ЗАНЯТТЯ № _________ (практичне)

Методична вказівка

для студентів медичного факультету.

ЗАНЯТТЯ № 15 (практичне – 6 годин)

Теми:

1. Противірусні, протиспірохетозні, протипротозойні, протилямбліозні, протитрихомоніазні засоби (ремантадін, інтерферон, ацикловір, ідоксуридин, лаферон, азидотимідин, бійохінол, метронідазол, еметину гідрохлорид, хінгамін, хініофон, тинідазол, фуразолідон, амінохінол). Протиглисні засоби (левамізол (декарис), пірантел, піперазину адипінат, нафтамон, пірвінію памоат, мебендазол (вермокс), фенасал, дитразин, хлоксил, антимоніл-натрію тартрат, празиквантель). Протипухлинні засоби (допан, сарколізин, хлорбутин,  циклофосфан, мієлосан, циклофосфамід, метотрексат,  фторурацил, меркаптопурин, вінкристин, вінбластин, колхамін, доксорубіцину гідрохлорид, дактиноміцин, фосфестрол, преднізолон, тамоксифен, пропес, аспарагіназа).

2. Основні принципи терапії гострих отруєнь ліками та отрутами. Радіопротектори і засоби, що сприяють виведенню радіонуклідів з організму: (унітіол, ацетилцистеїн, тетацин-кальцій, пеніциламін, дефероксамін, цистаміну гідрохлорид, ентеросгель).

3. Загальна фармакологія.

 

Мета: На основі знань фармакодинаміки, фармакокінетики лікарських засобів, умов, які впливають на їх дію в організмі, як і ознак їх токсичної дії, вміти розробити комплекс терапевтичних заходів при гострих отруєннях різними фармакологічними препаратами та отрутами.

На основі знань про закономірності взаємодії організму і лікарських засобів визначати показання до їх застосування, підбирати раціональні комбінації, шляхи введення, дози ліків, вміти попереджувати негативні побічні ефекти.

 

Професійна орієнтація студентів

Згідно із статистикою ВООЗ, серед інфекційних захворювань, що зареєстровані в світі у 1995 р., наймасовішими були: інфекції, які супроводжуються діареєю, – 4 млрд. випадків, малярія – 500 млн., венеричні захворювання – 330 млн.

Загальна кількість заражених ВІЛ сягає 30 млн., 6 млн. людей уже померло від цієї хвороби.  В Україні біля 26 тис. носіїв вірусу імунодефіциту людини, сотні померли від СНІДу.  Серйозну проблему становлять інші вірусні захворювання, зокрема група респіраторних інфекцій, в тому числі грип, ефективні лікування і профілактика яких розроблені недостатньо.

Гельмінтози – група захворювань, яка викликається гельмінтами-паразитичними червами. В людини описано більше 250 видів гельмінтів.  Найчастіше в наших широтах зустрічаються такі викликані ними групи глисних інвазій, як нематодози (ентеробіоз, аскаридоз тощо) цестодози (інвазія свинячим, бичачим цип’яками), трематодози (фасциольоз, опісторхоз).

Рівень онкозахворювань з року в рік зростає, що  насамперед зв’язано із впливом несприятливих факторів довкілля.  Знання фармакології препаратів, які здатні затримати розвиток злоякісних пухлин і попередити метастазування, необхідне для визначення схем ефективного лікування цієї патології і попередження негативної побічної дії.

В наш час існує більше 6 млн. різних хімічних засобів. З них 60 тисяч застосовується в побуті: біля 6 тис. найменувань лікарських засобів, 1500 – пестицидів, 5,5 тис – харчових добавок, препарати побутової хімії, косметичні засоби та ін.  Загальна кількість смертей від гострих отруєнь значно перевищує летальність від інфекційних захворювань, включаючи туберкульоз, та зв’язану з дорожньо-транспортними катастрофами. Адекватна і вчасна допомога хворому з гострим отруєнням може зберегти йому життя і максимально зменшити віддалені наслідки цього стану.

Знання фармакокінетики та фармакодинаміки ліків абсолютно необхідне лікареві будь-якого фаху для забезпечення індивідуальної програми високоефективного і безпечного лікування хворих, з урахуванням можливих індивідуальних особливостей реакції організму на ліки, зумовлених генетичними факторами, патологічним станом, тривалістю лікування, комбінованим призначенням препаратів тощо.

