Home » Заняття № 6 (практичне – 7 год

Заняття № 6 (практичне – 7 год

15 Червня, 2024

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичного заняття для студентів медичного факультету

Заняття № 6 (практичне – 6 год.)

ТЕМA:

Пухлини головного та спинного мозку
Епілепсія і неепілептичні пароксизмальні стани

МЕТА. Вміти самостійно діагностувати симптоми пухлин головного і спинного мозку, призначити лікування, розробити профілактичні заходи. Вміти діагностувати епілепсію й надавати невідкладну допомогу при судомному синдромі.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ. Пухлини головного і спинного мозку зустрічаються досить часто у людей будь-якого віку, проявляються важкими змінами з боку центральної нервової системи, характеризуються прогредієнтним перебігом, важким неврологічним дефіцитом. У зв’язку з чим своєчасне виявлення пухлини головного і спинного мозку має вирішальне значення для надання ефективної допомоги.

Знання клініки епілепсії необхідне не лише невропатологу та психіатру, але й більш широкому колу лікарів поліклінічної ланки, в тому числі терапевтам, так як при появі перших ознак захворювання хворі часто звертаються саме до терапевтів. Рання діагностика початкових проявів епілепсії означає і своєчасне лікування, а, значить, попереджує виникнення важких форм епілепсії, грубих змін з боку особи, психотичних розладів. Лікарі деяких спеціальностей вважають епілепсію виключно нервово-психічним захворюванням і часто не надають значення соматичним розладам, особливо хронічним інфекціям, що можуть провокувати різні прояви епілепсії. А тому дану патологію необхідно знати лікарям всіх без винятку спеціальностей, щоб забезпечити ранню діагностику, а, значить, і успішне лікування епілепсії в усіх її проявах. Значно зросла кількість випадків епілепсії та судомних синдромів серед населення в зв’язку з погіршенням екології, наслідками аварії на ЧАЕС, зростанням кількості інсультів, ЧМТ та поширенням наркоманії та алкоголізму. Це несе за собою тривале медикаментозне лікування хворих з судомними припадками, обмеження можливих місць працевлаштування таких осіб, ускладнення їх соціальної адаптації, а при прогресуванні захворювання – до розвитку стійкого психічного дефекту.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ (09.00-12.00):

При виконанні практичної роботи використовувати алгоритми комунікативних навичок:

Збір анамнезу у хворих:

1. Привітатись та назвати себе (ім’я, рівень компетенції, пояснення чи з’ясування причини консультації, отримання згоди пацієнта);

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя,

проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Коректне опитування, збір анамнезу

4. Закінчити бесіду, подякувати за спілкування.

Фізикальні методи обстеження:

2. Встановлення довірчих взаємовідносин (привітний вираз обличчя, проявити інтерес, повагу та турботу, відповідний стиль спілкування);

3. Пояснити необхідність обстеження, його мету

4. Пояснити деталі обстеження, їх безпечність, можливі відчуття при цьому.

5. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки).

6. Проведення обстеження.

7. Пояснення пацієнту результатів обстеження.

Повідомлення результатів обстеження

2. Привітний вираз обличчя, лагідний тон розмови

3. Пояснити, яке обстеження Ви будете інтерпретувати, про що воно може свідчити

4. Повідомити результат обстеження, в доступній формі пояснити його

5. У разі наявності патологічних змін заспокоїти пацієнта, повідомити про подальші дії

6. Запевнити у позитивних змінах та сприятливому прогнозу при виконанні всіх лікарських рекомендацій.

І. Тема № 1: Пухлини головного і спинного мозку

І етап. Мета. Встановлення клінічного діагнозу.

Для цього необхідно вирішити наступні питання:

1. При об’єктивному дослідженні виявити загально-мозкові і вогнищеві симптоми пухлин головного мозку.

2. Використати результати параклінічних методів дослідження і дані інших спеціалістів (ЕЕГ, ЕхоЕГ, ангіографія, краніографія, аналіз спинномозкової рідини, консультація окуліста) для підтвердження церебральних пухлин (див. алгоритми диф. діагнозу параклінічних методів дослідження).

