Методична вказівка
для студентів ННІ медсестринства
ЗАНЯТТЯ № 9 (практичне – 6 годин)
Теми:
1. Вітамінні препарати (тіаміну бромід, рибофлавін, кальцію пангамат, кислота фолієва, кислота нікотинова, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пантотенат, кислота аскорбінова, рутин, ретинолу ацетат, ергокальциферол, токоферолу ацетат, вікасол).
2. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КИСЛОТНО-ЛУЖНУ РІВНОВАГУ ТА ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНИЙ ОБМІН: Кислоти і луги (кислота саліцилова, кислота бензойна, кислота хлороводнева розбавлена, натрію гідрокарбонат, магнію оксид, розчин аміаку, алюмінію гідроксид). Солі лужних і лужноземельних металів (ізотонічний, гіпертонічний, гіпотонічний розчини натрію хлориду, калію хлорид, аспаркам (панангін), магнію сульфат, кальцію хлорид, кальцію глюконат). Плазмозамінні розчини і засоби для парентерального харчування (ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера-Локка, трисоль, ліпофундин, глюкоза, альбумін людський, натрію гідрокарбонат, трисамін, реополіглюкін, желатиноль, неогемодез).
3. Протизапальні засоби (кислота ацетилсаліцилова, кислота мефенамова, бутадіон, індометацин, диклофенак-натрій, ібупрофен, напроксен, піроксикам, мелоксикам, целекоксиб, німесулід), протиалергічні засоби (димедрол, тавегіл, фенкарол, супрастин, діазолін, лоратадин, дипразин, фексофенадин).
Мета: На основі знань фармакодинаміки, фармакокінетики, механізмів дії препаратів, вітамінів, ферментів, плазмозамінних розчинів і засобів для парентерального харчування, кислот, лугів, солей лужних і лужно-земельних металів, а також глюкози, протизапальних і протиалергічних засобів обґрунтувати їх застосування в медичній практиці і виписати препарати цих груп в рецептах.
Професійна орієнтація студентів
В наш час з явищами гіповітамінозів лікар зустрічається часто. Це буває при недостатності поступлення вітамінів з їжею (первинні гіповітамінози), при різноманітній патології травної системи, підвищеній потребі у цих речовинах, спадкових порушеннях їх обміну (вторинні гіповітамінози). В перелічених випадках вітамінні препарати використовуються завдяки їх власне специфічній вітамінній активності. Крім того, їх фармакодинамічні властивості зумовлюють їх широке застосування при патології всіх органів і систем.
Ангіопротектори, в тому числі антиатеросклеротичні засоби, є препаратами, що здатні до певної міри попередити і сповільнити прогресування серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, в основі розвитку яких лежить атеросклеротичне ураження судин. Майже 50 % смертей у промислово розвинутих країнах зв’язані саме з атеросклерозом.
Із необхідністю застосування плазмозамінних розчинів, препаратів для парентерального харчування, іонних сольових розчинів лікарі будь-якого фаху постійно стикаються в клініці при різноманітних гострих станах: збезводненні, крововтраті, інтоксикаціях, аритміях серця, порушеннях рН крові та тканин. Введення вказаних препаратів часто є життєво необхідним, сприяє попередженню тяжких ускладнень. Широко уживаний в останні десятиліття гемодез знятий з виробництва і не використовується. Це обумовлено доведеним фактом несприятливого впливу препарату на клітини імунної системи, що призводить до необоротного порушення як її функції, так і функції інших систем організму.
Не дивлячись, на те, що в останнє десятиліття відкриті принципово нові факти про природу розвитку і молекулярні механізми запального процесу, проблема фармакотерапії запальних захворювань не вирішена. В першу чергу це стосується групи ревматоїдних захворювань, при яких лікування пацієнтів потребує особливої уважності з боку лікаря, послідовного призначення різних груп протизапальних агентів, попередження їх негативної побічної дії, яка часто спостерігається, в тому числі завдяки тривалому призначенню цих засобів.
