Змістовий модуль № 3 Алергічні захворювання у дітей

                                       МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА                                      

До практичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету

до змістового модулю № 3 Алергічні захворювання у дітей 

Практичне заняття № 6 ( 6 год)

Тема : Атопічний дерматит та алергічний риніт Етіологія,  патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Атопічний марш

Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клініка,  діагностика, лікування, профілактика. Невідкладна   терапія при астматичному статусі

Мета: вміти діагностувати бронхіальну астму та атопічний дерматит, кропив’янку у дітей, призначати невідкладну терапію при приступі, скласти план етапного лікування в різні періоди хвороби, розробити профілактичні заходи.

Професійна орієнтація студентів: Бронхіальна астма – хронічне рецидивуюче

обструктивне захворювання трахеобронхіального дерева, що характеризується нападами ядухи (спазм, набряк слизової, гіперсекркція), і в основі якого лежить генетично детермінована схильність до алергії. Згідно з даними ВООЗ (1993), поширеність бронхіальної астми серед дітей складає 10%, спричиняючи значну смертність: від 1 до 35 на 100000 дітей.   Бронхіальна астма є яскравим проявом алергії, анамнез у більшості випадків дозволяє виявити у дітей прояви атопічного дерматиту, кропив’янки, тобто  виступає як завершальний етап атопічного маршу.

 

Методика виконання практичної роботи: 9.00 – 12.00 год.

 Робота 1 Встановлення діагнозу: . Привітний вираз обличчя, усмішка. Лагідний тон розмови. Привітатись та представити себе.  Коректна та спокійна бесіда з хворою дитиною та її батьками. Пояснення наступних дій дитині та її батькам  (госпіталізація, проведення певних обстежень).Виявити скарги, анамнестичні дані,клінічні симптоми, характерні для атопічного дерматиту та  бронхіальної астми.    Обгрунтувати(письмово) клінічний діагноз.

Робота 2.  Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається дитині.Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення). Призначити лікування, яке залежить від тяжкості і періоду    захворювання: усунення приступу.

Робота 3. Призначити комплекс заходів, спрямованих на профілактику рецидивів   захворювання, реабілітацію.Визначити індивідуальний прогноз  хвороби.

Робота 4: Скласти план профілактичних та реабілітаційних заходів, розробити план диспансерного спостереження.

 

Програма самостійної підготовки студента

1. Етіологія і патогенез алергічних захворювань:

            а) причини атопії у дітей різного віку;

             б) тригери, які сприяють розвитку хвороби

2. Класифікація бронхіальної астми.

3. Класифікація атопічного дерматиту

4.     Клініка атопічного маршу, бронхіальної астми ( клінічні прояви хвороби під час приступу, після нього, в період між приступами, ознаки астматичного стану),  діагностичні критерії.

5.     Критеріїї діагностики різних форм атопічного дерматиту

6.     Методи діагностики бронхіальної астми: інтерпретацію результатів додаткових методів дослідження (алергічні проби, імунограма, дослідження функцій зовнішнього дихання, рентгенологічні дані).

7.     Методи лікування бронхіальної астми:

         а) невідкладну терапію під час приступу;

       б) лікування астматичного стану;

       в) патогенетичну  терапію (вміння виписувати рецепти і знання механізму 

         дії лікарських препаратів);

      г) лікування в міжприступному періоді.

8.     Ускладнення бронхіальної астми:

     а) ателектаз легень;

     б) медіастинальну і підшкірну емфізему;

     в) легеневе серце;

     г) пневмосклероз.

9.     Методи профілактики атопіїї у дітей:

    а) запобігання бронхіальній астмі;

    б) диспансеризація;

    в) санаторно-курортне лікування.

        

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30 – 14.00 год

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання, (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).

Година самостійної роботи студентів – 14.15 – 15.00

Розбір ситуаційних задач, тестів.

Оцінювання студентів, які несклали напередодні тестовий контроль за системою “MOODLE”

Здача практичних навичок біля ліжка хворого

Ситуаційні задачі

Задача 1. Дитина 5 років госпіталізована з приступом ядухи. Хлопчик від І доношеної вагітності, пологи не ускладнені. Маса при народженні – 3800 г, на природньому вигодовуванні знаходився 9 міс. З 2 міс. виникли прояви атопічного дерматиту на обличчі з наступними його загостреннями в другому півріччі життя на вживання яйця, курячого м’яса, полуниць. З 1,5 року часті респіраторні епізоди. В 2,5 роки розвинувся перший приступ ядухи. Наступні приступи виникали майже щомісячно, частіше вночі, короткочасні. При перебуванні влітку в селі у родичів приступи не виникали. Проживає в старому будинку з пічним опаленням, вдома багато килимів, є канарка. Бабця по лінії матері хворіє бронхіальною астмою.