3. Розпізнати неврологічні симптоми і дані додаткових (спондилограма, ліквородинамічні проби) досліджень, які характеризують спинальну пухлину (екстра- або інтрамедулярні) (див. алгоритм диференціального діагнозу).

4. Сформулювати клінічний діагноз, наприклад:

Невринома лівого мосто-мозочкового кута з частими лікворно-оклюзійними нападами;

ІІ етап. Мета. Призначити лікування. У випадку різкого підвищення внутрішньо-черепного тиску і наростання лікворно-гіпертензійного синдрому необхідно надавати ургентну допомогу, яка повинна бути направлена на боротьбу з набряком мозку (лазикс, діакарб, маніт, манітол, дексаметазон) і слабістю серцево- судинного та дихального центрів (корглікон, строфантин, сульфокамфокаїн, аспаркам). Залежно від характеру пухлин хворих диференціально направляти в нейрохірургічний відділ на дообстеження.

ІІІ етап. Мета. Проведення експертизи. Для хворих з пухлинами питання працездатності вирішують в залежності від локалізації і характеру новоутворення. Слід пам’ятати, що такі хворі бувають, як правило, інвалідами І, ІІ групи.

ІІ. Тема № 2: Епілепсія та неепілептичні пароксизмальні стани

І етап. Мета. Встановлення клінічного діагнозу.

Для цього слід послідовно вирішити наступні завдання:

1. Обстежити хворого (анамнез, сомато-неврологічний статус).

2. Використати дані додаткових методів дослідження (клінічні та біохімічні аналізи крові, сечі, ЕЕГ, краніографія, комп’ютерна томографія.

3. Провести диференціальну діагностику, користуючись алгоритмом диференціального діагнозу

4. Сформулювати діагноз.

ІІ етап. Мета. Призначити лікування.

Для цього необхідно призначити протисудомні препарати (акцент на монотерапії препаратами першого ряду, при необхідності – нового покоління або, в разі неефективності, комбінована терапія), а також засоби для корекції порушення дихання, серцево-судинної діяльності (кордіамін, сульфокамфокаїн, при потребі гіпотензивні засоби), гомеостазу (АТФ), запобігання або зменшення набряку мозку (еуфіллін, манніт, манітол, лазикс, фуросемід, дексаметазон), ноотропи (церебролізин, пірацетам, актовегін, ноотропіл, енцефабол, гамалон).

ІІІ етап. Мета. Проведення експертно-профілактичних заходів. Виходячи з клінічного діагнозу та враховуючи ефективність лікування визначити прогноз (для життя, одужання, працездатності), розробити комплекс профілактичних заходів, провести експертизу працездатності, військово-медичну експертизу.

Програма самопідготовки студентів.

І. Тема №1: Пухлини головного і спинного мозку

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити клінічні симптоми пухлин головного мозку

а) характеристика гіпертензійного синдрому

б) вогнищеві симптоми.

в) синдроми зміщення (дислокації),

г) зміни з боку спинномозкової рідини.

Вивчити клініку пухлин спинного мозку

а) корінцевий синдром,

б) характеристика Броун-Секарівського

синдрому,

в) форми спинальних пухлин (інтра- та

екстра медулярні).

Вивчити інформативні методи діагностики пухлин

а) електрофізіологічні (ЕЕГ),

б) ультразвукові (ЕхоЕГ),

в) рентгенологічні (крані-, спондилографія,

рентгенівська комп’ютерна томографія),

пневмоенцефалографія, ангіографія.

ІІ. Тема № 2:

Епілепсія та неепілептичні пароксизмальні стани

№

Навчальні завдання

Деталізація завдань

Вивчити етіологію та патогенез епілепсії і судомних синдромів:

а) етіологія епілепсії і судомних синдромів,

б) патогенез епілепсії і судомних синдромів.

