Home » ЗАТВЕРДЖЕНО

ЗАТВЕРДЖЕНО

2 Червня, 2024

Форма № Н – 3.04

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра фармакогнозії з медичною

ботанікою

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри

д.фарм.н. Марчишин С.М.

“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Ресурсознавство лікарських рослин

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 1202 Фармація

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 7.12020101 “Фармація”

(шифр і назва спеціальності)

факультет фармацевтичний

(назва інституту, факультету, відділення)

2013 – 2014 навчальний рік

Тернопіль – 2013

Робоча програма з ресурсознавства лікарських рослин для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 1202 Фармація, спеціальністю 7.12020101 “Фармація”.

Розробники: к.б.н., доцент кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Кернична І.З.

^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою

Протокол від “____”________________20__ року № ___

Завідувач кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою

_______________________ (Марчишин С.М.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 2013 рік

Ó __________, 2014 рік

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 2,25

Галузь знань

1202 Фармація

(шифр і назва)

Нормативна

Модулів – 1

Спеціальність:

7.12020101 “Фармація”

Рік підготовки

Змістових модулів – 3

5-й

Семестр

Загальна кількість годин – 90

9-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 2,44

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

спеціаліст

10 год.

–

Практичні

36 год.

–

Лабораторні

год.

Самостійна робота

44 год.

год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Тестовий модульний контроль

–

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 51,1:48,9

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Метою вивчення ресурсознавства лікарських рослин є одержання даних, необхідних для розробки програми раціонального використання, охорони і відтворення ресурсів лікарських рослин.

Ресурсознавство лікарських рослин є частиною загального ботанічного ресурсознавства, яке займається встановленням закономірностей розповсюдження, вивченням запасів лікарських рослин, розробкою оптимальних (раціональних) режимів експлуатації їх ресурсів, охорони і відтворення.

Завдання:

– навчити майбутніх спеціалістів науково обґрунтовувати підхід щодо раціонального використання природних ресурсів лікарських рослин і практичного здійснення заготівель рослинної сировини на основі їх районування, відповідних календарних термінів (періодичності заготівлі) експлуатації заростей лікарських рослин, організації їх охорони і відтворення.

–

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– характеристику сировинної бази дикорослих ЛР;

– правила визначення врожайності, експлуатаційних запасів та щорічно можливих заготівель;

– організацію та загальні правила заготівлі, сушіння та зберігання ЛРС;

– основні заготівельні організації та їх функції;

– систему державних заходів з раціонального використання та охорони ЛР в Україні;

вміти: розраховувати врожайність, експлуатаційні запаси та щорічно можливу заготівелю дикорослих лікарських рослин

2. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1.

Модуль 1. Основні принципи і поняття ресурсознавства лікарських рослин. Методи визначення запасів ЛР:

Змістовий модуль 1.

Рослинні асоціації (угрупування), в склад яких входять лікарські рослини, їх значення в пошуку корисних рослин

Конкретні цілі:

· Визначати тип рослинності певного ареалу.

· Знати класифікацію рослин за їх застосуванням, значення рослин в природі, житті людини та в медицині.

· Виявляти потенційно продуктивні масиви обстеження на основі літературних матеріалів та ін. джерел.

· Підбирати лікарські рослини, як можливі об’єкти для ресурсної
оцінки, зберігання та заготівлі.

· Складати еколого-фітоценотичну характеристику рослинних угрупувань, враховуючи умови зростання лікарських рослин.

Тема 1: Вступ до ресурсознавства лікарських рослин. Історія розвитку траволікування. Рослинні асоціації (угрупування) в склад яких входять лікарські рослини, їх значення в пошуку корисних рослин. Лікарські рослини луків та степів.

Тема 2: Лікарські рослини лісів, боліт, прісноводних рік та водоймищ, бур’янових угрупувань України. Еколого-фітоценотичні особливості, заготівля та використання.

Змістовий модуль 2.

Визначення врожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин.

Конкретні цілі:

Знати етапи ресурсознавчих досліджень.
Пояснювати суть і значення підготовчих робіт для ресурсних оцінок територій і збору ЛРС та принципи методів визначення врожайності.
Обчислювати врожайність методом облікових ділянок, об’ємів можливих щорічних заготівель, експлуатаційний і біологічний запаси.

· Складати план ресурсних робіт.

· Проаналізувати плани заготівлі ЛРС всіма заготівельними організаціями.

· Виявляти потенційно продуктивні масиви обстеження на основі літературних матеріалів та ін. джерел.

· Підбирати лікарські рослини, як можливі об’єкти для ресурсної оцінки.

· Визначити площу зарослі (промислового масиву).

· Обчислювати урожайність відповідними методами відповідно до типу ЛРС.

Тема 3: Методика обліку ресурсів лікарських рослин (підготовчий, експедиційний, камеральний етапи). Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин методом закладання облікових ділянок

Тема 4: Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин методом модельних екземплярів та проективним покриттям. Правила раціонального збирання і зберігання лікарської рослинної сировини.

