Методична вказівка
для студентів стоматологічного факультету.
ЗАНЯТТЯ № 7 (практичне – 6 годин)
Теми:
- ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ДИХАННЯ: СТИМУЛЯТОРИ ДИХАННЯ (камфора, сульфокамфокаїн, бемегрид, етимізол, карбоген); ПРОТИКАШЛЬОВІ ЗАСОБИ (кодеїну фосфат, лібексин, окселадин, глаувент); ВІДХАРКУВАЛЬНІ ЗАСОБИ (настій трави термопсису, відвар коріння алтеї, мукалтин, трипсин кристалічний, бромгексин, амброксол, ацетилцистеїн).
- ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ДИХАННЯ: БРОНХОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ (сальбутамол, орципреналіну сульфат, беротек (фенотерол), іпратропію бромід (антровент), кромолін – натрію, кетотіфен, беклометазону дипропіонат, тріамцинолону ацетонід); ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ НАБРЯКУ ЛЕГЕНЬ (спирт етиловий, маніт, фуросемід, фентаніл, дроперидол, строфантин, корглікон, дигоксин, гігроній, пентамін).
3. КАРДІОТОНІЧНІ ЗАСОБИ (серцеві глікозиди – дигітоксин, дигоксин, целанід, настій трави горицвіту, строфантин, корглікон, не глікозидні кардіотонічні засоби – добута мін, дофамін).
Мета: На основі знань фармакодинаміки і фармакокінетики засобів, що збуджують центральну нервову систему, аналептиків, протикашльових та відхаркувальних засобів, препаратів, які застосовують для зняття бронхоспазму і при набряку легень,вміти обгрунтувати їх застосування, здійснювати вибір в конкретній ситуації, виписувати в рецептах основні препарати цієї групи. На основі знань фармакодинаміки і фармакокінетики серцевих глікозидів та сучасних кардіотонічних засобів вміти обгрунтувати їх застосування, здійснювати вибір в конкретній ситуації, виписувати в рецептах основі препарати цієї групи.
Професійна орієнтація студентів
Однією з проблем, яка вирішується лікарем, що надає допомогу хворому з гострим респіраторним вірусним захворюваням, бронхітом чи запаленням легень, є раціональне комбінування протикашльових та відхаркувальних препаратів, при застосуванні яких полегшується відходження харкотиння та зменшується інтенсивність кашлю, що у таких випадках часто має надмірний характер.
Бронхолітичні препарати використовуються для попередження та лікування приступів бронхіальної астми. В останньому випадку вибір найдоцільніших препаратів та шляхів їх введення залежить від тяжкості стану хворого, форми і тривалості захворювання. Допомога при астматичному статусі суттєво відрізняється від лікувальної тактики, яка використовується для усунення окремих приступів захворювання.
Від диференційованого призначення препаратів, залежно від етіології і патогенезу набряку легень (токсичного, кардіогенного), в значній мірі залежить ефективність лікування цього тяжкого стану.
Серцева недостатність (СН) є однією з найактуальніших проблем сучасної кардіології. Понад 15 млн. людей у всьому світі мають цю патологію. Розповсюдженість хронічної СН у популяції становить 1-2 %, а в осіб старше 75 років – 6-11 %. Прогноз цього патологічного стану надзвичайно серйозний: середня тривалість життя після появи перших симптомів хронічної СН становить, незважаючи на лікування, в середньому 5 років. У хворих з тяжкою СН смертність сягає 50 % за рік – показник, значно вищий, ніж при більшості злоякісних новоутворів. Тому пошук ефективних засобів, які б могли зменшити смертність таких хворих і покращити прогноз захворювання, триває.
1. Методика виконання практичної роботи:
– 9.00-12.00 год. при 6-годинному занятті,
Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів”.
Тема № 1 практичного заняття. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ДИХАННЯ: СТИМУЛЯТОРИ ДИХАННЯ, ПРОТИКАШЛЬОВІ ЗАСОБИ, ВІДХАРКУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
Робота 1. У протокольних зошитах виписати у рецептах, вказати групову приналежність та показання до застосування таких препаратів: бромгексин, ацетилцистеїн, глаувент, кодеїну фосфат, лібексин, настій трави термопсису, калію йодид, трипсин, сальбутамол, маніт, сечовину беротек, еуфілін, спирт етиловий, строфантин, мукалтин, дезоксирибонуклеазу, пертусин, кордіамін, камфора, бемегрид, етимізол, кофеїн-бензоат натрію, розчин аміаку, карбоген, вивар коріння алтею, амонію хлорид, хімотрипсин, настій листя мати-й-мачухи, ізадрин, ефедрину гідрохлорид, атропіну сульфат, фуросемід, корглікон, гігроній, пентамін.
Завдання 2. У протокольному зошиті дати відповіді на такі питання (самоконтроль):
2.1. Назвати препарати і шлях введення засобів, які стимулюють дихання рефлекторно.