 

1. Методика виконання практичної роботи:

– 9.00-12.00 год. при 6-годинному занятті,

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів”.

Тема № 1 практичного заняття. Противірусні, протиспірохетозні, протипротозойні, протилямбліозні, протитрихомоніазні засоби. Протиглисні засоби. Протипухлинні засоби

 

Робота 1. Перевірити засвоєння фармакології протиспірохетозних, противірусних, протипротозойних, протимікозних засобів шляхом відповіді у протокольних зошитах на такі питання (самоконтроль):

1. Чому ністатин не ефективний при кандидомікозі внутрішніх органів?

2. З якою метою препарати вісмуту призначають разом з антибіотиками при сифілітичному ураженні нервової системи?

3. Які ускладнення можливі при тривалому використанні похідних 8-оксихіноліну, зокрема ентеросептолу?

4. Які антибіотики належать до препаратів І ряду в лікуванні сифілісу, а які є резервними?

5. Який препарат використовується для лікування і профілактики при всіх видах малярії?

6. Які противірусні засоби використовуються для профілактики грипу?

7.  Який препарат має антидотну дію при негативних ефектах, викликаних солюсурміном?

8. Який препарат містить протигрибковий засіб і протизапальний кортикостероїд?

Робота 2.  Визначити засоби, найбільш доцільні для використання в таких ситуаціях:

1. Для лікування хворих несифілітичними запальними захворюваннями головного мозку (препарат вісмуту, який має протизапальну і розсмоктувальну дію);

2.  При первинному сифілісі;

3.  При системних мікозах;

4. При дерматомікозі;

5. При оперізуючому лишаї;

6. Для профілактики гострих респіраторних вірусних захворювань;

7. Хворому з кандидомікозом внутрішніх органів після тривалого безконтрольного вживання антибіотика широкого спектру дії.

1. Який протибластомний засіб рослинного походження пригнічує лейкопоез і не впливає на еритропоез?

2. Який протибластомний антибіотик ефективний при раку молочної залози?

3. Механізм цитостатичної дії фторурацилу.

4.  Який протипухлинний засіб належить до похідних платини?

5. Назвіть показання до застосування протипухлинних засобів рослиного походження.

6. Які види дії характерні для алкілуючих засобів і антиметаболітів?

7. Назвіть побічні ефекти цитостатичних препаратів.

Робота 3. Визначити препарати, найбільш доцільні для використання в таких ситуаціях:

1. Для лікування раку молочної залози (протибластомний антибіотик);

2. Для лікування раку гортані і глотки;

3. Для лікування хронічного міелолейкозу;

4. Для лікування раку яєчників і раку молочної залози (похідний етиленаміну);

5. Протипухлинний антибіотик для лікування лімфо- і ретикулосаркоми;

6. Похідний антиметаболітів для лікування іноперабельного і рецидивуючого раку шлунка;

 7. Гормональний препарат для лікування раку простати.

 

Тема № 2 практичного заняття. Основні принципи терапії гострих отруєнь ліками та отрутами. Радіопротектори і засоби, що сприяють виведенню радіонуклідів з організму

Робота 4. Перевірити засвоєння фармакології засобів, які використовують для терапії гострих отруєнь ліками і отрутами, шляхом відповіді у протокольних зошитах на такі питання (самоконтроль).

1. Чому при отруєнні М-холіноблокуючими засобами показане введення антихолінестеразних препаратів, а використання М-холіноміметиків, зокрема ацеклідину, не дає ефекту?

2. Чому при гострому отруєнні морфіном, введеним парентерально, показане промивання шлунка на будь-якій стадії отруєння?

3. Тактика лікування при передозуванні міорелаксантів деполяризуючої та антидеполяризуючої дії.

4. Які засоби використовуються для корекції артеріального тиску при гіперглікемічній комі?

5.  Ознаки передозування серцевих глікозидів і заходи допомоги при цьому.

6. Чим обгрунтоване використання унітіолу при отруєнні солями важких металів?

7. Лікувальна тактика при передозуванні антикоагулянтів прямої та непрямої дії.

8. Чому при отруєнні кислотою, прийнятою всередину, для її нейтралізації застосовують оксид магнію, а не натрію гідрокарбонат?

Робота 5.  Визначити засоби, найбільш раціональні для використання в таких ситуаціях:

1. Для збудження центрів довгастого мозку при отруєнні речовинами, які пригнічують центральну нервову систему.