Вивчити клініку генуінної епілепсії:

а) класифікація епілептичних нападів,

б) клініка генералізованих нападів:

А. великих судомних,

Б. Малих судомних.

Вивчити клініку вогнищевої (фокальної) епілепсії:

А. з простою симптоматикою:

1. рухові припадки,

а) джексонівські,

б) адверсивні,

в) інші

2. сенсорні приступи.

Б. зі складною симптоматикою:

а) психомоторні,

б) психосенсорні,

в) потьмарені стани свідомості.

Вивчити клініку судомних синдромів:

а) клініка судомних синдромів при пухлинах мозку, інсультах, нейроінфекціях (екзогенних та ендогенних),

б) дифдіагностика епілептичного та судомного припадку.

Вивчити лікування епілепсії та судомних синдромів:

а) лікування епілепсії та генералізованих фокальних епінападів,

б) лікування судомних синдромів,

в) невідкладна допомога при епістатусі.

Вивчити профілактику епілепсії та експертизу працездатності:

а) прогноз і профілактика епілепсії та судомних синдромів,

б) експертиза працездатності

в) військово-медична експертиза.

Семінарське обговорення теоретичних питань (12.30-14.00).

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. Гістологічна класифікація пухлин головного мозку.

2. Як поділяються пухлини головного мозку по відношенню до мозочкового намету ?

3. Які синдроми характерні в перебігу пухлин головного мозку ?

4. Зміни з боку ліквору при пухлині головного мозку.

5. Перечисліть ознаки гіпертензійного синдрому.

6. Назвіть найбільш інформативні методи дослідження при пухлинах головного мозку.

7. Які зміни на очному дні при пухлинах головного мозку ?

8. Перечисліть препарати, які зменшують гіпертензійний синдром.

9. Клініка невриноми VІІІ пари ч/м нервів.

10. Форми спинальних пухлин по локалізації.

11. Стадії екстрамедулярних пухлин.

12. Ранні симптоми інтрамедулярних пухлин.

13. Диференціальна діагностика інтрамедулярних пухлин спинного мозку.

14. Характер змін в суглобах при враженні бокових рогів спинного мозку.

15. Диференціальні симптоми екстрамедулярної пухлини грудного відділу спинного мозку, одержані при поперековому проколі та рентгеноспондилографії.

16. Якими ліквородинамічними пробами користуємося при пухлинах спинного мозку ?

17. Злоякісні пухлини яких органів є найбільш частою причиною метастатичних пухлин мозку ?

18. Класифікація генералізованих та абортивних судомних припадків.

19. Класифікація фокальних вогнищевих епілептичних припадків.

20. Проведіть диференціальну діагностику між епілептичним та істеричним припадками.

21. Назвіть причини судомних синдромів.

22. Перечисліть основні принципи лікування епілепсіїї.

23. Перечисліть основні патогенетичні групи препаратів, що застосовуються для лікування епілептичної хвороби. Випишіть депакін та фінлепсин для перорального прийому.

24. Що таке епілептичний статус ?

25. Невідкладна допомога при епілептичному статусі. Випишіть тіопентал натрію для в/м введення.

26. Патофізіологічна суть епілептичного фокуса.

27. ЕЕГ-картина судомної готовності мозку.

28. Необхідні три умови реалізації епінападу.

29. Розмежувальні клінічні ознаки епілепсії та епісиндрому при відсутності чіткої картини органічної хвороби мозку.

30. Види судом при генералізованих епіприпадках.

31. Клінічні форми епістатусу.

32. При яких епінападах є можливість локалізувати епілептичне вогнище?

33. До загальних судом почали приєднуватись в їх дебюті джексонівські. Який напрямок поширення процесу в мозку?

34. Роль епілептичної аури в топічній діагностиці.

35. Який компонент загального судомного припадку виявляє епілептичне вогнище?

36. Де процес при адверсивних епіприпадках?

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ.

1. Перечисліть ознаки гіпертензійного синдрому.

2. Який ліквор при пухлинах головного й спинного мозку ?

