ЗАНЯТТЯ № 4 (практичне – 6 год.)
Теми: 1. Променева діагностика захворювань черепа та головного мозку.
2. Променева діагностика захворювань хребта і спинного мозку.
3. Променева діагностика оториноларингологічних захворювань.
Променева діагностика офтальмологічних захворювань.
Мета: 1. Знати методи променевого дослідження черепа і головного мозку, променеву анатомію та променеву семіотику захворювань.
2. Знати методи променевого дослідження хребта і спинного мозку, променеву анатомію та променеву семіотику захворювань.
3. Знати методи променевої діагностики, променеву анатомію та променеву семіотику захворювань ЛОР-органів: вуха, носа, придаткових пазух; очниці, ока та його придатків.
Оволодіти тактичними схемати застосування променевих методів дослідження., методикою аналізу діагностичної інформації та вміти інтерпретувати результати і складати протокол променевого дослідження.
Професійна орієнтація студентів: До числа найважливіших факторів, що сприяють покращенню результатів лікування хворих з патологією черепа і головного мозку, хребта і спинного мозку, відносять прогрес і удосконалення методів променевої діагностики захворювань. Зокрема, особливо важливу роль відіграють комп’ютерні томографічні технології: РКТ, МРТ, РНД, які дозволяють провести раннє і точне визначення характеру уражень. Одночасно з’явились методики інтервенційної нейрорадіології, які поступово заміняють нейрохірургічні.
Методика виконання практичної роботи:
І. Тема № 1. Променева діагностика захворювань черепа та головного мозку.
Робота 1. Виконується групове завдання: демонструються методики променевого дослідження черепа і головного мозку, вивчається променева анатомія в нормі.
Робота 2. Кожен студент отримує індивідуальне завдання, аналізує та інтерпретує променеву семіотику захворювань черепа і головного мозку, оформляє письмово протокол променевого дослідження.
Робота 3. Після виконання індивідуальних завдань викладач проводить їх груповий аналіз, вносить корективи у рівень засвоєння практичних навичок.
ІІ. Тема № 2. Променева діагностика захворювань хребта і спинного мозку.
Робота 1. Виконуюються групові завдання: демонструються методики променевого дослідження хребта та спинного мозку, вивчається променева анатомія хребта і спинного мозку в нормі.
Робота 2. Кожен студент отримує індивідуальне завдання, аналізує та інтерпретує променеву семіотику захворювань хребта і спинного мозку, оформляє письмового протокол променевого дослідження.
Робота 3. Після виконання індивідуальних завдань викладач проводить їх груповий аналіз, вносить корективи у рівень засвоєння практичних навичок.
ІІІ. Тема № 3. Променева діагностика оториноларингологічних захворювань.
Променева діагностика офтальмологічних захворювань.
Робота 1. Демонструються методики променевого дослідження ЛОР-органів, ока та очниці. Вивчається променева анатомія.
Робота 2. Студент виконує індивідуальне завдання: аналізує результати променевих досліджень при захворюваннях ЛОР-органів, ока та очниці, складає письмовий протокол дослідження.
Робота 3. Проводиться груповий аналіз робіт, перевіряється правильність оформлення протоколу дослідження, проводиться корекція рівня професійних умінь та навичок.
АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА
1. Область дослідження.
2. Проекція знімка (пряма, бічна, коса, інші).
3. Оцінка якості знімка (фізико-технічні характеристики: оптична щільність, контрастність, різкість зображення; відсутність артефактів і вуалі).
4. Стан м’яких тканин, особливо пара – і превертебральних (форма, об’єм, інтенсивність і структура тіні).
5. Вираженість фізіологічних (лордоз, кіфоз) і наявність патологічних (сколіоз, кіфоз) вигинів.
6. Стан хребців:
– тіла (положення, форма, величина, контури, структура, ядра окостеніння у молодих людей);
– дужки (положення, форма, величина, контури, структура);
– відростки (положення, форма, величина, контури, структура, ядра окостеніння у молодих людей).
7. Стан міжхребцевих суглобів (дуговідросткових, унковертебральних; у грудному відділі – реберно-хребцевих і поперекових).
8. Стан міжхребетних дисків (рентгенівських міжхребетних проміжків) (форма, висота, структура тіні).
9. Стан хребетного каналу (форма і ширина).
10. Стан інших видимих відділів скелета.
11. Рентгеноморфометрія (при функціональних дослідженнях, сколіозі і тому подібне).
