ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України
від 05 червня 2013 року № 683)
Форма № Н – 3.04
«ДВНЗ Теронпільський державний університет ім. І.Я. Горбачевського_МОЗ України»
Кафедра ендоскопії з малоінвазивною хірургією, урологією, ортопедією та травматологіїю
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри
Проф. Ковальчук О.Л._________
“ ” року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
З КУРСУ УРОЛОГІЇ
кафедри ендоскопії з малоінвазивною хірургією, урологією, ортопедією та травматологією ННІ післядипломної освіти
Спеціальності: 7.110101 “Лікувальна справа”
2013– 2014 навчальний рік
Робоча програма з урології для студентів
(назва навчальної дисципліни)
за напрямом підготовки з урології, спеціальністю лікарська справа.
Розробники: Доц. Твердохліб В.В.
(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри (циклової комісії)_________________________
__________________________________________________________________________________
Протокол від “ ” року № ___
Завідувач кафедри (голова циклової комісії) ________________ (Ковальчук О.Л.)
(підпис) (прізвище та ініціали)
Ó__________, 2014 рік
Ó __________, 20__ рік
1. Опис навчальної дисципліни
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
||
Кількість кредитів – 2,86 |
Галузь знань 1101 Лікувальна справа
|
Денна форма навчання
|
|
Напрям підготовки Урологія7.110101 |
|||
Модулів – 1 |
Спеціальність: Урологія |
Рік підготовки |
|
Змістових модулів – 4 |
4-й |
-й |
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання –
|
Семестр |
||
Загальна кількість годин – 86 |
VII– VIII |
|
|
Лекції |
|||
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента – |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
|
10 год. |
год. |
Практичні, семінарські |
|||
36 год. |
год. |
||
Лабораторні |
|||
год. |
год. |
||
Самостійна робота |
|||
36 год. |
год. |
||
Індивідуальні завдання: |
|||
– год. |
|||
Вид контролю: |
|||
залік |
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):
для денної форми навчання –
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення урології – оволодіння методами діагностики, лікування та профілактики хвороб органів сечової і чоловічої статевої системи і насамперед тих із них, які мають найбільш широке розповсюдження.
Кінцеві цілі дисципліни
– інтерпретувати клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження органів сечової та чоловічої статевої системи;
– визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань органів сечової і чоловічої статевої системи;
– ставити попередній діагноз найбільш розповсюджених урологічних захворювань;
– визначати тактику лікування хворого при найбільш розповсюджених хворобах органів сечової і чоловічої статевої системи;
– діагностувати та надавати невідкладну медичну допомогу хворим з урологічною патологією;
– використовувати основні принципи профілактики урологічних захворювань.
Завдання: навчити студентів визначати тактику ведення пацієнтів з найбільш поширеними урологічними захворюваннями. Пояснювати принципи відновного лікування та реабілітації хворих з ураженнями сечовидільної системи. Проводити диференційну діагностику урологічних захворювань, встановлювати попередній діагноз при найбільш поширених урологічних захворюваннях.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
1.Загальні принципи обстеження хворих урологічною патологією.
2. Сспеціальні методи обстеження урологічних хворих.
3. Основні методи консервативного й оперативного лікування хворих з патологією сечовидільної системи.
4. Діагностику найбільш поширених урологічних захворювань.
5. Показання до оперативних і консервативних методів лікування.
6. Основні переваги і недоліки консервативного й оперативного методів лікування.
7. Можливі ускладнення при використанні консервативного й оперативного методів лікування і шляхи їхньої профілактики.
3. Програма навчальної дисципліни
Модуль 1. Урологія.
Змістові модулі:
1. Методи дослідження органів сечостатевої системи.
2. Неспецифічні і специфічні запальні захворювання органів сечостатевої системи. Сечокам’яна хвороба.
3. Травматичні пошкодження і новоутворення органів сечової і чоловічої статевої систем.
4. Невідкладна допомога при урологічних захворюваннях. Гостра і хронічна ниркова недостатність.
4. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
|||||||||||
денна форма |
заочна форма |
|||||||||||
усього |
у тому числі |
усього |
у тому числі |
|||||||||
л |
п |
лаб. |
інд. |
с. р. |
л |
п |
лаб. |
інд. |
с. р. |
|||
Урологія |
86 |
10 |
36 |
|
|
40 |
|
|
|
|
|
|
Структура навчальної дисципліни |
Кількість годин\ з них |
Вид контролю |
||||
Назва модулів |
Назва змістовних модулів |
Всього год.\ кредитів |
Аудиторних |
Самостійна робота студентів |
||
Лекції |
Практичні заняття |
|||||
Урологія |
1.Методи дослідження органів сечостатевої системи
2.Запальні захворювання і сечокам”яна хвороба
3.Травматичні пошкодження і новоутворення органів сечової і чоловічої статевої системи
4.Невідкладна допомога при захворюваннях органів сечової і чоловічої статевої системи
|
86/3 кре-дитів ЕСТS
|
10 |
36 |
40 |
Поточний та підсумковий модульний |
6. Теми практичних занять
№ п\п |
Тема заняття |
Кількість годин |
Модуль 1 – Урологія (4 змістових модулів) |
36 |
|
1. |
Змістовий модуль 1. Методи дослідження органів сечостатевої системи. |
6 |
Тема практичного заняття 1. Клінічна оцінка симптомів в урології.Інструментальні методи дослідження в урології.Рентгено- і радіоізотопна діагностика. УЗД , КТ, ядерно-магнітна томографія в діагностиці урологічної патології. |
6 |
|
2. |
Змістовий модуль 2. Запальні захворювання і сечокам’яна хвороба. |
12 |
Тема практичного заняття 2. Гострий пієлонефрит. Піонефроз. Паранефрит. Туберкульоз нирок. |
6 |
|
Тема практичного заняття 3. Сечокам’яна хвороба.Нефроптоз і гідронефроз.Нефрогенна гіпертензія. |
6 |
|
3. |
Змістовий модуль 3. Травматичні пошкодження і новоутворення органів сечової і чоловічої статевої системи. |
12 |
Тема практичного заняття 4. Травматичні ушкодження нирок і сечоводів. Травматичні ушкодження сечового міхура і сечівника. Гострі захворювання органів калитки. |
6 |
|
Тема практичного заняття 5. Пухлини нирок і сечоводів. Пухлини сечового міхура. Пухлини передміхурової залози (доброякісна гіперплазія). Рак передміхурової залози. |
6 |
|
4. |
Змістовий модуль 4. Невідкладна допомога при захворюваннях органів сечової і чоловічої статевої системи. |
6 |
Тема практичного заняття 6.