Завдання: 1. Поставити попередній діагноз.

                  2. При проведенні алергопроб яких результатів можна сподіватися?

 

Задача 2. Дитина 10 років госпіталізована в кінці травня з приступом ядухи. Під час вагітності мати вживала багато цитрусових. Грудним молоком вигодовувалась до 6 місяців. В 5 міс. після введення прикорму з’явились прояви атопічного дерматиту, які зберігались до 2-річного віку. З 5 річного віку з травня по липень у хлопчика  відмічається риніт, кон’юктивіт, в 7 років в цей же період відмічаються приступи ядухи.

Завдання: 1. Поставити попередній діагноз.

                  2. Чи можливе специфічне лікування і яке?

Задача 3. Дитина 6 років госпіталізована зі скаргами на шумне дихання, задишку, сухий кашель, збудження. Захворів 4 дні тому після переохолодження. Підвищилась температура до субфебрильних цифр, з’явились слизисті виділення з носа, кашель. Лікувалась домашніми засобами (тепле пиття, гірчичники), проте підвищення температури утримувалось, кашель частішав. В день госпіталізації з’явилось шумне затруднене дихання. З анамнезу життя: з першого року часто хворіє ГРВІ, бронхітами, щорічно має ангіну. В 1,5 року та в 2 роки 3 міс. хворіє запаленням легень. В 3 роки вперше розвинувся приступ ядухи після бронхіту. Приступи затрудненого дихання виникали на фоні ГРВІ, бронхітів, або в період їх розрішення. Помічено почастішання приступів у весняну та осінньо-зимову пори року. З 4 років діагностовано хронічний гайморит. При огляді стан тяжкий, задишка із затрудненим видихом. ЧД 32 за 1 хв. Грудна клітка в положенні вдиху; при перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧСС 120 за 1 хв., тони серця ослаблені.

Завдання: 1. Поставити попередній діагноз.

                  2. Намітити план лікувальних заходів.

Задача 4. Дитина 11 років доставлена в стаціонар машиною “швидкої допомоги”. При огляді стан тяжкий, неспокій, ядуха. Приступ ядухи виник 12 год. тому. Мати давала дитині “сальбутамол”, бронхолітин, проте покращення не було. Викликано “швидку допомогу”, лікар якої ввів дитині еуфілін. Ефекту від лікування не наступило, дитину госпіталізували. При огляді стан дитини тяжкий, виражені неспокій, блідість і сухість шкіри, акроціаноз. Дихання почащене (36 за 1 хв.), шумне із затрудненим видихом, частий сухий кашель з виділенням невеликої кількості в’язкого харкотиння. Дитина займає вимушене положення з фіксованим плечовим поясом, грудна клітка бочкоподібна. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих хрипів, поодинокі вологі хрипи. ЧСС 120 за 1 хв., артеріальний тиск підвищений. При дослідженні газового складу крові: РО₂ 56 мм.рт.ст., рСО₂ 65 мм рт.ст.

Завдання: 1. Поставити попередній діагноз.

                  2. Основні напрямки невідкладної допомоги.

Задача 5. Хлопчик віком 5 років, народився від І фізіологічної вагітності і пологів. Грудне молоко отримував до 1 року. У 2 місяці в дитини з’явились шкірні прояви ексудативно-катарального діатезу. Загострення у подальшому виникали після вживання яєць, шоколаду, полуниць. Перший приступ бронхіальної астми розвинувся у 2 роки, потім приступи задухи повторювались щомісяця без видимих причин. При виїзді на село (зміна місця  проживання) приступи припинились. Алергологічне обстеження показало високий рівень сенсибілізації до домашнього пилу. Із анамнезу відомо, що бабуся по лінії батька хворіє на бронхіальну астму.

Завдання:  1. Встановити форму бронхіальної астми у дитини.

                   2. Визначити чинники ризику в анамнезі. 

                   3. Призначити специфічне лікування.

