприклад:

а) згоріти (що зробити?) – доконаний вид; згорі-тизгорі+вши.

б) уявляти (що робити?) – недоконаний вид, отже, перетворити дієслово на дієслово доконаного виду: уявити (що зробити?) – доконаного вид; уяви-тиуяви+вши. 

в) принести (що зробити?) – доконаний вид. принес-типриніс +ши.

Дієприслівники, утворені від дієслів із –ся (-сь), закінчуються в українській мові тільки на –сь: утворившись, змагаючись, поклоняючись.

Творення дієприслівників

 

Дієприслівники доконаного виду

Дієприслівники недоконаного виду

Основа інфінітива дієслів доконаного виду + -вши, -ши:

Сказати – сказавши,

Побачити – побачивши

 

Основа теперішнього часу недоконаного виду

 + -учи, -ючи (від дієслів І дієвідміни)

-ачи, -ячи (від дієслів ІІ дієвідміни):

живуть – живучи,

розуміють – розуміючи,

бачать – бачачи

 

Порівняно з дієприкметником дієприслівник є регулярною формою дієслова: від переважної кількості дієслів можна утворити дієприслівники. Дієприслівник неможливо утворити, якщо відсутня потрібна видова форма дієслова. Наприклад: дієслова стрепенутися, хлинути в українській мові вживаються тільки у доконаному виді і, відповідно, на їх базі можливі тільки дієприслівники доконаного виду – стрепенувшись, хлинувши.

Дієслова коштувати, вважати і под. вживаються тільки у недоконаному виді і, відповідно, від них утворюються дієприслівники тільки недоконаного виду – коштуючи, вважаючи.

У кінці дієприслівників завжди пишеться –и: на цю букву закінчуються суфікси -учи (ючи), -ачи (ячи), -вши (ши).

Дієприслівники необхідно відрізняти від однокореневих дієприкметників на -учий (ючий), -ачий (ячий), які в Називному відмінку множини мають закінчення .

Порівняйте:

Дієприслівники (що роблячи?)

Дієприкметники (які?)

наступаючи

наступаючі (війська)

літаючи

літаючі (моделі)

блукаючи

блукаючі (туристи)

 

Вживання дієприслівників у реченні регулюється відповідними правилами. Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли дві або більше дії стосуються одного предмета (особи). У такому випадку дієприслівником називається менш важлива, додаткова дія.

Напр.: Місяць підіймався все вище і вище, затьмарюючи своїм світлом зірки. (І. Цюпа) (Місяць підіймався і затьмарював). Це речення можна сказати й по-іншому, якщо мовцеві більш важливою видається дія “затьмарювати”: Місяць, підіймаючись все вище і вище, затьмарював своїм світлом зірки.

Якщо ж дії стосуються різних виконавців (предметів чи осіб), вони є рівноважливі і дієприслівники в таких реченнях не вживаються. Порівняйте:

Співають ідучи дівчата – Дівчата ідуть і співають.

Іде дощ, і співають дівчата – в цьому реченні неможливо вжити дієприслівник.

Отже:

·                      дієприслівник – це віддієслівна форма прислівника, яка називає додаткову дію;

·                     дієприслівник – це гібридна форма, що суміщає ознаки дієслова і прислівника;

·                     дієприслівник має такі ознаки дієслова:

   а) основу і подібне лексичне значення способового дієслова;

   б) однакові з вихідним дієсловом ознаки виду, перехідності / неперехідності;

   в) однаковий з вихідним дієсловом тип керування;

·                     дієприслівник має такі ознаки прислівника:

   а) незмінюваність;

   б) синтаксичну функцію обставини;

   в) здатність поєднуватися з дієсловом-присудком зв’язком прилягання;

·                     є два типи дієприслівників – недоконаного і доконаного виду;

·                     дієприслівники недоконаного виду творяться від основ теп. часу суфіксами -учи (ючи), -ачи (ячи);

·                     дієприслівники доконаного виду творяться від основ інфінітива доконаного виду суфіксами -вши (ши);

·                     дієприслівник – це регулярна форма дієслова, яка утворюється від переважної кількості дієслів. Відсутність дієприслівника пояснюється лише відсутністю видової форми дієслова, у разі його одновидовості в українській мові;

·                     дієприслівник можна вживати в реченні тільки тоді, коли дві або більше дії стосуються одного виконавця. Дієприслівник виражає у цьому випадку менш важливу, на погляд мовця, дію. 

