Заняття № 47

Заняття № 47

Методична вказівка для лікарів-інтернів циклу спеціалізації за фахом «Внутрішні хвороби» з підготовки і роботи на практичному занятті

 

Заняття  практичне – 5 год.

Тема: Системна склеродермія. Дерматоміозит (поліоміозит). Паранеопластичні артропатії.

Мета: удосконалити навички діагностики системних захворювань сполучної тканини,  зокрема системної склеродермії, дерматоміозиту (поліміозиту) та паранеопластичних артропатій,  визначати лiкувальну тактику, призначати диференцiйоване лiкування в залежностi вiд перебігу та ступеня активності.

Професійна орієнтація інтернів: згiдно з даними державної статистичної звiтностi, за  останнi роки в Українi спостерiгається суттєве зростання захворюваності на системні захворювання сполучної тканини та онкологічну патологію. Характерною морфологiчною ознакою  колагенозiв є прогресуюча дезорганiзацiя сполучної тканини з втягненням в патологiчний процес судин, що проявляється в клiнiцi ураженням багатьох органiв i систем, прогресуючим характером перебiгу, швидким виникненням тимчасової i стiйкої втрати працездатностi, що загалом потребує своєчасної діагностики цих захворювань для вирішення вірної тактики їх лікування. Відомо, що кожного року більше ніж у 10 млн людей на планеті діагностують злоякісні новоутворення різної локалізації, з них 6 млн людей щороку гинуть , що становить 12 % від загальної смертності у світі. Вірогідність розвитку злоякісних новоутворень різко збільшується з віком: у віковій групі до 39 років захворюють 1 з 58 чоловіків і 1 з 52 жінок, у віці 40–59 років  — 1 із 13 чоловіків і 1 з 11 жінок, у віці 60–79 років — 1 із 3 чоловіків і 1 з 4 жінок. Приблизно 76 % випадків злоякісних новоутворень виявляють після 55 років.

Сучасні методи діагностики й лікування онкологічних захворювань дають змогу вчасно виявити та призначити адекватне специфічне лікування більшості таких пацієнтів. На жаль, до онкологічних стаціонарів надходять до 2/3 хворих із поширеним пухлинним процесом. Це пов’язано з двома основними причинами. Одна з них полягає в тому, що пацієнт часто звертається до лікаря лише тоді, коли хвороба вже перебуває в термінальній стадії. Інша причина полягає, на жаль, у слабкій онкологічній настороженості й недостатній обізнаності широкого кола лікарів щодо ранніх симптомів раку. Тому з числа тих осіб, які вчасно звернулися по лікарську допомогу, до онколога направляється лише незначний відсоток. При цьому нерідко ознаки злоякісного новоутворення, у тому числі й на ранніх стадіях, перебігають під маскою доброякісних уражень, що одержали назву паранеопластичних захворювань чи синдромів.

 

Методика виконання практичної роботи. Лікарі-інтерни в процесі огляду хворих на системну склеродермію, дерматополіміозит та паранеопластичні артропатії виявляють свої вміння щодо специфіки клінічного обстеження таких хворих. Після огляду хворих обгрунтовують попередній діагноз і призначають додаткові лабораторно-інструментальні дослідження. На основі отриманих даних завершують проведення диференціального діагнозу і формулюють клінічний діагноз. Демонструють своє вміння призначити немедикаментозне і медикаментозне лікування та проводити його моніторинг. Проводять оцінку працездатності пацієнта.

 

Програма самопідготовки

1.                  Класифікація ревматологічних захворювань.

2.                  Сучаснi погляди на патогенез колагенозiв.

3.                  Сучасні погляди на етіологію і патогенез онкозахворювань.

4.                  Клінічні діагностичні критерії системної склеродермії.

5.                  Лабораторно-інструментальна діагностика системної склеродермії.

6.                  Медикаментозне лікування системної склеродермії.

7.                  Клінічні діагностичні критерії дерматополіміозиту.

8.                  Лабораторно-інструментальна діагностика дерматополіміозиту.

9.                  Медикаментозне лікування дерматополіміозиту.

10.               Експертиза працездатності при системній склеродермії та дерматополіміозиті.

11.               “Ревматологічні маски” онкологічних захворювань, їх діагностичні критерії.

  

Тести самоконтролю знань, умінь.

1. Найбiльш характерними лабораторними тестами для системної склеродермії є:

А. Лейкопенiя

В. Гiпохромна анемiя

С. Зсув лейкоформули влiво

D. Типових змiн не виявляється.

 

2. Ураження серця при системній склеродермії виникає внаслідок:

А. Підвищення артеріального тиску

В. Атеросклеротичного ураження судин

С. Підвищеного викиду катехоламiнiв

D. Ураження ендокарду

Е. Ураження всіх оболонок серця i судин усіх калібрів.

