Методична вказівка
до практичних занять для студентів “Сестринська справа – бакалавр”дистанційної форми навчання
Заняття № 10 (практичне 6 год)
Теми:
1. БІОМЕХАНІКА ДИХАЛЬНОГО АКТУ (2 години)
2. ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ (2 години)
3. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ (2 години)
Мета: Знати основні біохімічні чинники, які забезпечують вдих і видих; основи процесу зовнішнього дихання; закономірності зміни тиску в легенях і плевральній порожнині під час вдиху і видиху; уміти визначити розміри грудної клітки під час вдиху і видиху. Знати особливості вентиляції легень у спокої, вміти провести спірометрію, пневмотахометрію, проаналізуватит спірограму. Знати основні регуляторні механізми, які забезпечують вдих і видих; провести проби з затримкою дихання.
Професійна орієнтація студентів: Знання механізмів регуляції дихання необхідні для аналізу стану функцій організму як в нормі, так і при патології, для проведення лікування і профілактики захворювань. Набуті практичні навички є одним з простих і доступних методів оцінки стійкості організму до гіпоксії. Дослід з перерізкою блукаючих нервів розкриває їх роль в забезпеченні дихання. Знання матеріалу теми необхідне для клінічної оцінки резервних можливостей дихальної системи, прохідності дихальних шляхів. Аналіз спірограми дає можливість оцінити стан вентиляції легень.
Знання матеріалів даної теми необхідне для визначення екскурсії грудної клітки, яка знижується при захворюваннях м’язово-кісткового апарату грудної клітки.
Базовий рівень знань та вмінь:
1. Будова органів системи дихання і дихальні м’язи. Кровопостачання бронхів і легень. Інервація бронхів. Задній, середній, проміжний мозок (кафедра анатомії людини).
2. Гістологічна будова легень і повітроносних шляхів (кафедра гістології).
3. Правило важелю (кафедра медичної фізики)
3. Дифузія газів через мембрану. рН рідини (кафедра хімії).
1. ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
ТЕМА 1
1.Загальна характеристика дихання
а) визначення поняття “дихання”, його види та фізіологічне значення;
б) основні процеси зовнішнього дихання;
в) фази дихального циклу;
2. М’язове забезпечення дихання
а) механізм спокійного вдиху і видиху;
б) здійснення форсованого дихання;
3. Величина тиску в плевральній порожнині та легенях при диханні
а) зміни тиску в плевральній порожнині в різні фази дихання;
б) вплив тиску плевральної порожнини на рух крові у венах;
в) зміни тиску в альвеолах.
ТЕМА 2
1. Фізіологія дихальних шляхів
а) функції і механізми їх забезпечення;
б) регуляція величини просвіту бронхів;
2. Легенева вентиляція
а) легеневі об’єми і ємності;
б) спірометрія та спірографія;
в) визначення поняття “легенева вентиляція” та її кількісна оцінка;
г) еупноє, гіперпноє, апноє;
д) анатомічний “мертвий простір”;
3. Альвеолярна вентиляція
а) визначення поняття “альвеолярна вентиляція” та її кількісна характеристика;
б) співвідношення між альвеолярною вентиляцією і перфузією легень;
в) фізіологічний “мертвий” простір;
г) склад видихуваного, вдихуваного і альвеолярного повітря.
ТЕМА 3
1. Центральний дихальний механізм:
а) поняття про дихальні нейрони;
б) локалізація дихальних нейронів;
в) періодична активність дихального центру.
2. Значення рецепторів у регуляції дихання:
а) артеріальні рецептори;
б) центральні рецептори;
в) рецептори розтягнення;
г) рефлекс Герінга-Брейєра;
д) ірітантні рецептори;
е) юкстаальвеолярні рецептори;
є) пропріорецептори.
3. Супрапонтинна регуляція дихання:
а) роль кори головного мозку;
б) вплив гіпоталамусу на дихання;
в) значення довільної зміни дихання.
2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач:
1. В експерименті визначали зміни тиску в легенях під час видиху. В нормі при видиху:
А. Тиск зменшувався на 4-
В. Тиск збільшувався на 4-
С. Тиск зменшувався на 3-
D. Тиск збільшувався на 3-
Е. Тиск не змінювався.
2. Сурфактанти виробляються:
А. Пневмоцитами І типу.
В. Пневмоцитами ІІ типу.
С. Пневмоцитами ІІІ типу.
D. В альвеолах.
Е. В бронхах.
3. Які з перерахованих показників необхідні для визначення альвеолярної вентиляції:
А. ДО, РОвд, РОвид.
В. ЧД, ЖЄЛ, РОвд.
С. ДО, МП, ЧД.
D. МП, ЖЄЛ, ДО.
Е. ХОД, ЧД, ДО.
4. У пацієнта газообмін через легенево-капілярну мембрану залежить від:
А. Усіх перерахованих факторів.
В. Площі дифузійної поверхні.
С. Товщини мембрани.
D. Градієнту тиску газу.
Е. Коефіцієнту дифузії.
5. Обстежуваному визначали газовий склад вдихуваного повітря. Результат виявився нормою Вкажіть:
А. О2 – 15,7 %, СО2 – 3,6 %.
В. О2 – 13,6 %, СО2 – 5,3 %.
С. О2 – 20,78 %, СО2 – 0,04 %.
D. О2 – 15,7 %, СО2 – 5,3 %.
Е. О2 – 13,6 %, СО2 – 3,6 %.
6. Під час проведення профілактичного огляду встановлено різну величину ЖЄЛ в групі обстежених студентів. Від чого це залежить?
