Методичні вказівки до практичного заняття
для студентів 2-го курсу медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 8
Тема: ТИП САРКОДЖГУТИКОВІ (SARCOMASTIGOPHORA). ТИП АПІКОМПЛЕКСНІ (APICOMPLEXA). ТИП ВІЙКОНОСНІ (CILIOPHORA).
Кількість годин: 6
Мета. Вивчити основні поняття медичної паразитології, морфофізіологічні особливості амеб людини, їх систематику, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторну діагностику і профілактику амебіазу. Вивчити морфофізіологічні особливості джгутикових – паразитів людини, їх систематику, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини, лабораторну діагностику і профілактику протозоозів, збудниками яких вони є. Вивчити морфофізіологічні особливості споровиків людини (токсоплазма, малярійні плазмодії), їх систематику, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторну діагностику і профілактику токсоплазмозу, малярії. Вивчитиморфофізіологічні особливості балантидія, його систематику, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторну діагностику і профілактику балантидіазу.
Професійна орієнтація студентів. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica) – збудник амебіазу. Трипаносоми (Trypanosoma brucei gambiense, Т. brucei rodesiense) – збудники африканського трипаносомозу, T. cruzi – збудник американського трипаносомозу, лейшманії (Leishmania tropica minor, L. tropica major, L. tropica mexicana) – збудники шкірного лейшманіозу, L. donovanі, L. infantum – збудники вісцерального лейшманіозу, трихомонада піхвова (T. vaginalis) – збудник сечостатевого (урогенітального) трихомонозу, лямблія кишкова (Lamblia intestinalis) – збудник лямбліозу. Токсоплазма (Toxoplasma gondii) – збудник токсоплазмозу людини і тварин, малярійні плазмодії (Plasmodium vivax, Pl. malariae, Pl. falciparum, Pl.ovale) – збудники малярії людини. Балантидій кишковий (Ваlаntidium coli) – збудник балантидіазу людини.
Методика виконання практичної роботи: (900 – 1200).
I. Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Клас Справжні амеби (Lobosea)
Робота 1. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica) – збудник амебіазу.
1.1. Велика вегетативна форма (f. magna). Розглянути малюнок мікроскопічної картини фекалій при амебній дизентерії. У полі зору видно численні поодинокі еритроцити,забарвлені в чорний або темно-фіолетовий колір. На цьому фоні знайти велику вегетативну форму. Вона виділяється своїм великим розміром (30-40 мкм), видовженою формою, світло-сірою або світло-фіолетовою протоплазмою. У протоплазмі розрізняють світлий зовнішній шар (ектоплазму) і темнозабарвлений внутрішній шар (ендоплазму). Псевдоподії мають вигляд язикоподібних виступів протоплазми. В ендоплазмі чітко видно ядро і захоплені еритроцити. Захоплені еритроцити – важлива діагностична ознака. Живим формам властивий активний поступальний рух шляхом раптового, поштовхоподібного утворення псевдоподій, під час якого ектоплазма “переливається”. Замалювати. На малюнку позначити:ектоплазму, ендоплазму, ядро, псевдоподії, захоплені еритроцити.
1.2.Дрібна вегетативна форма (f. minuta). Вивчити будову (прозірка). Дрібна форма значно менших розмірів. Овальна або округла. Поділ на екто- і ендоплазму виражений слабоабо відсутній. Псевдоподії невеликі. Еритроцити в цитоплазмі відсутні. Замалювати. На малюнку позначити: ектоплазму, ендоплазм, ядро.
1.3. Циста. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Цисти правильної округлої форми, 9-16 мкм у діаметрі,двоконтурна оболонка світла, цитоплазма синього кольору, ядра у вигляді більш темнихб тонких кілець. У зрілих цистах 4 ядра. В ядрі, переважно в центрі, розміщена зірчастої формикаріозома. Ядра розташовані не в одній площині, а в різних, тому, щоб побачити всі ядра, потрібно користуватися мікрометричним гвинтом. Замалювати. На малюнку позначити 4 ядра.
1.4. Замалювати схему життєвого циклу дизентерійної амеби (таблиця).
Робота 2. Амеба кишкова (Еntamoeba coli) – непатогенна, коменсал.
2.1. Амеба кишкова за морфологією схожа на амебу дизентерійну. Непатогенна. Еритроцити містить рідко. Поступальний рух відсутній. Амеба ніби “тупцює на місці”.
Циста. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Цисти кулястої або овальної форми, 13-25 мкм у діаметрі. Оболонка більш товста порівняно з цистами дизентерійної амеби. Зрілі цисти мають 8 ядер. Замалювати. На малюнку позначити 8 ядер.
II. Представники класу Тваринні джгутикові (Zoomastigophora) – паразити людини.
Робота 3. Трипаносоми – збудники трипаносомозів.