 

Задача 6. Дівчинка віком 8 років госпіталізована в клініку машиною “швидкої допомоги” у тяжкому стані: шумне дихання, експіраторна задишка, сухий кашель, збудження. Хворіє 3 роки. Хвороба розвинулася після повторних респіраторних захворювань. При огляді грудна клітка в положенні вдиху. Над легенями при перкусії прослуховується тимпанічний звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів; ЧД – 42 за 1 хв. ЧСС – 120 за 1 хв. Тони серця послаблені. Положення вимушене – дівчинка сидить, фіксуючи верхній плечовий пояс. Кашель  болісний, закінчується виділенням незначної кількості в’язкого харкотиння.

Завдання. 1. Поставити діагноз.

                  2. Скласти план лікувальних заходів.

Задача 6. Дитина 11 років госпіталізована до стаціонару машиною “швидкої допомоги”. При огляді стан тяжкий, неспокій, задуха, приступ виник 12 год. тому. Мати давала дитині солутан, гіпосенсибілізуючі засоби, бронхолітин, проте покращення не наставало. Лікар “швидкої допомоги”, ввів дитині адреналін, ефекту не спостерігалось і дитину госпіталізували. При огляді стан дитини тяжкий, вираженний неспокій, блідість  і сухість шкіри, акроціаноз. Дихання часте ( 36 за 1 хв.), шумне, з утрудненим видихом; частий сухий кашель із виділенням невеликої кількості в’язкого харкотиння. Положення дитини вимушене з фіксованим плечовим поясом, грудна клітка бочкоподібна. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації велика кількість сухих хрипів, поодинокі вологі ЧСС – 120 за 1 хв. АТ підвищений. При дослідженні газового складу крові: РО₂ – 56 мм рт ст; РСО₂ 65 мм рт ст.

Завдання: 1. Поставити попередній діагноз.

                  2 . Навести діагностичні критерії.

 

Студент повинен знати

  1.      Етіологію і патогенез алергічних захворювань:

  2    Класифікацію бронхіальної астми.

3.   Клініку атопічного маршу, бронхіальної астми ( клінічні прояви хвороби під час приступу, після нього, в період між приступами, ознаки астматичного стану),

   4.Методи діагностики алергічних захворювань, бронхіальної астми: інтерпретацію результатів додаткових методів дослідження (алергічні проби, імунограма, дослідження функцій зовнішнього дихання, рентгенологічні дані).

    5.Методи лікування алергічних захворювань та бронхіальної астми:

 а) невідкладну терапію під час приступу;

 б) лікування астматичного стану;

 в) патогенетичну  терапію (вміння виписувати рецепти і знання механізму 

    дії лікарських препаратів);

 г) лікування в міжприступному періоді.

    6.Ускладнення бронхіальної астми:

    7. Методи профілактики та дієтотерапія при алергічних захворюванях

 

 

Студент повинен вміти:

1.      Виявити в анамнезі хворої дитини етіологічні чинники алергічних захворювань та      

         бронхіальної астми.

2.      Діагностувати алергічні захворювання на підставі анамнестичних, клінічних та лабораторних критеріїв.

3.      Сформулювати клінічний діагноз згідно з класифікацією.

4.      Призначити невідкладну допомогу при приступі бронхіальної астми.

 5.  Скласти план етапного лікування та профілактичних заходів атопічних захворювань.

 

Еталони відповідей до задач

Задача 1. 1. Бронхіальна астма, персистуючий перебіг, середньої важкості, період загострення. 2   Високого рівня сенсибілізації до домашнього пилу.

Задача 2.

1.    Бронхіальна астма, інтермітуючий перебіг, легкого ступеня. 2.        Є доцільність проведення специфічної гіпосенсибілізації пилковими алергенами (після отримання позитивних результатів алергопроб із пилком трав, квітів, дерев)

Задача 3.

1.  Бронхіальна астма, персистуючий перебіг, середньої важкості, фаза загострення, ДН П ступеня. 2.  Інгаляція дозованим інгалятором “сальбутамол” по 2 вдихи через кожні 20 хв. протягом години; при відсутності ефекту внутрішньовенне краплине введення еуфіліну із розрахунку 7-10 мг/кг маси тіла.

Задача 4.

1.   Бронхіальна астма, персистуючий перебіг, середньої важкості, загострення Ш  ступеня важкості  2. Налагодити  оксигенотерапію; внутрішньовенне краплинне введення   глюкокортикоїдів ( 2-3 мг/кг маси тіла); еуфіліну ( до 20 мг /кг маси тіла –    добова доза); корекція метаболічного ацидозу, муколітики.

Задача 5.

