ЗАНЯТТЯ ПРАКТИЧНЕ – 3 ГОД

ЗАНЯТТЯ ПРАКТИЧНЕ – 3 ГОД.

 

Тема: Артеріальні гіпертензії. Есенціальна артеріальна гіпертензія. Загальні принципи терапії. Клінічна фармакологія антигіпертензивних засобів.

 

Мета: поглибити   знання   курсантів   з   питань   діагностики,   лікування   і профілактики гіпертонічної хвороби

Актуальність теми: серед серцево-судинних хвороб за поширеністю артеріальна гіпертензія посідає перше місце. Поширеність її серед дорослого населення в Україні становить 20-24 % дорослого населення. Артеріальна гіпертензія – провідний фактор ризику ІХС, мозкового інсульту і ниркової недостатності..

 

Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Обгрунтування та формулювання клінічного діагнозу, визначення тактики обстеження і лікування хворих із АГ.

Інтерн ознайомлюється з документацією (історіями хвороби хворих із пре еклампсією і еклампсією), виділяє основні клінічні ознаки даної патології, проводить диференційну діагностику захворювань з подібною симптоматикою. Обґрунтовує використання методів консервативного і оперативного лікування, складає діагностичну програму, формулює діагноз. На основі скарг, анамнезу захворювання і життя, даних об’єктивного, лабораторного дослідження проводить диференціальний діагноз в залежності від стадії.

Робота 2. Визначення плану обстеження і лікування хворих із ГЗС та НЕ. Диспансеризація хворих із ГЗС та НЕ, експертиза непрацездатності таких пацієнтів.  

 

Програма самопідготовки інтернів

1.      фактори ризику, етіологія, патогенез гіпертонічної хвороби, пресорні та депресорні чинники регуляції артеріального тиску;

2.      Класифікація   артеріальної   гіпертонії   (за   рівнем   артеріального   тиску, ураженням органів-мішеней, етіологічною ознакою);

3.      діагностика артеріальної гіпертензії;

4.      клінічні прояви гіпертонічної хвороби, гіпертонічних кризів;

5.      ураження     органів-мішеней     при     артеріальній     гіпертензії,     проблема гіпертонічного серця;

6.      особливості перебігу гіпертонічної хвороби у різних груп хворих;

7.      лікування, профілактика, прогноз гіпертонічної хвороби.

 

Тести самоконтролю знань, умінь.

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)

 

 

1.                              Поширеність артеріальної гіпертензії серед дорослого населення:

А. 10-15 %

В. 15-20 %

С. 10-20 %

Д. 20-25 % *

Е. 25-35 %

2. До факторів ризику артеріальної гіпертензії відносять:

А. Спадковість

В. Ожиріння та метаболічний синдром

С. Надмірне вживання кухонної солі

Д. Психоемоційні перевантаження та підвищення активності симпатоадреналової системи

Е. Все перераховане *

3. Нормальним систолічним і діастолічним артеріальним тиском (в мм рт. ст.) є:

А. <160/90

                        В. <159/89

                        С. <139/84

                        Д. <140/90 *

Е. <150/90

4. Нелікована артеріальна гіпертензія призводить до появи таких ускладнень, як:

                        А. Крововилив в мозок

В. Інфаркт міокарда, аритмії, хронічна серцева недостатність, раптова серцева смерть

С. Зморщення нирки з нирковою недостатністю

Д. Розшаровуюча аневризма аорти

Е. Все перераховане *

5. “Критична” маса міокарда, подальше зростання якої призводить до декомпенсації лівого шлуночка, становить:

                        А. 200 г *

                        В. 160 г

                        С. 120 г

                        Д. 100 г

                        Е. 80 г

6. Для злоякісної форми артеріальної гіпертензії характерне підвищення АТ (в мм рт.ст.):

                        А. > 220/120

В. > 240/120

С. > 220/140 *

Д. > 250/130

Е. > 200/140

7. Принципи антигіпертензивної терапії:

А. Індивідуальний підбір препарату і дози з проведенням гіпотензивної проби

                        В. Не знижувати АТ більше ніж на 20-25 %

                        С. Терапія артеріальної гіпертензії пожиттєва, під контролем АТ

                        Д. Перевага пролонгованим лікам

                        Е. Усе перераховане *

8. При високому АТ на першому етапі лікування  гіпертензії артеріальний тиск знижують не більше, ніж на:

                        А. 5-10 %

                        В. 10-15 %

                        С. 10-20 %

                        Д. 20-25 %*

                        Е. 20-30 %

9. Які вимоги ідеального антигіпертензивного препарату?