12. Рентгенологічний (клініко-рентгенологічний) висновок.
13. Рекомендації.
АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЇ ЧЕРЕПА
1. Проекція знімка (понад 20 оглядових і спеціальних проекцій, КТ та МРТ зображення).
2.Оцінка правильності укладання.
3. Оцінка якості знімка (фізико-технічні характеристики: оптична щільність, контрастність, різкість зображення; відсутність артефактів і вуалі).
4. Форма і розміри черепа в цілому.
5. Співвідношення мозкового і лицьового відділів.
6. Стан м’яких тканин в області мозкового черепа (форма, об’єм, інтенсивність і структура тіні).
7. Стан склепіння черепа (форма і розміри; товщина і структура кісток, стан зовнішньої і внутрішньої пластинок і губчастого шару; положення і стан швів; стан судинних борозен, венозних випускників, пахіонових ямок; вираженість “пальцьових вдавлень”; пневматизація лобних пазух).
8. Стан основи черепа (конфігурація і розміри; межі і контури передньої, середньої і задньої черепних ямок; розміри кутів основи черепа; стан турецького сідла; пневматизація кісток; стан природних отворів в області основи черепа і пірамід скроневих кісток).
9. Наявність звапнень в області черепа і аналіз їх тіні (фізіологічні або патогенні).
10. Загальний огляд лицьового відділу черепа (форма, величина).
11. Стан м’яких тканин в області лицьового черепа (форма, об’єм, інтенсивність і структура тіні).
12. Стан очних ямок (форма, величина, контури).
13. Порожнина носа і грушовидний отвір (положення, форма, величина, пневматизація, стан носових раковин).
14. Стан решітчатого лабіринту (положення, форма, величина, контури, пневматизація).
15. Стан верхньощелепних пазух (положення, форма, величина, контури, пневматизація).
16. Стан видимих відділів щелеп і зубів.
17. Рентгеноморфометрія.
18. Рентгенологічний (клініко-рентгенологічний) висновок.
19. Рекомендації.
Програма самопідготовки студентів:
І. Тема № 1. Променева діагностика захворювань черепа та головного мозку.
|
Зміст завдання |
Конкретизація змісту завдання |
|
1. Методики променевого дослідження черепа та головного мозку, їх значення та місце у загальному комплексі досліджень черепа та головного мозку, покази до застосування
2. Методики візуалізації судин головного мозку і порушень кровотоку
3. Променева анатомія черепа та головного мозку
4. Променева семіотика захворювань головного мозку
5. Тактика застосування променевих методів дослідження при травматичних ушкодженнях та захворюваннях черепа і головного мозку
6. Методики інтервенційної нейрорадіології в діагностиці та лікуванні захворювань черепа і головного мозку |
1. Рентгенологічні: а) рентгенографія черепа в прямій і боковій проекціях б) пневмоенцефалографія в) вентрикулографія 2. Магнітно-резонансні: а) томографія б) ангіографія 3. Радіонуклідні: а) сцинтіграфія б) однофотонна емісійна комп’ютерна томографія в) позитронна емісійна томографія 4. Ультразвукові: а) одномірна ехоенцефалографія б) сонографія в) допплерографія 5. Термографія 1. Рентгенологічні: а) ангіографія б) дигітальна субтракційна ангіографія 2. Магнітно-резонансна ангіографія 3. Радіонуклідна візуалізація мозкового кровотоку 4. Ультразвукове дослідження судин головного мозку 1. Рентгеноанатомія кісток черепа. 2. Головний мозок на комп’ютерних і магнітно-резонансних томограмах та при ультразвуковому дослідженні 1. Травматичні ушкодження черепа та головного мозку 2. Порушення мозкового кровообігу. Інсульт 3. Запальні захворювання головного мозку і його оболонок: а) абсцеси б) менінгіти в) емпієми 4. Пухлини черепа і головного мозку. Гіпертензивний синдром 1. При травмі голови 2. При порушенні мозкового кровообігу 3. При підозрі на наявність об’ємного процесу і гіпертензивному синдромі 1. Закриття артеріовенозних фістул 2. Емболізація артеріовенозних мальформацій 3. Облітерація артеріальних аневризм 4. Дилятація стенозованих судин |
ІІ. Тема № 2. Променева діагностика захворювань хребта і спинного мозку.
|
№№ пп |
Зміст завдання |
Конкретизація завдання |
|
1.
2.
3.
4.