3.1. Під мікроскопом (7х90) розглянути препарат мазка крові (забарвлення за Романовським). Між численними еритроцитами рожевого кольору знайти трипаносоми. Вонимають видовжену форму, цитоплазма синього кольору, ядро червоного. Замалювати декілька трипаносом і еритроцитів. На малюнку позначити: цитоплазму, ядро, блефаропласт,ундулюючу мембрану, джгутик.
Робота 4. Лейшманії – збудники лейшманіозів.
4.1. Під мікроскопом (7х90) розглянути зафарбований препарат лейшманій (лептомонадна, або джгутикова, форма). Лейшманії мають видовжену форму. Задній кінець тіла тупий,передній загострений, цитоплазма синього кольору, ядро червоне. Джгутики не завжди видно. Замалювати декілька лейшманій. На малюнку позначити: цитоплазму, ядро, джгутик,блефаропласт.
Робота 5. Трихомонада піхвова (Тгісhomonas vaginalis) – збудник урогенітального трихомонозу.
5.1. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка виділень піхви жінки (забарвлення гематоксиліном). Знайти трихомонади. Форма грушоподібна з шилоподібним виростомна задньому кінці. Джгутиків 4. Ундулююча мембрана доходить до середини тіла. Замалювати. На малюнку позначити: цитоплазму, ядро, джгутики, ундулюючу мембрану,блефаропласти, аксостиль.
Робота 6. Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis) – збудник лямбліозу.
6.1. Вегетативна форма. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Лямблії синього кольору, грушоподібної форми,довжиною 10-18 мкм, забарвлені в синій колір. Два ядра і 4 пари джгутиків розташовані симетрично від серединної лінії тіла. Ядра мають чітку оболонку, велику каріозому, якаоточенасвітлою прозорою зоною. Каріозоми ядер виділяються на фоні тіла у вигляді “вічок”. Замалювати. На малюнку позначити: присмоктувальний диск, цитоплазму, два ядра, чотири париджгутиків, два аксостилі.
6.2. Циста. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат мазка фекалій людини (забарвлення гематоксиліном). Цисти лямблій правильної овальної форми, довжина 10-14 мкм,ширина 6-10 мкм. Оболонка двоконтурна, чітко виражена і відокремлена світлою незабарвленою зоною. Ядер два або чотири, розміщені на одному з полюсів. Всередині тіла розташований згорнутий джгутиковий апарат у вигляді ниток і парабазальне тіло. Замалювати. На малюнку позначити ядра.
III. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Представники класу Споровики (Sporozoea) – паразити людини. Тип Війконосні (Ciliophora). Представники класу Щілиннороті(Rimostomatea) – паразити людини.
Робота 7. Малярійний плазмодій (Р1аsmodium vivax) – збудник триденної малярії.
7.1. Під мікроскопом (7х90) розглянути препарат мазка крові хворого на малярію (забарвлення за Романовським). У полі зору видно численні еритроцити рожевого кольору іпоодинокі лейкоцити. Вони значно більші і мають ядра синього кольору. Знайти еритроцити з малярійним плазмодієм на різних стадіях розвитку (кільце, зрілий трофозоїт, трофозоїт на стадії шизогонії, макро-і мікрогаметоцити).
Стадія кільця. Замалювати. На малюнку позначити: цитоплазму, ядро, вакуолю плазмодія, еритроцити.
Стадія зрілого трофозоїта. Заражені еритроцити в півтора раза більші від здорових і містять зернистість рожевого кольору. Трофозоїт займає значну частину еритроцита.Ядророзміщується в центрі трофозоїта. Замалювати. На малюнку позначити: еритроцити, цитоплазму і ядро трофозоїта.
Трофозоїт на стадії шизогонії. Заражені еритроцити в півтора раза більші від незаражених. У цитоплазмі трофозоїта, який ще не поділився, видно до 20 ядер. Замалювати. Намалюнку позначити: еритроцити, цитоплазму та ядра трофозоїта.
Макро- і мікрогаметоцити. Заражені еритроцити в півтора раза більші від здорових. Гаметоцити розміщуються в центрі еритроцита. Макрогаметоцит має невелике ядро.Мікрогаметоцит дещо менший від макрогаметоцита, але має більше ядро. Замалювати.
7.2. Замалювати схему життєвого циклу малярійного плазмодія (таблиця). На малюнку позначити стадії розвитку.
Робота 8. Токсоплазма (Тохорlasma gondii) – збудник токсоплазмозу.
8.1. Під мікроскопом (7х90) розглянути зафарбований препарат ендозоїдів токсоплазми. Вони розміщені поза клітинами групами і по одному. Форма тіла півмісяцева, один кінецьокруглий, другий дещо загострений. Цитоплазма забарвлена в блакитний колір, а розміщене в центрі ядро – в червоний. Замалювати декілька токсоплазм. На малюнку позначити:цитоплазму, ядро.