2.2. Механізм протикашльової дії наркотичних анальгетиків, зокрема кодеїну. Чим обумовлені його побічні негативні ефекти?
2.3. Які відхаркувальні препарати належать до засобів рефлекторної дії?
2.4. Які відхаркувальні засоби розріджують мокроту?
2.5. Скласти комбінації бронхолітичних засобів, найбільш ефективних при бронхіальній астмі.
Робота 2. Проаналізувати ситуації і відповісти на питання:
Хворому для ліквідації кашлю був призначений лікарський засіб. Після 2- 3 днів лікування кашель зменшився, але з’явилися сонливість, закрепи. Який препарат приймав хворий і з чим зв’язані ці побічні ефекти?
Дитині була призначена мікстура, яка містить відхаркувальний засіб, по 1 чайній ложці 3 рази на день. Мати з метою швидкого видужання давала їй мікстуру по 1 столовій ложці 4 рази на день. Увечері у дитини виникла блювота. Який препарат містився в мікстурі, механізм його дії? В чому причина виникнення ускладнення?
Тема № 2 практичного заняття. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ДИХАННЯ: БРОНХОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ; ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ НАБРЯКУ ЛЕГЕНЬ
Робота 3. У протокольних зошитах виписати у рецептах, вказати групову приналежність та показання до застосування таких препаратів: сальбутамол, орципреналіну сульфат, беротек (фенотерол), іпратропію бромід (антровент), кромолін – натрію, кетотіфен, беклометазону дипропіонат, тріамцинолону ацетонід:. спирт етиловий, маніт, фуросемід, фентаніл, дроперидол, строфантин, корглікон, дигоксин, гігроній, пентамін
2. Вказати засіб, який має вибіркову дію на β2- адренорецептори, показання до застосування.
Робота 4. Відмітити механізм бронхолітичної дії еуфіліну (вибрати вірну відповідь):
а) блокує М-холінорецептори гладеньких м’язів бронхів;
б) опосердковано збуджує β2-адренорецептори гладеньких м’язів бронхів;
в) проявляє безпосередній вплив на гладкі м’язи бронхів.
Тема № 3 практичного заняття. КАРДІОТОНІЧНІ ЗАСОБИ
Робота 5. У протокольних зошитах виписати у рецептах, вказати групову приналежність та показання до застосування таких препаратів: настій трави горицвіту, строфантин, добутамін, дигітоксин в таблетках.
2. Вкажіть 2 препарати серцевих глікозидів з найменшим латентним періодом.
3. Вкажіть основні терапевтичні ефекти (вибрати вірні відповіді) серцевих глікозидів за умов застосування при серцевій недостатності: збільшення ударного та хвилинного об’єму серця, збільшення швидкості кровотоку, зменшення швидкості кровотоку, зниження венозного тиску, збільшення венозного тиску, зменшення набряків, затримка рідини в організмі, збільшення діурезу, зменшення діурезу, зменшення задишки та ціанозу, брадикардія, аритмія.
4. Визначити препарат. Пояснити механізм кардіотонічної дії
Найбільш активний глікозид наперстянки пурпурової, погано розчинний у воді, легко – в спирті; ефективний при прийомі всередину. В ШКТ всмоктується на 90–100 %. Дія його починається через 2-4 години, тривалість ефекту – 2-3 тижні. Глікозид має виражений кумулятивний ефект. Застосовується при хронічній серцевій недостатності.
Робота 6. Ознайомитись з колекцією препаратів до теми.
2. Програма самопідготовки студентів до заняття
Тема № 1 практичного заняття. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ДИХАННЯ: СТИМУЛЯТОРИ ДИХАННЯ, ПРОТИКАШЛЬОВІ ЗАСОБИ, ВІДХАРКУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
1.Клінічна класифікація лікарських засобів, які впливають на функцію органів дихання.
2.Засоби, які стимулюють дихання. Порівняльна характеристика аналептичних та Н-холіноміметичних препаратів, механізм дії.
3.Фармакодинаміка протикашльових засобів, механізм дії і застосування.
4.Класифікація, фармакодинаміка, механізм дії і застосування відхаркувальних засобів.
5.Комбіноване застосування відхаркувальних і протикашльових засобів.
Тема № 2 практичного заняття. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ДИХАННЯ: БРОНХОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ; ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ НАБРЯКУ ЛЕГЕНЬ
1. Клінічна класифікація лікарських засобів, які впливають на функцію органів дихання.
2. Засоби, які застосовуються при бронхоспазмі, механізм дії, фармакодинаміка, застосування.
3. Фармакодинаміка
Тема № 3 практичного заняття. КАРДІОТОНІЧНІ ЗАСОБИ
1. Класифікація кардіотонічних засобів.
2. Фармакологія неглікозидних кардіотонічних засобів.
3. Рослини, які містять глікозиди. Історія вивчення серцевих глікозидів.
4. Хімічна структура серцевих глікозидів. Роль глікону і аглікону в їх дії на серце.
5. Фармакокінетика серцевих глікозидів.