5. |
Методики променевого дослідження та їх значення у загальному комплексі досліджень хребта та спинного мозку
Променева анатомія хребта та спинного мозку
Променева семіотика захворювань хребта і спинного мозку
Тактика променевого дослідження при вертеброгенному больовому синдромі та при спінальній травмі Інтервенційні втручання під контролем методик променевого дослідження
|
1. Рентгенографія 2. Функціональна рентгенографія 3. Томографія 4. Комп’ютерна томографія 5. Мієлографія 6. Магнітно-резонансна томографія 7. Остеосцинтіграфія 8. Ангіографія 1. Відділи хребта у рентгенологічному та магнітно-резонансному зображеннях 2. Променева анатомія: а) хребців; б) міжхребцевих дисків; в) зв’язкового апарата хребта; г) спинного мозку. 1. Аномалій та вад розвитку 2. Травматичних пошкоджень хребта та спинного мозку а) компресійних переломів тіл хребців; б) переломів відростків і дуг хребців; в) підвивихів і вивихів у міжхребцевих суглобах; г) сторонніх тіл; д) вогнестрільних уражень; ж) пошкоджень спинного мозку. 3. Запальних захворювань хребта а) інфекційних спондилітів; б) туберкульозного спондиліту 4. Дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта а) остеохондрозу; б) деформуючого спиндильозу; в) анкілозуючого гіперостозу; д) кальцинозу диска 5. Пухлин хребта та спинного мозку
1. Ендоваскулярні 2. Черезшкірна дискектомія Хімічний нуклеоліз |
ІІІ. Тема № 3. Променева діагностика оториноларингологічних захворювань.
Променева діагностика офтальмологічних захворювань.
|
Зміст завдання |
Конкретизація завдання |
|
1. Методики променевого дослідження та їх значення у загальному комплексі досліджень ЛОР-органів
2. Променеву анатомію вуха та скроневої кістки
3. Променеву семіотику захворювань вуха та скроневої кістки
4. Променеву анатомію порожнини носа та придаткових пазух
5. Променеву семіотику захворювань носа та придаткових пазух
6. Променеву анатомію глотки і гортані
7. Променеву семіотику захворювань носоглотки
8. Променева семіотика захворювань ротової порожнини і ротоглотки
9. Променева анатомія гортані 10. Променева семіотика захворювань гортані
|
1. Рентгенографію 2. Томографію 3. Комп’ютерну томографію 4. Магнітно-резонансну томографію 5. Каротидну ангіографію 6. Термографію 1. Піраміду скроневої кістки 2. Середнє вухо 3. Внутрішнє вухо 1. Вроджені аномалії розвитку а) аномалії напів-кружних каналів; б) аномалії равлика; в) атрезія зовнішнього слухового проходу; г) щелепно-лицевий дизостоз 2. Травматичні ушкодження а) переломи вискової кістки та середнього вуха 3. Запальні захворювання а) гострий середній отит; б) гострий мастоїдит; в) хронічний середній отит 4. Холестеатома 5. Пухлини а) доброякісні (шванома, парагангліома); б) злоякісні (рак слизової слухового проходу та середнього вуха) 1. Порожнина носа 2. Лобні синуси 3. Клітини решітчастого лабіринта 4. Верхньощелепні (гайморові) пазухи 5. Виличні кістки 1. Вроджені аномалії та вади розвитку а) атрезія хоан 2. Травматичні ушкодження а) переломи кісток 3. Запальні захворювання а) гострий синусит б) хронічний гіперпластичний синусит 4. Кісти а) ретенційні б) мукоцеле 5. Пухлини а) доброякісні (поліпи носа, остеома, хондрома); б) злоякісні (рак, саркома) 1. Носоглотки 2. Ротоглотки 3. Гортані 1. Гіперплазія аденоїдів 2. Кісти Торнвальда 3. Ювенільна ангіофіброма 4. Злоякісні пухлини а) рак; б)саркома 1. Аномалії та вади розвитку а) кісти; б) язикова щитовидна залоза 2. Злоякісні пухлини а) рак слизової; б) рак язика 1. Аномалії та вади розвитку 2. Травматичні ушкодження та сторонні тіла 3. Функціональні порушення 4. Запальні захворювання 5. Пухлини і кісти |
|
11. Методики променевого дослідження та їх значення у загальному комплексі досліджень очниці, ока та його придатків
12. Променеву анатомію очниці, ока та його придатків
13. Променеву семіотику захворювань очниці, ока та його придатків(повік, слізного та рухового апарату) |
1. Рентгенографія 2. КТ 3. МРТ 4. Одномірна ехоофтальмографія 5. Сонографія 1. Анатомічні співвідношення ока та очниці при рентгенографії, КТ, МРТ, сонографії 1. Вроджені аномалії розвитку 2. Травматичні ушкодження та сторонні тіла 3. Запальні захворювання 4. Пухлини |
Тестові завдання та ситуаційні задачі:
Тестові завдання.