 

 

 

Тестові завдання

 

1. Вкажіть рядок, у якому є дієслово.

A.              сонце;

B.               читати;

C.               добрий;

D.              хірург;

E.               червона.

2. Вкажіть рядок, у якому є дієслово.

A.              писати;

B.               стоматолог;

C.               олівець;

D.              старанний;

E.               фармацевт.

3. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжиті в неозначеній формі.

A.              спочивати, митися, митимусь, читати;

B.               йти, спішити, посміхнутися, проспівана;

C.               сіяти, засіяти, засіяно, висіяти;

D.              спати, сидіти, висидіти, бігти;

E.               прагнути, прагнутиму, принести, приносити.

4. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжиті в неозначеній формі.

A.              стояти, журитися, сміятися, стати;

B.               розквітати, розквітнути, розквітнули, розквітну;

C.               достигати, молодіти, старіти, старітиму;

D.              любити, розлюбити, бажати, бажано;

E.               прагнути, прагнутиму, принести, приносити.

5. Вкажіть рядок, у якому дієслово вжито у теперішньому часі.

A.              стояла;

B.               буду спати;

C.               пишу;

D.              складала;

E.               бігала.

6. Вкажіть рядок, у якому  дієслово вжито у теперішньому часі.

A.              стою;

B.               буду писати;

C.               говорила;

D.              складала;

E.               носитиму.

7. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжито у минулому часі.

A.              він повечеряв, вона повечеряла, вони повечеряли;

B.               я говорив, ти говорила, ми говоритимемо;

C.               він лікував, вони лікували, ми будемо лікувати;

D.              він купував, вона купуватиме, вони купують;

E.               він лікував, вона буде лікувати, ми будемо лікувати.

8. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжито у минулому часі.

A.              він писав, вона писала, вони писали;

B.               він готував, вона готуватиме, вони будуть готувати;

C.               він розумів, вона розуміла, вони розуміють;

D.              він сидів, вона сиділа, вони будуть сидіти;

E.               він повечеряла, вони повечеряли, він буде лікувати.

9. Вкажіть рядок, у якому є дієслово недоконаного виду.

A.              намалював;

B.               поїв;

C.               подивився;

D.              написав;

E.               малювати.

10. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова доконаного виду.

A.         запросити, взяти, дати;

B.          брати, взяти, дати;

C.          дарувати, подарувати, думати;

D.         говорити, сказати, подивитися;

E.          готувати, приготувати, сказати.

11. Вкажіть рядок, у якому дієслово вжито в майбутньому часі.

A.              буду носити;

B.               несу;

C.               носить;

D.              носив;

E.               носили.

12. Вкажіть рядок, у якому дієслово вжито у майбутньому часі.

A.              мию;

B.               мила;

C.               мили;

D.              миє;

E.               митимуть.

 

ВЧИМОСЯ ВИСЛОВЛЮВАТИСЯ ВВІЧЛИВО!

 

Етикетні вислови

 

1.                Звертання : вибачте, що затримую Вас; скажіть, будь ласка.

2.                Вітання: добрий день; привіт; радий (рада) Вас бачити.

3.                Знайомство: дозвольте відрекомендуватися; хотіла б з Вами познайомитись, мене звати … .

4.                Запрошення: запрошую Вас; ходімо; прошу заходити; дозвольте Вас запросити.

5.                Прохання: я (дуже) прошу Вас; чи не могли б Ви зайти пізніше.

6.                Порада: я раджу Вам; дозвольте порадити Вам; чи не спробувати Вам.

7.                Згода: погоджуюсь; добре; звичайно; безперечно; поза всяким сумнівом; очевидно; це саме так.

8.                Відмова: даруйте; змушений Вам відмовити; мені шкода; мені прикро.

9.                Вибачення: вибачте; пробачте; даруйте.

10.           Сумнів: Ви справді так вважаєте; мені хотілося б вірити, однак ….

11.           Втішання: не хвилюйтесь; не журіться; не переживайте; сподівайтесь на краще; не думайте про це; Ви повинні сподіватися на краще; все буде гаразд.

12.           Співчуття: я співчуваю Вам; я розумію Ваше горе; я поділяю Ваш смуток.

