МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ
стоматологічного факультету
ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 6 год.)
ТЕМИ:
1. Вегетативні прозопалгії та інші нейрогенні захворювання обличчя – 2 год
2. Курація хворих. Розбір хворих – 4 год
МЕТА: Вміти діагностувати нейростоматологічні синдроми, симпаталгії, нейротрофічні захворювання (набряк Квінке, хвороба Мейжа, синдром Россолімо-Розенталя), глосодинію, синдром Шегрена, призначати лікування.
Вміти збирати скарги, анамнез та виявляти основні вогнищеві синдроми у неврологічних хворих.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ Нейростоматологія – розділ медицини, який вивчає неврогенні захворювання обличчя та порожнини рота. В зв`язку з тим, що в іннервації голови беруть участь 4 чутливих, 5 рухових черепних нерви, 5 вегетативних гангліїв, вегетативні васкулярні сплетення, кожен стоматолог у своїй практиці зустрічається з нейростоматологічними захворюваннями.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ: (9.00 — 12.00)
При виконанні практичної роботи використовувати алгоритми комунікативних навичок:
Збір анамнезу у хворих:
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,
проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);
3. Коректне опитування, збір анамнезу
4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.
Фізикальні методи обстеження:
1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);
2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);
3. Пояснити необхідність обстеження, його мету
4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.
5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).
6. Проведення обстеження.
7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.
І. Тема №1. Вегетативні прозопалгії та інші нейрогенні захворювання обличчя
Робота 1.
І етап. Мета. Поставити клінічний діагноз.
Для цього необхідно вирішувати такі завдання:
1. З’ясувати причину симпаталігій.
2. Розпізнавати нейротрофічні захворювання (набряк Квінке, хворобу Мейжа, синдром Россолімо-Розенталя.
3. Розпізнати причину глоссодинії.
4. Діагностувати глоссодинію.
5. Розпізнати синдром Шегрена.
ІІ етап. Мета. Призначити лікування.
Лікування набряку Квінке: у гострий період призначають препарати, що знижують тонус парасимпатичної нервової системи (0,1 % розчин атропіну, белоїд, белатамінал по 1 таблетці 3 рази в день). Препарати, що підвищують тонус симпатичної нервової системи: препарати кальцію, аскорбінова кислота по 0,1 г 3 рази в день, ефедрин по 0,025 г 3 рази в день. Перизначають десенсибілізуючу терапію (димедрол, тавегіл, супрастин). Кортикостероїди (преднізолон по 40 мг внутрішньовенно). У разі набряку гортані проводяться трахеостомія та інші реанімаційні заходи. Для знешкодження біологічно активних речовин, які беруть участь у реалізації алергічної реакції, призначають інгібітори протеолітичних ферментів (контрикал, гордокс).
Лікування синдрому Россолімо-Розенталя. Використовують антихолінергічні препарати (атропін, белоїд, беласпон), десинсебілізуючі препарати (димедрол, супрастин, тавегіл), сечогінні препарати (фуросемід, гліцерин із розрахунку 1 г на 1 кг маси тіла). На початку захворювання призначають глюкокортикоїди (преднізолон по схемі починаючи з 50-60 мг, дексаметазон 8-16 мг). В зв`язку з наявністю порушень в імунній системі призначають імуностимулятори. Із фізіотерапевтичних методів використовують діадинамічні струми, фонофорез гідрокортизону, голкорефлексотерапію.
Лікування глосодинії проводиться у комплексі із лікуванням соматичного захворювання (гастриту, виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, холецистопанкреатиту, патологічного перебігу клімаксу). Використовують транквілізатори (феназепам по 0,75-1,5 мг на добу, тазепам по 30-90 мг на добу), антидепресанти (амітриптилін по 25-100 мг на добу, ципраміл по 1 т 2 рази в день). У разі вираженого парестетичного синдрому можна призначати фенібут по 1 таблетці на ніч.
З метою зменшення явищ гіпосалівації використовують калію йодид, бромгексин, полоскання рота етонієм, штучними та природними сіаловими замінниками. Для покращення мікроциркуляції використовують судинні засоби (кавінтон, трентал). Показане застосування вітамінів (тіамін, вітамін В 12), вегетотропних препаратів, антигістамінних засобів.