1. Назвіть методики рентгенівського дослідження черепа і головного мозку.
2. Назвіть методики магнітно-резонансного дослідження черепа і головного мозку.
3. Назвіть методики радіонуклідного дослідження черепа і головного мозку.
4. Назвіть методики ультразвукового дослідження черепа та головного мозку.
5. Назвіть основні методики променевої візуалізації головного мозку.
6. Назвіть основні методики променевого дослідження мозкового кровотоку.
7. Назвіть методики променевого дослідження мозкового кровотоку, які можуть застосовуватись для обстеження великих груп населеня при диспансерному спостереженні та професійному відборі.
8. Назвіть основні питання, на які повинен обов’язково відповісти променевий діагност при травмах черепа і головного мозку.
9. Назвіть основні комп’ютерно-томографічні симптоми внутрішньо-мозкової гематоми.
10. Через який час після тромбозу мозкової судини на комп’ютерній томограмі стає помітною ішемічна зона інфаркту?
11. Назвіть основні комп’ютерно-томографічні симптоми ішемічного інсульту мозку.
12. Назвіть комп’ютерно-томографічні симптоми епідуральної гематоми.
13. Назвіть комп’ютерно-томографічні симптоми субдуральної гематоми.
14. Назвіть комп’ютерно-томографічний симптом постгеморагічної кісти
15. Назвіть комп’ютерно-томографічні симптоми абсцесу головного мозку.
16. Назвіть комп’ютерно-томографічні симптоми при туберкульозному ураженні головного мозку
17. Назвіть комп’ютерно-томографічні та магнітно-резонансні симптоми оклюзійної гідроцефалії.
18. Назвіть комп’ютерно-томографічні симптоми менінгеоми.
19. Назвіть непрямі променеві симптоми пухлин головного мозку.
20. Назвіть рентгенівські симптоми мієломної хвороби з ураженням черепа.
21. Назвіть рентгенівські симптоми метастазів у кістках черепа.
22. Назвіть рентгенівські симптоми аденоми гіпофіза
23. Назвіть методики інтервенційної нейрорадіології.
24. Назвіть найефективніші методики променевого дослідження хребта та спинного мозку
25. Назвіть методики рентгенівського дослідження хребта
26. З якою метою проводиться функціональна рентгенографія.
27. Які переваги рентгенівської комп’ютерної та магнітно-резонансної томографій над звичайним рентгенівським дослідженням хребта?
28. Назвіть методики рентгенівського дослідження спинного мозку
29. Назвіть методики радіонуклідного дослідження хребта
30. Назвіть методики радіонуклідного дослідження спинного мозку
31. Назвіть методики, якими можна замінити магнітно-резонансну томографію при патології спинного мозку
32. Назвіть інтервенційні втручання на хребті під контролем променевих досліджень
33. Назвіть основний принцип транспортування і підготовки пацієнта до променевого дослідження при гострій спінальній травмі
34. Назвіть методику рентгенівського дослідження, з якої слід починати обстеження пацієнта при спінальній травмі
35. Який вид перелому найчастіше зустрічається при травмі хребта?
36. Назвіть рентгенівські симптоми компресійного перелому тіла хребця
37. Назвіть рентгенівські симптоми інфекційного спондиліту
38. Назвіть ранні рентгенівські симптоми туберкульозного спондиліту
39. Назвіть пізні рентгенівські симптоми туберкульозного спондиліту
40. Назвіть ранні рентгенівські симптоми остеохондрозу хребта, які виявляють при функціональній рентгенографії
41. Назвіть пізні рентгенівські симптоми остеохондрозу хребта
42. Назвіть рентгенівські симптоми деформуючого спондильозу
43. Назвіть рентгенівські симптоми артрозу в міжхребцевих суглобах
44. Назвіть рентгенівські симптоми анкілозуючого гіперостозу (фіксуючого лігаментозу, хвороби Форестьє)
45. Назвіть рентгенівські симптоми кальцинозу міжхребцевого диска
46. Назвіть остеотропні радіофармпрепарати для візуалізації метастазів у хребті
47. Назвіть найефективнішу методику променевого дослідження для виявлення метастазів у хребті
48. Назвіть найінформативніші методики променевого дослідження ЛОР-органів
49. Назвіть методики рентгенівського дослідження вуха та скроневої кістки.