13.           Комплімент: Ви чудово виглядаєте; Ви неперевершені.

14.           Зауваження: я змушений зробити Вам зауваження; так чинити не личить; Ваш вчинок виходить за межі етичних норм.

15.           Вдячність: дякую тобі (Вам), щиро вдячний Вам за підтримку; вдячний за все; прийміть мою (глибоку, сердечну, щиру) подяку за… .

16.           Побажання: бажаю (зичу) здоров’я; дозвольте побажати Вам; прийміть мої найщиріші вітання; бережіть себе; нехай Вам щастить.

17.           Прощання: до побачення; на все добре; до завтра; нехай Вам щастить, бувайте здорові.

 

РОБОТА З ТЕКСТОМ

 

Вітаміни

Життєдіяльність людського організму неможлива без вітамінів. Вітаміни (від латинського vita  – життя) – це біологічно активні речовини, що регулюють обмін речовин в організмі. Вони беруть участь в утворенні ферментів, украй потрібних для нормальної роботи органів.

Вітаміни не синтезуються в організмі, а надходять з рослинною і тваринною їжею. Для зручності вони позначаються літерами латинського алфавіту: А, В, С, Р тощо.

Вітамін С міститься в шипшині, чорній смородині, журавлині, капусті, помідорах, лимонах, апельсинах, цибулі, часнику, картоплі. Цей вітамін протидіє інфекціям, бореться зі втомою, сприяє поглинанню заліза. Корисний для імунної системи, сполучної тканини, кісток, сприяє загоєнню ран. Якщо організм тривалий час не одержує вітаміну С, розвивається хвороба ясен цинга.

Вітамін А міститься переважно у їжі тваринного походження: у риб’ячому жирі та ікрі, морепродуктах, вершковому маслі, яєчних жовтках, молоці, печінці, нирках. Є він також і в рослинній їжі: моркві, шпинаті, абрикосах, червоному перці, помідорах. Вітамін А впливає на ріст організму, він потрібен для хорошого зору, здоров’я шкіри та слизових оболонок.

Вітаміни групи В регулюють процеси обміну вуглеводів, вони потрібні для нормальної діяльності нервової системи, серця, м’язів. Найчастіше цей вітамін міститься в неочищених зернах злаків, у насінні бобових рослин, у яєчному жовтку, шпинаті, капусті, цибулі, морві, яблуках, баклажанах, квасолі, сої.

Вітамін D є у риб’ячому жирі, печінці, жовтку курячого яйця. Якщо в їжі не вистачає вітаміну D, у дітей розвивається рахіт.  При рахіті вміст солей у кістках зменшується, тому ріст дитини сповільнюється. Вітамін D також покращує імунітет людини.

(За І.П. Січовиком)

 

http://help-in-health.ru/Vita_tabl.jpeg

 

Загартовування

 

Людина – істота, яка, на відміну від звірів чи птахів, немає на шкірі густого захисного шару з шерсті чи пір’я. Але під дією сонячного проміння в її шкірі утворюється вітамін D. Він захищає людину від мікроорганізмів, сприяє росту і розвитку дітей. Поліпшується загальний стан людини. Завдяки дії сонячних променів покращується настрій, самопочуття.

У людини виробилася така корисна здатність, як пристосування до змін температури повітря. Цю здатність слід розвивати. Саме цьому сприяє загартовування. Найкраще загартовуватися за допомогою коротких, але частих змін температури, нижчої за температуру тіла. Загартовуватися можна за допомогою повітря і води.

Повітря – один із природних чинників здоров’я, який потрібен людині щомиті. Без їжі можна прожити тиждень, без води 2-3 дні, без повітря – 2-3 хвилини. Корисне для здоров’я повітря має бути чистим і прохолодним.

Коли люди чхають і кашляють, у повітря потрапляє багато шкідливих мікроорганізмів. У ньому накопичується пил і вуглекислий газ, який утворюється під час дихання і горіння. Ось чому кімнату слід регулярно провітрювати. Свіже, прохолодне повітря допомагає зберігати здоров’я.

Повітря – чинник, за допомогою якого можна загартовуватися так само, як водою. Тим більше, що воно діє поступово.

