ЗАНЯТТЯ № 4 (практичне)

Методична вказівка

до практичних занять для студентів “Сестринська справа – бакалавр”дистанційної форми навчання

 

Заняття № 5 (практичне 6 год)

Теми:

1. . ФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ. ЕРИТРОН. ДИХАЛЬНІ ПІГМЕНТИ (2 години).

2. ФІЗІОЛОГІЯ ЛЕЙКОЦИТІВ (2 години)

3. ГРУПИ КРОВІ (2 години)

Мета: набути знань про склад та функції крові, механізми гуморальних зв’язків органів і систем, підтримання гомеостазу, механізми регуляції еритропоезу, навчитися визначати кількість еритроцитів і здійснити рН-метрію крові. Набути знань про функції лейкоцитів, механізми регуляції лейкопоезу, навчитися визначати кількість лейкоцитів у периферичній крові, розрізняти різні види лейкоцитів та аналізувати лейкоцитарну формулу.

Набути знань про антигенні системи, їх роль і значення в фізіологічному розвитку організму, фізіологічну дію на організм перелитої крові і кровозамінників та правила їх переливання, навчитися визначати групи крові.

Професійна орієнтація студентів: кров є сполучною тканиною організму. За її допомогою здійснюється зв’язок усіх органів і систем, відбувається регуляція функцій. За змінами показників крові можна судити про функціональний стан конкретної системи й організму в цілому.

Однією із складових формених елементів крові є еритроцити, які беруть участь у транспорті газів, білків, фізіологічних активних речовин, іонів тощо. Знання про систему крові необхідними для лікарів будь-якої спеціальності.

Лейкоцити – клітини крові, які мають характерну структуру та складний внутрішньоклітинний метаболізм. Це високоспеціалізовані клітини, які володіють різними захисними функціями. Зміни в лейкоцитарній формулі супроводжують багато захворювань і часто є специфічними; її аналіз має діагностичне значення, так як дає уяву про важкість стану, ефективність терапії. Знання антигенних систем і вміння визначення їх є фундаментальною основною для майбутньої лікарської діяльності при вирішенні питань батьківства, донорства, судовомедичній експертизі.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Онкотичний та осмотичний тиск (кафедра хіміко-фармацевтичних дисциплін).

2. рН рідини, метод визначення (кафедра хіміко-фармацевтичних дисциплін).

3. Еритропоез (кафедра гістології).

4. Знати види лейкоцитів. Знати значення лейкоцитів. Групи крові людини. Спадкування груп крові (кафедра біології)

 

 

 

 

1. ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ CТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТТЯ

 

ТЕМА 1

1. Загальна характеристика системи крові:

а) поняття про систему крові;

б) функції крові;

в) об’єм крові, поняття про депо;

г) склад крові, кількісна оцінка;

д) склад плазми (сироватки), кількісна оцінка;

е) функціональне значення білків плазми;

є) буферні системи крові.

2. Функціональна система еритрона:

а) кількісні параметри еритроцитів, їх зміни;

б) функції еритроцитів;

в) розвиток еритроцитів;

г) регуляція еритропоезу;

д) дихальні пігменти.

ТЕМА 2

1. Фізіологічна оцінка лейкоцитів

а) загальні функції білокрівців;

б) кількість лейкоцитів та її зміни;

в) лейкоцитопоез.

2. Загальна характеристика лейкоцитарної формули

а) види лейкоцитів, основа їх поділу;

б) визначення поняття “лейкоцитарна формула” та її кількісне вираження;

в) індекс ядерного зсуву, його інтерпретація.

3. Значення лейкоцитів у забезпеченні імунітету

а) фізіологічна роль Т-лімфоцитів;

б) функціональне значення В-лімфоцитів.

4. Функціональні особливості лейкоцитів

а) нейтрофілів;

б) еозинофілів;

в) базофілів;

г) моноцитів.

ТЕМА 3

1. Еритроцитарні групи крові:

а) визначення поняття “група крові”;

б) антигени і антитіла системи АВО;

в) антигенний набір системи резус

г) механізми розвитку резус-конфлікту при вагітності.

2. Лейкоцитарні групи крові:

а) загальні антигени лейкоцитів;

б) антигени гранулоцитів, лімфоцитів.

3. Сироваткові групи крові:

а) імуноглобулінів;

б) альбумінів, глобулінів.

4. Переливання крові та кровозамінників:

а) проба на індивідуальну сумісність;

б) проба на резус-сумісність;

в) біологічна проба;

г) фізіологічні ефекти перелитої крові;

д) класифікація кровозамінників.

Ілюстративний матеріал: відеофільм “Визначення груп крові в системі АВО за цоліклональними антитілами”.