                        А. Кардіопротектор

                        В. Викликає регрес гіпертрофованого міокарда

                        С. Не погіршує метаболізм

                        Д. Пролонгована дія

                        Е. Усі перераховані *

10. Які препарати згідно доказової медицини знижують смертність і продовжують життя у хворих на АГ?

                        А. ББ і діуретики *

                        В. ББ і АК

                        С. ІАПФ і діуретики

                        Д. ІАПФ і АК

                        Е. ББ і ІАПФ

11. Бета-адреноблокатори показані хворим з АГ при:

                        А. Високому систолічному і пульсовому АТ

                        В. Синусовій тахікардії

                        С. Гіперсимпатикотонії

                        Д. Порушення х серцевого ритму

                        Е. Все перераховане *

12.       Які антигіпертензивні  препарати є препаратами вибору при поєднанні АГ з цукровим діабетом?

А. Некардіоселективні ББ

В. Тіазидні діуретики

С. Комбінація ББ і тіазидних діуретиків

Д. ІАПФ *

Е. Резерпін

13.       Яким антигіпертензивним препаратом віддати перевагу при лікуванні АГ у вагітних?

А. Клофелін

В. Метилдофа*

С. ІАПФ

Д. АК

Е. ББ

14.       Протипоказання для застосування ІАПФ:

А. Вагітність

В. Двобічний стеноз ниркових артерій

С. Трансплантація нирок

Д. Індивідуальна непереносимість

Е. Усе перераховане*

15.       При діабетичній нефропатії лікування потрібно розпочинати при таких рівнях систолічного і діастолічного АТ:

А. > 140/90 мм рт.ст.

В. > 130/85 мм рт.ст.*

С. > 160/90 мм рт.ст.

Д. > 159/89 мм рт.ст.

Е. > 130/90 мм рт.ст.

Інтерн повинен знати:

1.      фактори ризику, етіологія, патогенез гіпертонічної хвороби, пресорні та депресорні чинники регуляції артеріального тиску;

2.      Класифікація   артеріальної   гіпертонії   (за   рівнем   артеріального   тиску, ураженням органів-мішеней, етіологічною ознакою);

3.      діагностика артеріальної гіпертензії;

4.      клінічні прояви гіпертонічної хвороби, гіпертонічних кризів;

5.      ураження     органів-мішеней     при     артеріальній     гіпертензії,     проблема гіпертонічного серця;

6.      особливості перебігу гіпертонічної хвороби у різних груп хворих;

7.      лікування, профілактика, прогноз гіпертонічної хвороби.

 

Інтерн повинен вміти:

1).    Клінічне тлумачення результатів досліджень: біохімічних показників крові (холестерин, α-холестерин, електроліти), коагулограми.

2).    Запис і розшифровка ЕКГ

3).    Читання рентгенограм серця.

4).    Трактова ехокардіографії та холтерівського моніторування ЕКГ

5).    Оцінка результатів велоергометричної проби на толерантність до фізичних навантажень

 

Джерела інформації:

 

А – Основні:

 

1. Рудик   Б.І.,   Вибрані   лекції  з   кардіології.   Видання   друге,   доповнене   і перероблене. Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2002, с. 346-368

2. Актуальні питання діагностики та лікування артеріальної гіпертонії //Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія – 1977-№2 – 306 с.

3. Сердечно-сосудистьіе заболевания у пожилнх / Под ред. – Женева, 1988. – 218с.

4. Внутренние болезни: Пер. с англ. – кн. 5/ Под ред. Е. Браунвальда // Болезни сердечно-сосудистой системьі. – М.: Медицина, 1995 – С. 384-417.

  

В – Додаткові:

 

1  Ахаладзе Н.Г. Биологический  возраст в оценке зффективности оздоровительньк мероприятий // Проблеми старения й долголетия.- 1999.- №3.- С.291-296. с.  

2. Внутренние болезни: пер. с англ..- кн. 5 / под ред. Е. Браунвальда // Болезни сердечно-сосудистой системы. – М.: Медицина, 1995, 638 с.

 

Методичну вказівку склала                                                             доц. Ярема Н.І..

 

Обговорено на засіданні кафедри               24.05.2011 р., протокол № 6

Схвалено на на засіданні методичної комісії ФПО 15.06.2011 р., протокол № 4