Змістовий модуль 3.

Рослинність природних зон України. Природоохоронні заходи по збереженню і відтворенню природних ресурсів

Конкретні цілі:

Виявляти потенційно продуктивні масиви зростання лікарських рослин Полісся, Лісостепової зони, Степу, Карпат і Криму на основі літературного матеріалу та інших інформаційних джерел.
За допомогою морфо-анатомічних особливостей ідентифікувати ЛР від подібних видів.
Складати план ресурсних досліджень в конкретному адміністративному районі.

· Правильно вибрати масштаб карти у відповідності до поставленої задачі.

· Заповнювати контурні карти, вміло користуючись умовними позначеннями.

Складати проекти планів і розміщення заготівель лікарської рослинної сировини.
Впізнавати ендемічні, рідкісні лікарські рослини.
Визначати систему природоохоронних заходів.

Тема 5: Рослинність України. Дикорослі лікарські рослини Полісся та Лісостепової зони. Геохімічні аспекти екології лікарських рослин.

Тема 6: Рослинність України. Дикорослі лікарські рослини Степової зони, Українських Карпат і Криму. Картування місць проростання (розповсюдження) лікарських рослин. Природоохоронні заходи по відтворенню природних ресурсів в лікарських рослин (семінарське заняття).

3. Структура навчальної дисципліни

Денна форма навчання

Назви змістових модулів і тем

усього

у тому числі

лаб.

інд.

с.р

Модуль 1. Основні принципи і поняття ресурсознавства лікарських рослин. Методи визначення запасів ЛР

Змістовий модуль 1.

Рослинні асоціації (угрупування), в склад яких входять лікарські рослини, їх значення в пошуку корисних рослин.

Тема 1. Вступ до ресурсознавства лікарських рослин. Історія розвитку траволікування. Рослинні асоціації (угрупування) в склад яких входять лікарські рослини, їх значення в пошуку корисних рослин. Лікарські рослини луків та степів.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2.

Визначення врожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин

Тема 3: Методика обліку ресурсів лікарських рослин (підготовчий, експедиційний, камеральний етапи). Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин методом закладання облікових ділянок

Тема 4: Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин методом модельних екземплярів та проективним покриттям. Правила раціонального збирання і зберігання лікарської рослинної сировини.

Разом за змістовим модулем 2

Змістовий модуль 3.

Рослинність природних зон України. Природоохоронні заходи по збереженню і відтворенню природних ресурсів

Разом за змістовим модулем 3

Підсумковий модульний контроль І модуля

Разом за змістовим модулем 3

Усього годин

ІНДЗ – не передбачено

4. Теми лекційних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 1. Основні принципи і поняття ресурсознавства лікарських рослин. Методи визначення запасів ЛР

Змістовий модуль 1.

Ресурсознавство лікарських рослин в плані збереження природних ресурсів планети.

Рослинні асоціації (угрупування), в склад яких входять лікарські рослини

Змістовий модуль 2.

Визначення врожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин

Методи визначення запасів дикорослих лікарських рослин. Етапи ресурсознавчих досліджень. Екологія, її значення в ресурсних дослідженнях лікарських рослин

Змістовий модуль 3.

Рослинність природних зон України. Природоохоронні заходи по збереженню і відтворенню природних ресурсів

Картування місць проростання (розповсюдження) лікарських рослин. Рослинність природних зон України.

Значення ресурсознавчих робіт в охороні дикорослих лікарських рослин. Заходи по збереженню та примноженню природних ресурсів лікарських рослин

Всього:

5. Теми семінарських робіт – не передбачено

6. Теми практичних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 1. Основні принципи і поняття ресурсознавства лікарських рослин. Методи визначення запасів ЛР

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Вступ до ресурсознавства лікарських рослин. Історія розвитку траволікування. Рослинні асоціації (угрупування) в склад яких входять лікарські рослини, їх значення в пошуку корисних рослин. Лікарські рослини луків та степів.

Тема 2: Лікарські рослини лісів, боліт, прісноводних рік та водоймищ, бур’янових угрупувань України. Еколого-фітоценотичні особливості, заготівля та використання.

Змістовий модуль 2.

Визначення врожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин

Тема 3: Методика обліку ресурсів лікарських рослин (підготовчий, експедиційний, камеральний етапи). Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин методом закладання облікових ділянок

Тема 4: Визначення урожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин методом модельних екземплярів та проективним покриттям. Правила раціонального збирання і зберігання лікарської рослинної сировини.

Змістовий модуль 3.

Рослинність природних зон України. Природоохоронні заходи по збереженню і відтворенню природних ресурсів

Підсумковий модульний контроль І модуля

Всього:

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

8. Самостійна робота

№

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 1: Основні принципи і поняття ресурсознавства лікарських рослин. Методи визначення запасів ЛР

Змістовий модуль 1.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять

1.1.