2. Для стимуляції дихального центру при збереженні його рефлекторної збудливості.

3.  Для корекції рН крові при отруєнні кислотами.

4.  Для корекції системного алкалозу (метаболічного і дихального).

5. Вяжучий засіб при отруєнні солями важких металів і алкалоїдами (крім морфіну, кокаїну, атропіну, нікотину, фізостигміну).

6. Антидот при отруєнні серцевими глікозидами, який сприяє реактивації сульфгідрильних груп.

7. Послаблюючий засіб, який попереджує всмоктування і сприяє швидкому видаленню отруйних речовин з шлунково-кишкового тракту.

8. Осмотичний засіб, який сприяє видаленню отрути з організму шляхом збільшення діурезу.

9. Для виведення хворого з гіпоглікемічної коми.

 

Тема № 3 практичного заняття. Загальна фармакологія

 

Робота 6. Перевірити засвоєння матеріалу із загальної фармакології шляхом відповіді на такі питання (самоконтроль):

1. Визначення фармакології як науки, її місце серед біологічних, медичних, фармацевтичних наук, методи дослідження і задачі.

2. Роль лікарського засобу у формуванні фармакологічної реакції (значення структури, хімічних і фізико-хімічних  властивостей), способи і види дії на організм, ліки і отрути, їх єдність і протилежність; дозування і терапевтична широта дії, значення дози (концентрації) в дії ліків.

3. Значення стану організму в фармакодинаміці лікарських засобів (видові особливості реакції на ліки, значення статі, віку, індивідуальної чутливості і вихідного стану організму; особливості дії ліків в умовах патології, поняття про  фармакогенетику).

4. Роль зовнішнього середовища в дії лікарських засобів.  Хронофармакологія.

5. Особливості дії ліків при комбінованому введенні їх в організм (види синергізму і антагонізму, їх суть і практичне значення).

6. Особливості дії ліків при повторному їх введенні (види кумуляції, толерантність, тахіфілаксія).

7. Пристрасть (залежність) до ліків і отрут, причини виникнення і наслідки.  Суть наркоманій і токсикоманій.

Робота 7.  Проаналізувати ситуації і відповісти на  питання.

1. При введенні кролику тубокурарину хлориду в дозі 0,2 мг\кг маси тіла гальмується нервово-м’язова передача і розслаблюються скелетні м’язи. При дії даного засобу на фоні неглибокого наркозу, викликаного ефіром,  розслаблення м’язів  стає інтенсивнішим.  Як називається  такий вид взаємодії лікарських засобів? Використання його в медичній практиці. 

2. При закапуванні ефедрину гідрохлориду  в ніс при риніті  відбувається звуження судин слизової, зникає закладеність носа. При повторному введенні засобу цей ефект зменшується, аж до повного зникнення. Як називається це явище? Як попередити його розвиток?

3. Препарат серцевих глікозидів дигітоксин швидко всмоктується в кров, але повільно виводиться з організму.  Швидкість  його виведення становить 50 % введеної дози за 6-7 діб. Яке ускладнення може бути наслідком указаних особливостей фармакокінетики препарату?  Як називається це явище і які його різновиди існують?

4. Препарат із групи серцевих глікозидів строфантин не всмоктується з шлунково-кишкового тракту, при  парентеральному його введенні ефекти розвиваються швидко, але підшкірні і внутрішньом’язові ін’єкції болючі внаслідок подразнювальної дії.  Виводиться з організму за 1-1,5 доби. Який шлях введення строфантину є найбільш доцільним? При якій формі серцевої недостатності показаний цей препарат?

Робота 8. Ознайомитись з колекцією препаратів до теми.

 

2. Програма самопідготовки студентів до заняття

Тема № 1 практичного заняття. Противірусні, протиспірохетозні, протипротозойні, протилямбліозні, протитрихомоніазні засоби. Протиглисні засоби. Протипухлинні засоби

1.            Протисифілітичні засоби: препарати, їх властивості, механізм дії і застосування.

2.            Характеристика, спектр дії і застосування протимікозних засобів. 

3.            Механізм дії противірусних засобів.  Біологічне значення, властивості і застосування інтерферону. 

4.            Дія протималярійних препаратів на різні форми збудників малярії.  Лікування і профілактика малярії.

5.            Особливості дії і порівняльна характеристика препаратів, які застосовуються для лікування амебіазу.

6.            Хіміотерапія лейшманіозу, токсоплазмозу.