Внаслідок збільшення впливу на організм людини несприятливих факторів довкілля, поширення таких явищ як поліпрагмазія, самолікування, значно зросла кількість алергічних реакцій, часто тяжких, на лікарські препарати, продукти побутової хімії, виробничі чинники. Для їх профілактики і лікування широко використовують протиалергічні, зокрема протигістамінні, препарати.
Стан здоров’я сучасної людини характеризується зниженням імунологічної реактивності і, як наслідок, підвищенням рівня гострих і хронічних захворювань, які викликаються мікроорганізмами. Цим зумовлений великий інтерес лікарів всіх спеціальностей до проблеми імунотерапії.
1.Методика виконання практичної роботи:
– 900-1200 год. при 6-годинному занятті.
Тема № 1 практичного заняття. Вітамінні препарати
Робота 1. Перевірити засвоєння фармакології вітамінних, ферментних препаратів та ангіопротекторів шляхом відповіді у протокольному зошиті на такі питання (самоконтроль).
1. В яких харчових продуктах містяться вітаміни В1, В2, РР, В6, В12, С, Д2, А, рутин?
2. Зміни з боку яких органів і систем найбільш характерні при гіповітамінозі В1, В2, РР, В6, В12, С, Д2, А?
3. Які вітамінні препарати не можна вводити в одному шприці? Чому?
4. В яких дозах застосовується ергокальциферол для профілактики рахіту? Для лікування рахіту?
5. Механізм дії і показання до застосування трипсину кристалічного.
6. Який препарат входить до складу препарату лідази? Яка його біологічна роль?
7. Які препарати належать до антиатеросклеротичних?
8. Перерахувати ангіопротектори та вказати показання до їх застосування.
9. Які препарати використовуються для лікування хронічної венозної недостатності?
10. Які препарати використовують для покращання мозкового кровообігу?
Робота 2. Визначити засоби, найбільш доцільні для застосування в таких ситуаціях;
1. При невритах, радикулітах, невралгіях, периферичних паралічах;
2. Для лікування і профілактики рахіту;
3. При спазмах судин кінцівок, нирок, головного мозку та для зниження артеріального тиску;
4. Для зменшення проникності судинної тканин;
5. Для стимуляції процесів регенерації тканин;
6. При різних формах атеросклерозу, в тому числі при хронічній коронарній недостатності, атеросклерозі судин нижніх кінцівок, склерозі мозкових судин;
7. Для покращання мозкового кровообігу;
8. Для розсмоктування рубців та гематом, зменшення контрактур.
Робота 3. Проаналізувати ситуації і відповісти на питання.
1. Мати давала річній дитині вітамінний засіб. Через деякий час дитина втратила апетит, в неї з’явилися загальна слабість, біль в животі, поліурія. Спостерігається болючість кісток при стисканні і постукуванні, гіперкальціємія, в сечі лейкоцити, білок гіалінові циліндри, солі кальцію. На рентгенограмі кісток кінцівок відзначається аномальна демінералізація кісткової тканини. Указати , який вітамінний препарат використовувався? В чому полягає причина ускладнення? Як його лікувати? В якому випадку препарат призначається в дозах, які значно перевищують середньотерапевтичні?
Тема № 2 практичного заняття. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КИСЛОТНО-ЛУЖНУ РІВНОВАГУ ТА ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНИЙ ОБМІН: Кислоти і луги, Солі лужних і лужноземельних металів, Плазмозамінні розчини і засоби для парентерального харчування
Робота 1. Перевірити засвоєння фармакології плазмозамінних розчинів, препаратів для парентерального харчування, кислот, лугів, солей лужних і лужноземельних металів, глюкози шляхом відповіді у протокольному зошиті на такі питання (самоконтроль):
1. Які речовини викликають коагуляційний некроз? колікваційний некроз?
2. Які препарати застосовуються як антицидні засоби?
3. Чому при інтоксикації серцевими глікозидами призначають солі калію?
4. Як попередити виникнення гіпонатріємії у працівників гарячих цехів?
5. Порівняльна характеристика ізотонічного, гіпертонічного і гіпотонічного розчинів натрію хлориду.
6. Чому не можна вводити гіпертонічні розчини натрію хлориду під шкіру чи в м’язи?