 

3. Обмеження рухомості пацієнтів при дерматополіміозиті обумовлене:

А. Розвитком артриту

В. Порушенням нервової регуляцiї

С. Звуженням просвiту судин

D. Ураженням поперечно-смугастої мускулатури.

 

4. Найбільш характерними змінами з боку кровi при дерматополіміозиті є:

А. Лейкоцитоз

В. Лейкопенія

С. Анемія

D. Лiмфопенiя

Е. Усі перераховані

Е) типових змін немає.

 

5. Основнi напрямки лiкування системної склеродермії є:

А. Боротьба з недостатнiстю кровообiгу

В. Лiквiдацiя iнфекцiї в органiзмi

С. Антифiброзна терапiя

D. Покращання мiкроциркуляцiї

Е. Сечогiнна терапiя

 

 

Правильні відповіді: 1. А. 2. Е. 3. D. 4. А. 5. C.

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач, відповідями на тести та конструктивні запитання (наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача).

 

Інтерн повинен вміти: Виявляти симптоми і і формувати синдроми ураження суглобового апарату. Володіти специфічними методиками клінічного обстеження хворих на системну склеродермію. Інтерпретувати результати клініко-лабораторних методів дослідження у хворих на системну склеродермію. Інтерпретувати результати променевих та морфологічних методів дослідження у хворих на системну склеродермію. Володіти специфічними методиками клінічного обстеження хворих на системну склеродермію.  Призначати лікування хворим на системну склеродермію.  Інтерпретувати результати  клініко-лабораторних методів дослідження у хворих на дерматополіміозит. Інтепретувати результати променевих та морфологічних методів дослідження у хворих на дерматополіміозит. Призначати лікування хворим на системну склеродермію.Проводити експеритизу працездатності у хворих на дерматополіміозит і системну склеродермію.Володіти методикою виявлення паранеопластичних синдромів. Проводити диференціальну діагностику при захворюваннях опорно-рухового апарату. Користуватися клінічними протоколами надання допомоги МОЗ України. Розробляти план диспансеризації.

Інтерн повинен знати: Класифікацію ревматичних захворювань суглобів згідно МКХ 10-го перегляду. Біологічну роль сполучної тканини. Симптоми і синдроми ураження суглобового апарату. Спеціальні методи клінічного обстеження хворих на системну склеродермію. Діагностичну цінність клініко-лабораторних методів дослідження у хворих на системну склеродермію. Діагностичну цінність імунологічних методів дослідження у хворих на системну склеродермію.  Діагностичну цінність променевих та морфологічних методів дослідження у хворих на системну склеродермію. Спеціальні методи клінічного обстеження хворих на системну склеродермію. Лікування хворих на системну склеродермію. Діагностичну цінність клініко-лабораторних методів дослідження у хворих на дерматополіміозит.  Діагностичну цінність імунологічних методів дослідження у хворих на дерматополіміозит.  Діагностичну цінність променевих та морфологічних методів дослідження у хворих на дерматополіміозит. Лікування хворих на системну склеродермію. Експеритизу працездатності у хворих на дерматополіміозит і системну склеродермію. Паранеопластичні синдроми. Принципи диференціальної діагностики при захворюваннях опорно-рухового апарату.

 

 

Джерела інформації:

А.Основні:

1.                  Свінціцький А.С., Яременко О.Б., Пузанова О.Г., Хомченкова Н.І. Ревматичні хвороби та синдроми. – К.: „Книга плюс”, 2006. – 680 с.

2.                  Национальное руководство по ревматологии /В.А.Насонова ред. Москва: ГЭОТАР-МЕДИА, 2008, 711 с.

3.                  Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревмтичних хвороб, під ред. В.М.Коваленка, Н.М.Шуби, – Київ,  2004

4.                  Наказ МОЗ України від 12.10.2006 р. № 676 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «ревматологія»

В. Додаткові:

1.                  Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. – М.: Мед. лит., 2003.-Т. 6.

2.                  Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. – М.: Мед. лит., 2003.-Т. 7.

 

 

Методичну вказівку склав                                       проф.. Масик О.М.

Обговорено на засіданні кафедри               «___» ________ р. протокол № ___      Переглянуто на засіданні кафедри              «___» ________ р. протокол № ___ Переглянуто на засіданні кафедри              «___» ________ р. протокол № ___ Переглянуто на засіданні кафедри              «___» ________ р. протокол № ___ Переглянуто на засіданні кафедри              «___» ________ р. протокол № ___

Схвалено на засіданні факультетської Методичної комісії ННІ ПО «___» ____________ р., протокол № __