3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. d
2. в
3. с
4. а
5. с
6. Від віку, статі, фізичного тренування
4. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні:
1. Нормальна фізіологія /За ред. В.І.Філімонова. – К., 1994. –С. 244-252, 257, 284-400, 407-416.
2. Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – К., 1995. – С. 149-198, 105-108, 113-119. 202-207. 202-215.
3. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов. – К.:ВСВ «Медицина», 2010. – С. 479–521.
4. Довідник для засвоєння основних клініко-фізіологічних методик /Вадзюк С.Н. і співавт. – Тернопіль, 1994. – С. 3-5, 13-18.
5. Довідник основних показників життєдіяльності здорової людини /За ред Вадзюка С.Н. і співавт. – Тернопіль, 1996. – С. 5, 19-24.
6. Лекційні матеріали
Додаткові:
1. Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. – М., 1985. – С. 239-298, 210-216, 229-232, 237-239.
2. Физиология человека (Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. – М., 1986. – Т.3. – С. 191-216.
3. Уэст Дж. Физиология дыхания. М., 1988. – С. 93-121.
4. Фізіологія і патологія системи дихання /Панасюк Е.М. і співавт. – Львів. 1992. – С. 4-5, 10-11, 20-29.
5. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ :
ТЕМА 1
1. Вимірювання розмірів грудної клітки в різні фази дихання
а). Сантиметровою стрічкою
Роздягнутому до пояса обстежуваному, за допомогою сантиметрової стрічки, накладеної на рівні нижніх кутів лопаток і на рівні грудних сосків, виміряти розміри грудної клітки:
а) на висоті глибокого вдиху
б) на висоті глибокого видиху
Визначити екскурсію грудної клітки (різницю розмірів на висоті вдиху і видиху).
Результати подати у вигляді таблиці:
|
№№ пп |
Розміри грудної клітки |
Екскурсія грудної клітки |
|
|
|
на висоті глибокого вдиху |
на висоті глибокого видиху |
|
|
1. 2. 3. |
|
|
|
|
М |
|
|
|
б). За допомогою металевого циркуля
Ніжки циркуля прикласти до нижніх країв реберних дуг по середині аксімілярних ліній на тому ж рівні, що і при попередньому вимірюванні. Визначити зміни розмірів грудної клітки у фронтальній площині під час глибокого вдиху і глибокого видиху. Ніжки циркуля прикласти до нижнього краю грудини і на тому ж рівні до хребта. Визначити екскурсію грудної клітки в сагітальній площині при глибокому вдиху і видиху. Результати подати у вигляді таблиці:
|
№№ пп |
Фронтальна площина |
Сагітальна площина |
||||
|
вдих |
видих |
екскурсія |
вдих |
видих |
екскурсія |
|
|
1. 2. 3. |
|
|
|
|
|
|
|
М |
|
|
|
|
|
|
У висновку відмітити, чи відповідає величина екскурсії грудної клітки фізіологічній нормі; пояснити механізм зміни розмірів грудної клітки в різні фази дихання.
ТЕМА 2
3. Спірографія
Обстежуваному взяти в рот продезинфікований загубник, з‘єднаний з системою спірографа. На ніс накласти пружний носовий затискач. Після звикнення до дихання з загубником, записати спірограму.
Визначити частоту дихання , згідно відмітки часу (відстань між зубцями відповідає 5 с), дихальний об’єм, резервні об’єми вдиху і видиху(
Спірограму намалювати в зошиті для протоколів з позначенням легеневих об’ємів і ємкостей.
У висновку вказати, чи відповідають отримані результати фізіологічній нормі і оцінити функціональний стан зовнішнього дихання обстежуваного.
ТЕМА 3
4. Функціональні проби з затримкою дихання
а) Проба Штанге (затримка дихання на вдиху). Після вдиху (але не максимально глибокого) затримати якомога довше дихання із закритими ніздрями. Зафіксувати тривалість затримки. Через 5 хв провести наступну пробу
б) Проба Генча (затримка дихання на видиху). Спокійно видихнути і не дихати якомога довше. Визначити тривалість затримки. Через 5 хв провести заступну пробу
в) Проба з максимальною затримкою дихання після гіпервентиляції. Протягом кількох секунд провести гіпервентиляцію (глибоко і часто дихати), після чого зробити глибокий вдих і затримати дихання, зафіксувати тривалість цього періоду.Пробу повторити з визначенням часу затримки дихання на видиху.
Отримані дані подати у вигляді таблиці:
|
№№ пп |
Після спокійного дихання |
Після гіпервентиляції |
||
|
на вдиху |
на вдиху |
на вдиху |
на вдиху |
|
|
1. 2. 3. |
|
|
|
|
|
М |
|
|
|
|
У висновку вказати, чи відповідають отримані результати (проби Штанге і Генча) фізіологічній нормі; пояснити відмінності в тривалості затримки дихання після спокійного дихання та гіпервентиляції.
6. Студент повинен знати
1. Основні процеси зовнішнього дихання.
2. Основні біомеханічні фактори, які забезпечують вдих і видих.
3. Особливості змін тиску в плевральній порожнині і легенях при вдиху і видиху.
4. Функції дихальних шляхів і механізми їх забезпечення.
5. Співвідношення між вентиляцією і перфузією легень.
6. Легеневі об’єми і ємкості.
7. Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря.
8. Механізми газообміну
7. Студент повинен вміти.
1. Визначати розміри грудної клітки на вдиху і видиху.
2. Провести спірометрію і проаналізувати отримані результати.
3. Провести спірографію і зробити аналіз отриманої спірограми.
Методичну вказівку склала – доц. Зятковська Н.Є.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри фізіології
“3”січня 2013р. протокол № 6