3. Диференціальна діагностика між епілептичним та істеричним припадком.

4. Види фокальної епілепсії.

5. Назвіть препарати вибору при епістатусі.

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

Студент повинен знати

1. Класифікацію пухлин головного й спинного мозку

2. Методику лікування й принципи експертизи у хворих на церебральні та спинальні пухлини

3. Етіологію та патогенез епілепсії і судомних синдромів.

4. Клініку генуінної епілепсії.

5. Клініку вогнищевої (фокальної) епілепсії.

6. Лікування, профілактику та експертизу епілепсії та судомних синдромів.

7. Невідкладну допомогу при епілептичному статусі.

Студент повинен вміти:

1. Виявляти найінформативніші ознаки, характерні для пухлин.

2. Користуватися параклінічними методами дослідження у згаданих хворих.

3. Розрізняти синдроми пухлин головного мозку (гіпертензійні, вогнищеві, дислокаційні).

4. Розпізнавати стадії екстрамедулярних пухлин.

5. Виставляти топічний та клінічний діагнози.

6. Призначати обґрунтоване лікування та проводити експертизу працездатності. Збирати анамнез у хворих на епілепсію.

7. Виявляти симптоми, клінічні форми захворювання.

8. Користуватися даними параклінічних методів обстеження для встановлення етіологічного діагнозу.

9. Проводити диференціальний діагноз між генуінною епілепсією та іншими органічними захворюваннями нервової системи.

10. Формулювати топічний та клінічний діагнози.

11. Призначати лікування хворим з епілепсією та епілептиформним синдромом. Вміти проводити профілактику цих захворювань.

12. Купірувати епілептичний статус

Відповіді на ситуаційні задачі:

1. Головний біль, нудота, блювота, застійні диски зорових нервів, зміни на краніограмі, епіприпадки.

2. Білково-клітинна дисоціація і ксантохромія.

3. Епілептичний припадок розвивається частіше вночі. Йому передує аура з втратою свідомості, клонічними та тонічними судомами, прикусом язика, мимовільним сечовипусканням в кінці приступу та періодом сонливості після припадку. При падінні такі хворі можуть отримати травми.

Істеричний припадок розвивається вдень, при великому скупченні людей, без втрати свідомості, спостерігається істерична дуга. Падіння в таких випадках завжди обачні.

4. 1. З прострою симптоматикою: а) рухові, б) сенсорні,

2 .Із складною симптоматикою: а) рухові, б) сенсорні.

5. Седуксен, оксибутират натрію, тіопентал натрію, АТФ, дексаметазон, віадріл, аміназин, сечогінні.

Самостійна робота студентів (14.15-15.00)

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ.

а) основні:

1. Нервові хвороби / Віничук С.М., Дубенко Є.Г../.-К.:Здоров’я, 2001.- 696 c.

2. Неврологія / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш, О.А. Мяловицька та ін.; За ред. С.М. Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 с.

3. Невропатологія: підручник / В.М. Шевага, А.В. Паєнок, Б.В. Задорожна. – 2-е вид.; перероб. І доп. – К.: Медицина, 2009. – 656 с. + 64 с. викл.

4. Нервові хвороби: Підручник: Пер. з рос. / О.А.Ярош, І.Ф.Криворучко, З.М.Драчова та інш. За ред. проф.О.А. Яроша/.- Київ: Вища школа, 1993.- 487с.

5. Богородинский Д.К., Скоромец А.А. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. – М.: Медицина, 1997. – 254с.

6. Графи логічних структур тем і алгоритми диференціального діагнозу по загальній та спеціальній невропатології. Тернопіль, 1988.-35с.

7. Матеріали для підготовки до практичного заняття на WEB–сторінці кафедри Матеріали для підготовки до заняття

б) Додаткові

1. Болезни нервной системы .Руков. для врачей: в 2 т. /Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульман, П.В.Мельничук и др. Под ред. Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульмана, П.В. Мельничука/ М.: Медицина, 2005.- 656 с.