Методична вказівка
до практичних занять для студентів “Сестринська справа – бакалавр”дистанційної форми навчання
Заняття № 9 (практичне 6 год)
Теми:
1. ФІЗІОЛОГІЯ МІКРО ЦИРКУЛЯЦІЇ (2 години)
2. ФІЗІОЛОГІЯ ВЕНОЗНОЇ ТА ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМ (2 години)
3. РЕГУЛЯЦІЯ КРОВООБІГУ (2 години)
Мета: на основі законів гемодинаміки розуміти механізми транскапілярного обміну і вміти дослідити кровотік у капілярах людини, простежити вплив кров’яного тиску на капілярний кровообіг. Знати механізми регуляції венозного кровотоку у венах і лімфовідтоку, вміти визначити функціональний стан клапанів у венозній системі. Знати механізми регуляції діяльності серця і судин при різних функціональних станах, вміти оцінити і інтерпретувати показники гемодинаміки, що характеризують кровообігу під час пристосувальних реакцій.
Професійна орієнтація студентів: мікроциркуляторне русло належить до важливих фрагментів судинної системи. Функціональний стан органів і тканин залежить не тільки від серцевого викиду, тонусу судин, а й стану мікроциркуляції. За їх станом можна дати оцінку всій серцево-судинній системі і обміну речовин між кров’ю і тканинами. Знання механізмів регуляції кровотоку у венах і лімфовідтоку має практичне значення в діагностиці, профілактиці і лікування варікозного розширення вен та лімфодерми, інших захворювань венозної та лімфатичної системи. Пристосування кровообігу до вимог організму здійснюється завдяки тісному взаємозв’язку системи місцевих і центральних регуляторних механізмів і таким чином підтримуються оптимальні умови кровопостачання органів і тканин відповідно до їх стану (спокою чи праці), при захворюваннях.
Базовий рівень знань та вмінь.
1. Будова серцево-судинної системи. Будова мікроциркуляторного русла. Будова венозної та лімфатичної системи. Іннервація судин. (кафедра анатомії людини).
2. Особливості будови стінки вен та лімфатичних судин. Будова серця і судин (кафедра гістології).
3. Дифузія, осмос, реабсорбція (кафедра хімії).
4. Рух рідин (кафедра медичної інформатики з курсом фізики та спецобладнання).
1. ПРОГРАМА САМОПІДГОТОВКИ CТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА 1
1. Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла:
а) поняття про мікроциркуляцію, функціональний елемент мікроциркуляції;
б) гемо мікроциркуляторне русло, типи капілярів;
в) інтерстиціальні простори;
г) лімфатичні капіляри.
2. Капілярний кровообіг:
а) швидкість кровотоку;
б) перфузивність капілярів;
в) механізми транскапілярного обміну.
3. Методи вивчення:
а) експериментальні;
б) клінічні.
ТЕМА 2
1. Кровообіг у венах:
а) морфо-функціональні особливості венозної системи;
б) механізми регуляції;
в) венозний тиск;
г) швидкість кровотоку;
д) венний пульс.
2. Лімфа та лімфообіг:
а) морфо-функціональна характеристика лімфатичної системи;
б) склад і властивості лімфи;
в) утворення лімфи;
г) механізми лімфовідтоку.
ТЕМА 3
1. Місцеві механізми регуляції:
а) роль метаболічних факторів;
б) підтримування базального тонусу;
в) вираженість базального тонусу і різних судинних областях;
2. Нейрогуморальна регуляція системного кровообігу:
а) характеристика аферентної ланки;
б) центральна ланка;
в) нервова еферентна ланка;
г) ендокринна еферентна ланка;
д) рефлекторні впливи з механорецепторів;
е) рефлекторні впливи з терморецепторів, інтерорецепторів та пропріорецепторів.
3. Гемодинаміка при деяких станах організму:
а) кровообіг при зміні положення організму;
б) кровообіг при фізичному навантаженні;
в) відновлення кровотоку при крововтраті.
4. Кровотік у серці:
а) анатомічна фізіологія;
б) роль компресивних впливів;
в) значення нейрогенних і метаболічно-гуморальних факторів;
5. Анатомо-фізіологічні властивості системи кровообігу плода і дітей та людей похилого і старечого віку:
а) кровообіг у плода;
б) структурні зміни серцево-судинної системи після народження;
в) особливості кровообігу у людей похилого і старечого віку і особливості механізмів регуляції.
2. ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ:
1. При проведенні маршової проби встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої гомілки. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?
А. Недостатність клапанів поверхневих вен;
В. Недостатність клапанів перфорантних вен;
С. Порушення прохідності поверхневих вен;
D. Порушення прохідності глибоких вен;
Е. Порушення прохідності перфорантних вен.
2. При проведенні проби Шейніса встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої гомілки. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?
А. Недостатність клапанів поверхневих вен;
В. Недостатність клапанів перфорантних вен;
С. Порушення прохідності поверхневих вен;
D. Порушення прохідності глибоких вен;
Е. Порушення прохідності перфорантних вен.
3. При проведенні проби Троянова-Тренделенбурга встановлено розширення і збільшення кровонаповнення поверхневих вен правої гомілки. Яка найбільш ймовірна причина цього стану?
А. Недостатність клапанів поверхневих вен;
В. Недостатність клапанів перфорантних вен;
С. Порушення прохідності поверхневих вен;
D. Порушення прохідності глибоких вен;
Е. Порушення прохідності перфорантних вен.
3. ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ ТА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:
1. D.
2. B.
3. A.
4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1. Нормальна фізіологія /За ред. В.І. Філімонова. – К., 1994. – С. 340-345, 333-340, 350-365, 379-382.
2. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К., 1995. – С. 187-197.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 570–593, 617-620.
4. Лекційні матеріали.
Додаткові:
1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 257-267, 273-283, 288-292.
2. Физиология человека /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т.3. – С. 130-136,Т.2. – С. 516-520, 526-544.
5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ :
ТЕМА 1
1. Визначення міцності стінок капілярів
На ліве або праве плече на 5 хвилин накласти джгут. Через 5 хвилин після зняття джгута в крузі діаметром 5 см на верхній частині внутрішньої поверхні передпліччя підрахувати кількість петехій (дрібних крововиливів). Поява їх через проміжок часу менший 3-х хвилин і більше 10-ти вказує на понижену стійкість капілярів шкіри.
У висновку вказати, чи нормальна резистентність капілярів в обстежуваного.
ТЕМА 2
2. Визначення функціонального стану поверхневих, перфорантних і глибоких вен
У горизонтальному положенні обстежуваного підняти ногу вверх для спорожнення вен, у верхній третині стегна накласти джгут. Підняти обстежуваного на ноги й зняти джгут. При функціональній неповноцінності поверхневих вен спостерігається швидке їх заповнення кров’ю.
У лежачому положенні на спині, після звільнення поверхневих вен від крові, накласти 3 джгути: у верхній і середній третинах стегна, і під колінним суглобом. Обстежуваний встає. Швидке наповнення вен між джгутами або на гомілці вказує на неповноцінність клапанів перфорантних у них зонах.
При знятті джгутів, послідовно знизу до верху, звернути увагу на стан клапанів поверхневих вен.
Функціональний стан глибоких вен визначити за допомогою маршової проби. У стоячому положенні накласти джгут над коліном, забезпечивши застій у поверхневих венах. Обстежуваний ходить 5-10 хв. Звернути увагу, чи звільняться від крові наповнені вени гомілки. В нормі застійні вени повинні швидко звільнитися від крові.
У висновку вказати про функціональний стан поверхневих, перфорантних і глибоких вен ніг.
3. Роль клапанів у венозній системі.
На тильній поверхні кисті умовно в точці А перетиснути пальцем поверхневу вену і ретроградно току крові перемістити палець у точку В. При цьому звернути увагу на наповнення вени кров’ю і локалізацію клапана.
Забрати палець, яким перетискували вену, звернути увагу на наповнення кров’ю нижче і вище місця знаходження клапана.
У висновку дайте оцінку ролі клапанів у венозній системі.
ТЕМА 3
4. Проба з одноразовим навантаженням
У сидячому положенні обстежуваного, до отримання стабільних результатів, визначати артеріальний тиск і частоту пульсу кожних 10 секунд. Отримані результати прийняти за вихідні. Після цього запропонувати обстежуваному з манжеткою тонометра зробити 20 глибоких присідань, з витягнутими вперед руками, за 20 сек. По закінченні навантаження, обстежуваний займає своє місце і в нього протягом 5 хвилин визначати частоту пульсу перших 10 секунд кожної хвилини, а потім виміряти артеріальний тиск.
За результатами вимірювання побудувати графік, на якому по осі ординат відкласти значення артеріального тиску (систолічного і діастолічного) і пульсу, отриманих в певний момент часу, відзначений по осі абсцис.
У висновку вказати тип реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження в період відновлення.
6. Студент повинен знати:
1. Морфо-функцiональну структуру мiкроциркуляторного русла.
2. Механiзми регуляцiї кровотоку в капiлярах.
3. Механiзми транскапiлярного обмiну.
4. Морфо-функцiональнi особливостi венозної i лiмфатичної систем.
5. Механiзми регуляцiї кровотоку у венах.
6. Механiзми регуляцiї лiмфовiдтоку.
7. Базальний тонус судин i його роль у гемодинамiцi.
8. Мiсцевi механiзми регуляцiї тонусу судин.
9. Центральнi механiзми регуляцiї судинного тонусу. Судинноруховi нерви.
10. Тонус артерiол i вен, їх роль у гемодинамiцi.
11. Гемодинамiчний центр, його структура, пресорнi i депресорнi рефлекси.
12. Механiзми гуморальної регуляцiї кровообiгу.
13. Морфо-функцiональнi особливостi кровопостачання серця.
14. Розумiти i вмiти пояснити механiзми регуляцiї кровотоку в серці за рiзних функцiональних станiв.
15. Анатомiчнi особливостi кровообiгу в плода.
16. Структурнi змiни серцево-судинної системи пiсля народження.
17. Вiковi особливостi дiяльностi серця, частоту серцевих скорочень i хвилинний об’єм кровотоку.
18. Регуляцiя кровообiгу в дiтей.
19. Кров’яний тиск у дiтей.
20. Змiни у механiзмах регуляцiї кровообiгу в людей похилого i старечого вiку.
7. Студент повинен вмiти:
1. Володiти методикою оцінки резистентності стінок капілярів.
2. Володiти методикою дослiдження функцiонального стану вен кiнцiвок.
3. Дослiдити реакцiї серцево-судинної системи на одноразове фізичне навантаження.
Методичну вказівку склав ст. викл. Папінко І.Я.
Обговорено та затверджено
на засіданні кафедри 13 червня 2013 року, протокол №11
