Home » ЗАНЯТТЯ № 7

ЗАНЯТТЯ № 7

19 Червня, 2024

ЗАНЯТТЯ № 6 (практичне – 6 год.)

Тема: Кров. Лімфа. Кровотворення.

Місце проведення: навчальна кімната

Мета: Знати мікроскопічну та субмікроскопічну будову та функцію клітин крові. Вміти диференціювати їх в мазку крові та на електронних мікрофотографіях. Знати особливості ембріонального та постембріонального кровотворення. Вміти визначати в мікропрепаратах основні клітинні елементи міело- та лімфопоезу.

Професійна орієнтація студентів:

Тканини внутрішнього середовища складають більше ніж 50 % маси тіла людини. До складу цих тканин відноситься кров, лімфа і сполучні тканини, які формують внутрішнє середовище організму. Тканини внутрішнього середовища виконують різні функції в організмі: трофічну, захисну, опорну та підтримання гомеостазу. Вони беруть участь у патологічних процесах: запалення, набряк, алергія тощо.Вивчення крові є однією з важливих тем при підготовці майбутніх лікарів. Розуміння будови і функцій еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, складу плазми, гемограми, вікових і статевих особливостей крові необхідні для успішного засвоєння відповідних розділів курсів доклінічних і клінічних дисциплін. Формені елементи крові – це диференційовані зрілі клітини, які мають обмежений термін життя. Сталість якісного та кількісного складу крові досягається їх постійним утворенням, останнє дістало назву кровотворення. У процесі кровотворення компенсується природна втрата відмерлих клітин, тому гемопоез можна розглядати як процес фізіологічної регенерації. Знання гемопоезу дозволяє правильно оцінити генез екстрамедулярного кровотворення при гематологічних захворюваннях (лейкоз, лімфогрануломатоз тощо), а також зрозуміти на клітинному рівні основи гуморального та клітинного імунітету.

Базовий рівень знань та вмінь

1. Вчення про клітину (цитологія).

2. Поняття про фізіологічну та репаративну регенерацію тканин (загальна гістологія).

3. Мезенхіма та її похідні (загальна гістологія).

Практична робота – 9⁰⁰-12⁰⁰

Ілюстративний матеріал:

§ 1. Таблиці: 1. Кров

§ 2. Гемопоез

§ 3 Мезенхіма

§ 4. Червоний кістковий мозок

2. Компакт-диск (гістологія – електронні мікрофотограми з теми)

3. Мікропрепарати з відеосистеми

4. Атласи мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови органів і тканин.

Методика виконання практичної роботи

Завдання 1. Вивчити та замалювати такі мікропрепарати:

Робота1. МАЗОК КРОВІ ЛЮДИНИ.

Забарвлення азуром ІІ-еозином (за Романовським).

1. Препарат вивчити за великого збільшення (імерсійний об’єктив х 90) мікроскопа. Знайти такі клітини крові:

І. еритроцитИ – без’ядерні клітини рожевого кольору,

ІІ. ЛЕйкоцити – клітини більші за величиною, містять ядро, їх є значно менше в мазку, ніж еритроцитів (1:600). Серед лейкоцитів знайти:

І. ГРАНУЛОЦИТИ:

Нейтрофіли переважають серед інших типів (65-70 %). Ці клітини містять в цитоплазмі дрібну зернистість рожево-фіолетового кольору і різні форми ядер: сегментоядерні (47-72 %) – ядра мають 3-5 сегментів, паличкоядерні (5 %) – ядро має вигляд зігнутої палички і юні – (0,5%) –бобовидна форма ядра.

1. Еозинофіли – більші клітини, ніж нейтрофіли. В цитоплазмі містять великі гранули червоного або оранжевого кольору, що добре заломлюють світло. Ядро клітини переважно складається з двох сегментів, вони становлять 2-5 % всіх лейкоцитів.

2. Базофіли — (0,5 %), таких же розмірів, що і нейтрофіли. В цитоплазмі знаходяться великі гранули інтенсивно забарвлені в фіолетово-синій колір. Ядро клітини не має певної форми (сегментоване, бобовидне, рідше сферичне), забарвлене слабо базофільно.

ІІ. АГРАНУЛОЦИТИ:

1. Лімфоцити (19-38 %) — мають велике кулясте ядро, яке займає майже всю клітину, розташоване переважно у центрі і оточене вузькою облямівкою базофільної цитоплазми.

