ЛАТИНСЬКА nХІМІЧНА НОМЕНКЛАТУРА Хімічна номенклатура – це сукупність найменувань хімічних елементів і їх nсполук, які є лікарськими речовинами. У рецепті вказують не символ хімічного nелементa чи формулу сполуки, а пишуть їх латинську назву. Латинські назви хімічних nелементів Назви хімічних елементів є іменниками середнього роду ІІ відміни. nНапр.: Aluminium, ii
Заняття n19 провідні nшляхи.класифікація: nасоціативні , nкомісупальні n, nпроекційні.(проекційні nпровідні nшляхи:висхідні, nнизхідні). Провідні nшляхи nголовного і nспинного nмозку, їх nкласифікація. n Асоціаційні, nкомісуральні nта nпроекційні шляхи. nВисхідні nпроекційні nшляхи. Основоположниками nвчення про провідні nшляхи і nцентри nнервової nсистеми є nнімецький nвчений nанатом і nфізіолог К. Ф. nБурдах (K. F.
Лiмфаденiти, аденофлегмони nЩЛД: етiологiя, патогенез, дiагностика, клiнiка, лiкування, профiлактика.. nФурункули і карбункули обличчя: класифікація, етiологiя, nпатогенез, клiнiчний перебiг, nлiкування, ускладнення. Лімфаденіт (lymphoadenitis) n— це запалення лімфатичного вузла, яке часто поєднується nз лімфангоїтом (запаленням лімфатичних судин). Патологічна анатомія При патоморфологічної nдослідженні відзначено набухання стінок лімфатичних судин і збільшення їх
ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ . ЕТІОПАТОГЕНЕЗ, КЛІНІКА, ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ, nДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ. УСКЛАДНЕННЯ: АПЕНДИКУЛЯРНИЙ nІНФІЛЬТРАТ, АБСЦЕС, ПЕРИТОНІТ, ПІЛЕФЛЕБІТ. Гострий апендицит (appendicitis acuta) — гостре запалення nчервоподібного відростка сліпої кишки, спричинене nпроникненням у його стінку патогенної мікрофлори. Захворюваність (епідеміологія) Гострий апендицит — найпоширеніше гостре хірургічне захворювання органів nчеревної порожнини. Його
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» Кафедра терапевтичної стоматології Тема лекції: Пульпіт. Етіологія, патогенез, класифікація. Гострий пульпіт: патоморфологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Лектор: канд. мед наук, доц. Лучинський М.А. Актуальність теми: Пульпіти (запальні процеси пульпи зуба) вельми розповсюджені захворювання у населення. Згідно статистичних даних в
1. nАНАТОМО-ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНА ЗОРУ. 2. nФУНКЦІЇ ОРГАНА ЗОРУ. 3. nМЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНА ЗОРУ. 1. Анатомо-топографічні особливості органа nзору. Зоровий аналізатор nлюдини анатомічно складається з 4 відділів: 1. Периферичний: власне око із світлосприймаючим апаратом — nсітківкою. 2. Провідниковий: а) зорові нерви; б) зорове перехрестя (хіазма); в) nзорові шляхи. 3.
Профілактика захворювань тканин пародонта. nЕтіологічні та патогенетичні підходи до профілактики. Суспільні заходи nпрофілактики захворювань пародонта. Профілактика — це система організаційних і медичних nзаходів, направлених на забезпечення високого рівня здоров’я населення, nпопередження хвороб. Вона є основним напрямом охорони здоров’я. Як і загально nмедичні, профілактичні заходи захворювань пародонту нерозривно пов’язані з nпрофілактикою
ТЕМА: Локалізація функцій в корі головного мозку. Синдроми ураження. Оболонки nголовного й спинного мозку, цереброспінальна рідина, nфізіологія ліквороутворення. Методика поперекового проколу. Патологія ліквору. Менінгеальний та лікворно-гіпертензійний nсиндроми. Практичні навички. Локалізація функцій в корі nголовного мозку. Синдроми ураження Головний мозок (encephalon, cerebrum) nвключає праву і ліву півкулі та мозковий стовбур.
Заняття № 3. Топографічна анатомія ділянок шиї. Оголення і перев’язка nзовнішньої і загальної сонних артерій. Топографічна анатомія органів шиї n(гортань, трахея, глотка, стравохід, щитоподібна залоза). Трахеотомія. Операції nна щитоподібній залозі (на трупному матеріалі та тваринах). Топографічна анатомія шиї. Межі шиї. nПоділ на ділянки, фасції і міжфасціальні простори. Трикутники шиї і
АНТИГІПЕРТЕНЗИВНІ ЗАСОБИ Антигіпертензивні, або гіпотензивні, засоби – це група лікарських речовин, які мають різні механізми дії, але однаковий кінцевий результат – зниження підвищеного артеріального тиску. Артеріальною гіпертензією (АГ) вважають підвищення систолічного артеріального тиску до 140 мм рт. ст. і вище або діастолічного артеріального тиску до 90 мм рт. ст. і
