Методична вказівка
до практичних занять для студентів “Сестринська справа – бакалавр”дистанційної форми навчання
Заняття № 6 (практичне 6 год)
Теми:
1. CУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ (ПЕРВИННИЙ) ГЕМОСТАЗ. КОАГУЛЯЦІЙНИЙ (ВТОРИННИЙ) ГЕМОСТАЗ (2 години)
2. ПРОТИЗСІДАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ. ФІБРИНОЛІЗ (2 години)
3. РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ (2 години)
Мета: набути знань про роль судинно-тромбоцитарного гемостазу в механізмах функціонування зсідальної та протизсідальної системи, навчитися визначати окремі показники коагулограми. Набути знань про механізми підтримання крові в рідкому стані, лізису тромбу, навчитися визначити окремі показники фібринолізу. Набути знань про фактори, які впливають на реологічні властивості крові, в’язкість крові, гематокрит, механізми, які обумовлюють швидкість осідання еритроцитів, їхню демормацію; навчитися визначати основні показники, які зумовлюють реологічні властивості крові.
Професійна орієнтація студентів: порушення судинно-тромбоцитарного гемостазу зустрічається при тромбоцитопеніях, тромбоцитопатіях і ангіопатіях. Вони можуть бути як вроджені, так і набуті. А так як клінічна картина захворювань характеризується поліморфізмом, то хворі з патологією судинно-тромбоцитарного гемостазу будуть лікуватися в педіатрів, ревматологів, хірургів, дерматологів тощо. Знання про фактори зсідання крові дадуть змогу діагностувати різні порушення коагуляційного гемостазу, що дуже важливо як при вроджених (гемофілії), так і набутих (захворювання печінки, десименоване внутрішньосудинне зсідання крові) патологіх. Набути знань про механізми вторинного гемостазу, навчитися оцінювати основні показники коагулограми. Знання протизсідальних механізмів, фібринолізу, необхідні для діагностики та лікування патологій. що супроводжуються підвищеним зсіданням крові, зокрема при дисемінованому внутрішньосудинному зсіданні крові. Знання про реологічні властивості крові необхідні лікарям для практичної роботи, оскільки патологія системи кровообігу є на першому місці серед причин захворюваності та смертності населення. Знання про швидкість осідання еритроцитів необхідні для діагностики загальних процесів, інтоксикацій, індекційних захворювань.
Базовий рівень знань та вмінь.
1. Види судин (кафедра анатомії людини)
2. Будова судин (кафедра гістології)
3. Будова еритроцитів і тромбоцитів. Спадкування гемофілії (кафедра фармакогнозії з біологією і медичною генетикою)
4. В’язкість рідини (кафедра фізики).
5. Білки крові, їх характеристика (кафедра хімії).
1. ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
ТЕМА 1
1. Загальна характеристика системи гемостазу:
а) визначення поняття “система гемостазу”;
б) функціонально-структурні компоненти системи гемостазу;
в) механізми гемостазу.
2. Судинно-тромбоцитарний гемостаз:
а) активування тромбоцитів;
б) властивості та функції тромбоцитів;
в) етапи судинно-тромбоцитарного гемостазу;
г) дослідження судинно-тромбоцитарного гемостазу.
3. Аналіз механізмів коагуляційного гемостазу:
а) характеристика факторів зсідання крові;
б) зовнішній механізм першої фази;
в) внутрішній механізм першої фази;
г) протікання другої та третьої фаз;
д) регуляція зсідання крові.
4. Оцінка зсідання крові:
а) коагулограма;
ТЕМА 2
1. Загальна характеристика фізіологічних антикоагулянтів:
а) властивості антитромбіну ІІІ;
б) значення гепарину;
в) роль альфа2-макроглобуліну, альфаІ-антитрипсину, протеїну С;
г) функціонування вторинних антикоагулянтів.
2. Фібринолітична система:
а) фази фібринолізу;
б) механізми активації протифібринолізу;
в) регуляція фібринолізу;
г) поняття про неферментативний фібриноліз.
3. Функціонування протизсідальних механізмів
а) при зміні концентрації тромбіну в крові;
б) роль ендотелію судин у підтриманні крові в рідкому стані.
ТЕМА 3
1. Вплив складу плазми на реологію крові:
а) білкових і небілкових компонентів;
б) фізико-хімічних факторів.
2. Деформаційна здатність еритроцитів:
а) мембранні механізми;
б) роль еритроцитарного вмісту.
3. Фізіологічний аналіз швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ):
а) поняття про агрегацію еритроцитів;
б) вплив складу крові на ШОЕ;
в) вплив фізіологічних станів організму на ШОЕ.
4. Загальна характеристика резистентності еритроцитів:
а) визначення понять “резистентність” та “гемоліз”;
б) види гемолізу.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
1. При проведенні проби на ламкість капілярів (проба Кончаловского – накладання джгута на 5 хвилин на плече) на передпліччі з’явилося 15 петехій (у нормі – до 10). Про патологію яких клітин це свідчить?
А. Базофілів; В. Еритроцитів; С. Тромбоцитів; D. Моноцитів; E. Еозинофілів.
2. У обстежуваного кількість тромбоцитів у крові дорівнює 170·109/л. Про що це свідчить і як це впливатиме на первинний гемостаз?