7. Які ефекти викликає магнію сульфат при парентеральному введенні? при вживанні всередину?
8. Порівняльна характеристика основних властивостей іонів калію та кальцію іонів магнію та кальцію.
9. Особливості клінічного застосування альбуміну, ліпофундину і поліглюкіну? Чим це зумовлено?
10. Особливості клінічного використання гіпо-, ізо-, гіпертонічного розчинів натрію хлориду.
Робота 2. Визначити засоби, найбільш доцільні для використання в таких ситуаціях:
1. Хворому туберкульозом легень при легеневій кровотечі (сіль лужного металу);
2. Хворому гіпертонічною хворобою при гіпертензивній кризі;
3. Хворому при отруєнні розчинними солями барію;
4. Хворому, який страждає гіперацидними гастритом і закрепом;
5. Хворому цукровим діабетом, при передозуванні інсуліну;
6. При інтоксикації серцевими глікозидами;
7. Для усунення гіпонатріємії при обезводненні;
8. Для дуоденального зондування.
Робота 3. Проаналізувати ситуації і відповісти на питання.
Хвора С., 65 років, багато років страждає хронічною серцевою недостатністю. Після проведеного курсу лікування серцевими глікозидами разом з сечогінними засобами з’явилися кволість, сонливість, понос, м’язова слабість, аритмія, зміни ЕКГ (зниження зубця Т, подовження інтервалів ST PQ). Дефіцит якого елементу може викликати це ускладнення? Які сечогінні засоби сприяють затримці його в організмі? Невідкладна допомога при цьому стані.
В клініку доставлений хворий в тяжкому стані. З анамнезу відомо, що після вживання недоброякісної їжі в нього розвинулись невпинна блювота і понос. Надалі з’явились загальна слабість, головний біль, розлади зору, зниження сухожильних рефлексів, колаптоїдний стан, тахікардія, болі в животі. В сироватці крові – 98 ммоль/л хлориду натрію. Чому розвинувся описаний стан? Невідкладна допомога.
Тема № 3 практичного заняття. Протизапальні, протиалергічні засоби
Робота 1. У протокольних зошитах виписати у рецептах, вказати групову приналежність та показання до застосування таких препаратів: гідрокортизону ацетат, преднізолон, метилпреднізолон, тріамцинолон, дексаметазон, кромолін-натрій, димедрол, дипразин, діазолін, супрастин, левамізол, тималін, тактивін, кислоту ацетилсаліцилову, індометацин (метиндол), ортофен (вольтарен).
Робота 2. Перевірити засвоєння фармакології протизапальних і протиалергічних засобів шляхом відповіді у протокольному зошиті на такі питання (самоконтроль):
2.1. За яких умов призначають глюкокортикостероїдні препарати при ревматоїдних захворюваннях?
2. 2. Який механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів?
3. 3. Яка побічна дія протизапальних засобів нестероїдної структури? стероїдної структури?
2. 4. Які лікарські засоби найбільш ефективні при алергічних реакціях негайного типу? сповільненого типу?
2.5. Чому кромолін-натрій не знімає приступів бронхіальної астми, але застосовується з метою їх попередження?
2.6. Чим відрізняються протигістамінні засоби від інших протиалергічних засобів?
2. 7. Які протигістамінні препарати не можна призначати під час роботи особам певних професій (водіям транспорту, операторам тощо)?
Робота 3. Визначити речовини, найбільш доцільні для використання в таких ситуаціях:
3. 1. Хворому – водію автомашини, який має алергічний дерматит;
3. 2. При запальних процесах в суглобах;
3.3. При ревматоїдних захворюваннях;
3. 4. Кон’юнктивіті алергічної природи;
3. 5. При сильній лихоманці;
3. 6. Для профілактики приступів бронхіальної астми;
Робота 4. Проаналізувати ситуації і дати відповіді на питання у протокольному зошиті
4.1. Хворий з ревматоїдним поліартритом з лікувальною метою вживав лікарський засіб, після чого інтенсивність болю в суглобах значно зменшилась, але невдовзі з’явились – нудота, пронос, болі в животі. Препарат якої групи міг бути причиною таких побічних ефектів? Які поради щодо їх зменшення можна дати хворому при необхідності продовження курсу лікування?