Запитання: 1. Які переваги визначення груп крові за цоліклональними антитілами порівняно з методом визначення за стандартними сироватками?

 

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:

1. У загальному аналізі крові обстежуваного кількість еритроцитів становить 3,7 Т/л, концентрація гемоглобіну – 120 г/л, колірний показник – 0,97, ШОЕ – 36 мм/год. Що ви можете сказати про обстежуваного?

А. Обстежуваний – спортсмен;   В. Обстежуваний – дитина до 7 років;   С. Обстежуваний – вагітна жінка;   D. Обстежуваний – молода здорова жінка;   Е. Обстежуваний – молодий здоровий чоловік.

2. В обстежуваного кількість еритроцитів у крові – 3,9 Т/л, концентрація гемоглобіну – 126 г/л. Визначте колірний показник і середній вміст гемоглобіну в еритроцитах.

3. У хворого з хронічним гломерулонефритом виявлені симптоми анемії. Що обумовило появу цих симптомів?

А. Збільшене руйнування нормальних еритроцитів.  В. Втрата еритроцитів з сечею.  С. Зниження синтезу еритропоетинів.  D. Гемоліз еритроцитів.  E. Нестача заліза для синтезу гемоглобіну.

4. У обстежуваного Р., 36 років, еритроцити крові – 4,0 Т/л. Який гормон у нього гальмує еритропоез?

A. АКТГ.  B. Глюкокортикоїди.  C. Катехоламіни.  D. Андрогени.  E. Естрогени.

 

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. D.  2. КП=126х3/390=0,97, СВГ=126/3,9х10¹²=26 пг  3. С   4. А

 

4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:

1.               Нормальна фізіологія /За ред. В.І. Філімонова. – К., 1994. – С. 244-272,, 284-287.

2.               Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 105-108, 113-119, 126-138.

3.              Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 423–464.

4.               Основи функціональної діагностики (навчальний посібник) /Вадзюк С.Н.. – Тернопіль, 2001. – С. 6-9, 30-31, 32.

5.               Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред. проф. С.Н.Вадзюка. – Тернопіль, 1996. – С. 3-9.

6.               Лекційні матеріали.

Додаткові:

1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 210-222, 229-239.

2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г.Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т. 2. – С. 426-430, 440-449.

 

5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:

 

 

ТЕМА 1

1. Підрахунок еритроцитів у камері Горяєва.

Набрати кров у меланжер (змішувач) для еритроцитів до позначки 0,5 і заповнити його до позначки 101 гіпертонічним (3 %) розчином хлориду натрію.

Розведення в 200 разів можна зробити і без змішувача. У суху чисту пробірку відміряти 4 мл розчину хлориду натрію і внести 0,02 мл крові.

На виступаючі бруски чистого й сухого скла із сіткою Горяєва покласти покривне скельце. Рухаючи покривне скельце в сагітальному напрямку, притерти його. Поява кольорових кілець в місцях контакту скляних поверхонь буде свідчити про це. Висота утвореної камери над сіткою Горяєва буде 0,1 мм.

З капіляра змішувача випустити розчинник на вату, а камеру заповнити розчином крові з розширення.

Якщо розведення було в пробірці, то пастерівською піпеткою або іншим капіляром набрати суміш і заповнити камеру. При цьому необхідно слідкувати, щоб в камері не утворились повітряні бульбашки.

Через 1-2 хвилини, коли еритроцити осядуть, підрахувати їх у 5 великих, розділених на 16 малих квадратів, при малому збільшенні мікроскопа в затемненому полі зору. Підрахунок проводити з верхнього квадрата по діагоналі вниз. Кількість еритроцитів у 1 л циркулюючої крові розрахувати за формулою:

х = [(а · 200) : 80] · 4 · 10⁹, де

х     – кількість еритроцитів у 1 л крові

а     – кількість еритроцитів у 5 великих квадратах

200 – розведення крові

80   – кількість еритроцитів у 1 л крові.

У протоколі схематично зобразити сітку Горяєва з розміщеними над нею еритроцитами.

VIDEO

У висновку вказати, чи відповідає встановлена кількість еритроцитів фізіологічній нормі, якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.

2. Визначення кількості гемоглобіну ціанметгемоглобіновим методом.

У суху чисту пробірку внести 5 мл трансформуюючого розчину і 0,02 мл досліджуваної крові. Вміст пробірки добре перемішати і залишити на 10 хв. Потім визначити оптичну густину одержаної суміші та стандартного розчину на фотоелектроколориметрі (довжина хвилі 500-600 нм, зелений світлофільтр) проти трансформуюючого розчину.

Вміст гемоглобіну розрахувати за формулою:

Нв г/л = [(Е досл. пр. : Е станд. пр.) • 251] • С,  де

Е досліджуваної і Е стандартної проб – оптична густина.