50. Назвіть рентгенівські симптоми гострого середнього отиту
51. Назвіть рентгенівські симптоми гострого мастоїдиту
52. Назвіть рентгенівські симптоми хронічного середнього отиту
53. Назвіть комп’ютерно-томографічні симптоми набутої холестеатоми
54. Назвіть найгрізніше ускладнення набутої холестеатоми
55. Назвіть рентгенівські симптоми переломів кісток носа та гайморових пазух.
56. Назвіть рентгенівські симптоми гострого синуситу
57. Назвіть рентгенівські симптоми хронічного гіперпластичного синуситу.
58. Назвіть рентгенівські симптоми кіст гайморових пазух
59. Назвіть рентгенівські симптоми остеоми пазухи
60. Назвіть рентгенівські симптоми злоякісних пухлин навколоносових
пазух.
61. Назвіть рентгенівські симптоми позаглоткового абсцесу.
62. Назвіть методики ультразвукової діагностики, які використовуються при дослідженні ока та очниці.
63. Назвіть найінформативніші методики променевої діагностики сторонніх тіл ока та очниці.
64. Яким чином виявляють рухомі сторонні тіла в оці при ехоофтальмоскопії?
65. Як називається пристрій для локалізації стороннього тіла в оці при рентгенографії?
66. Назвіть симптоми внутрішньоочного стороннього тіла при сонографії.
67. Назвіть методики дослідження слізних проток
68. Назвіть методику променевої діагностики, яка дозволяє диференціювати крововилив від інших м’ягкотканинних структур ока
69. Назвіть прменеві симптоми перелому кісток очниці.
70. Назвіть симптоми оклюзії носослізної протоки при дакріоцистографії
71. Назвіть променеві симптоми пухлини ретробульбарного простору при комп’ютерній томографії.
72. Які методики променевого дослідження дозволяють провести диференціальну діагностику при пульсуючому екзофтальмі?
Ситуаційні задачі:
Задача 1. З місця автомобільної аварії у відділення променевої діагностики доставлений потерпілий М., 32 років, у безсвідомому стані, з наявними симптомами закритої черепно-мозкової травми.
Запитання: Які методики променевого дослідження слід застосувати для уточнення діагнозу?
Задача 2. У консультативно-діагностичний центр на обстеження направлений пацієнт В., 21 року, з наявним гіпертензивним синдромом і підозрою на наявність пухлини в ділянці третього шлуночка.
Запитання: Які методики променевого дослідження будуть най- інформативнішими для підтвердження діагнозу?
Задача 3. Під час диспансеризації, при термографії виявлено групу осіб з підозрою на хронічні розлади мозкового кровообігу.
Запитання: Які методики променевого дослідження слід використати на наступному етапі для уточнення виявлених змін?
Задача 4. Хвора В., 47 років, звернулась на прийом до невропатолога із скаргами на болі в поперековому відділі хребта. Із анамнезу хвороби відомо, що жінка 3 роки тому перенесла операцію – радикальну мастектомію з приводу раку молочної залози.
Запитання 1: Яку методику променевого дослідження слід призначити хворій на першому етапі дослідження?
Запитання 2. Назвіть найвірогідніший діагноз
Задача 5. У приймальне відділення нейрохірургічної клініки доставлений пацієнт М., 45 років, з гострою спінальною травмою.
Запитання: Які методики променевого дослідження слід застосувати для уточнення діагнозу?
Задача 6. Хворий М., 37 років, доставлений в ЛОР-відділення після дорожньо-транспортної пригоди. На рентгенограмі лицевого черепа у передній прямій проекції відмічається затемнення правої гайморової пазухи.
Запитання: Назвіть найвірогіднішу причину затемнення гайморової пазухи в даному випадку?
Задача 7. Робітник, працюючи на металообробному верстаті, не користувався захисними окулярами і дрібні металеві уламки попали в око.
Запитання: Як будуть виглядати ці сторонні тіла в оці при одномірній ехографії та сонографії?
Вихідний рівень знань та вмінь:
Студент повинен знати:
1. Методики променевого дослідження черепа та головного мозку, хребта, спинного мозку, ЛОР-органів, ока та очниці, їх значення та послідовність застосування у загальному комплексі досліджень; показання до їх застосування.