4.2. При нежиті алергічної природи хворому призначили лікарський засіб в таблетках, який викликав сухість в роті і сонливість. Після роботи він випив пляшку пива, після чого швидко сп’янів. Вживання якого препарату призвело до такого стану? Робітникам яких спеціальностей протипоказаний прийом цього засобу?
2.Програма самопідготовки студентів до заняття
Тема № 1 практичного заняття. Вітамінні препарати
1. Класифікація вітамінних препаратів.
2. Роль вітамінів групи В в обміні речовин. Вплив на нервову і травну систему, кровотворення, стан епітелію, процеси регенерації. Показання до застосування.
3. Фармакологія кислоти аскорбінової, та рутину, показання до застосування.
4. Препарати жиророзчинних вітамінів, показання до застосування.
5. Гіпервітамінози Д, А, клінічна картина, лікування.
6. Фармакологія ферментних препаратів.
7. Класифікація ангіопротекторів.
8. Фармакологія інгібіторів синтезу та всмоктування холестерину.
9. Роль вільнорадикального окислення ліпідів у пошкодженні судинної стінки. Застосування препаратів, що мають антиоксидантні властивості.
10. Фармакологія засобів, що покращують мікроциркуляцію.
11. Фармакотерапія хронічної венозної недостатності: препарати, механізм дії, застосування.
Тема № 2 практичного заняття. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КИСЛОТНО-ЛУЖНУ РІВНОВАГУ ТА ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНИЙ ОБМІН: Кислоти і луги. Солі лужних і лужноземельних металів, Плазмозамінні розчини і засоби для парентерального харчування
1. Плазмозамінні розчини і засоби для парентерального харчування склад, властивості, показання до застосування.
2. Місцева, рефлекторна і резорбтивна дія кислот і лугів. Показання до застосування.
3. Вплив кислот і лугів на функцію травного каналу.
4. Гостре отруєння кислотами і лугами. Принципи лікування.
5. Фармакологічна роль іонів натрію і калію (значення для нормальної функції нервової і м’язової систем, роль у передачі нервових імпульсів та ін.) Застосування препаратів натрію і калію в медичній практиці.
6. Фармакодинаміка солей кальцію (вплив на центральну нервову і серцево-судинну системи, клітинну проникність, згортальність крові та ін.). Застосування препаратів кальцію.
7. Основні сторони фармакодинаміки сполук магнію і їх застосування. Антагонізм між іонами кальцію і магнію.
8. Глюкоза, її енергетичне значення, антитоксичні і осмотичні властивості, застосування.
Тема № 3 практичного заняття. Протизапальні, протиалергічні засоби
1. Протизапальні засоби стероїдної структури: препарати, механізм дії, застосування, побічна дія.
2. Протизапальні засоби нестероїдної структури: препарати, механізм дії, застосування, побічна дія.
3. Глюкокортикоїдні препарати як антиалергічні засоби. Механізм дії і застосування.
4. Принцип дії і застосування кромолін-натрію.
5. Протигістамінні засоби: механізм дії, застосування.
6. Принципи медикаментозного лікування анафілактичного шоку.
3.Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
– 1230-1400 год. при 6-годинному занятті
4.Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1 Групова належність димедролу
A Наркотичні анальгетики
B Ненаркотичні анальгетики
C Н2 – гістаміноблокатори
D Н1 – гістаміноблокатори
E Вітамінні засоби
2 Обмежене застосування целекоксибу пов’язане зі здатністю препарату
A Викликати тромбози судин
B До місцевої анестезії слизових
C Викликати головний біль
D Підвищувати температуру тіла
E Викликати остеопороз
3 Пацієнт, який після перенесеного інфаркту міокарда приймав антиагреганти, потрапив у лікарню з діагнозом «Кровоточива виразка шлунка». Який засіб міг спровокувати дане ускладнення?