7.            Фармакодинаміка засобів, які застосовуються для лікування лямбліозу і трихомонозу.

8.            Класифікація і механізм дії протиглисних засобів.

9.            Фармокодинаміка протиглисних засобів, які застосовуються при нематодозах і цестодозах.

10.       Фармакодинаміка засобів, які застосовуються для лікування позакишечних гельмінтозів.

11.       Особливості призначення протиглисних засобів.

12.       Можливі ускладнення при застосуванні протиглисних засобів.

13.       Класифікація протибластомних засобів.

14.       Механізм і спектр дії протипухлинних засобів.

15.       Фармакодинаміка синтетичних алкілуючих протибластомних засобів (сарколізин, хлорбутин, циклофосфан, проспідин, тіофосфамід, бензотеф, міелосан).

16.       Фармакологія антиметаболітів (фторурацил).

17.       Фармакодинаміка цисплатину, особливості дії.

18.       Протибластомні антибіотики (адріаміцин).

19.       Особливості фармакології протибластомних засобів рослинного походження (вінбластин, вінкристин, трава чистотілу).

20.       Протибластомні засоби гормонального походження (фосфестрол).

21.       Особливості застосування протипухлинних засобів і профілактика ускладнень.

22.       Радіоізотопні засоби, що використовуються в онкології.

23.       Імунодепресивні властивості цитостатичних препаратів.

 

Тема № 2 практичного заняття. Основні принципи терапії гострих отруєнь ліками та отрутами. Радіопротектори і засоби, що сприяють виведенню радіонуклідів з організму

1.            Заходи з припинення поступлення отрути в організм при попаданні її в травний канал, на шкіру, слизові оболонки, в дихальні шляхи.

2.            Способи знешкоджування і виведення з організму отрути, яка поступила через рот (застосування адсорбуючих, обволікальних, вяжучих, блювотних, проносних засобів, спеціальних антидотів).

3.            Антидотна терапія.

4.            Заходи з прискорення виведення отрути з організму.  Форсований діурез.

5.            Симптоматична і патогенетична терапія.

6.            Симптоматика і лікарська допомога при отруєнні антихолінестеразними речовинами, М-холіноблокаторами, міорелаксантами, місцевоанестезуючими, снотворними засобами, наркотичними анальгетиками, етиловим спиртом, нейролептиками, солями важких металів, антикоагулянтами, інсуліном, серцевими глікозидами, концентрованими кислотами і лугами.

7.            Основні принципи і механізм дії препаратів для профілактики і лікування променевої хвороби.

8.            Рослини, які мають радіопротекторні властивості.

9.            Ентеросорбенти, що сприяють виведенню радіонуклідів із організму.

10.       Визначення фармакології, її мета, основні завдання, зв’язок з іншими науками.

 

Тема № 3 практичного заняття. Загальна фармакологія

1.                Визначення фармакології, її мета, основні завдання, зв’язок з іншими науками.

2.                Джерела одержання лікарських препаратів. Фітотерапія.

3.                Основні принципи і методи випробування нових лікарських засобів.

4.                Поняття про фармакокінетику лікарських засобів.

5.                Проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани.

6.                Шляхи введення лікарських речовин в організм.

7.                Всмоктування лікарських речовин при різних шляхах введення.

8.                Механізм всмоктування лікарських речовин в травному каналі.

9.                Фактори, які впливають на всмоктування лікарських речовин в травному каналі.

10.           Поняття про біодоступність лікарських речовин.

11.           Розподіл лікарських речовин в організмі.

12.           Депонування лікарських речовин в організмі.

13.           Метаболізм лікарських речовин.

14.           Роль  цитоплазматичного ретикулуму печінки в метаболізмі лікарських засобів.

15.           Шляхи виведення лікарських речовин із організму.

16.           Поняття про фармакодинаміку лікарських засобів.

17.           Сучасна теорія дії ліків на організм.

18.           Поняття про специфічні рецептори, їх агоністи і антагоністи.

19.           Види фармакологічних ефектів.

20.           Роль хімічної структури і фізико-хімічних властивостей лікарських речовин в їх дії на організм.

21.           Залежність фармакологічного ефекту від дози (концентрації) лікарської речовини.

22.           Гомеопатія як один із напрямків фармакотерапії.

23.           Види терапевтичних і токсичних доз.

24.           Поняття про  широту терапевтичної дії лікарських засобів.