1.  В дитини атопічна форма бронхіальної астми. 2. Обтяжений спадковий анамнез (бабця  хворіє бронхіальною астмою, ранні прояваи ексудативно катаральної аномалії конституції, харчова алергія). 3.    Специфічна гіпосенсибілізація алергенами домашнього пилу.

Задача 6.

1.   Бронхіальна астма, вперше діагностована, фаза загострення.  2.      Внутрішньовенно краплинно інфузія 2,4 % розчину еуфіліну з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на фізіологічному розчині; муколітики, оксигенотерапія, при відсутності ефекту приєднати глюкокортикоїди

 

Завдання з НДРС

Підготувати реферат на тему “Застосування лікарських рослин для лікування бронхіальної астми”.

 

ДЖЕРЕЛА  ІНФОРМАЦІЇ: А. Основні

1. Сміян І.С. Лекції з педіатрії. Тернопіль. Підручники посібники,2006.- 363 – 387

2.  Матеріали підготовки до занять

3. Матеріали підготовки до лекцій

4. Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских ми. учебных заведений ІІІ – ІУ уровней аккредитации. 2-е изд., испр. И доп./ Харьков: Фолио, 2002.- С 1045 – 1087

5. Медицина дитинства / Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Т., Берзінь В.І. та ін. /За ред. П.С. Мощича; Навч. посібник: В 4 т. – К.: Здоров’я, 1994. – Т.1. – С. 644- 654.

6. Сидельников В.М., Безруков Л.А., Мигаль В.Г. Практическая аллергология детского возраста. – К.: Здоровья, 1985. – 160 с.

7. Шабалов Н.П. Детские болезни.- СПб.: Издательство “Питер”, 2000.-С.330-363.

8. Детские болезни / Под ред. Л.А. Исаевой. – М.: Медицина, 1994. –С. 219-227

 

В. Додаткові

1.        Сміян І.С., Банадига Н.В. Бронхіальна астма дитячого віку. – Тернопіль. – 1995

2.        Балаболкин И.И. Бронхиальная астма у детей. – М.: Медицина, 1985. – 176 с.

3.        Ласица О.Л., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. – К.: ЗАТ «Атлант», 2001. – 263 с.

4.        Ласиця О.І., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. – К.: Книга Плюс, – 2004. – 368 с.

5.        Горовенко Н.Г. Генетика бронхіальної астми // Нова медицина. — 2003. — № 1 (6). — С. 22-23.

6.        Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. — К.: Полиграф плюс, 2006. — 481 с.

7.        Клиническая аллергология / Под ред. Р.М. Хаитова. — М.: МЕДпресс-информ, 2002. — 623 с.

8.        Ласица О.И. Особенности лечения бронхиальной астмы у детей // Укр. пульм. журнал. — 2003. — № 2. — С. 39-42.

9.        Ласиця Т.С., Євсєєва Т.А. Особливості перебігу бронхіальної астми на фоні мікотичної гіперчутливості // Укр. пульмонол. журн. — 1999. — № 3. — С. 45-47.

10.   Ласица О.И. Аллергический ринит  // Астма та алергія. — 2002. — № 3–4. — С. 58-70.

11.   Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. — К.: Атлант UMS, 2001. — 263 с.

12.   Национальная программа «Бронхиальная астма у детей. Стратегия лечения и профилактика». — М., 1997. — 93 с.

13.   Наказ МОЗ України № 499 від 28.10.2003 «Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз та неспецифічні захворювання легенів» // Астма та алергія. — 2004. — № 1–2. — С. 19-23.

14.   Фещенко Ю.И. Бронхиальная астма — одна из главных проблем современной медицины // Укр. пульмонол. журн. — 2000. — № 2. — С. 13-15.

15.   Фещенко Ю.И. Основные принципы современного лечения бронхиальной астмы // Укр. пульмонол. журн. — 2000. — № 2. — С. 22-24.

16.   Чернушенко Е.Ф. Иммунология бронхиальной астмы // Укр. пульмонол. журн. — 2000. — № 2. — С. 19-21.

17.   Чучалин А.Г. Гиперэозинофилия при заболеваниях органов дыхания // РМЖ. — 2002. — Т. 10, № 23. — С. 1-15.

18.   Яшина Л.А. Клинико-функциональная диагностика бронхиальной астмы // Укр. пульмонол. журн. — 2000. — № 2. — С. 16-19. 

 

 

Методичну вказівку склала  Мороз І.М.                       .                                              Обговорено і затверджено на засіданні кафедри                                                                          

                        

            26. 06.13_____________ Протокол №___10______