Повітряні ванни можна приймати в кімнаті. Найкращою для цього є температура +18° С. У кімнаті не повинно бути протягів. У теплу погоду кватирка має бути постійно відчинена. Якщо на дворі холодно, її слід час від часу відчиняти. Спати бажано лише у добре провітреній кімнаті.

Надворі краще ходити легко одягненим, зважаючи на пору року.

Вода – унікальна речовина. Без неї не обійтися. Щоб вода була корисною для здоров’я , необхідно пити лише чисту воду.

Як дізнатися, чи вода безпечна для вживання? Як правило, з кранів у містах тече очищена вода, яку можна пити. Та часом радять пити кип’ячену воду. Можна очищувати воду за допомогою різних фільтрів.

Під час відпочинку на природі або туристичного походу воду з озера чи річки необхідно обов’язково кип’ятити.

(З підручника)

 

 


 

Профілактика та лікування хвороб

 

Попередити хворобу завжди легше, ніж її лікувати. Відомо, що куріння служить причиною серцево-судинних захворювань, а також раку легенів. Тому медики всього світу об’єднались у боротьбі з цією шкідливою звичкою і лікують її за допомогою медикаментів, гіпнозу, кодування. Кращою профілактикою хвороб є здоровий спосіб життя: помірне вживання їжі, заняття фізкультурою та спортом, правильне поєднання фізичної активності та відпочинку. В свою чергу, вакцинація захищає людей від таких хвороб, як туберкульоз, гепатит і віспа.

Якщо попередити хворобу не вдалося, лікарі використовують для лікування пацієнтів багато лікарських препаратів. Антибіотики (наприклад, пеніцилін) виліковують від інфекції. Анальгетики (анальгін і аспірин) знімають біль і знижують температуру. Седативні засоби заспокоюють і допомагають заснути. Анестетики, які «відключають» нерви, необхідні під час операції. Вакцини створюють імунітет до захворювань, а інсулін застосовують, коли організм неспроможний сам виробляти його в потрібних кількостях.

Деякі лікарські препарати викликають звикання. Почавши їх вживати, людина не може зупинитися. Вживання наркотиків заборонене законом. Відчутної шкоди здоров’ю може завдати вживання у великих дозах і таких побутових наркотиків як алкоголь, кофеїн чи тютюновий нікотин. 

(Велика ілюстрована енциклопедія школяра )

 

Вплив куріння, алкоголю та наркотиків на здоров’я

 

Мабуть, немає людини, яка не чула б про шкідливість куріння для здоров’я. Більшість людей знає, що куріння спричиняє багато захворювань і призводить до передчасної смерті.

Але мільйони людей щодня вдихають отруйний дим, завдаючи шкоди не лише собі, а й іншим. Тютюновий дим уражає не тільки курців. Якщо курять біля тебе, ти стаєш «пасивним курцем». Тютюновий дим містить багато шкідливих речовин. Під впливом диму в курців жовтіють зуби, змінюється голос. Вони часто кашляють.

Та найголовніше є те, що курець стає залежним від тютюнокуріння. Ця звичка затримує фізичний і психічний розвиток людини.

Шкідливими, крім куріння, є вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Людина, яка випила навіть пива, не контролює свої дії. Потім вона відчує погіршення самопочуття, головний біль, нудоту. Погіршується пам’ять, характер, важко зосередитися і вчитися.

Ще гірше впливають наркотичні речовини, які швидко руйнують здоров’я. Навіть після одноразового вживання може виникнути залежність. Тому слід бути дуже обережним у різних компаніях, на вулиці, з незнайомцями.

(З підручника)

 


 

 

 

 

Ліки-довгожителі

 

Йдеться про різні рослини, які люди здавна використовували при різних недугах. Здається, немає таких рослин, яких не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте.

Народні цілителі запримітили: коли хворому давати тричі на день перед їжею запарені пшеничні висівки, значно покращиться робота шлунка, людина почуває себе сильнішою, бадьорішою.

Просо лікує серце й печінку.

Барвінок зміцнює організм, зокрема серце, загоює рани, лікує хвороби шкіри. Буркуновий чай допомагає позбутися кашлю, лихоманки, безсоння.

Відваром з листя волоського горіха лікують захворювання шкіри, золотуху, ангіну. Сухі перетинки плоду заварюють і вживають як засіб від стійкого кашлю. Будь-які застуди виліковують калиновими напоями. Цвіт, ягоди, стебла рослини заварюють і п’ють як чай.