25.           Значення статі і віку для дії фармакологічних речовин.

26.           Залежність фармакологічного ефекту від патологічного стану організму.

27.           Роль генетичних факторів в дії лікарських речовин.

28.           Особливості дії лікарських засобів при їх повторному введенні в організм.

29.           Явище привикання (толерантності) організму до лікарських засобів, його суть і практичне значення.

30.           Суть і практичне значення матеріальної кумуляції.

31.           Медикаментозна залежність, її види.

32.           Медичні і соціальні аспекти боротьби з медикаментозною залежністю.

33.           Особливості комбінованої дії лікарських препаратів на організм.

34.           Синергізм, його види і практичне значення.

35.           Антагонізм, його види і практичне значення.

36.           Антидотизм і основні антидоти.

37.           Види негативної дії лікарських засобів.

38.           Негативна побічна дія лікарських засобів алергічної природи.

39.           Негативна побічна дія лікарських засобів неалергічної природи.

40.           Токсична дія лікарських засобів.

41.           Тератогенна дія лікарських засобів.

42.           Ембріотоксична і  фетотоксична дія ліків і отрут.

43.           Значення генетичних факторів у розвитку негативної побічної дії лікарських засобів.

44.           Індивідуальна непереносимість ліків (ідіосинкразія).

 

3. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:

– 12.00-14.00 год. при 6-годинному занятті.

 

4. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1                   Хворому з ринітом закапали в ніс ефедрину гідрохлорид. Закладеність носа зникла. При повторному введенні ступінь цієї реакції зменшилася аж до повного зникнення. Чим це обумовлено?

A                 Введення препарату неправильним способом

B                 Індивідуальною нечутливістю хворого до препарату

C                 Побічним ефектом препарату

D                 Сенсибілізацією до препарату

E                  Ідіосинкразією пацієнта

2                   Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на пронос і болі в животі протягом 5 днів, підвищення температури тіла до 37,5 С з ознобами. Встановлено бактеріологічно підтверджений діагноз: амебна дизентерія. Вкажіть препарат вибору для лікування цього захворювання.

A                 Метронідазол

B                 Фуразолідон

C                 Левоміцетин

D                 Фталазол

E                  Еметина гідрохлорид

3                   У чоловіка діагностовано системний амебіаз з ураженням кишечника, печінки, легень. Який препарат слід призначити?

A                 Хініофон

B                 Тетрациклін

C                 Хінгамін

D                  Метронідазол

E                  Ентеросептол

4                   Як називається явище, коли при повторному застосуванні препарату його дія зменшується і для поновлення ефекту треба підвищувати його дозу ?

A                 Тахіфілаксія

B                 Кумуляція

C                 Толерантність

D                 Антагонізм

E                  Поліпрагмазія

 

5.Самостійна робота студентів  14¹⁵ – 15⁰⁰ год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

6. Студент повинен знати:

1.                Протисифілітичні засоби: препарати, їх властивості, механізм дії і застосування.

2.                Характеристика, спектр дії і застосування протимікозних засобів. 

3.                Механізм дії противірусних засобів.  Біологічне значення, властивості і застосування інтерферону. 

4.                Дія протималярійних препаратів на різні форми збудників малярії.  Лікування і профілактика малярії.

5.                Особливості дії і порівняльна характеристика препаратів, які застосовуються для лікування амебіазу.

6.                Хіміотерапія лейшманіозу, токсоплазмозу.

7.                Фармакодинаміка засобів, які застосовуються для лікування лямбліозу і трихомонозу.

8.                Класифікація і механізм дії протиглисних засобів.

9.                Фармокодинаміка протиглисних засобів, які застосовуються при нематодозах і цестодозах.

10.           Фармакодинаміка засобів, які застосовуються для лікування позакишечних гельмінтозів.

11.           Особливості призначення протиглисних засобів.

12.           Можливі ускладнення при застосуванні протиглисних засобів.

13.           Класифікація протибластомних засобів.

14.           Механізм і спектр дії протипухлинних засобів.

15.           Фармакодинаміка синтетичних алкілуючих протибластомних засобів (сарколізин, хлорбутин, циклофосфан, проспідин, тіофосфамід, бензотеф, міелосан).

16.           Фармакологія антиметаболітів (фторурацил).

17.           Фармакодинаміка цисплатину, особливості дії.

18.           Протибластомні антибіотики (адріаміцин).