2. Променеву анатомію та променеву семіотику захворювань.
3. Тактичні схеми застосування променевих досліджень при захворюваннях.
4. Методики аналізу та інтерпретації діагностичної інформації, яку одержують при променевому дослідженні черепа та головного мозку, хребта, спинного мозку, ЛОР-органів, ока та очниці.
Студент повинен вміти:
1. Аналізувати та інтерпретувати результати променевих досліджень черепа та головного мозку, хребта, спинного мозку, ЛОР-органів, ока та очниці, проводити диференціальну діагностику захворювань.
2. Оформити протокол променевого дослідження.
Відповіді на тестові завдання та ситуаційні задачі:
Тестові завдання.
1.
1. Рентгенографія
2. Томографія
3. Ангіографія
4. Пневмоенцефалографія
5. Комп’ютерна томографія
2.
1. Магнітно-резонансна томографія
2. Магнітно-резонансна ангіографія
3.
1. Сцинтіграфія
2. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія
3. Позитронна емісійна томографія
4.
1. Одномірна ехоенцефалографія
2. Сонографія
3. Доплерографія
5.
1. Комп’ютерна томографія
2. Магнітно-резонансна томографія
6.
1. Сонографія в поєднанні з доплерографією
2. Магнітно-резонансна ангіографія
3. Ангіографія
4. Дигітальна субтракційна ангіографія
7.
1. Термографія
2. Сонографія
3. Допплерографія
8.
1. Чи є порушення цілості кісток черепа?
2. Чи є зміщення уламків в порожнину черепа при наявності перелому, з вказанням ступеня цього зміщення?
3. Чи є пошкодження орбіт, придаткових пазух носа і порожнини середнього вуха?
4. Чи є пошкодження мозку та його оболонок?
9.
1. Наявність в порожнині черепа гіперденсивної ділянки
2. Зміщення суміжних структур в протилежну сторону(“мас-ефект”)
3. Наявність навколо гіперденсивної ділянки гіподенсивного обідка (облямівки) внаслідок набряку тканини мозку
10. Через 6 годин
11. Наявність в паренхімі мозку гіподенсивної зони
12. Гіперденсивна ділянка, у вигляді опуклої лінзи, між кістками черепа і оболонками мозку.
13.
1. Стрічкоподібна гіперденсивна ділянка між кістками черепа і поверхнею головного мозку, без деформації останньої
2. Зміщення шлуночків в протилежну ураженню сторону(мас-ефект)
14. Аденсивна (гіподенсивна) ділянка, показники щільності якої наближаються до нуля (показника щільності води)
15.
1. Наявність в паренхімі головного мозку гіподенсивної ділянки з тонкою гіперденсивною облямівкою, оточеною гіподенсивною зоною набряку
2. Збільшення щільності ділянки ураженя після введення рентеноконтрастних речовин
16. Наявність дисемінації дрібних вогнищевих тіней високої інтенсивності.
17. Дифузне розширення шлуночків
18.
1. Гіперденсивна ділянка, під внутрішньою пластинкою черепа, оточена гіподенсивною зоною
2. Зростання щільності ділянки після внутрішньовенного введення рентгеноконтрастних речовин
19.
1. Зміщення структур головного мозку
2. Деформація шлуночків і порушення лікворообігу з розвитком оклюзійної гідроцефалії
3. Дифузне зниження денситометричних показників паренхіми мозку внаслідок набряку
4. Звапнення в пухлині
5. Деструктивні і реактивні зміни в кістках черепа
20. Солітарні, поодинокі або множинні осередки остеолітичної деструкції круглої або овальної форми, з відносно чіткими контурами
21. Осередки остеолітичної деструкції або остеосклерозу без чітких контурів
22.
1. Збільшення розмірів турецького сідла
2. Атрофія його стінок
3. Розширення входу в сідло
4. Випрямлення і видовження спинки
23.
1. Балонна оклюзія артеріовенозних фістул
2. Емболізація артеріовенозних мальформацій
3. Облітерація артеріовенозних аневризм
4. Дилятація стенозованих судин
26.
1. Магнітно-резонансна томографія
2. Комп’ютерна томографія
27.
1. Рентгенографія
2. Функціональна рентгенографія
3. Томографія
4. Ангіографія
5. Мієлографія
6. Комп’ютерна томографія
7. Комп’ютерна денситометрія
26.