2. Моноцити (3-11 %) — найбільші серед лейкоцитів. Цитоплазма займає більшу частину клітини і забарвлюється помірно базофільно (димчасто-сірий відтінок) і містить дрібну неспецифічну азурофільну зернистість. Ядро переважно бобовидної форми.

Ш. КРОВ’ЯНІ ПЛАСТИНКИ – це дрібні пластинки, які розташовуються групами. Центральна частина їх темніша (грануломер), а периферійна – світліша (гіаломер). Замалювати і позначити: 1. Еритроцит. 2. Нейтрофільний гранулоцит. 3. Еозинофільний гранулоцит. 4. Базофільний гранулоцит. 5. Лімфоцит. 6. Моноцит. 7. Тромбоцит.

Замалювати і позначити: 1. Еритроцит. 2. Нейтрофільний гранулоцит. 3. Еозинофільний гранулоцит. 4. Базофільний гранулоцит. 5. Лімфоцит. 6. Моноцит. 7. Тромбоцити (кров’яні пластинки).

P Яким способом забарвлюють мазки крові?

P Як відрізняти в препаратах еритроцити і лейкоцити?

P Яких видів лейкоцитів Ви знайдете найбільше при вивченні мазка крові?

Робота 2. КРОВОТВОРЕННЯ В СТІНЦІ ЖОВТКОВОГО МІШКА (поперечний зріз зародка курки).

Забарвлення залізним гематоксиліном.

За малого збільшення в стінці жовткового мішка між ентодермою і вісцеральним листком мезодерми знайти первинні кровоносні судини. За великого збільшення розглянути поперечний зріз судин і всередині їх первинні клітини крові. Це, в основному, еритробласти, що мають велике ядро і базофільну цитоплазму. Стінка судини складається з плоских ендотеліальних клітин. За великого збільшення замалювати і позначити: 1. Ендотеліальні клітини. 2. Еритробласти.

P В якому органі відбувається утворення крові як тканини?

P В який період ембріогенезу відбувається закладка крові як тканини?

P Що таке інтраваскулярне кровотворення?

Робота 3. МАЗОК ЧЕРВОНОГО КІСТКОВОГО МОЗКУ.

Забарвлення гематоксиліном-еозином.

В препараті за великого збільшення (імерсійний об’єктив х 90) знайти клітини:

I. Еритроцитопоетичного ряду: 1. Базофільні еритробласти – невеликі клітини (10-12 мкм) з круглим ядром і різко базофільною цитоплазмою. 2. Поліхроматофільні еритробласти (8-10 мкм) – цитоплазма забарвлена і основними і кислими фарбами. 3. Оксифільні еритробласти – невеликі клітини з оксифільною цитоплазмою. 4. Зрілий еритроцит.

II. Гранулоцитопоетичного ряду: 1. Проміелоцити – великі клітини з круглим або овальним ядром і злегка базофільною цитоплазмою, в якій виявляються первинні (азурофільні) гранули. 2. Міелоцити – великі (12-18 мкм) клітини з круглим ядром, в цитоплазмі яких поряд з первинною виявляється і вторинна (специфічна) зернистість. 3. Метаміелоцити – клітини з бобовидним ядром – юні гранулоцити, з посегментованим ядром – сегменто-ядерні гранулоцити (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли).

III. Мегакаріоцити – великі клітини, що містять багато слабобазофільної цитоплазми і велике ядро. Замалювати препарати і позначити: 1. Базофільний еритробласт. 2. Поліхроматофільний еритробласт. 3. Оксифільний еритробласт. 4. Еритроцит. 5. Промієлоцит. 6. Міелоцит. 7. Метаміелоцит: а) нейтрофільний, б) еозинофільний, в) базофільний. 8. Мегакаріоцит.

P Що таке мієлограма?

P Кровотворення в червоному кістковому мозку відбувається екстраваскулярно чи інтраваскулярно?

Завдання 2. ДЕМОНСТРАЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ.

1. Мазок крові жаби. Забарвлення гематоксиліном-еозином.

2. Зріз кісткового мозку. Забарвлення гематоксиліном–еозином.

Завдання 3. ЕЛЕКТРОННІ МІКРОФОТОГРАФІЇ

1. Еритроцит

2. Ретикулоцит

3. Тромбоцит

4. Нейтрофіл

5. Еозинофіл

6. Базофіл

7. Лімфоцит

8. Плазмоцит

9. Моноцит

10. Макрофаг

Програма самопідготовки студентів

1. Морфологія і функції крові.