Робота 9. Балантидій кишковий (Ваlаntidium coli) – збудник балантидіазу.
9.1. Вегетативна форма. Розглянути малюнок мікроскопічної картини фекалій при балантидіазі. Тіло балантидія яйцеподібне, звужене до переднього кінця, вкрите війками. Розміри тіла, порівняно з іншими найпростішими, великі: довжина до 75 мкм і більше, ширина до 60 мкм. Замалювати. На малюнку позначити: війки, цитостом, цитофаринкс, травні вакуолі, дві видільні (пульсуючі) вакуолі, два ядра (макро- і мікронуклеус), анальну пору.
9.2. Циста. Розглянути будову цисти (прозірка). Форма округла, оболонка товста, розмір – 50-60 мкм у діаметрі. Добре видно макронуклеус чорного кольору (колір фарби). Війкивідсутні. Замалювати. На малюнку позначити: оболонку, макронуклеус.
Семінарське обговорення теоретичних питань: (1230 – 1400).
Програма самопідготовки студентів:
I. Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora). Клас Справжні амеби (Lobosea)
1. Паразитологія і медична паразитологія як науки: предмет, завдання, медичне значення.
2. Паразити: облігатні, факультативні, постійні, тимчасові, екто- та ендопаразити, моно- і гетероксенні.
3. Хазяїни: остаточні, проміжні, додаткові, резервуарні.
4. Хвороби: інфекційні, інвазійні, облігатно- і факультативно-трансмісивні, природно-осередкові, антропонози, зоонози.
5. Підцарство Найпростіші (Ргоtozoa): характеристика, класифікація, медичне значення.
6. Клас Lobozeа: характеристика, медичне значення.
7. Амеба дизентерійна (Еntamoeba histolytica): поширення, морфофізіологічні особливості, цикл розвитку, шлях зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика амебіазу.
8. Інші види амеб: амеба кишкова, амеба ротова. Відмінні риси в будові цист кишкової і дизентерійної амеб.
II. Представники класу Тваринні джгутикові (Zoomastigophora) – паразити людини.
1. Клас Zoomastigophorеa. Характеристика, медичне значення.
2. Трипаносоми (Trypanosoma brucei gambiense, T. brucei rodesiense, T.cruzi). Поширення трипаносом, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика африканського та американського трипаносомозів.
3. Лейшманії (Leishmania tropica minor, L. tropica major, L. tropica mexicana, L. donovani, L. infantum). Поширення лейшманій, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика шкірного і вісцерального лейшманіозів.
4. Трихомонади (Trichomonas hominis, Т. vaginalis). Поширення трихомонад, їх морфофізіологічні особливості, життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика урогенітального трихомонозу.
5. Лямблія кишкова (Lamblia intestinalis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика лямбліозу.
III. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Представники класу Споровики (Sporozoea) – паразити людини. Тип Війконосні (Ciliophora). Представники класу Щілиннороті(Rimostomatea) – паразити людини.
1. Тип Арісоmplexa. Клас Sроrоzоеа. Характеристика, медичне значення.
2. Токсоплазма (Тoxoplasma gondii). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика токсоплазмозу.
3. Малярійні плазмодії (Plasmodium vivax, Pl. malariae, Pl. falciparum, Pl. ovale). Поширення, морфофізіологічні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика малярії.
4. Тип Ciliophora. Клас Rimostomatea. Характеристика, медичне значення.
5. Балантидій кишковий (Ваlаntidium coli). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика балантидіазу.
Тестові завдання та ситуаційні задачі
1. У лікарню привезли хлопчика з розладом травлення. Фекалії зі слизом, кров’ю, 4-6 разів на добу. Стан хворого задовільний, інтоксикація не виражена, температура тіла нормальна.Який попередній діагноз можна поставити хворому? Як підтвердити діагноз лабораторно?
2. При дослідженні фекалій здорових працівників харчоблоку в деяких виявлено отириядерні цисти амеб. Чи являють собою носії цих цист небезпеку для оточуючих?
3. При дослідженні фекалій здорової виховательки дитячого садка виявлено цисти амеб, що містять 8 ядер. Чи може вихователька бути небезпечною для оточуючих?
4. При обстеженні працівниць їдальні в однієї з них виявлено амебіаз, у другої – лямбліоз, у третьої – сечостатевий трихомоноз. Хто з них являє собою епідемічну небезпеку? Які заходинеобхідно вжити?
5. У пацієнтки виявлено урогенітальну трихомонаду. Чи слід також обстежити її чоловіка, який не пред’являє ніяких скарг щодо захворювання?