3. Як зміниться час зсідання крові після введення гепарину і чому?
4. Який з перерахованих нижче факторів запускає процес фібринолізу?
А. ІІ; B. ІV; C. V; D. X; E. XІІ.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:
1. При проведенні проби на ламкість капілярів (проба Кончаловского – накладання джгута на 5 хвилин на плече) на передпліччі з’явилося 15 петехій (у нормі – до 10). Про патологію яких клітин це свідчить?
А. Базофілів; В. Еритроцитів; С. Тромбоцитів; D. Моноцитів; E. Еозинофілів.
2. У обстежуваного кількість тромбоцитів у крові дорівнює 170·109/л. Про що це свідчить і як це впливатиме на первинний гемостаз?
3. Як зміниться час зсідання крові після введення гепарину і чому?
4. Який з перерахованих нижче факторів запускає процес фібринолізу?
А. ІІ; B. ІV; C. V; D. X; E. XІІ.
5. Фактори, які приймають участь у процесі зсідання крові зафіксовані на:
А. Усіх формених елементах крові. В. Виключно на еритроцитах. С. Виключно на лейкоцитах. D. Виключно на тромбоцитах. Е. На тромбоцитах і лейкоцитах.
3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. С. 2. Кількість тромбоцитів зменшена. Це тромбоцитопенія. Тривалість капілярної кровотечі буде подовжена. 3. Зросте. Тому що гепарин є первинним антикоагулянтом, що призведе до зростання часу зсідання крові. 4. Е. 5. А.
4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1. Нормальна фізіологія /За ред. В.І. Філімонова. – К., 1994. – С. 272-275, 276-286.
2. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 106-113, 136-148.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С.433-434, 465–478.
4. Основи функціональної діагностики (навчальний посібник) /Вадзюк С.Н.. – Тернопіль, 2001. – С. 9-12, 31-32, 34.
5. Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред. проф. С.Н.Вадзюка. – Тернопіль, 1996. – С. 3-6, 10-11.
6. Лекційні матеріали.
Додаткові:
1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 219-232.
2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т. 2. – C. 430-439.
5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
ТЕМА 1
1. Підрахунок кількості тромбоцитів.
На попередньо виготовлений мазок крові нанести краплю імерсійної олії. Під об’ктивом 90х і окуляром 7х підрахувати 1000 еритроцитів і ту кількість тромбоцитів, які зустрічаються при цьому. Вміст тромбоцитів у
х = (а х в) : 1000, де
х – кількість тромбоцитів у
а – кількість тромбоцитів при підрахунку 1000 еритроцитів
в – кількість еритроцитів у
ТЕМА 2
2. Визначення часу рекальцифікації плазми.
У пробірку внести 0,3 мл розчину кальцію і помістити її у водяну баню при t 37 ˚С. Через 60 секунд туди додати 0,1 мл оксалатної плазми і за допомогою секундоміра визначити час утворення згустка.
3. Тромбопластиновий тест Квіка.
У пробірку внести 0,1 мл досліджуваної крові і 0,1 мл суспензії тромбопластину. Суміш помістити у водяну баню при t 37 ˚С на 60 секунд. Потім додати 0,1 мл розчину хлориду кальцію, увімкнути секундомір і визначити час появи згустка.
На основі отриманих даних розрахувати на основі отриманих даних тромбопластиновий індекс (ТІ) за формулою:
ТІ = (Тромбопластиновий час здорової людини : Тромбопластиновий час обстежуваного) • 100 %
4. Тромботест.
У пробірку внести 5 мл розчину кальцію і додати 0,1 мл оксалатної плазми, змішати і поставити у водяну баню при t 37 ˚С на 30 секунд. При цьому можна спостерігати сім ступенів коагуляції: І – опалесценція; ІІ – дрібні крупинки фібрину; ІІІ – пластівці фібрину; ІV – нитки фібрину; V – сітка із ниток фібрину; VІ – нещільний фібриновий згусток; VІІ – щільний фібриновий згусток. Перші три ступені спостерігаються при гіпокоагуляції, ІV, V, VІ – при нормальному зсіданні крові, VІІ – при гіперкоагуляції.
ТЕМА 3
7. Визначення швидкості осідання еритроцитів
Капіляр Панченкова заповнити розчином цитрату натрію до позначки Р (розчин) і вилити його у фарфорову чашечку. Потім двічі набрати кров до позначки К (кров) і внести її до відміряного цитрату натрію, перемішати. Заповнити капіляр сумішшю до позначки “К” і встановити його в строго вертикальному положенні в апараті Панченкова.
Визначити належну ШОЕ у відповідності з попередньо-отриманими даними кількості еритроцитів за формулою:
ШОЕ = 42-(7,5 • кількість в
де 42 і 7,5 – коефіцієнти
6. Студент повинен знати
1. Значення системи гемостазу.
2. Етапи судинно-тромбоцитарного гемостазу.
3. Стадії коагуляційного гемостазу.
4. Фактори зсідання крові.
5. Коагулограму.
7. Студент повинен вміти.
1. Визначати показники коагулограми.
2. Досліджувати судинно-тромбоцитарний гемостаз.
3. Аналізувати коагулограму.
Обговорено та затверджено
на засіданні кафедри 13 червня 2013 року, протокол №11