С – концентрація Нв в стандартному розчині – 0,5975 г/л.

251 – коефіцієнт розведення крові.

VIDEO

У висновку вказати, чи відповідає отриманий результат фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.

 

ТЕМА 2

3. Підрахунок загальної кількості лейкоцитів

За допомогою меланжера:

 Набрати у чистий сухий меланжер (змішувач) для лейкоцитів до позначки 0,5 крові і витерти кінчик меланжера ваткою. До позначки 11 набрати 3 % розчину оцтової кислоти, забарвленої генціанвіолетом.

Якщо проводимо розведення в пробірці, то: у суху чисту пробірку відміряти 0,4 мл розчину 3 % оцтової кислоти, забарвленої генціанвіолетом. У піпетку до позначки 0,02 мл набрати крові, витерти кінець піпетки ватою. Внести кров у пробірку. Отриманою сумішшю заповнити камеру Горяєва як при підрахунку еритроцитів. Підрахувати кількість лейкоцитів у 100 великих квадратах, які згруповані по 4, при малому збільшенні мікроскопа, в затемненому полі зору.

 Визначити кількість лейкоцитів у 1 л розрахувати за формулою:

х = (А х 20) : 1600 х 4 х 10⁹, де

х       – кількість лейкоцитів в 1 л крові

А      – кількість лейкоцитів, підрахованих в 100 великих квадратах

20     – розведення крові

1600 – кількість малих квадратиків у 100 великих

 Зобразити в протоколі схематично сітку Горяєва з розміщеними над нею лейкоцитами.

VIDEO

У висновку вказати чи відповідає встановлена кількість лейкоцитів фізіологічній нормі. Якщо ні, то розкрити можливу причину цього відхилення.

4. Підрахунок лейкоцитарної формули

 Капнути краплю імерсійної олії на край мазка. Під імерсійним об’єктивом (90х) знайти клітини в мазку. Підрахувати 100 лейкоцитів, переміщаючи поле зору зигзагоподібною лінією (лінією меандра). Замалювати виявлені види лейкоцитів. З отриманих результатів вивести співвідношення між окремими видами лейкоцитів. Результати занести в таблицю.

Види лей- коцитів	Нейтрофіли			Базофіли	Еозино- філи	Лімфо-цити	Моно-цити
Одиниці	юні	паличко-ядерні	сегменто-ядерні
Умовні
Абсолютні

 

VIDEO

5. Визначення індексу ядерного зсуву нейтрофілів

Вирахувати індекс ядерного зсуву (ІЯЗ) за формулою:

ІЯЗ = (М + Ю + П) : С, де

М – мієлоцити; Ю – юні; П – паличкоядерні; С – сегментоядерні.

 

ТЕМА 3

6. Визначення груп крові в системі АВО за стандартними сироватками

На чисту білу площину, після відповідних записів склографом, нанести стандартні сироватки першої, другої і третьої груп крові двох серій. У кожну з крапель стандартної сироватки, кутом чистого предметного скла, внести в десять разів меншу кількість крові, а через 2-3 хвилини додати по одній краплі фізіологічного розчину. За появою аглютинації спостерігати протягом 5 хвилин. Встановити групу крові. У випадку четвертої групи крові, провести додаткове визначення із стандартною сироваткою цієї групи.

 

7. Визначення груп крові в системі АВО та CDE за цоліклональними антитілами

Чисту білу площину склографом розділити на 3 сектори: анти-А, анти-В,. анти-D Нанести у відповідний сектор по 1 краплі цоліклонів анти-А та анти-В, анти-D. Куточком предметного скла внести в десять разів меншу кількість крові в обидві краплі цоліклонів. Спостереження за перебігом реакції провести, погойдуючи тарілку протягом 2,5 хвилини.

 

VIDEO

 

6. Студент повинен знати

1. Поняття про систему крові і її складові частини.

2. Функції крові, еритроцитів.

3. Значення дихальних пігментів.

4. Поняття про гематокрит, в’язкість крові, осмотичну резистентність, гемоліз.

5. Значення лейкоцитів.

6. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.

7. Групи крові: поняття, класифікацію, групи кровозамінників.

 

7. Студент повинен вміти.

1. Визначати колірний показник, середній вміст гемоглобіну в еритроциті.

2. Визначити кількість еритроцитів.

3. Визначити швидкість осідання еритроцитів.

4. Визначати кількість лейкоцитів.

5. Підрахувати лейкоцитарну формулу.

6. Визначити групи крові в системі АВ0 і СДЕ.

 

Обговорено та затверджено

на засіданні кафедри 13 червня 2013 року, протокол №11