Гостра і хронічна ниркова недостатність. Питання ургентної урології. Підсумковий модульний контроль (диф. залік) |
6 |
8. Самостійна робота
№ з.п. |
ТЕМА |
Кількість годин |
Вид контролю |
1 |
Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок |
24 |
Поточний контроль під час практичних занять |
2 |
Теми для самостійного опрацювання: |
|
|
|
– Цистит, простатит, уретрит |
2 |
Підсумковий модульний контроль |
|
– пухлини чоловічих статевих органів |
2 |
Підсумковий модульний контроль |
|
– нейрогенні розлади сечовипускання |
2 |
Підсумковий модульний контроль |
|
– туберкульоз чоловічих статевих органів |
2 |
Підсумковий контроль |
|
– сучасні ендоскопічні методи діагностики і лікування захворювань сечового міхура, сечівника та передміхурової залози |
2 |
Підсумковий модульний контроль |
|
– вади розвитку органів сечостатевої системи |
2 |
Підсумковий модульний контроль |
3 |
Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля – клінічна урологія |
4 |
Підсумковий модульний контроль |
|
Разом |
40 |
|
1.
10. Методи навчання
За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.
За характером логіки пізнання використовуються такі методи:
аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.
За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:
проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.
11. Методи контролю
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Застосовуються такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, курація тематичних хворих, трактування даних лабораторних та спеціальних досліджень, що характеризують функціональний стан органів сечової і чоловічої статевої системи, контроль практичних навичок, тощо.
Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенню на контрольному занятті в години, що відведені на аудиторні практичні заняття.
12. Розподіл балів, які отримують студенти
Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності та визначення успішності навчання. Оцінка з дисциплини виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Поточну навчальну діяльність студентів контролюють на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Рекомендовані до застосування такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тестовий контроль, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок, зокрема – уміння правильно проводити курацію хворого, призначати та трактувати результати лабораторного та інструментального обстеження, обґрунтовувати діагноз на підставі аналізу клінічних та допоміжних методів обстеження.
Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модулю становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.
При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.
Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за 4 змістові модулі, на які структурована навчальна дисципліна.
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.
Форми контролю
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.
Форми поточного контролю:
Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.
Практичні навички – самостійна курація хворих з окремих . Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.
Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.
Практичні навички та уміння
Оцінювання поточної навчальної діяльності:
Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.
Модульний підсумковий контроль:
Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.
Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.
Оцінювання дисципліни:
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).
Конвертація кількості балів з внутрішньої медицицини у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну)
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:
Оцінка ЕCTS |
Статистичний показник |
А |
Найкращі 10 % студентів |
B |
Наступні 25 % студентів |
C |
Наступні 30 % студентів |
D |
Наступні 25 % студентів |
E |
Останні 10 % студентів |
Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
Оцінка ЕCTS |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
А |
«5» |
B, С |
«4» |
D, E |
«3» |
FX, F |
«2» |
Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.
Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.
Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку |
||
|
А |
відмінно |
зараховано |
|
В |
Добре |
|
|
С |
||
|
D |
Задовільно |
|
|
E |
||
|
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
|
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
13. Методичне забезпечення
1. Компакт-диск «Урологія ».
2. Навчальні таблиці – 12 шт.
3. Бібліотека з підручниками по урології.
4. Урологічне відділення Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні з цистоскопічним, рентгенологічним кабінетами, перев”язочна, операційний блок
7. Перелік навчально – методичної літератури.
а) Основні:
1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія: Підручник.-Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL“.- 830с.
2. Урологія /С.О.Возіанов, М.Р.Гжегоцький, О.В.Шуляк, Ю.С.Петришин, О.Г.Мисковець, О.О.Строй.-Львів: Світ 2003.-304с.
3. Компакт-диск «Урологія », 2002р.
б) Додаткові:
1. Аляев Ю.Г., Крапивин А.А. Резекция почки при раке.- М.: Медицина, 2001.
2. Аляев Ю.Г., Григорян В.А., Султанова Е.А., Строков А.В., Безруков Е.А. Гидронефроз.- М., 2002.
3. Камышан И.С. Руководство по туберкулезу урогенитальных органов.- К., Нічлава, 2003.- 496 с.
4. Мазо Е.Б. Кривобоков Г.Г. Гиперактивный мочевой пузырь.- М.: РГМУ, 2003.
5. Матвеев Б.М., Бухаркин Б.В., Матвеев В.Б. Рак предстательной железы.- М.,
6. Матвеев Б.М. Клиническая онкоурология.- М., 2003.
7. Русаков В.И. Хирургия мочеиспускательного канала.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.- 342 с.
8. Тиктинский О.Л., Александров В.П. Мочекаменная болезнь.- С.-Пб: Питер, 2000.- 384 с.
15. Інформаційні ресурси
2. Матеріали для підготовки до практичних занять
3. Матеріали для підготовки до лекцій