1. Для виявлення нестабільності рухових сегментів
2. Для виявлення блокади рухових сегментів
27.
1. Вища роздільна здатність
2. Можливість детально вивчити стінки хребетного каналу, структуру міжхребцевих дисків, інтраспінальні та параспінальні тканини
28.
1. Мієлографія
2. Комп’ютерна томографія
29.
1. Остеосцинтіграфія
2. ОФЕКТ скелета
30.
1. Мієлосцинтіграфія
2. ОФЕКТ спинного мозку
31. Комп’ютерна томографія у поєднанні з мієлографією
32.
1. Черезшкірна дискектомія
2. Хімічний нуклеоліз
3. Ендоваскулярні втручання
33. Хворий транспортується в горизонтальному положенні та випрямленому стані і досліджується в тому положенні, у якому він доставлений в відділення (кабінет) променевої діагностики.
34. Рентгенографія у прямій та боковій проекціях.
35. Компресійний перелом.
36.
1. Клиноподібна деформація
2. Підвищення інтенсивності
3. Ущільнення структури
4. Збереження цілісності замикальних пластин
37.
1. Зниження висоти міжхребцевого диска
2. Остеолітична деструкція, частіше в ділянці кутів тіл хребців
3. Осифікація передньої поздовжньої зв’язки
38.
1. Зниження висоти міжхребцевого диска
2. Деструкція (карієс) замикальних пластинок тіл суміжних хребців
3. Регіонарний остеопороз
4. Тінь паравертебрального абсцесу
39.
1. Остеолітична деструкція замикальних пластинок та субхондрального шару тіл хребців
2. Деформація тіл хребців
3. Кутова деформація хребта (кифоз)
40.
1. Нестабільність рухового сегмента (псевдоспонділолістез)
2. Блокада рухового сегмента
3. Зникнення фізіологічного лордозу
41.
1. Зниження висоти міжхребцевих дисків
2. Деформація та потовщення замикальних пластинок
3. Субхондральний склероз
4. Губоподібні кісткові вирости (остеофіти) по краях тіл хребців
42.
1. Утворення остеофітів у вигляді місточків між тілами хребців
2. Збереження висоти міжхребцевих дисків
3. Відсутність субхондрального склерозу
43.
1. Звуження суглобової щілини
2. Потовщення і деформація замикальних пластинок
3. Субхондральний склероз
4. Наявність остеофітів
44. Тотальна осифікація передньої поздовжньої зв’язки хребта
45.
1. Звапнення у диску
2. Вакуум-феномен
46.
1. Фосфатні комплекси, мічені 99м-технецієм
2. 87-стронцію хлорид
47. Радіонуклідна остеосцинтіграфія або ОФЕКТ
48.
1. Комп’ютерна томографія
2. Магнітно-резонансна томографія
49.
1. Рентгенографія
2. Томографія
3. Гайморографія
4. Каротидна ангіографія
5. Комп’ютерна томографія
50.
1. Затемнення барабанної порожнини, печери, комірок соскоподібного паростка
2. Крайові смужки затемнення потовщеної слизової
51.
1. Затемнення клітин соскоподібного паростка
2. Деструкція кісткових перегородок соскоподібного паростка
52.
1. Затемнення комірок соскоподібного паростка
2. Остеосклероз стінок соскоподібного паростка
3. Атрофія перегородок соскоподібного паростка
4. Деструкція перегородок соскоподібного паростка
5. Деформація і нечіткість контурів барабанної порожнини
6. Остеопороз і деструкція слухових кісточок
53. Затемнення в атику між боковою стінкою барабанної порожнини та слуховими кісточками
54. Деструкція стінки латерального напівкружного каналу з перфорацією стінки лабіринту
55.
1. Лінія перелому
2. Зміщення кісткових уламків
3. Затемнення пазухи
56. Затемнення пазухи
57.
1. Смужки пристінкових затемнень потовщеної слизової з нерівним чітким контуром
2. Пристінкові овальні затемнення з кулісоподібним чітким контуром
58.
1. Пристінкове затемнення овальної або круглої форми
2. При контрастуванні пазухи – дефект наповнення
59. Затемнення в ділянці пазухи високої інтенсивності з чітким контуром
60. Інтенсивна тінь в порожнині пазухи, яка має структуру кістки
61. Інтенсивне затемнення з горизонтальним рівнем рідини
62.
1. Одномірна ехографія (ехоофтальмографія)
2. Сонографія
63.