A Нітрогліцерин
B Кислота ацетилсаліцилова
C Фенілін
D Гепарин
E Кетотіфен
4 Оптимальним жарознижуючим засобом для грудних дітей є
A Кислота ацетилсаліцилова
B Німесулід
C Парацетамол
D Димедрол
E Аміназин
5.Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.).
6.Студент повинен знати:
1. Класифікація вітамінних препаратів.
2. Роль вітамінів групи В в обміні речовин. Вплив на нервову і травну систему, кровотворення, стан епітелію, процеси регенерації. Показання до застосування.
3. Фармакологія кислоти аскорбінової, та рутину, показання до застосування.
4. Препарати жиророзчинних вітамінів, показання до застосування.
5. Гіпервітамінози Д, А, клінічна картина, лікування.
6. Фармакологія ферментних препаратів.
7. Класифікація ангіопротекторів.
8. Фармакологія інгібіторів синтезу та всмоктування холестерину.
9. Роль вільнорадикального окислення ліпідів у пошкодженні судинної стінки. Застосування препаратів, що мають антиоксидантні властивості.
10. Фармакологія засобів, що покращують мікроциркуляцію.
11. Фармакотерапія хронічної венозної недостатності: препарати, механізм дії, застосування.
12. Плазмозамінні розчини і засоби для парентерального харчування склад, властивості, показання до застосування.
13. Місцева, рефлекторна і резорбтивна дія кислот і лугів. Показання до застосування.
14. Вплив кислот і лугів на функцію травного каналу.
15. Гостре отруєння кислотами і лугами. Принципи лікування.
16. Фармакологічна роль іонів натрію і калію (значення для нормальної функції нервової і м’язової систем, роль у передачі нервових імпульсів та ін.) Застосування препаратів натрію і калію в медичній практиці.
17. Фармакодинаміка солей кальцію (вплив на центральну нервову і серцево-судинну системи, клітинну проникність, згортальність крові та ін.). Застосування препаратів кальцію.
18. Основні сторони фармакодинаміки сполук магнію і їх застосування. Антагонізм між іонами кальцію і магнію.
19. Глюкоза, її енергетичне значення, антитоксичні і осмотичні властивості, застосування.
20. Протизапальні засоби стероїдної структури: препарати, механізм дії, застосування, побічна дія.
21. Протизапальні засоби нестероїдної структури: препарати, механізм дії, застосування, побічна дія.
22. Глюкокортикоїдні препарати як антиалергічні засоби. Механізм дії і застосування.
23. Принцип дії і застосування кромолін-натрію.
24. Протигістамінні засоби: механізм дії, застосування.
25. Принципи медикаментозного лікування анафілактичного шоку.
7.Студент повинен вміти: На основі знань фармакодинаміки, фармакокінетики, механізмів дії препаратів, вітамінів, ферментів, ангіопротекторів, засобів, що покращують мікроциркуляцію, плазмозамінних розчинів і засобів для парентерального харчування, кислот, лугів, солей лужних і лужно-земельних металів, а також глюкози, протизапальних і протиалергічних засобів обґрунтувати їх застосування в медичній практиці і виписати препарати цих груп в рецептах.
8. Вірні відповіді на тести
1 – D, 2 – А, 3 – В, 4 – С
9.Перелік навчально-методичної літератури:
А – основна
1. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.
3. Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.
4. Посохова К.А., Скакун М.П., Мулярчук Н.М., Мосейчук І.П. Основи лікарської рецептури (методичні рекомендації для студентів) – Тернопіль, 1998, С. 4-25.
В – додаткова
5. Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні і фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків (Навчальний посібник) // Тернопіль: Укрмедкнига. – 1998. – 131 с.
6. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
7. Скакун М.П. Основи доказової медицини: Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 244 с.
8. Скакун М.П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2008. – 372 с.
9. Харкевич Д.А. Фармакологія. – М .: Медицина, 1999. – 620 с.
10. Харкевич Д.А., Майский В.В., Муратов В.К. Общая рецептура – М.: Медицина, 1982 – 105с.
Методичну вказівку склала асистент Черняшова В.В.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
04 січня 2013 р. протокол № 7
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
27.08.2013 р. протокол № 1