Кульбаба допомагає позбутися подагри, материнка лікує шлунок, горло. Напої з хвоща польового очищають увесь організм.

Здавна в народі шанують подорожник, любисток, ромашку, полин, ожину, малину, горобину, суниці, чебрець, черемху, чорниці, звіробій, бузину, спориш… Усього й не назвеш. А знати, що довкіл нас росте не просто трава, а лікувальне зілля, – треба. Треба знати і пам’ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами і природою.

(З календаря)

 

Барвінок

 


 


 

Буркун

 

Кульбаба

 

 

Ромашка

 

 

Лікувальна цінність картоплі

 

Картопля відома як одне з основних джерел вітаміну С у нашому раціоні. До того ж це основний постачальник калію у наш організм. Калій нормалізує водний обмін і роботу серця. Добову потребу калію можна задовольнити споживанням 500 грамів картоплі. Цим визначається найважливіша роль картоплі. Тому вона входить до складу дієтичних продуктів для людей, які хворі на ниркові та серцеві захворювання.

Картопля є сировиною для одержання крохмалю, глюкози, спирту і молочної кислоти, які широко використовуються в лікувальній практиці.

Нарізані шматочки зі свіжої картоплі, прикладені до скронь, знімають головний біль.

У косметичній практиці перетерту сиру або зварену «в мундирі» картоплю вводять до складу живильних масок (при сухій шкірі, сонячних опіках тощо). Наприклад, із вареної картоплі, змішаної з молоком та яєчним жовтком, можна зробити поживну маску на обличчя.

Перетерту сиру картоплю широко використовують у дерматології й косметиці: лікують гноячкову екзему, піодермію, дерматити, опіки, гнійні рани, виразку гомілки та інші виразкові хвороби шкіри. У випадку виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі завтовшки 0,5–1 см, накривають серветкою з 68 шарів марлі й залишають у такому стані на 4–5 годин, періодично зволожуючи пов’язку свіжим соком картоплі. За умови щоденного проведення процедури виразки епітелізуються приблизно за 3 тижні.

Крохмаль, зокрема, приймають всередину і в клізмах як обволікаючий засіб при отруєннях для захисту слизової оболонки шлунка.

Сирий картопляний сік дає позитивні результати при лікуванні виразки шлунка. Також він сприяє зниженню артеріального тиску, нормалізує функцію кишечника.

Слід пам’ятати, що цілющі властивості картопля зберігає тільки до кінця грудня.

(З журналу)

 

 

Стоматологія

 

Слово стомалотолія складається з двох грецьких коренів: стома – рот, логія – наука. Лікарі-стоматологи займаються лікуванням зубів, порожнини рота, щелеп, а також замінюють зуби, які стали непридатними, на штучні.

Хворі зуби – це така мука, що скільки існує людина, стільки вона й намагається їх лікувати. У давнину знань, необхідних для лікування зубів, не вистачало. Тому лікарі обмежувались видаленням хворого зуба. Знімати зубний біль довго не вміли. Для цього використовували, наприклад, настоянку опію, прикладали до ясен розпечений ніж. Дірки в зубах почали залагоджувати в Середньовіччі. Спочатку їх заповнювали воском, згодом – свинцем, сріблом, золотом.

Цікаво, що виготовлення зубних протезів – штучних зубів, які вставляли замість тих, що випали чи були видалені, здійснювалося близько 3000 років тому. Це вміли робити етруски (народ, який жив на території сучасної Італії, створив розвинену цивілізацію і був знищений Римською імперією). Багато матеріалів перепробували лікарі минулого століття для виготовлення протезів. Застосовували золото, бивні слона, зуби овець. Фарфорові протези почали виготовляти зовсім не сьогодні. Вони з’явилися у XVIII столітті! Нині мистецтво протезування досягнуло таких успіхів, що стоматологи готові зробити кожному сліпучу білосніжну усмішку кінозірки.

А тепер остання й дуже приємна порада стоматолога: жування жувальної гумки, хоча в присутності людей це не дуже гарно, корисне для зубів. Воно поліпшує кровообіг, посилює виділення слини, масажує слизову оболонку рота й сприяє механічному очищенню зубів. Тож бережіть свої зуби та будьте здорові!

(З енциклопедії)

 

 


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі