ОЦІНКА ІМУННОГО СТАНУ НАШОГО ОРГАНІЗМУ. ПОНЯТТЯ ПРО СИСТЕМНЕ ЗАПАЛЕННЯ І ЙОГО ПРИЧИНИ. ЦИТОКІНИ – ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЕРЕДНИКИ ІМУННОЇ СИСТЕМИ.

Чи може мозок запалитися? Чи може мозок бути таким же «опухлим», як і розпухлий від артриту колінний суглоб? Чи може мозок бути «подразненим», як подразнене горло ?

До останнього часу, за винятком випадків інфекційних захворювань мозку (наприклад, менінгіту або енцефаліту), запалення мозку розглядалося як вкрай рідкісне явище.

Проте нещодавно отримані свідчення дозволяють встановити зв’язок прихованого запалення мозку практично з кожним відомим «порушенням» його діяльності: від депресії до деменції, від шизофренії до соціопатичної поведінки.

Якщо врахувати, що кожен третій американець страждає від психічного розладу, 14 мільйонів американців ризикують захворіти хворобою Альцгеймера і практично усі емоційні розлади і вікові психічні порушення є симптомами «подразненого» мозку, то виходить, що ця проблема торкається практично кожного.

Мозок літньої людини в нормі (ліворуч) і при патології, викликаної хворобою Альцгеймера (праворуч), із зазначенням відмінностей.

Звичайно, запалення трапляється не лише в мозку. Ми спостерігаємо запальні процеси при кожному захворюванні , включаючи аутоіммунні, алергії і астму, а також серцево-судинні захворювання, рак і діабет. Усі вони по суті, перш за все стани запалення. Можна сказати , нас усіх лихоманить.

Проблема полягає в тому, що іноді досить важко виявити джерело запалення. Оскільки запалення , що призводять до усіх цих захворювань, зазвичай є системними, буває дуже важко зрозуміти, що саме живить це невидиме внутрішнє полум’я. Чому наші організми запалюються?

Пошук відповіді на це питання служить ключем до лікування усіх хронічних захворювань, особливо психічних розладів і порушень мозкової діяльності. Потім, коли ми знайдемо джерело вогню, ми повинні будемо дізнатися, як погасити його на усьому шляху поширення. Правда, вогонь частенько приходить з багатьох несподіваних місць — від їжі, яку ми їмо, токсинів в оточуючому середовищі, прихованих інфекцій, непізнаних алергенів і стресу. Якщо ви хочете допомогти своєму опухлому, запаленому мозку, вам слід знайти джерело вогню і затоптати його.

Давайте розпочнемо з розуміння того, що таке системне запалення, які проблеми воно породжує і, накінець , причини цього невидимого вогню в нашому тілі. Але спершу визначите, чи знаходиться ваш мозок у вогні.

ЩО ТАКЕ СИСТЕМНЕ ЗАПАЛЕННЯ (УСЬОГО ОРГАНІЗМУ) : ВОГОНЬ, ТЛІЮЧИЙ УСЕРЕДИНІ

Більшість з нас знайомі із запаленнями. Його класичні ознаки: біль, опухання, почервоніння і жар. Згадайте про сильно запалене горло, розпухле коліно або про інфіковані нігті. У кожному випадку поражена частина вашого тіла запалюється.

Запалення — це частина системи природного захисту організму проти інфекцій, подразників, токсинів і чужорідних речовин. Коли наш організм розпізнає вищеперераховані проблеми, відбувається цілий ланцюжок подій , завдяки яким лейкоцити і цитокіни мобілізуються на захист від зовнішнього вторгнення. Інакше кажучи, запалення — корисна річ. Воно бореться із зовнішніми збудниками усіх видів.

Проте коли природний баланс імунної системи (що викликає запальний процес, достатній рівно для того, щоб тримати під контролем інфекції, алергени , токсини і інші джерела стресу) порушений, вона перемикає сигнали тривоги в хронічний стан , поширюючи тліючий вогонь запалення по усьому тілу. При цьому частина нашої імунної системи, покликана захищати нас від зовнішніх збудників і подразників , починає атакувати клітини і тканини нашого власного тіла. Коли таке відбувається, це може породити серйозні проблеми.

Такий «вогонь» в серці породжує серцеві захворювання , в жирових клітинах — ожиріння, в усьому організмі — рак, в очах — сліпоту, а якщо процес поширюється на ваш мозок, виникає депресія або деменція, або аутизм, СДВГ, хвороба Альцгеймера, забудькуватість і безліч інших проблем.

Запальний процес може проходити неправильно не лише у тих, хто хворий запальними хворобами , але і у зовні здорових людей, чий спосіб життя і/або довкілля піддають їх впливу речовин , що сприймаються організмом в якості подразників . Сюди відносяться харчові алергени, токсини і, наприклад, уповільнені інфекції типу пародонтиту , а також продукти на зразок цукру і тваринного жиру.

Хоча у низці випадків запалення очевидне — коли поражена зона опухає, червоніє і стає теплою на дотик — наука учить нас тому, що запалення може початися тихо і підступно, без всяких симптомів.

Щоб зрозуміти, як глибинне запалення здатне відобразитися на здоров’ї мозку, я хочу розглянути три хвороби , які іноді зв’язують із запальними процесами: аутизм, депресію і хворобу Альцгеймера. Якщо ми зрозуміємо, яку роль запалення відіграє при цих недугах , у нас з’явиться можливість позбавитися від усіх проблем з діяльністю мозку абсолютно новим способом.

Більшість психіатричних і неврологічних проблем в деякому розумінні є просто «мозок у вогні».

Цитокіни — інформаційні посередники імунної системи

Цитокіни — клас протеїнів, які служать «мовою» імунної системи, практично такою ж, якою є нейромедіатори для нервової системи, а гормони — для ендокринної. Ці хімічні речовини можуть сприяти запаленню або знижувати його. Вони — головна комунікаційна система контролю над запаленням і спрямовують вашу імунну систему на лікування.

Якщо цитокіни запущені в дію токсинами, інфекцією , алергенами, стресом, поганим харчуванням або сидячим способом життя, вони виходять з-під контролю і починають «підпалювати» тіло і мозок. Існує багато наукових досліджень про роль цих посильних імунітету практично в кожному захворюванні. Запалення не дотримується штучних меж медичних спеціальностей . Деменція, депресія, СДВГ, аутизм, хронічна втома, ожиріння, серцеві захворювання, рак і, звичайно , алергічні і аутоіммунні захворювання — все пов’язано з підняттям рівня цитокінів і системним запаленням . Вони можуть створити проблеми у будь-якому органі, у будь-якій частині організму.

«РОЗЛАДИ МОЗКУ« І ЗАПАЛЕННЯ

Ми часто сприймаємо поганий настрій, незвичайну поведінку, гіперактивність або нездатність сконцентруватися як свідоцтво тільки психологічних проблем. Проте деякі нові наукові дані змінюють цю переконаність.

Роль запалення і приклад аутизму

Найбільш дивовижні і переконливі історії приходять зі світу аутизму. Як я вже говорив раніше, аутизм — просто екстремальний приклад того, як негативно може розвиватися ситуація з нашим мозком. Схожі речі відбуваються з депресією, хворобою Альцгеймера і майже з усіма психіатричними і неврологічними проблемами.  

Коли природа хвороби розкривається, загальні корені усіх захворювань стають очевидними. Аутизм і хвороба Альцгеймера стоять на різних кінцях вікового діапазону , але за порушеннями метаболізму і за своїми причинами вони схожі.

Марта Херберт, доктор медицини і філософії, асистент професора неврології Гарвардської Медичної школи, зібрала разом цікаві історії аутизму, нагадуючі голограму, крізь яку ми можемо бачити систематичну природу більшості хвороб. Її епохальна робота: «Аутизм: порушення роботи мозку чи розлад, що змінює роботу мозку?» назавжди змінить наше відношення до психічних хвороб. Д-р Херберт ретельно вивчила зображення мозку аутичних дітей на МРТ (магнітно-резонансна томографія). Вона звернула увагу на те, що їх мозок більший, ніж у дітей, не хворих аутизмом.

Залишалося питання: чому? І тут на допомогу прийшла д-р Дайана Варгас (Diana Vargas) і її група з Університету Джонса Хопкінса. Вони провели дослідження мозку одинадцяти дітей з аутизмом, що померли. Крім того, досліджували спинномозкову рідину у живих аутичних дітей. Шляхом аналізу і порівняння цих чинників учені довели, що мозок цих дітей був запаленим, немов опухлий голіностоп !

Це породило інше питання: спершу — чому їх мозок був запалений?

Відповідь була короткою: алергени, токсини, інфекції і нестача біологічно значимих речовин.

Але звідки приходять подібного роду проблеми і як вони впливають на мозок? Чи виникають вони саме в мозку? Що ж, у багатьох випадках проблеми можуть виникати за його межами. Давно було відомо, що 95% дітей з аутизмом мають гастроентерологічні проблеми і вздуті животи. Крім того, такі діти часто хворіють на інфекційні захворювання і алергію, і їм постійно призначають курси антибіотиків. А за даними Медичного інституту вивчення порушень нервово-психічного розвитку Каліфорнійського університету в Девісі більше 70% дітей з проблемами аутичного спектру мали спотворення імунної функції. Більшість лікарів відносяться до цих проблем як до вторинних, вважаючи, що вони ніяк не пов’язані з неправильною роботою мозку аутичних дітей або з тим, чому їх мозок запалений.

Але, якщо вірити д-ру Херберт, вірно якраз зворотне. Ці проблеми з кишечником, імунітетом і інтоксикацією нерозривно пов’язані і, можливо, служать причинами того, що відбувається з мозком. Фактично Марта Херберт припустила, що аутизм — це системний розлад метаболізму, який змінює і функцію мозку. Мозок і тіло функціонують як єдина система. І багато-чисельні хронічні, приховані, пускові чинники можуть увергнути мозок в хаос.

Більше 60% імунної системи знаходиться в травному тракті. Коли цей ключовий захист організму виходить із стану балансу, може розвинутися системне запалення.

Ми завдаємо ударів по нашому травному тракту щодня. Ми робимо все, щоб зашкодити йому, і практично нічого, щоб допомогти йому працювати так, як передбачила природа. Ми їмо їжу, бідну клітковиною, багату цукром і повну антибіотиків, пестицидів і гормонів. Ми п’ємо алкоголь і кофеїн. Ми приймаємо антибіотики і препарати, блокуючі секрецію кислоти , протизапальні засоби, гормони і стероїди . Ми відчуваємо постійні стреси. І на нас впливають тисячі токсинів довкілля, кожен з яких завдає шкоди кишечнику. Ці чинники викликають обширне запалення, оскільки імунна система нашого кишечника реагує на будь-який сторонній протеїн в їжі і на тисячі мікробів, стаючи подразненою і запаленою.

Таким чином, якщо запалення починається в животі, то потім може поширитися на мозок. І ефект тут може бути катастрофічним.

Уявіть собі мозок в усій його неймовірній красі і гармонії, де кожен елемент — зразок досконалості. Тут мають бути абсолютно точно визначені і витримані координати мети і момент пострілу нервових клітин , імпульсу передаваного повідомлення. Фільтри, модулюючі вхідний потік від наших органів чуття, повинні пропускати тільки ту інформацію, яка нам потрібна. Якщо діяльність ідеально синхронізована, ми почуваємо себе бадьорими, жвавими, сприйнятливими, товариськими , адаптивними і щасливими.

Але, що відбувається , коли сигнали починають промахуватися повз мету, синхронізація і координація розвалюються із-за багато-чисельних розладів обміну речовин, наприклад, із-за неефективності ферментів або клітинних функцій внаслідок дії токсинів, інфекцій, алергій або нестачі біологічно значимих речовин? Це — сплюсований ефект запалення, якою б не була початкова причина . Виникає неконтрольована ланцюгова реакція шкідливих чинників. Усі психічні процеси сповільнюються , нейромедіатори не можуть виконувати свою роботу, клітинні мембрани не функціонують належним чином , клітинні ферменти або захоплені терористами, або летять під укіс, клітини зриваються в смертельний штопор, що називається апоптозом (Процес «запрограмованої» загибелі клітин в ході диференціювання і перетворення тканин), і щонайтонша мережа міжклітинних зв’язків і комунікацій спотворюється і рветься.

Як це проявляється? У вигляді аутизму, хвороби Альцгеймера або депресії. Це залежить від особливостей індивідуальної генетичної будови і навколишніх умов конкретної особи. У дітей, про які говорилось вище, результатом запалення став аутизм. Проте системні неполадки можуть позначитися і у вигляді хронічного поганого настрою, деменції, гіперактивності або у вигляді проблем з концентрацією. Як би не розвивалась ситуація, кінець кінцем усі ми страждаємо від «розпухших мізків».

Ці проблеми можуть залишитися непоміченими при звичайному обстеженні, але вони завдають серйозного збитку вашому тілу і мозку. Ми бачимо ці неполадки у формі спотвореної поведінки, емоційного стану і пам’яті. Саме так відбувається при тих метаболічних розладах, які нам треба розглянути, щоб знайти відповідь.

Таким чином, запальні процеси відіграють величезну роль в порушеннях діяльності мозку. Однак ці проблеми метаболізму нерідко поправні, оскільки викликані дисбалансом травної системи, токсинами, харчовими продуктами, алергенами і прихованими інфекціями і посилені дефіцитом нутрієнтів.

Учені ставлять зараз питання: «чому»? Чому ми виявляємо більше ртуті в організмах аутичних дітей? Як ртуть впливає на мозок? Чому у цих дітей спотворена імунна функція? Чому вони частіше хворіють на вірусні інфекції? Чому ми знаходимо вірус кору в шлунково-кишковому тракті цих дітей і їх спинномозковій рідині? Чи добре, що за один візит до лікаря дитину вакцинують дев’ятьма щепленнями (що складає 27 щеплень до двох років)? Можливо, це провокує запальний процес і сприяє аутизму?

Питання подібного роду примушують поцікавитися, як пов’язані між собою біологічні процеси, мозок і поведінка.

Не існує гена аутизму: огляд можливих його причин

Дослідники шукали ген аутизму або деяку область мозку, ушкодження якої веде до аутизму. Пошук мав на увазі, що зміни, що породжують аутизм (і інші «порушення роботи мозку»), жорстко пов’язані з генетикою, і тому лікування даремне. Але ці дослідники шукали джерело проблем не в тому місці.

У кожної шостої дитини з однаковим типом проблем розвитку є схожі проблеми метаболізму і впливу негативних чинників довкілля. У дітей з СДУГ цей показник 1 з 10 дітей, з аутизмом — 1 з 150. Кожен тип проблем розвитку може бути наслідком деякого порушення обміну речовин, а не результатом генетично обумовленого захворювання або ушкодження мозку. На ділі це одна і та ж проблема, яка просто проявляється по-різному у різних дітей.

Д-р Херберт припускає, що тут декілька однакових метаболічних шляхів ведуть від безлічі різних шкідливих впливів до схожих симптомів, наприклад, до браку мовних засобів і навичок спілкування, прямолінійності і негнучкості поведінки у дітей з аутизмом або до проблем усидливості у дітей з СДУГ. Може бути багато різних «аутизмів », кожен з яких породжується різними чинниками.

Замість того щоб вивчати психотропні препарати, які лікують аутизм, краще було б піти шляхом вивчення запальних процесів, токсинів, алергенів, інфекцій і відновлення пошкоджених шляхів біохімічних процесів (порушення метилювання і сульфатування), усунути неполадки в роботі кишечника.

Лікування кишкових захворювань або прийом В12, В6 і фолієвої кислоти, жирів омега-3, вітамінів А або D, магнію або цинку, усунення з їжі глютену і казеїну (протеїну, що міститься в молочних продуктах, до якого чутливі дуже багато людей) або виведення ртуті і свинцю з маленьких тіл аутичних дітей — кращі способи змусити їх мозок нормально працювати.

Ось так новина!

Вилікуй тіло, і ти зцілиш мозок

Досвід тисяч дітей, батьків, учених і лікарів, причетних до унікальної спільної ініціативи, названою DAN! (Defeat Autism Now!-переможемо аутизм зараз) підтверджує, що цей підхід допомагає дітям відновитися — іноді частково, іноді повністю — від захворювання, яке вважалося невиліковним.

При лікуванні психіатричних і неврологічних розладів слід обов’язково обстежувати тіло. Ми повинні зрозуміти зв’язки, схеми і виправити метаболічні шляхи, що мало найважливіше значення у багатьох випадках одужання. Якщо можливе позбавлення від аутизму (чи поліпшення стану), то яке значення це може мати для хвороби Альцгеймера, хронічної депресії, біполярного розладу, психозів, порушень харчової поведінки або агресивної асоціальної поведінки?

Схоже, усі ці проблеми не так вже жорстко пов’язані з мозком, як ми були раніше переконані. Ймовірно, вони теж виявляться наслідком декількох загальних систематичних проблем, що повністю сплутують тонке налаштування і гармонію мозку, — проблем, які можуть бути виправлені метаболічно і систематично.

Дослідницька програма д-ра Херберт, названа TRANSCEND (Treatment, Research, and Neuroscience Evaluation of Neurodevelopmental Disorders ), що проводиться в Гарварді, заклала абсолютно нову основу для сприйняття мозку як частини усієї системи організму. Стежте за нею, оскільки я упевнений, що ця робота змінить наше відношення не лише до аутизму, але і до усіх захворювань, а також саму природу досліджень завдяки іншій постановці питань і тому, як їх задають і як шукають відповіді на них.

На сьогодні в медичній науці існує течія, яка вчинить переворот в нашому мисленні, подібний до того, що зробив Галілео Галілей, довівши, що Земля не є центром Всесвіту, а обертається навколо Сонця.

Причини і шляхи розвитку усього спектру хвороб і погіршень здоров’я мають спільну платформу.

Чи є депресія системним запальним захворюванням?

Як таке виходить, що фізичні вправи і риб’ячий жир виявляються ефективнішим лікуванням від депресії, ніж антидепресанти? Чи може це відбуватися через те, що обидва засоби мають сильний протизапальний ефект? Чи можливо, що депресія є слабовираженим запальним захворюванням мозку? Давайте звернемося до свідчень.

1.         Прозапальні цитокіни IL-1, IL-6, і TNF-α (фактор некрозу пухлин) (інформаційні речовини, що запускають запальну реакцію) і бактерійні токсини (що виділяються в нашому кишечнику з причин, які ми досліджуємо в темі про налагодження травлення) породжують симптоми депресії і тривожності.

2.         Цитокіни надмірно активізують систему ГГН (гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози), приводячи її в такий же стан, який ми виявляємо у пацієнтів, що страждають депресією.

3.         Цитокіни підвищують функцію ферменту (IDO), розкладаючого триптофан, що веде до зменшення рівня серотоніну в мозку.

4.         При глибокій депресії імунна система надмірно активна і породжує запалення мозку.

5.         Використання імунної терапії, наприклад, інтерферону (цитокіну) при таких захворюваннях, як гепатит С або розсіяний склероз, провокує депресію.

6.         Депресія частіше зустрічається у хворих із запальними захворюваннями, наприклад, аутоіммунними або серцевими хворобами.

Якими б вагомими не були ці аргументи, вони не єдині вказують на те, що депресія породжується запаленим мозком. Дослідники з Вільного Університету Берліна відкрили новий вірус, названий борна – вірус. Виявили його в лімбічній системі (емоційному центрі мозку) у 30% населення. Один з шести вірусоносіїв страждає депресією і може бути вилікуваний за допомогою короткострокової противірусної терапії. Подумайте про це: вірус породжує депресію, а противірусне лікування здатне не просто зменшити симптоми, але і повністю вилікувати депресію. При тому, що навіть самі кращі антидепресанти не лікують цей стан.

Існують і інші свідчення того, що запалення може викликати депресію. Новий метод стимулювання блукаючого нерва дуже ефективний при депресії. Блукаючий нерв — це нерв заспокоєння і релаксації. Коли ви робите глибокий вдих, медитуєте або займаєтеся йогою, він активується і виробляє ацетилхолін, що знижує виділення запальних цитокінів. Є безліч пояснень, чому глибокий вдих і релаксація приносять полегшення, але одне з них, безперечно, полягає в тому факті, що запалення знижується.

Ми також знаємо, що жирні кислоти омега-3 допомагають при депресії і призводять до ремісії. Вони знижують запалення, а також впливають на клітинні мембрани і міжклітинні зв’язки. Аналогічно діють фізичні вправи: мають протизапальний ефект і працюють краще за ліки.

Ще один приклад прийшов з Гарварду. Група дослідників цього університету виявила у пацієнтів з депресією зростаюче число невеликих білих плямочок в мозку, які проявляються при аутоіммунних захворюваннях, наприклад, при розсіяному склерозі. Це корелює з низьким рівнем фолієвої кислоти, що породжує високий рівень гомоцистеїну, молекули якого викликають запалення в мозку. Таким чином, нестача вітамінів призводить до вироблення токсичної речовини, що запалює мозок і викликає депресію.

Нам, поза сумнівом, слід запитати: «Що було спочатку, курка або яйце? Депресія викликає запалення чи запалення викликає депресію»?

Відповідь: це замкнутий круг. Запалення веде до депресії, яка веде до подальшого запалення.

Висновок наступний: щоб повністю вилікувати депресію, ми повинні шукати, знайти і усунути причини запалення, потім допомогти організму привести у баланс свою імунну систему, щоб відключити цей цикл, що повторюється.

Усе те, що викликає запалення, призводить не лише до депресії, але і до тривожності, біполярного і обсесивно-компульсивного розладу (ОКР). Безумовно, ми повинні пам’ятати, що усе це лише назви комплексу симптомів, які приліплюють тому або іншому стану людини. Їх причини можуть бути різними у різних людей. Але ми можемо знайти ці причини у рамках семи ключових систем і повинні вилікувати їх всі, щоб зробити людину здоровою.

Зміна біологічного годинна за рахунок впливу депресії

Якщо поглянути на картину в цілому, елементи наукової головоломки набувають свій сенс. В якості окремого, але пов’язаного з цією проблематикою прикладу можна привести особливу форму обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), детально описану в клінічних випадках дитячих аутоіммунних нейропсихічних порушень, що асоціюються із стрептококовою інфекцією. Це захворювання примушувало дітей страждати від дивних нав’язливих ідей і компульсивних дій, що і складає суть обсесивно-компульсивного розладу (ОКР). По-іншому він називається «Синдром нав’язливих станів».

 Нав’язливі дії у тих, що страждають цією недугою можуть бути різними: занадто часте миття рук; постійне відкривання і закривання дверей; звичка перераховувати які-небудь об’єкти без особливої причини, різні мимовільні рухи. В даному випадку розлад провокувався стрептококовою інфекцією. Бактерії стрептокока виділяють токсини, що викликають запалення в мозку. Після позбавлення від бактерій за допомогою антибіотиків запалення мозку знижувалося, і ОКР зникало.

Отже ми повинні пам’ятати, що хвороба (неважливо — психічна або фізична) зазвичай не є чимось одним. Частіше вона зачіпає різні сфери. У сотень моїх пацієнтів з емоційними розладами стан покращав після того, як просто виліковували запалення. Так було у випадку з Елізабет.

Елізабет був двадцять один рік, і вона, як і багато моїх пацієнтів, мучилася від недуг, що складали довгий список. У верхній частині списку значилися емоційні проблеми, що отруювали їй життя з дитинства. Елізабет поставили діагнози: тривожність, депресія і навіть пограничний особистісний розлад — із-за її божевільних перепадів настрою. На роботі її сторонилися, оскільки ніхто не знав, чого від неї чекати. Вона знаходилася в постійному конфлікті зі своїми батьками.

Елізабет була дуже нервовою, дратівливою, їй було важко зосередитися. Непереборне бажання поїсти цукру щодня після роботи тягнуло її до холодильника: пудинг, піца і джанк-фуд були основним її харчуванням, і їй важко було утриматися від їжі пізно увечері.

З тринадцяти років вона приймала золофт . Тепер, в дорослому віці, при зрості 1,55 м, її вага наближалася до 77 кг Елізабет не лише відчувала постійну втому (хоча спала по десять годин на добу), але у неї також були алергії, постназальный набряк, закладеність пазух, рідина у вухах і хропіння.

Її тести уповільненої шкірної чутливості і тести IgG (імуноглобулін G) показали, що вона гіперчутлива до яєць, пшениці, жита, молочних продуктів і дріжджів. У неї також був низький рівень жирних кислот омега-3.

Елізабет посадили на безалергенову дієту — дали їй відпочити від продуктів, що провокують її імунну систему, додали ряд вітамінів, включаючи вітаміни D і В6, а також жирні кислоти омега-3.

Через два місяці вона втратила 10 кг, і її непереборні бажання зникли. Але що було воістину вражаючим — це зміна емоційного стану, який вона пережила. У неї більше не було жахливих стрибків настрою або дратівливості.

Рівень енергії Елізабет також значно виріс. Їй було потрібно всього від семи до восьми годин сну, щоб почувати себе такою, що повністю виспалася і бадьорою.

Через п’ять місяців вона скинула вже 15 кг без всяких зусиль, почувала себе абсолютно щасливою уперше в житті, і у неї було все благополучно на роботі і в сім’ї. Вона позбавилася також і від інших своїх симптомів: проблем з пазухами носа, постназального набряку і передменструального синдрому.

Хвороба Альцгеймера : мозок у вогні

Коли ми дивимося аутопсію мозку хворого на хворобу Альцгеймера, ми бачимо ніби мозок у вогні. Враховуючи те, що найшвидше зростаючим сегментом населення є люди від 80 років і старше (і більше половини з них страждатиме від хвороби Альцгеймера), нам слід зосередитися на тому, щоб знайти її причину. На щастя, зараз ми ближчі, ніж коли-небудь, до розуміння того, що ж виходить з ладу.

Історія із запаленням повторюється знову і знову у випадках усіх захворювань, але у багато разів частіше вона повторюється у випадках, пов’язаних з проблемами старіння мозку. Саме тому цукор, трансжири, насичені жири, стрес, інфекції, нестача фізичних вправ, аутоіммунні захворювання, ожиріння, діабет, нестача вітамінів, глютенова хвороба (від споживання пшениці і глютену), а також коліт (запальні захворювання кишечника) — все підвищує ризик деменції і нейродегенеративної хвороби Альцгеймера. І саме тому протизапальні ліки можуть понизити ризик деменції. Тільки не приймайте їх просто для зниження ризику. Більше 100 000 людей в рік потрапляють в лікарні і 16 000 помирають щороку від кишкових кровотеч, викликаних подібними препаратами.

Усі навкруги намагаються знайти єдину причину, що викликає нейродегенеративні хвороби. Проте причина не одинична. Проблема створюється комплексною взаємодією безлічі чинників. Щоб ефективно допомогти мозку відновитися і стати здоровим, ми повинні врахувати усі ці чинники.

Точно так, як і аутизм і депресія, нерідко можуть бути вилікувані деменція і хвороба Альцгеймера, якщо усунені усі їх причини. Мозок має екстраординарну здатність до самолікування і відновлення, якщо йому забезпечити для цього необхідні умови. Саме це було зроблено для Христини, і її зцілення від ранньої стадії деменції було дуже примітним.

До 70 років Христина зберігала гостроту розуму, але помітила зростаючі проблеми, з пам’яттю. До моменту, коли я її оглядав, їй був 81 рік, і її пам’ять вже відмовляла. Діти сумнівалися в здатності Христини жити самостійно і вирішили показати її невропатологові і психологові. За результатами численних нервово-психіатричних тестів і перевірок пам’яті їй був поставлений діагноз «рання деменція». Ніяких рекомендацій по лікуванню не послідувало.

Дочка привезла Христину  до лікаря, і виявили сильне запалення (високий С-реактивний білок) разом з іншими чинниками: низький рівень вітамінів D, В6, фолієвої кислоти і В12, недіагностоване аутоіммунне захворювання щитовидної залози, а також високий рівень ртуті і свинцю.

Окремо ці чинники, ймовірно, не викликали б серйозних проблем, але, склавшись разом в організмі восьмидесятилітньої жінки, вони привели до того, що її мозок і її тіло стали відключатися.

Шість місяців активно лікували Христину  за допомогою свіжої повноцінної їжі, протизапальної дієти, добавок жирних кислот омега-3 і усіх вітамінів, які їй бракувало, — вітамінів D, В6, фолієвої кислоти і В12. Лікували її щитовидну залозу і сприяли поступовому зниженню рівня ртуті і свинцю в її організмі. Потім Христина  повторно пройшла тригодинну серію невролого-психічних тестів і перевірки пам’яті. Усі показники покращали.

Зазвичай деменція прогресує і, відповідно до загальноприйнятої думки, невиліковна. Але після того, як було знято запалення, поліпшено живлення і проведена детоксикація організму, Христина  знову набула втраченої частини себе.

У випадках, подібних до цього, саме запалення породжене деякою причиною. Тому давайте подивимося, які головні причини запалень.

С-реактивний білок Якщо вас турбує питання про рівень запальних процесів у вашому організмі, настійно рекомендується вам поговорити з вашим лікарем про аналіз на рівень С-реактивного білку. Цей білок крові служить одним з основних індикаторів запалення. Його наявність — краще з відомих нам підтверджень того, що ми маємо справу з підвищеним рівнем запалення в мозку і в тілі. Чим більшою інформацією про те, наскільки активні у вас запальні процеси, ви володієте, тим ефективніше рішення для цієї проблеми ви можете знайти.

 Причини запалення

В організмі все взаємопов’язано, і існує не так багато речей, що викликають запалення. Список короткий.

1.         Наш запальний раціон, що складається з величезної кількості цукру, борошняних виробів з очищеного борошна, а також гідровані і насичені жири.

2.         Харчові алергени — у більшості випадків алергічна реакція уповільненого типу на харчові або приховані алергени веде до «мозкової алергії».

3.         Розлади травної функції і імунної системи кишечника, дія яких поширюється по всьому організму.

4.         Токсини, зокрема ртуть і пестициди, з якими, так або інакше, пов’язані імунна дисфункція і аутоіммунні захворювання.

5.         Слабкі, приховані або хронічні інфекції, такі як ВІЛ-асоційована деменція, сифіліс, хвороба Лайма, які можуть викликати безліч неврологічних і психіатричних захворювань.

6.         Стрес, емоційний або фізичний.

7.         Сидячий спосіб життя.

8.         Нестача сну.

9.         Нестача біологічно значимих речовин, таких як вітаміни D і С, вітаміни групи В, цинк і жирні кислоти омега-3.

Сигнальні знаки запалення — цитокіни, характерні практично для усіх захворювань, тепер виявлені і при хворобі Альцгеймера, депресії і багатьох неврологічних і психічних захворюваннях. Проте цитокіни — це вторинні сигнали, на зразок диму. Справжнє питання полягає в тому, що примушує цитокіни давати сигнал до запалення — поширювати вогонь.

Декілька базових причин, згаданих вище, пояснюють практично усі спостережувані нами складні феномени захворювань. Тим або іншим чином усі вони пов’язані з сімома ключами Здоров’я.

Проблема медицини в тому, що більшість дослідників і лікарів подібна до групи сліпих, які вивчають слона. Один обмацує ногу, інший — вуха, третій — бивні, четвертий — хобот, п’ятий, — хвіст. Кожен з них може розповісти по-своєму про те, який є слон, але кожен знає тільки частину. Усі вони праві, і одночасно усі вони помиляються, оскільки упускають загальну картину.

Пам’ятайте, що навіть у рамках парадигми Функціональної медицини запалення вважають усього лише одним (хоча і дуже важливим) чинником. Інші шість ключів теж критично важливі. Але усі вони пов’язані з проблемами вищепереліченого списку.

Давайте присвятимо трохи часу тому, щоб розглянути деякі конкретні шляхи, по яких два з цих чинників (надлишок цукру у вашому раціоні і харчові алергії) ведуть до запальних процесів в мозку. Не забувайте, що це тільки два найбільш важливих чинника. Існують і інші (згадані вище), але висвітлити їх всі в цій книзі неможливо, хоча вони призводять до аналогічних проблем.

СОЛОДКИЙ МОЗОК – ЦЕ НЕЩАСНИЙ І ЗАБУДЬКУВАТИЙ МОЗОК

Поза сумнівом, найбільш серйозним чинником старіння і запалення мозку в Америці є цукор. Суцільний потік солодощів і перероблених рафінованих продуктів, що потрапляють в наш організм, — це лавина, що залишає за собою руйнування, куди не глянь.

Як ми знаємо інсулін, вироблення якого провокується цим потоком цукру, приводить в рух цілий парад запальних процесів. Я вже згадував, що хвороба Альцгеймера зараз названа діабетом 3-го типу. Ми також знаємо, що діабет 2-го типу супроводжується чотирикратним підвищенням ризику захворіти хворобою Альцгеймера. Так що надлишок цукру у вашому раціоні має зв’язок з хворобами мозку!

Запалення, що провокується цукром, спричиняє за собою, окрім хвороб мозку, ціле море інших недуг : серцеві захворювання, ожиріння, рак, діабет і швидке старіння. Свідоцтва цього неспростовні і приголомшливі .

Надлишок цукру (чи того, що швидко перетворюється на цукор: так звані «білі продукти» на зразок картоплі і макаронів) створює надмірний стрес для організму, провокуючи викид таких гормонів стресу, як кортизол і адреналін. Якщо ви помічаєте, що ваші діти лізуть на стіну після великої дози цукру, це тому, що цукор призводить до викиду адреналіну. Окрім іншого, надмірне вироблення інсуліну в організмі включає клітинні реакції, що підвищують рівень запальних цитокінів, точно так, як ніби ви підхопили грип. За винятком того, що це триває десятиліттями, повільно завдаючи збитки.

Крім того, резистентні до інсуліну жирові клітини, які ви накопичуєте, споживаючи надто багато цукру, виробляють згубні цитокіни ФНП-α і IL-6, поширюючи свою шкідливу дію на мозок. Не даремно дослідники запропонували назвати депресію «метаболічним синдромом Типу II », оскільки при депресії ви просто додаєте до жирного живота роздутий депресивний мозок. І психіатри почали лікувати депресію і психіатричні розлади за допомогою антидіабетичних препаратів, які знижують рівень цукру, знижують інсулін і гасять запалення.

Проте цукор не єдина річ, що викликає запалення. Я хотів би виділити ще один важливий чинник, що порушує діяльність мозку. Приховані харчові алергії. Це набагато суперечливіша область.

У ВАС МОЗКОВІ АЛЕРГІЇ?

Те, що для одних їжа, для інших може бути отрутою.

Тит Лукрецій Кар, I ст. н.е. De Rerum Natura («Про природу речей»)

Після їди у вас туманиться свідомість, виникають проблеми з концентрацією, відчуття, що ваш мозок стомлений, огортає смуток або злість? Чи підвищується ваша активність, концентрація і ясність розуму, коли ви постите або пропускаєте їжу? Якщо так, то ваша їжа їсть вас. У вас може бути алергія на з’їдені вами продукти. Але що таке харчові алергени і як вони впливають на мозок?

Алергія — це запальна реакція. Коли ви засвоюєте молекули, на які у вас алергія, ваш організм переконаний, що в нього вторглися чужорідні субстанції. Неважливо, що ці речовини, швидше за все, нешкідливі — алергія примушує ваш організм реагувати так, немов вторгнення шкодитиме вам. В результаті організм запускає безліч запальних реакцій, щоб захиститися від цього порушника. Тип реакцій залежить від індивідуальної генетичної будови: від легкого шкірного подразнення до помутніння свідомості, від агресивної поведінки або тривожності до депресії і так далі.

Що ж все-таки таке харчові алергії?

Існує два типи харчових алергій : гостра і уповільнена.

Усі знають про гостру форму (чи Е-імуноглобулінову алергію), оскільки вона проявляється негайно і сильно. Якщо ви їли арахісову олію і вам перекрило горло, з’явився висип і стало важко дихати, ви більше ніколи не станете їсти арахісову олію. Ви зрозумієте, що у вас алергія на арахіс. А ось уповільнена алергія (чи G— імуноглобулінова ) вкрадлива. Ви можете з’їсти шматок хліба в понеділок і відчувати депресію в середу або з’їсти шматок сиру сьогодні і заробити мігрень назавтра. Важко встановити цей зв’язок, оскільки неочевидно, що саме їжа чинить на вас таку дію. Останній тип алергії традиційна медицина у більшості випадків ігнорує, але з досвіду лікування алергії уповільненого типу — один з найбільш потужних способів позбавлення від багатьох проблем.

У наш час число алергічних захворювань обох типів (Ig Е і Ig G) росте з безлічі причин. Ми стаємо гіперчутливими до чинників довкілля, можливо тому, що живемо в надмірно стерилізованому середовищі, або тому, що імунна система не розвивається як належить, або тому, що їмо гібридизовану , генетично модифіковану їжу (що містить ГМО), повну антибіотиків, гормонів, пестицидів і штучних добавок, які були незнайомі нашій імунній системі ще покоління або два назад.

Результат такий. Наша імунна система втрачає здатність відрізнити ворога від друга, зрозуміти, де чужорідне вторгнення, від якого нас дійсно слід захищати, а де просто необхідна для життя їжа. Мабуть, тому в країнах третього світу, де, здавалося б, низький рівень гігієни і інфекції всюди, алергія і аутоіммунні захворювання рідкісні.

Уповільнені алергії більшою мірою виникають через те, що багато наших звичок, характерних для двадцять першого століття, ведуть до руйнування природного бар’єру, що захищає нашу імунну систему від їжі, мікробів і токсинів. Цей бар’єр — наш кишечник. Саме він забезпечує 60% нашого імунітету. Коли слизова оболонка кишечника пошкоджена, імунна система починає активуватися частками їжі, які сприймаються як чужорідні речовини. Це запускає ланцюгову реакцію, що веде до запалення в усьому вашому організмі, включаючи мозок. Згодом ми дізнаємося більше про те, чому порушується цей захисний бар’єр і як багато емоційних, поведінкових і неврологічних проблем пов’язані з неполадками в кишечнику.

На даний момент запам’ятаємо наступне. Цей бар’єр ослабляється неповноцінним раціоном з надміром цукру і нестачею клітковини, нестачею цинку і жирів омега-3, занадто інтенсивним використанням антибіотиків і гормонів, дією токсинів довкілля, хронічним станом стресу. При цьому несприятливі чинники середовища фактично проникають в організм (і в мозок), і тоді виникають алергії і системні проблеми з імунітетом. Це називається синдром підвищеної кишкової проникності, або «синдром дірявої кишки».

Насправді немало спостережуваних нами емоційних і неврологічних розладів прямо або побічно пов’язані із згаданим синдромом. Адже він позначається і на природному бар’єрі, що захищає наш мозок, а подальша реакція веде до запалення мозку, оскільки токсини, дрібні пептиди з продуктів, антитіла, що виділяються нами, до шкідливих мікробів і їжі, яку ми їмо, — все потрапляє в мозок.

Це проявляється у формі «мозкової алергії» — специфічної реакції на з’їдену їжу, що виникає в нашому мозку. Такі алергії трохи схожі на «алергічний риніт», начебто нежить почався у самого мозку. Правда, симптоми «мозкової алергії» інші: стомлюваність, втрата пам’яті, затьмарена свідомість, а в серйозніших випадках — депресія, тривожність, ДКР, хвороба Альцгеймера, недоумство і тому подібне.

Багатьом відомо, що їжа, квітковий пилок, пліснява, хімікати, пил або лупа можуть викликати запальні реакції шкіри і слизових оболонок, а також легенів і травної системи: висип, кашель або задишка і діарея, і інші. Проте ми чомусь вважаємо, що наш мозок залишається не зачепленим запаленням, що провокується цими алергенами.

Тепер ми знаємо зворотне: харчові алергії викликають порушення обміну речовин, здатне привести до маси психічних симптомів, частково перелічених вище.

У одному дослідженні 30 пацієнтів, що страждають від тривожності, депресії, сплутаної свідомості з порушенням концентрації, було протестовано методом плацебо-контрольованого випробування, щоб встановити чи вносять харчові алергії свій вклад в їх проблеми.

Виявилось, що харчові алергії мають певний взаємозв’язок з важкими депресіями, нервозністю, дефіцитом мотивації, неясністю свідомості і безпричинними нападами злості. Інші дослідження показали зв’язок споживання глютену (білку, що знаходиться в пшениці, ячмені, житі, спельті, камуті або вівсі) з недугами, подібними до депресії, тривожності, шизофренії, аутизму і навіть деменції.

А недавнє руйнуюче канони дослідження, показало, що усі діти з надмірною вагою і початковою стадією утворення бляшок холестерину в артеріях мали підвищений рівень антитіл G – імуноглобуліну (IgG). (Таким чином, число уповільнених алергічних реакцій на їжу і запальних процесів у них вище, ніж у дітей з нормальною вагою.)

Це примітне дослідження наочно демонструє, що харчові алергії можуть привести до збільшення ваги, спровокувати запалення і метаболічний синдром, що наносить, як ми вже знаємо, збиток нашому мозку. Запалення може розвинутися і з інших причин, але харчові алергії, очевидно, є одними з основних.

Окрім глютену інший білок — казеїн, що міститься в молочних продуктах, — має свій негативний вплив, здатний привести до емоційних неврологічних розладів. Частково переварені молекули молока і пшениці (звані казеоморфіни і гліадоморфіни ) виявлені в сечі пацієнтів з важкою депресією (а також у дітей з аутизмом і СДУГ).

Описано лікування аутичних дітей, які ставали більш товариськими після того, як їх переводили на безглютенову і безказеїнову дієту. Так що, якщо ви думаєте, що харчові алергії не зачіпають ваш мозок, ви сумно помиляєтеся.

Як харчові алергії впливають на мозок?

Кожен елемент нашого організму, кожна його клітина спілкуються з усіма іншими елементами і клітинами. І усі вони говорять одночасно. Їх осмислена бесіда, хороші комунікації означають добре здоров’я.

Між вашим мозком, імунною системою, кишечником і гормонами постійно відбувається така розмова. Це і є по суті психо-невро-ендокринно-імунна система. Іноді кишечник навіть називають другим мозком, оскільки він, як і мозок, має розвинену нервову мережу з великою кількістю нейромедіаторів. За допомогою саме цієї системи кишечник і імунна система спілкуються з мозком. Так їжа запускає низку подій по усьому організму за участю мозку.

Імунна система має багато спільного з мозком. І те, і інше відповідає за наше сприйняття світу і безпосередню взаємодію з ним, а також за пам’ять про сприйняте. Обидві ці системи покликані сприймати і пам’ятати. При цьому нервова система сприймає великий світ завдяки п’яти органам чуття і пам’ятає все завдяки клітинам пам’яті — нейронам мозку, а імунна система сприймає мікроскопічний світ найдрібніших часток їжі, мікробів, пилку, пилових кліщів і закарбовує їх унікальний образ в імунних клітинах, в лімфоцитах. Таким чином, системи виконують дуже схожу роботу.

Проблеми виникають, коли імунна система (і з нею — нервова) занадто сильно реагує на звичайні нешкідливі субстанції, на зразок харчових протеїнів або корисних мікробів, які зазвичай живуть у згоді з нами.

Три базові ненормальні реакції на їжу можуть привести до ураження мозку. По-перше, вона може спровокувати запалення органів травного тракту, яке, у свою чергу, приведе до запалення мозку. По-друге, дрібні частки переварених харчових протеїнів (наприклад, глютену і казеїну) — пептиди — можуть порушувати нормальну функцію нейромедіаторів в мозку. І по-третє, їжа може діяти як «збудливий токсин» — підвищувати глютамат (нейромедіатор збудження) і викликати ланцюгову реакцію: перезбудження клітин мозку, потім їх пораження, запалення і, зрештою, призводити до їх смерті. Таким шляхом у нас розвиваються мозкові алергії, про які сказано вище. Інакше кажучи, наша імунна система занадто активно реагує на їжу, яку ми їмо, внаслідок чого наноситься збиток мозку.

Приховані харчові алергії — ще одна тиха епідемія двадцять першого століття. Незважаючи на те що імунна система найтіснішим чином пов’язана з мозком, а їжа має величезний вплив на наш мозок і тіло, більшість з нас (включаючи лікарів) не проводять зв’язки між тим, що ми їмо і тим, що ми відчуваємо. Багато практикуючих лікарів навіть не обізнані про критично важливу дію харчових алергій на здоров’я людей. При цьому життя величезної безлічі людей отруєне слабкою, уповільненою харчовою алергією або підвищеною чутливістю. Їжа породжує у них алергічну реакцію, що призводить до поганого самопочуття, але ніхто не встановлює цього зв’язку.

Спеціальні аналізи крові допомагають виявити проблеми, пов’язані з харчовою алергією. Правда, вони не завжди дають 100% точність, і вам доведеться знайти хорошого фахівця, щоб провести їх. Більшість звичайних терапевтів, на жаль, скажуть вам, що такі аналізи вам не потрібні. Тоді ви можете самостійно зробити деякі прості заходи, щоб визначити «мозкову алергію».

Вам просто слід на декілька тижнів прибрати з раціону те, що найчастіше викликає у людей алергічну реакцію, і дати вашій імунній системі остигнути. Потім ви можете по черзі вводити такі продукти назад в раціон, з’ясовувавши, на що конкретно у вас алергія. Це називається елімінаційно-реінтродуктивна дієта. Просте і дуже ефективне рішення для визначення продуктів, що викликають алергію у вашого мозку. Ось вам ще один з ключових компонентів ЗСЖ.

Які найбільш поширені харчові алергії?

Отже, що ж я виявив після багатьох років тестування людей на IgG- алергії і навчання їх тому, як використати елімінаційну (безалергенову ) дієту для того, щоб позбавитися від хронічних симптомів і захворювань?

Хоча усі люди різні і ви можете мати чутливість до будь-яких продуктів, є такі, що подразнюють імунну систему частіше за інші. Спробуйте прибрати спочатку усі ці продукти з вашого раціону на декілька тижнів, а потім знову вводите їх один за другим, щоб побачити, який з них впливає на вас несприятливо.

На підозрі знаходяться наступні продукти:

• Глютен (пшениця, ячмінь, жито, овес, спельта, тритикале , камут ).

• Молочні продукти (молоко, сир, вершкове масло, сир, кефір, йогурт).

• Кукурудза.

• Яйца.

• Соя.

• Горіхи.

• Пасльонові (помідори, паприка, чилі , картопля, баклажани).

• Цитрусові (лимони, апельсини, грейпфрути, лайми і тому подібне).

• Дріжджі (пекарські, пивні, а також ферментовані продукти, наприклад, оцет).

Особливе зауваження про глютен Проблеми, пов’язані з глютеном, занадто часто залишаються недіагностованими. Найбільш серйозною формою алергії на глютен — глютеновою хворобою уражена кожна сота людина (тобто вона спостерігається у 3 мільйонів американців, більшість з яких не відають про такий діагноз). Легкі форми чутливості до глютену ще поширеніші (охоплюють до третини населення США). І хоча існують тести, які допомагають виявити це захворювання, надійніший спосіб дізнатися, чи торкається вас ця проблема, — усунути з дієти усі продукти, що містять глютен (пшеницю, жито, ячмінь, овес, спельту, камут , тритикале ) на невеликий період часу і подивитися, як ви себе почуватимете. Потім почати їх їсти знову і спостерігати, що станеться. Це буде краще за будь-який тест.

 

Незважаючи на те що медичне співтовариство в цілому як і раніше ігнорує епідемію харчових алергій , нові дослідження, опубліковані в авторитетних журналах Science  і Gut, підтверджують зв’язок між нашим раціоном і самопочуттям.

Розібратися з харчовими алергіями необхідно, якщо ви хочете досягти хорошого здоров’я вашої психіки, тіла і мозку! Основні алергени, що ведуть до проблем з мозком: молочні продукти, глютен і декілька інших. Якщо ви страждаєте від будь-якого типу розладів нервової діяльності, мабуть, що саме ці харчові продукти створюють для вас проблеми.

Проте у вас можуть бути алергічні реакції не лише на ці харчові продукти. Хоча зазвичай елімінаційна дієта, на якій засновано ЗСЖ, допомагає вилікувати проблеми мозку, існує невеликий відсоток випадків, коли в проблемах людини винні інші алергени.

Тому, якщо ви, пройшовши, вищезгадану програму, не доб’єтеся результатів, яких чекали, слід спробувати радикальніший підхід — Ультрапросту Дієту. Вона дозволяє детальніше досліджувати свою чутливість до продуктів харчування — пропонує розширену програму, що дозволяє усунути усі харчові алергії.

ПОГАСІТЬ ЗАПАЛЕННЯ

Підводячи підсумок, скажу, що, на мою думку, нещасний, дезорганізований , засмучений і забудькуватий мозок просто запалений. Ланцюжок міркувань приводить нас до декількох загальних остаточних фізіологічних шляхів, що ведуть до усіх хвороб. І запалення — це основний шлях.

Напевно, в майбутньому лікарі зможуть стати експертами не лише в ідентифікації розвинутих запалень, але і у виході на їх первинну причину — джерело займання, і тоді гаситимуть полум’я, замість того щоб боротися з димом. Підходячи до лікування депресії, аутизму, хвороби Альцгеймера або будь-якого іншого захворювання, що відображається на настрої, поведінці або роботі мозку, ми повинні позбавитися від причин запалення — відновити природний імунний баланс за рахунок дієти, необхідних нутрієнтів, фізичних вправ, сну і контролю над стресом.