2. Плазма, її хімічний склад.

3. Морфофункціональна характеристика еритроцитів. Анізоцитоз. Пойкілоцитоз.

4. Морфофункціональна характеристика лейкоцитів, їх класифікація. Лейкоцитоз, лейкопенія.

5. Ультраструктура і функція гранулоцитів.

6. Тонка будова і функція агранулоцитів.

7. Кров’яні пластинки (тромбоцити), їх гістофізіологія.

8. Гемограма, лейкоцитарна формула, їх значення в клініці.

9. Лімфа. Лімфоплазма і форменні елементи лімфи.

10.Ембріональний гемоцитопоез, його особливості.

11.Види кровотворної тканини, мікрооточення.

12.Теорії кровотворення. Роль О.О.Максимова в створенні унітарної теорії гемопоезу.

13.Стовбурові і напівстовбурові клітини, їх морфофункціональна характеристика.

14.Постембріональний еритропоез.

15.Гранулоцитопоез.

16.Тромбоцитопоез.

Моноцитопоез, лімфо- і імуноцитопоези.

Семінарське обговорення практичної роботи –( 12³⁰-14⁰⁰ год.).

Тестові завдання та ситуаційні задачі

1. В мазку периферійної крові серед лейкоцитів переважають округлі клітини з посегментованими ядрами. Дрібна зернистість в їх цитоплазмі фарбується як кислими, так і основними барвниками. Як називаються ці клітини?.

A. Юні нейтрофіли

B. Базофіли

C. Еозинофіли

D. Сегментоядерні нейтрофіли

E. Моноцити

2. При повторному попаданні антигена в організм виділяються антитіла. З функцією яких імунокомпетентних клітин пов’язане це явище?

A. Т – супресорами

B. Т – кіллерами

C. Плазмоцитами

D. Макрофагами

E. Дендритними клітинами

3. Які клітини утворюються в червоному кістковому мозку?

А. –Всі клітин крові, крім Т-лімфоцитів

В –В-лімфоцити і попередники Т-лімфоцитів

С – Перетворення Т-лімфобластів у Т-лімфоцити

D – Розмноження Т і В-лімфоцитів і спеціалізація їх в ефекторні клітини

Е – Еритроцити, гранулоцити і тромбоцити

Студент повинен знати:

Гістофізіологію клітин крові та етапи ембріонального та постембріонального гемопоезу.

Студент повинен вміти:

Ідентифікувати клітини крові в мазку та на електронних мікрофотографіях.

Вірні відповіді на тести та ситуаційні задачі:

1. D

2. С

3. А

Самостійна робота студентів – (14¹⁵-15⁰⁰ год.).

Джерела інформації:

а) Основні

1. Гістологія людини. О. Д. Луцик, А Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю. Б. Чайковський. Київ: Книга плюс, 2010. – С. 125 – 157.

2. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 2003.- С.127-160.

3. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 1992.- С.52-77.

4. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В.Пасєчко. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997. – С.54 – 67.

5. Презентація лекції з теми: «Кров. Кровотворення».

http://intranet.tdmu.edu.ua/ukr/kafedra/index.php?kafid=hist&lengid=ukr&fakultid=m&kurs=1

6. Матеріали до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/histolog/classes_stud/%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0/%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%b9/1%20%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%81/

7. Методичні вказівки до практичних занять для студентів. http:// intranet. tdmu. edu. ua – Web site.

8. Відеофільм з теми «Кров. Кровотворення». http:// intranet. tdmu. edu. ua – Web site.

б) додаткові

1. Улумбеков Э.Ф., Чельшева Ю.А. Гистология, эмбриология. Цитология / Э.Ф. Улумбеков, Ю.А. Чельшева – М.: ГЕО ТАР. – Медиа, 2007. – С. 102-127.

2. Р.К. Данилов. Гистология. Эмбриология. Цитология.:Учебник для студентов медицинских вузов. – М.: ООО «Медицинское информационное агенство». – 2006. – С. 120 – 137.

3. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. – М.: Медицина. – 2001. – С –155-198.

4. 5. И. В. Алмазов, Л. С. Сутулов. Атлас по гистологии и эмбриологии. М.:Медицина. – 1976. – С. 128-148.

5. Компакт-диск ” Ультраструктура клітин, тканин та органів ” (клітини крові, кістковий мозок). http://intranet.tdmu.edu.ua/data/cd/cd_gistolog/video/

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

“____” січня 2006_р., протокол №_5__