6. Кардіальна та екстракардіальна дія серцевих глікозидів.
7. Механізм кардіотонічної дії серцевих глікозидів.
8. Зміни електрокардіограми під впливом серцевих глікозидів.
9. Суть терапевтичної дії серцевих глікозидів при серцевій недостатності.
10. Порівняльна характеристика препаратів серцевих глікозидів.
11. Показання до застосування серцевих глікозидів. Принципи призначення.
12. Інтоксикація серцевими глікозидами, її лікування і профілактика.
3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:
– 12.30-14.00 год. при 6-годинному занятті.
4. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.
1 Хворий на хронічний бронхіт з астматичним компонентом тривалий час застосовує ефедрин. Який механізм дії цього препарату?
A Блокування вивільнення норадреналіну в синаптичну щілину
B Стимуляція вивільнення норадреналіну в синаптичну щілину
C Стимуляція alpha -адренорецепторів
D Блокування beta -адренорецепторів бронхів
E Безпосередній вплив на м’язи бронхів
2 До лікаря звернувся пацієнт з проханням замінити відсутній на даний момент в аптеці бронхолітик ізадрин на найбільш близький за дією препарат. Який з наведених нижче засобів можна рекомендувати хворому?
A Еуфілін
B Адреналіну гідрохлорид
C Атропіну сульфат
D Ефедрину гідрохлорид
E Сальбутамол
3 Хворий лікується з приводу бронхіальної астми. Як супутнє захворювання діагностовано гіпертонічну хворобу. Який з наведених препаратів протипоказаний для зниження артеріального тиску у даному випадку?
A Папаверину гідрохлорид
B Атропіну сульфат
C Сальбутамол
D Анаприлін
E Ефедрину гідрохлорид
4 До хворого викликана бригада швидкої допомоги з приводу астматичного статусу. Яка група лікарських засобів показана у даному випадку?
A Глюкокортикостероїди
B В’яжучі
C Місцеві анестетики
D Адреноблокатори
E Антихолінестеразні
5. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (1415 – 1500 год.).
6. Вірні відповіді на тести:
1 – В, 2 – Е, 3 – D, 4 – А.
7. Студент повинен знати:
1. Клінічна класифікація лікарських засобів, які впливають на функцію органів дихання.
2. Засоби, які стимулюють дихання. Порівняльна характеристика аналептичних та Н-холіноміметичних препаратів, механізм дії.
3. Фармакодинаміка протикашльових засобів, механізм дії і застосування.
4. Класифікація, фармакодинаміка, механізм дії і застосування відхаркувальних засобів.
5. Комбіноване застосування відхаркувальних і протикашльових засобів.
6. Засоби, які застосовуються при бронхоспазмі, механізм дії, фармакодинаміка, застосування.
7. Фармакодинаміка засобів, які застосовуються при набряку легень.
8. Класифікація кардіотонічних засобів.
9. Фармакологія неглікозидних кардіотонічних засобів.
10. Рослини, які містять глікозиди. Історія вивчення серцевих глікозидів.
11. Хімічна структура серцевих глікозидів. Роль глікону і аглікону в їх дії на серце.
12. Фармакокінетика серцевих глікозидів.
13. Кардіальна та екстракардіальна дія серцевих глікозидів.
14. Механізм кардіотонічної дії серцевих глікозидів.
15. Зміни електрокардіограми під впливом серцевих глікозидів.
16. Суть терапевтичної дії серцевих глікозидів при серцевій недостатності.
17. Порівняльна характеристика препаратів серцевих глікозидів.
18. Показання до застосування серцевих глікозидів. Принципи призначення.
19. Інтоксикація серцевими глікозидами, її лікування і профілактика.
8. Студент повинен вміти: На основі знань фармакодинаміки і фармакокінетики протикашльових та відхаркувальних засобів, препаратів, які застосовують для зняття бронхоспазму і при набряку легень, а також кардіотонічних препаратів вміти обґрунтувати їх застосування, здійснювати вибір в конкретній ситуації, виписувати в рецептах основні препарати цієї групи.
9. Джерела інформації:
А – Основні:
1. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.
3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharmakologia/classes_stud/
4. Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.
В – Додаткові:
1. Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.
2. Зборовский А.Б., Тюренков И.Н., Белоусов Ю.Б. Неблагоприятные побочные эффекты лекарственных средств. – М.: ООО 2 Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.
3. Чекман І.С. Нанофармакологія / І.С. Чекман. – К.: Задруга, 2011. – 424 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 338-421.
4. Чекман І.С., Маланчук В.О., Рибачук А.В. Основи наномедицини / І.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. – К.: Логос, 2011. – 250 с.: іл. – Бібліогр.: с. – 250 с.
5. Загальна фармакокінетика / За ред. акад. Б.А. Самури. – Тернопіль: ТДМУ, 2009. – 356 с.
Методичну вказівку склала ас. І.І. Герасимець
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
4.01.2013 р. протокол № 7
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
27.08.2013 р. протокол № 1