Широко використовують рефлексотерапевтичні методи (голкорефлексотерапія. Електропунктура), фізіотерапевтичні методи (ендоназальний електрофорез новокаїну, масаж, гальванізація верхніх шийних симпатичних вузлів).
Лікування синдрому Шегрена проводиться у ревматологічному стаціонарі.
ІІ. Тема: Гангліоніти війчастого, крилопіднебінного, вушного, підщелепного і під’язикового вузлів.
Робота 2.
І етап Мета. Встановлення клінічного діагнозу.
Для цього необхідно:
1. Виявити основні клінічні ознаки вегетативних прозопалгій.
2. З’ясувати етіологічний чинник виникнення лицевих гангліонітів.
3. Провести дифдіагностику між основними видами вегетативних прозопалгій.
4. Встановити клінічний діагноз.
ІІ етап. Мета. Призначити лікування
Хворим із лицевими вегетативними прозопалгіями і.з знеболювальною метою призначають гангіоблокатори (ганглерон, бензогексоній), нейролептики (аміназин), транквілізатори (еленіум, феназепам), десенсибілізуючі препарати (тавегіл, супрастин).
Для зменшення парасимпатичної іннервації приймають холінолітики (белоїд, беласпон). Застосовують місцеві аплікації з анальгетичними речовинами. Із фізіотерапевтичних процедур призначають іонофорез новокаїну та гідрокортизону на ділянку ураженого вузла. При неефективності медикаментозної терапії застосовують рентгенотерапію.
ІІІ етап Мета. Проведення експертизи, профілактичних заходів.
Виходячи з клінічного діагнозу та враховуючи ефективність лікування, визначити прогноз (для життя, працездатності, видужання), розробити профілактичні заходи, провести експертизу працездатності.
ІІ. Тема № 2: Курація хворих. Розбір хворих
Робота 3.
І етап. Зібрати скарги та анамнез захворювання
ІІ етап. Провести дослідження неврологічного статусу.
ІІІ етап. Діагностувати ураження структур нервової системи.
ІV етап. Призначити обстеження.
Програма самопідготовки студентів.
І. Тема №1. Вегетативні прозопалгії та інші нейрогенні захворювання обличчя
|
|
Навчальні завдання |
Деталізація завдань |
|
1. |
Вивчити етіопатогенез симпаталгій, нейрофічних захворювань, глосодинії, синдрому Шегрена |
а) причини, б) патогенез, |
|
2. |
Вивчити клініку: а) симпаталгій б) нейротрофічних захворювань в) глосодинії г) синдрому Шегрена |
а) набряку Квінке; б) синдрому Россолімо-Розенталя в) хвороби Мейжа 1) суб’єктивна симптоматика 2) дані об`єктивного дослідження |
|
3 |
Вивчити етіологію та патогенез вегетативних прозопалгій. |
а) причини лицевих гангіонітів; б) патогенез лицевих гангліонітів. |
|
4 |
Клінічні особливості вегетативних прозопалгій. |
а) гангліоніт війчастого вузла; б) гангліоніт крилопіднебінного вузла; г) гангліоніт вушного вузла; д) гангліоніт підщелепного вузла; є) гангліоніт під’язикового вузла. |
|
5 |
Лікування гангліонітів |
а) медикаментозні методи лікування; б) фізіотерапевтичні процедури; в) інші методи лікування. |
|
6. |
Оволодіти теоретичними основами діагностики симпталгій, нейрофтрофічних захворювань, синдрому Шегрена, глосодинії: |
а) експрес-діагностика діагностики симпталгій, нейрофтрофічних захворювань, синдрому Шегрена б) можливості додаткових методів обстеження (клінічні й біохімічні аналізи крові та сечі, коагулограма, РЕГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ, ЕКГ, УЗДГ, КТ, МРТ, біопсія м`язів в) огляд спеціалістів: ЛОР, стоматолог, терапевт, ревматолог г) формулювання клінічного діагнозу. |
|
7. |
Вивчити принципи лікування симпаталгій, нейрофічних захворювань, глосодинії, синдрому Шегрена |
а) патогенетична терапія б) симптоматична терапія |
|
8. |
Вивчити профілактику симпаталгій, нейрофічних захворювань. : |
а) прогноз і профілактика; б) експертиза працездатності хворих; в) диспансеризація. |
Семінарське обговорення теоретичних питань (12.30 — 14.00)
Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1. Назвіть причини лицевих симпаталгій.