19.           Особливості фармакології протибластомних засобів рослинного походження (вінбластин, вінкристин, трава чистотілу).

20.           Протибластомні засоби гормонального походження (фосфестрол).

21.           Особливості застосування протипухлинних засобів і профілактика ускладнень.

22.           Радіоізотопні засоби, що використовуються в онкології.

23.           Імунодепресивні властивості цитостатичних препаратів.

24.           Заходи з припинення поступлення отрути в організм при попаданні її в травний канал, на шкіру, слизові оболонки, в дихальні шляхи.

25.           Способи знешкоджування і виведення з організму отрути, яка поступила через рот (застосування адсорбуючих, обволікальних, в’яжучих, блювотних, проносних засобів, спеціальних антидотів).

26.           Антидотна терапія.

27.           Заходи з прискорення виведення отрути з організму.  Форсований діурез.

28.           Симптоматична і патогенетична терапія.

29.           Симптоматика і лікарська допомога при отруєнні антихолінестеразними речовинами, М-холіноблокаторами, міорелаксантами, місцевоанестезуючими, снотворними засобами, наркотичними анальгетиками, етиловим спиртом, нейролептиками, солями важких металів, антикоагулянтами, інсуліном, серцевими глікозидами, концентрованими кислотами і лугами.

30.           Основні принципи і механізм дії препаратів для профілактики і лікування променевої хвороби.

31.           Рослини, які мають радіопротекторні властивості.

32.           Ентеросорбенти, що сприяють виведенню радіонуклідів із організму.

33.           Визначення фармакології, її мета, основні завдання, зв’язок з іншими науками.

34.           Джерела одержання лікарських препаратів. Фітотерапія.

35.           Основні принципи і методи випробування нових лікарських засобів.

36.           Поняття про фармакокінетику лікарських засобів.

37.           Проникнення лікарських засобів через біологічні мембрани.

38.           Шляхи введення лікарських речовин в організм.

39.           Всмоктування лікарських речовин при різних шляхах введення.

40.           Механізм всмоктування лікарських речовин в травному каналі.

41.           Фактори, які впливають на всмоктування лікарських речовин в травному каналі.

42.           Поняття про біодоступність лікарських речовин.

43.           Розподіл лікарських речовин в організмі.

44.           Депонування лікарських речовин в організмі.

45.           Метаболізм лікарських речовин.

46.           Роль  цитоплазматичного ретикулуму печінки в метаболізмі лікарських засобів.

47.           Шляхи виведення лікарських речовин із організму.

48.           Поняття про фармакодинаміку лікарських засобів.

49.           Сучасна теорія дії ліків на організм.

50.           Поняття про специфічні рецептори, їх агоністи і антагоністи.

51.           Види фармакологічних ефектів.

52.           Роль хімічної структури і фізико-хімічних властивостей лікарських речовин в їх дії на організм.

53.           Залежність фармакологічного ефекту від дози (концентрації) лікарської речовини.

54.           Гомеопатія як один із напрямків фармакотерапії.

55.           Види терапевтичних і токсичних доз.

56.           Поняття про  широту терапевтичної дії лікарських засобів.

57.           Значення статі і віку для дії фармакологічних речовин.

58.           Залежність фармакологічного ефекту від патологічного стану організму.

59.           Роль генетичних факторів в дії лікарських речовин.

60.           Особливості дії лікарських засобів при їх повторному введенні в організм.

61.           Явище привикання (толерантності) організму до лікарських засобів, його суть і практичне значення.

62.           Суть і практичне значення матеріальної кумуляції.

63.           Медикаментозна залежність, її види.

64.           Медичні і соціальні аспекти боротьби з медикаментозною залежністю.

65.           Особливості комбінованої дії лікарських препаратів на організм.

66.           Синергізм, його види і практичне значення.

67.           Антагонізм, його види і практичне значення.

68.           Антидотизм і основні антидоти.

69.           Види негативної дії лікарських засобів.

70.           Негативна побічна дія лікарських засобів алергічної природи.

71.           Негативна побічна дія лікарських засобів неалергічної природи.

72.           Токсична дія лікарських засобів.

73.           Тератогенна дія лікарських засобів.

74.           Ембріотоксична і  фетотоксична дія ліків і отрут.

75.           Значення генетичних факторів у розвитку негативної побічної дії лікарських засобів.

76.           Індивідуальна непереносимість ліків (ідіосинкразія).