Харчові рослини у лікуванні захворювань

1.2.

Отруйні рослини України

1.3.

Перша допомога при отруєнні рослинною сировиною

Змістовий модуль 2.

Визначення врожайності і експлуатаційних запасів дикорослих лікарських рослин

1.4.

Переробка ЛРС в Україні.

Основні заготівельні організації лікарської рослинної сировини України. Їх потреби і заготівельні можливості

1.5.

Особливості заготівлі рослин, що використовуються у світовій медицині та приготування з них лікарських засобів.

1.6.

Методи обліку ресурсів лікарських рослин.

1.7.

Особливості заготівлі рослин, що використовуються у світовій медицині та приготування з них лікарських засобів

Змістовий модуль 3.

Рослинність природних зон України. Природоохоронні заходи по збереженню і відтворенню природних ресурсів

1.7.

Природоохоронні території України, їх роль у збереженні біорізноманіття

1.8.

Лікарські рослини занесені до Червоної книги України.

РАЗОМ

9. Індивідуальні заняття – не передбачено

10. Методи навчання

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання поставлених цілей та вміння робити висновки, виконувати окремі операції, написання схем. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійно пояснювати і обгрунтовувати методи заготівлі, умови зберігання та способи сушіння лікарської рослинної сировини; вміти розв’язувати задачі; знати шляхи і принципи охорони лікарських рослин.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення практичної роботи). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

№

Модуль №1 (поточне тестування)

Оцінка

Змістовий модуль 1

Заняття 1

Заняття 2

Змістовий модуль 2

Заняття 3

Заняття 4

Змістовий модуль 3

Заняття 5

Заняття 6

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 1

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1

200

Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з ресурсознавства лікарських рослин виставляється лише тим студентам, яким зарахований модуль з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модуля дисципліни і підсумкового контролю засвоєння з модуля № 1.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з ресурсознавства лікарських рослин у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Оцінка ЕCTS

Статистичний показник

Найкращі 10 % студентів

Наступні 25 % студентів

Наступні 30 % студентів

Наступні 25 % студентів

Останні 10 % студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕCTS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

«5»

B, С

«4»

D, E

«3»

FX, F

«2»

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

відмінно

зараховано

добре

задовільно

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

14. Рекомендована література

Базова

1. Зузук Б. М. і ін. Ресурсознавство лікарських рослин / Б. М. Зузук, Л. Б. Зузук. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 144 с.

2. Григора І..М. і ін. Основи фітоценології / І.М. Григора, В.А. Соломаха – К.: Фітоцентр, 2000. – 240 с.

3. Мінарченко В.М. та ін. Атлас лікарських рослин України / В.М. Мінарченко, І.А. Тимченко. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 172 с.

4. Мінарченко В.М. та ін. Ресурсознавство. Лікарські рослини / В.М. Мінарченко, П.І. Середа. – К:, 2004. – 172 с.

5. Ковальов В.М. та ін. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / В.М. Ковальов, О.І. Павлій, Т.І. Ісакова – Х.: Прапор, 2000. – 704 с.

Допоміжна

1.Ботанико-фармакогностический словарь /Под ред. К.Ф. Блиновой и Г.П. Яковлева.-М.: Высшая школа. 1990. – С.271.

2. Ткаченко Н.М. та ін. Ботаніка / Н.М. Ткаченко, А.Г. Сербін – Харків: Основа, 1997.– 432 с.

3. Носаль І.М. Від рослини – до людини / І.М. Носаль. – К.: Веселка, 1992. – 606 с.

4. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії / Ф.І. Мамчур – К.: Здоров’я, 1984.- 264 с.

5. Фитотерапия в клинике внутренних болезней / Б.А. Самура, В.Ф. Черных, И.П.Банный и др.; Под ред. Б.А. Самуры. – Х., 2003. – 416с.

6. Векірчик К.М. Отруйні лікарські рослини / К.М. Векірчик. – Т.: 1999. – 144 с.

7.Муравьева Д.А. Фармакогнозия / Д.А. Муравьева. – М.: Медицина, 1991. – С. 58-66.

8.Солодовниченко Н.М. та ін. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати / Н.М. Солодовниченко, М.С. Журавльов, В.М. Ковальов – Харків: Золоті сторінки, 2001. – С. 13-18.

9. Товстуха Є.С. Фітотерапія / Є.С. Товстуха. – К. , 1991.- 304 с.

15. Інформаційні ресурси

1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=pharma_1/lectures_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/%D0%E5%F1%F3%F0%F1%EE%E7%ED%E0%E2%F1%F2%E2%EE%20%EB%B3%EA%E0%F0%F1%FC%EA%E8%F5%20%F0%EE%F1%EB%E8%ED/5%20%EA%F3%F0%F1/