1. Ехоофтальмоскопія
2. Сонографія
3. Комп’ютерна томографія
64. Ехоофтальмоскопію проводять до і після швидкої зміни напряму погляду (кінематична ехографія)
65. Протез Комберга – Балтіна
66. Додаткова акустична тінь на фоні однорідного зрізу ока
67.
1. Рентгенівська дакріоцистографія
2. Радіонуклідна дакріоцистографія
68. Магнітно-резонансна томографія
69.
1. Наявність лінії перелому
2. Тінь крововиливу в тканини ретробульбарного простору
70.
1. Розширення пристінкової частини протоки
2. Зменшення або відсутність надходження контрастної речовини в порожнину носа
71.
1. Наявність додаткової тіні
2. Зміщення та деформація структур ока та очниці
72.
1. МР-ангіографія
2. КТ-ангіографія
3. Дигітальна субтракційна ангіографія
4. Каротидна ангіографія
Відповіді на ситуаційні задачі:
Задача 1.
Відповідь: 1. Рентгенографію черепа в стандартних проекціях.
2.Комп’ютерну томографію голови.
Задача 2.
Відповідь: 1. Комп’ютерна томографія
2. Магнітно-резонансна томографія
Задача 3.
Відповідь: 1. Сонографію
2. Доплерографію
Задача 4.
Відповідь: 1. Рентгенографію поперекового відділу хребта у прямій та боковій проекціях.
2. Метастатичне ураження хребта
Задача 5.
Відповідь: 1. Рентгенографію хребта у прямій і боковій проекціях.
2. Комп’ютерну томографію
Задача 6.
Відповідь: Крововилив у пошкоджену пазуху.
Задача 7.
Відповідь: При одномірній ехографії – у вигляді додаткового ехосигналу, при сонографії – у вигляді додаткових акустичних тіней на фоні однорідного акустичного зрізу ока.
Джерела інформації:
А – Основні:
1. Ткаченко М.М за ред. Ткаченка М.М. та ін.; Радіологія (променева діагностика та променева терапія) навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів.–К.: Книга-плюс, 2011.– С 529-629.
2. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология и рентгенология.- М.: Медицина, 2000.- С.324-388, 399-413.
3. Линденбратен Л.Д., Лясс Ф.М. Медицинская радиология.- М.: Медицина, 1986.- С.66-79, 83-93.
4. Рентгенология / Под ред. В.И.Милько.- К.: Вища школа, 1983.- С.218-225, 228-236..
5. Линденбратен Л.Д., Наумов Л.Б. Медицинская рентгенология.- М.: Медицина, 1984.- С.269-319.
6. Променева діагностика: Керівництво для лікарів в 2-х томах / За ред. Г.Ю. Коваль.- К.: Здоров’я, 1998.- т.1.
8. Лекція
9. Матеріали з підготовки до лекції
10. Матеріали з підготовки до заняття
В – Додаткові:
1. Променева діагностика: Керівництво для лікарів в 2-х томах / За ред.Г.Ю.Коваль.- К.: Здоров’я, 1988.- т.1.
2. Коваль Г.Ю., Даниленко Г.С., Нестеровская В.И. и др. Рентгенодиагностика заболеваний и повреждений черепа.- К.: Здоров’я, 1984.
3. Бадмаев К.Н., Смирнов Р.В. Радионуклидная диагностика и лучевая терапия заболеваний нервной системы.- М.: Медицина, 1982.- С.75-85.
4. Кишковский А.Н., Тютин Л.А. Неотложная рентгенодиагностика: Руководство для врачей.- М.: Медицина, 1989.- С.157-189.
5. Основы рентгенологической семиотики / Под ред. А.И.Позмогова.- К.: Здоров’я, 1978.- С.40-43.
6. Суслова О.Я. Рентгенодиагностика повреждений и заболеваний опорно-двигательного аппарата.- К.: Здоров’я, 1989.- С.32-42, 85-87, 173-181.
7. Тагер И.Л. Рентгенодиагностика заболеваний позвоночника.- М.: Медицина, 1983.
8. Юмашев Т.С., Фурман М.Е. Остеохондрозы позвоночника.- М.: Медицина, 1984.- С.111-116, 178-184, 212-227.
9. 1.Вайнштейн Е.С. Основы рентгенодиагностики в офтальмологии.- М.: Медицина.
Методичну вказівку склав
професор І.В. Жулкевич
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
07.06.2013 р. , протокол № 12