2. Етіологічні чинники глосодинії.
3. Патогенетичний механізм виникнення глосодинії.
4. Патогенетичні групи препаратів для лікування глосодинії.
5. Фізіотерапевтичні методи лікування глосодинії.
6. Основні клінічні симптоми глосодинії.
7. Етіолологічні чинники виникнення набряку Квінке.
8. Клініка набряку Квінке.
9. Патогенетичні групи препаратів для лікування набряку Квінке.
10. Клініка синдрому Россолімо-Розенталя.
11. Дизрафічні стигми при синдромі Россолімо-Розенталя.
12. Зміни психіки при синдромі Россолімо-Розенталя.
13. Патогенетичні групи препаратів для лікування синдрому Россолімо-Розенталя.
14. Фізіотерапевтичні методи у лікуванні синдрому Россолімо-Розенталя.
15. Клінічні симптоми хвороби Мейжа.
16. Патогенетичні групи препаратів для лікування хвороби Мейжа.
17. Причини виникнення синдрому Шегрена.
18. Клініка синдрому Шегрена.
19. Діагностика гангліоніту війчастого вузла.
20. Методи лікування та групи препаратів, що призначаються у хворих з синдромом Опппенгайма.
21. Причини виникнення та особливості клініки синдрому Сладера.
22. Діагностичні критерії синдрому Сладера.
23. Медикаментозне лікування синдрому Сладера.
24. Фізіотерапевтичне лікування синдрому Сладера.
25. Причини виникнення та клінічні особливості синдрому Фрея.
26. Діагностика та методи лікування невралгії вушно-скорневого вузла.
27. Клінічні особливості гангліоніту підщелепного та під’язикового вузлів.
28. Діагностика та методи лікування гангліоніту підщелепного та під’язикового вузлів.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ.
1. У хворого рецидивуючий набряк обличчя, який виникає частіше вночі, «географічний язик», периферичний парез мімічної мускулатури. Про яку хворобу можна думати?
2. . У пацієнта після вживання кальмарів виник набряк обличчя, який поширився на шию. Дихання утруднене. Даний набряк є вже протягом 7 годин. Яке захворювання можна запідозрити
3. У лікарню поступив пацієнт зі скаргами на постійне печіння, поколювання, неприємний присмак в роті. Ці відчуття зникають під час жування. Яке захворювання можна запідозрити
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
Студент повинен знати
- Етіологію, патогенетичні механізми симпаталгій, нейротрофічних захворювань, глосодинії, синдрому Шегрена.
- Клініку симпаталгій, нейротрофічних захворювань, глосодинії, синдрому Шегрена.
- Лікування симпаталгій, нейротрофічних захворювань, глосодинії, синдрому Шегрена.
Студент повинен вміти:
1. Діагностувати набряк Квінке, хворобу Мейжа, синдром Россолімо-Розенталя.
2. Діагностувати синдром Шегрена.
3. Розпізнавати причини симпаталгій, нейротрофічних захворювань, синдрому Шегрена, глосодинії.
4. Використовувати адекватні додаткові методи діагностики симпаталгій, нейротрофічних захворювань, глосодинії, синдрому Шегрена.
Відповіді на ситуаційні задачі:
1. Синдром Россолімо-Розенталя.
2. Набряк Квінке.
3. Глосодинію.
Самостійна робота студентів (14.15 — 15.00)
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:
а) основні:
1. Нервові хвороби / Віничук С.М., Дубенко Є.Г../.- К.:Здоров’я, 2001.- 696 c.
2. Неврологія / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш, О.А. Мяловицька та ін.; За ред. С.М. Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.
3. Невропатологія: підручник / В.М. Шевага, А.В. Паєнок, Б.В. Задорожна. – 2-е вид.; перероб. І доп. – К.: Медицина, 2009. – 656 с. + 64 с. викл.
4. Матеріали для підготовки до практичного заняття на WEB – сторінці кафедри http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/nervous_desease/classes_stud/uk/stomat/ptn/%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/4/05.%20%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D1%96%D1%97.htm
б) Додаткові
1. Болезни нервной системы .Руков. для врачей: в 2 т. /Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульман, П.В.Мельничук и др. Под ред. Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульмана, П.В. Мельничука/ М.: Медицина, 2005.- 656 с.
Методичну вказівку склала доц. Салій З.В.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
____ _____________2013 р., протокол № __