 

7. Студент повинен вміти: На основі знань фармакодинаміки і фармакокінетики протиспірохетозних, противірусних, протипротозойних і протимікозних засобів, протиглисних засобів та протипухлинних препаратів вміти обґрунтувати їх застосування, здійснювати вибір найбільш раціональних препаратів в конкретній клінічній ситуації, виписати основні лікарські засоби цих груп в рецептах.

На основі знань фармакодинаміки, фармакокінетики лікарських засобів, умов, які впливають на їх дію в організмі, як і ознак їх токсичної дії, вміти розробити комплекс терапевтичних заходів при гострих отруєннях різними фармакологічними препаратами та отрутами.

На основі знань про закономірності взаємодії організму і лікарських засобів визначати показання до їх застосування, підбирати раціональні комбінації , шляхи введення, дози ліків, вміти попереджувати негативні побічні ефекти.

 

8. Вірні відповіді на тести:

1 – А, 2 – В,  3 – D, 4 – C.

 

9. Джерела інформації:

А – основні

1.                Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.

2.                Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге – Вінниця: Нова Книга, 2011. – 784 с.

3.                http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharmakologia/classes_stud/

4.                Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою: Підручник. Видання друге, перероблене та доповнене методичними рекомендаціями до практичних занять. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 604 с.

5.                Посохова К. А., Климнюк С. І. Мікробіологічні і фармакологічні основи раціонального застосування антибіотиків (Навчальний посібник) // Тернопіль: Укрмедкнига. – 1998. – 131 с.

В – додаткові

1.                Скакун М.П. Основи доказової медицини: Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 244 с.

2.                Скакун М.П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2008. – 372 с.

3.                  Дроговоз С.М., Гудзенко А.П., Бутко Я.А., Дроговоз В.В. Побочное действие лекарств: учебник-справочник. – Х.: «СИМ», 2010. – 480 с.

4.                Зборовский А.Б., Тюренков И.Н., Белоусов Ю.Б. Неблагоприятные побочные эффекты лекарственных средств. – М.: ООО 2 Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.

5.                Клиническая фармакология (Учебник для студентов медицинских вузов) – 3-е узд., перераб. и доп. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. – 520 с.

6.                Посохова К.А., Вікторов О.П. Антибіотики (властивості, застосування, взаємодія): Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 296 с.

7.                Фармакотерапія: підручник для студентів фармацевтичних факультетів / Під. ред. О.В. Крайдашенка, І.Г. Купновицької, І.М. Кліща, В.Г. Лизогуба. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 644 с.: іл.

8.                Чекман І.С. Нанофармакологія / І.С. Чекман. – К.: Задруга, 2011. – 424 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 338-421.

9.                Чекман І.С., Маланчук В.О., Рибачук А.В. Основи наномедицини / І.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. – К.: Логос, 2011. – 250 с.: іл. – Бібліогр.: с. – 250 с.

10.           Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология: Учебн. пособ. / А.И. Николаев, Л.М. Цепов – 3-е узд. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 548 с.

11.           Загальна фармакокінетика / За ред. акад. Б.А. Самури. – Тернопіль: ТДМУ, 2009. – 356 с.

12.           Скакун Н.П. Клиническая фармакогенетика. – Киев: Здоров’я, 1981. – 200 с.

13.           Скакун Н.П. Основы фармакогенетики. – Киев: Здоров’я, 1976. – 168 с.

14.           Кравченко І.А. Фармакогеномика з основами фармакогенетики: Навч. пос. – Одеса: Астропринт, 2005. – 144 с.

15.           Бажора Ю.І. Фармакогенетика: досягнення і перспективи. – Одеса: «Друк», 2003. – 140 с.; іл., табл.

16.           Сміян С.І. та ін. Медична генетика дитячого віку. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 188 с.

17.           Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. — Х.: Прапор, 2007. — 184 с.

18.           Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. — К.: Четверта хвиля, 2009. — 192 с.

19.           Медична генетика / О. Я. Гречаніна, Г. Хоффман, Р. В. Богатирьова [та ін.]; за ред.: О. Я. Гречаніної, Р. В. Богатирьової, О. П. Волосовця. – 2007.

20.           Лекції з фармакології – тема: “Загальна фармакологія”.

 

 

Методичну вказівку склали доц. О.М. Олещук, доц. Пида В.П.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

04 січня 2013 р. протокол № 7

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

27.08.2013р. протокол №1