6. Хворий скаржиться на біль у животі, слабість, поганий апетит, нудоту. При лабораторній діагностиці виявлено цисти лямблій. Чи можна на цій підставі стверджувати, що симптомивикликані паразитуванням лямблій?
7. У студента, який приїхав з Камеруну, виявлено сонну хворобу (трипаносомоз). Чи зможуть від нього заразитися оточуючі?
8. У зоопарк України привезли антилопу. У мазках взятої у неї крові виявлено трипаносоми. Чи є ця антилопа епідемічно небезпечною?
9. Яким чином можна запобігти захворюванню на шкірний лейшманіоз і появі рубців на відкритих ділянках тіла?
10. У медикогенетичну консультацію звернулося подружжя в зв’язку з народженням дитини з багатьма вадами розвитку. Обстеження членів сім’ї дитини не виявило спадковоїпатології. Каріотип батьків і дитини нормальний. Яке протозойне захворювання могло спричинити патологію дитини?
11. У спеціаліста, який повернувся з відрядження з африканської країни, запідозріли малярію. Як могло відбутися зараження?
12. У мазку крові знайдено трофозоїти стрічкоподібної форми, які лежать поперек еритроцитів. З одного боку паразита видно витягнуте ядро, з іншого – пігмент. Визначте видплазмодія.
13. Через два тижні після переливання крові в реципієнта виникла пропасниця. Про яке протозойне захворювання повинен думати лікар і які методи дослідження необхідно використати для підтвердження діагнозу?
14. На Крайню Північ приїхав робітник, що недавно перехворів на малярію. Чи може він бути джерелом зараження для оточуючих його людей?
15. У лабораторії дослідили мазок рідких кров’янисто-слизових фекалій хворого з розладами травлення. Виявлено найпростіших, які пересувалися за допомогою війок. Встановіть діагноз.
Самостійна робота студентів: (1415 – 1500).
Письмове тестування студентів за системою «MOODLE», здача матрикулів практичних навичок, перегляд тематичних навчальних відеофільмів, тренінг тестів ліцензійного іспиту «Крок – 1», поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
Студент повинен знати:
1. Основні поняття медичної паразитології.
2. Латинські назви саркоджгутикових, споровиків, війчастих, їх систематику, морфологію, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив.
3. Лабораторну діагностику та профілактику амебіазу, трипаносомозів, лейшманіозів, урогенітального трихомонозу, лямбліозу, малярії, токсоплазмозу, балантидіазу.
Студент повинен вміти:
1. Визначати на препаратах саркоджгутикових, споровиків, війчастих..
2. Обгрунтовувати методи лабораторної діагностики та заходи профілактики амебіазу, трипаносомозів, лейшманіозів, урогенітального трихомонозу, лямбліозу, малярії, токсоплазмозу, балантидіазу.
3. Оформляти протокол виконаної роботи.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. Амебіаз. При дослідженні фекалій виявляють велику вегетативну форму із захопленими еритроцитами. 2. Так. Чотириядерні цисти характерні для патогенної дизентерійноїамеби. Цистоносії виділяють цисти з фекаліями. 3. Ні. Восьмиядерні цисти має кишкова амеба. 4. Хворі на амебіаз і лямбліоз. Необхідно провести лікування. 5. Так, тому що зараження відбувається при статевому акті. 6. Не завжди. Лямбліоз може перебігати безсимптомно. 7. Не можуть. Трипаносомоз – трансмісивна хвороба. Переносник – африканська муха цеце, яка в Україні не зустрічається. 8. Ні. В Україні відсутня муха цеце. 9. Щеплення живої вакцини на закритих ділянках шкіри для вироблення імунітету. 10. Токсоплазмоз. 11. Через укус комара Anopheles. 12. P. malariae (стрічкоподібні трофозоїти в інших видів плазмодіїв не зустрічаються). 13. Малярія. Дослідження мазка і товстої краплі крові. 14. Не може. При низьких температурах розвиток плазмодіїв в організмі комара не завершується. 15. Балантидіаз.
Джерела інформації
1. Біологія: Підруч. для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. Вінниця: Нова книга. 2004. – 656 с.; іл.
2. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах /Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М: Высшая школа, 2001 – 432 (448) с. (книгаI): 334 (340) с. (книга II); ил.
3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В.Біологія: Підруч. для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (Переклад з російської мови к.біол.н. В.О.Мотузного). – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1992. – 422 с.; іл.
4. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.: За заг. ред. проф. А.Д. Тимченка. – К.: Вища школа. 1992. – 391 с.; іл.
5.Саляк Н.О. Смачило І.С. Медична паразитологія. Практикум: Навч. посіб. / За ред. М.Б. Шегедин. — К.: ВСВ “Медицина”, 2011. — 184 с.
6. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.
Автор: доц. Бігуняк Т.В.
Затверджено на засіданні кафедри 13.01.2014р., протокол №6
